Компонент "мета" в лабіринтовій подорожі новогрецької поезії ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

КНУ імені Тараса Шевченка

Компонент мета в лабіринтовій подорожі новогрецької поезії ХХ ст

Кожуховська Ю.В., аспірант Інститут філології

м. Київ

Анотація

Статтю присвячено визначенню реалізації компонента “мета" в лабіринтовій траєкто-рії подорожі в новогрецькій поезії ХХ ст.; показано вербалізацію когнітивних складників кон-цепту ПОДОРОЖ з погляду лінгвокультурології та етнолінгвістики. Особливу увагу приділено стилістичній, лексичній, концептуальній об'єктивізації мети в лабіринтовій подорожі.

Ключові слова: концепт ПОДОРОЖ, концепт ЛАБІРИНТ, новогрецька поезія, новогрецька мова, схема ДЖЕРЕЛО -- ШЛЯХ--МЕТА.

Статья посвящена определению характера реализации компонента “гцель ” в путеше-ствии по траектории лабиринта в новогреческой поэзии ХХ века. В статье рассматривается вербализация когнитивных составляющих концепта ПУТЕШЕСТВИЕ с ракурсов лингвокульту- рологии и этнолингвистики. Особое внимание уделяется стилистической, лексической, концеп-туальной объективизации цели в путешествии по лабиринту.

Ключевые слова: концепт ПУТЕШЕСТВИЕ, концепт ЛАБИРИНТ, новогреческая поэзия, новогреческий язык, схема ИСТОЧНИК--ПУТЬ -- ЦЕЛЬ.

The article focuses on the realization of the concept JOURNEY component “goal" in the labyrinth trajectory of movement in Modern Greek poetry of the XX century. The study examines the verbalization of cognitive constituents of the concept JOURNEY in terms of cultural linguistics and ethnolinguistics. Special attention is paid to the stylistic, lexical and conceptual objectification of goal in the labyrinth journey.

Key words: concept JOURNEY, concept LABYRINTH, Modern Greek language, Modern Greek poetry, SOURCE -- PATH -- GOAL scheme.

Компонент “мета” є складником схеми ДЖЕРЕЛО - ШЛЯХ - МЕТА, яка струк- турує ядро концепту ПОДОРОЖ. Ідея подорожі відіграє в новогрецькій поезії першо-рядне значення та отримує певні специфічні риси в своїй об'єктивізації залежно від історичних, культурних, соціальних впливів та тенденцій, притаманних різним епо-хам. Поряд із лінійною траєкторією подорожі в новогрецькій поезії спостерігається звернення до її нелінійної траєкторії, яку інакше можна охарактеризувати як лабі-ринтову. Подорож лабіринтом знайшла особливо поширене розкриття у другій по-ловині ХХ ст. у зв'язку зі специфікою течії постмодернізму, зокрема асоціюючись із феноменом різоми. Актуальність дослідження визначено глибоким мітопоетичним корінням ідеї подорожі як когнітивної одиниці в грецькій мовній та концептуальній картині світу, а також в свідомості всього людства.

Мета дослідження - встановити особливості вербалізації компонента концепту ПОДОРОЖ “мета” в лабіринтовій траєкторії руху. Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 1) дослідити контексти досяжності / недосяжнос-ті мети; 2) встановити морфологічний клас, який є репрезентантом мети; 3) виявити концептуальне вираження мети в лабіринтовій подорожі. Теоретико-методологічну базу дослідження складають наукові праці в сфері лінгвокультурології та когнітив- ної лінгвістики (А.П. Бабушкін, С.Г. Воркачов, М. Джонсон, В .І. Карасик, Н.Ф. Кли-менко, Дж. Лакофф, З.Д. Попова, І.А. Стернін та інші). У статті використовуються описово-аналітичний, стилістичний, інтерпретаційний методи дослідження, а також методи контекстуального і концептуального аналізу. Матеріалом дослідження є 26 віршів новогрецьких поетів ХХ ст., дібраних методом представницьких вибірок. Ві-рші вибірки демонструють різні поетичні тенденції, які було проявлено упродовж ХХ ст., та мають на меті продемонструвати реалізацію досліджуваного концепту в новогрецькій лінгвокультурі.

Вербалізація мети відбувається такими засобами:

Перша група віршів вибірки демонструє вдале досягнення мети. Досягнута мета отримує метафоричну об'єктивізацію:

мету репрезентує метафора Ssv Kpurфvro nia (більше не замерзну) в рамках ког-нітивної метафори ЖИТТЯ - ЦЕ ПОДОРОЖ і концепту ДОРОГА: у вірші С. Кумуру “Дороги снігу” (Дророї tou xiovioы),

мета - це метафорична Ітака: у вірші В. Фотью “Наша власна Ітака” (“Н 5ікД paз I0њcq”). Досягнення мети нерозривно пов'язане, по-перше, з компонентом ког-нітивної структури “супутники” (реалізовано через алюзію на Геракла, Прометея), по-друге, через компонент “супутники” з траєкторією вісі вертикалі - досягненню верхнього світу сприяють мітологічні персонажі,

в контексті ментальної подорожі мету виражено в питанні ті sivai поіг|аг|; (Що таке поезія?) і в метафорі-ключовій фразі вірша Ліуо угору Нуо vspф тои <Шои коарои (трохи хліба, трохи води іншого світу): у вірші Ст. Бекатораса “Опис власної кімнати” (“ИєріурафД t^з і5кшжг|<; Kapapnз”).

У другій групі віршів мета - це орієнтир, якого персонаж прагне досягти. У такому випадку мета вербалізується в концепті ПОШУК, у структурі якого набуває подальшої концептуалізації.

Ідею пошуку реалізовано в концептах ВТЕЧА і ЕСКАПІЗМ, які вербалізу- ються в рамках напряму постмодернізму в метафорі уауую ріа коХаот| рє аарка каї оата (шукаю пекло з плоттю і кістками): вірш Хр. Валаванідиса “Я піду туди” (“©а паю єкєі'). Передумовою здійснення подорожі і, відповідно, поставленої мети є мета-фора Е5ю бєу є%ю ma пои va патДаєт; (Тут більше ніде ступити), яка подає негативну оцінку сучасного суспільства через концепт СУСПІЛЬСТВО СПОЖИВАННЯ з сег-ментами: “телебачення”, “їжа”, “холодильник”. Інший рівень розкриття мети уточне-но взаємодією концептів ПОШУКИ - ІДЕАЛ - МРІЯ - ДАЛЕКІ КРАЇ через метафору 0а фбую цє та nфSia anз Iv8teз / каї ^аюз va паю ак0цп пю цакрш (Я піду пішки до Індій / і можливо піду ще далі).

Концепт ЛАБІРИНТ становить метафоричний пошук виходу з лабіринту: в однойменному вірші С. Кумуру (“Aapыpw0oз”). Акцентується компонент “лабіринт” і рух до мети, тоді як досяжність мети не констатується.

Пошуком є концепт ІТАКА, представлений у віршах К. Кавафіса “Ітака” (“I0њcq”), Д. Христіанопулоса “Ітака” (“І0акп”), В. Фотью “Наша власна Ітака”, Ст. Вавуриса “Дні царя Одіссея, сина Лаерта” (“Нцєрє<; тои Яaaьra OSuaaйa Лаєртп”), в яких метою призначення життєвої подорожі є метафорична Ітака. Мета вербалізу- ється в концепті МУДРІСТЬ. У вірші Й. Молескіса “Якби шукав, як Одіссей, щоб тебе знайти” (“Av sya%va aav tov OSuaaйa va ає Яpi»”) мету виражено через концепт ПОШУК і пов'язано з алюзією на Пенелопу. В “Ітаці” Д. Христіанопулоса подорож оцінюється неоднозначно (лексеми n^nyйз кі єцпєlp^єз - рани і досвід), тоді як мету реалізовано в концепті ПОШУК СЕБЕ. Фінал вірша залишається відкритим і ставить риторичне питання та%а n І0акт| 0а цои Яpєl тп Mon; (Нібито Ітака знайде мені рішен-ня?). Аналогічний концепт вербалізовано у вірші “Дні царя Одіссея, сина Лаерта”. когнітивний концепт лексичний стилістичний

Пошук репрезентує концепт ОНОВЛЕННЯ як набуття нового в рамках ког- нітивної метафори ЖИТТЯ - ЦЕ ПОДОРОЖ і кругової структури подорожі (від'їзд і повернення): С. Кумуру “Повернення” (“Етатрофц”). Результат подорожі оцінено позитивно.

Концепт СЕРЦЕ (лексема карбіа) передбачає структуру подорожі, де є мета, яку можна досягти за допомогою безлічі доріг: вірш Н. Вреттакоса “Збираю опале колосся” (“Ма^єбю та пєац^а атаура”). Концепт реалізовано в рамках когнітивної метафори ЖИТТЯ - ЦЕ ПОДОРОЖ.

Ідеєю пошуку є метафора краю світу ( номінативна одиниця акрп тои К0ацои), яку вербалізовано в рамках ланцюга концептів МУЗИКА - ДУША - НАТХНЕННЯ: у вірші Н. Вреттакоса “Дитина з трубою” (“То па^ цє то ааХтууа”).

Метою виступає подорож у контексті когнітивної метафори ЖИТТЯ - ЦЕ ПОДОРОЖ, зі структурою: ЛЮДИ - ЦЕ МАНДРІВНІ МУЗИКАНТИ, де МУЗИ-КА - ЦЕ МОВА (на основі лексем цоиаїкц, оціНа). Подорож вербалізовано через дієслово в наказовому способі обоїпорєиє (мандруйте): Й. Темеліс “Мандрівники” (“OSoinфpoi”). Рух має позитивну аксіологічну оцінку.

В окремих випадках мета недосяжна. Наприклад, не досягається початково по-ставлена мета: відбувається прибуття в намічену точку, але очікування виявляються обманутими (М. Анагностакіс “Це не ті дороги” -“Awrn Sєv єАаі оі 5р0цоі”). Мету реалізовано в рамках концепту ДІМ, тоді як результат подорожі представлений кон-цептом ЧУЖИНА з негативною оцінкою (лексико-семантична група “чуже”: ^йvouз (іноземці), вyviaaTOЗ (незнайомий), дyvinaTO (незнайоме), аМяуАюааоиі; (іншомовні), є^ютєршз (іноземне)).

В лабіринтовій траєкторії подорожі численною є група віршів, коли мета відсутня або не позначена. У таких випадках на першому плані постають інші компоненти структури концепту ПОДОРОЖ.

Акцент робиться на русі, наприклад, через дієслова руху у вірші Я. Кондоса “Небезпека в місті” (“KvvSuvoз arqv лбХц”).

Акцентовано компонент “шлях”, як у вірші Хр. Ліондакіса “Прогулянка” (“Пєршато<“'), в тому числі в рамках когнітивних метафор ЖИТТЯ - ЦЕ ПОДОРОЖ і ПОЕЗІЯ - ЦЕ ПОДОРОЖ - у вірші Хр. Кациянніса “Подорожую” (“Та^ібєію”).

Зосереджено увагу власне на подорожі - Ст. Зафіріу “Вік мовою” (“Шта атг|уХюааа”) через лексико-семантичну групу “туризм і торгівля”: oS^yonз (путівники), таідбєію (подорожувати), єрлорєїжіш (продаються), уиаХш (окуляри), %(Атрє<; (на-мисто), є^5юXa (ідоли), %артє5 (карти), (хліб), vєp6 (вода), ццХа (яблука), рШ (мед), ка0рєфтє<; (дзеркала), yupoXфyoз (торговець). Крім подорожі в прямому значен-ні, вербалізовано тип метафоричної подорожі у контексті концептів СУСПІЛЬСТВО та СОЦІАЛЬНИЙ УСТРІЙ: у віршах Т. Сінопулоса “Есе 73-74 XII” (“Доклад 73-74 XII”), П. К. Таситиса “Щоденник” (“XpovKФ”).

Вірш концентровано навколо передумов подорожі, наприклад, “Доля Одіссея” (“H ^ра тои Обиааєа”) Я. Іфандиса.

Засоби подорожі перебувають на першому місці, наприклад, у вірші Л. Пульйоса “Дороги” (“Др0роі”) акцентовано дороги як засіб подорожування в часі та просторі. У вірші Й. Коцираса “Автомобіль” (“Атокі\г|то”) акцентовано автомобіль, разом з тим зна-чну роль відіграє сама подорож. Мету не позначено, проте, шлях призводить до реаліза-ції концепту ВІДКРИТТЯ з алюзією на Одкровення святого Іоанна Богослова: метафора тєратюбц а%гщата ає катоптра яарарорфюпка (жахливі форми в увальних дзеркалах).

На першому плані перебуває час. Висвітлено точку подорожі “в даний момент” (як у прикладах з ключовими компонентами “шлях” та “рух”), або акцент ставиться на минулому, тобто здійснюється ретроспективна подорож (К. Кавафіс “З дев'яти” - “Ап'тє<; є-та”).

Отже, у лабіринтовій подорожі численні випадки відсутності / не позначенос- ті мети, що свідчить про акцентацію, в першу чергу, нелінійності траєкторії шляху, тобто лабіринта як феномена. Лінійна траєкторія подорожі навпаки веде безпосеред-ньо до досягнення мети. У подорожі лабіринтом акцентовано не лише компонент “шлях” (з точкою перебування героя в “даному моменті” подорожі), а й передумову та засоби подорожі. Недосяжність мети спостерігається в рамках антитези концептів ДІМ - ЧУЖИНА, тоді як вдале досягнення мети - в рамках типу ментальної подоро-жі, когнітивної метафори ЖИТТЯ - ЦЕ ПОДОРОЖ, а також в деяких випадках реалі-зації концепту ІТАКА. Широко представлена група, де мета є орієнтиром для героя в його подорожі (концепт ПОШУК). Мета в цій групі віршів знаходить вербалізацію в рамках концептів ВТЕЧА, ЕСКАПІЗМ, ЛАБІРИНТ, ІТАКА, ОНОВЛЕННЯ, СЕРЦЕ, взаємодії концептів МУЗИКА - ДУША - НАТХНЕННЯ і ІДЕАЛ - МРІЯ - ДАЛЕКІ КРАЇ. Реалізацію мети подорожі виражено дієсловами теперішнього часу та дієсло-вами наказового способу.

Список використаних джерел

1. Кожуховская Ю. В. Своеобразие поэтического языка Янниса

2. Варвериса в сборнике «Господин Фогг» / Ю. В. Кожуховская // Мовні і концептуальні картини світу. - 2013. - Вип. 46 (2). - С. 135 - 142.

3. Кожуховская Ю. В. Библейские аллюзии в поэзии Янниса

4. Варвериса / Ю. В. Кожуховская // Культура народов Северного

5. Причерноморья. - 2013. - №255. - С. 156 - 159.

6. Кожуховська Ю. В. Передумови формування концепту ПОДОРОЖ у новогрецькій поезії 20 сторіччя / Ю. В. Кожуховська // Мовні і концептуальні картини світу. - 2014. - Вип. 50 (1). - С. 385 - 390.

7. Кожуховська Ю. В. Мета як компонент концепту ПОДОРОЖ у

8. новогрецькій поезії ХХ та ХХІ ст. у лінгвокультурному аспекті / Ю. В.

9. Кожуховська // Мовні і концептуальні картини світу. - 2016. - Вип. 57. - С. 213 - 218.

10. Кожуховская Ю. В. Слот Фантазия во фреймовой структуре «Корабль как средство путешествия» в новогреческой поэзии ХХ века / Ю. В.

11. Кожуховская // European Journal of Literature and Linguistics. - 2014. - № 11 - 12. - С. 71 - 74.

Размещено на Allbest.ru