У царстві задухи: еміграційна модель бориславського циклу Івана Франка

У першій редакції твору він зображений подорожнім, який прийняв рішення «в гори, далеко уходити <...> там на маленькім кусничку грунту зачинати зовсім нове житіє, - хоть і вбоге, та чесне!» [14, т. 14, с. 291]. У другій редакції оповідання персонаж мав надію відкупити хоча б частину своєї батьківщини і бути «хоч бідним, хоч остатнім, а все-таки своїм господарем, у своїй хаті, на своїй п'яді землі!» [14, т. 21, с. 54]. Але Іван загинув у ямі, тому що касієр Мендель перерізав линву і взяв собі зароблені ним гроші. У метафоричному значенні мотив повернення до свого справжнього я увиразнений інтертекстуальним посиланням на «оповідання про блудного сина», що репрезентоване у творі «Навернений грішник» [14, т. 14, с. 369]. Василь Півторак прийшов до церкви покаятися за гріхи, зокрема негідне колишнього ґазди життя пияка. Мотив повернення до власної сутності повторюваний в «еміграційному» тексті, зокрема властивий новелам «Батьківщина» і «Сойчине крило»: Опанас Моримуха після роману з повією Киценькою приходить вчителювати в село, а Маня приїжджає до Хоми, який скидає маску декадента.

Бориславський цикл І. Франка доцільно схарактеризувати як периферійний субтекст авторського «еміграційного» надтексту. Аналізований художній комплекс творів розкриває ще одну грань актуальної соціальної проблеми - особливості перебігу внутрішньої міграції, пов'язаної з трудовим заробітчанством у сфері галицького нафтового промислу. При цьому акцентується увага на переміщенні із села до індустріалізованого міста, що було травматичною подією для ідентичності із традиційним світоглядом, позаяк означало кардинальну зміну побуту й системи цінностей. У контексті інших «еміграційних» творів бориславський цикл вирізняється глибиною психологічного аналізу особистості мігранта-заробітчанина, який страждає у ворожому середовищі й часто зазнає морального падіння. У системі власне еміграційних топосів, притаманних текстам про бориславську роботу, центральне місце відведено топосу чужини-пекла, що асоціюється з образом Борислава - царства Задухи, міста вічного болота і бруду, протиставленого ідеалізованій батьківщині-раю.

Для репрезентації вказаної антитези І. Франко використовує синестезійні пейзажі, де поєднані відповідні колір, запах і звук. Моделюючи образ Борислава-пекла, письменник акцентує особливу увагу на танатології. У бориславському циклі смерть не тільки одна з реалій життя нафтопромислового центру, а й стійкий алегоричний образ (Задуха, боа констріктор), що підсилює тривожну, містичну атмосферу художніх текстів. Профетичні сновізії із мортальною семантикою, як і відповідна пейзажистка та портретування персонажів, поглиблюють психологізм творів. Отже, бориславський цикл як субтекстна периферія Франкового «еміграційного» тексту дає змогу ширше окреслити авторське бачення феномена еміграції, розглянувши ще один аспект проблеми - внутрішню міграцію на теренах Східної Галичини. Тема еміграції у творчості І. Франка має перспективи подальших досліджень, зокрема в ракурсі аналізу інших периферійних субтекстів, наприклад, національно-соборницького спрямування, де розбудова власної держави розглядається як альтернатива виїзду за кордон (поезії «Розвивайся ти, високий дубе», «Великі роковини» та ін.).

Література

1. Біблія або Книги Святого письма Старого й Нового Заповіту. Із мови давньоєврейської та грецької на українську наново перекладена. [б. м., б. в.] : Об'єднання Біблійних Товариств, 1990. 959 с. + 296 с.

2. Войтович В. Українська міфологія. Київ : Либідь, 2002. 664 с.

3. Ворок Х.Б. Поетика сновидінь у прозі Івана Франка : дис. ...канд. філол. наук; Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2017. 241 с.

4. Галицько-руські народні приповідки / зібрав,упорядкував і пояснив д-р. Іван Франко. У 3 т., 6 вип. Етнографічний збірник. Львів : Друкарня НТШ, 1901. Т. Х. 200 с. ; 1905. Т. ХУГ. С. 201-600 ; 1907. Т. ХХІІІ. 300 с. ; 1908. Т. ХХІУ. С. 301-600 ; 1909. Т. ХХУІІ. 300 с. ; 1910. Т. ХУІІІ. С. 301-600.

5. Гнатюк В. Нарис української міфології. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2000. 264 с.

6. Голод Р. Натуралізм у творчості Івана Франка: до питання про особливості творчого методу Каменяра. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2000. 108 с.

7. Грицак Я. Франко та його Борислав. Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856-1886). Київ : Критика, 2006. С. 275-302.

8. Гузар З. Оповідання Івана Франка «Слимак». Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2010. Вип. 51. С. 25-31.

9. Дмитренко М. Народний сонник / упоряд., записи і передмова Миколи Дмитренка. Київ : вид. Микола Дмитренко, 2005. 232 с. (Серія «Народна творчість». Кн. 3).

10. Красильников Р.Л. Образ смерти в литературном произведении: модели и уровни анализа. Вологда : ГУК ИАЦК, 2007. 140 с.

11. Лапій М. Психологізм як важлива ознака прозових пейзажів Івана Франка. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2013. Вип. 58. С. 61-73.

12. Легкий М. Ще одна загадка Франкового тексту. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2010. Вип. 51. С. 10-16.

13. Пісня про Бразилію, записав М. Павлик. Етнографічний збірник / видає Етнографічна комісія Наукового Товариства імени Шевченка ; під ред. д. І. Франка. Львів, 1898. Т. V. С. 73-75.

14. Франко І. Зібрання творів. У 50 т. ; АН УРСР. Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол. : Є.П. Кирилюк [голова] та ін. Київ : Наукова думка, 1976-1986.

15. Чопик Р. Ecce Homo: Добра звістка від Івана Франка ; відп. ред. Є.К. Нахлік. Львів : [б. в.], 2002. 232 с.

16. Шостак О.О. «Еміграційний» текст Івана Франка : монографія. Рівне : «Волинські обереги», 2019. 288 с.

References

1. Bibliia abo Knyhy Sviatoho pysma Staroho y Novoho Zapovitu. Iz movy davnoievreiskoi ta hretskoi na ukrainsku nanovo perekladena [The Bible or the Books of Scripture of the Old and New Testaments. Translatedfrom Hebrew and Greek into Ukrainian] (1990). [without a place, without a publishing house] : Association of Bible Societies. 959 p. + 296 p.

2. Voitovych V. (2002) Ukrainska mifolohiia [Ukrainian mythology]. Kyiv : Lybid. 664 p.

3. Vorok Kh. B. (2017) Poetyka snovydin u prozi Ivana Franka [Poetics of dreams in the prose of Ivan Franko] : dissertation of the candidate of philological sciences. Ivan Franko National University of Lviv. Lviv. 241 p.

4. Halytsko-ruski narodni prypovidky [Galician-Russian folk tales]. СoПected, arranged and explained by Dr. Ivan Franko. In 3 volumes, 6 issues. Ethnographic collection. Lviv : NTSh Printing House. (1901) T. Х. 200 p. (1905) T. XVI. P. 201-600. (1907) T. XXIII. 300 р. (1908) T. XXIV. P. 301-600. (1909) T. XXVH. 300 р. (1910) T. XVHk P. 301-600.

5. Hnatiuk V. (2000) Narys ukrainskoi mifolohii [Essay on Ukrainian mythology]. Lviv : Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine. 264 р.

6. Holod R. (2000) Naturalizm u tvorchosti Ivana Franka: do pytannia pro osoblyvosti tvorchoho metodu Kameniara [Naturalism in the work of Ivan Franko: to the question of the peculiarities of the creative method of Kamenyar]. Ivano-Frankivsk : Lileya-NV. 108 р.

7. Hrytsak Ya. (2006) Franko ta yoho Boryslav [Franko and his Borislav]. In Hrytsak Ya. Prorok u svoii vitchyzni. Franko ta yoho spilnota (1856-1886) [A prophet in his homeland. Franko and his community (1856-1886)]. Kyiv : Kritika, 2006. P. 275-302.

8. Huzar Z. (2010) Opovidannia Ivana Franka «Slymak» [Ivan Franko's story «Snail»]. Bulletin of Lviv University. Philological Series. Vol. 51. P. 25-31.

9. Dmytrenko M. (2005) Narodnyi sonnyk [Folk dream book]. Arrangement, recordings and foreword by Mykola Dmytrenko. Kyiv : ed. Mykola Dmitrenko. 232 р. (Series «Folk Art». Book 3).

10. Krasilnikov R. L. (2007) Obraz smerti v literaturnom proizvedenii: modeli i urovni analiza [The image of death in a literary work: models and levels of analysis]. Vologda : GUK IATSK. 140 р.

11. Lapii M. (2013) Psykholohizm yak vazhlyva oznaka prozovykh peizazhiv Ivana Franka [Psychologism as an important feature of Ivan Franko's prose landscapes]. Bulletin of Lviv University. Philological Series. Vol. 58. Р 61-73.

12. Lehkyi M. (2010) Shche odna zahadka Frankovoho tekstu [Another mystery of Franks text]. Bulletin of Lviv University. Philological Series. Vol. 51. С. 10-16.

13. Pisnia pro Brazyliiu, zapysav M. Pavlyk [A song about Brazil, recorded by M. Pavlyk] (1898). Ethnographic collection. Published by the Ethnographic Commission of the Shevchenko Scientific Society. Ed. Dr. I. Franko. Lviv. T. V. Р. 73-75.

14. Franko I. (1976-1986) Zibrannia tvoriv. U 50 t. [Collection of works. In 50 t.]. USSR Academy of Sciences. Taras Shevchenko Institute of Literature. Editorial Board : EP Kyryliuk [chairman] and others. Kyiv : Scientific opinion.

15. Chopyk R. (2002) Ecce Homo: Dobra zvistka vid Ivana Franka [Ecce Homo: Good news from Ivan Franko], Editor-in-Chief E. K. Nakhlik. Lviv : [without a publishing house]. 232 р.

16. Shostak O. O. (2019) «Emihratsiinyi» tekst Ivana Franka [Ivan Franko's «emigrational» text]. Monograph. Rivne : «Volyn charms». 288 р.

Размещено на Allbest.ru