Мотив фатуму у прозі Володимира Даниленка зі збірки "Сон із дзьоба стрижа"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Мотив фатуму у прозі володимира даниленка зі збірки «сон із дзьоба стрижа»

Юлія Бродюк кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання

Анотація

У статті на матеріалі прози зі збірки «Сон із дзьоба стрижа» В. Даниленка проаналізовано особливості функціонування мотиву фатуму у структурі художніх текстів митця. З'ясовано прикметні особливості творчості письменника, серед яких: поєднання побутових і фантастичних елементів, візії і реальної дійсності, тяжіння до сюрреалізму та магічного реалізму. Виявлено, що містичні настрої і фаталістичні події, які відбуваються у новелах збірки «Сон із дзьоба стрижа», посилюють ірреальність дійсності у якій існують персонажі. Послуговуючись екзистенційними категоріями абсурдності буття, страху, відчаю, самотності, страждання, смерті, автор моделює художній світ, у якому наскрізним є мотив фатуму, невідворотності долі.

Ключові слова: фатум, доля, сучасна проза, Володимир Даниленко, оповідання, новела, сюрреалізм, фантастика.

Аннотация

В статье на материале прозы из сборника «Сон из клюва стрижа» В. Даниленко проанализированы особенности функционирования мотива рока в структуре художественных текстов писателя. Выяснены особенности творчества писателя, среди которых: сочетание бытовых и фантастических элементов, видения и реальная действительность, тяготение к сюрреализму и магическому реализму. Выявлено, что мистические настроения и фаталистические события в новеллах сборника «Сон из клюва стрижа» усиливают ирреальность действительности в которой существуют персонажи. Пользуясь экзистенциальными категориями абсурдности бытия, страха, отчаяния, одиночества, страдания, смерти, автор моделирует художественный мир, в котором сквозным является мотив рока, неотвратимости судьбы.

Ключевые слова: рок, судьба, современная проза, Владимир Даниленко, рассказ, новелла, сюрреализм, фантастика.

Abstract

Ukrainian literature of the late XX - the beginning of the XXI century marked by the variety of creative searches of the artists of the word, which was expressed in the multifaceted disturbance of the problem, experimentation at the level ofform and content, etc. Significant in the modern literary process is the work of V. Danylenko - prose writer, literary critic, representative of the so-called Zhytomyrprose school. The author creates multi-level artistic texts, gives them deep lyricism and psychological subtext. In the prose of the artist skillfully combined household and fantastic elements, visions and reality, which testifies the writer's attraction to surrealism and magical realism.

The collection «A dream from a marlet's beak» (2007) by V. Danylenko aroused interest among critics and ordinary readers. Exploring the poetics of the prose of this collection, literary scholars point to the surrealistic features of the prose of V. Danylenko, the symbolism of dream paintings and the originality of the combination of polar opposite motifs in the novels of the artist. The mystical sentiments and fatalistic events that take place in the novels of «A dream from a marlet's beak», reinforce the unreality of reality in which there are characters. Using the existential categories of the absurdity of being, fear, despair, loneliness, suffering, death, the author simulates the artistic world, in which there is the inevitability of fate.

Fatum as an irrational force that predetermines human behavior, in particular the tragic consequences of actions presented in the story of «The image with lemur». Unemployment in career and family life, the protagonist explains a predetermined for each person a fate that can not be changed. In the works of V. Danylenko, the fatum is mostly found by those who must be punished and become a kind of pay for the sins committed. The role of the verdict for treason fatum performs, for example, in the story «Man of Thunders».

In the Ukrainian language, there are a number of synonyms for the word «fatum»: fate, disbelief, talent, lots. As in the ancient tragedy, where the gods performed the function of fate, in the prose of V. Danylenko, a man is depicted as a puppet in the hands of a puppet. This, in particular, is mentioned in the story «The boy with chicken legs», where the author enters this thesis in the mouth of his grandmother: «We are, my baby, big dolls in the hands of the Lord... Our enemies are the springs that drive us» (Danylenko, 2007: 229).

Thus, the concept of «fatum» is known since the time of the ancient tragedy. In the literature, the term is borrowed from philosophy and is used to denote fate and its inevitability. Thanks to the fate motive in his writings, V Danylenko seeks to reveal the tragedy and unpredictability of the fate of man, point out the importance of irrational factors in life.

Key words: fatum, fate, modern prose, Volodymyr Danylenko, story, novel, surrealism, fantastic.

Постановка проблеми

Українська література кін. ХХ - початку ХХІ ст. позначена розмаїттям творчих пошуків митців слова, що знайшло вираження у багатогранності порушеної проблематики, експериментуванні на рівні форми і змісту тощо. Знаковою у сучасному літературному процесі є творчість В. Даниленка - письменника-прозаїка, критика, літературознавця, представника так званої Житомирської прозової школи. Автор створює багаторівневі художні тексти, наділяє їх глибоким ліризмом та психологічним підтекстом. У прозі митця майстерно поєднано побутові і фантастичні елементи, візії і реальну дійсність, що засвідчує тяжіння письменника до сюрреалізму та магічного реалізму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням творчого доробку В. Даниленка займалися І. Бабич, Г. Бондаренко, О. Вещикова, Н. Зборовська, Н. Козачук, Ю. Омельчук, О. Федосій, О. Юрчук, Н. Яблонська та ін. Так, зокрема у статті «Містика театру в сучасній українській літературі: шекспірівський код» О. Вещикова досліджує театральні інтертекстеми та інтермедіатеми, наявні у прозі сучасних українських письменників В. Шевчука, Г. Пагутяк і В. Даниленка. У контексті порушеної проблеми дослідниця аналізує мотив містичного впливу невідворотної долі, якого зазнають персонажі творів зі збірки «Сон із дзьоба стрижа». Однак досі мотив фатуму у художній структурі творів митця, як окрема проблема, в українському літературознавстві не розглядалася. Тож метою статті є дослідити мотив фатуму як ключового структурного компоненту оповідань «Хлопчик із курячими ніжками», «Далекий голос саксофона», «Знімок з лемуром», «Людина громів» тощо.

Поставлена мета зумовила виконання низки завдань:

з'ясувати особливості трактування поняття «фатум» у філософському і літературознавчому контекстах;

виокремити та проаналізувати мотив фатуму у художній структурі оповідань В. Даниленка зі збірки «Сон із дзьоба стрижа».

Виклад основного матеріалу

Збірка «Сон із дзьоба стрижа» (2007) В. Даниленка викликала інтерес у критиків та пересічних читачів. Досліджуючи поетику прози означеної збірки, літературознавці вказують на сюрреалістичні особливості письма В. Даниленка, символізм сновидних картин та оригінальність поєднання полярно протилежних мотивів у новелах митця (Ю. Омельчук). На думку Н. Яблонської, у творах зазначеної збірки «філософські проблеми життя і смерті, любові і ненависті, тілесного і духовного, долі і фатуму осмислюються крізь призму екзистенційної кризи (втрата життєвих орієнтирів, внутрішня порожнеча, душевні страждання, самотність як психологічний вибір та ін.)» (Яблонська, 2015: 328). Містичні настрої і фаталістичні події, які відбуваються у новелах збірки «Сон із дзьоба стрижа», посилюють ірреальність дійсності, у якій існують персонажі. Послуговуючись екзистенційними категоріями абсурдності буття, страху, відчаю, самотності, страждання, смерті, автор моделює художній світ, у якому наскрізним є мотив фатуму, невідворотності долі.

У філософському енциклопедичному словнику терміном фатум (від лат. fatum - віщування, пророче оповіщення) позначається невідворотність, неминучість певного перебігу подій та людських вчинків. Джерела походження терміну слід шукати у давньогрецькій та давньоримській міфології, де фатум був пов'язаний із богинями неминучої долі - мойрами (грецьк.) або парками (лат.), з яких одна пряла нитку життя, друга сотала, а третя втинала (Шинкарук, 2002: 663). Важливу роль означене поняття відігравало у давньогрецькій трагедії, в якій, як відомо, доля людини була в руках богів, які й самі часом підлягали дії необхідності, що спрямовувала їхню волю. Наприклад, у відомій трагедії «Цар Едип» Софокла, головний герой якої покараний за незнання своїх злочинів - вбивство свого батька та родинний інцест, що були напророчені до його народження.

Фатум як ірраціональну силу, що наперед визначає людську поведінку, зокрема трагічні наслідки дій, визначено у «Літературознавчій енциклопедії» Ю. Коваліва (Ковалів, 2007: 525) Яскравим прикладом означеного твердження є життя літературного героя Максима Фальоси з оповідання «Знімок з лемуром». Нереалізованість в кар'єрі та сімейному житті він пояснює наперед визначеною для кожної людини долею, яку неможливо змінити: «Все це витівки Мойр... Кожен із нас приходить у світ зі своїми бжиками. Давні греки були не дурними, коли між трьома Мойрами розподілили визначення людського жереба ще до народження дитини та колізії її нинішнього і майбутнього життя...» (Даниленко, 2007: 142).

В українській мові існує низка синонімів до слова «фатум»: доля, недоля, талан, жереб. У науковій студії «Про долю та споріднені з нею істоти» О. Потебня розкрив близькість значення слова «доля» зі словом «Бог». На думку дослідника, «Бог може власне означати частину, долю, щастя»; за пізнішим уточненням, Бог - це той, хто подає долю (Шинкарук, 2002: 663). Як і в античній трагедії, де функцію долі виконували боги, у прозі В. Даниленка людина змальована маріонеткою в руках ляльковода. Про це, зокрема, йдеться в оповіданні «Хлопчик з курячими ніжками», де цю тезу автор вкладає в уста бабусі: «Ми, дитино моя, великі ляльки в руках Господа... А вороги наші - пружини, які нами рухають» (Даниленко, 2007: 229). Людина не спроможна осягнути задум Господа щодо її життя, через те часто вважає несправедливими обставини, що призводять до страждань. Однак, за словами В. Даниленка, навіть тими людьми, які роблять нам боляче, керує Господь: « - Баб, - глянув з-під лоба Юрко, - а хіба ж Галька зробила добре, що прогнала з даху нашого хлопчика, а тато розбив дві машини? - То нею Господь рухав, - заплющила очі баба. - То виходить, що Бог злий?! - Не кажи так, - крізь дрімоту мовила баба, - він справедливий. Може, тобі треба звідси виїхати, бо це село для тебе дрібне? І десь там ти маєш зробити все, що тобі на роду написано. Хто його знає, що в голові у Господа?» (Даниленко, 2007: 229). мотив художній містичний новела

Показово, що у «чеській, польській, українській мові на позначення фатуму вживається також слово «вирок» , що має схоже звучання в усіх трьох мовах. Етимологія цього слова виходить на позначення рішення, присуду (у т. ч. верховної істоти, Бога). Арабське слово «кісмет» означає «фатум», «долю», «волю Аллаха»» (Шинкарук, 2002: 663).

У творах В. Даниленка фатум здебільшого спіткає тих, хто мусить бути покараним і стає своєрідною розплатою за скоєні гріхи. Роль вироку за зраду фатум виконує, наприклад, в оповіданні «Людина громів»: «Є речі, сильніші за інстинкт продовження роду - це закони долі, які не можна порушувати, бо впадеш у яму, з якої ніколи не виберешся. Тоді втратиш себе і будеш мучитись сам і мучити жінок, які зустрінуться на твоєму шляху, аби на старості залишитись самотнім і нещасним (Даниленко, 2007: 177).

В означеному оповіданні В. Даниленко особливо підкреслює вплив невидимих, але могутніх сил на життя героїв та акцентує увагу на неможливості боротьби з ними, оскільки ця боротьба приречена на поразку. У творі представлена ситуація, коли бажання володіти іншою жінкою захоплює головного героя та веде до страшної сімейної трагедії. Зраджена дружина наклала на себе руки, а чоловік, намагаючись змінити власну долю, гине. Задля підсилення ефекту невідворотності фатуму, автор уміщує в твір містичну історію про загадкового чоловіка Іллю, «людину громів», якого з дитинства переслідували блискавки. Коли юнак підріс, він почав співати у хорі, адже володів прекрасним голосом. Пізніше, закінчивши університет, зайнявся комерцією. Відчувши смак великих грошей, до співу в хорі чоловік уже не повернувся.

Автор уводить у твір своєрідні знаки-попередження, які покликані загострити увагу читача на вузлових моментах у долі персонажа: «У пік його комерційного успіху під час грози Іллю вдарила в сережку блискавка. Як він залишився живий, ні він, ні його близькі так і не зрозуміли... Певно, це було якесь серйозне попередження, що в його житті відбувається щось не те. Та замість того, щоб розібратись у собі, від страху перед блискавками він знову почав їх остерігатися.» (Даниленко, 2007: 182-183). Таким чином, зневаживши закони долі, обидва чоловіки гинуть.

Фантастичний образ Іллі постає в творі виконавцем волі вищих, ірраціональних сил, оскільки «ловить тих, хто зійшов зі своєї дороги. З'являється, коли з людиною щось починає відбуватися, якщо хтось перестає виконувати своє призначення і втрачає право жити у цьому світі» (Даниленко, 2007: 183). Про синтез у часопросторових координатах елементів реального й фантастичного зазначає О. Федосій, стверджуючи, що «Володимир Даниленко акцентує увагу на такому екзистенційному аспекті, як безсилість людини перед фатальними й незбагненними чинниками, що визначають плин життя» (Федосій, 2018: 573).

У містичний сюжет «Далекий голос саксофона» автор вкладає філософську сентенцію про зраджену жінку, котра «несе в собі не хмільне вино, а смерть і отруює всіх навколо себе» (Даниленко, 2007: 319). Як і в попередньому оповіданні, в основу твору покладено фантастичну історію про таємничу незнайомку, після фатальної зустрічі з якою чоловіки помирають. Подолян розповідає Сергію Довгалю про Вероніку, яка кохала популярного київського саксофоніста Дениса Голосія, а «після смерті Вероніки Чекалюк на Подолі під час місячного затемнення починає звучати саксофон, ніби нічним містом блукає Голосій, і тоді з'являється висока тридцятилітня жінка, яка зваблює чоловіків» (Даниленко, 2007: 318).

Подібно персонажу з твору «Людина громів», Сергій Довгаль намагається уникнути трагічної розв'язки, зупинивши автомобіль біля церкви. Однак цим він лише відтягує смертельний фінал свого життя. Дочекавшись ранку, вони з товаришем вирушають в дорогу, де: «... у Подоляна раптом відмовили гальма, і їх розвернуло на мокрому асфальті поперек дороги. Вони почули сильний удар, скрегіт металу і мелодію саксофона, яка відлітала все далі й далі, тужлива й недосяжна для земного слуху» (Даниленко, 2007: 319).

Висновки

Отже, поняття «фатум» відоме ще з часів античної трагедії. У літературу означений термін запозичений із філософії та вживається на позначення долі і її невідворотності. Завдяки мотиву фатуму у своїх творах В. Даниленко прагне розкрити трагізм та непередбачуваність долі людини, вказати на значення ірраціональних чинників у житті.

Список використаних джерел

1. Вещикова О. Містика театру в сучасній українській літературі: шекспірівський код. Ренесансні студії. 2014. Вип. 22. С. 116-134.

2. Даниленко В.Г. Сон із дзьоба стрижа: Оповідання. Львів: ЛА «Піраміда», 2007. 384 с.

3. Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т.2 / Авт.-уклад. Ю. Ковалів. Київ: ВЦ «Академія», 2007. 624 с.

4. Федосій О. Жанрово-стильова парадигма малої прози Володимира Даниленка

5. Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди; [редкол.: В. І. Шинкарук (голова) та ін.]. Київ: Абрис, 2002. 742 с.

6. Яблонська Н. Жанр іронічної новели у творчості Володимира Даниленка. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Філологічні науки. 2015. № 2. С. 325-329.

References

1. Veshchykova O. Mistyka teatru v suchasnii ukrainskii literaturi: shekspirivskyi kod. Renesansni studii. 2014. Vyp. 22. S. 116-134 (ukr).

2. Danylenko V.H. Son iz dzoba stryzha: Opovidannia. Lviv: LA «Piramida», 2007. 384 s (ukr).

3. Literaturoznavcha entsyklopediia: U dvokh tomakh. T.2 / Avt.-uklad. Yu. I. Kovaliv. Kyiv: VTs «Akademiia», 2007. 624 s (ukr).

4. Fedosii O. Zhanrovo-stylova paradyhma maloi prozy Volodymyra Danylenka

5. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk / NAN Ukrainy, In-t filosofii imeni H. S. Skovorody; [redkol.: V. I. Shynkaruk (holova) ta in.]. Kyiv: Abrys, 2002. 742 s (ukr).

6. Yablonska N. Zhanr ironichnoi novely u tvorchosti Volodymyra Danylenka. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Seriia : Filolohichni nauky. 2015. № 2. S. 325-329 (ukr).

Размещено на Allbest.ru