Композиційні особливості новелістики Су'ад Аль Халіфа на прикладі збірки "Зачинена кімната"

Су'ад Аль Халіфа (нар. у 1966 р.) - бахрейнська новелістка, журналістка, яка належить до нової генерації письменників Бахрейну, характерною особливістю творчості яких є зображення соціальних проблем через призму почуяв персонажів.

Новелтика в Бахрейні почала розвиватися в середині ХХст. у результаті культурного відродження, поштовхом для якого стали суспільно-політичні зміни, модернізація та вестернізація. Літературний підйом та становлення прозових жанрів були результатом розвитку преси і освіти, налагодження зв'язків із Заходом та публікації перекладів західної літератури. Покращення економічного стану, зміна суспільного ладу та світогляду призвели до зародження літератури нового характеру, що відповідала потребам часу. Таким чином, набули поширення прозові жанри, зокрема новела, форма якої була зручною для вираження нових ідей.

З огляду на те, що становлення жанру новели у Бахрейні відбулося відносно недавно, ця тема становить прогалину в літературознавчих дослідженнях. Тому завданнями цієї розвідки стали: висвітлення процесу становлення і розвитку жанру новели в Бахрейні, характеристика сучасної новелістики й огляд композиційних особливостей новели в Бахрейні на прикладі новел збірки "Зачинена кімната" Су'ад Аль Халіфа.

Бахрейнський письменник і літературознавець 'Абдалла Халіфа зазначає, що становлення жанру новели відбувалося у 1940-х рр. У цей час газета "Джарідат аль-Бахрейн" публікує стані, що засвідчують зародження новели, одна з них під назвою "Навіщо нам читати оповідання?". Інша стаття, автором якої є М. Д. Касім, розповідає про оповідання і його значення для суспільства. В цій же газеті друкувалися переклади творів світових письменників, наприклад, скорочений переклад оповідань А. Чехова та Л. Толстого [5]. Особливо помітна увага письменників до дитячого оповідання.

Перші оповідання мали виховний характер, крім того, автори не приділяли належної уваги формі своїх творів. У 19'50-х рр. така тенденція продовжується. Арабські літературознавці, які досліджують розвиток новели в країнах Перської затоки, називають таке оповідання дидактичного змісту, ЗЯК ?бжБЩнЙ ("повчальне оповідання"), маючи на увазі, що воно не містить рис жанру новели, оскільки в оповіданні чітко помітний автор, який висловлює свою позицію, засуджує або схвалює дії головного героя.

Серед письменників періоду зародження новели, творчість яких позитивно вирізняється серед інших, бахрейнські літературознавці називають 'Алі Сайяра і Ахмада Камаля. їхні наративні манери відрізняються. В оповіданнях Ахмада Камаля присутній розповідач, зі слів якого читач дізнається про хід. подій. Зокрема, в оповіданні "Злочин батька" (ЗИ ‚с^) сам розповідач почув історію від її безпосереднього учасника і переповідає її. В історії зображена велика кількість подій і персонажів, що вистачило б на роман [там само]. У той час як в оповіданнях 'Алі Сайяра увага фокусується на одній невеликій події, навколо якої і розвивається оповідання. Тому саме 'Алі Сайяра (нар. у 1926 р.) вважають родоначальником новели в Бахрейні. Оповідання, які ввійшли до єдиної збірки автора "Пан" (б(ЗбУнП виданої 1975 р., написані в період 1964-1965 рр. 'Абдалла Халіфа характеризує ці оповідання як такі, що "наближені до духу новели, в них [помітна] інтенсивність художнього розвитку [письменника], кількість персонажів обмежена, у центрі уваги одна значна подія, що має важливе значення" [т.ам само]. Багатий жинєвий досвід 'Алі Сайяра, подорожі та роки, проведені в Каїрі, Кувейті, ОАЕ, Катарі, Сирії та Лівані, стали матеріалом дл.я його творів. Провідними темами збірки є зображення гонитви за грошима та прагнення до влади, які руйнують життя, відчай через розуміння героєм власної неспроможності пристосуватися до нової реальності, в якій він живе, корупція та лицемірство, питання чесності людини та її цінності в сучасному суспільстві. новела халіфа бахрейн

У 1970-х рр. новела в Бахрейні досягає ще більшого розвитку, але не під впливом творчості попередників, твори яких ще не були довершеними зразками для наслідування, а завдяки впливу арабської літератури Єгипту, Сирії, Лівану та європейської літератури. Це стало можливим завдяки політичним та економічним змінам, які відбулися у країні в результаті отримання нею незалежності. З'являється безліч авторів, провідним жанром творчості яких стала новела. їхня творчість набирає рис певного літературного напряму. Літературознавець і. письменник 'Абдалла Халіфа у праці "Розвиток бахрейнської новели" виокремлює реалізм і "експериментальний" напрям, тобто модернізм [5]. Із часом автори починають писати романи. Жанр роману згодом отримує ще більшу популярність, ніж новела. Загальною рисою творчості в цей період є вплив нових суспільних ідей, прагнення до модернізації та боротьби з пережитками минулого суспільного ладу і закостенілими традиціями. Водночас засуджується сліпе наслідування чужих традицій. Письменники занурюються в аналіз проблем, сучасного суспільства. Оновлюється тематика, а разом із нею і форма творів. Автори шукають нові засоби для висвітлення болючих тем.

Велике значення для розвитку малої прози в Бахрейні має творчість Мухаммада 'Абдельмаліка (нар. у 1944 р.). Перу письмеНника належать вісім новелістичних збірок. Новелістиці 'Абдельмаліка присвячена низка праць, серед яких важливе місце посідає дослідження 'Абдалли Халіфи "Розповідач у світі новел Мухаммада 'Абдельмаліка". У першому ро.зділі дослідження автор розкрив історію розвитку новелістики в Бахрейні і наголосив на важливості творчості Мухаммада 'Абдельмаліка у цьому процесі. Наступні розділи дослідження присвячені новелістиці письменника.

М. 'Абдельмаліка вважають основоположником нової новели в Бахрейні, хоч до нього були інші автори, які зверталися до цього жанру. Його новели були високого художнього рівня, якого не досягали попередники, й відповідали законам жанру. Мухаммад 'Абдельмалік також вважається засновником критичного реалізму в Бахрейні. Переважна більшість творів автора належить до реалізму та критичного реалізму. Окрім того, письменник став автором першого бахрейнського роману.

Письменник і літературознавець 'Абдалла Халіфа (1948-2014) також стояв біля витоків жанру новели в Бахрейні, проте його новелістика менш досліджена. Він є автором семи збірок новел і восьми романів та відомим літературним критиком сучасної арабської прози. Особливе місце в його критичній діяльності відведене творчості Нагіба Махфуза і Мухаммада 'Абдельмаліка.

Серед жіночої літератури значне місце в розвитку бахрейнської новели займає творчість Фавзії Рашід. Винятковість таланту письменниці підтверджує те, що її роман "Облога" (ЗКЗС) було включено до списку сотні найкращих арабських ро.манів ХХ ст.; її твори перекладено англійською, німецькою, японською, швецькою, датською мовами. Письменниця входить до арабської Спілки письменників, а також є членом багатьох єгипетських літературних товариств і об'єднань. Фавзія Рашід - автор трьох новелістичних збірок: "Дзеркала тіні й радості" 1983)(гСн ЗбЩб жЗЭСО), "Як зелекь стала каменем" (1986)(ЭнЭд ЗХИН ЗбГОХС ;Г)ЃC"Жінка і чоловік" (6Д?19) (ЗгСЗЙ жСМб).

Новітню бахрейнську новелістику представляють Хасан Бухасан, Магді 'Аб.далла, Хусейн 'Іса аль-Махрус, Ма'сума аль-Мутава', Муніра аль-Фадиль, 'Аіша аль- ЃuулЬм, Су'ад Аль Халіфа, Аніса аз-3айяні та ін. У їхній творчості зображується рутинність життя, наповненого проблемами, соціальна несправедливість, приділяється увага таким соціальним феноменам, як вживання нар- *котиків, гомосексуалізм. При цьому автори розкривають внутрішній світ героя, через призму свідомості якого й показують хиби суспільства. Деякі новели написані простою мовою з прямолінійним сюжетом, інші більш складні з точки зору композиції, із широким використанням риторичних фігур і тропів, часом письменники використовують місцевий діалект, переважно в діалогах.

Су'ад Аль Халіфа, як і більшість її сучасників, зображує соціальні проблеми через призму почуттів персонажів. На літературну арену письменниця вийшла у 1997 р., до того вона з 1986 р. працювала журналісткою. У 1995 р. закінчила Арабський університет у Бейруті за спеціальністю "сучасна арабська література", у 2007 р. - Бахрейнський університет. Спочатку письменниця друкувалася під псевдонімом у журналі "Сада аль-усбу'" та "Банорама аль-халідж". Більшість новел Су'ад Аль Халіфа були надруковані в газеті "Ахбар аль-халідж", а також виходили в журналах "Аль- 'Арабі", "Ар-Рафід" (Шарджа), "Маджаллят аль-Бахрейн ас-сакафійя". Письменниця є автором двох збірок новел: "Сіра кав'ярня" (1999) (ЗЦ ЗбСПн) та "Зачинена кімната" (2001) ¦(ЗбЫСЭЙ ЗбПЙ).Са[а Су'ад А^ь Халіфа вважає, що перша збірка зазнала впливу її журналістської діяльності і "не позбавлена духу статті", а от новели другої збірки більш зрілі, в них уже немає безпосередніх думок автора, а лише почуття персонажів. Цій збірці відведено місце у дослідженні 'Абдалли Халіфа "Розвиток бахрейнСької новели". Особливу увагу літературознавець приділяє композиційним особливостям новел.

У збірці "Зачинена кімната" міститься 11 новел. У більшості з них оповідь ведеться від першої особи, або використовується невласне пряма мова; деякі новели побудовані у формі внутрішнього діалогу, який подекуди переривається оповіддю автора. Мова творів проста, але вишукана. Іноді у діалогах авторка використовує діалектне мовлення, як, наприклад, у новелі "Місяць сходить" (е^П ЗбЦ). Щодо тематики новел, то в збірці відображені соціальні проблеми, наявні в суспільстві. Зокрема, у новелі "Інцидент на дорозі" (^>ъh ПЛ Ц^) письменниця намагається заглибитися в чоловічу психологію. Новела являє собою внутрішній діалог головного героя, його роздуми над власним жипям. Він має намір взяти собі другу дружину. Його теперішня дружина передчасно постаріла, тоді як він сам відчуває себе молодим. Та найбільше героя бентежить те, що вона не приділяє йому уваги. Він почуває себе одним із її синів, нарікаючи, що дружина повністю присвячує себе дітям. Письменниця не засуджує ні чоловіка, ані дружину, а просто зображує через потік думок головного героя ситуацію, яка склалася в родині, звісно, з погляду чоловіка. Спочатку наміри чоловіка одружитися викликають здивування, а потім і розуміння читача. А коли через спогади головного героя читач дізнається більше про дружину, то відчуває несправедливість такого рішення чоловіка. Та зрештою головний герой і сам доходить до думки, що рішення одружитися вдруге є помилкою, і відмовляється від нього. Ця проблема досить актуальна для бахрейнського суспільства. Про це свідчить і той факт, що новелу було обрано для читання на радіо в одній із молодіжних передач (див. [7]).

У новелі "Танцівниця перед дзеркалами" (СЗЭ З^ЗЗ) відкривається внутрішній світ юної дівчини, яку звабила жінка. Щоб передати почуття героїні, Су'ад Аль Халіфа використовує невласне пряму мову, яка перемежовується діалогами. Героїня твору - школярка, яка поринає у світ спокуси, в результаті нехтує навчанням і своїми обов'язками перед сім'єю. Вона змушена вести подвійне життя, щоденно носить маску, аби приховати зміни її особистості після знайомства з жінкою, яка відкрила їй інший світ. Героїня розуміє, що більше не буде такою як раніше, і це її лякає, проте вона не здатна протидіяти почуттю божевільного обожнювання "жінки з чорною цяткою на щоці". Не наважуючись відкрити правду батькам, постійно вдається до обману, аби прикрити своє подвійне життя. Ось як Су'ад Аль Халіфа розпочинає твір, відразу вводячи читача у похмурий світ емоцій героїні:

"нбКеИ ИПЗОбеЗ ЮбЮ ФПнП Ннд нЪКг ЗбжЮК.. жКПЮ ЗбУЗЪЙ.. жнМбМб СГУеЗ ИХжК Ы бИ.. гИег.. бЗ КЪСЭ гХПСе бЯдеЗ КНУ бе ЯЗбгШЗС Ю ЗбгПенЙ ГНПЗРЗ..ПНЪС , Ие ГНнЗдЗ ГОСм.. Иб ЗдеЗ КНУ Ие ЯдЮнЮ ЗбНФСЗК.. ‚Д ЯНЭнЭ нКОбб ЗбдЗЮРЙ гд ЗбОЗС УЭСеЗ гС', нЪбП.. ЕНУЗУ МПнП КгнС Эне МЗдИЗ гд ЗббРЙ »КгнС Эне ФЪжС З нЗУИ Иб ЕдеЗ КгнС Эне гОЗжЭ жЗНКгЗбЗК ЯЛнСЙ бЗ КЪСЭ гПЗеЗ𦦠КФЪ Т?ЗПЗ ЫСЭКеЗ ИЩбЗг НЗбЯ¦¦ бФ нбгЪ джС ЫСнИ гд гСЗнЗ¦¦ гСЗнЗ ЗбОТЗдЙ ЗбЯИнСЙ Эн ЗбЫСЮЙ" ¦

7З коли Ч8С повільно тягнеться, зсередини спопеляє хеилюеэння. Годинник ??окэе. М голові дзеленчить невиразний дивний звук. Вона не знає, звідки він доноситься, однак їй іноді чується то дзвін молотків, то якийсь шурхіт, що пробирається у Є?кно ззоен, то шэру01ння комэх. Ці зеуки ляк^ють її. є й інше відчуття, що передвіщає насолоду і почуття провини водночас, почуття страху та незвіданих

Кімнату з^с^г^с^л^с^^и^в морок, г^і^ш виблискує якесь незвичайне світло дзеркал, великих 0зеркэл шэфи”ѓX??*

На початку твору письменниця показала суперечливі почуття, що роздирають героїню. Потім у процесі опису душевних страждань дівчини, розкривається їх причина. В діалогах із батьком та матір'ю читач спостерігає перевтілення дівчини, яка, приховуючи свою сутність, намагається відповідати очікуванням батьків і ще більше погрузає у своїй брехні. Твір закінчується нервовим зривом героїні. Ситуація так і не вирішується. Основною метою Су'ад Аль Халіфа було зобразити душевні муки героїні через розкриття теми нетрадиційних стосунків.

Новелі "Павук" (У^К) також притаманний психологізм. Увага письменниці зосереджена на внутрішньому сюжеті. Вона заглиблюється у світ думок персонажа, його емоції. У творі перемежовується невласне пряма мова із внутрішнім монологом героїні - її спогадами, роздумами, переживаннями. Тема твору - проблема несамостійності і незахищеності жінки в арабському суспільстві. Дія розгортається у порожньому батьківському будинку, куди героїня повертається після смерті чоловіка. Часові рамки дії новели - один вечір, проведений у батьківському будинку. Брат віддає героїні у розпорядження весь будинок, окрім однієї кімнати, куди категорично забороняє заходити. Жінка почуває себе незахищеною. Вона не отримала спадку ні після смерті чоловіка, ані після смерті двох братів. А ті брати, що залишилися, теж не переймаються долею і благополуччям сестри. Героїню охоплює почуття безпомічності і страх перед майбутнім. Їй обридли обмеження і заборони з боку братів. Коли ж вона вирішила ослухатися брата і зайти до зачиненої кімнати, кімнати її батька, аби дізнатися що ж її брат там ховає, на неї звалюється густе павутиння, з якого вона не може вибратися, їй не вистачає сил. Павутиння, яке огортає її обличчя і тіло, є символом безвихідності ситуації, в якій опинилася жінка.

"НЗжЯ Гд ККЩУ гд ФИЯЙ ЗбОнжШ ЭЗТПЗП КУЗЮШеЗ гд ГЪбм ЗбУЮЭ. ¦ жЗдКЗИКеЗ НЗбЙ гд ЗбеУКПС,З ЭХ\ОК ИГЪТ. ХжКеЗЎ бЯдеЗ бе КУКШЪ ЗбКПСЯ ГХЗИеЗ ЛП.Б ГФИе ИЯжЗС.. ГТЯгКеЗ СЗЖНЙ ЗбОнжШ жгбВК НбЮеЗ ИЗбМЭЗЭ¦¦ ЦЗЮ КдЭУеЗ жНЗжЮ

Гд КИЯн Эг КУКШнЪ..ЩбК КНСЯ нПнеЗ КИЪП ЪдеЗ ОнжШ ЗбНСнС бЯдеЗ КбКЭК ИеЗ жнТПЗП КЃFУЗЮШеЗ гд ГЪб즦 КНЗжб Зд КЫШн жМееЗ ИнПнеЗ бЯдеЗ ЪбЮК ИС ЪнИеЗ ¦¦ бгЪК ЗбОнжШ НндЖР¦¦ КСЗБм беЗ ЗббгЪЗд ЗбШЭИЭ ЯПСЮ..ЗТПЗП ЭТЪеЗ ЭГЫгм ЪбнеЗ жУЮШК

Ъб. ЗбГСЦ..":

Вона спробувала вибратися із сіті ниток, а вони все падали і падали на неї зі стелі. Її охопила істерика, вона голосно закричала і не змогла навіть поворухнутися. В голові закрутилося. Запах павутиння вдарив у носа, в горлі пересохло. Вона не могла дихати. Хотіла заплакати, але не змогла. Спробувала закричати вдруге і не змогла. Вона продовжувала махати руками, намагаючись позбутися шовкових ниток, тэ еони оэортэли Л*, безперестанку пэ^эючи нэ неї згори. Вона спробувала прикрити обличчя руками, а вони липли до її вій. Враз зблиснули нитки. Цей блиск видавався їй миттєвим спалахом блискавки. Її охопив ще більший жах. Втративши свідомість, вона впала на зЄмлю]2, с. 37,38].

Такою ж безсилою героїня почуває себе перед обставинами жиня. Як і у "Танцівниці перед дзеркалами" в кінці твору героїня втрачає душевну рівновагу.

У новелі ''Вихід з виру печалі" (ЗЯСжМ У ПжЗС ЗНТд) читачу також розкривається внутрішній світ жінки, її розчарування в. житті. Головним героєм твору є Угуд, яка рано вийшла заміж за чоловіка, якого не кохала. "Чотири роки жипя з ним минули, ніби десять''. Традиційно для новел цієї збірки Су'ад Аль Халіфа використовує невласне пряму мову, що переривається спогадами головної героїні та короткими репліками її матері. Угуд перебуває у стані депресії, повністю втратила інтерес до жиия. Причиною цього став її невдалий шлюб. Чоловік вирішив взяти собі ще одну дружину. Угуд не змирилася з цим і покинула його, повернувшись до батьківського дому і занурившись у вир печалі й розпачу. У творі зображено один ранок із жиня Угуд. Цього ранку вона намагається побороти свою депресію і вирішує вийти погуляти з подругою. Письменниця зображає внутрішню боротьбу Угуд у намаганні змінити щось у своєму жипі. В кінці твору читач розуміє, що їй вдасться вийти зі свого пригніченого стану і налагодити своє жипя.

У новелі "Жовте повітря" (Збеж'Б ЗбГПОС) перед нами знову постає розлучена жінка, яка після розірвання шлюбу почувається комфортно тільки у своїй кімнаті, що є для неї єдиним місцем, де вона може сховатися від "задушливого світу". Героїня - самотня, нікому не потрібна: мати померла, батько взяв собі молоду дружину і зовсім забувся про єдину доньку. Жінка страждає від неприйняття її суспільством і самотності. У вузьких часових і просторових рамках твору Су'ад Аль Халіфа через змалювання психологічного стану піднімає питання становища в суспільстві розлученої жінки. Дія відбувається одного ве--чора у кімнаті героїні. Читач один на один опиняється із самотньою жінкою, її переживаннями.

''ГбУКЙ НЗдЙ¦¦ ЯбгЗК ЯЗРИЙ¦¦ ФжФЗК ЫЗгЦЙ¦¦ ГУСЗС ОЭ ЗЯЩСЗК¦¦ СнИЙ гУКгСЙ.. ФЯжЯ..ЫнСЙ..бРЙбЗ гЛнб беЗ Эн ГЮЗжнб ЗЯУЗБ..''

"Гострі язики, брехливі слова, чутки, секрети за спиною, постійні підозри, сумніви, ревнощі, ні з чим незрівняна насолода жіночого пліткування" [2, с.128]¦

А чоловіки, знаючи, що вона розлучена, сприймають її як "легку здобич". Тому жінка ховається від світу у своїй кімнаті, проте не перестає страждати. Їй немає місця у суспільстві.

''ЯЭ ККВбЭ гЪ гЛб еРЗ ЗУгї жЯнЭ ККЮИб ЮдЗЪЗК ЗбГОСнд жГЭЯЗСегї ГбнУ ЫСЭКеЗ ЗбЦЭнСЙ ГжУЪ жГСНг гд дг ЗбЯИнС".

"Як вона може змиритися з таким світом? Як може прийняти маски, які носять інші, та думки, які вони за ними приховують. Чи не є її маленька кімната ширшою і милостивішою за весь великий світ?" [там само].

У цій новелі письменниця також використовує невласне пряму мову, зустрічаємо і внутрішній монолог героїні. Кульмінаційним є момент коли серед своїх паперів вона наштовхується на жовтий конверт, що викликає неприємні відчуття і читає прощальний лист від подруги, яка покінчила життя самогубством декілька років тому. Написане в листі відображає ситуацію і душевний стан, у якому перебуває жінка. Вона зрештою зважується на те, про що довго думала і теж покінчує життя самогубством.

Збірка Су'ад Аль Халіфа "Зачинена кімната" є зразком сучасної бахрейнської новелістики, предметом якої є особистість, її проблеми, вплив на неї суспільства, її приховані прагнення і страхи. Новелам цієї збірки харааерний психологізм. Розкриваючи внутрішній світ персонажів, якими є переважно жінки, письменниця зображує залежність людини від суспільства та панівних у ньому традицій і стереотипів, жертвами яких вони стають. Емоції і переживання персонажів є основою побудови новел. Тому не бачимо у новелах цієї збірки послідовного викладу подій. Су'ад Аль Халіфа використовує монтажну композицію, спогади героїв, їх роздуми, емоції, інтригуючи читача, змушуючи його домислити повну картину.

Список використаних джерел