Багатство мови Івана Франка: приклад великої прози

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра загального мовознавства

Багатство мови Івана Франка: приклад великої прози

Анотація

Ключові слова: багатство словника (індекс різноманітності), частотний словник, лінгвостатистична параметризація, обсяг словника і тексту, корпус текстів, лінгвостатистика, прикладна лінгвістика, українська мова.

Abstract

The richness of Ivan Franko's language: a case of long prose fiction

Buk S., Department for General Linguistics Ivan Franko National University of Lviv

Background: Reseach is a part of the wider project of statistical parametrization of Ivan Franko's long prose fiction (FLPF). Vocabulary richness is an important element of it. It is calculated as the TTR (ratio of lexical items to the total number of words). It has some tradition in both Ukrainian and world linguistics, being measured for a lot of the writers and texts.

Purpose:

1) to identify the original features of vocabulary richness for FLPF,

2) to compare vocabulary richness of FLPF with the frequency dictionary of modern Ukrainian long prose fiction;

3) potentially to find out the other parameters of the text which could influence on the vocabulary richness.

Results: The frequency dictionary were compiled for all the Ukrainian novels by I. Franko: Boryslav Laughs; Zakhar Berkut; Without Asking a Wade; For the Hearth; Pillars of Society; The Cross-paths; Boa constrictor, 1907; The Great Noise; Petrii y Dovbushchuky. The highest index of variety was found for «Boa constrictor» (0,181), the lowest was found for «The Cross-Paths» (0,106), which confirms the inverse dependence of the vocabulary richness on the text size. It is expected that there are fewer different tokens in the FLPF dictionary then in general Ukrainian long prose fiction (0,052: 0,067 respectively). Also, with the increase of the text size, its lexical richness decreases; for texts with the same volume the index of diversity is higher for the author's scheech compared to the direct speech. Different versions of the same text have different vocabulary richness (Boa constrictor 1884 and 1905-1907).

Discussion: Big potential has comparison the vocabulary richness of FLPF with similar characteristics of his other works of different genres and with other authors.

Keywords: vocabulary richness (Type Token Ratio (TTR), index of diversity), frequency dictionary, linguistic statistical parameterization of text, vocabulary size, text size, text corpus, linguistic statistics, applied linguistics, Ukrainian language, Ivan Franko.

Постановка наукової проблеми та її актуальність

Контекст сучасного наукового плюралізму та його множинні дослідницькі підходи актуалізують статус статистичної лінгвістики як міждисциплінарної науки на перетині математики (статистики) і мовознавства, яка займається виявленням та описом кількісних характеристик та закономірностей мови та мовлення, а також особливостей авторського ідіолекту. І. Франко належить до ключових постатей національної культури, і багатовимірне вивчення його творчості - пріоритетне завдання франкознавства, а інвентаризація мовлення письменника на лексичному рівні - важливе і потрібне завдання сучасної гуманітаристики.

Постановка проблеми у цьому ракурсі дає змогу виявити на новому матеріалі досі не досліджені особливості його ідіолекту. Багата мова письменника віддавна привертала увагу дослідників зі сфери теорії й історії літератури, психології та когнітивістики, семантики, семіотики, стилістики тощо. У процесі вивчення мови письменника науковцям, звичайно, складно точно визначити, у чому полягає багатство лексикону певного автора, хоча інтуїтивно цю якість відчувають. Багатий ідіолект, тобто різноманітна, розвинена лексика особистості, дає змогу точно й тонко передати і свій власний внутрішній, і сприйняття навколишнього світу, глибоко в нього проникнути. Лінгвостатистика дає новий погляд на цей феномен, пропонує оригінальне його трактування за посередництвом конкретного обчислення та кількісного аналізу. У термінології цього напряму лінгвістики багатство словника (БС), багатство мови, лексичне багатство, індекс різноманітності - це індекс, що базується на відношенні між кількістю різних слів у тексті (лем, лексем), тобто словником тексту (V), і довжиною тексту, виміряною у слововживаннях (И), а саме: чим більше різних слів у тексті, тим багатша його лексика.

Аналіз досліджень проблеми. В англомовній літературі поняття багатства словника називають TTR (Type - лексична одиниця, Token - її вживання у тексті, Ratio - відношення), тобто те саме відношення кількості слів до слововживань (обсягу тексту). Поняття БС має аксіологічне забарвлення (пор. багатий versus бідний словник, багата versus бідна лексика). А. Павловський індекс лексичного багатства вказує серед необхідних характеристик авторської атрибуції тексту, називаючи його інваріантом стилю письменника (Pawiowski 2003: 174-177). Загалом польське мовознавство вирізняється суттєвим досвідом у визначенні багатства словника своїх письменників (праці М. Бальовського, Є. Ворончака, В. Курашкевича, Я. Лукасевича, Е. Рудницької-Фіри, Е. Стахурського, Я. Самбор та ін.).

Цей показник міцно ввійшов у світову та українську статистичну лінгвісти - ку попри існування протилежних думок (наприклад, Ю. Шевельов, оцінюючи віртуозність Т. Шевченка, критично відгукнувся про кількісне обчислення БС письменників загалом: «не можна підрахунками кількости слів стверджувати, або доводити багатство чи бідність мови того чи того письменника. Всі такі підрахунки поперше завжди надто неточні, а подруге взагалі нічого не характеризують, просто непотрібні» (Шевельов 1944 ч. 7: 6). Так, його обчислено для творів багатьох українських та закордонних письменників: А. Міцкевича, Б. Пруса (Kuraszkiewicz 1973), К. Чапека (SKC 2007), С. Яблонської (Занько 2015), М. Яцкова (Цьох 2021) та інших. Зауважено різні закономірності стосовно БС. Наприклад, група українських дослідників частотних словників дійшла висновків, що багатство словника обернено пропорційне довжині тексту, тобто, чим довший текст, тим потенційно менше з'являється у ньому нових слів (Перебийніс та ін. 1985: 143).

В. Курашкевич визначив цінні квантитативні залежності:

1) віршовані твори мають звичайно багатшу лексику, ніж прозові твори того самого автора;

2) багатший словник мають оригінальні тексти порівняно з перекладними;

3) твори, складені з менших частин різної тематики, мають більше різних слів, ніж суцільні тексти тої самої довжини;

4) багатший словник мають тексти реалістичної тематики, ніж ліричні, релігійні чи з абстрактною лексикою;

5) багатший словник мають високолітературні твори (Kuraszkiewicz 1973: 48).

Наукова новизна статті полягає у тому, що БС творів І. Франка досі не було об'єктом окремого дослідження, і його зіставлення з частотним словником сучасної української художньої прози (ЧС СУХП) виконано вперше. Великий інтерес також становить потенційне виявлення нових параметрів, з якими може корелювати ця характеристика, як-от різні редакції одного твору або дихотомія авторського наративу і мовлення персонажів.

Отже, мета статті - виявити особливості проявлення БС у різних творах великої прози І. Франка (ВПФ), а також у ВПФ загалом; завдання - обчислити БС усіх дев'яти українськомовних творів ВПФ та зіставити їх між собою, а також з БС сучасної української художньої прози (ЧС СУХП); диференціювати статистичну інформацію БС щодо прямого й авторського мовлення ВПФ; порівняти БС різних редакцій одного твору («Boa constrictor» 1884 та 1905-1907 рр.).

Об'єкт дослідження - тексти великої прози І. Франка, предмет дослідження - виявлення особливостей проявлення БС у ВПФ та параметрів тексту, від яких воно може залежати.

Фактичний матеріал дослідження становить електронний корпус текстів І. Франка, що складається з останніх прижиттєвих редакцій усіх дев'яти українськомовних творів його великої прози, оскільки їх вважаємо останньою волею автора: «Борислав сміється» (1880-1881), «Захар Беркут» (1883), «Не спитавши броду» (1885-1886), «Для домашнього огнища» (1892), «Основи суспільності» (1894-1895), «Перехресні стежки» (1900), «Boa constrictor» (1905-1907), «Великий шум» (1907), «Петрії й Довбущуки» (1909-1912). Завдяки морфологічному маркуванню корпусу для кожного з текстів укладено частотний словник (ЧС), з якого отримано найважливіші лінгвостатистичні характеристики для обчислення БС: обсяг тексту і обсяг словника (реєстру, тобто кількість лематизованих слів). Працю виконано у межах повної лінгвостатистичної параметризації творчості І. Франка, її мета - виявити й проаналізувати кількісно визначальні характеристики цієї групи текстів письменника, які виформовують своєрідну лінгвостатистичну модель ідіолекту автора (Бук 2021: 50-58), БС відіграє у ній незамінну роль.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження

багатство мова художній проза франко

Багатство мови творів великої прози І. Франка містить табл. 1.

Таблиця 1

Багатство мови творів великої прози І. Франка

БС ВПФ - це не сума БС усіх творів, розділена на 9, оскільки у них є велика кількість спільної лексики. Також з тої самої причини не можна обчислювати БС ВПФ як просте відношення обсягу словника ВПФ 26 888 лем до обсягу текстів ВПФ 506 722 слововживань (0,13). В окремій таблиці зводимо словники усіх дев'яти романів разом (виходить 26 369 різних лем) і ділимо на обсяг слововживань (506 722) = 0,052.

Як показує табл. 1, БС «Boa constrictor» = 0,181, воно найбільше серед усіх інших романів та повістей І. Франка. Це найкоротший за обсягом твір великої прози (34 215 слововживань). Далі зі збільшенням обсягу творів зменшується БС: «Великий...» (37 005) - 0,175, «Для Домашнього...» (44 841) і «Не спитавши...» (49 170) - 0,15, «Петрії» (52 751) - 0,14, «Основи» (67 172) і «Захар» (50 223) - 0,13, і, нарешті, найдовші твори «Борислав» (77 455) і «Перехресні.» (93 890) мають очікувано найменше БС = 0,11. Отже, чим коротший твір, тим різноманітніша у ньому лексика. Так матеріал ВПФ підтверджує згадані вище результати аналізу інших текстів (Перебийніс та ін. 1985: 143). Привертає увагу факт, що за однакового БС (0,11), твори «Борислав» і «Перехресні...» суттєво відрізняються за обсягом (77 455 проти 93 890 відповідно), тобто на 16 435 слововживань, а це становить близько 20% тексту. Отже, можна узагальнити, що лексика «Перехресних.» значно багатша за лексику «Борислава».

Описуючи, що показник багатства лексики зменшується зі збільшенням обсягу тексту, укладачі частотного словника сучасної української художньої прози припускають, що «різниця у збільшенні кількості слів і словоформ просто є свідченням того, що пряма мова менш різноманітна лексично, ніж авторська» (ЧС СУХП 1: 15). Дані з табл. 2 засвідчують таку саму тенденцію. Це можна зауважити і на творах з майже однаковим співвідношенням прямого й авторського мовлення («Перехресні», «Великий шум»), і на різних творах. Зокрема, за приблизно однакового обсягу прямого мовлення в «Бориславі» (33 330) та авторського в «Захарі» (32 994), індекс різноманітності вищий в авторському: 0,12 та 0,17, відповідно. Ще більше відрізняється багатство словника на користь наративного тексту у «Великому шумі» (0,25) порівняно з прямим мовленням «Для домашнього» (0,17), водночас їх обсяг майже однаковий: 18 822 та 18 914 відповідно.

Таблиця 2

Багатство словника у прямому й авторському мовленні творів великої прози І. Франка

БС для різних редакції одного твору виміряно на прикладі повісті І. Франка «Boa constrictor». Вона належить до творів бориславського циклу. Вперше її опубліковано 1878 р. у журналі «Громадський друг» (№2), який видавали М. Павлик та І. Франко (тому він був конфіскований цензурою), а також у збірниках «Дзвін» та «Молот», що були продовженням цього журналу. Пізніше, 1884 р., твір вийшов окремим виданням, накладом редакції журналу «Зоря», з яким тоді співпрацював автор (Франко 1984). 1905-1907 р. Франко повернувся до роботи над повістю, внаслідок чого з'явилася нова редакція твору, яка має істотні відмінності від попередніх публікацій (Франко 1907).

Є усі підстави для коректного порівняння БС обох редакцій, оскільки для тексту кожної з них укладено окремий ЧС за однаковими принципами. ЧС першої редакції повісті видано окремою книгою (Бук 2013).

Таблиця 3

Багатство словника повісті І. Франка «Boa constrictor» 1884 та 1905-1907 рр.

Отже, БС першої редакції твору становить 0,197, а другої - 0,182. Як показують дані табл. 3, редакції суттєво відрізняються за обсягом тексту: друга редакція (34 214) майже на третину більша від першої (25 427 слововживань), проте виявлено, що БС відрізняється несуттєво. Можна стверджувати, що автор, суттєво переробивши твір, особливу увагу звертав на різноманітність лексики, у підсумку її збагативши. Про це ж свідчить детальне текстологічне порівняння цих видань, наведене у коментарях до 50-томного зібрання творів: «І. Франко провів велику роботу по редагуванню журнального тексту: крім стилістичних виправлень та вилучень натуралістичних описів лютування холери в Галичині, а також довгих діалогів, він дописав закінчення, яке має принципове значення для розуміння образу Германа Гольдкремера» (Франко 1976-1986 14: 453).

Методику кількісного зіставлення лексики різних жанрів та творів між собою, а також із порівняльним корпусом сучасної прози послідовно використано у статистичних дослідженнях творчості багатьох письменників, зокрема А. Міцкевича, Ю. Словацького, К. Чапека, французьких символістів, польських романтиків, натуралістів та ін. Так, французький дослідник П. Ґіро порівняв лексику символістів П. Корнеля, Ж. Расіна, Ш. Бодлера, С. Малларме, Л. Валері й Г. Аполлінера із загальним ЧС французької мови (Guiraud 1954: 78, 83, 100, 102, 104). Е. Стахурський порівняв лексику поеми А. Міцкевича «Пан Тадеуш» з іншими романтичними поемами (Stachurski 2005), Т. Скубалянка зробила подібне дослідження зі Ю. Словацьким на тлі традиції (Skubalanka 1966), Ф. Чермак порівняв ЧС К. Чапека із корпусом сучасних чеських текстів ( SKC 2007).

БС ВПФ у зіставленні з ЧС сучасної української художньої прози продемонстровано у табл. 4. Верифікативність зіставлення БС ВПФ з частотним словником української художньої прози загалом ґрунтується на фактично однаковому їх обсязі та спільних принципах і методах їх побудови.

Обсяг словника сучасної української художньої прози становить 33 391 лексему - це на 7 023 лексем (21 %) більше, ніж обсяг лексики для І. Франка (26 368). Природно, що й індекс різноманітності (БС) української прози (0,067) вищий, ніж в І. Франка (0,054). Такий результат можна вважати очікуваним, оскільки корпус текстів сучасної української художньої прози становлять 24 твори 22 різних письменників.

Таблиця 4

Порівняння багатства словника ВПФ зі сучасною українською великою прозою (ЧС СУХП)

Висновки та перспективи дослідження

Лінгвостатистичний параметр БС для творів І. Франка обчислено вперше. У ширшому контексті сучасних методів дослідження мови письменника, зокрема у славістичних студіях, - це важлива лінгвостатистична характеристикка ідіостилю. БС є незамінним у створенні квантитативного портрету ВПФ та ідіолекту письменника загалом.

Зіставлення БС ВПФ з українською великою прозою загалом показало об'єктивні кількісні співвідношення між ними. На матеріалі творів письменника вслід за художньою прозою ХХ ст. також зафіксовано дві тенденції:

1) зі збільшенням обсягу тексту зменшується його лексичне багатство

2) для текстів з однаковим обсягом індекс різноманітності вищий для авторської розповіді порівняно з мовленнєвою взаємодією персонажів. Виявлено, що на БС впливають не тільки обсяг твору та різних лексем у ньому, а й різні редакції твору.

Перспективи дослідження багатоаспектні. Цікаво було б зіставити БС великої прози автора із аналогічною характеристикою його малої прози, поезії, публіцистики, наукових праць, перекладів (особливо автоперекладів) тощо, а також з іншими українськими чи іншими слов'янськими авторами великого жанру. Нові горизонти окресило би зіставлення БС ВПФ із референтним корпусом західноукраїнської великої прози його сучасників. Водночас такий напрям поставить питання, хто із українських письменників Західної України, які жили в його час, зміг би змагатися з ним за обсягом написаного.

Література

1. Бук С. Велика проза Івана Франка: електронний корпус, частотні словники та інші міждисциплінарні контексти: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2021. 421 с.

[Buk S. Velyka proza Ivana Franka: elektronnyi korpus, chastotni slovnyky ta inshi mizhdystsyplinarni konteksty: monohrafiia. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 2021. 421 p.]

2. Бук С. Частотний словник повісті Івана Франка «Boa constrictor» (редакція 1884 р.). Стежками Франкового тексту (комунікативні, лінгвосеміотичні, когнітивні та лінгвостатистичні виміри прози). Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. С. 202-501.

[Buk S. Chastotnyi slovnyk povisti Ivana Franka «Boa constrictor» (redaktsiia 1884 r.). Stezhkamy Frankovoho tekstu (komunikatyvni, linhvosemiotychni, kohnityvni ta linhvostatystychni vymiryprozy). Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 2013. S. 202-501]

3. Занько Д.О. Статистична структура твору Софії Яблонської «Чар Марока». Актуальні проблеми філології. Одеса. 2015. С. 18-20.

[Zanko D.O. Statystychna struktura tvoru Sofii Yablonskoi «Char Maroka». Aktualniproblemy filolohii. Odesa. 2015. S. 18-20]

4. Перебийніс В.С., Муравицька М.П., Дарчук Н.П. Частотні словники та їх використання. Київ: Наукова думка, 1985. 204 с.

[Perebyinis V S., Muravytska M.P., Darchuk N.P. Chastotni slovnyky ta yikh vykorystannia. Kyiv: Naukova dumka, 1985. 204 s.]

5. Цьох Л. Квантитативний профіль ідіостилю М. Яцкова (на матеріалі повісті «В лабетах» та новелістики). V Міжнародна науково-практична конференція «Modern directions of scientific research development» (24-26 жовтня 2021 р.). Чикаго, США. С. 757-765.

[Tsokh L. Kvantytatyvnyi profil idiostyliu M. Yatskova (na materiali povisti «V labetakh» ta novelistyky)]. VInternational Scientific and Practical Conference «Modern directions of scientific research development» (October 28-30, 2021). Chicago, USA. P. 757-765.

6. ЧС СУХП - Частотний словник сучасної української художньої прози / за ред. В. C. Пербийніс. Київ: Наукова думка, 1981. Т. 1, 2.

[ChS SUKhP - Chastotnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi khudozhnoi prozy / za red. V.C. Perebyinis. Kyiv: Naukova dumka, 1981. T. 1, 2]

7. Шевельов Ю. У кого з українських письменників багатша мова. Земля (Плауен), ч.6 (22.10.1944, 6), ч.7 (29.10.1944, 5-6).

8. Guiraud P. Les caractиres statistiques du vocabulaire. Essai de mйthodologie. Paris: Presses universitaires de France, 1954. 111 p.

9. Kuraszkiewicz W. Obfitosc slownictwa w kilku duzych tekstach polskich («Postylla», «Wizerunek», «Worek Judaszow», «Pan Tadeusz», «Beniowski», «Lalka», «Popioly», «Kwiaty polskie»). StudiaPolonistyczne (Poznan) IV, 1973. S. 45-63.

10. Pawlowski A. O problemie atrybycji tekstu w ligwistyce kwantytatywnej (na przykladzie tekstu Romaina Gary). J. Linde-Usiekniewicz, R. Huszcza (red.). Prace jзzykoznawcze dedykowane Profesor Jadwidze Sambor. Warszawa: nakladem Wydzialu Polonistyki Un. Warszawskiego, 2003. S. 169-190.

11. Skubalanka T. Slownictwo poezji milosnej Juliusza Slowackiego na tle tradycji. Torun, 1966. 414 s.

12. Stachurski E. Slownictwo «Pana Tadeusza» Adama Mickiewicza na tle tekstow innych poematow romantycznych. Krakow: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej, 2005. 262 s.

13. SKC - Slovnik Karla Capka / Hl. ed. Fr. Cermвk. Praha: Nakladatelstv і Lidovй noviny; Ustav Ceskйho nвrodniho korpusu, 2007. 715 s.

Використані джерела

1. Франко И. Boa constrictor: повксть Ивана Франка / накладомь редакцій «Зорк». Львовь: Зь печатнк Ставропигійского Института, 1884. 114 с.

[Franko Y. Boa constrictor: povkst Yvana Franka / nakladom redaktsii «Zore». Lvov: Z pechatnie Stavropyhiiskoho Ynstytuta, 1884. 114 s.]

2. Франко І. Boa constrictor: нове, перероблене виданє. Львів: Накладом Українсько-руської видавничої спілки, 1907. 150 с.

[Franko I. Boa constrictor: nove, pereroblene vydanie. Lviv: Nakladom Ukrainsko-ruskoi vydavnychoi spilky, 1907. 150 s.]

3. Франко І.Я. Зібрання творів: у 50 т. / АН УРСР, Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка. Київ: Наук. думка, 1976-1986. Т. 1-50.

[Franko I.Ya. Zibrannia tvoriv: u 50 t. / AN URSR, In-t l-ry im. T.H. Shevchenka. Kyiv: Nauk. dumka, 1976-1986. T. 1-50]

Список скорочень

БС - багатство словника

ВПФ - велика проза І. Франка

ЧС - частотний словник.

СУХП - сучасна українська художня проза

TTR - Type Token Ratio.

Размещено на allbest.ru