Забезпечення інтелектуалізації праці персоналу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ

ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ

УДК 658:336.22

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ

(на прикладі коксохімічних підприємств)

Осьмірко Інна Володимирівна

Харків - 2010



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Амосов Олег Юрійович, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, науковий співробітник відділу економічних проблем машинобудування

Офіційні опоненти доктор економічних наук, професор Семикіна Марина Валентинівна, Кіровоградський національний технічний університет, завідувач кафедри економіки та організації виробництва

кандидат економічних наук, доцент Маркова Наталя Сергіївна, Харківський національний економічний університет, доцент кафедри управління персоналом

Захист відбудеться «19» листопада 2010 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.251.01, у Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 7-й під'їзд, 8 поверх.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного центра індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 7-й під'їзд, 8 поверх.

Автореферат розісланий «18» жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Красноносова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реалізація курсу української держави на модернізацію вітчизняної економіки є неможливою без урахування фундаментальної закономірності: вдосконалення суспільного виробництва та поступальний розвиток підприємств базуються, передусім, на прогресі науки і техніки, швидкому розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, становленні економіки знань. Прояв такої закономірності докорінно змінює предмети і засоби праці, її зміст і характер (в бік інтелектоємності), модифікує функції праці, підвищує вимоги до якості освітньо-професійного розвитку персоналу, вимагає максимального використання інтелектуальних і творчих можливостей людини на виробництві в інтересах впровадження і розробки інновацій. Зростання інтелектуалізації праці персоналу, як засвідчує світовий досвід, стає могутнім засобом зростання продуктивності праці, прискорення інноваційного розвитку підприємств та забезпечення їх конкурентоспроможності.

В Україні необхідність інтелектуалізації праці вже отримала розуміння та визнання серед вчених та менеджерів підприємств, однак, на відміну від загальносвітових тенденцій, її реальне впровадження у практику поки відбувається вкрай обмежено. В умовах впливу глобальної фінансової кризи та ускладнення внутрішньоекономічної ситуації розроблені на вітчизняних підприємствах стратегії інноваційного розвитку найчастіше не реалізуються. Поширені явища, коли уповільнюється або залишається декларацією модернізація робочих місць, зберігається високою частка важкої фізичної праці, не стимулюється прояв інтелектуальної і творчої активності персоналу, а розвиток інтелектуального потенціалу вважається справою працівників.

Для підприємств коксохімічної галузі окреслена проблема набула особливої гостроти у зв'язку зі втратою зовнішніх ринків збуту продукції і погіршенням фінансового стану. Низький рівень інтелектуалізації праці створює перешкоди у подоланні інтелектуальної інертності працівників, посилює їх відставання від персоналу зарубіжних фірм за якістю праці, обізнаністю у сфері новітніх знань і технологій, участю у розробці інновацій, що врешті-решт, гальмує розвиток коксохімічної промисловості.

Вагома роль у розвитку наукових уявлень про інтелектуалізацію праці належить науковим розробкам зарубіжних вчених: С. Брю, Д. Белла, Д. Векслера, Б. Генкіна, В. Гойла, П. Друкера, Л. Едвінссона, М. Мелоуна, А. Тофлера, Д. Штернера, Т. Шульца та ін. В Україні цю проблему різноаспектно вивчали О. Амосов, І. Багрова, А. Базилик, Л. Безчасний, О. Білоус, Д. Богиня, Н. Гавкалова, В. Геєць, В. Гриньова, О. Грішнова, М. Дороніна, С. Дятлов, І. Жураковська, О. Кендюхов, А. Колот, Л. Лукічева, Л. Лісогор, Н. Маркова, Т. Мірошниченко, В. Оникієнко, М. Семикіна, О. Шевчук, А. Чухно та ін.

Однак із впевненістю можна стверджувати, що окреслена проблема в Україні все ще залишається невирішеною та недостатньо вивченою. Зокрема для коксохімічних підприємств наукове обґрунтування напрямів та методів забезпечення інтелектуалізації праці персоналу набуває пріоритетного значення в контексті пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності продукції. Все це зумовило вибір теми дисертації, її мету та логіку завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає тематичній спрямованості наукових розробок Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України, безпосередньо пов'язана з планом науково-дослідних робіт, що виконуються відділом проблем машинобудування, зокрема з такими темами: «Стратегія розвитку високотехнологічних галузей промислового комплексу України в рамках цільової комплексної програми «Україна - XXI століття: стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку» на 2007-2011 рр.» (номер державної реєстрації 0107U006356), «Формування механізму розвитку конкурентоспроможних інтегрованих структур бізнесу в умовах глобалізації» (номер державної реєстрації 0107U006352), в процесі виконання яких особисто дисертантом було запропоновано використання інформаційно-комунікаційних, фінансово-матеріальних, технологічних та інтелектуально-персоніфікованих видів забезпеченості інтелектуалізації праці персоналу та обґрунтовано методику формування системи ресурсного забезпечення інтелектуалізації праці персоналу підприємств коксохімічної промисловості.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є подальший розвиток теоретичних положень та розробка практичних рекомендації щодо методичного забезпечення інтелектуалізації праці персоналу на прикладі коксохімічних підприємств.

Для досягнення цієї мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання: інтелектуалізація праця персонал професійний

систематизовано розвиток наукових уявлень про інтелектуалізацію праці та її сутнісні характеристики;

визначено вплив процесу інтелектуалізації праці на розвиток вітчизняної економіки в контексті світових тенденцій;

визначено структуру та зміст чинників інтелектуалізації праці;

здійснено комплексну оцінку інтелектуального потенціалу та рівня професійно-кваліфікаційного забезпечення інтелектуалізації праці персоналу;

запропоновано пріоритетні напрями забезпечення кваліфікаційного рівня персоналу;

обґрунтовано засади формування системи ресурсного забезпечення інтелектуалізації праці персоналу.

Об'єктом дослідження є процес інтелектуалізації праці персоналу підприємств.

Предмет дослідження - сукупність теоретико-методичних і практичних проблем забезпечення інтелектуалізації праці персоналу коксохімічних підприємств в умовах переходу до економіки знань.

Методи дослідження. В процесі виконання дисертації застосовувалися такі методи: системного та структурно-логічного аналізу - для побудови логіки дослідження, систематизації наукових уявлень про інтелектуалізацію праці, визначення впливових чинників; економіко-статистичного аналізу - для визначення динаміки розвитку інтелектуального потенціалу підприємств; графічний - для наочного відображення виявлених залежностей та ролі впливових чинників; соціологічного аналізу - для визначення особливостей професійно-кваліфікаційного рівня персоналу підприємств, що досліджувалися; експертної оцінки - для отримання характеристики рівня інтелектуального капіталу підприємств коксохімічної галузі; факторного моделювання - для оцінки рівня забезпеченості інтелектуалізації праці персоналу, метод побудови «дерева цілей» - для створення «навігатора» інтелектуального капіталу.

Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження слугують фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці з проблем економіки та управління підприємствами. Інформаційною основою дисертації стали дані Державного комітету статистики України, річної звітності підприємств коксохімічної галузі, результати експертних оцінок та соціологічних опитувань, результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань інтелектуалізації праці.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

дістали подальший розвиток:

методичний підхід до формування системи ресурсного забезпечення інтелектуалізації праці персоналу, що базується на визначенні матеріальної та техніко-технологічної спроможності підприємства щодо генерування та використання об'єктів інтелектуальної власності й дає змогу підвищити ефективність використання інтелектуального потенціалу та ефективність діяльності всього підприємства;

оцінка рівня інтелектуального потенціалу підприємства, що, на відміну від існуючих, враховує професійно-кваліфікаційний рівень персоналу, матеріально-технічне забезпечення підприємства та дає змогу його використання як стратегічного напряму інтелектуалізації праці;

методичний підхід до здійснення процесу інтелектуалізації праці, який відбувається на основі визначення пріоритетних напрямів забезпечення кваліфікаційного рівня персоналу підприємства і, на відміну від існуючих, розглядає підвищення кваліфікації персоналу як бізнес-процес та обґрунтовує складові цього процесу, що дозволяє формувати персонал високої якості;

удосконалено:

використання інформаційно-комунікаційних, фінансово-матеріальних, технологічних та інтелектуально-персоніфікованих видів забезпеченості інтелектуалізації праці персоналу як складових факторної моделі, що дало змогу розширити масштаб використання знань, підвищити творчі можливості персоналу, створити соціальні і технологічні передумови для кращого використання інтелекту кожної особистості і сукупного інтелекту персоналу;

структуризацію чинників інтелектуалізації праці персоналу за рахунок виділення технологічних, економічних, соціокультурних, демографічних та глобалізаційно-інтеграційних складових, що дає змогу довести їх щільний зв'язок, оскільки, будь-які помітні зрушення одного чинника тенденційно впливають на зміну інших;

зміст поняття “інтелектуалізація праці персоналу”, яке запропоновано трактувати як комплексний процес зростання інтелектуальної насиченості змісту праці, який ґрунтується на переході від переважно фізичної до розумової праці під впливом досягнень НТР, змінах у предметах та засобах праці, ускладненні функцій праці, передбачає якісну зміну вимог до рівня знань і кваліфікації персоналу, прояву інтелектуальної і творчої активності, слугує засобом зростання продуктивності праці та конкурентоспроможності підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у роботі теоретико-методичні положення та запропоновані практичні рекомендації є основою для визначення рівня забезпечення інтелектуалізації праці вітчизняних підприємств. Основні теоретичні розробки використані при викладанні курсів «Управління місцевими бюджетами та фінансами», «Фінансовий менеджмент», «Менеджмент персоналу», «Менеджмент продуктивності», «Внутрішній економічний механізм підприємства», «Регіонально-адміністративний менеджмент» у Харківському регіональному інституті Національної академії державного управління при Президентові України (довідка № 01-1454/01 від 27.09.2010 р.).

Запропонована у дисертації методика визначення рівня інтелектуального потенціалу підприємства, а також методика формування системи ресурсного забезпечення інтелектуалізації праці персоналу підприємства дозволяють здійснити оцінку професійно-кваліфікаційного та матеріально-технічного забезпечення підприємства та використовувати її у якості підґрунтя інтелектуалізації праці.

Основні результати дослідження знайшли практичне застосування при визначенні рівня інтелектуального потенціалу підприємств коксохімічної галузі Державним інститутом по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «ГИПРОКОКС» (довідка № 96?02 від 11.02.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв'язання проблеми теоретичного та методичного забезпечення інтелектуалізації праці персоналу. Наукові положення, висновки й пропозиції, які виносяться на захист, одержані автором особисто. З наукових публікацій, що опубліковані у співавторстві, використані лише ті положення, що є результатом особистого дослідження автора.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались та обговорювались на таких міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми і перспективи розвитку підприємництва», (м. Харків, 2007 р.); „Методологія та практика менеджменту на порозі ХХI ст: Загальнодержавні галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2008 р.); «Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), «Глобалізаційно-інтеграційні процеси соціально-економічного розвитку країни» (м. Харків, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи, отримані результати та висновки опубліковано у 10 наукових працях загальним обсягом 3,26 друк. арк., у т.ч. 6 статей - у наукових фахових виданнях, 4 - в інших виданнях (з опублікованих праць особисто автору належить 2,6 друк. арк.).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, 8 додатків, списку використаних джерел (із 198 найменувань). Основний текст дисертаційної роботи викладено на 190 сторінках, містить 24 таблиці, 44 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи забезпечення інтелектуалізації праці персоналу” - розкрито сутнісну характеристику інтелектуалізації праці персоналу, розглянуто її як передумову економічного зростання та інноваційного розвитку підприємства, досліджено чинники та важелі забезпечення інтелектуалізації праці персоналу.

Аналіз наукової літератури засвідчив, що за умов конкуренції і руху цивілізованих країн світу у напрямі формування постіндустріального суспільства, джерелом конкурентних переваг підприємств стають не природні, фінансові, матеріальні чи трудові ресурси, а переважно результати праці інтелектуального змісту (нові ідеї, знання, технології тощо).

Розвиваючи наукові уявлення, визнано доцільним у складі праці персоналу умовно виокремлювати такі складові: 1) праця репродуктивна (виконується за відомою технологією, інструкцією, коли виконавець не вносить ніяких елементів нового); 2) праця інтелектуальна (спрямована на розробку різноманітних інтелектуальних продуктів із різним ступенем новизни та їх комерціалізацію); 3) праця інноваційна (використовує продукти інтелектуальної праці для розробки інноваційної продукції з метою її виробництва, подальшої комерціалізації та отримання соціально-економічного ефекту).

Обґрунтоване положення, що у ХХI cт. інноваційний розвиток підприємства, його конкурентні позиції, величина отримуваного прибутку, залежатимуть, передусім, від зростання частки інтелектуальної складової у змісті праці. У зв'язку з цим запропоновано концептуальну схему «Місце інтелектуальної праці персоналу в інноваційному розвитку підприємства» (рис.1), яка доводить важливість процесів забезпечення інтелектуалізації праці.

З огляду на схему (рис.1), перспективи розробки різноманітних ноу-хау та інноваційної продукції, що користуються попитом на ринку, залежать як від активного залучення в інноваційний процес інтелектуальних здібностей персоналу, так і від створення умов для безперервного поліпшення освітньо-професійного розвитку працівників і стимулювання їх творчої активності, отже, потребують адекватного забезпечення інтелектуалізації праці персоналу.

В процесі критичного аналізу понятійного тезаурусу («інтелектуальні ресурси», «інтелектуальний потенціал» та ін.), з'ясована неоднозначність підходів різних авторів до розуміння «інтелектуалізації праці персоналу», що зумовило необхідність такого уточнення цього терміну: це є комплексний процес зростання інтелектуальної насиченості змісту праці, який ґрунтується на переході від переважно фізичної до розумової праці під впливом досягнень НТР, змінах у предметах та засобах праці, ускладненні функцій праці, передбачає якісну зміну вимог до рівня знань і кваліфікації персоналу, прояву інтелектуальної і творчої активності, слугує засобом зростання продуктивності праці та конкурентоспроможності підприємства.

Новітні тенденції інтелектуалізації праці персоналу висувають підвищені вимоги до складових якості персоналу, основними з яких є професіоналізм та висока кваліфікація, знання, вміння генерувати ідеї, здатність до новацій. На основі порівняння ресурсного потенціалу України з іншими державами, автор зокрема дійшов висновку, що у розрахунку на душу населення він у 1,5-2 рази перевищує ресурсний потенціал США, у 4 рази - Німеччини, в 12-15 разів - Японії, однак при цьому в Україні спостерігається невиправдано низькою продуктивність використання людської праці, якість управління персоналом, його знаннєорієнтованим розвитком. Така ситуація не відповідає моделі інноваційного розвитку підприємств і завданням формування нового технологічного укладу.

На основі дослідження чинників, які визначально впливають на рівень забезпечення інтелектуалізації праці персоналу та потребують урахування у розробці концепцій з інтелектуалізації праці, здійснено їх групування та поділ на техніко-технологічні, економічні, соціокультурні, демографічні, глобалізаційно-інтеграційні та інші.

На основі аналізу фундаментальних закономірностей економічного розвитку суспільства та узагальнення зарубіжного досвіду обґрунтовано систему пріоритетних заходів на рівні підприємства, які сприятимуть забезпеченню інтелектуалізації праці персоналу. Йдеться зокрема про інвестування в розвиток інтелектуального потенціалу, нарощування інтелектуальних ресурсів, модернізацію робочих місць, технічне переозброєння праці персоналу, безперервне підвищення кваліфікації кадрів на виробництві, навчання та перенавчання персоналу, забезпечення тісної взаємодії підприємства із закладами освіти і науки, стимулювання інтелектуальної і творчої активності персоналу, вдосконалення інноваційного менеджменту.

У другому розділі “Оцінка стану забезпечення інтелектуалізації праці персоналу” на прикладі коксохімічних підприємств здійснено оцінку інтелектуального потенціалу, рівня професійно-кваліфікаційного забезпечення інтелектуалізації праці персоналу; проаналізовано стан матеріально-технічної спроможності підприємства до впровадження політики інтелектуалізації праці.

Загальний аналіз накопичених на мікроекономічному рівні проблем у сфері інтелектуалізації праці персоналу свідчить про невикористані можливості у залученні креативних здібностей українських працівників в інтересах економічного зростання та інноваційного розвитку. Коксохімічні підприємства в цьому сенсі не тільки не є винятком, процеси інтелектуалізації праці персоналу тут стоять вкрай гостро, мають доленосний характер з урахуванням назрілих проблем у сфері якості праці, стану її технічної оснащеності, рівня безпеки, недоліків в освітньо-професійній підготовці персоналу, низькій інноваційній активності.

Методичним підґрунтям прийняття кваліфікованих управлінських рішень в інтересах забезпечення інтелектуалізації праці персоналу коксохімічних підприємств має бути об'єктивна оцінка інтелектуального потенціалу персоналу. Розроблені в дисертації методичні основи такої оцінки передбачають можливість її здійснення як на рівні окремої особистості, так і на рівні груп працівників, трудового колективу загалом, враховуючи взаємодію особистісних інтелектуальних потенціалів, що характеризується синергетичними зв'язками. Запропонований підхід дозволяє обрати оптимальні варіанти інвестування у розвиток інтелектуального потенціалу та розробити науково обґрунтовані висновки щодо вибору потенційного інвестора.

Апробація методичної розробки та відповідні емпіричні дослідження інтелектуального потенціалу персоналу виконано на прикладі коксохімічної галузі Східного регіону України. В якості бази дослідження обрано підприємства коксохімічної галузі з огляду на важливість та актуальність їх стратегічного розвитку не за рахунок екстенсивного нарощування матеріально-технічної бази, а залучення потужного інтелектуального, наукового й інноваційного потенціалу персоналу.

Особливу увагу в процесі аналізу було приділено вивченню особливостей інтелектуалізації праці на основі анкетування управлінського персоналу окреслених підприємств. Відповіді на 80 запитань анкети давали фахівці та керівники чотирьох промислових підприємств коксохімічної галузі (ВАТ “Донецьккокс”, ВАТ “Баглейкокс”, ВАТ “Запоріжкокс”, АТ ЗТ “Харківський коксовий завод”), оцінюючи розвиток окремих складових забезпечення інтелектуалізації праці.

В межах досліджуваної проблеми було здійснено, зокрема, порівняльну оцінку позитивних зрушень у розвитку інформаційного забезпечення інтелектуалізації праці, стану професійного навчання персоналу, рівня креативності та інноваційності персоналу, рівня професіоналізму і кваліфікації персоналу. Окремі результати порівняльної оцінки ілюструє схема на рисунку 2, яка доводить, що більш помітними є зрушення в інтелектуалізації праці персоналу ВАТ “Донецьккокс” (за висновками понад 2/3 респондентів).



Рис. 2. Порівняльна оцінка позитивних зрушень у розвитку окремих складових забезпечення інтелектуалізації праці на досліджуваних підприємствах (у % до кількості опитаних)

Примітка: діаграму побудовано за результатами анкетного опитування управлінського персоналу, виконаного автором на підприємствах ВАТ “Донецьккокс”, ВАТ “Баглейкокс”, ВАТ “Запоріжкокс”, АТ ЗТ “Харківський коксовий завод”. Оцінка стану забезпечення інтелектуалізації праці персоналу на прикладі коксохімічних підприємств засвідчила, що процеси інтелектуалізації праці відбуваються повільно та неефективно. Найбільшою мірою вони гальмуються на мікроекономічному та особистісному рівнях дією таких чинників: нестачею власних коштів підприємств на цілі технічного переоснащення підприємства та модернізацію робочих місць у зв'язку з проблемами збуту продукції на світових ринках, нестабільністю роботи підприємства; недосконалістю інформаційного забезпечення ефективної діяльності персоналу (йдеться про нестачу новітньої інформації про передовий досвід роботи галузі за межами країни, недосконалість технічного оснащення засобами зв'язку; відсутність належної системи оперативного проходження інформації, що перешкоджає більш якісному виконанню посадових обов'язків);

недосконалістю матеріального заохочення до прояву інтелектуальної і творчої активності, недооцінкою ролі соціального діалогу в цих питаннях, відсутністю тісного зв'язку між матеріальними стимулами і рівнем отриманої освіти та кваліфікації;

недоліками у професійній підготовці робітників та інтелектуальному розвитку окремих фахівців і керівників;

нестачею досвіду управління персоналом в окремих підрозділах підприємств, обмеженим доступом персоналу до інформації, участі у розробці та прийнятті рішень тощо.

У третьому розділі “Методичні основи забезпечення інтелектуалізації праці персоналу” обґрунтовано пріоритетні напрями такого забезпечення шляхом підвищення кваліфікаційного рівня персоналу підприємств; сформовано систему ресурсного забезпечення інтелектуалізації праці персоналу; обґрунтовано шляхи забезпечення інтелектуалізації праці персоналу за рахунок створення «навігатора інтелектуального капіталу».

Відмічено, що інтелектуалізація праці забезпечується лише при достатньому професійно-кваліфікаційному рівні персоналу, задіяного у прийнятті рішень щодо управління як у межах робочого місця, так і підприємства в цілому, схильного до саморозвитку.

Проблема розвитку персоналу на вітчизняних коксохімічних підприємствах продовжує залишатися нагальною. Виявлено, зокрема, що потреба інвестування розвитку персоналу в умовах кризи розглядається керівниками підприємств не завжди доцільною. Підприємства, де визнається необхідність навчання та перенавчання, здійснюють основний обсяг таких робіт, переважно, на робочому місці.

Підвищення кваліфікації персоналу запропоновано розглядати як бізнес-процес, розробка та впровадження якого передбачала б здійснення поетапного існування: першим етапом має стати розробка стратегії розвитку інтелекту персоналу узгоджено із загальною стратегією розвитку підприємства, стратегія інтелектуалізації персоналу повинна базуватися на Концепції його розвитку в цілому та містити положення відповідної політики підприємства з даного приводу; другим етапом має бути визначення вимог щодо відповідності працівників підприємства робочим місцям - виконуваних ними на цих місцях функцій, потрібного рівня необхідних знань та вмінь.

Забезпечення високої кваліфікації працівників підприємства розглядається необхідною умовою процесу інтелектуалізації праці. З огляду на це, відповідні інтелектуально-персоніфіковані показники, запропоновані в дисертаційній роботі, сформовані таким чином, щоб виявити професійно-кваліфікаційний рівень кожного працівника, бажану для нього матеріальну винагороду за його інтелектуальну працю, мати змогу формувати ефективну кадрову політику щодо його подальшого інтелектуального розвитку.

З тим, щоб визначити взаємозв'язки та взаємообумовленість окремих чинників інтелектуалізації праці, в роботі використано факторний аналіз. Групування факторів впливу на інтелектуалізацію праці персоналу коксохімічних підприємств з урахуванням їх вагомості представлено на рис. 3.

Рис. 3. Систематизація факторів впливу на інтелектуалізацію праці персоналу коксохімічних підприємств з урахуванням їх вагомості

На основі здійснення факторного аналізу стану інформаційно-комунікаційного, фінансово-матеріального, технологічного та інтелектуально-персоніфікованого забезпечення інтелектуалізації праці визначено пріоритетний вплив окремих чинників та важелів на інтелектуалізацію праці персоналу коксохімічних підприємств за такими групами напрямків: фінансове забезпечення інтелектуалізації праці; матеріальне стимулювання персоналу до професійного навчання; сприяння підвищенню якості персоналу; інформаційна забезпеченість інтелектуалізації праці. Це дозволило виділити лідерів та аутсайдерів серед досліджених коксохімічних підприємств в питаннях ресурсного забезпечення такого впливу. Для отримання підприємствами, охопленими інтелектуалізацією праці, конкурентних переваг, визначено пріоритети інтелектуального розвитку їх працівників. Одним із таких пріоритетів запропоновано створення «навігатора інтелектуального капіталу», який являє собою особливий консенсус-процес, спрямований на виявлення в управлінській команді наявної бази знань з приводу того, як на даному підприємстві створити (або виявити) інтелектуальні цінності. Для побудови такого «навігатора» запропоновано формування «ресурсного дерева» з визначенням вагомості ресурсів (досліджено на підприємствах: АТ ЗТ “Харківський коксовий завод”, ВАТ “Баглейкокс”, ВАТ “Запоріжкокс”, ВАТ “Донецьккокс”). Наступний етап його побудови - оцінка наявних ресурсів з позиції їх придатності вважатися конкурентною перевагою, яка б покращувала показники діяльності підприємств. Використання запропонованого в роботі «навігатора інтелектуального капіталу» на досліджених підприємствах дозволило визначити наступні ресурсні компоненти: серед грошових ресурсів: наявний фінансовий капітал, облігації та цінні папери, гарантійні зобов'язання;

серед матеріальних ресурсів: устаткування та споруди, інформаційні технології;

серед ресурсів відносин: клієнти, постачальники, партнери, дослідники;

серед організаційних ресурсів: бренд, організаційна культура, накопичена інформація, ноу-хау;

серед людських ресурсів: професійно-кваліфікаційний рівень, компетенції, вирішення проблем професійного зростання, саморозвиток.

Результати порівняльного аналізу щодо вагомості окремих груп ресурсів у створенні інтелектуальних цінностей на досліджених підприємствах представлені на рис. 4.

Рис. 4. Вагомість ресурсів у створенні інтелектуальних цінностей на досліджених підприємствах (%)

Застосування розробленої автором методики «Навігатор інтелектуального капіталу» на прикладі зазначених підприємств дозволило оцінити наявні ресурси для створення інтелектуальних цінностей, розробити заходи щодо стабілізації фінансового стану та дійти висновку щодо перспектив подальшої інтелектуалізації праці персоналу підприємств. За підсумками аналізу, кращі перспективи в цьому сенсі має ВАТ “Донецьккокс”, а останнє місце в ієрархії належить АТ ЗТ “Харківський коксовий завод”. Застосування методики засвідчило, що ситуація може змінитись на краще лише за умов кардинальної зміни поглядів керівництва на роль стимулів та антистимулів в активізації інтелектуальних і творчих зусиль персоналу та усвідомленні провідної ролі інтелектуалізації праці в інноваційному розвитку.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано розв'язання науково-прикладного завдання, спрямованого на розвиток теоретичних положень та розробку практичних рекомендації щодо методичного забезпечення інтелектуалізації праці персоналу на прикладі підприємств коксохімічної галузі. Результати виконаного дослідження дозволяють зробити висновки теоретичного і прикладного спрямування, основними з яких є такі:

Важливою закономірністю розвитку підприємства в умовах руху суспільства до економіки знань є інтелектуалізація праці персоналу, яка являє собою комплексний процес зростання інтелектуальної насиченості змісту праці, що ґрунтується на переході від переважно фізичної до розумової праці під впливом досягнень НТР, змінах у предметах та засобах праці, ускладненні функцій праці, передбачає якісну зміну вимог до рівня знань і кваліфікації персоналу, його здатності до опанування нової інформації, прояву інтелектуальної і творчої активності, забезпечує підвищення продуктивності праці та ефективності діяльності підприємства.

Перспективи інноваційного розвитку підприємства та нарощування його конкурентних переваг сьогодні і надалі залежатимуть від створення умов для залучення, використання та розвитку інтелектуальних і творчих здібностей персоналу. Слід враховувати багатоаспектність дії впливових чинників, серед яких найбільш вагомою визначена роль техніко-технологічних, економічних, соціокультурних, демографічних та глобалізаційно-інтеграційних чинників. Доведено, що взаємозв'язок між ними є настільки щільним, що будь-які помітні зрушення одного чинника тенденційно впливають на зміни в інших.

Тенденції інтелектуалізації праці персоналу зумовлюють зростання вимог до якості трудового потенціалу персоналу, його інтелектуальної складової, рівня освітньо-професійного розвитку працівників, їх здатності до розробки нових ідей і прояву творчості. Якісні зміни у професійній підготовці кадрів, підвищенні кваліфікації персоналу, забезпеченні високої мотивації до знаннєорієнтованого розвитку слід розглядати як важливу умову зміцнення конкурентних позицій підприємства та зростання його прибутковості.

В результаті аналізу існуючих підходів і концепцій визначено місце інтелектуальної праці у створенні об'єктів інтелектуальної власності, інноваційному розвитку підприємства. На основі аналізу взаємозв'язку елементів тріади “інтелектуальні ресурси - інтелектуальна праця - продукти інтелектуальної діяльності” доведено, що останні в разі ринкової привабливості на основі відповідного правового захисту можуть перетворитися в об'єкти інтелектуальної власності.

Визначено, що оцінку рівня розвитку інтелектуального потенціалу (як індикатора ступеню інтелектуалізації праці) необхідно здійснювати на основі аналізу потенційних креативно-інтелектуальних можливостей співробітників та одночасної оцінки стану інтелектуального капіталу підприємства.

Оцінка стану забезпечення інтелектуалізації праці персоналу на прикладі коксохімічних підприємств Харківської області засвідчила невикористані резерви у залученні креативних здібностей працівників в інтересах економічного зростання та інноваційного розвитку. Причини повільних зрушень в інтелектуалізації праці зумовлені нестачею власних коштів підприємств на цілі модернізації робочих місць, низьким рівнем техніко-технологічного розвитку, обмеженими фінансово-економічними можливостями у створенні адекватних стимулів для розвитку та реалізації інтелектуального потенціалу персоналу.

На основі здійснення факторного аналізу стану інформаційно-комунікаційного, фінансово-матеріального, технологічного та інтелектуально-персоніфікованого забезпечення інтелектуалізації праці визначено пріоритетний вплив окремих чинників та важелів на інтелектуалізацію праці персоналу коксохімічних підприємств за такими групами напрямків: фінансове забезпечення інтелектуалізації праці; матеріальне стимулювання персоналу до професійного навчання; сприяння підвищенню якості персоналу; інформаційна забезпеченість інтелектуалізації праці. Це дозволило виділити лідерів та аутсайдерів серед досліджених коксохімічних підприємств в питаннях ресурсного забезпечення такого впливу.

Розподіл досліджених підприємств за критеріями ефективності ресурсного забезпечення інтелектуалізації праці та ефективності діяльності підприємства дозволяє виявити їх розміщення у координатному просторі. Розроблено «навігатор інтелектуального капіталу», спрямований на виявлення в управлінській команді бази знань стосовно створення на підприємстві інтелектуальних цінностей. Для формування «навігатора інтелектуального капіталу» має аналізуватися «ресурсний портфель» підприємств, до складу якого входили б грошові, матеріальні та інтелектуальні ресурси.

Для досліджених підприємств хімічної галузі (АТ ЗТ “Харківський коксовий завод”, ВАТ “Баглейкокс”, ВАТ “Запоріжкокс”, ВАТ “Донецьккокс”) побудовано нормовані трансформаційні матриці, значенням ресурсів яких відповідає частка впливу кожного із традиційних та інтелектуальних ресурсів на створення цінності (формування прибутку) підприємства. Доведено домінуючий вплив матеріальних ресурсів на створення грошової маси на майже усіх досліджуваних підприємствах крім ВАТ “Донецьккокс”, де превалює роль інтелектуальних ресурсів. Визначено, що підприємства мають невикористані резерви для активізації процесів інтелектуалізації праці, які, у свою чергу, відкривають додаткові можливості щодо збільшення цінності (прибутковості) підприємств.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Осьмірко І.В. Роль інтелектуалізації праці в процесі формування економіки знань // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2008. - Випуск 237 : В 6 т. - Т ІІ. - С. 390-397.

2. Гавкалова Н.Л. Змістовні особливості категорії „Ефективність менеджменту персоналу” / Гавкалова Н.Л., Осьмірко І.В. // Коммунальное хозяйство городов. - 2008. - Випуск 80. : Серія: Економічні науки. - С.253-259.

Особистий внесок: надано генезис категорії менеджмент персоналу.

3. Осьмірко І.В. Сучасні підходи до оцінки рівня інтелектуального потенціалу підприємства / Осьмірко І.В., Синиця Т.В. //Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Економіка» - 2009. - Вип. 9. - С. 50-55.

Особистий внесок: запропоновано методичний підхід до оцінки рівня інтелектуального потенціалу підприємства.

4. Осьмірко І. В. Сутнісна характеристика інтелектуалізації праці персоналу / Осьмірко І.В.// Економіка: проблеми теорії та практики - 2010. - Випуск 261 : В 7 т. - т. V. - С. 1315-1321.

5. Осьмірко І.В. Створення навігатора інтелектуального капіталу на промислових підприємствах України / Осьмірко І.В., Синиця Т.В. //Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Економіка» - 2010. - Вип.10. - С. 112-117.

Особистий внесок: запропоновано навігатор інтелектуального капіталу та представлено його побудову на прикладі коксохімічних підприємств України.

6. Осьмірко І.В. Бізнес-процес підвищення кваліфікації персоналу на підприємствах коксохімії. / Коммунальное хозяйство городов. - 2010. - Випуск 92. : Серія: Економічні науки. - С.267-273.

Тези доповідей і матеріали наукових конференцій

7. Осьмірко І.В. Сутнісна характеристика якості персоналу при забезпеченні ефективності підприємства// Проблеми і перспективи розвитку підприємництва: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції, 14-15 грудня 2007 р. - Ч.2. - Харків: вид-во ХНАДУ, 2007. - С. 54-56.

8. Осьмірко І.В. Структура чинників інтелектуалізації праці Матеріали 4-ї Міжнародної науково-практичної конференції. „Методологія та практика менеджменту на порозі 21ст: Загальнодержавні галузеві та регіональні аспекти”. - Ч.1. - Полтава - РВЦ ПУСКУ, 2008. - С. 375-377.

9. Осьмірко І.В. Інтелектуальний потенціал персоналу - умова розвитку сучасного підприємства // Управління розвитком. Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та студентів «Глобалізаційно-інтеграційні процеси соціально-економічного розвитку країни» (2 - 3 квітня 2009 р.). Зб. наукових праць № 15, 2009. - С. 117-118.

10. Осьмірко І.В. Оцінка рівня інтелектуального потенціалу підприємства // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності». Том 4. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2009. - С. 30-33.



АНОТАЦІЯ

Осьмірко І.В. Забезпечення інтелектуалізації праці персоналу (на прикладі коксохімічних підприємств). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка і управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2010.

Дисертацію присвячено питанням подальшого розвитку теоретичних положень та розробці практичних рекомендації щодо методичного забезпечення інтелектуалізації праці персоналу. В роботі розкрито сутнісну характеристику інтелектуалізації праці персоналу, розглянуто її як передумову зростання та інноваційного розвитку підприємства, досліджено чинники та важелі забезпечення інтелектуалізації праці персоналу.

При дослідженні феномену “інтелектуалізація праці” проведений аналіз таких категорій, як інтелект і праця, що дозволило визначити її якісні аспекти й сформулювати як цілеспрямований процес поповнення знань, вдосконалення трудових вмінь, навичок, професійного досвіду, розширення змістовності праці, що здійснюється задля підвищення рівня соціально-економічної продуктивності, збільшення доходів окремої особистості й підприємства в цілому. На основі факторного моделювання інформаційно-комунікаційної, фінансово-матеріальної й технологічної та інтелектуально-персоніфікованої оснащеностей інтелектуалізації праці згруповані наступні фактори: фінансове забезпечення інтелектуалізації праці, матеріальне стимулювання персоналу до професійного навчання, сприяння підвищенню якості персоналу та інформаційна забезпеченість інтелектуалізації праці.

З метою забезпечення інтелектуалізації праці персоналу досліджуваних підприємств, створено навігатор інтелектуального капіталу, який представляє собою консенсус-процес, спрямований на виявлення в управлінській команді знань відносно того, як на підприємстві створюються інтелектуальні цінності.

Ключові слова: інтелектуалізація праці персоналу, чинники інтелектуалізації праці, інтелектуальний потенціал підприємства, система ресурсного забезпечення інтелектуалізації праці персоналу, навігатор інтелектуального капіталу.



АННОТАЦИЯ

Осьмирко И.В. Обеспечение интеллектуализации труда персонала (на примере коксохимических предприятий)- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины, Харьков, 2010.

Диссертация посвящена вопросам развития теоретических положений и разработке практических рекомендаций по методическому обеспечению интеллектуализации труда персонала. В работе дана характеристика интеллектуализации труда персонала, рассмотрены предпосылки роста и инновационного развития предприятия, исследованы факторы и рычаги обеспечения интеллектуализации труда персонала.

При исследовании феномена “интеллектуализация труда” проведен анализ таких категорий, как интеллект и труд, что позволило определить их качественные аспекты и сформулировать как целенаправленный процесс пополнения знаний, совершенствования трудовых умений, навыков, профессионального опыта, расширения содержательности труда, который осуществляется c целью повышения уровня социально-экономической производительности, увеличения доходов персонала и предприятия в целом.

На основе факторного моделирования информационно- коммуникационной, финансово-материальной, технологической и интеллектуально-персонифицированной составляющих интеллектуализации труда определены следующие факторы: финансовое обеспечение интеллектуализации труда, материальное стимулирование персонала к профессиональному обучению, содействие повышению качества персонала, и информационная обеспеченность интеллектуализации труда.

Результаты исследования на примере коксохимических предприятий позволили определить резервы информационного обеспечения, а также недостаточный уровень развития системы профессионального обучения, которая не позволяет формировать высокопрофессиональный персонал, способный решать сложные проблемы в условиях спада деловой активности бизнеса. На исследуемых предприятиях недостаточно полно реализуются компетенции более высокого руководства, что выражается в отсутствии практики учета опыта и обмена мнениями с экспертами в процессе принятия решений. В соответствии с этим предложено разработать комплексную систему профессиональной подготовки персонала, которая способна обеспечить производство высококачественных товаров и услуг.

С целью обеспечения интеллектуализации труда персонала исследуемых предприятий, создан навигатор интеллектуального капитала, который представляет собой консенсус-процесс, направленный на выявление в управленческой команде знаний в отношении того, как на предприятии создаются интеллектуальные ценности.

Ключевые слова: интеллектуализация труда персонала, факторы интеллектуализация труда, интеллектуальный потенциал предприятия, система ресурсного обеспечения интеллектуализации труда персонала, навигатор интеллектуального капитала.



ANNOTATION

Osmirko I.V. The ensuration of personnel's labour intellectualisation (on the basis of cokechemical enterprises). - Manuscript. Thesis for the degree of the Candidate of Science in Economics. Speciality 08.00.04 - Economy and Managing Enterprises (by kinds of economic activity). - Scientific-Research Centre of Industrial Problems of Development, NASU, Kharkiv, 2010. Dissertation is devoted to the questions of subsequent development of theoretical positions and development of practical recommendations in dieu to the methodical providing of intellectualisation personnel's labour. Essence description of labour of personnel is in-process exposed, it is considered as pre-condition of growth and innovative development of enterprise, investigational factors and levels of personnel labour providing. At a research of the “personnel labour” phenomenon the analysis of such categories is conducted, as an intellect and labour, that allowed to define it high-quality aspects and to formulate as a purposeful process of addition to knowledges, perfection of labour abilities, skills, work experience, expansion of richness of content of labour, which is carried out for the sake of increase of level of the socio-economic productivity, increase of profits individual and whole enterprise. On the basis of factor design of informative communication, financial and technological and intellectuall labour the followings factors are grouped: financial providing of labour, financial stimulation of personnel to the professional studies, assistance upgrading personnel, and informative material well-being of labour. With the purpose of providing of labour of personnel of the probed enterprises, it is created navigator of intellectual capital, which is a consensus-process, directed on an exposure in the administrative command of non-obvious knowledges in relation to that, how on an enterprise intellectual values are created. Key words: intellectualіsation of personnel's labour, factors of labour intellectualіsation, intellectual potential of enterprise, system of the resource providing of intellectualisation personnel's labour, navigator of intellectual capital.

Размещено на Allbest.ru

...