Розробка системи управління якістю залізорудної сировини при переробці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

РОЗРОБКА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЗАЛІЗОРУДНОЇ СИРОВИНИ ПРИ ПЕРЕРОБЦІ

Константінов Григорій Вікторович

Київ - 2000

Анотація

Константінов Г.В. Розробка системи управління якістю залізорудної сировини при переробці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.15.11 - фізичні процеси гірничого виробництва - Криворізький технічний університет, Кривий Ріг, 2000.

Дисертація присвячена питанню підвищення якості товарної руди шляхом використання комплексного методу оперативного контролю і управління якістю залізорудної сировини при переробці.

Запропонована комплексна система управління якістю залізорудної сировини на основі використання даних оперативного контролю якості руд. Рекомендовані оптимальні геометричні параметри вузла вимірювання інтегрального потоку гамма-випромінювання мікропроцесорної системи НАКС МС-6. залізорудний сировина переробка хімічний

Основні результати роботи впроваджені в умовах ПГЗКа для управління якістю залізної руди при завантаженні в бункер, їх економічна ефективність доведена теоретично і промисловими випробуваннями.

Ключові слова: управління якістю, оперативний контроль, фабрика, залізо загальне, гамма-випромінювання, автостела.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Якість продукції підприємства гірничо-видобувної промисловості залежить від мінливості вмісту корисних компонентів в рудах, що поступають на переробку. Основна роль при цьому належить безперервному контролю якості руд, від ефективності якого залежать техніко-економічні показники роботи гірничо-збагачувальних комбінатів. Це особливо важливе при розробці родовищ корисних копалин зі складною структурою-текстурою типу Горишнє-Плавнінське і Лавриківське Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗКу), де ведеться видобуток семи типів руд із установленими вимогами до їх якості. Складна геологічна будова, висока мінливість вмісту корисного компоненту в різноманітних технологічних сортах руд Полтавського гірничо-збагачувального комбінату ставлять підвищені вимоги до управління якістю залізорудної сировини. Однак, у зв'язку з відсутністю методів і засобів безперервного контролю й управління якістю залізорудної сировини при видобутку і переробці руд, мають місце значні коливання вмісту корисного компоненту, що в кінцевому результаті збільшує втрати, розубожування руд, енергоємність і собівартість однієї тонни продукції.

У зв'язку з цим удосконалення і впровадження методів стабілізації і управління якістю мінеральної сировини дозволяє знизити коливання вмісту корисного компоненту у вхідній руді, що в умовах ринкової економіки набуває особливої актуальності і в цей час є одним з істотних резервів збільшення прибутку підприємства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в Проблемно-галузевій науково-дослідній лабораторії "Оперативний контроль і управління якістю мінеральної сировини" Міністерства промислової політики України при Криворізькому технічному університеті (КТУ) відповідно до цільової програми "Розробка методів і засобів оперативного контролю й управління якістю родовищ чорних, кольорових і нерудних корисних копалин, що розробляються гірничо-переробними підприємствами України", затвердженої Міністерством промислової політики України, Міністерством вугільної промисловості, Міністерством освіти, Геологічним комітетом і узгодженої дев'ятьма ведучими гірничодобувними підприємствами.

Ідея роботи полягає у використанні ефекту взаємодії іонізуючого гамма-випромінювання і фізико-хімічних властивостей гірських порід для безперервної оцінки й усереднення якості корисних копалин зі складною структурно-текстурною характеристикою при переробці.

Мета і задачі дослідження.

Метою роботи є: стабілізація якості вхідної руди шляхом використання комплексного методу оперативного контролю й управління якістю залізорудної сировини при переробці.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі поставлені і розв'язані такі завдання:

дослідження і встановлення взаємозв'язку між інтегральним потоком інтенсивності розсіяного гамма-випромінювання і фізико-хімічними властивостями залізорудної сировини Полтавського ГЗКу;

дослідження і встановлення міри впливу факторів на інтенсивність інтегрального потоку розсіяного гамма-випромінювання;

дослідження динаміки вмісту заліза в гірничій масі на конвеєрі і оптимізація циклу вимірювань;

розробка математичної моделі для удосконалення геометричних параметрів первинного датчика системи безперервного контролю вмісту заліза в руді;

розробка мікропроцесорної системи автоматичного контролю вмісту корисного компоненту в гірничій масі і усереднення залізорудної сировини в бункерах;

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше систематизовані вхідні і вихідні фізико-хімічні параметри для управління якістю залізорудної сировини з використанням комплексної системи;

встановлені основні закономірності формування комплексної системи автоматичного управління якістю залізорудної сировини на основі інформації, отриманої системою безперервного контролю вмісту корисного компонента в руді;

встановлені основні закономірності вибору оптимальних геометричних параметрів вузла вимірювання розсіяного гамма-випромінювання системи безперервного контролю вмісту заліза у вхідній руді на основі результатів математичного моделювання;

розроблена математична модель системи управління якістю мінеральної сировини з урахуванням фізико-хімічних властивостей залізної руди при взаємодії з інтегральним потоком розсіяного гамма-випромінювання.

Практичне значення одержаних результатів:

запропоновані оптимальні геометричні параметри вузла вимірювання розсіяного гамма-випромінювання для підвищення точності контролю якості залізорудної сировини на конвеєрі;

розроблена комплексна система управління якістю руд, що забезпечує стабілізацію якості мінеральної сировини на основі фізико-хімічних параметрів залізної руди, що поступають на переробку.

Особистий внесок здобувача в отриманні наукових результатів, які виносяться на захист, полягає в: формулюванні мети, наукової новизни і завдань досліджень; розробці алгоритму і програмного забезпечення системи управління якістю руд в бункерах; розробці математичної моделі вибору оптимальних геометричних параметрів первинного датчика системи безперервного контролю вмісту заліза у вхідній руді; розробці методики класифікації факторів і типів руд, що впливає на точність управління якістю залізорудної сировини.

Особливий внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві полягає в наступному: [1] - розроблена функціональна схема системи автоматичного управління якістю залізної руди, [2] - розроблена математична модель сортування, [5] - розглянуті і визначені напрямки реалізації завдань управління якістю мінеральної сировини, [7] - розроблена модель оптимізації геометричних параметрів первинного датчика для управління якістю залізорудної сировини, [8] - розроблена схема системи оперативного контролю і управління якістю залізорудної сировини на гірничо-збагачувальних підприємствах.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати досліджень були представлені в доповідях на першому і другому міжнародному симпозіумах "Качество-96" (12-15 листопада 1996 р., м. Кривий Ріг), "Качество-99" (12-17 липня 1999 р., м. Ялта.) "Оперативний контроль і управління якістю мінеральної сировини при видобутку й переробці", науково-технічній конференції "Проблеми оперативного контролю якості руд" (КТУ, 3-4 червня 1998 р., м. Кривий Ріг), науково-технічній нараді Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (1997-99 рр.), нарадах: "Промислова цінність і перспективи розробки родовищ корисних копалин в умовах реструктуризації" (концерн гірничорудних та нерудних підприємств України "Укррудпром", 10 квітня 1997 р.) і "Техногенні зміни підземної гідросфери Крівбасса і засоби нейтралізації їх шкідливого впливу" ("Укррудпром", 16 квітня 1998 р.).

Публікації. По матеріалах виконаних досліджень опубліковано 8 наукових статей.

Структура та об'єм дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновку, списку використаних джерел (86 найменувань на 9 сторінках). Дисертація викладена на 180 сторінках машинописного тексту, містить 8 таблиць на 10 сторінках і 38 рисунків на 27 сторінках, 4 додатки на 34 сторінках.

У першому розділі ("Оцінка методів і засобів оперативного контролю й управління якістю гірської маси") розглянуті питання стабілізації якості залізорудної сировини як однієї з головних умов стабільності показників збагачення. Аналіз праць вітчизняних та зарубіжних вчених і практичного досвіду показує, що досягнуто високої міри стабілізації можливо шляхом впровадження спеціальних систем управління якістю руд при переробці.

Великий внесок в теорію і практику вивчення фізико-хімічних властивостей гірських порід, розробку методів, технічних засобів контролю й управління якістю мінеральної сировини внесли вчені: А.А. Азарян, П.П. Бастан, О.Ю. Большаков, В.Ф. Бизов, О.О. Вовк, В.Д. Воробйов, Ф.Г. Грачов, Е.І. Єфремов, В.Г. Кравець, М.В. Кривцов, С.П. Леман, Г.Г. Ломоносов, І.А. Лучко, Ю.С. Мец, О.М. Марюта, А.П. Очкур, Ю.М. Пак, В.Д. Петренко, Л.П. Старчик, К.Н. Ткачук, П.Й. Федоренко, Е.М. Філіппов, Ю.Є. Цибулевський, А.В. Шапурін та інші.

Разом з тим питанням комплексного управління якістю руд безпосередньо в бункерах з використанням фізико-хімічних властивостей гірських порід не приділено належної уваги.

Виходячи з цього, визначені напрями і методи дослідження питання комплексного управління якістю залізорудної сировини при переробці.

У другому розділі ("Дослідження можливості застосування фізико-технічного контролю і управління якістю залізорудної сировини при переробці в умовах Полтавського ГЗК") на основі вивчення геолого-мінералогічної характеристики родовищ досліджені фізико-хімічні властивості залізорудної сировини Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

Структурно родовища залізорудної аномалії складені докембрійськими породами метаморфічного походження: плагіогранитами, мігматитами, амфіболитами і сланцями - містка товща, продуктивна товща представлена магнетитовими і силікато-магнетитовими кварцитами криворізької серії К₂² і К₂³. У межах родовищ за фізико-хімічними властивостями виділено 7 типів-різновидів руд. У цих умовах застосування традиційних методів випробовування не завжди відповідає технологічним вимогам виробництва. Для контролю й управління якістю залізорудної сировини визначена можливість використання геофізичних методів, які дозволяють оперативно отримувати інформацію про фізико-хімічні властивості гірських порід на конвеєрі в реальному масштабі часу, таких як: щільність, вміст корисного компонента, речовинний склад, вогкість, текстурно-структурні особливості та еквівалентний атомний номер.

Під еквівалентним атомним номером Z_ек багатокомпонентного середовища (наприклад, залізна руда), маєтся на увазі атомний номер умовного елементу, що поглинаючі властивості якго повинні співпадати з поглинаючими властивостями середовища, яке досліджується. Формула обчислення еквівалентного атомного номера в області енергії гамми-квантів <300 кеВ, але тих, що перевищують енергії стрибка поглинання компонентів середовища має вигляд:

, (1)

де q_i - вміст за масою,

- електронна щільність,

Z_i - атомний номер i^го елементу гірської породи, що досліджується,

n - число хімічних елементів що входять до складу руди,

m - емпіричний коефіцієнт, що залежить від енергії гамма-випромінювання.

Результати досліджень показали, що кореляційна залежність між щільністю, вмістом корисного компоненту і еквівалентним атомним номером сприяє застосуванню ядернофізичних методів для контролю й управління якістю залізорудної сировини Полтавського ГЗКа.

З метою встановлення динаміки коливань вмісту корисного компоненту у вхідній руді на конвеєрі № 5 збагачувальної фабрики № 1 Полтавського гірничо-збагачувального комбінату досліджений і встановлений максимальний діапазон зміни якісних характеристик руди за зміну.

Аналіз динаміки рудопотоків показує, що за одну зміну роботи збагачувальної фабрики вміст заліза змінюється в досить широких межах (до 10%), що приводить до різкого зниження техніко-економічних показників процесу переробки.

Дослідження показали, що на Полтавському ГЗК протягом усього технологічного циклу традиційні методи контролю й управління якістю залізорудної сировини недостатні для забезпечення якості та зниження собівартості однієї тонни товарної руди.

У третьому розділі ("Дослідження фізико-хімічних властивостей гірських порід, що впливають на точність автоматичного контролю якості залізорудної сировини в потоці") для забезпечення достовірних показників якості залізорудної сировини виконані дослідження впливу фізико-хімічних параметрів гірської маси на інтенсивність розсіяного гамма-випромінювання.

Чинники, що впливають на інтенсивність інтегрального потоку розсіяного гамма-випромінювання, можна розділити на три основні групи, зумовлені: фізико-хімічними, фізико-механічними властивостями гірських порід (вміст корисного компонента, щільність, гранулометричний склад, вогкість, структурно-текстурні особливості); технологічними факторами (швидкість руху конвеєрної стрічки, цикл вимірювання розсіяного гамма-випромінювання, відстань від джерела випромінювання до поверхні гірської маси, що контролюється); технічними факторами (енергія, активність і період напіврозпаду джерела іонізуючого випромінювання, характеристики детектора випромінювання).

Із всіх фізико-хімічних властивостей гірських порід, вміст корисного компоненту, щільність і еквівалентний атомний номер середовища, що досліджується, є визначальними факторами, які впливають на вибір і ефективність засобів контролю. Вплив інших факторів - вологість і структурно-текстурні особливості в гірничій масі враховується непрямо.

Оскільки при взаємодії гамма-випромінювання з речовиною у кожного хімічного елемента, що входить до складу гірських порід, свій коефіцієнт ослаблення, то по даному параметру можна визначити вміст елемента.

Незважаючи на складну структуру і різноманітність типів, руди Полтавського ГЗК можна віднести до квазибінарного і бінарного середовищ. У бінарних середовищах вміст корисного компонента визначається:

, (2)

де ₁ - коефіцієнт ослаблення корисного компонента;

₂ - коефіцієнт ослаблення наповнювача;

- щільність поглинача;

N₀ - інтенсивність інтегрального потоку розсіяного гамма-випромінювання до взаємодії з речовиною;

N - інтенсивність гамма-випромінювання після взаємодії.

За результатами досліджень встановлена можливість використання ефекту взаємодії гамма-випромінювання з гірничою масою для безперервного контролю й управління якістю залізорудної сировини при переробці.

Виходячи із законів взаємодії гамма-випромінювання і фізико-хімічних властивостей гірських порід, розроблена математична модель оптимізації геометричних параметрів вузла вимірювання розсіяного гамма-випромінювання.

Завдання зводилося, по-перше, до відновлення значень функції

N=f(X, X₁, С, Н),

де N - інтенсивність випромінювання, що реєструється датчиком (імп/сік);

X₁ - відстань від центра джерела до датчика по горизонталі (см);

X - відстань від джерела до гірничої маси ("джерело-проба") (см);

С - коефіцієнт ефективності колімації;

Н - відстань від центра джерела до датчика по вертикалі (см), в будь-якій точці чотиривимірної ділянки з мінімальною похибкою на основі відомих значень цієї функції у вузлових точках; по-друге, до пошуку найбільш протяжної безперервної лінії з мінімальною варіацією функції N=f(X) при X₁,С,Н=const. Для розрахунків використовувалися інтерполяційні кубічні сплайни.

Оптимізація геометричних параметрів вузла вимірювання розсіяного гамма-випромінювання дозволила знизити погрішність оперативного контролю якості залізорудної сировини до одного процента.

У четвертому розділі ("Розробка системи управління якістю руд при переробці") для рішення поставленої задачі розроблений алгоритм роботи, функціональна схема, математична та імітаційна моделі системи управління якістю залізорудної сировини в бункерах.

Встановлені основні параметри для можливості управління якістю залізорудної сировини в умовах збагачувальної фабрики: фізико-хімічні параметри гірничої маси по кожній секції бункера; положення возика автостелли; час запізнення; конфігурація і об'єм сканованої поверхні гірської маси в бункерах.

Дослідження показали, що для забезпечення стійкої роботи двостадійної комплексної системи оперативного контролю й управління якістю залізорудної сировини необхідно виконати ряд обов'язкових умов. Зокрема, для реалізації першої стадії - сортування руди в бункері потрібно вибрати граничне значення вмісту заліза у вхідній руді.

При цьому враховується повний діапазон зміни вмісту корисного компонента у вхідній руді та кількість секцій (M), де реалізується друга стадія комплексного управління якістю залізорудної сировини - усереднення. Ці параметри зумовлюють інтервал приросту вмісту корисного компоненту - q, яке обчислюється:

q=(q_max-q_min)/M=const, (3)

де q_max, q_min - максимальне і мінімальне значення вмісту корисного компоненту у вхідній руді відповідно.

Рис. 1. Функціональна схема системи автоматичного управління якістю руд в бункерах для однієї секції бункера

1 - вузол вимірювання вмісту корисного компонента; 2 - датчик визначення положення автостели; 3 - датчик визначення завантаження бункера; 4 - ЕОМ верхнього рівня; 5 - возик автостели.

Ефективність одночасного сортування й усереднення руд в бункерах визначається похибкою:

²=₁²+₂², (4)

де ₁ - похибка визначення вмісту заліза на конвеєрі,

₂ - похибка управління автостелою.

Враховуючи, що вміст заліза в початковій руді є випадковою величиною, і той факт, що бункер складається з M секцій, то середньоквадратична похибка не є фіксованою величиною. Передусім тому, що функціональна залежність між вмістом заліза та інтенсивністю інтегрального потоку розсіяного гамма-випромінювання описується експонентною функцією. При цьому, чим вищий вміст заліза, тим нижча чутливість гамма-гамма методу.

Очевидно, що роль комплексної системи полягає в тому, щоб після сортування й усереднення вхідної руди зменшити середньоквадратичну похибку в К раз, тобто:

. (5)

При реалізації завдання управління якістю залізорудної сировини в умовах збагачувальної фабрики № 1 Полтавського ГЗК для оперативного отримання даних про вміст корисного компонента в руді впроваджена мікропроцесорна система безперервного автоматичного контролю якості мінеральної сировини НАКС МС-6. Для контролю положення автостели встановлені геркони. Рівень завантаження руди в бункерах контролюється ультразвуковим датчиком, встановленому на возику автостели. Управління руху автостели здійснюється контролером FESTO за розробленим алгоритмом і програмою на мові AWL.

Випробування імітаційної моделі показали працездатність алгоритму та програмного забезпечення системи у всіляких режимах, а також можливість застосування системи загалом для управління якістю руд в бункері.

Дана комплексна система дозволяє підвищити витягання корисних компонентів, зменшити витрати, пов'язані з повторними пусками і зупинками збагачувального обладнання.

У п'ятому розділі ("Промислові випробування системи управління якістю гірської маси в умовах Полтавського ГЗКу") наведені результати випробувань мікропроцесорної системи оперативного контролю вмісту корисного компонента, імітаційної моделі системи управління якістю залізорудної сировини, а також розрахунок економічної ефективності.

Основною метою випробувань було встановлення чутливості і точності оперативного контролю вмісту заліза загального на конвеєрі за допомогою мікропроцесорної системи НАКС МС-6 без відбору і підготовки проб.

При цьому середній вміст корисного компонента визначається програмово за формулою:

, (6)

де Q(t) - вага гірничої маси за одиницю часу;

q(t) - вміст корисного компонента за одиницю часу;

Q - сумарна вага порції гірничої маси на конвеєрі за цикл вимірювання Т.

У результаті забезпечується безперервний контроль поточних і сумарних значень ваги гірничої маси і вмісту корисного компоненту. При цьому для управління якістю мінеральної сировини використовуються поточні значення вмісту корисного компонента.

Такий підхід до розв'язання завдання управління якістю залізорудної сировини дозволяє зводити до мінімуму похибки, викликані зміною ваги гірничої маси і амплітудно-частотних характеристик вмісту корисного компонента.

За результатами математичного моделювання оптимальних геометричних параметрів вузла вимірювання якості залізорудної сировини встановлені таки оптимальні параметри зони вимірювання інтегрального потоку розсіяного гамма-випромінювання:

відстань від джерела до датчика по горизонталі - 40 мм;

коефіцієнт ефективності колімації - 5;

відстань від центра джерела до датчика по вертикалі - 80 мм;

відстань від джерела гамма-випромінювання до поверхні гірничої маси, що контролюється - 70 мм.

Встановлення оптимальних параметрів комплексної системи дозволило знизити середньоквадратичне відхилення з 1.16% до 0.46%.

Аналіз результатів досліджень показав добру збіжність середньодобового показання мікропроцесорної системи НАКС МС-6 і даних хімічного аналізу проб з коефіцієнтом кореляції 0.913.

Для перевірки працездатності комплексної системи була розроблена імітаційна модель, що складається з: контролера фірми "FESTO", керуючого роботою автостели, стенда зі світодіодами, призначеного для контролю положення і пересування автостели (кожний світодіод відповідає положенню автостели над відсіком бункера), регулювальника струму (0…5 А), що імітує систему оперативного контролю залізорудної сировини, ЕОМ верхнього рівня, що тестує роботу контролера і виробляє сигнал ступеня заповнення відсіків бункера рудою, а також роботу секцій і випускних течек.

Під час випробувань передбачалися різні варіанти можливості завантаження і критичних ситуацій таких як переповнення всього бункера або однієї-двох секцій, різкі зміни вмісту заліза від мінімального до максимального, зміна граничних умов вмісту корисного компонента в секції, перехід на ручне управління або режим порадника.

Результати випробувань показали працездатність комплексної системи відповідно до розробленого алгоритму і програми, що підтверджує правильність рішення задачі управління якістю залізорудної сировини в бункері.

Дана комплексна система може бути адаптована як для завдання управління якістю мінеральної сировини в бункері, так і для формування складів готової продукції.

При цьому очікуваний економічний ефект може бути отриманий від:

підвищення продуктивності на 2.5%;

підвищення якості концентрату від 0.15% до 1%;

зниження енергоємності збагачувальних установок на 3%;

Крім того, стабілізація режиму роботи збагачувальних установок дозволить знизити збитки від запусків і зупинок, що тільки в 1997 р. становили 173 тис. грн.

Економічний ефект від впровадження мікропроцесорної системи НАКС МС-6 на Полтавському ГЗКу становив 62.76 тис. грн. в рік, а очікуваний економічний ефект від упровадження комплексної системи в умовах ЗФ ПГЗК становитиме 237.5 тис. грн. в рік.

Висновки

Внаслідок виконаних досліджень здійснене нове рішення актуальної науково-технічного завдання - зменшення коливань корисного компонента в рудопотоці, що полягає в створенні системи управління якістю мінеральної сировини на основі оперативної інформації про фізико-хімічні параметри гірничої маси. Необхідна повнота і оперативність такої інформації досягається застосуванням системи оперативного контролю якості руд в безперервних транспортних потоках.

Рішення вказаної задачі має важливе народногосподарське значення для підвищення конкурентоздатності залізорудної сировини України на світовому ринку і поліпшення економічних показників роботи гірничо-видобувних підприємств.

Основні висновки і рекомендації по роботі зводяться до наступного:

Уперше створена комплексна система управління якістю мінеральної сировини з урахуванням вхідних і вихідних фізико-хімічних параметрів гірничої маси, що реалізовує розділення початкової руди за сортами, а всередині кожного сорту - усереднення.

Запропонований новий комплексний підхід до розв'язання питання стабілізації якості корисної копалини, заснований на безперервному процесі отримання оперативної і достовірної інформації для автоматичного управління якістю мінеральної сировини.

Встановлені основні закономірності впливу фізико-хімічних властивостей залізорудної сировини на інтенсивність інтегрального потоку розсіяного гамма-випромінювання.

Класифіковані за фізико-хімічними властивостями залізисті кварцити родовищ ПГЗК, представлені чотирма основними різновидами руд, що зумовлює можливість застосування ядерно-фізичних методів для оперативного контролю й управління якістю залізорудної сировини.

Розроблена математична модель оптимізації параметрів вузла вимірювання розсіяного гамма-випромінювання, яка реалізована у вигляді пакету прикладних програм і рекомендована для аналізу взаємодії гетерогенного середовища з іонізаційним гамма-випромінюванням.

Розроблений алгоритм і програмне забезпечення контролера "FESTO" на алгоритмічній мові AWL.

Розроблена математична модель управління якістю мінеральної сировини на основі взаємодії розсіяного гамма-випромінювання з гірничою масою, що дозволяє безперервно контролювати фізико-хімічні параметри і при необхідності коректувати технологічні режими переробки залізорудної сировини.

Встановлені області ефективного застосування комплексної системи безперервного контролю вмісту корисного компонента в гірничій масі ядернофізичними методами для автоматичного управління якістю залізорудної сировини.

Економічний ефект від впровадження мікропроцесорної системи НАКС МС-6 на Полтавському ГЗКу становив 62.76 тис. грн. в рік. При цьому загальний економічний ефект від впровадження комплексної системи в умовах ЗФ ПГЗКу становитиме 237.5 тис. грн. в рік.

Основні публікації за темою дисертації

Азарян А.А., Константинов Г.В. Усреднение руд в бункерах с применением микропроцессорной техники //Разработка рудных месторождений. -Кривой Рог: КТУ. - 1997. - № 60. - С. 93-96.

Константинов Г.В., Смолянский П.С. Модель сортировки руд в бункерах //Разработка рудных месторождений. -Кривой Рог: КТУ. - 1998. - № 65. - С. 50-54.

Константинов Г.В. Испытания модели для активного усреднения железорудного сырья в бункере //Разработка рудных месторождений. -Кривой Рог: КТУ. -1998. -№ 66. -С. 97-100.

Константинов Г.В. Математическая модель первичного датчика с центрально-смещенной геометрией для оперативного контроля качества минерального сырья //Разработка рудных месторождений. -Кривой Рог: КТУ. -1999. -№ 68. -С. 94-100.

Константинов Г.В., Зубкевич В.Ю. Использование микропроцессорной системы непрерывного контроля содержания полезного компонента с применением ядернофизических методов для усреднения руды в бункерах //Материалы Первого международного симпозиума "Оперативный контроль и управление качеством минерального сырья при добыче и переработке" ("Качество-96"). -Кривой Рог. -1996. -С. 103-105.

Константинов Г.В. Система автоматического усреднения руд в бункерах //"Качество минерального сырья". Сб. научн. трудов -Кривой Рог: -1999. -С. 199-206.

Оптимизация геометрических параметров системы оперативного контроля содержания полезного компонента в горной массе на конвейере. /В.А. Азарян, Г.В. Константинов, С.А. Смолянская, П.С. Смолянский //"Качество минерального сырья". Сб. научн. трудов -Кривой Рог: -1999. -С. 148-152.

Темченко А.А., Константинов Г.В. Система оперативного контроля и управления качеством железорудного сырья на горно-обогатительных предприятиях //Сборник научных трудов. -Новое в технологии, технике и экономике переработки минерального сырья, ч. 3. -Кривой Рог: Механобрчермет. -1999. -С. 193-200.

Размещено на Allbest.ru

...