Розробка та впровадження методу визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого трамбуванням вугілля та шихт для коксування
Обґрунтування способу визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля та вугільних шихт відносно еталонного неспікливого наповнювача. Вивчення й аналіз критичних рівнів показників спікливості та спікливої здатності ущільнених шихт.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2015 |
| Размер файла | 56,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ
ВУГЛЕХІМІЧНИЙ ІНСТИТУТ «УХІН»
УДК 662.749.2:669.168
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук
Розробка та впровадження методу визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого трамбуванням вугілля та шихт для коксування
Спеціальність: 05.17.07 - хімічна технологія палива і паливно-мастильних матеріалів
Соловйов Михайло Олексійович
Харків - 2010
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в УХІНі, м. Харків
Науковий керівник: кандидат технічних наук Шмалько Володимир Михайлович Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН), заступник директора.
Офіційні опоненти:
доктор технічних наук, професор Барський Вадим Давидович Український державний хіміко-технологічний університет МОН України професор кафедри загальної хімічної технології;
кандидат технічних наук, доцент Збиковський Євген Іванович ДВНЗ “Донецький національний технічний університет” МОН України доцент кафедри хімічної технології палива.
Захист відбудеться « 20 » травня 2010 р. о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.822.01 в УХІНі за адресою: 61023, м. Харків, вул. Весніна, 7.
З дисертацією можна ознайомитись в науково-технічній бібліотеці УХІНу, за адресою: 61023, м. Харків, вул. Весніна, 12.
Автореферат розіслано « 12 » квітня 2010 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат технічних наук, старший Рудкевич М.І. науковий співробітник.
Загальна характеристика роботи
Актуальність роботи. Дефіцит добре спікливого вугілля викликає розвиток та поширення технології попередньої підготовки вугільних шихт трамбуванням в Україні та за її межами.
Існує багато методів прямої, непрямої та комплексної оцінки спікливості та спікливої здатності вугілля й вугільних шихт. З метою оцінки вугілля та шихт для процесу виробництва коксу із застосуванням технології трамбування вугільного завантаження зазвичай застосовують пластометричний і дилатометричний методи, які, як відомо, є методами непрямої оцінки спікливості. Часто між отримуваними за допомогою цих методів показниками і фізико-механічними властивостями коксу немає статистично підтвердженої залежності.
Актуальність роботи визначається тим, що проблема оптимального підбору вугілля для коксування із застосуванням технології трамбування вимагає нових підходів до її рішення. Розробка методу визначення спікливості та спікливої здатності вугілля і вугільних шихт в ущільненому стані дозволить значно підвищити достовірність оцінки цих властивостей вугілля (шихт) і тим самим оптимізувати склад шихт для трамбування для забезпечення високої механічної міцності коксу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено відповідно до Державної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу на період до 2011 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 р. № 967. В основу дисертації увійшли результати трьох науково-дослідних робіт з тематики УХІНу спільно з ВАТ «Алчевськкокс», виконаних при безпосередній участі автора протягом 2007-2009 р.р.:
- «Оцінка вугілля і шихт експрес-методом визначення спікливості і спікливої здатності» (№ державної реєстрації 107U001678), здобувач - співкерівник роботи;
- «Застосування експрес-методу визначення спікливості і спікливої здатності для контролю складу і якості шихт в технології виробництва коксу з трамбованих шихт на батареї 9-10 біс ВАТ «Алчевськкокс» (№ держ. реєстр. 0109U008199), здобувач - співкерівник роботи;
- «Впровадження методу оптимізації підбору вугілля в технології виробництва коксу з трамбованих шихт у ВАТ «Алчевськкокс» (№ держ. реєстр. 0109U008198), здобувач - співкерівник роботи.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягала в наступному: на підставі теоретичного та експериментального вивчення процесу спікання вугілля в ущільненому стані, закономірностей запікання ним неспікливого матеріалу, розробити та впровадити метод визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля (шихт), який дозволяє оперативно здійснювати обґрунтований підбір вугілля та склад вугільних шихт для коксування із застосуванням технології трамбування, прогнозувати якість коксу з трамбованих шихт.
Для досягнення цієї мети були вирішені наступні завдання:
1. Теоретичне обґрунтування способу визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля та вугільних шихт відносно еталонного неспікливого наповнювача.
2. Розробка методики та апаратурного оформлення нового способу визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля (шихт).
3. Визначення за допомогою розробленого способу показників спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля різних технологічних марок, яке складає сировинну базу коксування за технологією трамбування, та вугільних шихт різного компонентного складу. Встановлення зв'язку між показниками спікливості та спікливої здатності ущільнених вугільних шихт та якісними характеристиками коксу.
4. Експериментальне визначення критичних рівнів показників спікливості та спікливої здатності ущільнених шихт, нижче за яких не можна чекати отримання коксу задовільної якості.
5. Визначення можливості розрахункового складання вугільних шихт для трамбування за показниками спікливості та спікливої здатності їх (шихт) компонентів.
6. Вивчення впливу різних технологічних чинників (швидкість нагріву, крупність вугільних зерен, щільність вугільного завантаження), а також неспікливих вуглецевих добавок на спікливість та спікливу здатність ущільненого вугілля і шихт.
Об'єкт дослідження - процес оцінки спікливості та спікливої здатності попередньо ущільненого трамбуванням вугілля та вугільних шихт у присутності неспікливого наповнювача.
Предмет дослідження - ущільнене вугілля різних технологічних марок, яке складає сировинну базу коксування за технологією трамбування, а також ущільнені вугільні шихти різного компонентного складу. За допомогою розробленого методу визначалися показники спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля й шихт, у тому числі при зміненні таких технологічних чинників, як швидкість нагріву та щільність вугільного завантаження, а також крупність вугільних часток. Було вивчено зв'язок показників спікливості та спікливої здатності шихт з якісними характеристиками коксу, а також вплив різних неспікливих вуглецевих добавок, що утворюються у процесі виробництва та сухого гасіння коксу з трамбованих шихт, на показники спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля й шихт.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у дисертаційній роботі використовувалися наступні методи:
· технічний аналіз, який дозволяє визначати речовинний склад вугілля;
· пластометричний і дилатометричний методи, що дозволяють визначати властивості вугілля та шихт у пластичному стані;
· метод визначення механічної міцності коксу за показниками П25 та І10;
· метод оцінки спікливої здатності вугілля та шихт відносно маси запеченого антрациту при нагріванні пошарового завантаження антрацит-вугілля-антрацит у металевих трубках;
· метод окислювальної термогравіметрії;
· метод оптичної мікроскопії.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше:
- сформульовано теоретичні уявлення щодо можливості одночасної кількісної оцінки спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля та вугільних шихт за результатами одного експерименту;
- запропоновано нові показники для одночасної оцінки спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля та вугільних шихт, які використовуються у технології трамбування;
- визначені показники спікливості та спікливої здатності вугілля та шихт, ущільнених до об'ємної щільності промислових вугільних шихт, які використовуються у технології трамбування; встановлено тісний кореляційний зв'язок між показниками спікливості і спікливої здатності та якісними характеристиками коксу; вугілля неспікливий шихта
- знайдено критичні рівні показників спікливості 0 та спікливої здатності А для досліджених ущільнених шихт, нижче за яких не можна чекати отримання коксу задовільної якості: показник 0 має бути не менш за 6,9 МПа, а показник А не менш за 2,9 мас.ч.;
- виконано оцінку впливу таких технологічних чинників, як швидкість нагріву, міра ущільнення та крупність вугільних зерен на спікливість і спікливу здатність вугілля різного ступеня метаморфізму;
- встановлено можливість розрахункового складання вугільних шихт, призначених для технології трамбування, за показниками спікливості та спікливої здатності складових компонентів шихт;
- досліджено вплив добавок різних неспікливих вуглецевих матеріалів, що утворюються у процесі виробництва і сухого гасіння коксу з трамбованих шихт (коксовий пил установки сухого гасіння коксу (УСГК), подрібнений коксовий дріб'язок, пил установки безпилової видачі коксу (УБВК)), на показники спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля різних марок.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблений метод визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля та вугільних шихт дозволяє здійснювати оцінку і вибір спікливого вугілля різних марок для технології трамбування, що, у свою чергу, забезпечує отримання коксу з підвищеною механічною міцністю та низькою стираністю. Спосіб є інструментом для оцінки спікливості і спікливої здатності вугілля та шихт при зміненні таких технологічних чинників, як швидкість нагріву, крупність вугільних зерен, щільність вугільного завантаження.
Запропонований спосіб дозволяє достовірно прогнозувати якість коксу за показниками спікливості та спікливої здатності ущільнених вугільних шихт.
З досліджених неспікливих матеріалів (коксовий пил УСГК, коксовий дріб'язок, пил УБВК) визначена найбільш оптимальна добавка - коксовий пил УСГК. Це дало можливість використати обґрунтовану частку цієї добавки у виробничих шихтах для трамбування ВАТ «Алчевськкокс».
Спосіб визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля і вугільних шихт впроваджено на ВАТ «Алчевськкокс».
Основні теоретичні положення, експериментальні дані і результати промислових випробувань, які викладено у дисертації, використовуються в учбовому процесі у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут», Донецькому технічному університеті та у Національній Металургійній академії України (НМетАУ) при підготовці студентів.
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора полягає у постановці завдання і обґрунтуванні актуальності розробки способу кількісного визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля та шихт, формулюванні ідеї та розробці програми досліджень, у виконанні аналізу, обробці і обговоренні отриманих експериментальних даних.
Дослідження проводилися під керівництвом здобувача, а у промислових коксуваннях на ВАТ «Алчевськкокс» здобувач приймав безпосередню участь.
Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на: вченій раді УХІНу (м. Харків, 2007-2008 рр.), науково-технічній раді ДІПРОКОКСу (м. Харків, 27.07.2009 р.), технічній раді ВАТ «Алчевськкокс» (м. Алчевськ, 10.07.2009 р.), ІV Міжнародній науково-технічній конференції «Поступ в нафтогазопереробній та нафтохімічній промисловості» (м. Львів, 11-14.09.2007 р.), міжнародних науково-технічних конференціях «Koksownictwo'2007» (Польща, м. Валбжих, 10-12.10.2007р.), «Koksownictwo'2008» (Польща, м.Закопане, 08-10.10.2008 р.), «Koksownictwo'2009» (Польща, м. Устронь, 01-02.10.2009 р.), V Міжнародній науково-технічній конференції «Поступ в нафтогазопереробній та нафтохімічній промисловості» (м. Львів, 09-12.06.2009 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць та отримано патент України № 38100 «Спосіб визначення спікливості та спікливої здатності вугілля та вугільних шихт», є 5 тез доповідей на міжнародних конференціях.
Структура та об'єм дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 6 розділів, висновків, бібліографічного списку та додатків. Повний обсяг дисертації складає 165 сторінок, у тому числі 28 рисунків за текстом, 41 таблиця за текстом, 12 додатків на 20 сторінках, 116 найменувань використаних літературних джерел на 11 сторінках.
Основний зміст роботи
У першому розділі наведено критичний аналіз відомих методів визначення спікливості та спікливої здатності вугілля і вугільних шихт.
Показано, що спікливість та спіклива здатність, як найважливіші технологічні властивості вугілля та його сумішей, давно привертають увагу багатьох дослідників і виробничників, тому було розроблено багато способів для оцінки цих характеристик. Велика різноманітність лабораторних методів визначення спікливості та спікливої здатності вугілля і шихт певною мірою пояснюється труднощами створення єдиного, уніфікованого способу оцінки цих властивостей вугілля. Багато з відомих методів мають певні недоліки (значна тривалість, обмежена інформативність, незадовільна збіжність результатів та ін.). Всі методи визначення спікливості та спікливої здатності вугілля і шихт можна підрозділити на методи прямої, непрямої та комплексної оцінки вказаних властивостей вугілля (шихт).
Для оцінки якості вугілля та вугільних шихт, які використовуються у технології трамбування, переважно застосовують пластометричний і дилатометричний методи, які є методами непрямого визначення спікливості. Проте вживання цих методів на практиці не дозволяє достовірно прогнозувати якість коксу з трамбованих шихт. Методи прямої оцінки спікливості та спікливої здатності вугілля і шихт, які поступають на трамбування, відсутні. Крім того, не вивчено вплив різних технологічних чинників (швидкість нагріву, крупність вугільних зерен, ін.) і неспікливих вуглецевих матеріалів, які утворюються у результаті виробництва і сухого гасіння коксу з трамбованих шихт, на спікливість і спікливу здатність ущільненого вугілля і шихт.
З урахуванням наростаючого дефіциту добре спікливого вугілля в Україні та за кордоном попередня підготовка вугільних шихт трамбуванням стає все більш актуальною. Тому, дослідження процесу спікання, розробка і впровадження способу прямого кількісного визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля і шихт, оцінка за допомогою цього способу вугільних концентратів різних технологічних марок, а також вугільних шихт, що використовуються для процесу трамбування, з метою достовірного прогнозування якості готового коксу, вивчення впливу різних технологічних чинників і неспікливих вуглецевих добавок на спікливість та спікливу здатність ущільненого вугілля і шихт є актуальними науково-технічними завданнями на сьогодні.
У другому розділі сформульовано й обґрунтовано вибір об'єкта та предмета досліджень. Також викладені теоретичні основи розробки нового лабораторного способу визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля (шихт). Обґрунтовано, що при розробці способу оцінки спікливості та спікливої здатності вугілля і шихт для промислових процесів з підвищеною щільністю вугільного завантаження слід враховувати чинник ущільнення, який впливає на характер термохімічних перетворень при нагріванні вугілля (шихт) без доступу повітря. Показано, що глибина цих процесів часто неоднакова для ущільненого вугілля навіть однієї і тієї ж технологічної марки, яке має однакові показники спікливості та спікливої здатності без ущільнення.
Проведено аналіз кривої, що відображує динаміку зміни міцності напівкоксу, який отримано при спіканні вугілля (шихти) без ущільнення від величини поверхні неспікливого наповнювача. На підставі розроблених припущень щодо впливу збільшення щільності вугільного завантаження на спікливість та спікливу здатність вугілля, здійснено аналіз гіпотетичних кривих динаміки зміни міцності зразків напівкоксу, які отримані із слабко спікливого вугілля низької стадії метаморфізму (марки Г), типового добре спікливого вугілля (марок Ж, К) і слабко спікливого високометаморфізованого вугілля (марки ОС), від величини поверхні неспікливого наповнювача, із збільшенням щільності вугільного завантаження. Після розробки нового способу визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля та шихт наведені теоретичні уявлення і припущення були перевірені на практиці та цілком підтвердилися. Окрім основних показників спікливості у0 та спікливої здатності А, запропоновано також додаткові показники: роботу руйнування S зразка за площею, обмеженою кривою залежністю міцності зразка напівкоксу від масової частки антрациту, масову частку наповнювача на одну частку вугілля (шихти) В, яка відповідає оптимальному співвідношенню вугілля:наповнювач, міцність зразка напівкоксу уВ при масовій частині наповнювача, рівній показнику В.
Обґрунтовано спосіб підведення тепла до вугільного завантаження. Оптимальним є шаровий однобічний нагрів вугільного завантаження, при якому отримують зпечений зразок з градієнтом температур за висотою. Це дає можливість визначати спікливість вугілля (шихти) за міцністю зразка напівкоксу у ізотермічному шарі.
Розроблено методику визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля і шихт. Суть способу полягає у наступному: комірки керамічної касети, попередньо зафіксованої у спеціальній металевій камері, завантажуються ущільненими зразками проб, що є сумішшю вугілля (шихти) з неспікливим наповнювачем (антрацитом) з різним масовим співвідношенням вугілля (шихта):антрацит і крупністю < 0,2 мм. Перед завантаженням проби вугілля (шихти) з наповнювачем зволожуються та ущільнюються до щільності 0,99 - 1,0 г/см3 (на суху масу). Завантажена камера засипається інертним матеріалом і закривається кришкою, фіксуючи її замками. Скрізь канал у кришці вводиться термопара у центральну комірку касети, після чого камера напівкоксування встановлюється у спеціальну електропіч. Вугільне завантаження нагрівається до 600 єС із швидкістю нагріву 15 єС/хв., потім робиться ізотермічна витримка протягом 30 хвилин. Після цього піч охолоджується до кімнатної температури, витягується касета та отримані зразки напівкоксу випробовуються на міцність у спеціальному пристрої. Для цього зразок встановлюється у гніздо випробувального елемента таким чином, щоб нижчий (з боку гріючої стінки) кінець зразка не виступав за тильну площину випробувального елемента, який відповідає відстані 8 мм від дна камери коксування. Таким чином, область руйнування зразка знаходиться на такій же відстані від гріючої стінки, як і спай реєструючої термопари. За кінцевий результат приймається середня арифметична величина двох паралельних визначень показника міцності на зсув уз (сигма зсуву) циліндрових зразків напівкоксу. Потім встановлюється залежність механічної міцності зразків напівкоксу від масового відношення вугілля (шихта):наповнювач у вихідних пробах і визначаються спікливість та спіклива здатність вугілля (шихти) за лінійною спадаючою ділянкою залежності, яка відповідає рівнянню прямої у відрізках:
К/А + уз /уо = 1,
де К - масове співвідношення вугілля (шихта):наповнювач, мас.ч.;
уз - міцність зразка напівкоксу, МПа;
уо - спікливість вугілля або вугільної шихти, МПа;
А - спіклива здатність вугілля або вугільної шихти, мас. ч.
Основною відмінністю нового способу від прототипу, який розроблено в УХІНі, є те, що зразки суміші вугілля (шихти) з неспікливим наповнювачем перед завантаженням у комірки керамічної касети попередньо зволожуються та ущільнюються до необхідної щільності. Розроблено спеціальний пристрій для пресування проб вугілля (шихти) поза комірками камери напівкоксування. Іншою відмінністю нового способу є час ізотермічної витримки, який було збільшено на 10 хвилин у порівнянні з прототипом. Цілком очевидно, що із збільшенням тривалості ізотермічної витримки відбувається розширення ізотермічного шару, тобто збільшення однорідності матеріалу у шарі, який піддається механічному випробуванню на зсув, що повинно знижувати помилку визначення. Дійсно, досягши ізотермічної витримки, рівної 30 хвилинам, похибка у паралельних дослідах зменшилася в середньому на 2-3 %.
Окрім вищезгаданих змін умов проведення експерименту було також модифіковано устаткування для підготовки і проведення дослідів. Для запобігання боковому нагріву було зроблено ізоляцію між стінкою металевої камери та комірками касети. Перевірка збіжності результатів на двох завантажувальних касетах (без ізоляції та з додатковою ізоляцією) показала, що для подальших експериментів слід використовувати касету з ізоляцією, оскільки дисперсія результатів визначення міцності зразків отриманого в ній напівкоксу менша. Вдосконалено гніздо випробувального елементу, проведено модернізацію пічного блоку. Виготовлено мікропроцесорний пристрій регулювання температури, який дозволяє підтримувати задану швидкість нагріву і температуру у режимі ізотермічної витримки з високою точністю. Статистична обробка показала, що регулювання швидкості підйому температури у межах 5-20 єС/хв. здійснюється з точністю ± 1 єС/хв. Точність підтримки температури у вугільному завантаженні при ізотермічній витримці також складає не більш ± 1 єС.
Експериментально і статистично обгрунтовано оптимальні умови проведення експерименту згідно розробленого способу: швидкість нагріву вугільного завантаження 15 єС/хв., час ізотермічної витримки 30 хв., кінцева температура нагріву зразків 600 єС, ступінь подрібнення вугілля (шихти) та наповнювача < 0,2 мм, щільність завантаження 0,99-1,0 г/см3 (на суху масу).
У третьому розділі наведено матеріали експериментальних досліджень щодо визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля різних технологічних марок, а також вугільних шихт, які використовуються на ВАТ «Алчевськкокс» для процесу виробництва коксу із застосуванням трамбування вугільного завантаження. Якісні характеристики вугілля та склад шихт представлено в табл.1 і 2 відповідно.
Таблиця 1 Компонентний склад досліджених шихт
|
№ п/п |
Компонентний склад шихти, % / ЦЗФ, марка вугілля |
||||||||||||
|
Комсомольська |
Добропольська |
Селідівська |
Стаханівська |
Распадська |
Австралія |
Київська |
Дзержинська |
Чумаковська |
Пролетарська |
Індустрія |
Сибір |
||
|
Г |
Г |
Г |
Г |
ГЖ |
Ж |
Ж |
Ж |
К |
К |
КС |
КС/ОС |
||
|
1 |
- |
27 |
- |
- |
15 |
10 |
10 |
- |
16 |
- |
17 |
5 |
|
|
2 |
- |
27 |
- |
- |
- |
10 |
25 |
- |
16 |
- |
22 |
- |
|
|
3 |
- |
- |
- |
27 |
15 |
10 |
10 |
- |
16 |
- |
17 |
5 |
|
|
4 |
- |
- |
27 |
- |
15 |
10 |
10 |
- |
16 |
- |
17 |
5 |
|
|
5 |
- |
- |
17 |
10 |
15 |
10 |
10 |
- |
16 |
- |
17 |
5 |
|
|
6 |
- |
27 |
- |
- |
15 |
- |
20 |
- |
16 |
- |
17 |
5 |
|
|
7 |
- |
27 |
- |
- |
15 |
- |
- |
20 |
16 |
- |
17 |
5 |
|
|
8 |
- |
27 |
- |
- |
15 |
- |
- |
20 |
- |
16 |
17 |
5 |
Результати випробувань газового вугілля наведено у табл. 2.
Таблиця 2 Результати випробувань газового вугілля
|
ЦЗФ |
Спікливість, 0 , МПа |
Спіклива здатність А, мас.ч. |
Робота руйнування, S, МПамас.ч. |
Параметри піку |
||
|
Оптимальна кількість наповнювача, В, мас.ч. |
Міцність, уВ, МПа |
|||||
|
Селідівська |
5,66 |
2,73 |
8,53 |
1,00 |
4,27 |
|
|
Комсомольська |
5,81 |
3,25 |
8,94 |
0,75 |
4,25 |
|
|
Стаханівська |
6,11 |
4,36 |
9,75 |
1,25 |
4,20 |
Міцність напівкоксу без наповнювача для різного вугілля близька. Проте, за показниками спікливості 0 та спікливої здатності А, а також додатковими показниками S, В вугілля розрізняється (табл. 2). Найбільші значення параметрів 0, А, S, В отримано при випробуванні газового вугілля ЦЗФ «Стаханівська», найменші - газового вугілля ЦЗФ «Селідівська».
Таблиця 3 Результати випробувань жирного вугілля
|
ЦЗФ |
Спікливість 0, МПа |
Спіклива здатність А, мас.ч. |
Робота руйнування, S, МПамас.ч. |
Параметри піку |
||
|
Оптимальна кількість наповнювача, В, мас.ч. |
Міцність, уВ, МПа |
|||||
|
Краснолиманська |
8,91 |
3,75 |
13,19 |
1,75 |
6,00 |
|
|
Київська |
9,85 |
6,84 |
23,98 |
2,00 |
6,50 |
|
|
Альфа (США) |
9,37 |
6,11 |
20,64 |
1,50 |
6,00 |
|
|
Дзержинська |
8,40 |
3,48 |
11,36 |
1,00 |
5,80 |
|
|
Слов'яносербська |
8,50 |
3,70 |
11,72 |
1,50 |
5,40 |
Міцність напівкоксів, які отримано при випробуванні жирного вугілля ЦЗФ «Дзержинська», «Слов'яносербська», «Краснолиманська» й «Київська» без добавки наповнювача, мало відрізняється. При додаванні неспікливого наповнювача відмінність між вугіллям істотніше. За сукупністю розрахованих показників найвища спікливість та спіклива здатність є для вугілля ЦЗФ «Київська» і «Альфа». Найнижчі показники мають вугілля ЦЗФ «Дзержинська» та «Слов'яносербська». За інтегральним показником S вугілля ЦЗФ «Київська» і «Альфа» практично у два рази перевершує вугілля ЦЗФ «Дзержинська» та «Слов'яносербська».
Якщо порівнювати жирне вугілля з газовим, то за діапазоном значень практично всіх показників дані групи вугілля відрізняються. Особливо помітна відмінність спостерігається за показником S. Так, для групи газового вугілля діапазон показника S знаходиться у межах 8,53-9,75 МПаЧмас.ч., тоді як для жирного вугілля діапазон показника S складає 11,36-23,98 МПаЧмас.ч.
Серед дослідженого коксівного вугілля найвищі показники спікливості 0 і спікливої здатності А, а також додаткові показники S, B, уB має вугілля ЦЗФ «Пролетарська», найнижчі - вугілля ЦЗФ «Чумаковська».
Таблиця 4 Результати випробувань коксівного вугілля
|
ЦЗФ |
Спікливість 0, МПа |
Спіклива здатність А, мас.ч. |
Робота руйнування, S, МПамас.ч. |
Параметри піку |
||
|
Оптимальна кількість наповнювача, В, мас.ч. |
Міцність, уВ, МПа |
|||||
|
Слов'яносербська |
8,41 |
2,98 |
10,08 |
0,75 |
5,75 |
|
|
Чумаковська |
8,35 |
2,73 |
9,79 |
0,75 |
5,75 |
|
|
Пролетарська |
12,15 |
3,69 |
13,19 |
1,75 |
5,80 |
Оцінювалося також вугілля інших технологічних марок: ГЖ «Распадська», ГЖО «Кузбас», ОС «Узловська», КС «Кондратівська», КСН «Індустрія», КС/ОС «Сибір», які використовуються для складання шихт у технології трамбування. У табл.5 наведено отримані показники для цього вугілля.
Таблиця 5 Результати випробувань вугілля марок ГЖ, ГЖО, ОС, КС, КСН, КС/ОС
|
ЦЗФ |
Марка |
Спікливість 0, МПа |
Спіклива здатність А, мас.ч. |
Робота руйнування, S, МПамас.ч. |
Параметри піку |
||
|
Оптимальна кількість наповнювача, В, мас.ч. |
Міцність, уВ, МПа |
||||||
|
Распадська |
ГЖ |
5,84 |
5,96 |
11,95 |
1,25 |
4,25 |
|
|
Кузбас |
ГЖО |
2,95 |
0,95 |
1,28 |
0,50 |
1,70 |
|
|
Узловська |
ОС |
4,44 |
2,63 |
6,27 |
0,65 |
2,20 |
|
|
Кондратівська |
КС |
3,40 |
1,10 |
1,60 |
0,50 |
1,55 |
|
|
Індустрія |
КСН |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Сибір |
КС/ОС |
4,00 |
2,57 |
4,68 |
0,50 |
2,10 |
Риски в табл.5 для вугілля марки КСН означають, що це вугілля не спікається з еталонним наповнювачем.
Отримані експериментальні дані дозволили розрахувати кореляційний зв'язок між параметрами при оцінці якості вугілля відносно наповнювача. Так, найбільш тісний зв'язок є між показником спікливої здатності А і показником S (r ~ 0,99). У свою чергу, показник S має досить тісний зв'язок з показником уB (r ~ 0,82).
Результати випробувань шихт, компонентний склад яких наведено в табл. 2, у порівнянні з якісними характеристиками коксу зведені в табл. 6. При цьому, всі шихти за виключенням №№ 6,7 мали товщину пластичного шару у =14 мм; шихти №№ 6,7 характеризувалися товщиною пластичного шару у =15 мм. Умови проведення експерименту були такі ж самі, як і при випробуванні вугілля.
Таблиця 6 Показники 0, А, S випробуваних шихт у порівнянні з якісними характеристиками коксу
|
№ шихти |
Спікливість 0, МПа |
Спіклива здатність А, мас.ч. |
Робота руйнування, S, МПаЧмас.ч. |
Механічна міцність коксу, % |
||
|
П25 |
І10 |
|||||
|
1 |
7,08 |
2,96 |
7,78 |
86,7 |
7,8 |
|
|
2 |
8,54 |
3,00 |
8,44 |
87,2 |
7,4 |
|
|
3 |
7,54 |
2,98 |
8,16 |
87,0 |
7,6 |
|
|
4 |
6,71 |
2,80 |
7,35 |
84,5 |
9,6 |
|
|
5 |
6,70 |
2,82 |
7,36 |
84,7 |
9,3 |
|
|
6 |
6,87 |
2,90 |
7,62 |
86,2 |
8,0 |
|
|
7 |
6,82 |
2,83 |
7,41 |
84,9 |
8,7 |
|
|
8 |
6,84 |
2,85 |
7,58 |
85,3 |
8,3 |
Аналізуючи отримані результати випробуваних шихт можна зробити наступні висновки:
- при варіюванні у багатокомпонентній шихті вугілля однієї й тієї ж марки, але різних ЦЗФ, показники 0, А, S будуть вищими для тієї шихти, у якій використане вугілля з більш вищими показниками 0, А, S;
- випробувані шихти практично не відрізняються за товщиною пластичного шару у, але відмінність за показниками 0 , А, S вочевидь: найкращі показники має шихта № 2, найгірші - шихти №№ 4,5, при цьому діапазон змін показника0 складає 6,70-8,54 МПа, показника А - 2,82-3,00 мас.ч., показника S - 7,35-8,44 МПаЧмас.ч.;
- між показниками 0 , А, S і якісними характеристиками коксу П25 та І10 існує досить тісна кореляційна залежність.
З практики відомо, що при показниках якості П25 < 86,0 % та І10 > 9,5 % кокс, який отримано за технологією трамбування, не задовольняє, як правило, сучасні вимоги металургів. Дійсно, враховуючи результати табл. 6, за показниками міцності кокс задовільної якості було отримано з шихт №№ 1,2,3,6, а кокс незадовільної якості - з шихт №№ 4,5,7,8. Отже, для випробуваних шихт показник спікливості 0 має бути не менш за 6,9 МПа, а показник спікливої здатності А - не менш за 2,9 мас.ч.
Таким чином, визначено критичні рівні показників 0, А, нижче за яких не можна чекати отримання коксу задовільної якості з трамбованих шихт.
За допомогою розробленого методу було перевірено можливість складання вугільних шихт за показниками спікливості та спікливої здатності їх компонентів. Перевірку було зроблено спочатку на модельній трьохкомпонентній вугільній суміші, потім на реальних промислових шихтах, які використовуються для коксування за технологією трамбування. Компонентний склад і пластометричні показники промислових шихт наведено в табл. 7.
Таблиця 7 Компонентний склад і пластометричні показники шихт
|
№ шихти |
Компонентний склад, % |
Пластометричні показники |
||||||||||
|
Комсомольська |
Распадська |
Моунтайн |
Альфа (США) |
Альфа Кингвол |
Калинінська |
Якут-вугілля |
Індустрія |
Слов'яносербська |
х, мм |
у, мм |
||
|
Г |
ГЖО |
Ж |
Ж |
Ж |
Ж |
К |
КСН |
КС |
||||
|
1 |
32 |
23 |
4 |
6 |
- |
10 |
- |
25 |
- |
32 |
16 |
|
|
2 |
15 |
- |
- |
30 |
- |
10 |
10 |
35 |
- |
31 |
16 |
|
|
3 |
28 |
23 |
- |
12 |
- |
10 |
7 |
20 |
- |
31 |
15 |
|
|
4 |
28 |
23 |
- |
13 |
8 |
- |
6 |
10 |
12 |
34 |
15 |
Порівняння значень спікливості та спікливої здатності шихт, які було отримано у результаті експериментів та розрахунково, наведено в табл. 8.
Таблиця 8 Порівняння розрахункових і експериментальних значень 0, А промислових шихт
|
Номер шихти |
Значення спікливості у0 (МПа), фактичне |
Розрахунк. значення спікливості у0 (МПа) |
Відносне відхил., % |
Значення спікливої здатності А (мас.ч.), фактичне |
Розрахунк. значення показника А, (мас.ч.) |
Відн. Відхил., % |
|
|
1 |
7,36 |
7,52 |
-2,2 |
3,18 |
3,31 |
-4,1 |
|
|
2 |
8,32 |
7,73 |
7,1 |
3,34 |
3,16 |
5,4 |
|
|
3 |
7,62 |
7,81 |
-2,5 |
3,40 |
3,35 |
1,5 |
|
|
4 |
7,83 |
8,43 |
-7,6 |
3,10 |
3,37 |
-8,7 |
Таким чином, для випробуваних шихт розбіжності значень спікливості (розрахункових і фактичних) знаходяться у межах 2,2 - 7,6 %, спікливої здатності 1,5 - 8,7 %. Порівняно невеликі відносні відхилення розрахункових величин спікливості та спікливої здатності для випробуваних шихт від експериментальних свідчать про можливість досить точного, у більшості випадків, прогнозу цих показників.
У четвертому розділі наведені матеріали щодо оцінки впливу різних чинників (швидкість нагріву та щільність вугільного завантаження, крупність вугільних зерен) на спікливість та спікливу здатність вугілля за допомогою розробленого методу. Із збільшенням у дослідженому діапазоні швидкості нагріву з 10 єС/хв. до 20 єС/хв., щільності вугільного завантаження з 0,8 г/см3 до 1,0 г/см3, крупності вугільних зерен з < 0,2 мм до < 1,0 мм спікливість та спіклива здатність вугілля зростає. У той же час, дія вищезгаданих чинників дає різну зміну показників 0, А не лише для спікливого вугілля різного ступеню метаморфізму, але й для вугілля однієї й тієї ж марки, але різних постачальників (ЦЗФ). Так, наприклад, із збільшенням швидкості нагріву з 10 єС/хв. до 20 єС/хв. для групи газового вугілля найбільший абсолютний приріст даних показників є для вугілля ЦЗФ «Стаханівська» (?0 = 1,09 МПа, ?А = 0,65 мас.ч.), а найменший - для вугілля ЦЗФ «Селідівська» (?0 = 0,65 МПа, ?А = 0,45 мас.ч.). Для групи жирного вугілля найбільший приріст цих показників є для вугілля ЦЗФ «Дзержинська» (?0 = 0,92 МПа, ?А = 0,61 мас.ч.), а найменший - для вугілля ЦЗФ «Київська» (?0 = 0,34 МПа, ?А = 0,32 мас.ч.). Для коксівного вугілля найбільший приріст показника спікливості є для вугілля ЦЗФ «Чумаковська» (?0 = 0,81 МПа), а показника спікливої здатності - для вугілля ЦЗФ «Пролетарська» (?А = 0,53 мас.ч.).
Не дивлячись на те, що за товщиною пластичного шару газове вугілля ЦЗФ «Стаханівська» без ущільнення (у = 11 мм) мало відрізняється від газового вугілля ЦЗФ «Селідівська» (у = 10 мм), при випробуванні вугілля у ущільненому стані і підвищенні швидкості нагріву приріст показників 0, А є неоднаковим. Те ж саме можна сказати щодо коксівного вугілля.
Результати експериментів дозволяють зробити наступний висновок: у дослідженому діапазоні найбільш чутливим щодо вищезгаданих технологічних чинників є ущільнене вугілля низької стадії метаморфізму.
Виконано регресійний аналіз зв'язку між показниками спікливості та спікливої здатності вугілля і технологічними факторами - швидкістю нагріву вугілля (х), розміром зерен вугілля (d) та щільністю його завантаження (). Отримано регресійні рівняння.
Знаючи вплив вищезгаданих чинників на показники 0, А, можна цілеспрямовано здійснювати вибір найбільш задовольняючого вугілля для складання шихт, що поступають на трамбування, які коксуються в умовах зміни помолу вугілля, а також періоду коксування у промислових коксових печах.
У п'ятому розділі приведена оцінка впливу неспікливих домішок (коксовий пил УБВК, коксовий пил УСГК і пил, отриманий в результаті подрібнення коксового дріб'язку), на показники 0, А ущільненого вугілля та вугільних шихт.
У табл. 9-11 наведені результати визначення показників 0, А, S вугілля марок Г, Ж, К різних ЦЗФ у суміші з пилом УБВК, пилом УСГК і подрібненим коксовим дріб'язком.
Таблиця 9 Показники 0 , А, S вугілля марки Г з неспікливими домішками
|
Неспіклива добавка |
Параметри |
ЦЗФ |
|||
|
Селідівська |
Комсомольська |
Стаханівська |
|||
|
Пил УБВК |
, МПа |
7,4 |
8,1 |
8,5 |
|
|
А, мас.ч |
0,95 |
1,12 |
1,54 |
||
|
S, МПАмас.ч |
9,2 |
11,1 |
16,1 |
||
|
Пил УСГК |
, МПа |
9,7 |
9,9 |
9,8 |
|
|
А, мас.ч |
1,48 |
1,76 |
2,42 |
||
|
S, МПАмас.ч |
12,1 |
14,9 |
21,3 |
||
|
Коксовий дріб'язок |
,МПа |
9,0 |
9,1 |
9,5 |
|
|
А, мас.ч |
1,35 |
1,6 |
2,2 |
||
|
S, МПАмас.ч |
11,0 |
14,2 |
19,7 |
Таблиця 10 Показники 0 , А, S вугілля марки Ж з неспікливими домішками
|
Неспіклива добавка |
Параметри |
ЦЗФ |
|||||
|
Краснолим. |
Київська |
Альфа |
Дзержинська |
Слов'яно-сербська |
|||
|
Пил УБВК |
, МПа |
10,1 |
11,8 |
10,3 |
9,2 |
9,9 |
|
|
А, мас.ч |
1,24 |
2,3 |
2,1 |
1,2 |
1,2 |
||
|
S, МПАмас.ч |
8,9 |
13,6 |
10,5 |
6,1 |
7,3 |
||
|
Пил УСГК |
, МПа |
13,0 |
15,7 |
13,4 |
13,6 |
16,1 |
|
|
А, мас.ч |
2,8 |
3,2 |
2,9 |
1,7 |
1,6 |
||
|
S, МПАмас.ч |
17,1 |
25,1 |
19,4 |
11,6 |
12,9 |
||
|
Коксовий дріб'язок |
, МПа |
11,7 |
14,3 |
12,0 |
11,4 |
11,3 |
|
|
А, мас.ч |
2,3 |
2,9 |
2,9 |
1,2 |
1,4 |
||
|
S, МПАмас.ч |
11,2 |
20,7 |
17,4 |
9,9 |
10,3 |
Таблиця 11 Показники 0 , А, S вугілля марки К з неспікливими домішками
|
Неспіклива добавка |
Параметри |
ЦЗФ |
||
|
Слов'яносербська |
Пролетарська |
|||
|
Пил УБВК |
, МПа |
10,0 |
13,8 |
|
|
А, мас.ч |
1,0 |
1,3 |
||
|
S, МПАмас.ч |
5,0 |
9,0 |
||
|
Пил УСГК |
, МПа |
13,4 |
19,3 |
|
|
А, мас.ч |
1,6 |
2,0 |
||
|
S, МПАмас.ч |
10,7 |
19,0 |
||
|
Коксовий дріб'язок |
, МПа |
13,0 |
19,0 |
|
|
А, мас.ч |
1,5 |
1,85 |
||
|
S, МПАмас.ч |
9,75 |
17,9 |
Оцінювали також вплив вищезгаданих неспікливих домішок до вугільних шихт, компонентний склад яких наведено в табл. 12. Інтегральний показник S для шихт відрізняється, залишаючись найбільшим при додаванні до шихти пилу УСГК і найменшим - при додаванні пилу УБВК.
Таблиця 12 Компонентний склад досліджених шихт
|
Компонентний склад, % |
Товщина пластичного шару у, мм |
|||||||||
|
№ промислової шихти |
Комсомольська |
Распадська |
Альфа Мідвол |
Альфа Кінгвол |
Калинінська |
Якут-вугілля |
Індустрія |
Слов'яносербська |
||
|
Г |
ГЖО |
Ж |
Ж |
Ж |
К |
КС |
КС |
|||
|
887 |
28 |
23 |
12 |
- |
10 |
7 |
20 |
- |
15 |
|
|
898 |
28 |
23 |
13 |
8 |
- |
6 |
10 |
12 |
15 |
Проаналізувавши результати, які наведені у табл. 9-11, можна побудувати ряд наповнювачів відносно зменшення показників спікливості та спікливої здатності: пил УСГК коксовий дріб'язок пил УБВК.
Пил УСГК і коксовий дріб'язок значно відрізняються щодо впливу на показники спікливості та спікливої здатності через відмінну від пилу УБВК природу її поверхневої структури (на мікрофотографіях аншліфів пилу УСГК і коксового дріб'язку є значна кількість дрібних пір): вугільна пластична маса проникає у пори і нерівності, відбувається, так зване, її «заклинювання», що наводить до міцнішого контакту.
З усіх трьох досліджених неспікливих матеріалів найбільш задовільною домішкою до шихт є пил УСГК.
У шостому розділі наведено розрахунок фактичного економічного ефекту, досягнутого на ВАТ «Алчевськкокс» у 2009 році, а також очікуваного економічного ефекту від впровадження методу визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля і шихт. Фактичний економічний ефект було досягнуто за рахунок зниження заготовчої вартості вугільної шихти при частковій заміні у вугільній шихті газового вугілля ЦЗФ «Октябрська» на газове вугілля ЦЗФ «Добропільська», і склав із врахуванням експертної оцінки часткової участі розробленого методу (20 %) в зниженні витрат - 209,381 тис. грн. на рік. При цьому згадана заміна вугілля не призвела до погіршення якісних характеристик коксу.
Очікуваний щорічний економічний ефект від впровадження методу визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля і шихт складає 195,336 тис. грн.
Висновки
1. Отримані наукові та експериментальні результати дозволили вирішити конкретну прикладну галузеву задачу - розробити та впровадити метод прямого визначення спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля і шихт, які використовуються у технології трамбування вугільного завантаження. Розроблений метод дозволяє значно підвищити достовірність оцінки цих властивостей вугілля (шихт) і, тим самим, оптимізувати склад шихт із забезпеченням високої механічної міцності коксу.
2. Вперше сформульовано теоретичні уявлення щодо можливості одночасної кількісної оцінки спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля і вугільних шихт за результатами одного експерименту. Показано, що для визначення цих характеристик вугілля і шихт, які використовуються для промислових процесів з підвищеною щільністю вугільного завантаження, слід враховувати чинник ущільнення, який впливає на характер термохімічних перетворень при нагріванні вугілля (шихт) без доступу повітря. Обгрунтовано, що глибина цих процесів часто неоднакова для ущільненого вугілля навіть однієї й тієї ж технологічної марки, що має однакові показники спікливості та спікливої здатності без ущільнення.
3. Вперше зроблено визначення показників спікливості та спікливої здатності ущільненого вугілля різних технологічних марок, яке складає сировинну базу коксування за технологією трамбування, та ущільнених вугільних шихт різного компонентного складу. Встановлено тісний кореляційний зв'язок між показниками спікливості та спікливої здатності шихт і якісними характеристиками коксу.
4. Експериментально визначено критичні рівні показників 0, А для досліджених ущільнених шихт, нижче за яких не можна чекати отримання коксу необхідної якості: показник 0 має бути не менш за 6,9 МПа, а показник А не менш за 2,9 мас.ч.
5. Доведено, що за показниками спікливості та спікливої здатності, які визнаються за допомогою розробленого методу, можна здійснювати оцінку та вибір спікливого вугілля різних марок, що складає сировинну базу технології виробництва коксу з трамбованих шихт.
6. Встановлено можливість розрахункового складання вугільних шихт, призначених для технології трамбування, за показниками спікливості та спікливої здатності компонентів шихт.
7. Вперше зроблено оцінку впливу таких технологічних чинників, як швидкість нагріву і крупність вугільних зерен на спікливість та спікливу здатність ущільненого вугілля різного ступеня метаморфізму. Встановлено, що дія цих чинників веде до різної зміни показників спікливості та спікливої здатності не лише для спікливого вугілля різного ступеня метаморфізму, але й для вугілля однієї й тієї ж марки, але різних постачальників (ЦЗФ). У дослідженому діапазоні вугілля найбільш чутливим до чинників швидкості нагріву та крупності вугільних зерен є ущільнене спікливе вугілля низької стадії метаморфізму.
8. Вперше досліджено вплив домішок різних неспікливих вуг...
Подобные документы
Вимоги до якості вугілля, яке йде на коксування. Призначення вуглепідготовчого цеху. Розрахунок вугільної шихти для коксування та стадії її підготовки: прийом, попереднє дроблення, збагачення, зберігання і усереднення вугілля, дозування компонентів шихти.
дипломная работа [616,4 K], добавлен 12.11.2010Основні вимоги до якості вугілля, що коксується. Сировинна база проектованої збагачувальної фабрики. Результати ситового аналізу вугілля шахт "Золоте" та "Кочегарка". Вибір процесу збагачення. Гідравлічна класифікація та методи зневоднення концентрату.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 07.08.2013Обґрунтування параметрів вібраційного впливу для ефективної десорбції газу з мікросорбційного простору вугільного пласта, розробка молекулярної моделі його структури. Власні частоти коливань сорбованого метану в мікропорах газонасиченого вугілля.
автореферат [44,0 K], добавлен 11.04.2009Організація і порядок проведення перевірки та експертизи засобів вимірювання. Визначення енергії проростання та здатності до проростання зерна пшениці. Визначення вологості насіння олійних культур. Визначення масової концентрації ектрактивних речовин.
шпаргалка [1,7 M], добавлен 15.11.2021Технологічні параметри та режим роботи обертових печей для випалювання вапняку. Розрахунок процесу горіння вугілля та необхідної кількості повітря для підтримання заданої температури. Параметри матеріального і теплового балансу. Визначення розмірів печі.
курсовая работа [260,6 K], добавлен 20.11.2012Аналіз хіміко-технологічних систем для одержання газифікованого вугілля. Оптимальні умови проведення ХТП в реакторі. Розрахунок матеріального і теплового балансів хімічного реактору. Кількість і склад відходів, що утворюються в ХТС, методи їх утилізації.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 04.06.2011Доменная печь как один из уникальных агрегатов. Влияние щелочных соединений на доменный процесс. Анализ среднемесячных балансов щелочей. Шлаковый, тепловой и газодинамический режим плавки. Доменная плавка цинкосодержащих шихт: преимущества и недостатки.
контрольная работа [58,1 K], добавлен 02.12.2010Способы получения алюминиево-кремниевых сплавов. Процесс углетермического восстановления оксидов кремния и алюминия. Механизм и кинетика процесса восстановления алюмосиликатных шихт в диапазоне составов силикоалюминия с использованием восстановителя.
автореферат [439,3 K], добавлен 16.06.2009Характеристика коксохимического производства ОАО "ЕВРАЗ ЗСМК". Установка утилизации химических отходов. Определение количества печей в батарее. Технология совместного пиролиза угольных шихт и резинотехнических изделий. Утилизация коксохимических отходов.
дипломная работа [697,3 K], добавлен 21.01.2015Автоматизація виробничих процесів у металургії. Ефективність впровадження нових систем автоматизації полягає в економії палива і зменшенні втрат металу в угар, збільшення виробничої здатності печей, підтверджує необхідність проведення модернізації.
отчет по практике [62,1 K], добавлен 30.03.2009Способи підготовки шахтного поля, його розкриття шахтного поля вертикальними стволами і квершлагами. Суцільна та стовпова система розробки зі спареними лавами в ярусі. Виймання вугілля комбайном. Кріплення гірничих виробок та керування гірським тиском.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 12.02.2012Технічні характеристики компресорної установки. Аналіз технологічності деталі. Вибір та техніко-економічне обґрунтування методу отримання заготовки. Визначення припусків для обробки поверхні аналітичним методом та етапи обробки поверхонь деталі.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.10.2013Аналіз технологічного процесу складання заготовки і устаткування, яке використовується в діючому цеху. Аналіз якості взуття. Обґрунтування вибору моделі відповідно до напряму моди. Обґрунтування способу формування заготовки на колодці і методу кріплення.
контрольная работа [51,8 K], добавлен 25.03.2014Технологічний розрахунок трубопроводів при транспорті однорідної рідини та газорідинних сумішей. Методи боротьби з ускладненнями при експлуатації промислових трубопроводів, причини зменшення їх пропускної здатності. Корозія промислового обладнання.
контрольная работа [80,9 K], добавлен 28.07.2013Характеристика композитних матеріалів та їх дефектів. Теорія фракталів та її застосування. Методи визначення фрактальної розмірності. Дослідження зміни енергоємності руйнування епоксидного олігомера в залежності від концентрації в полімері наповнювача.
дипломная работа [7,1 M], добавлен 15.02.2017Розробка й конструкційно-технічний аналіз креслення деталі. Призначення зазначених посадок. Визначення розмірів і відхилень. Характеристика матеріалу деталей і опис способу його одержання. Вибір виду заготівлі. Опис технологій виконання окремих операцій.
курсовая работа [34,8 K], добавлен 26.11.2010Розрахунок електричних навантажень та побудова графіків навантаження підстанції. Вибір потужності трансформаторів підстанції та перевірка їх по навантажувальній здатності. Розрахунок струмів короткого замикання та вибір струмообмежувальних реакторів.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 07.05.2009Розробка методики для визначення місця розташування глісадних вогнів злітно-посадкової смуги і розрахунку електричної потужності кабельних ліній. Визначення показників надійності аеродромних глісадних вогнів. Розрахунок еколого-економічного збитку.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 07.10.2022Визначення дійсних розмірів виробу і виконання складального креслення. Службове призначення розмикача, принцип його роботи. Розробка технологічного процесу зборки. Аналіз основних і допоміжних конструкторських баз. Вибір способу одержання заготівки.
контрольная работа [131,4 K], добавлен 21.03.2009Оформлення кресленика деталі, виливка, кованки. Аналіз технічних вимог на виготовлення деталі. Матеріал деталі та його властивості. Визначення типу виробництва. Вибір виду і методу отримання заготовки. Економічне обґрунтування вибору заготовки.
учебное пособие [3,8 M], добавлен 07.08.2013
