Шовкові тканини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика шовкових тканин

1.1 Історія виникнення шовку

1.2 Шовкотворення та загальна характеристика шовкових тканин

2. Асортимент шовкових тканин

2.1 Різновид шовкових тканин

2.2 Споживчі властивості шовкових тканин

2.3 Вимоги до якості шовкових тканин

2.4 Маркування, пакування, зберігання та транспортування шовкових тканин

Вступ

Процес приватизації найбільшого успіху досяг у сфері торгівлі, яка відіграє велику роль у встановленні нашої економіки, забезпечуючи споживачів необхідними товарами, задовольняючи споживчий попит, і є стабільним платником податків. Велика конкуренція займає значне місце у формуванні цієї галузі. Кращим стає обслуговування, дизайн магазинів, асортимент товарів, а також оптимальні ціни задовольняють попит населення. Але, мало хто, задумується, що стоїть за всім цим. А за цим - велика робота комерційних працівників. Процес доведення товарів до споживачів проходить кілька важливих етапів: організація договірної роботи з постачальниками, формування асортименту товарів та організація збуту. А робота ця проводиться за допомогою комерційної діяльності торгових підприємств. Тому роль комерційної діяльності є важливою, а ця тема актуальною. Метою моєї роботи являється закріплення теоретичного матеріалу з цієї дисципліни, проведення практичної роботи по даній темі. Тобто побачити на практиці конкретного торгового підприємства процес, який проходить товар від виробника до кінцевого споживача. А також провести дослідження діяльності торгового підприємства, виявити позитивні і негативні сторони, а також зробити кваліфіковані висновки і ґрунтовні пропозиції щодо їхньої діяльності, і ринку на якому вони працюють. Саме ця тема дасть змогу провести повний аналіз діяльності роздрібного торгового підприємства.

Роль комерційної діяльності торговельних підприємств у забезпеченні доведення споживчих товарів до населення. Роль комерційної діяльності, як вид торгового підприємництва який лежить в основі цивілізованої ринкової економіки сягає сивої давнини і лежить в основі побудови першої української держави - Київської Русі. Завдяки торгівлі вона процвітала в 11-13 століттях. А також формування російської державності, коли виник клас купців і промисловців. В цей період мистецтво комерції досягло най більшого рівня.

За часів соціалізму до другої половини 60-х років відношення до комерції було негативним. тільки в другій половині 60-х років, у зв'язку намагань створити господарську реформу і оживити товарно-грошові відносини, виникає підвищений інтерес до комерційної діяльності, до організації комерційних відносин.

I наостанок - визнання великої ролі і значення комерційної роботи в роки переходу до ринкових економічних відносин. Питання вмілої і грамотної комерційної діяльності в торгівлі в умовах переходу до ринкових відносин придбали виняткову актуальність. Комерційні операції все більше стають об'єктом праці багатьох торгових працівників включаючи маркетингові та комерційні служби підприємств.

Перехід до ринкових відносин обумовив появу нового типу комерційного працівника - ініціативного, самостійного в прийнятті рішень, підприємливого. Без цих якостей в сучасних умовах неможливо успішно вести комерційну роботу.

Організація комерційної діяльності в сучасних умовах будується на основі принципу рівноправності торгових партнерів, господарської самостійності поставників і покупців, матеріальної і фінансової відповідальності сторін за виконання своїх обов'язків. При переході підприємств на повну господарську самостійність, самофінансування і самоуправління, з розвитком підприємництва та ринкових відносин, докорінно змінюються принципи і методи комерційної роботи і формування товарних ресурсів. В основі формування товарних ресурсів лежить перехід від централізованого їх перерозподілу до вільної продажі на біржах та ярмарках, розвиток прямих господарських зв'язків з виробниками товарів, підвищення ролі договорів постачання. Нові принципи формування товарних ресурсів кардинально міняють характер, значення та оцінку роботи комерційного апарату. Якщо в умовах централізованого адміністративного управління комерційні здібності торгового робітника оцінювалися в першу чергу вмінням "вибивати товарні фонди", при ринковій економіці якість комерційної роботи залежить перш за все від вміння активно вишукувати товари, які реалізуються у порядку вільної продажі, допомагати своєю діяльністю розвитку у промислових, сільськогосподарських підприємств різних форм власності, кооперативів, осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, матеріальних стимулів, інтересу до виготовлення необхідних для населення товарів.

Актуальною задачею комерційного апарату торгових організацій і підприємств є залучення в товарообіг продукції підприємств-виробників різних форм власності і різних організаційно-правових структур, постачальників-посередників, громадян, які займаються індивідуально-трудовою діяльністю, закордонних постачальників та інших джерел. У зв'язку з цим необхідно розширити сферу договірних відносин з постачальниками і виробниками товарів, підвищувати ефективність договорів постачання. Ці договори повинні активно впливати на виробництво для збільшення випуску товарів народного споживання, виготовлення їх з дешевшої альтернативної сировини, формувати оптимальний асортимент товарів для роздрібної торгової мережі.

Важливими завданнями комерційної служби в торгівлі є вивчення і прогнозування об'єму регіональних товарних ринків, розвиток і вдосконалення рекламно-інформаційної діяльності, координація постачальницької роботи серед постачальників та покупців.

Для вивчення постачальників і їх можливостей працівники комерційних служб повинні приймати участь в роботі товарних бірж, гуртових ярмарок, виставок-продаж, виставок-переглядів взірців кращих та нових виробів, стежити за рекламними оголошеннями по радіо і телебаченню, в газетах і журналах, бюлетенях попиту і пропозицій, біржовими оголошеннями, за проспектами і каталогами. Бажано при цьому відвідувати виробничі підприємства-постачальники для ознайомлення з виробничими можливостями, об'ємом та якістю продукції, яка випускається, приймати участь в нарадах з працівниками промисловості. Успішно здійснювати комерційну діяльність у важких і багатосторонніх умовах ринкових відносин зможуть тільки добре підготовлені висококваліфіковані кадри працівників торгівлі, які пройшли глибоку підготовку або підвищення кваліфікації в області сучасного маркетингу, менеджменту, організації і технології комерційної роботи. Очолювати торгові підприємства повинні кваліфіковані спеціалісти: товарознавці - комерсанти, економісти-менеджери, фінансисти, які добре знають комерційну роботу.

Коротка характеристика комерційної структури.

“СУІП ТОВ ПОЛЮС ЛТД", що знаходиться в м. Харків.

Діяльність, даного підприємства, регулюється статутом.

Предметом діяльності фірми є:

- реалізація шовкових тканин.

- здійснення гуртово-роздрібної торгівельної діяльності продовольчими товарами по договірним цінам.

шовк асортимент споживчий маркування



1. Загальна характеристика шовкових тканин

1.1 Історія виникнення шовку

Батьківщиною шовку є стародавній Китай. За легендами, культура шовківництва виникла близько V тис. до н.е.. Найбільш розповсюдженим є переказ про Лей Цзу, першу дружину Жовтого імператора, що жив в центральних районах Китаю близько 5000 років тому.

Одружившись, Лей Цзу привезла з собою секрет вирощування шовкопряда. Ця легенда підтверджуються і археологічними розкопками в провінціях Хубей і Хунань -- там знайдено велика кількість речей, що добре збереглися. Виходячи з цього, шовківництво існувало вже приблизно за дві тисячі років до Різдва Христового (епоха пізнього неоліту), а виробництво шовку 2500--2800 років тому вже було розвинутою галуззю виробництва.

У часи воюючих царств (475-- 221рр. до н.е.) шовк та шовкові вироби стали доступними широкому загалу населення. Технології, пов'язані з шовківництвом, вишивкою, забарвленням тканини, одержали повсюдне поширення. У період династії Хань значно підвищилася продуктивність, причому якість знайдених шовкових предметів дуже високої якості, а уяву вражають яскравість фарб, багатство та досконалість вишивки.

Більше 2000 років тому імператор У Ді направив свого посланця на захід, щоб прокласти дорогу, якою підуть каравани з шовком. Так з'явився Великий Шовковий шлях.

У Китаї було під страхом смертної кари заборонено вивозити гусениць шовкопряда або їх личинки за межі країни. У 555 році двом монахам вдалося вивезти з Персії кілька личинок шовкопряда до Візантії. Завдяки цим личинкам, а також, знанням про розведення шовкопрядів, набутим ченцями в Китаї, виробництво шовку стало можливим і поза його межами.

У середні віки шовкова справа стає однією з головних галузей промисловості у Венеції (XIII століття), в Генуї та Флоренції (XIV століття) та Мілані(XV століття). До XVIII століття шовкова справа отримала розповсюдження по всій Західній Європі.

1.2 Шовкотворення та загальна характеристика шовкових тканин

Шовк -- текстильне натуральне волокно тваринного походження; продукт у вигляді ниток, що виділяються шовкотворними залозами гусениць шовковичного, дубового і деяких ін. шовкопрядів, з якого підприємства шовкової промисловості виробляють текстильне волокно. До 98 % шовку одержують від одомашненого шовковичного шовкопряда. Коли гусінь шовкопряда досягає зрілості, вона з шовкових ниток закручує кокон, який є сировиною для одержання шовку. Виділяється він у вигляді безперервних волокон (довжина до 1200 м) з двох елементарних ниток, що складаються з високомолекулярних білкових речовин фіброїни (75%), серицину (22%), воску, жирів та ін. Шовк-сирець (технічну нитку) одержують з 4--20 коконних ниток, що їх поздовжньо складають при одночасному розмотуванні коконів, а потім скручують. Кручений Ш. застосовують для виготовлення шовкових тканин та для тех. цілей. З шовкових відходів виробляють прядивний Ш., з якого виготовляють тканини різного призначення. Ш. відзначається високими мех. та електроізоляційними якостями. Шовк -- єдина тканина, в якій не живуть комахи. В умовах тотальної антисанітарії тільки шовковий одяг рятував від докучливих вошей.

Шовкові тканини дуже різноманітні за видом сировини, пряжі та ниток, поверхневою щільністю, щільністю, видами переплетень, характером оздоблення та призначенням. Шовкові тканини виробляють з натурального шовку, штучних та синтетичних ниток, з пряденого шовку та штапельної пряжі. За волокнистим складом вони можуть бути однорідними, неоднорідними, змішаними та змішано-неоднорідними. Напівшовкові тканини випускають з бавовняною пряжею в утоку. Ряд тканин виробляють з застосуванням металевих та металізованих ниток, текстурованих ниток. Для виготовлення тканин використовують нитки різного ступеня скручування та різних структур: одиночні, скручені, фасонного та москрепового кручення. Використання їх в різних комбінаціях дозволяє випускати різноманітні за зовнішнім видом та властивостями тканини. Шовкові тканини виробляють переплетеннями всіх класів; тонкими, малощільними, прозорими та напівпрозорими, а також щільними, об'ємними; з гладкою, буклірованою або ворсовою поверхнею, з різними оздобленнями. За характером забарвлення та оздоблення шовкові тканини випускають вибіленими, гладкофарбованими, меланжевими, мулінованими, строкатими, надрукованими; гофрірованими, витравними, з різними спеціальними оздобленнями, які покращують якість тканини: малоусадочними, малозминаємими, водотривкими та водонепроникливими.

Тканини поділяються на вісім груп за волокнистим складом:

- тканини з ниток натурального шовку;

- тканини з ниток натурального шовку з іншими волокнами;

- тканини з штучних ниток;

- тканини з штучних ниток з іншими волокнами;

- тканини з синтетичних ниток;

- тканини з синтетичних ниток з іншими волокнами;

- тканини з штучних волокон з іншими волокнами;

- тканини з синтетичних волокон з іншими волокнами.

Тканини кожної з груп поділяються на 5 підгруп за способом вироблення: крепова; гладдєва; жакардова; ворсова; спеціальна.

Шовкові тканини мають низькі теплозахисні якості і використовуються переважно для виготовлення легкого одягу.

Поновлення асортименту шовкових тканин здійснюється завдяки використанню нових та модернізованих хімічних ниток, прогресивних видів оздоблення.



2. Асортимент шовкових тканин

2.1 Різновид шовкових тканин

Шовкових тканини дуже різноманітні по виду вживаної сировини, пряжі і ниток, масі (вазі), щільності, переплетенню, характеру обробки і призначенню.

Шовкові тканини виробляють з натурального, штучного і синтетичного шовку,з пряденого шовку і штапельної пряжі. Ряд тканин виробляють із застосуванням бавовняної пряжі, металевих, металізованих і текстурованих ниток.

Для вироблення глелковых тканин використовують нитки різних сукань, поодинокі, кручені і фасонного сукання. Використання їх в різних комбінаціях дає різноманітні на вигляд і властивостям тканини.

До асортименту шовкових тканин відносяться найлегші тканини - полотно капронове, креп-шифон і інші, вагою 15- 30 г/мІ, але є і важкі тканини - ворсові, вагою 300- 530 г/мІ. Щільність шовкових тканин значна і завжди більше по основі.

Шовкові тканини виробляють різноманітними переплетеннями, але найширше використовують полотняне переплетення, а також саржеве, атласне, дрібноузорчате і крупноузорчатое.

За характером забарвлення і обробки шовкові тканини випускають вибіленими, гладкофарбованним, меланжевими, мулінірованними, строкатотканними, надрукованими (набивними), гофрованими, з незминаємою, малоусадочною і водовідштовхувальною обробкою.

По структурі поверхні шовкові тканини можуть бути гладкими і ворсовими.

Завдяки своєму різноманіттю шовкові тканини широко застосовуються для виготовлення різноманітних фасонів суконь, блуз, суконь-костюмів, халатів, піжам, костюмів, верхніх чоловічих сорочок, літніх жіночих пальт і плащів; їх, крім того, використовують як підкладковий матеріал для костюмів і пальта.

Тканини з натурального шовку відрізняються красивим видом, приємним блиском, м'якістю, легкою вагою, пружністю, високою міцністю і хорошою гігієнічністю. Вони мають велику розтяжність, яка досягає 25-32%, при змочуванні дають усадку до 15%.

Отримують ці тканини з ниток шовку-сирцю як поодиноких, так і кручених, а також з шовкової крученої пряжі.

Ряд платтяних тканин виробляють з ниток натурального і штучного шовку, які можуть бути як в основі, так і в качці, а також з шовку-сирцю в основі і штапельної пряжі в качці. Деякі платтяно-костюмні тканини виробляють з пряденого шовку у поєднанні з віскозним.

Тканині з натурального шовку складні в пошитті внаслідок їх розтяжності, сипучості, необхідності частого рядка, застосування найбільш тонких ниток, неприпустимості неточностей в пошитті, які виявляються у виробах особливо різко. Виникають утруднення також при настилі і розкрої тканин внаслідок їх гладкості. Тканини настеляються Меншою кількістю шарів, використовуються спеціальні затиски, що скріплюють настил.

Тканини з штучного шовку товщі, важчі і жорсткіші, з різким блиском або матовим. Вони міцні до тертя, тому мають хорошу зносостійкість, внаслідок чого їх часто використовують як підкладковий матеріал. Завдяки значній вазі ці тканини добре драпіруються і знаходять широке застосування для жіночого одягу.

Ряд підкладкових тканин отримує з віскозного шовку в основі і бавовняної пряжі в качці.

Тканині з штучного шовку разом з позитивними якостями мають і ряд недоліків : в мокрому стані значно втрачають міцність, легко розтягуються, мнуться, обсипаються, прорубуються. У малощільних тканинах спостерігаються розсунення ниток в швах. Із-за гладкої поверхні тканини з штучного шовку важко настилати і різати, оскільки вони легко зміщуються і викликають спотворення форм деталей, що викроюються. Тканини володіють значною усадкою, особливо крепові, переважно по напряму основи.

При недотриманні режиму прасування на тканині можуть утворитися непіддатливі видаленню ласи.

Тканині з синтетичного шовку є групою тканин, що включає тканини з синтетичного шовку (капрону) і синтетичного шовку в суміші з іншими волокнами.

Ці тканини красиві і ефектні, з різко вираженим блиском або матовим; на дотик вони жорсткуваті і пружні, внаслідок чого вироби з них не мнуться, добре зберігають наданої форми, не вимагають прасування після прання; крім того, вони зносостійкі, не сідають після мочки і прання, не псуються від вогкості і поту і молестійкості.

Ці тканини відрізняються найменшою вагою (15-50 г/мІ) і щільністю (25-40%). Виробляють їх переважно полотняним переплетенням, а також дрібноузорчатим, атласним і двошаровим переплетеннями.

Змішані капронові тканини виробляють із застосуванням віскозного шовку, наприклад полотно сорочкове арт. 62005; із застосуванням ацетатного шовку. Ряд змішаних капронових тканин по структурі, вазі і щільності схожий з чистокапроновими тканинами, але є тканини щільніші (50-70%) і важчі (60-150 г/мІ).

Випускають капронові тканини вибіленими, гладкофарбованими, надрукованими (набивними), строкатотканими і гофрованими.

Тканини з штапельного волокна характеризуються хорошою м'якістю і драпованістю, цілком задовільною зносостійкістю, красивим зовнішнім виглядом і невисокою вартістю, внаслідок чого вони мають широкий попит у населення. Штапельні тканини є повноцінними замінниками як шовкових, так і вовняних тканин типу трико.

Штапельні тканини з штучного штапельного волокна і в суміші з іншими волокнами виробляють: чистоштапельними з поодинокої пряжі, з крученої пряжі, з штапельної пряжі у поєднанні з штучним шовком з штапельної пряжі у поєднанні з бавовняною пряжею, а також зі змішаної пряжі, що складається з віскозного штапельного і бавовняного волокна, з віскозного штапельного і капронового штапельного волокон та ін.

Штапельні тканини з синтетичного штапельного волокна і в суміші з іншими волокнами виробляють: чистоштапельними з об'ємної поліакрилонітрильної пряжі; зі змішаної пряжі, що складається з лавсанового штапельного волокна і бавовни, з лавсанового штапельного і віскозного волокон та ін.

Штапельні тканини, так само як і тканини, з штучного шовку мають ряд недоліків : у вологому стані вони втрачають міцність, при змочуванні і пранні сильно сідають; крім того, їм властива велика пом'ятість. Шляхом спеціальної обробки штапельних тканин ці недоліки можна значно зменшити. На відміну від штучного шовку штапельні тканини менш стійки до стирання, а значить і менш зносостійкі.

Тканині, 50-67% синтетичних штапельних волокон, що містять, менше сідають після намокання, менше втрачають міцність в мокрому стані, придбавають підвищену зносостійкість і менше мнуться, не вимагаючи при цьому додаткової немнучкої обробки смолами.

Ворсові тканини є групою тканин, що виробляються основоворсовим переплетенням, у яких ворс може бути з натурального пряденого шовку, штучного або синтетичного волокна.

Ворсові тканини відрізняються один від одного заввишки і розташуванням ворсу. Висота ворсу може досягати 1,5-2,0 мм у оксамиту і 2,0-4,5 мм у плюшу. У оксамиту ворс розташований майже вертикально по усій поверхні, у велюр-бархаті і тафти-оксамиту - у вигляді малюнка на тлі основи.

Ворсові тканини красиві, менш теплопровідні, зносостійкі. Їх використовують для шитва вечірніх і естрадних суконь, жіночих і дитячих пальт і півпальта та ін. У плюшу ворс може бути похилий гладкий, витиснений і пом'ятий, а також у вигляді певного малюнка. За характером забарвлення тканини можуть бути гладкофарбовані і надруковані (набивні).

Ворсові тканини складні в обробці. При розкрої їх потрібно строго певну розкладку лекал. При прасувальних операціях ворс часто заминається, у зв'язку з чим вироби з ворсових тканин необхідно відпарювати.

За торговим прейскурантом шовкові тканини діляться на наступні вісім груп:

1) тканині з натурального шовку,

2) тканини з натурального шовку з іншими волокнами,

3) тканини з штучного шовку,

4) тканини з штучного шовку з іншими волокнами,

5) тканин з синтетичного шовку,

6) тканин з синтетичного шовку з іншими волокнами,

7) тканин з штучного штапельного волокна і в суміші з іншими волокнами,

8) тканин з синтетичного штапельного волокна і в суміші з іншими волокнами.

Ці групи у свою чергу діляться на підгрупи: крепову, гладьевую, жакардову, ворсову та ін.

Перша цифра артикулу означає групу, друга - підгрупу, інші - порядковий номер підгрупи. Наприклад, артикул 42029 означає, що ця тканина з штучного шовку з іншими волокнами, гладьевой підгрупи, з порядковим номером 29 в цій підгрупі.

2.2 Споживчі властивості шовкових тканин

Споживчі властивості шовкових тканин визначаються їх природними властивостями, які задовольняють як особисті, таки суспільні потреби людей. Споживчі властивості шовкових тканин можна поділити на три класи,залежно від потреб,які вони задовольняють:

- властивості, задовольняючі утилітарні потреби;

- властивості, задовольняючі нематеріальні потреби;

- властивості надійності.

Крім споживчих властивостей, шовкові тканини характеризують вартісні категорії, такі як: ціна продажу та витрати на експлуатацію. Характер і культурний рівень споживчих властивостей повинен співвідноситися з характеристиками попиту, оскільки попит є найважливішим і визначальним проявом потреби.

З утилітарних властивостей для шовкових тканин, більшою мірою з штучних і синтетичних ниток, має значення задоволення гігієнічних потреб людини, як і природною,так і у штучному кліматичному середовищі. Гігієнічні властивості шовкових тканин визначають їхні безпека і нешкідливість. Це насамперед незаймистість, негорючість, відсутність виділення шкідливих летючих речовин, алергічної дії. Особливо сильно електризуются ацетатні, триацетатні та синтетичні волокна і нитки. Тканини із цих ниток здатні накопичувати електричні заряди. Оскільки натуральні волокна при терті утворюють позитивні заряди, а хімічні - негативні, то з сполуки певної пропорції можна отримувати тканини із заданою полярністю. Електрезування можна зменшити підвищуючи вологість тканин (використання гідрофільних волокон, об'ємних тканин, здатних утримувати вологу), і навіть використовуючи антистатичні просочення.

Гігієнічні властивості шовкових тканин як елементу зв'язку людини з кліматичним середовищем визначаються їх призначенням: для пошиття білизни,легкого літнього одягу. Отже, вони повинні мати достатні гігроскопічні властивості:вбирання вологи, прониканням повітря, пари, води, променистої енергії, пилу.

Гигроскопічність - це здатність тканини адсорбировать і десорбировать гигроскопічну і капілярну вологу за зміни умов довкілля. Гігроскопічність залежить від волокнистого складу тканини.

Зволоження тканин зменшує повітропроникність, за допомогою заповнення пор водою і набрякання волокон. Найбільше зменшення проникнення повітря в мокрому стані притаманно віскозним тканинам (50-60%).

Серед шовкових тканин найбільшої паро проникність мають вискозні тканини, найменшу - мають чистолавсанові і чистонітронові. Віскозні тканини мають пористу структуру і гидрофільні властивості, чим навіть пояснюється їх висока паро проникливість. Чистосинтетичні тканини тієї самої будівлі мають для проходження парів лише пори. Виражают паро проникливість в абсолютних і відносних одиницях. Для тканин різного волокнистого складу, але близьких структур відносна паро проникливість у межах 15-60%.

Важливе значення проходження сонячних променів,як властивості тканини полягають у тому, що з допомогою одягу, виготовленої з тканин з різноюпроменепрохідністю, можна раціонально регулювати ультрафіолетове опромінення.

До властивостей що задовольняють нематеріальні потреби відносяться:

- категорії прекрасного - естетичні властивості, що мисляться зорово;

- категорії приємного, оцінювані органолетично (крім зору);

- щоб забезпечити престижність.

Естетичні властивості шовкових тканин визначаються фактурою, колірним оформленням, блиском, прозорістю, матовістю. Непрямим впливом формування естетичних властивостей надають такі властивості,як м'якість, жорсткість, пружність, еластичність і пластичне подовження.

По фактурі всі шовкові тканини (крім ворсових) ставляться до тканин з відкритим ткацьким малюнком. Фактура їх визначається переплетенням, щільністю, товщиною, будовою і виглядом ниток (пряжі). Характер обробки, особливо в гладкому фарбуванні, підкреслює фактуру тканини. Для шовкових тканин характерні гладка, жорсткувата, узорно-гладка, узорно-рельєфна фактури.

Естетичні властивості більшою мірою залежать від колористичного оформлення. По кольоровому оформленню шовкові тканини бувають: вибілені, гладкофарбовані, набивні. Тканини з змішаних волокон забарвлюють полотном однієї із цих волокон, одержуючи меланжевий ефект.

На зорове сприйняття забарвлення тканин впливають: контрастність, фактура, освітлення та ін. Світлі тони зорово сприймаються, мов легкі, темні - як важкі. При оформленні тканин необхідно враховувати явище колірного контрасту. При світлому контрасті розташовані по сусідству тони підкреслюють один одного. При тоновому контрасті вони доповнюють один одного.

Шовкові тканини відзначаються особливо великим розмаїттям набивних малюнків. Текстильный малюнок - це самостійна галузь прикладного мистецтва. При візерунковому малюнку необхідно враховувати композицію Шевченкового малюнка і поєднання кольорів, оцінювати його художній рівень, його прийнятність для одягу різного призначення, технологічність.

Ефекти заключної обробки: блискуча чи матова, гофре, клоке, муарова оздоблення, ажурні візерунки, металізована поверхню істотно впливають на естетичні властивості тканини. Жорсткість, м'якість, пружність, стабільність форми в експлуатації надають непряме формування естетичних властивостей тканини.

Зовнішній вигляд тканини залежить від пружності і пластичності. Тканини, що характеризуються високим пружним подовженням, зручні в експлуатації одягу виготовленого з них.

Надійність шовкових тканин визначають зміни їхніх фізичних характеристик й морального старіння. Зміна фізичних характеристик відбувається під впливом зовнішній середовища як кліматичної (фізико-хімічні чинники), і предметної ( механічні і її фізичне чинники). Особливого значення для шовкових тканин мають стійкість зміна розмірів (усадка), стійкість до руйнації поверхні. Оскільки шовкові тканини призначені для легкого літнього одягу, то важливими чинниками їх надійності є світлостійкість навіть до впливу прання та його комбінованому впливу.

Моральне старіння шовкових тканин значною мірою пов'язані з науково-технічним прогресом і модою, і навіть залежить від престижності, співвідношення споживчих властивостей і вартісних характеристик, естетичних властивостей.

Отже, споживчі властивості шовкових тканин складаються з комплексу гігієнічних, естетичних властивостей, деяких властивостей надійності, технологічних властивостей і властивостей, які забезпечують зручність експлуатації. З іншого боку, попит формує мода і престиж.

2.3 Вимоги до якості шовкових тканин

тканина шовковий якість продаж

Шовкові тканини, що Виробляються, повинні за своїми якісними показниками відповідати розробленим і затвердженим стандартам. Це Гости і ОСТи, технічні умови.

На підприємстві виробнику проводиться систематичний контроль якості і періодична оцінка рівня якості тканин.

Контроль за якістю припускає перевірку відповідності показників якості тканин вимогам нормативно-технічної документації. Оцінка рівня якості означає вибір номенклатури показників якості, визначення їх числових значень, вибір базових і розрахунок відносних показників. Особливо важливе значення має оцінка рівня якості тканини. В цьому випадку основний показник рівня якості тканини - ця відповідність її призначенню. Відповідно до призначення тканини вибирають ті або інші показники для оцінки її якості. Крім того, необхідно враховувати наступні показники: експлуатаційні, гігієнічних властивостей, естетичні, технологічні, а також волокнистий склад і структури показники тканин.

Для шовкових тканин побутового призначення, незалежно від волокнистого складу, загальні показники включені в ГОСТ 4.6-85 - це ширина, поверхнева щільність (маса 1кв.м.), щільність тканини на 10 см по основі і утоку, розривне навантаження, стійкість забарвлення у балах і художньо-естетичні показники. До додаткових, залежно від волокнистого складу, показників якості відносяться міцність на роздирання, стійкість до розсуву, обсипається, утворенню пілінгу, міцність закріплення ворсу, стійкість до стирання, гігроскопічність, паро- і повітропроникність, електризованість, драпованість жорсткість, немнучкість, білизна, прозорість. Норми на загальні і додаткові показники якості встановлюються відповідно до призначення тканин, умовам їх експлуатації, видом сировини, будовою, способом виробництва, основної і додаткової обробки. Такі норми розроблені доки не на усі показники. Для оцінки якості тканин з хімічними зокрема з синтетичними, волокнами необхідно мати нормовані показники за гігієнічними властивостями, оскільки наявність їх диктується попитом, у зв'язку з широким застосуванням цих тканин.

Нині визначення рівня якості тканин засноване на порівняння і показників якості тканини з відповідними базовими показниками. При цьому важливий їх правильний вибір. При контролі якості за базові показники приймають показники нормативно-технічної документації, а при установці рівня якості тканин - кращі зразки (еталони). Невідповідність тканин затвердженому еталону вважається порушенням стандарту (ГОСТ 15.007-88).

Сортність шовкових тканин встановлюють і перевіряють за стандартами на сортність на текстильному підприємстві. Сорт шовкові тканини встановлюють за наступними ознаками:

- наявність зовнішніх місцевих і поширених вад : для шовкових (окрім ворсових) - 1 сорт - 7 вад, 2-ою - 17, 3-ою - 30 вад; шовкових ворсових - 1 сорт - 5 вад, 2-ою - 9, 3-ою - 25 вад;

- по відповідності фізико-механічних властивостей затвердженим нормам. Невідповідність одного показника стандарту оцінюється в 2 вади і тканина переводиться в нижчий сорт.

2.4 Маркування, пакування, зберігання та транспортування шовкових тканин

Шовкові тканини маркірують клеймом, в якому вказується найменування підприємства виробника і номер контролера ВТК. Наносять клеймо на обидва кінці шматка. А на стику суміжних відрізків, що входять в шматок, клеймо наносять на обидва відрізки. У клеймі означають сорт тканини смугами по діагоналі: без смуги - 1 сорт, одна смуга - 2, дві смуги - 3. Клеймо з вказівкою сорту ставлять на одному кінці тканини.

До кожного шматка шовкової тканини прикріплюють прямокутний ярлик з картону або щільного паперу. Ярлики підвішують нитками. Кінці ниток пломбують. Ярлики мають бути художньо оформлені. На них мають бути вказані: найменування підприємства виробника, його товарний знак і адреса, найменування тканини, артикул, ширина тканини (у см), найменування волокна і їх зміст (у відсотках), вид і номер малюнка, сорт, номер шматка, довжина тканини в шматку, кількість відрізів, маса шматка фактична, позначення стандарту або ТУ, відповідно до якого вироблена продукція, роздрібна ціна, номер контролера ВТК дата випуску. Заповнюються ярлики друкарським способом. Допускаються деякі позначення (номер шматка, міра, номер малюнка і колір, кількість відрізків в шматку) наносити за допомогою машинки, що пише. Колір ярлика першого сорту має бути світлим, другого - з синьою смужкою по діагоналі, третього сорту - з червоною. Усі реквізити ярлика мають бути ясно видимими крізь пакувальну плівку. У кожному шматку тканини з хімічними волокнами має бути пам'ятка з умовними позначеннями по відходу за ними.

Тканини складаються в шматки шляхом накатки на шаблон. Шматки формуються з тканин одного артикулу, сорту, кольору, відтінку, одного малюнка або забарвлення. Шматки для роздрібної торгівлі комплектуються з одного або декількох відрізів. Довжина шматка повинна відповідати нормам. Встановленим залежно від ширини, поверхневої щільності і виду тканини. Кількість відрізів в шматку тканин має бути не більше трьох, мінімальна довга відрізів в шматку залежить від виду і ширини тканини і встановлюється стандартами. Широкі тканини здвоюються лицьовою стороною всередину. Оксамит, велюр намотують лицьовою стороною всередину в усю ширину. Без перегинів на металеву зірку.

Шовкові тканини в рулоні упаковуються в поліетиленову плівку і перев'язуються в двох місцях тасьмою або склеювальною стрічкою. Шматок тканини з боку кромки прошивають крізь кромку верхнього кінця шматка внутрішнього і зовнішнього шарів тканини, кінці ниток опломбовують.

Рулони, упаковані в поліетиленову плівку (внутрішня упаковка) поміщають у фанерні або дерев'яні ящики (жорстка зовнішня упаковка), або обгорнули папером і зашивають в пакувальну бавовняну або синтетичну тканину (м'яка зовнішня упаковка), або капу з усіх боків покривають обгортковою і пакувальною тканиною, пресують, кладуть дерев'яні планки і обв'язують залізним дротом або стрічкою (напівжорстка зовнішня упаковка).

Правила складання, прибирання, міркування і упаковки шовкових тканин наводяться в ГОСТі 25227-82.

Шовкові тканини повинні зберігатися в сухому і прохолодному приміщенні при відносній вологості 60±5% і температурі 10-25єС. Температура і вологість в приміщенні має бути постійною, без різких коливань. Тканини мають бути захищені від попадання прямих сонячних променів і розташовуватися на відстані не менше 1 м від огрівальних приладів.

Размещено на Allbest.ru

...