Формування товарного асортименту і керування ним

Размещено на http://www.allbest.ru/

Доповідь

на тему:

«Формування товарного асортименту і керування ним»

План

Вступ

1. Сутність товарного асортименту та основні етапи його формування

2. Управління товарним асортиментом

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Роздрібна торгівля - одна з найважливіших сфер забезпечення населення. Будучи джерелом надходження грошових коштів, торгівля тим самим формує основи фінансової стабільності держави. За період ринкових перетворень вона зазнала корінні зміни. У роздрібній торгівлі, як ні в одній іншій галузі господарської системи, сформувалося багате конкурентне середовище. Підприємницька і інвестиційна активність в цій сфері найвища. Сучасний ринок товарів відрізняється високою насиченістю. Бюрократична система розподілу товарів повністю замінена відносинами вільної купівлі-продажу. Динамізм об'ємів і структури реалізації товарів і послуг поступово набуває все більш стійкого характеру.

Поняття асортимент товару включає сукупність їх видів, різновидів і сортів, що об'єднані або поєднуються за певною ознакою. Товарний асортимент є номенклатурою товарів, що підлягають продажу в роздрібній торговій мережі. Формування асортименту - це процес підбору груп, видів і різновидів товарів відповідно до попиту населення з метою його повного задоволення. У сучасних умовах конкуренції ринок визначає необхідний йому асортимент,тому завданням підприємства є задовольнити попит краще і ефективніше, ніж конкуренти. При неоптимальній структурі асортименту відбувається зниження як потенційного, так і реального рівня прибутку, втрата конкурентних позицій на перспективних споживчих і товарних ринках і, як наслідок цього,спостерігається зниження економічної стійкості підприємства. Тому формування оптимального асортименту, сприяючого оптимізації прибутку,збереженню бажаного прибутку на тривалий період часу, дуже актуально для підприємств, прагнучих бути конкурентоздатними.

1. Сутність товарного асортименту та основні принципи його формування

асортимент товарний платоспроможність

Раціональна організація роботи магазинів залежить від правильного розподілу товарів різних груп, підгруп i видів по роздрібних торговельних підприємствах та поєднання їх в окремих магазинах, що потребує відповідного групування товарів.

Групування товарів за частотою попиту та складністю асортименту використовується при організації роботи магазинів, які розташовані в мікрорайонах великих міст, житлових масивах та сільській місцевості. Характерною особливістю таких магазинів є те, що в них концентрується асортимент товарів частого попиту та повсякденного вжитку, продаж яких максимально наближається до покупців. До таких типів магазинів належать „Універмаг”, „Тканини”, „Одяг”, „Взуття”, тощо, які розташовані в центрі міст та крупних сільських поселеннях, організована торгівля товарами малого та періодичного попиту. Вид групування асортименту впливає на особливості розміщення товарів у торговому залі і пов'язаний з групами товарів, що реалізуються. Так, у продовольчих магазинах основним видом групування асортименту вважається товарно-галузевий. Тому під час розробки технологічних планувань торговельних залів таких магазинів ці товари розміщуються окремими групами з врахуванням товарного сусідства, частоти придбання та витрат часу на їх відбір. У непродовольчих магазинах оптимальним вважається формування асортименту за єдністю споживчого призначення. Тому в торгових залах великих непродовольчих магазинів товари виставляються не групами i підгрупами, а комплексами. При цьому правильне розміщення товарів у торговому залі впливає не тільки на витрати часу покупців на придбання товарів, а й на формування та розподіл потоків покупців. Обов'язковою умовою формування асортименту в конкретному магазині є правильне його розміщення на підприємствах роздрібної торговельної мережі. Внаслідок розподілу праці номенклатура товарів і асортиментна структура товарообороту окремого магазину не повторюють товарну структуру сусіднього магазину чи торгової мережі, яка знаходиться в мікрорайоні, селі. Під час формування асортименту товарів необхідно забезпечити правильне поєднання товарів різної вартості, постійного i періодичного характеру споживання, різного діапазону цін. На кінцевому етапі формування асортименту враховуються зміни у попиті населення, виходячи з наявних можливостей організації торговельної діяльності в магазині - його площ, торговельно-технологiчного обладнання,форм організації праці, методів продажу товарів та інше.

Формування асортименту полягає у підборі основних товарних груп (підгруп) та різновидів товарів відповідно до типу та розміру підприємства (павільйон, ларьок, кіоск), чисельністю населення, що обслуговується, та його платоспроможністю. З введенням в дію магазинів асортимент товарів потребує відповідних змін i корегування. Аналогічними принципами керуються під час формування асортименту у дрiбнороздрiбнiй торговельній мережі самостійного значення. Такі підприємства можуть здійснювати торгівлю i окремими товарами б складного асортименту. При цьому необхідно враховувати наявність поблизу інших підприємств роздрібної торгівлі, їх спеціалізацію, радіус дії i широту асортименту товарів, представлених для реалiзацii. Широкого розповсюдження набула така мережа в курортних місцевостях, де в сезон відпочинку значно збільшується чисельність покупців i необхідно розширити мережу підприємств з торгівлі товарами народного споживання.

Від складу i своєчасного оновлення асортименту товарів в магазинах значною мірою залежать ступінь задоволення попиту, витрати споживання населення,пов'язані з купівлею товарів, кiлькiснi i якісні показники господарської діяльності роздрібних торгових підприємств. Відсутність в магазинах окремих товарів, їх вузький, нестабільний або не відповідний запитам покупців асортимент породжують незадоволений попит, збільшують витрати часу населення на пошук потрібних товарів, негативно позначаються на економічній ефективності підприємства. Тому при формуванні асортименту товарів в торговій мережі найважливішою вимогою є максимальне задоволення попиту покупців при найменших витратах часу на здійснення покупки i забезпечення ефективної роботи торгових підприємств.

Основні етапи формування асортименту:

1. визначення потреб споживачів

2. оцінка товарів конкурентів

3. оцінка торговельного асортименту

4. рішення щодо товарів, які потрібно включити або виключити з асортименту

5. розгляд питання про введення на ринок оновлених та удосконалених товарів

6. розробка специфікацій нових чи удосконалених товарів

7. вивчення можливостей виробництва нових та удосконалених товарів

8. тестування товарів

9. розробка рекомендацій щодо підвищення якості, зміни фасону, упаковки, сервісу

10. управління асортиментом.

Особливості формування асортименту товарів в магазинах деяких типів.

Так, в універмагах асортимент товарів рекомендується будувати за споживчими комплексами. При цьому можуть бути передбачені наступні споживчі комплекси: «Товари для чоловіків»,« Товари для жінок», «Товари для дітей», «Косметика i засоби гігієни», «Товари для дозвілля», «Товари для письма i навчання», «Товари для дому». Споживчі комплекси діляться на мiкрокомлекси. Наприклад, в комплексі «Товари для жінок» виділяються мiкрокомлекси «Одяг», «Головні убори», «Білизна», «Панчiшно-шкарпетковi вироби», «Взуття» та ін. До складу кожного мiкрокомплексу входять товари певних найменувань, якi, в свою чергу, діляться на різновиди. В універмагах виділяють продовольчі i непродовольчі товари. Серед продовольчих товарів виділяються такі товарні групи, як хліб та хлібобулочні вироби; бакалійні товари; кондитерські вироби; м'ясо, риба; плоди, овочі. Таким чином, при побудові асортименту товарів в магазинах, що торгують непродовольчими товарами, виходять з розподілу всієї номенклатури товарів на комплекси, мiкрокомлекси i найменування, а в магазинах, що торгують продовольчими товарами, i в магазинах «Товари повсякденного попиту» - на товарні групи i найменування. При цьому кожне найменування може буки представлене різною кількістю його різновидів в залежності від глибини асортименту товарів.

Основою формування асортименту є асортиментна концепція. Мета асортиментної концепції полягає в тім, щоб спрямувати підприємство на випуск товарів, які найбільше відповідають структурі та різноманітності попиту конкретних покупців. Отож, асортиментна концепція - це своєрідна програма управління розвитком виробництва та реалізації товарів. Цільова частина цієї програми стосується оптимізації структури асортименту, а програмна - передбачає систему заходів для досягнення такої структури у заздалегідь визначений період. Досягнення відповідності між асортиментним пропонуванням товарів і попитом на них базується на визначенні та прогнозуванні структури асортименту. За прискореного науково-технічного розвитку виробництва та значної диференціації потреб прогнозування тенденцій розвитку асортименту на віддалену перспективу має недостатню вірогідність. Тому прогнозуються лише головні напрямки розвитку, що допоможуть забезпечити майбутній ринковий попит. Суть формування асортименту полягає в плануванні всіх видів діяльності, спрямованих на відбір продуктів для майбутнього виробництва та реалізації на ринку, а також приведення властивостей цих продуктів у відповідність до вимог споживачів. Зрозуміло, що це, по суті, безперервний процес, який здійснюється протягом усього життєвого циклу продукту, починаючи з моменту зародження задуму аж до вилучення продукції з товарної програми.

2. Управління товарним асортиментом

Нині є загальновизнаним те, що планування та управління асортиментом - це важлива й невід'ємна частина маркетингу. Крім збуту цей процес безпосередньо зачіпає сфери виробництва, фінансування, матеріально-технічного забезпечення, а також взаємовідносини з технологічними та конструкторськими підрозділами. Тому наслідки помилок, допущених у плануванні асортименту, не можуть бути в майбутньому нейтралізовані лише політикою збуту та зусиллями реклами. Сутність управління асортиментом полягає у створенні продуктів, які споживач бажає придбати, з метою пропонування цих товарів у необхідних обсягах і своєчасно. Отже, планування товарного асортименту - це важливий засіб конкурентної боротьби.

Управління асортиментом базується на координуванні взаємозв'язаних видів діяльності: науково-технічної, проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Остаточна мета планування - оптимізація асортименту з урахуванням стратегічних ринкових цілей підприємства. Залежно від обсягів збуту, особливостей продукції, цілей і завдань, що стоять перед виробництвом, формування асортименту здійснюється різними методами. Однак управління асортиментом має бути безпосередньо підпорядковане керівникові служби маркетингу.

Принциповими рішеннями в процесі управління асортиментом вважаються:

· зняття з виробництва нерентабельних видів продукції, її окремих моделей;

· визначення необхідності досліджень і розроблень для створення нової продукції та модифікування тієї, що вже виготовляється;

· затвердження планів і програм розроблення нових або поліпшення наявних продуктів;

· надання фінансових ресурсів для втілення затверджених програм і планів.

Прийняття рішень щодо асортименту залежить від фінансових можливостей керівництва фірми, глибокого знання ринкової кон'юнктури, від місцезнаходження підприємства, а також від стану конкуренції та загальної купівельної спроможності споживачів. Велике значення має стан матеріально-технічного постачання, а також чинник часу. Останнє пояснюється тим, що комерційний успіх не має сталого характеру, збільшуючись і зменшуючись з різних причин, тобто він є функцією часу. Планування асортименту пов'язане також із розподілом виробничих потужностей для максимального використання наявних ринкових можливостей. Ця проблема значно ускладнюється через зрозумілу обмеженість ресурсів будь-якого підприємства.

У процесі планування асортименту традиційно розв'язується питання стандартизації та диференціювання товару. Зі стандартизацією товарів пов'язують зниження витрат на виробництво, розподіл, збут і обслуговування. Завдяки цьому уніфікуються елементи комплексу маркетингу, прискорюється окупність інвестицій. Однак надто велика стандартизація товару може призвести до зниження використання потенційних можливостей ринку, недостатньо гнучкої реакції на зміни ринкових умов, уповільнення впровадження нововведень.

Диференціювання товару сприяє повнішому використанню можливостей ринку та його окремих сегментів; заповненню тих товарних ніш, де немає конкуренції або вона незначна. Водночас визначення такого напрямку асортиментної стратегії пов'язане з необхідністю модернізації та збільшення виробничих потужностей, диверсифікацією та переобладнанням збутової мережі, розширенням комплексу маркетингу. Можливість поєднання стандартних і диференційованих товарів залежить від конкретних умов діяльності продуцента і оцінюється з огляду на кінцевий результат - обсяг збуту та рівень його ефективності.

Важливим напрямком управління асортиментом уважають вилучення (елімінування) з виробництва недостатньо ефективних товарів. Товар, що вичерпав свої ринкові можливості, завдає самих тільки збитків. Тому необхідні чіткі критерії вилучення застарілих товарів із виробничо-збутової програми. Ці критерії мають базуватися на об'єднаній інформації з усіх ринків щодо показників реалізації товару, а також на систематичному контролюванні стадій його життєвого циклу.

Ефективність управління асортиментом і його планування полягають у тім, щоб утілити реальні та потенційні можливості підприємства в такому сполученні виробів, яке задовольняє потреби покупців на високому рівні та дає фірмі достатній зиск. Це означає, що «будь який новий товар чи послуга будуть мати успіх, коли їхні якості та характеристики і, головне, вигоди від них будуть корегуватися із тими потребами та запитами, які існують на ринку.» З іншого боку, будь яке підприємство буде мати тривалий прогрес лише за здійснення ефективної інноваційної політики.

У процесі управління товарним асортиментом фірми вживають такі заходи:

· періодично ревізують наявний асортимент і приймають рішення щодо конструктивних змін товарів і технології виробництва, а також стосовно доповнення товарного асортименту новими виробами і вилучення окремих товарів з виробництва;

· безперервно контролюють вплив зовнішніх чинників - зниження та підвищення попиту на окремі товари на окремих сегментах ринку, зміни товарного пропонування конкурентами, удосконалення технології виробництва тощо;

· здійснюють технічні дослідження товарів і процесів їх споживання залежно від потреб та становища фірми на ринку;

· забезпечують відповідне обслуговування споживачів щодо організації використання товарів наявного асортименту та надання допомоги в оцінюванні специфічних індивідуальних вимог замовників;

· забезпечують необхідну інтенсифікацію зусиль для формування попиту під час оцінки, створення та пропонування ринкові нового товару й дальшого стимулювання попиту на нього;

· здійснюють цілеспрямований пошук ідей нових товарів;

· забезпечують координацію зусиль та максимальну оперативність дій протягом усього процесу розроблення нового товару.

Висновки

Однією з найважливіших задач підприємства, діючого в умовах ринкової економіки, є складання свого товарного асортименту. Перевага повинна віддаватися такому складу товарного асортименту, який забезпечує на протязі тривалого періоду часу постійне збільшення (або, як мінімум, збалансованість) прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства на потреби в фінансових ресурсах, необхідних для підтримання конкурентоспроможності підприємства. Для цього підприємство повинно здійснити прогноз можливості отримання державних замовлень і скласти свій асортимент товарів. Підприємство повинно здійснити маркетингові дослідження ринку, не тільки здійснити вибір ринку, але і з'ясувати, який товар потрібен споживачу, якими перевагами він повинен володіти порівняно з товарами конкурентів, аналогічними товарами на ринку. Ключовим моментом у встановленні виду ринку є знання поведінки покупця.

Список використаних джерел

1. Апопій В. В., Бабенко С. Г., Гончарук Я. А., Антонюк Я. М., Балабан П. Ю. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг: Підруч. для студ. Вузів /Укоопспілка. Навчально-методичний центр "Укоопосвіта". - К. : НМЦ "Укоопосвіта", 2002. - 458с.

2. Апопій В.В, Міщук І.П., Ребицький В.М. та ін. Організація торгівлі : підручник. - 2-ге вид. [переробл. та доп.] / за ред. В.В. Апопія. - К. : Центр навч. літ-ри, 2005. - 616 с.

3. Балабанова Л.В. Маркетингова товарна політика в системі менеджменту підприємств: Монографія/Л.В.Балабанова, О.А.Бриндіна.-Донецьк: ДонДУЕТ, 2006.-230с.

4. Белоус О.П., Панченко Е.Г. Менеджмент: конкурентоспособность и эффективность. К., Знание Украины,1992 г., 40с.

5. Вовчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник -К.:КНЕУ,1998.-268 с.

6. Верига Ю.А., Фесенко Д.М., Левченко З.М., Писаренко В.В., Ватуля І.Д., Ватуля М.І. Звітність підприємств К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 656 с.

7. Зотов В.В. Асортиментна політика фірми/ Підручник. - Эксмо.- Москва:2005-28 с.

8. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч.посібник. - К.:КНЕУ, 1997 - 156 с. Маркетинг: підручник/ А.О.Старостіна, Н.П.Гончарова, Є.В.Крикавський та ін.; за ред. А.О.Старостіна.- К.: Знання, 2009.-1070 с.

9. Николаєва М.А. Товароведение потребительских товарів. Теоретические основы.Учебник для вузов.-М.:Издательство НОРМА, 1998- 283 с.

10. Прокопенко О.В., Школа В.Ю., Дегтяренко О.О., Махнуша С.М. Інфраструктура товарного ринку. Навчальний посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2007.-296 с.

11. Титаренко Л. Д. Теоретичні основи товарознавства: Навчальний посібник. -Дніпропетровськ: Видавництво ДУЕП, 2003.-224 с.

12. Чухрай Н., Патора Р. Товарна інноваційна політика: управління інноваціями на підприємстві: Підручник.- Кондор.-К.: КОНДОР, 2006- 398 с

Размещено на Allbest.ru