Управління якістю сільськогосподарської продукції на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра маркетингу та міжнародної торгівлі

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Аграрний маркетинг»

на тему:

«Управління якістю сільськогосподарської продукції на підприємстві»

Виконала: Студентка 2 групи 3 курсу

Факультету аграрного менеджменту

Напряму «маркетинг» Денної форми навчання

Сокуренко Олени Олександрівни

Перевірила: к.е.н, доцент Рябчик А.В.

Київ - 2017



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти управління якістю сільськогосподарської продукції

1.1 Поняття якості продукції та її особливості

1.2 Система управління якістю сільськогосподарської продукції

Розділ 2. Заходи щодо вдосконалення системи управління якістю продукції ТОВ «Агрофірма «НАДІЯ»

2.1 Аналіз маркетингової діяльності на підприємстві

2.2 Фактори що обумовлюють якість продукції на підприємстві

Розділ 3. Методичні рекомендації щодо підвищення рівня якості сільськогосподарської продукції

3.1 Шляхи підвищення рівня якості сільськогосподарської продукції

3.2 Покращення мотивацій персоналу, як чинник підвищення якості продукції

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Ринок молочної сировини, як і вся економіка України, переживає серйозну кризу. Основною причиною погіршення становища тваринників-молочників стало формування низької закупівельної ціни на тлі собівартості виробництва, яка суттєво зросла. Тут істотну роль зіграли заборона імпорту українських молокопродуктів Росією, і загальносвітове падіння цін на молочну продукцію.

Загальна картина свідчить про кризу у виробництві молока. Через геополітичне протистояння з Росією, загальноекономічну кризу та зміни в правилах оподаткування ситуація в галузі в 2014-2016 помітно погіршилася. І навіть якщо кон'юнктура світового ринку молокопродуктів найближчим часом покращиться, на українських молочників чекають непрості часи протягом наступних 1-2 років.

У той же час, у 2016 році темпи скорочення виробництва уповільнилися. В Україні налічується майже 2,6 тисяч сільськогосподарських підприємств, які займаються виробництвом молока. 367 найбільших господарств виробляють 64% всього молока у цій категорії виробників. При цьому частка сільськогосподарських підприємств у загальному виробництві молока незначна, 25%. Кількість заготівельних пунктів по прийому молока від населення стрімко падає.

Кількість переробних підприємств за останні вісім років скоротилася втричі. У 2015 році вони закупили 4,1 млн тонн молока. Лише чверть закупленого молока - європейської якості.[2]

За оцінками аналітиків IFCN світовий попит на молоко збільшиться на 25% протягом 10 років, він буде рости приблизно на 2,3% на рік.

Основною рушійною силою цього зростання попиту є зростання населення, а також збільшення споживання молока на душу населення.

«У світі кожна людина буде споживати на 13 кг більше в перерахунку на молоко протягом десяти наступних років (127 кг на людину в 2025 році).»[3] молоко економічний ринковий ефективність

Мета дослідження полягає в узагальненні теоретичних і методологічних положень, пов'язаних із розробкою напрямів розвитку й удосконалення організації виробництва молока, обґрунтування шляхів підвищення його економічної ефективності в умовах ринкових відносин. У відповідності до поставленої мети вирішувалися такі завдання:

- узагальнити теоретичні, методологічні та практичні підходи щодо розробки напрямів удосконалення організації й підвищення ефективності виробництва молока в нових умовах господарювання;

- здійснити системний аналіз виробництва й реалізації молока в господарстві ТОВ «НАДІЯ»

В умовах глобалізації ринку питання якості є актуальним для всіх країн і організацій, тому що тільки продукція високої якості може бути конкурентоспроможною.

Проблема забезпечення якості є комплексною і вирішувати її традиційними методами лише шляхом контролю якості готової продукції, практично неможливо. Тому повинен бути комплексний, системний підхід, реалізація якого можлива лише в рамках системи управління якістю. Відомий американський спеціаліст Едвард Демінг ще в 1950 р. писав, що на 85% вирішення проблеми залежить не від людей, а від системи управління якістю.

Значну роль у підвищенні якості відіграють стандарти, які є нормативною базою систем якості.

Метою даної курсової роботи є оцінка стану управління якістю продукції на підприємстві ТОВ «НАДІЯ».

Предмет дослідження - стан управління якістю продукції, теоретичні і практичні напрями удосконалення маркетингової діяльності, а також її вплив на ефективність роботи ТОВ «НАДІЯ».

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері управління якості.

Розділ 1. Теоретичні аспекти управління якістю сільськогосподарської продукції

1.1 Поняття якості продукції та її особливості

У ринковій економіці проблема якості є найважливішим чинником підвищення рівня життя, економічної, соціальної й екологічної безпеки. Якість - комплексне поняття, що характеризує ефективність усіх сторін діяльності: розробка стратегії, організація виробництва, маркетинг і ін. Найважливішою складовою всієї системи якості є якість продукції.

Якість продукції - це сукупність властивостей, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби відповідно до призначення. Чим вище якість продукції, тим більш високу споживчу вартість вона набуває.

У сучасній літературі і практиці існують різні трактування поняття якість. Міжнародна організація по стандартизації визначає якість - як сукупність властивостей і характеристик продукції чи послуг, що додають їм здатність задовольняти обумовлені чи передбачувані потреби. Цей стандарт увів такі поняття, як «забезпечення якості», «керування якістю», «спіраль якості». Якість продукції є складовою і наслідком якості роботи. Тут безпосередньо оцінюється якість придатної продукції, думка споживача, аналізуються рекламації [12].

Рівень якості - це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного й оптимального її рівня.

Абсолютний рівень визначають з допомогою обчислення показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів. Відносний рівень визначають, порівнюючи показники якості з кращими аналогами вітчизняних та зарубіжних зразків. НТП вимагає враховувати тенденцію підвищення якості, тобто оцінку її перспективного рівня - перспективних і пріоритетних напрямків та темпів розвитку науки і техніки.

За новими видами продукції доцільно визначати оптимальний рівень якості, тобто такий, за якого загальна величина суспільних витрат, витрат на виробництво і використання (експлуатацію) повинна бути достатньою і мінімальною в певних умовах попиту.

Щоб визначити рівень якості, застосовують показники якості продукції:

Важливе значення для оцінки рівня якості мають одиничні показники, які умовно можна об'єднати у:

показники призначення (техніко-економічні), які характеризують корисну роботу (виконувану функцію). Сюди належать потужність, продуктивність, міцність, вміст корисних речовин, калорійність.

показники надійності, довговічності і безпеки, які відокремлюють ступінь забезпечення довготривалості використання і безпечних умов праці та життєдіяльності людини: безвідмовність роботи, можливий термін використання, технічний ресурс, термін безаварійної роботи, граничний термін зберігання.

Надійність - це властивість виробу виконувати свої функції. Безвідмовність - це властивість виробу зберігати здатність до роботи на протязі певного терміну використання. Ремонтна здатність виробу - це здатність до відновлення експлуатаційних властивостей [27].

Довговічність - це властивість виробу довго (з можливими перервами на ремонт) зберігати здатність до роботи:

показники технологічності характеризують властивість виробу щодо ефективності конструктивно-технологічних рішень: трудоємкість, матеріаломісткість, енергоємність. Тобто ці показники характеризують розподіл матеріалів, засобів праці і витрат часу на технологічну підготовку виготовлення і експлуатації продукції.

показники стандартизації і уніфікації характеризують насиченість продукції стандартними, уніфікованими і запозиченими елементами довговічності.

екологічні показники характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров'я людини і навколишнє середовище: токсичність виробів, вміст шкідливих речовин, у довкіллі за одиницю часу.

економічні показники відображають ступінь економічної вигоди в-ва і придбання споживачем: ціна одиниці виробу, прибуток з одиниці виробу, рівень експлуатаційних витрат.

ергономічні показники окреслюють відповідність техніко-експлуатаційних параметрів виробу антропометричним, фізіологічним і психологічним вимогам працівника (споживача): ступінь легкості керування, можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників, величина шуму, вібрації.

естетичні показники визначають естетичні властивості (дизайн) виробу: виразність і оригінальність форми, кольорове оформлення, ступінь естетичності тари (упаковки).

патентно-правові показники відображають ступінь використання винаходів при проектуванні виробів: коефіцієнт патентного захисту, коефіцієнт патентної чистоти.

Для визначення загального рівня якості усієї сукупності продукції підприємства застосовують систему загальних показників, Основними є:

Частка принципово нових (прогресивних) виробів у загальному їх обсязі.

Коефіцієнт оновлення асортименту продукції.

Частка продукції для експорту в загальному їх обсязі на підприємстві.

Частка виробничого браку.

Відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за зниженими цінами.

Кількість одержаних рекламацій на продукцію за відповідний проміжок часу. [28]

Підвищення якості продукції позитивно впливає на результати діяльності підприємства.

Сучасні умови господарювання вимагають від кожного підприємства запровадження і дотримання належного (дійового) комплексного механізму управління якістю продукції.

1.2 Система управління якістю сільськогосподарської продукції

Управління якістю сільськогосподарської продукції - це встановлення, забезпечення і дотримання необхідного рівня якості продукції при її виробництві, збиранні, транспортуванні, зберіганні, переробці та споживанні, що досягається шляхом систематичного контролю за якістю і цілеспрямованого впливу на умови й фактори, від яких вона залежить.

Система управління якістю - це пакет документів (методики, інструкції, плани тощо), які містять вимоги ISO 9001 та діючої НД, а також інструкції по оптимізації внутрішніх бізнес-процесів.

Система управління якістю забезпечує впевненість замовників та споживачів в якості одержуваної продукції, а також поліпшує діяльність підприємства. Саме тому останнім часом наявність сертифікованої системи управління якістю є основною умовою участі у більшості тендерів і конкурсів. ISO 9001 це не тільки керівництво з управління якістю підприємства, а й потужний маркетинговий інструмент

Сертифікат ISO 9001 - це офіційний документ, що підтверджує, той факт, що підприємство працює відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001 та система управління якістю відповідає необхідним вимогам [11].

В даний час у світі впровадження системного підходу до управління якістю здійснюється підприємствами у трьох формах:

- перший рівень - системи якості за моделями, регламентованим стандартами ІСО9000;

- другий рівень - системи загального управління якістю (Total Quality Management);

- третій рівень - системи загального керівництва.

Системи всіх трьох рівнів знаходяться в постійному розвитку і взаємо-зв'язку і у все більшій мірі інтегруються. Total Quality Management - філософія загального управління якістю, яка успішно стартувала багато років тому в Японії і США. Міжнародна організація стандартизації (ІСО) узагальнила весь накопичений позитивний досвід в області підвищення якості продукції і розробила на цій основі стандарти серії 9000 і 10000, які є основою принципів Загального Управління Якістю (ТQМ).

Головна ідея TQM полягає в тому, що підприємство повинно працювати не тільки над якістю продукції, але і над якістю роботи в цілому, включаючи діяльність персоналу. Постійне паралельне удосконалення цих трьох складових: якості продукції, якості організації процесів, і рівня кваліфікації персоналу - дозволяє досягти більш швидкого і ефективного розвитку господарської діяльності. Загальне управління якістю - це не програма, а систематичний, інтегрований і організований стиль роботи, спрямований на безперервне її поліпшення. [28]

TQM залежить від трьох ключових умов:

- керівництво підприємства повинно виступати за підвищення якості;

- при здійсненні інвестицій пріоритетність надається трудовому потенціалу, а не обладнанню;

- організаційні структури перетворюються або створюються спеціально під TQM [28].

Разом з тим не можна розглядати якість ізольовано з позицій виробника і споживача. Різноманітні фізичні властивості, важливі для оцінки якості, сконцентровані в споживчій вартості. Властивостями для оцінки якості є:

1. Технічний рівень, що відбиває матеріалізацію в продукції науково-технічних досягнень;

2. Естетичний рівень, що характеризується комплексом властивостей, пов'язаних з естетичними відчуттями і поглядами;

3. Технічна якість, що припускає гармонічне ув'язування передбачуваних і фактичних споживчих властивостей в експлуатації виробу (функціональна точність, надійність, тривалість терміну служби).

На даний час в Україні діє велика кількість сучасних систем управління якістю. До них відносяться:

Система управління якістю (СУЯ) відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001, остання версія 2009 року;

Система управління безпечністю харчових продуктів (СУБХП) або НАССР (в перекл. з англ. - управління ризиками та контрольні критичні точки);

Система екологічного керування відповідно до вимог ДСТУ ISO 14001;

Система управління безпекою та гігієною праці (OHSAS) відповідно до вимог ДСТУ OHSAS 18001 та ін. [18].

Для графічної ілюстрації основних етапів розвитку систем якості використана фігура - «Зірка якості».

Рис. 1.1. «Зірка якості»

Джерело: [29].

На зображеному рисунку «Зірці якості» дві верхні границі - її «дах». Ліва площина «даху» - це система мотивації якісної роботи, права - система навчання персоналу. Ліва бічна грань зображує систему взаємин з постачальниками, права бічна грань - систему взаємин зі споживачами. У центрі зірки показуємо, які цілі переслідують, у випадку успіху, досягають створювані системи, а унизу вказуємо час, коли та чи інша система була чітко сформульована в документах чи статтях (для конкретної системи якості) [29].

Отже, якість є комплексним поняттям, що відбиває ефективність усіх сторін діяльності фірми.



Розділ 2. Заходи щодо вдосконалення системи управління якістю продукції ТОВ «Агрофірма «НАДІЯ»

2.1 Аналіз маркетингової діяльності на підприємстві

Аграрний маркетинг визначає асортимент товарів, вироблених окремими підприємствами в конкретних умовах, і дає можливість використовувати наявні у сільгосптоваровиробників різні ресурси для задоволення цих потреб на користь споживачів і виробника.

На функціонування системи сільськогосподарського маркетингу великий вплив мають особливості попиту на продовольство і пропозиції сільськогосподарської продукції.

ТОВ Агрофірма «Надія» сільськогосподарське підприємство, яке виробляє продукцію рослинництва, зокрема пшениця озима, пшениця яра, гречка, ячмінь ярий, овес ярий, просо, кукурудзу на зерно, соняшник, соя, овочі відкритого та закритого типу, та продукцію переробки силос і сінаж. Також виготовляється продукція тваринництва вирощування ВРХ для отримання основної і побічної продукції: молока, м'яса, гною, шкіри, вовни. Надає послуги по обслуговуванню транспортних автомобілів і сільськогосподарської техніки і продаж насіннєвого матеріалу.

Ціна на сільськогосподарську продукцію на підприємстві визначається з ринкових цін та виробничої собівартості на продукцію. Стратегія ціноутворення підприємства на основі витрат виробництва і реалізації виробництва.

Збутова система на підприємстві налагоджена. Підприємство поставляє продукцію малим підприємствам, населенню і на власні потреби агрофірми. Агрофірма здійснює особистий продаж як засіб зв'язку з торговими посередниками.



Таблиця 2.1 - Структура грошових надходжень ТОВ АГРОФІРМА «НАДІЯ»

Продукція	2014р.	2016 р.	2016 р. у % до 2014 р.
	тис. грн	%	тис. грн	%
Зерно та зернобобові	6622	41,97	6383	26,79	96,4
Кукурудза на зерно	636	4,03	250	1,05	39,3
Соя	544	3,45	1452	6,09	266,9
Соняшник	507	3,21	6132	25,74	Збільшилось в 12 разів
Багаторічні та однорічні трави	109	0,69	34	0,14	31,2
Інша продукція	120	0,76	204	0,86	170,0
Всього по рослинництву	8540	54,13	14455	60,67	169,3
Велика рогата худоба	2192	13,89	1605	6,74	73,2
Свині	125	0,79	80	0,34	64,0
Молоко	4781	30,30	7623	31,99	159,4
Інша продукція тваринництва	140	0,89	63	0,26	45,0
Всього по тваринництву	7238	45,87	9371	39,33	129,5
Разом по рослинництву і тваринництву	15778	100	23826	100	151,0

Джерело: за власними розрахунками

В структурі грошових надходжень від реалізації товарної продукції провідне місце займає продукція рослинництва (63,5%), зокрема продукція зернових то зернобобових (61,9%). Тобто спеціалізація підприємства виробництво зернових та зернобобових.

Щодо ситуації з тваринництвом на даному підприємстві, за досліджуваний період (2014-2016 роки) то воно займає 36,5% у структурі товарної продукції. (%), найбільше займає молоко (27,1%), м'ясо врх (8,6%), м'ясо свиней (0,4).

Також виходячи з даних таблиці можна сказати, що реалізація продукції рослинництва збільшилась на 69,3%, молока на 59,4%. Всього продукція тваринництва збільшила свою реалізацію на 29,5%.

В структурі грошових надходжень реалізації продукції рослинництва можна зробити висновок, що реалізація зерна та зернобобових зменшилась на 3,6%, сої збільшилася на 166,9%. В свою чергу реалізація продукції соняшника збільшилася в 12 разів% .

Загалом по підприємству грошові надходження зросли на 51%, що говорить про розвиток підприємства.

Проведемо АВС-аналіз за виручкою від реалізації продукції ТОВ Агрофірма «Надія» за даними 2015 року і зобразимо в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - АВС-аналіз за виручкою від реалізації продукції ТОВ Агрофірма «НАДІЯ»

№ п/п	Продукція,ц	Виручка, тис.грн.	Виручка у порядку зменш.,тис.грн.	Частка виручки у асорт. поз. у заг.підсумку,%	Частка з наростанням у %	Група
1	Пшениця озима	2062	7623	35,90	35,90	А
2	Гречка	1401	6132	28,88	64,77	А
3	Кукурудза на зерно	250	2062	9,71	74,48	А
3	Ячмінь ярий	1960	1960	9,23	83,71	В
4	Просо	80	1605	7,56	91,27	В
5	Соняшник	6132	1401	6,60	97,87	С
6	Інша продукція рослинництва	123	250	1,18	99,04	С
7	Молоко	7623	123	0,58	99,62	С
8	ВРХ	1605	80	0,38	100,00	С
?		21236	Х	100	Х	Х

Джерело: за власними розрахунками

Отже, провівши АВС-аналіз за виручкою від реалізації продукції ТОВ «Надія» можна зробити висновок, що до групи А належить пшениця озима, гречка та кукурудза на зерно вони приносить 74,48 % виручки. До групи В належить ячмінь ярий та просо, а до групи С належать: соняшник, інша продукція рослинництва, молоко і ВРХ.

Оскільки ТОВ «Надія» тісно співпрацює з іншими господарствами та підприємствами необхідно забезпечити стійкий попит на продукцію удосконалюючи раніше освоєну продукцію, доводячи її споживчі властивості і якісні характеристики до рівня світових вимог та стандартів. Якщо підприємство бажає підтримувати свій розвиток та досягнути розширення ринків збуту, то воно повинно постійно піклуватися про те, щоб добавляти до набору видів діяльності нові і відкидати ті, які вже не відповідають стратегічним цілям та новим орієнтаціям. Та націленість на впровадження нового дає можливість вижити в конкурентній боротьбі.

SWOТ-аналіз - це аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середовища, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зовнішнього середовища організації. Розглянемо SWOT - аналіз підприємства , щоб оцінити його сильні та слабкі сторони, а також можливості та загрози діяльності.

Таблиця 2.3 - SWOT - аналіз діяльності підприємства ТОВ «НАДІЯ»

Сильні сторони (S)	Слабкі сторони (W)
1.Наявність якісних земельних ресурсів 2.Висока рентабельність виробництва зернових та зернобобових 3.Висока питома вага земель сільськогосподарського призначення, у тому числі ріллі	1.Недостатній рівень впровадження інноваційних технологій 2.Поступове зниження якості трудових ресурсів 3.Ерозія ґрунтів 4. Низький рівень зарплати
Можливості (O)	Загрози (T)
1. Залучення висококваліфікованих кадрів 2. Збільшення виробництва приросту врх 3. Вихід на нові ринки або сегменти ринку	1. Нестабільність фінансово-економічної ситуації у державі 2. Зниження кількості сільського населення 3. Поява нових конкурентів на регіональному ринку

Проаналізувавши SWOT - аналіз «НАДІЯ» можна зробити висновок, що підприємство має більше слабких сторін і загроз, ніж сильних сторін і можливостей.

На підприємстві «НАДІЯ» відсутні обов'язкові системи та норми щодо дотримання державних стандартів по технології вирощування готової продукції або хоча б впровадження власних.



2.2 Фактори що обумовлюють якість продукції на підприємстві

Досліджуване підприємство ТОВ «НАДІЯ» функціонує в селі Перехрестівка, Роменського району, Сумської області. У складі сільськогосподарських угідь найбільшу цінність мають рілля. Станом на 1 січня 2016 року загальна земельна площа складає 4082 га. Середньооблікова кількість працюючих 176 особи. Підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових та зернобобових культур.

В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. А якщо вона не забезпечується і не гарантується -підприємство гине.

На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і взаємозв'язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох.

Фактори, які діють на ТОВ «Надія» можна об'єднати у 3 групи:

- технічні;

- організаційні;

- економічні;

До технічних факторів належать:

- технологія виробництва продукції, засоби технічного обслуговування, продукції, система резервування і ін.

До організаційних факторів належать:

- розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, форми і способи транспортування, зберігання продукції і ін.

До економічних факторів належить: ціна, собівартість, рівень зарплати.

Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки, їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять ті, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості товарів.

Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючим фактором є ціна і зарплата.

Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час продукція з більш високою ціною повинні бути високої якості. Рівень якості - це кількісна характеристики міри придатності того або іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного і оптимального її рівня

Рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів повинен мати тенденцію до підвищення. У зв'язку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня, що враховує пріоритетні напрямки і темпи розвитку науки і техніки. По нових видах продукції і перш за все знарядь праці доцільно визначити також оптимальний рівень якості, тобто такий рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання (експлуатацію) продукції у певних умовах її споживання була б мінімальною.

Залежно від призначення певні види продукції мають свої специфічні показники якості. Поряд з цим використовуються показники для оцінки багатьох видів виробів, а також вимірники відносного рівня якості всієї вироблюваної підприємством продукції. З урахуванням таких обставин усі показники якості виробів поділяються на дві групи: перша -диференційовані (поодинокі) показники, з яких відокремлюється найбільш розгалужена низка одиничних показників якості; друга - загальні показники якості всього обсягу вироблюваної підприємством продукції.

Найбільш складна за кількістю система показників застосовується для оцінки якості (технічного рівня) знарядь праці. Вона охоплює більшість груп одиничних показників і майже всі комплексні вимірники якості. Поряд із специфічними показниками, властивими лише певному виду виробів, якість (технічний рівень) знарядь праці характеризується також рядом загальних показників. До них в першу чергу відносять надійність, довговічність, ремонтопридатність, продуктивність патентну чистоту тощо.

На ТОВ «Надія» для оцінки продукції використовуються такі показники:

1. Призначення. Характеризує корисну роботу продукції. Наприклад: вміст корисних копалин, калорійність;

2. Надійність. Характеризує можливий термін використання та граничний термін зберігання продукції;

3. Екологічні. Характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров'я людини та оточуюче довкілля. Визначають вміст шкідливих речовин, обсяг шкідливих викидів у довкілля за одиницю часу;



Розділ 3. Методичні рекомендації щодо підвищення рівня якості сільськогосподарської продукції

3.1 Шляхи підвищення рівня якості сільськогосподарської продукції

ТОВ «НАДІЯ» співпрацює з іншими господарствами та підприємствами. Щоб забезпечити стійкий попит на продукцію, яке виготовляє підприємство потрібно доводити її споживчі властивості і якісні характеристики до рівня світових вимог та стандартів.

Важливого значення набуває загальна участь в управлінні якістю і її забезпеченні. В цій діяльності повинні приймати участь весь персонал і всі підрозділи підприємства - починаючи з тих, хто займається плануванням збуту та вивченням ринку, і закінчуючи тими, хто зайнятий реалізацією продукту.

Досягти необхідного рівня якості на ринку досліджуване підприємство може, використовуючи способи, які можна поділити на три групи: технічні, організаційні та економіко-соціальні.

Технічні:

1. Використання досягнень науки і техніки в процесі виробництва.

2. Запровадження новітньої технології виробництва і суворе дотримання технологічної дисципліни;

3. Забезпечення належної технічної оснащеності виробництва;

4. Застосовування стандартів і технічних умов;

5. Випуск сертифікованої продукції;

6. Покращення окремих показників якості продукції, що випускається (екологічність);

7. Удосконалювати показники транспортабельності продукції, куди відносяться допустимі температура, вологість, тиск, час транспортування;

Організаційні:

1. Запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління;

2. Удосконалення методів контролю й розвиток масового самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції;

3. Розширення прямих господарських зв'язків між продуцентами та покупцями (споживачами);

4. Модернізація або зняття з виробництва неконкурентоспроможної продукції;

5. Використання власного автопарку, автомашин для надійного та безпечного транспортування готової продукції та сировини.

Економічні та соціальні:

1. Застосування узгодженої системи прогнозування і планування необхідного рівня якості продукції;

2. Використання ефективної мотивації праці всіх категорій персоналу підприємства;

3. Всебічна активація людського чинника та проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання.

Найбільше уваги слід приділити організаційним факторам тому, що вони головним чином впливають на підвищення якості продукції. Особливу увагу слід приділити підвищенню кваліфікацій кадрів, збагачення знать робітників, підвищення їхнього інтелекту, які сприятимуть кращій роботі підприємства.

Покращення якості продукції відображається у збільшенні її сортності, додатковий прибуток створюється за рахунок підвищення ціни на продукцію вищого сорту. При покращенні якості продукції зростає собівартість, як правило, збільшується термін придатності. Економічна ефективність цього полягає в додатковому прибутку підприємства, що отримується від виробництва і реалізації продукції підвищеної якості.



3.2 Покращення мотивацій персоналу, як чинник підвищення якості продукції

Мотивація -- це найважливіший фактор підвищення ефективності діяльності усієї організації, адже процес діяльності організації можна добре спланувати і організувати, але якщо працівники цього підприємства не відповідально ставляться до своїх обов'язків і не зацікавлені особисто у розв'язанні проблем і задач, що постали перед організацією, то результати контролю і підбиття підсумків не будуть втішними. Відомо, що діяльність людини зумовлюється реально існуючими у неї потребами, які повинні задовольнятися. Прагнення працівника отримати певні блага за допомогою трудової діяльності і складає сутність мотивації праці.

Мотивація зайнятості у фермерському господарстві значною мірою зумовлена специфікою роботи у сільськогосподарському виробництві (сезонність виробництва, роботою з живими організмами в тваринництві, певними особливостями соціально-економічної структури сільськогосподарського виробництва). Ще однією передумовою, яка зумовлює особливості мотивації зайнятості і праці у фермерському господарстві є те, що, обираючи його, як місце своєї діяльності, людина фактично обирає для себе певний спосіб життя.[30]

Як засвідчує світова практика, праця працівника аграрної сфери, як ніякого іншого працівника, досить важка і потребує великого напруження усіх духовних та фізичних сил, і в той же час менш оплачувана порівняно з іншими життєзабезпечуючими галузями. Тому для повного розкриття можливостей використання цих сил потрібна постійна та стійка мотивація до праці - раціональне поєднання мотивів та стимулів матеріального, морального та психологічного характеру. Тобто, потрібно, щоб робітник у процесі своєї праці і особливо при завершенні певного циклу робіт і отриманні кінцевих результатів у вигляді продукції або інших наслідків своєї діяльності відчував моральне творче задоволення, радість та захоплення від відчуття значущості для себе і для суспільства отриманих результатів. Безумовно, при цьому затрачена праця має приносити належний заробіток.

В сучасних умовах розвитку виробничих відносин в сільському господарстві ми бачимо втрату інтересу персоналу до кінцевого результату діяльності підприємства, а також рівня його якості продукції.

Індикаторами такого стану є зниження зацікавленості працівників, в підвищенні кваліфікаційного рівня, професійної майстерності, оволодіння новими професіями, відчуженням від праці та її результатів.

Серед основних причин зниження якості праці є:

Зниження інтересу до праці;

Відсутність дієвих форм матеріального і морального стимулювання трудової активності.

Не задовольняє існуючий рівень оплати праці.

В той же час, на думку дослідників А. Линдюка та А. Несторовича [17] вимоги підвищити заробітну плату, не збільшуючи при цьому кількості і якості товарів та послуг не обґрунтовані, адже питання підвищення заробітної плати в усьому світі ставлять поряд з питанням продуктивності праці та якості продукції. Винагорода за роботу повинна залежати від результатів праці.

Серед мотивів трудової діяльності провідне місце займає оплата праці, а також такі фактори як умови праці, зміст праці, система економічних нормативів, справедливість у розподілі доходів. Проте, не можемо не погодитись з думкою про те, що характер мотиваційного процесу залежить від виду по- треб, що ініціюють його. На характер мотиваційного процесу значний вплив справляють індивідуальні особливості людей, такі як зусилля, ретельність, наполегливість, сумлінність.

Мотиви здійснення трудової діяльності:

Висока заробітна плата

Стабільний дохід

Відповідність професії

Відносини в колективі

Перспектива кар'єрного росту

Сприятливі умови праці

Окрім того, працівники повинні бути впевненими в забезпеченні роботою в подальшій перспективі. З формуванням нових відносин в сільськогосподарському виробництві, мається на увазі формування крупних рослинницьких корпорацій, залучення персоналу до робіт має сезонний характер. Це в значно сприяє продуктивній і якісній роботі, але повністю не гарантує високо результативну працю. Тільки комплексний підхід до мотивації праці забезпечить підвищення ефективності виробництва [31].

На ТОВ «Надія» буде доцільно підвищити мотивацію робітникам які пов'язані з виробництвом приросту врх та молока, для того щоб:

працівники складали повноцінний раціон годівлі тварин;

краще доглядали за станом тварин та приміщень для їх утримання;

слідкували за здоров'ям врх та молодняку;

дотримувалися чистоти обладнання для доїння молока;

відразу після доїння перевіряли молоко на якість.

За таких умов можемо говорити, що мотивація персоналу підприємства є одним з важливих інструментів забезпечення його конкурентоспроможності.

Таким чином, формуючи систему мотивації персоналу, головною умовою має стати її комплексність. Іноді, наявність неправильної мотивації може принести ефект протилежний очікуваному. Тому, такі способи мотивації як винагорода за впровадження новітніх технологій, понаднормову роботу, за внесок у загальний прибуток та інші досягнення має бути чітко обґрунтованою і носити під собою реальний зміст. Для цього менеджменту слід проводити внутрішні дослідження стану праці на підприємстві з врахуванням неоднорідності персоналу, ціннісних орієнтацій, вікового сприйняття різних спонукальних факторів до праці, посадовий статус, відносини в колективі. 

Висновки

Таким чином якість продукції це показник який зможе як підвищити конкурентні переваги так і знизити них. Тому запровадження і дотримання належного комплексного механізму управління якістю необхідне для нашого підприємства в першу чергу для завоювання нових ринків.

Система управління якістю являє собою органічне сполучення економічних, правових і інших факторів, що впливають на якість. За допомогою нововведень можна не тільки уникнути застою в розвитку комплексного підходу до якості, але й свідомо та впевнено рухатися далі.

Проаналізувавши маркетингову діяльність ми виявили сильні сторони та можливості, зокрема ми можемо збільшити виробництво приросту врх та молока за рахунок великої частки ріллі у сільськогосподарських землях. Також ми переглянули слабкі сторони та загрози, та дійшли висновку що поява нових конкурентів з вищим рівнем інноваційних технологій може призвести до того, що ми будемо займати меншу часту ринку.

Проаналізувавши фактори що впливають на якість ми дійшли висновку що дотримання технічних, організаційний та економічних факторів є запорукою успіху у підприємницькій діяльності. В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. А якщо вона не забезпечується і не гарантується - підприємство гине.

На підприємстві ТОВ Агрофірма «Надія» найбільшу увагу варто приділяти функціональним нововведенням (випробування нових форм організації виробництва, нових технологій, більш повного застосування економічних факторів, методів вимірювання і контролю параметрів якості), оскільки системні нововведення вимагають значних витрат і більшого відрізка часу. Аналіз всього нового і вироблення на цій основі рекомендацій в інтересах поліпшення якості може бути й особливою функцією органів, служб управління якістю. До числа службових обов'язків нових сучасних керівників тепер повинні включатися такі як: організація і керівництво розробкою, впровадженням і удосконаленням систем якості, організація сертифікації систем якості, контроль за станом і ефективністю системи, контроль за реалізацією плану розробки і впровадження нововведень у систему якості.

Вже сьогодні ми можемо випускати продукцію високої якості, конкурентоспроможну на будь-якому ринку, яка відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO серії 9000. Це забезпечить витіснення низькопробного імпорту, зупинку відтоку валюти за рубіж, створення нових робочих місць, можливість реалізувати товари.

В сучасних умовах розвитку виробничих відносин в сільському господарстві ми бачимо втрату інтересу персоналу до кінцевого результату діяльності підприємства, а також рівня його якості продукції.

Мотивація зайнятості у фермерському господарстві значною мірою зумовлена специфікою роботи у сільськогосподарському виробництві (сезонність виробництва, роботою з живими організмами в тваринництві, певними особливостями соціально-економічної структури сільськогосподарського виробництва).



Список використаних джерел

1. Адлер Ю.П. Мотивация в системах качества // Стандарты и качество -2002, №5.-С.15-18.

2. Інфо Агро http://infagro.com.ua/ua/2016/07/27/rinok-moloka-v-ukrayini-suchasniy-stan-perspektivi-u-novomu-zviti-infagro/

3. Aгнарне інформаційне агенство http://agravery.com/uk/posts/show/svitovij-popit-na-moloko-zbilsitsa-na-25-ifcn

4. Вісник Ружинської РДА http://ruzhin.org.ua/passport.php.htm

5. Давидович I.Є. Контролінг Навчальний посібник. -- К.: Центр учбової літератури, 2008. -- 552 с.

6. Економіка підприємств : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Г. В. Черевко, Ф. В.Горбонос, Г. Б. Іваницька, Н. Ф. Павленчик. - Л. : Апріорі, 2004. - 382 c. - Бібліогр.: 31 назв. - укp.

7. Економіка підприємств: підручник / Ф. В. Горбонос [и др.]. - К. : Знання, 2010. - 463 с.

8. Економіка підприємства. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

9. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С. Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.

10. Економіка сільського господарства / П.П. Руснак, В.В. Жабка, М.М. Рудий, А.А. Чалий: за ред. П.П. Руснака. - Урожай, 1998. - 201 с.

11. Економіка сільського господарства: Навч. посібник / Збарський В.К., Мацибора В.І., Чалий А.А., та ін.; за ред. В.К.Збарського і В.І.Мацибори.-К.: ТОВ «Агар Медіа Груп», 2013.-314с.

12. Електронний ресурс http://csmv.com.ua/akreditacia/25-iso.html

13. Зрібняк Л.Я. «Організація і планування виробництва на сільськогосподарських підприємствах» - К.: Урожай, 1999 - 352 с. -3/

14. качество. -2000, № 1. - С.25-26.

15. Кирич Н. Ефективне використання трудових ресурсів як фактор стабілізації функціонування підприємства / Україна: аспекти праці, 2009. - №3. - с. 39 - 42

16. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: навч. посібник. - К. : Знання, 2008. - 679 с.

17. Кузнєцов В. І. В«Економіка сільського господарства В»М.,В« КолосС В», 1999р

18. Линдюк А. О. Сучасні проблеми мотивації сільськогосподарської праці / А. Линдюк О., А. В. Нестерович // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія "Економіка та менеджмент". - Вип. 4 (35), 2009, - Суми : СНАУ, 2009. - С. 20-26.

19. Личко Н.М. Основы стандартизации продукции растениеводства. М.: ВО "Агропромиздат" 1988-470 с.

20. Мацибора В. І. Економіка сільського господарства: Підручник. - К.: Вища шк.., 1994.С. 415.

21. Опря А.Т. Статистика - К.: „Урожай”, 2002р.

22. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник для викладачів економічних і географічних факультетів вузів, наукових працівників, аспірантів /М.М. Паламарчук, О. М. Паламарчук -- К Знання 1998. -- 416 с.

23. Правдюк А.Л. Державна реєстрація сільськогосподарських тварин і розвиток галузі тваринництва//Економіка АПК. - 2008. - № 4. С.-98-102.

24. С.23-25.

25. Семенда Д.К. Роль кормової бази у розвитку тваринництва// Економіка АПК, 2002, №2, с.24 - 27.

26. Современный взгляд на системы качества и их развитие. // Стандарты и Маркетинг. Підручник. Донецьк: 2002.-- 562 с.П.П. Руснак «Економіка підприємства» 2003 рік

27. Сокольська Т.В. «Взаємозалежність якості та конкурентоспроможності». сільськогосподарської продукції// Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 1(79). - с.160-164

28. Трофимов К. Міжнародні стандарти з управління якістю І8О 9000 в

29. Україні. // Стандартизація, сертифікація, якість. - 2001, № 2. -

30. Шаповал М. І. Менеджмент якості: Підручник. - 3-тє вид, випр. і доп. - К. : Т-во «Знання», КОО, 2007. - 417с.

Размещено на Allbest.ru

...