Дослідження проблеми якості іграшок в Україні та напрямки її вирішення

Размещено на http: //www. allbest. ru/

ВСТУП

Перехід до ринкових відносин, особливості становлення ринку в Україні, складні тенденції в реалізації методів і засобів державного регулювання в економіці перехідного періоду обумовили необхідність пильної уваги до формування товарного асортименту та якості в магазині.

Споживачі впливають на інтереси конкуруючих підприємств за допомогою спеціальних засобів впливу на ринок, що приводить до зниження цін, підвищення якості продукції, розширення її асортименту, збільшення кількості і якості товарів, які споживаються. Важливе значення для торгівельного підприємства має продаж якісних товарів.

Іграшка завжди була пов'язана з грою. Як і гра, вона є відображенням своєї епохи. Історія іграшки є невід'ємною частиною історії культури суспільства. Для кожної історичної епохи характерні свої іграшки, оскільки розвиток матеріальної основи суспільства, його духовної культури позначається не лише на змісті дитячих ігор, а й на тематиці та формах іграшок.

Перші іграшки, знайдені під час розкопок дитячих поховань, були дуже подібними до знарядь праці, предметів побуту, їх виготовляли з найпростіших природних матеріалів з метою оволодіння дітьми навичок майбутньої діяльності.

На території України найдавніші прототипи іграшки виявлені в с. Мезин Коропського району Чернігівської області. Це були фігурки пташок, вовка чи собаки, виготовлені з мамонтового бивня приблизно 25 тис. років тому.

Іграшка - це річ, призначена дітям для гри. В народі її ще називають цяцька, лялька, цяцянка, виграшка, забавка. Без неї гра неможлива. Як найсуттєвіший компонент гри, вона відіграє важливу освітню, розвивальну, виховну, навіть організаційну ролі. Як і гра, іграшка є важливим фактором психічного розвитку дитини, що забезпечує поступове здійснення нею усіх видів діяльності на більш високому рівні.

Важливе значення серед покупців іграшок займають споживчі переваги щодо гігієнічності та нешкідливості. Значне місце при реалізації іграшок займає асортимент.

Саме тому тема курсової роботи «Дослідження проблеми якості м'яко-набивних іграшок в Україні та напрямки їх вирішення» є на даний час досить актуальною.

Метою даної курсової роботи є дослідження асортименту, споживчих властивостей іграшок та організація їх продажу в магазині в сучасних економічних умовах в Україні.

Предметом дослідження є фактори, які формують асортимент та споживчі властивості іграшок.

Об'єктом дослідження є іграшки, що реалізуються в магазині дитячих товарів «Антошка» м.Дніпро.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закони України.

Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних задач:

- дослідження забезпеченості ринку України іграшкою;

- вивчення вимог до якості іграшки;

- дослідження проблеми споживчого ринку іграшки в Україні;

- Якість товарів як складова конкурентоспроможності підприємства;

- Загальна характеристика м'яконабивних іграшок в Україні;

- Аналіз показників якості м'яконабивних іграшок в Україні;

- Напрямки вирішення проблеми якості м'яконабивних іграшок в Україні;

- дослідження асортименту іграшок на матеріалах магазину «Антошка» м.Дніпро.

Для успішної діяльності на ринку підприємству необхідно мати ефективну стратегію функціонування з урахуванням елементів маркетингу при здійсненні управління організацією. Маркетингова комунікаційна політика є важливою частиною системи управління підприємством, тому авторами запропоновано морфологічний аналіз цього поняття, роботами П. Сміта, К. Беррі, А. Пулфорда, Дж. Бернета та С. Моріарті (рис. 1-5 додаток А) було визначено основні завдання сучасної маркетингової комунікаційної політики :

- планування, організація, впровадження й оцінювання комунікацій;

- сегментація та цільова взаємодія з пріоритетними аудиторіям;

- використання найбільш ефективних каналів для комунікацій компанії;

- інформування, збір інформації та формування стабільної репутації компанії й розробка стратегій і тактичних рішень для кризових комунікацій;

- взаємодія зі ЗМІ на національному та регіональному рівні;

- позиціонування керівництва та публічних персон компанії в інформаційному полі. [1]

РОЗДІЛ 1. ЯКІСТЬ ТОВАРІВ В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

якість іграшка конкурентоспроможність асортимент

1.1 Поняття та показники якості товарів

Важливе завдання товарознавства - якнайповніше виявляти закладені в товарі властивості, які формують його якість. Ці властивості можуть виявлятися на всіх стадіях життєвого циклу товару. Якість товару не можна пояснити і виміряти у відриві від його споживчої вартості і корисності. Не можна ототожнювати якість і споживчу вартість.

Якість товару - це сукупність його властивостей і характеристик, які додають йому здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби покупця. Якість містить у собі не всі властивості товару, а тільки ті, що пов'язані із задоволенням конкретних потреб відповідно до призначення товару. Крім споживчих властивостей, якість включає й інші властивості товару, які забезпечують задоволення потреб проектувальників, виробників, працівників сфери обігу, які мають відношення до товару.

Показник якості товару - це кількісна характеристика одного чи декількох властивостей товару, які становлять його якість. Показник якості кількісно характеризує ступінь придатності товару задовольняти певні потреби. Номенклатура показників якості конкретного товару залежить від його призначення. У товарів, які виконують декілька різнорідних функцій, номенклатура показників може бути дуже широка, у товару одноцільового призначення вона буде значно звуженою.

Залежно від характеру властивостей показники якості поділяються на такі групи:

- показники призначення (функціональні);

- показники надійності,

- ергономічні показники;

- естетичні,

- показники технологічності,

- показники транспортабельності;

- показники стандартизації й уніфікації;

- патентно-правові показники;

- екологічні показники;

- показники безпеки;

- економічні показники

- показники однорідності.

На стадії товарного обігу на внутрішньому ринку показники технологічності, стандартизації й уніфікації і патентно-правові, як правило, не використовуються.

Залежно від кількості властивостей показників, які характеризуються, їх поділяють на одиничні і комплексні.

Одиничний показник кількісно характеризує одну просту властивість.

Комплексний показник характеризує одним числом одночасно декілька властивостей товару або складну властивість.

Розрізняють показники:

- фактичні,

- базові

- відносні.

Фактичний показник - це конкретний одиничний або комплексний показник, встановлений для даного товару.

Базовий показник - це показник, прийнятий як вихідний при порівнянні з фактичним при оцінюванні якості.

Відносний показник характеризує співвідношення фактичного і базового показників. [2]

За способом вираження показники бувають розмірними, які виражаються в різних одиницях виміру, і безрозмірними, які виражаються в частках одиниці або у відсотках. Особливий вид - інтегральний показник, який виражає співвідношення корисного ефекту товару і сумарних витрат на його розробку, виготовлення, обіг і споживання. Отже, це співвідношення споживчої вартості і вартості.

Збереження - здатність товару підтримувати вихідні кількісні та якісні характеристики без значних втрат упродовж певного терміну; якщо ж вони відбуваються, то це повинно бути економічно виправдане.

Методи визначення показників якості:

- органолептичний,

- реєстраційний,

- розрахунковий,

- вимірювальний,

- експертний

- соціологічний.

Органолептичний метод ґрунтується на визначенні показників за допомогою органів почуттів людини: зору, нюху, слуху, дотику, смаку. Показники виражаються в балах. Цей метод найбільш прийнятний у торгівлі.

Реєстраційний метод ґрунтується на спостереженні і підрахунку числа визначених предметів, подій, слухів, витрат, явищ. Його використовують при статистичному контролі якості або при дослідному носінні.

Розрахунковий метод ґрунтується на визначенні показників якості розрахунковим шляхом.

Вимірювальний метод найбільш об'єктивний, він дає найточніші результати. Перспективними напрямами цього методу є прискорені експрес-методи, які не руйнують контролю

Градація, клас, сорт - категорія або розряд, привласнені об'єктам, що мають те ж саме функціональне застосування, але різні вимоги до якості. Для прийняття остаточного рішення про градацію якості товару необхідно порівняти дійсні і базові значення за всією номенклатурою обраних показників, і якщо виявлена невідповідність, то товару не може бути привласнена стандартна градація, а тільки знижена - нестандартна чи брак.

Засоби оцінки якості товарів.

Якість - це економічна категорія, яка відображає сукупність властивостей продукції (технічних, технологічних, економічних, екологічних тощо), що зумовлюють ступінь її здатності задовольняти потреби споживачів відповідно до свого призначення.

Рівень якості - це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного й оптимального її рівня.

Абсолютний рівень визначають з допомогою обчислення показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів. Відносний рівень визначають, порівнюючи показники якості з кращими аналогами вітчизняних та зарубіжних зразків. НТП вимагає враховувати тенденцію підвищення якості, тобто оцінку її перспективного рівня - перспективних і пріоритетних напрямків та темпів розвитку науки і техніки.

За новими видами продукції доцільно визначати оптимальний рівень якості, тобто такий, за якого загальна величина суспільних витрат, витрат на виробництво і використання (експлуатацію) повинна бути достатньою і мінімальною в певних умовах попиту.

Щоб визначити рівень якості, застосовують показники якості продукції:

Важливе значення для оцінки рівня якості мають одиничні показники, які умовно можна об'єднати у:

- показники призначення (техніко-економічні), які характеризують корисну роботу (виконувану функцію). Сюди належать потужність, продуктивність, міцність, вміст корисних речовин, калорійність.

- показники надійності, довговічності і безпеки, які відокремлюють ступінь забезпечення довготривалості використання і безпечних умов праці та життєдіяльності людини: безвідмовність роботи, можливий термін використання, технічний ресурс, термін безаварійної роботи, граничний термін зберігання.

Отже, слід зазначити, що в рамках організації внутрішньо фірмового управління якістю необхідний не тільки аналіз трансакційних витрат, але і ряд інших заходів. Це може бути, наприклад, навчання потенційних субпостачальників або адаптація ступеня вертикальної інтеграції в системі створення благ, щоб постійно орієнтувати організаційну структуру і виробничий процес підприємств-партнерів на реалізацію вимог до якості. [3]

1.2 Нормативно-законодавче регулювання якості товарів Україні

Одним із основних конституційних прав громадянина, реалізація якого вимагає встановлення певних гарантій, є право споживачів на придбання товарів належної якості. Так, відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення; така інформація ніким не може бути засекречена.

Проголошення Конституцією України права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на інформацію про якість харчових продуктів і предметів побуту (товарів) зобов'язує державу, органи місцевого самоврядування створити організаційно-правові, соціально-економічні та примусово-владні гарантії забезпечення цього права. Водночас усі громадяни і юридичні особи зобов'язані дотримуватися встановлених правил, що забезпечують дотримання означеного права. Таким чином держава встановила певні гарантії, і усі закони та інші нормативно-правові акти мають відповідати наведеній конституційній нормі. [8]

Стандартизація - це діяльність по встановленню правил і характеристик з метою їх добровільного багаторазового використання, спрямована на досягнення впорядкованості в сферах виробництва та обігу продукції і підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт або послуг. Також це діяльність по встановленню норм, правил і характеристик з метою забезпечення безпеки продукції, робіт і послуг для навколишнього середовища, життя, здоров'я і майна, технічної та інформаційної сумісності, а також взаємозамінності продукції; якості продукції, робіт і послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технології; єдності вимірювань; економії всіх видів ресурсів; безпеки господарських об'єктів з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій; обороноздатності та мобілізаційної готовності країни.

Знак відповідності - захищений у встановленому порядку знак, застосовуваний або виданий відповідно до правил системи сертифікації, який вказує, що забезпечується необхідна впевненість у тому, що дана продукція, процес або послуга відповідають конкретному стандарту або іншому нормативному документу. [9]

Сертифікація - діяльність уповноважених органів з підтвердження відповідності товару (роботи, послуги) обов'язковим вимогам стандарту і видачі документа відповідності. Для сертифікації продукції використовуються різні нормативно-технічні документи, стандарти, а щодо експортної продукції, крім перерахованих, міжнародні і національні стандарти інших країн.

Сертифікат відповідності - документ, що виданий для підтвердження того, що продукція, система якості, система управління якістю, система управління довкіллям, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документу, визначеного чинним законодавством. (Згідно з Законом України «Про підтвердження відповідності»).Терміни сертифікат якості та «сертифікат на систему управління якістю» є неофіційними термінами, що використовуються в практиці, як синоніми до терміну «сертифікат відповідності». Сертифікат відповідності є юридичним документом, який видається заявнику уповноваженим органом з сертифікації, який і відповідає за достовірність інформації наведеної в сертифікаті. Форма сертифікатів відповідності встановлюється в кожній з систем сертифікації продукції, відповідно до нормативних документів, які регламентують діяльність цієї системи сертифікації. [10]

Промислову продукцію поділяють на групи, які дають можливість характеризувати продукцію кожної з них обмеженим безліччю показників якості продукції та визначати її рівень.

У залежності від того, як визначають кількість продукції - в штуках або у фізичних одиницях (довжини, маса, площа, об'єм тощо) її поділяють на вироби і матеріали. У деяких випадках, якщо окремі матеріали пакують у стандартну промислову тару, без якої використання заданого матеріалу неможливе або не забезпечує заданого його якості, то такі матеріали розглядають, як вироби і називають витратними. Наприклад, медичні ліки в ампулах, таблетках, разових шприцах, військові боєприпаси (гранати, кулі, бомби, ракети) тощо.

Продукцію використовують по її функціональному призначенню двома способами. Перший полягає у витраті самої продукції під час її використання і відноситься до матеріалів і видатковими виробам. Іноді їх витрати частково повертаються в результаті вторинної переробки. Другий спосіб полягає не у витратах самої продукції, а її ресурсопригодності. Цей спосіб ставиться до всіх виробів, крім витратних.

За способом використання всю продукцію поділяють на дві групи: таку, яка витрачається під час її використання сама і таку, яка витрачає свій ресурс.

Така властивість продукції, як збереження, відноситься до обох її групам і є універсальним показником якості, як матеріалів так і виробів. Не вся продукція може бути відремонтована, тому такий показник якості, як ремонтопридатність, який встановлюють окремо для заданої продукції, також може бути її класифікаційним ознакою.

До першої групи видаткової продукції відносять всі руди і концентрати;

тверде, рідке та газове паливо, природні будівельні та декоративні матеріали; дорогоцінні матеріали; сільськогосподарську продукцію, квіти, лікарські трави, продукти бджільництва, шовківництва, тваринництва, птахівництва, риболовства тощо. Деяка частина вказаної продукції може використовуватися у штуках (тварини, птиця, овочі, фрукти тощо), але її відносять до матеріалів.

Вся ця продукція не ремонтується і не може характеризуватися таким показником якості, як ремонтопридатність, незважаючи на те, що втрачені нею під час зберігання та транспортування властивості, можуть бути частково відновлені.

Іншу групу видаткової продукції складають матеріали і продукти, виготовлені за участю людини. Сюди відносять штучні палива і масла; продукцію металургії (прокат, зливки, сляби, провід, виливки тощо), хімічні речовини (солі, гази, кислоти, добрива, фарби, отрутохімікати, пластмаси, смоли, вибухові речовини, текстильні матеріали, шкіра , хутро тощо); будівельні матеріали (цемент, бетон, гіпс, скло, кераміка тощо); електро-і радіотехнічні матеріали; лікарські та медичні препарати; харчові продукти і тому подібне

Цю продукцію частково поділяють по декоративних і естетичним ознаками, вона може бути патентоспроможним і тому подібне. Але для неї, як і для першої групи, не властиві такі показники якості продукції, як надійність, ремонтоздібність, уніфікація і тому подібне.

Третю групу складають витратні вироби, до яких можна віднести кускове мило, лікарські штучні препарати, мотки ниток, дроту, кабелів, кондитерські вироби, пляшки, банки, бочки, балони тощо. Виробам цієї групи властиві патентно-правові та естетично-ергономічні показники якості, а також показники транспортабельності, рівня уніфікації, стандартизації тощо.

Четверту групу становлять вироби, які підлягають ремонту. До неї відносять практично всю продукцію машино-та приладобудування, електро-і радіотехнічної промисловості; легкого, хімічного, медичного, військового, транспортного і сільськогосподарського машинобудування; електронної, кінопрокатної, фотографічної, побутової техніки тощо.

П'яту групу становлять вироби, які не підлягають ремонту, до якої відносять вироби вакуумної та напівпровідникової техніки, резистори, конденсатори, реле, кулькові і роликові підшипники, кріпильні вироби тощо.

Оскільки продукцією можуть бути вироби та матеріали, то наступний термін продукція будемо вживати там, де вона може бути використана як окремі вироби і матеріали, а вироби - у випадках, коли продукція використовується тільки як матеріал.

Показниками якості виробів називають кількісну характеристику їх властивостей, що визначає їх якість для заданих умов створення та використання за призначенням. Показник якості виробу, який буде характеризувати тільки одне його властивість, називають одиничним, а показник якості виробу, який буде характеризувати це кілька його властивостей - комплексним показником якості. [11]

1.3 Якість товарів як складова конкурентоспроможності підприємства

Конкурентна боротьба має наслідком те, що з двох однакових товарів купують дешевший, а за однакових цін - якісніший. Зрозуміло, що якість завжди була і залишається важливою ринковою характеристикою товару, а оцінка якості товарів споживачами завжди визначатиме стратегію конкуренції промислових фірм.

Якість - це сукупність характеристик об'єкта, що свідчать про його здатності задовольняти визначені й гадані потреби. Якість продукції є одним з основних факторів, що формують перший рівень системи показників конкурентоспроможності продукції. Якість товару - це основний важіль забезпечення його конкурентоспроможності, оскільки узагальнено конкурентоспроможність товару може бути представлена наступним рівнянням:

Конкурентоспроможність товару = Якість + Ціна + Обслуговування

Структура пріоритетів конкурентоспроможності продукції характеризуються співвідношенням 4:3:2:1, у якому:

- на першому місці - якість продукції (має оцінку «4»);

- на другому - вартість (має оцінку «3»);

- на третьому - зниження затрат у сфері споживання продукції (оцінка «2»);

- на четвертому - якість сервісу продукції (має оцінку «1»)

Рівень якості - це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення потреб споживачів. Оцінювання якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів. [12]

Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу визначають обчисленням вибраних показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів. Відносний рівень якості визначають, порівнюючи показники продукції з абсолютними показниками якості кращих аналогічних вітчизняних та зарубіжних зразків виробів. Рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів повинен мати тенденцію до підвищення. У зв'язку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня, що враховує пріоритетні напрямки і темпи розвитку науки і техніки. По нових видах продукції доцільно визначати також оптимальний рівень якості - рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання продукції у певних умовах її споживання була б мінімальною.

Об'єктивна необхідність забезпечення належної якості в процесі проектування, виготовлення й використання нових виробів ініціює застосування у виробничо-господарській діяльності підприємств певної системи показників, що дає змогу визначати й контролювати рівень якості всіх видів продукції (Табл. 1 додаток Б)

Показники якості продукції та методи їх оцінки залежать від цілей, задач аналіз витрат на якість і можливостей одержання необхідних для його здійснення даних. Ці методи істотно розрізняються.

На етапах проектування, технологічного планування, підготовки й освоєння виробництва доцільно застосування функціонально-вартісного аналізу (ФВА). Це - метод системного дослідження функцій окремого виробу чи технологічного, виробничого, господарського процесу, структури, орієнтований на підвищення ефективності використання ресурсів шляхом оптимізації співвідношення між споживчими властивостями об'єкта і витратами на його розробку, виробництво й експлуатацію.

Ціль функціонально-вартісного аналізу полягає у виборі найбільш сприятливого для споживача і виробника варіанта рішення задачі про якість продукції і її вартості. Математично ціль ФВА можна записати в такий спосіб:

СВ / В = max

де СВ - споживча вартість аналізованого об'єкта;

В-витрати на досягнення необхідних споживчих властивостей.

ФВА проводиться в кілька етапів. На першому, підготовчому, етапі уточнюють об'єкт аналізу - носій витрат. Це особливо важливо при обмеженості ресурсів виробника. Наприклад, вибір і розробка чи удосконалення продукції, що випускається в масовому порядку, може принести підприємству значно більше вигод, чим більш дорогий виріб, вироблений мілкосерійно. Даний етап завершується, якщо знайдений варіант із низкою в порівнянні з іншими собівартістю і високою якістю.

На другому, інформаційному, етапі збираються дані про досліджуваний об'єкт (призначення, техніко-економічні характеристики). Вони йдуть декількома потоками за принципом відкритої інформаційної мережі. У мережу інформація з поліпшення якості виробу і зниженню витрат на його виробництво надходить з конструкторських, економічних підрозділів підприємства і від споживача до керівників відповідних служб. У процесі роботи вихідні дані обробляються в маркетинговому відділі, перетворюються у відповідні показники якості і витрат і надходять до керівника проекту.

На третьому, аналітичному, етапі докладно вивчаються функції виробу (їхній склад, ступінь корисності), його вартість і можливості її зменшення. Для цього доцільно використовувати принцип Ейзенхауера - принцип АВС, відповідно до якого функції поділяються на: А - головні, основні, корисні; В - другорядні, допоміжні, корисні; С - другорядні, допоміжні, марні.

Істотну допомогу у визначенні й аналізі витрат на якість продукції можуть зробити методи технічного нормування. Вони засновані на розрахунку подетальних норм і нормативів матеріальних ресурсів (сировини, покупних комплектуючих виробів і інших видів матеріалів), розрахунку трудомісткості й інших витрат, що включаються в собівартість продукції, а також витрат на гарантійне і сервісне обслуговування. Методи технічного нормування дозволяють досить точно визначити витрати як на новий виріб по його складовим, так і на удосконалення продукції.

Якщо підприємство переходить до виробництва нової продукції, що мала раніше аналог по споживчому призначенню і властивостям, то витрати на якість можна визначити різницею між витрати на якість і нову продукцію:

ВЯ = ВСТ - ВН, (1.3)

де ВЯ - витрати на якість;

ВСТ - витрати на якість продукції;

ВН - нова продукція.

Одним з методів, що дозволяють проаналізувати зміну витрат, пов'язаних зі зміною якості продукції, є індексний метод. Складність його застосування до даного предмета дослідження полягає в тім, що обидві ознаки повинні бути виражені кількісно. Якість же не завжди має кількісне значення і не завжди може бути описане словесно. Якщо показник якості має числові характеристики, то при побудові індексів їх можна використовувати як ваги витрат. У протилежному випадку вагами може служити кількість елементів конструкції виробу, кількість деталей, вузлів, виробів.

На практиці для рішення питання про вибір виробу для запуску у виробництво повинні проводитися усі види проектного аналізу: комерційний, технічний, організаційний, соціальний, екологічний і економічний. Для цього варто застосовувати всі доступні в кожній конкретній ситуації методи. Тільки такий аналіз може вважатися повноцінним і дати об'єктивний результат для ухвалення управлінського рішення.

Політика підприємства повинна споконвічно мати на меті високу якість продукції.

Поточне управління якістю на підприємстві - це динамічна система, яка повинна враховувати дію різних факторів, що впливають на формування кінцевої якості продукції.

Численні маркетингові дослідження показали, що, здійснюючи покупку, більшість покупців орієнтується на критерій «ціна - якість».

Розуміння «високої якості» у різних людей суттєво відрізняється: для одних - надійність, для інших - краса, для третіх - екстравагантність і т. п. Але алгоритм вибору в більшості випадків однаковий.

Людина зважує, чи «досить якості» їй запропонували за дану ціну.

При виборі товару, споживач свідомо або несвідомо враховує експлуатаційну якість товару, порівнює його граничну корисність (цінність) з витратами, пов'язаними з експлуатацією виробу.

Якість => Задоволеність споживача => Цінність / Вартість, (1.3)

Отже, для того, щоб товар був конкурентоспроможним, необхідно оптимізувати всі ланки виробничого циклу товару так, щоб ціна продукції відповідала її якості, а також рівню сервісу, та щоб товар був доступним для споживача. Згідно традиційного уявлення про процес підвищення якості, для забезпечення переваг товару, що поставляється, за рівнем ціни, якості, умовами поставки й сервісу виробник змушений, як правило, витрачати додаткові кошти, що виділяються ним із прибутку, і, як результат, підвищувати ціну продукції.

Есп= P/С max, (1.4)

де Р - цінність товару;

С - витрати на придбання й використання товару.

Щоб товар купувався споживачем за більш високою ціною, виробнику необхідно підвищити економічний ефект споживання (цінність) продукту зумовлений відношенням сумарної цінності товару до повних витрат на придбання й використання товару.

Рівень ціни виробництва безпосереднім чином визначає цінову конкурентоспроможність товару. Зрозуміло, що чим нижче цей рівень (рівень ціни виробництва), тим вищою може бути конкурентоспроможність виробленої продукції на ринку. В свою чергу рівень конкурентоспроможності продукції справляє багатовекторний вплив на діяльність підприємства та його ринкову позицію.

В основі всіх систем якості лежить «петля якості». Вона включає 11 етапів, або стадій, життя продукту, на кожному з яких повинна вироблятися оцінка якості.

Ефективна, добре структурована система якості дозволяє організації оптимізувати якість із погляду зменшення різних ризиків, зниження витрат і зростання прибутку. [13]

На сьогодні проблема конкурентоспроможності підприємства стоїть досить гостро. Оскільки в умовах ринкових відносин та загострення конкурентної боротьби в лідируючих позиціях залишаються тільки ті підприємства, які здатні до швидких змін в організації управління, до постійного оновлення виробництва, впровадження інновацій, постійного поліпшення якості та характеристик продукції та послуг.

Під конкурентоспроможністю продукції заведено розуміти сукупність її властивостей, що відбиває міру задоволення конкретної потреби проти репрезентованої на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами інших товаровиробників. Конкурентоспроможність підприємства визначається насамперед рівнем якості товару, що випускається. Тому для створення й випуску конкурентоспроможного товару на підприємстві необхідно забезпечити належний рівень якості продукції та виробництва в цілому. У процесі виробництва матеріалізуються найважливіші (визначальні) елементи конкурентоспроможності виробів: якість і витрати. Моделювання та визначення рівня конкурентоспроможності продукції є необхідною передумовою для її продажу (реалізації) на відповідному ринку.

Загалом поняття конкурентоспроможності характеризує властивість об'єкта задовольняти певну конкретну потребу у порівнянні з аналогічними об'єктами даного ринку. Конкурентоспроможність підприємства означає його здатність до ефективної господарської діяльності та забезпечення прибутковості за умов конкурентного ринку.

Беручи загалом, для визначення конкурентоспроможності продукції продуценту необхідно знати:

- конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованого на ринку товару;

- можливі розміри та динаміку попиту на продукцію;

- розрахунковий рівень ринкової ціни товару;

- очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних товарів;

- визначальні параметри продукції основних конкурентів;

- найбільш перспективні ринки для відповідного товару та етапи закріплення на них;

- термін окупності сукупних витрат, зв'язаних із проектуванням, продукуванням і просуванням на ринок нового товару.

Конкурентоспроможність конкретного об'єкта бажано вимірювати кількісно, що уможливить управління її рівнем. Для цього необхідна інформація, що характеризує корисний ефект даного об'єкта та об'єктів-конкурентів за нормативний строк їхньої служби й сукупні витрати протягом життєвого циклу об'єктів.

Отже, для того, щоб товар був конкурентоспроможним, необхідно оптимізувати всі ланки виробничого циклу товару так, щоб ціна продукції відповідала її якості, а також рівню сервісу, та щоб товар був доступним для споживача. Згідно традиційного уявлення про процес підвищення якості, для забезпечення переваг товару, що поставляється, за рівнем ціни, якості, умовами поставки й сервісу виробник змушений, як правило, витрачати додаткові кошти, що виділяються ним із прибутку, і, як результат, підвищувати ціну продукції [14].

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЯКОСТІ М'ЯКО-НАБИВНИХ ІГРАШОК В УКРАЇНІ

2.1 Загальна характеристика ринку м'яко-набивних іграшок в Україні

Споживні властивості іграшок формуються під час їх виробництва. Споживні властивості дитячих іграшок залежать від ряду факторів, основними з яких є: властивості матеріалу, з якого було виготовлено іграшку, функціональністю іграшки, ергономічні властивості іграшки, надійність, безпечність (біологічну та механічну), ремонтопридатність та естетичні властивості.

Важливо, щоб матеріал з якого виготовлена іграшка та покриття іграшки були безпечними. Наявність спеціального паспорту, в якому повинно бути вказано, що іграшка виготовлена із безпечного матеріалу, який не має алергічних та токсичних властивостей. Маленька дитина обов'язково оближе іграшку, тому фарба або покриття, які використовується для іграшки, повинна не злазити. Також іграшка не повинна мати неприємний запах.

Функціональність іграшки характеризується її корисністю, тобто здатністю іграшки виконувати свої функції. Іграшка може бути гнучко використана відповідно до задуму дитини, сюжетом гри в різних функціях. Також іграшка може бути придатна до використання в колективних видах діяльності (у тому числі і за участю дорослого) та може ініціювати спільні дії.

Ергономічні властивості характеризують гігієнічність, зручність та комфорт при експлуатації іграшки в системі «людина - виріб - навколишнє середовище». Тому іграшка повинна мати можливість митися.

Антропометричні властивості іграшки - відповідність конструкції іграшки масі дитини.

Безпечний розмір - іграшка, і її складові частини повинні бути досить великими, щоб маленька дитина не проковтнула їх. На іграшках звичайно вказується, з якого віку вона рекомендується для дитини - якщо на ній є знак «від 3-х років», то вона може містити дуже дрібні деталі.

Безпечна вага - співвідношення ваги іграшки і дитини, дитина повинна самостійно піднімати іграшку, щоб вона не була дуже важкою та не шкодила дитині, якщо іграшка впаде.

Надійність характеризується здатністю іграшки виконувати свої функції, при цьому зберігаючи свої експлуатаційні показники в заданих межах під час певного відрізку часу.

Ремонтопридатність іграшки характеризується пристосованістю іграшки до ремонту.

Показники безпечності характеризуються особливістю іграшки, яка забезпечує нешкідливість та безпечність іграшки при експлуатації дитиною. Біологічна безпечність - відсутність шкідливих для дитини речовин (свинцю, кадмію та ін.). Механічна безпечність - захист дитини від гострих кромок, від частин механізму, що швидко обертається та ін.. У м'яких іграшок дуже часто відклеюються очі - маленька дитина може взяти їх у рот. Безпечна конструкція - відсутність гострих країв і задирків, вузьких щілин і отворів, куди можна засунути пальці. Для найменших дітей небезпеку можуть представляти іграшки з довгими мотузочками (більш 15см).

Безпечний колір - занадто яскравий колір, що ріже око, може впливати на зір і нервово-психічний стан дитини.

Безпечний звук - уникайте Іграшок з голосним, пронизливим і різким звуком, що можуть зашкодити слуху дитини. Іграшки повинні видавати спокійні і мелодійні звуки.

Естетичні властивості іграшки - характеризуються здатністю іграшки через зовнішні ознаки форми виражати свою суспільну цінність. Іграшка є засобом художньо-естетичного розвитку дитини, прилучає його до світу мистецтва; може бути виробами художніх промислів.

Класифікація іграшок за виховним призначенням: іграшки, які сприяють початковим рухам і сприйняттям; іграшки, що сприяють фізичному розвитку дитини; іграшки, що знайомлять дітей з елементами науки і техніки, навколишнім середовищем, з трудовими процесами, іграшки що сприяють музичному та художньому розвитку дитини; за віком до 1 року, від 1 до 3-х років, від 3-х до 5-ти років, від 5-ти до 7-ми років, від 7-ми років і більше; за матеріалом виробництва: м'яко-набивні, дерев'яні, металеві пластмасові, гумові тощо.

Споживні властивості іграшок формуються під час їх виробництва. Споживні властивості дитячих іграшок залежать від ряду факторів, основними з яких є: властивості матеріалу, з якого було виготовлено іграшку, функціональність іграшки, ергономічні властивості іграшки, надійність, безпечність (біологічна та механічна) та естетичні властивості. [15]

2.2 Аналіз показників якості м'яко-набивних іграшок в Україні

Асортимент і якість формується на основі розвитку виробничих сил, зростання виробництва продукції промисловості.

Якість іграшок повинне відповідати вимогам стандартів.

Іграшки повинні бути красиво оформлені, мати гладку поверхню, покриття повинне бути рівномірним, без пропусків, патьоків. Іграшки повинні бути безпечними, гігієнічними, повинні добре очищатися і митися. Заводні іграшки повинні мати безвідмовно діючий механізм. Звуки, які видають іграшки, повинні бути приємними для слуху. Фарби повинні бути абсолютно нешкідливими. Перелік барвників та інші вимоги до якості іграшок визначаються санітарними правилами з виробництва та продажу іграшок.

Іграшки упаковують в коробки індивідуально або по кілька штук. У маркуванні вказують найменування іграшок, товарний знак, найменування виробника, його місцезнаходження, артикул, номер ГОСТу, дату виготовлення, відмітку ВТК.

Зберігають іграшки при температурі 10-20 о С, відносній вологості 65%.

Якість іграшок має відповідати:

ДСТУ ІSO 8124-1-2003. Безпечність іграшок. Аспекти безпеки, що стосуються механічних та фізичних властивостей.

ДСТУ ІSO 8124-2-2003. Безпечність іграшок. Аспекти безпеки. Займистість.

ДСТУ ІSO 8124-3-2003. Безпечність іграшок. Аспекти безпеки. Міграція певних елементів.

ДСТУ 1724-92. Іграшки ялинкові і ялини штучні. Загальні технічні умови.

ДСТУ 2028-92. Іграшки. Ляльки людей і тварин. Загальні технічні умови.

ДСТУ 2029-92. Іграшки. Предмети ігрового вжитку. Загальні технічні умови.

На іграшках, призначених для гри на мілководді та підтримання дитини на воді, вміщується таке застереження: «Увага! Допускається використовувати на мілководді і тільки під наглядом дорослих».

У разі виробництва іграшок відповідно до вимог національних стандартів, застосовується модуль Аа. Якщо виробник не забезпечує відповідність виробництва іграшок національним стандартам або забезпечує частково чи на ці іграшки стандартів не існує, застосовується модуль С.

Важливим фактором, що впливає на формування асортименту, є науково-технічний прогрес. У виробництві іграшок використовуються нові технології і матеріали, змінюються способи їх обробки, нові технічні ідеї і рішення. Зараз виробники намагаються використовувати у виготовленні іграшок з матеріалів менш алергенних, підвищеної комфортності, матеріалів, які дозволяють довго користуватися іграшкою без чищення, миття. Підвищення корисності іграшок теж немаловажний фактор у виготовленні іграшок: наприклад, іграшка може служити не просто іграшкою, але якщо її виготовити у формі портфелика, то її можна використовувати як сумочку, в якій дитина зберігає свої «потрібні їй речі». Велика м'яка іграшка може служити ще і подушкою для дитини, на якій вона із задоволенням засинає і т.д.

Розвиток і вдосконалення асортименту обумовлені і соціальними чинниками - зростанням добробуту населення і платоспроможного попиту населення певного району (краю, області), його професійна зайнятість та культурний рівень, а також кліматичні умови, сезонність, національні особливості, місцеві смаки і переваги. Тому компанії, які виробляють іграшки і торгують ними, ведуть розробку цінової політики з урахуванням системи знижок, зниження сукупних витрат, роблять знижки на більші партії (накопичувальні, дилерські і т.д.).

Істотними факторами формування асортименту є мода і престиж товарів. На підприємствах створюються естетичні комісії з питань моди, які розробляють рекомендації по перспективному напрямку моди при виготовленні іграшок.

Сучасні компанії приділяють особливу увагу цим ознакам для зміцнення своїх позицій на ринку. Вони розуміють, що розширення товарного асортименту, постійна розробка нових моделей, розробка цінової політики з урахуванням знижок, зниження сукупних витрат, забезпечення високої якості на основі впровадження сучасних технологій і інновацій, формування іміджу, активізація маркетингових зусиль по просуванню бренду - все це ключові фактори успіху .

Тільки ретельно проаналізувавши всі ці ключові фактори можна розраховувати на успіх.

Отже, ринок дитячих іграшок на сьогоднішній день є одним із ринків, що динамічно розвиваються, і не збирається поступатися позиціями в найближчі роки. Дитяча іграшка - той товар, попит на який росте прямо пропорційно збільшенню добробуту населення країни і росту народжуваності. А оскільки політика держави спрямована на подальше збільшення народжуваності в країні і питанням дитинства приділяється багато уваги, аналітики пророкують ринкові дитячих іграшок світле майбутнє. Обсяг легального ринку іграшки в Україні сьогодні оцінюють у 1,5млн.у.о. [15]

Аналіз асортименту іграшок на матеріалах магазину «Антошка» м. Дніпро:

Приватне підприємство торгівельна фірма «Антошка» - національна мережа дитячих магазинів «Антошка», лідер на ринку роздрібної торгівлі дитячими товарами в Україні.[16]

ПП ТФ «Антошка» на сьогодні, є першою і однією з самих розгалужених мереж на дитячому ринку України - це більше 37 магазинів в 18 містах, в тому числі найбільший в країні дитячий торгово-розважальний комплекс ТРЦ «Антошка» в Харкові.

Головною метою компанії є забезпечення батьків максимально повним асортиментом товарів для росту, безпеки та розвитку дитини.

Завдяки діяльності ПП ТФ «Антошка» виник новий, унікальний для України та інших країн СНД формат дитячого магазина - дитячий супермаркет.

У роздрібній мережі ПП ТФ «Антошка» зібрано широкий асортимент дитячих товарів, які поставляються від постійних іноземних і вітчизняних партнерів.

ПП ТФ «Антошка» йде в ногу з часом, відстежуючи всі тенденції в дитячому світі і на ринку дитячих трендів (моди, розваг). Всі дослідження здійснюють вплив на соціальне життя нашої компанії і на розширення асортименту товарів і послуг, які продаються в магазинах мережі. ПП ТФ «Антошка» регулярно проводить розважальні та розвиваючі заходи для дітей в магазинах.

Наша діяльність в сфері корпоративної соціальної відповідальності, з одного боку, відображає нашу основну діяльність з торгівлі дитячими товарами, з іншого, - пов'язана з широким міжнародним контекстом сталого розвитку і викликами, що стоять перед людство

Очолює Компанію дирекція підприємства. У її підпорядкуванні знаходяться: директор департаменту роздрібної торгівлі, директор департаменту нерухомості, фінансовий директор. В свою чергу, у підпорядкуванні директора департаменту роздрібної торгівлі знаходяться: директор фінансовий, директор департаменту з управління персоналом, директор департаменту програмного забезпечення, заступник директора департаменту по забезпеченню продажів, директор з маркетингу, директор з операцій та розвитку.

Відповідно до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторської діяльності» від 21.12.2017 року № 2258-VIII ПП ТФ «Антошка» створено Аудиторський комітет підприємства. [18]

Аудиторський комітет підприємства, що становить суспільний інтерес, забезпечує:

- інформування керівництва підприємства та власника про результати обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємства;

- моніторинг процесу складання фінансової звітності та надання рекомендацій і пропозицій щодо забезпечення достовірної інформації;

- оцінку ефективності систем внутрішнього контролю та управління ризиками підприємства;

- моніторинг виконання завдань з обов'язкового аудиту фінансової звітності;

- оцінку незалежності суб'єктів аудиторської діяльності, які надають послуги з обов'язкового аудиту;

- проведення прозорого відбору суб'єктів аудиторської діяльності та обґрунтування рекомендацій за його результатами.

У непростих соціально-економічних умовах ПП ТФ «Антошка» продовжує залучати нових покупців і консолідувати ринок, показавши за 2018 р зростання кількості обсягів продаж.

У 2018 році компанія показала стабільний ріст, про що свідчать фінансові показники. Дохід від реалізації за 2018р. збільшився, в порівнянні з попереднім роком, більш ніж на 10,8%, і склав 1 407 млн.грн.. Чистий прибуток компанії за 2018 рік склав 6 210 тис грн., що, майже, на 36% більше ніж, в попередньому році. Проте валова маржа знизилася на 1,9 в.п. та склала 23,2% проти 25,2% минулого року. Суттєво знизилися фінансові витрати (більш ніж 31%)/, що зберегло ріст сукупної прибутку і маржи (сукупна маржа збільшилася 0,44% проти 0,36%). Менеджмент компанії підтримує ефективність всіх процесів діяльності

Одним із основних критеріїв оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність. У ПП ТФ «Антошка» постійно контролюються показники ліквідності для швидкого реагування і зменшення фінансових ризиків для підприємства. [18]

Оцінку ліквідності підприємства виконують за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності, із сумою поточних зобов'язань.

Коефіцієнт загальної ліквідності (Коефіцієнт покриття) на кінець 2018 року становить 1,15, (на кінець 2017 року 1,1), що свідчить про покращення ліквідності протягом звітного року. Загалом, рівень оцінюється як стабільно нормальний.

Коефіцієнт поточної ліквідності (Коефіцієнт швидкої ліквідності) за 2018 рік дорівнює 0,4, що показує задовільне значення, як і в минулому році (2017 рік - 0,5). Компанія є спроможною перекрити свої поточні зобов'язання поточними ліквідними активами. [18]

Коефіцієнт швидкої ліквідності ПП ТФ «Антошка» - 0,45. Більшість оборотних активів підприємства знаходяться у товарних запасах. Однак, коефіцієнт не суттєво менший за середнє значення (0,5), що говорить про можливість підприємства розраховуватися з поточними зобов'язаннями.

Компанія ПП ТФ «Антошка» приділяє значну увагу охороні навколишнього середовища, економії природних ресурсів і утилізації упаковки. Компанія своєю діяльністю доводить, що саме від нашого дбайливого ставлення до природи залежить те, в яких екологічних умовах завтра будемо жити ми і майбутнє покоління - наші діти. [18]

Впровадження сучасних технологій і рішень, спрямованих на скорочення споживання ресурсів, важливо для нас як з точки зору зниження операційних витрат, так і з точки зору мінімізації впливу на навколишнє середовище. Так в компанії проходить програма по заміні всіх освітлювальних приладів на більш економічні, що дозволить зменшити шкоду, яка наноситься природі.

Автоматизація бізнес-процесів Компанії, що здійснюється в рамках нашої стратегії, не тільки призвела до підвищення ефективності операцій, але і дозволила скоротити споживання ресурсів - офісного паперу.

ПП ТФ «Антошка» сплачує екологічний податок за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, а саме стаціонарним котлом.

На постійній основі приходить утилізація сміття та використаних ламп освітлювання сторонніми організаціями, що мають на це відповідні ліцензії.

Станом на 31.12.2018 р. у ПП ТФ «Антошка» працює 1299 осіб.

85 жінок займають керівні посади. [18]

У компанії ПП ТФ «Антошка» надаються рівні можливості для працевлаштування і кар'єрного зростання незалежно від гендерної приналежності і забезпечується повага до прав кожної людини.

Інвестиції в людський капітал, гідна оплата і мотивація персоналу є невід'ємними елементами кадрової політики компанії.

У 2018 році проведена ревізія Місії та Цінностей Компанії (Турбота, Довіра, Лідерство, Відповідальність, Сімейна культура), створена корпоративна культура ТУРБОТА. Це не просто гучні слова, ми наповнили кожну цінність сенсом, та для їхнього повсюдного впровадження щомісяця проводяться заходи на підтримку кожної з цінностей.

З січня 2019 року реалізується проект «Дякую», спрямований на висловлювання щирої вдячності колегам (на порталі, в особистих і групових зборах відділів та підрозділів), співробітникам магазинів від Клієнтів (плакати в магазинах, на яких Клієнт має змогу написати вдячні відгуки співробітникам).

Традиційними для нашої Компанії є щорічні Підсумкові збори, на яких відзначаються заслуги співробітників й також висловлюється подяка за роботу працівникам з багаторічним досвідом - 10, 15, 20 років (заплановано на 09.04.19); [18]

Для нематеріальної мотивації співробітників магазинів проводяться мотиваційні програми спільно з постачальниками: наприклад, протягом червня-грудня 2018 року проводився конкурс з продажів меблів ТМ «Пали». За результатами конкурсу 3 працівника магазинів «Антошка» буде відзначено спеціальними бонусами.

ПП ТФ «Антошка» протягом 2018 року активно співпрацювала з благодійною організацією «Речі, які допомагають». Для цього в фойє центрального офісу компанії був розміщений бокс для збору одягу. Частина речей була передана на благодійність для малозабезпечених, частина - на переробку, решта - на продаж в магазині «Добро Бутік», який спрямовує 100% свого доходу на допомогу тяжкохворим дітям.

16 червня 2018 року в Одесі, Києві, Харкові, Львові та Дніпрі пройшов вже третій щорічний корпоративний сімейний забіг «Run For Fun», в якому взяли участь теперішні та колишні співробітники компанії, члени їх родин, а також друзі та партнери компанії. Метою даного свята спорту є популяризація здорового способу життя та веселе об'єднувальне дозвілля для співробітників. [17]

Асортимент іграшок в магазині «Антошка» можна поділити:

За віком дитини:

- до 1 року (брязкальця та підвіски);

- від 1 до 3 років (брязкальця, музичні інструменти, мобіли тощо);

- від 3 до 5 років (брязкальця, ляльки, м'які іграшки тощо);

- від 5 до 7 років (залізні та автомобільні дороги, м'які іграшки, пірамідки, машинки, ляльки тощо);

- від 7 років і більше (барабан, барбі, іграшки для рольових ігор, інтерактивні іграшки, для розвитку, пазли тощо).

За призначенням:

- для купання (кораблики, гумові каченята, рибки тощо);

- для рольових ігор (залізна дорога, магазин, набір інструментів для хлопчиків, набір для випічки для дівчаток тощо);

- для творчості (набір для фокусів, набір «Дзеркало Принцеси», магнітний конструктор на 120 деталей тощо);

- ігри для логіки (пазли, мозаїки тощо);

- іграшки для розвитку музичних здібностей (різні дитячі музичні інструменти);

- іграшки для ознайомлення дітей з елементами науки і техніки (конструктори, залізні дороги, машинки, літачки тощо);

За матеріалом виготовлення:

- дерев'яні;

- м'які;

- гумові;

- пластмасові.

За видами:

- сюжетно-образні іграшки: іграшки, які відображають образ людини, тварин, транспорту або інших предметів. За допомогою подібної гри дитину можна познайомити з різними поняттями і ситуаціями. Дуже часто у продажу можна знайти комплексні сюжетні іграшки, наприклад набори тварин або техніки;

- радіокеровані іграшки: ці іграшки справжня радість для будь-якої дитини. Радіокеровані іграшки буквально самі грають з малюком, дозволяючи йому здійснювати необхідні маніпуляції;

- спортивні іграшки: такі іграшки сприяють фізичному розвитку малюків і підійдуть для особливо активних дітей. Спортивні іграшки у свою чергу діляться на декілька підгруп, які характеризуються своїм впливом на різні м'язи. Деякі спортивні іграшки більше сприяють розвитку активних рухів,бігу, стрибків та ін. (каталки, велосипеди та ін.) Інша категорія іграшок більше впливає на зміцнення м'язів рук, розвиває спритність, координацію рухів. До цих іграшок можна віднести м'ячі, кеглі та ін. Іграшки для спортивних групових ігор допомагають не тільки краще розвинути себе фізично, але і учать спілкуванню в колективі;

...