Класифікація маркетингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ ВНЗ УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА»

Кафедра підприємництва, управління та адміністрування

Завдання

з дисципліні «Маркетинг»

на тему: Класифікація маркетингу

Виконав студент групи ЗОО-21.2-1фмб-мк

Митрохіна О.В.

Миколаїв - 2021

Зміст

Вступ

1. Основні рівні маркетингу

2. Класифікаційні ознаки маркетингу

Вступ

Для досягнення комерційного успіху підприємницьким структурам необхідно створити товари, які можуть привернути увагу споживачів, незважаючи на існування на ринку безлічі їх аналогів. Це особливо важливо для структур малого та середнього бізнесу, які не можуть змагатися з великими компаніями у сфері витрат і цінової політики, проте завдяки продуктовим інноваціям, тобто виведенню на ринок нового продукту, здатного задовольняти потреби споживачів краще, ніж існуючі товари, можуть нарощувати свій підприємницький дохід.

Під інноваційним товаром (товаром-інновацією) здебільшого розуміють оригінальні вироби, поліпшені варіанти або модифікації існуючих товарів, а також нові марки, які є результатом НДДКР фірми-виробника.

Яку б матеріально-речову форму новий продукт не мав, процес його створення передбачає планування і здійснення інноваційної діяльності в кілька етапів: генерування ідей, оцінювання та відбір перспективних ідей, розробка концепції товару, розробка і створення дослідного зразка, пробний маркетинг. Створення маркетингового плану інновації визначає не тільки скоординованість і організованість її втілення в життя, але і її економічний успіх.

маркетинг ринок інновація кон'юнктура

1. Основні рівні маркетингу

Концепція маркетингу інновацій є основою роботи всієї маркетингової служби, дослідження ринку і пошуків конкурентної стратегії підприємства. Першорядним завданням підрозділів маркетингу на початковому етапі пошуку інновації стає дослідження ринку: рівня попиту і конкуренції, поведінки покупця і динаміки його переваг, наявності конкуруючих продуктів і можливостей закріплення новинки на ринку. Стратегія маркетингу, аналіз ринку та оперативний маркетинг складаються з шести принципових етапів:

загальноекономічного аналізу ринку;

аналізу економічної кон'юнктури;

спеціального дослідження ринку;

розробки стратегії проникнення нововведення;

оперативних заходів маркетингу;

оцінки витрат і доходів від маркетингу.

З концепції маркетингу випливає, що інноваційний маркетинг в сучасному розумінні являє собою єдність стратегій, філософії бізнесу, функцій і процедур управління та методологічної основи.

Інноваційний маркетинг для країн з перехідною економікою є, по суті, нововведенням. В індустріально розвинених країнах маркетингова концепція розвитку фірми займає почесне місце вже протягом десятиліть. При цьому треба зауважити, що становлення інноваційного маркетингу як наукової дисципліни довелося тільки на останні десятиліття.

Інноваційний маркетинг як поняття ширше, ніж маркетинг інновацій, він включає місію організації, філософію мислення, область наукових досліджень, стиль управління та поведінки. Це органічне, а не нав'язане новаторство, особливий тип відносин і повне прийняття ризику.

Інноваційний маркетинг має соціальну орієнтацію послідовників. Найбільш важливими його видами є стратегічна й оперативна складові.

В основу стратегічних маркетингових досліджень закладається аналіз кон'юнктури ринку з наступною розробкою сегментів ринку, організацією і формуванням попиту, моделюванням поведінки покупця.

Підприємницька фірма повинна бути націлена спочатку на завоювання ринку, розширення і поглиблення сегментації, створення свого споживача. Крім аналізу ринків і факторів зовнішнього середовища сучасний маркетинг не тільки вивчає сьогоднішніх споживачів, а й формує потенційно можливих.

Стратегічний маркетинг орієнтований на тісний контакт працівників маркетингових і соціологічних служб підприємства зі споживачем (анкетування, опитування по телефону, репрезентативні вибірки і т.д.)

Так як не багато хто дрібні та середні фірми можуть дозволити собі мати відділ маркетингу, слід ширше застосовувати консультації фахівців, відвідування виставок, вивчення каталогів, безпосередній контакт з покупцем. Найбільш вдалим методом зниження ризику може бути комплексний вид маркетингу ("маркетинг-мікс"), заснований на постійного зворотного зв'язку між виробником і споживачем. Підприємець повинен бачити споживача у всьому різноманітті його оточення, поведінки, бажань, неусвідомлених потенційних потреб.

Необхідно не тільки випускати різноманітний асортимент продукції, але одночасно сконцентрувати зусилля на створенні тактики передчасного локального старіння своєї ж продукції з метою швидкого просування модифікацій, які заміняють і витісняють нововведень. Саме при такому маркетингу забезпечено лідерство на ринку.

Загальноекономічний аналіз дозволяє досліджувати макроекономічні фактори, що мають відношення до попиту на нововведення, у тому числі населення, темпи його зростання, душовий дохід і споживання, індекс споживчих цін, "споживчий кошик", темпи інфляції й ін Крім того, сюди відноситься вивчення юридичних і інституційних умов, а також практики законодавства, пов'язаної з імпортом та експортом подібної продукції, квотуванням, обмеженнями по стандартах, зобов'язанням, податкам, субсидіям і т.д. При цьому необхідно проаналізувати існуючий рівень національного виробництва подібної продукції, наявність або можливість імпорту, існуючий рівень експорту, дані про виробництво імпортозамінної продукції і про доповнюючих нововведеннях.

Аналіз економічної кон'юнктури пов'язаний, насамперед, з общекон'юнктурнимі тенденціями і з дослідженням кон'юнктурообразующіх факторів (КОФ).

Економічна кон'юнктура - це форма прояву на ринку факторів і умов відтворення в їх взаємозв'язку з зовнішнім і внутрішнім середовищем. Виходячи з цього, КОФ є рушійною силою, що визначає динаміку змін кон'юнктури, її напрямок і темпи розвитку. До цих факторів можна віднести як макровоздействія, так і конкретну сферу впливу. Так, до важливих Макрофактори відносяться циклічні економічні процеси, елементи державної політики в галузі приватизації, податків, бюджету, соціального забезпечення, системи амортизаційних відрахувань, науки, техніки і технологій.

Їх поділяють на належні до різних сторін ринкового процесу (фактори попиту, пропозиції, ціни), за походженням (економічні, соціальні, політичні, науково-технічні тощо), а також по керованості, передбачуваності і спрямованості впливу.

Кон'юнктурообразующіх фактори можуть бути довготривалими (до 10 років), середньостроковими (3-5 років) і короткостроковими, а також циклічними, нециклічними, сезонними. Особливо слід виділити кон'юнктуру товарного ринку. Так, макроекономічні чинники найбільшою мірою впливають на виробництво в машинобудуванні і будівництві, сезонні фактори - на ринку продовольства, сировини, туристичних послуг, а політика в галузі соціального забезпечення та рівня доходів - на ринки товарів споживчого попиту і житлове будівництво. Інноваційна політика держави та розвиток фундаментальних наук визначають найважливіші фактори кон'юнктури в області нововведень.

Дослідження ринку (кабінетні та польові) засновані на детальній оцінці існуючої ємності ринку, його фірмової структури, сегментації, динаміки норми прибутку і обсягу продажів продукції, аналогічної нововведенню.

Ключовим моментом третього етапу стратегії маркетингу є дослідження і прогнозування попиту на новий товар, засноване на доскональному вивченні реакції споживача на нововведення.

Згідно з положеннями інноваційного маркетингу процес сприйняття нового товару складається з наступних етапів:

1. Первинна поінформованість. Споживач дізнається про інновації, не має достатньої інформації,

2. Впізнавання товару. Споживач вже має деяку інформацію, виявляє цікавість до новинки; можливий пошук додаткової інформації про новинку (реклама, проспекти, довідники).

3. Ідентифікація нового товару. Споживач зіставляє новинку зі своїми потребами.

4. Оцінка можливостей використання нововведення. Споживач приймає рішення про апробацію нововведення.

5. Апробація нововведення споживачем з метою отримання відомостей про інновації та про можливість придбання.

6. Прийняття рішення за результатами тесту про придбання або інвестуванні в створення нововведення.

Крім етапів сприйняття нового товару маркетологам необхідно класифікувати споживачів за ступенем їх сприйнятливості до інновацій. Так, у більшості споживачів виникає якийсь психологічний бар'єр при сприйнятті інновацій. Однак після ефективних рекламних і маркетингових заходів співвідношення між сприйняли і невоспрінявшімі інновацію змінюється, число перших неухильно зростає.

З малюнка видно, що більше 80% споживачів рано чи пізно, але сприймають нововведення. І хоча у різних категорій споживачів терміни його сприйняття різні, найчисленнішу групу становлять категорії раннього більшості (34%) і запізнілого більшості (34%). Число споживачів, практично не сприймають інновацію, - менше 16%. Нечисленність категорії "новаторів" вказує на високу чутливість і сприйнятливість до товарної новизні лише у обмеженої частини суспільства. Інноваційну сприйнятливість інших можна підвищувати шляхом активізації дорогих маркетингових розробок.

Слід зазначити, що характер інновації безпосередньо позначається на темпах її сприйняття. Деякі види інновацій завойовують популярність буквально в один день, іншим для цього потрібен тривалий час. На темп сприйняття інновації впливає п'ять характеристик:

порівняльну перевагу або ступінь удаваного переваги над існуючими моделями. Наприклад, чим вище швидкодія, більше об'єм пам'яті, мініатюрніше габарити ПЕОМ, тим швидше вони будуть сприйняті як інновація в області обчислювальної техніка;

наступність і сумісність методів, тобто ступінь відповідності прийнятим споживчим цінностям і досвіду споживачів інновації. Так, успіх програмних продуктів для бухгалтерського обліку, для інноваційного застосування обчислювальної техніки залежить від пристосування системи до психології і звичкам споживачів, усталеною робочої процедурою і можливості мінімізувати психологічний стрес;

складність, тобто відносна труднощі розуміння її суті і принципів впровадження, а також вигод від використання;

подільність процесу впровадження інновації, тобто можливість вводити нововведення поетапно і поступово оцінювати результат;

комунікаційна наочність, тобто можливість зрозуміло описати корисність і вигоду від застосування інновації.

У цьому відношенні має сенс відзначити, що інновації, корисність яких може бути оцінена кількісно (матеріально), часто здаються на перший погляд більш привабливими, ніж інновації, спрямовані на якісне поліпшення функціонування виробничої системи в цілому, хоча на практиці об'єктивна і суб'єктивна корисність останніх може призводити до набагато більш значного непрямому ефекту.

Крім загальних властивостей, необхідних для впровадження інновацій на ринок, велике значення для споживача мають конкретні показники якості: конструкторські характеристики, дизайн, споживчі властивості, експлуатаційні можливості, комфортність і, звичайно, ціна.

Прогноз попиту на новий товар ґрунтується на системному дослідженні взаємозв'язків між учасниками ранка і їх діяльністю. Елементами системи маркетингу є учасники ринку: покупці, продавці, торгові агенти, посередники, брокери, іміджмейкери, рекламні агентства і т.д. Важливим елементом дослідження ринку є встановлення функціонального взаємозв'язку між виробниками нововведення і його кінцевими користувачами.

Однак центральну роль у системному аналізі відіграє аналіз форм, методів і рівня конкуренції, поведінки можливих конкурентів. Прогноз поведінки всіх учасників ринку і оцінка дій конкурентів є вирішальними при просуванні нового товару і формуванні попиту на нього. Отже, розробка стратегії проникнення нововведення на ринок заснована на ступені новизни товару, вигляді конкуренції на ринку і рівні конкурентних переваг фірми-новатора.

Принципова новизна товару, що випускається, технологія його виготовлення дозволяють говорити про інноваційну монополії фірми на початкових стадіях життєвого циклу нововведення. Формування попиту на принципово нові вироби пов'язано, таким чином, з двома вирішальними моментами: з відсутністю попиту на нововведення з одного боку, і з інноваційною монополією виробника нововведення - з іншого. У цьому випадку інноваційний маркетинг має креативний характер, складається з системи заходів, що формують попит на умовах інноваційної монополії і максимізації прибутку.

Відповідно до поглядів західних маркетологів, інноваційна монополістична конкуренція починається вже на першій стадії - стадії мобілізації капіталу під інноваційний проект. Друга стадія здійснюється шляхом розгортання НДДКР, отримання нової науково-технічної інформації та дослідження ринку. Третя стадія - реалізація НДДКР і впровадження нововведення у виробництво. При цьому фірма керується перспективними цілями максимізації прибутку і позицією лідера, заснованої на конкурентних перевагах. Наступна стадія - вихід фірми-новатора на ринок з принципово новим товаром. При цьому фірма займає виняткове становище: конкуренції на ринку практично немає, ціни на даному етапі життєвого циклу нововведення будуть найвищими.

Ці процеси активізують конкурентів, розгортається конкурентна боротьба, вірогідним результатом якої є створення товарів-замінників, модифікантів, удосконалень, імітацій і т.д. Високий прибуток від нового товару стимулює пошук нових сфер застосування капіталу, відбувається перелив капіталу в більш вигідні сфери, що супроводжується рухом надлишкового капіталу монополій і конкуруючих угруповань, а також дрібного і середнього капіталу.

Конкуренція - один з провідних, показників зовнішнього середовища. Першорядне завдання менеджера - порівняльний аналіз конкурентоспроможності своєї фірми і фірм-суперників. У кінцевому рахунку, успіх конкурентної боротьби визначають внутрішні умови підприємства та їх взаємодія з зовнішніми чинниками.

Результати аналізу конкурентних позицій підприємства можуть перевірятися різними способами: на основі порівняння як кількісних, так і якісних (наприклад, місця, займаного на ринку) показників.

Оцінка переваг і недоліків діяльності є підставою для розробки подальшої стратегії фірми і прогнозу стану ринку.

Крім того, результати аналізу стають основою оперативної роботи менеджерів, спрямованої на усунення недоліків у своїй фірмі і нейтралізацію конкурента. Оцінка конкурентоспроможності підприємства дозволяє робити прогноз подальшого розвитку фірми з урахуванням її уразливості.

Інноваційний тип економічного розвитку означає, насамперед, різке зниження детермінованості і ускладнення системи в цілому. При високій активності зовнішнього середовища з її соціальними і політичними конфліктами і потрясіннями, інформаційними та технологічними трансформаціями, поведінка економічної системи та її структуроутворюючих елементів починає набувати все більш імовірнісний і непередбачуваний характер. У цих умовах виживання підприємств знаходиться в прямій залежності від здатності керівників та їх вміння орієнтуватися в несподіваних ситуаціях, передбачати ризик. Логіка розвитку новаторської фірми приводить до переносу центру ваги з оперативного тактичного планування та управління на стратегічний рівень, на рівень формування нового типу управління - інноваційного маркетингу. У ньому зберігаються різні фрагменти традиційних принципів, але вони використовуються стосовно до ситуаційного аналізу. Це дозволяє оптимізувати діяльність фірми в умовах безперервного пошуку нововведень, джерел капіталу і нових ринків. У таких обставинах ситуацію в цілому визначають взаємодії умов внутрішнього і зовнішнього середовища.

У інноваційному маркетингу методи, підходи та стиль ефективного керівництва змінюються залежно від ситуації. На кожній стадії життєвого циклу інновацій потрібні різні методи і підходи, різна стратегія і тактика маркетингу.

Система заходів інноваційного маркетингу тісно ув'язана не тільки з системами оновлення виробництва, а й з динамікою накопичення та переливу капіталу.

Найважливішим напрямком маркетингових заходів є стратегія і тактика проникнення нововведення на ринок, що включає формування конкурентної стратегії нововведення, заснованої на формуванні каналів збуту і позиціонуванні нового товару. Позиціонування означає систему визначення місця нововведення в ряду товарів, що вже є на ринку. Мета позиціонування - зміцнення позицій нововведення на ринку.

Позиціонування нового товару означає насамперед конкуренцію між новинкою і вже існуючими товарами.

Позиціонування інновації - це визначення її місця в ряді вже наявних. Так, під інновацією з позицій маркетолога можна розуміти і якісно новий товар, який не має аналогів, новий для даної фірми або даного ринку, і товар-Імітацію, що вже має аналогії у вітчизняній або зарубіжній практиці, і товар з новою сферою застосування. Товар принципової новизни відрізняють від товару ринкової новизни, від товару-модифікантів, від товару-апліканта і від товару-субститут, тобто будь-яку інновацію слід відрізняти за призначенням від доповнюючого, що заміщує і витісняє нововведення. Цей момент не грає особливої ролі на стадії виробництва інновації, але набуває вирішальне значення при виході нововведення на ринок. Від цього залежить і успіх інновації, і стратегія маркетингу. Позиціонування зачіпає самі різні напрямки маркетингової діяльності: збутовий, рекламне, товарне, цінове, сервісне і т.д. Концепція інноваційного маркетингу передбачає не тільки завоювання нових покупців, але оптимальне використання конкурентних переваг фірми, примноження сфер впливу за рахунок диверсифікації та розширення сфер діяльності підприємства і експансії в нові галузі і на нові ринки.

Для інноваційного маркетингу особливо важливим стає принцип синергізму, який означає що всі заходи маркетингу, номенклатура товарів і послуг повинні бути взаємодоповнюючими та взаємопов'язаними.

Заключний етап системи маркетингу - оперативний маркетинг, на цьому етапі розробляються конкретні форми реалізації концепцій стратегічного інноваційного маркетингу. Оперативний маркетинг тісно пов'язаний зі стадіями життєвого циклу нововведення на ринку. Особливо важливо визначити точку початку життєвого циклу нововведення.

На першій стадії життєвого циклу присутності інновацій на ринку необхідні спеціальні заходи для акцептування і дифузії інновації. Так, необхідно сформувати адекватні канали продажів, у тому числі і створити нові канали, модифікувати і пристосувати наявні старі. Тут ефективність маркетингу залежить від ряду факторів: активності інформаційної реклами, оптимального моменту виходу інновації на ринок, вибору варіанта поведінки інновації в контексті вже наявних товарів, від прогнозу поведінки можливих конкурентів, а також від того, наскільки структура ринку відповідає новому товару. Маркетинг в цих умовах повинен забезпечити не тільки позиціонування нововведення на ринку, але і технологічну ринкову адаптацію, подолати функціональну конкуренцію між новинкою і поколіннями інших товарів.

На стадії зростання маркетингові підходи змінюються. Інноваційний маркетинг втрачає креативний характер і набуває стимулююче значення. Змінюється характер реклами, вона стає агресивною, що акцентує достоїнства даної фірми і даного товару. Використовується модифікована під новий товар мережу каналів продажів. Конкурентні переваги фірми-виробника продовжують грати тут провідну роль.

На стадії зрілості товару вже не вдається уникнути прямої конкуренції з іншими учасниками ринку, і, як наслідок, можлива зміна конкурентної стратегії. Тут зростає роль стратегії лідерства у витратах, а ціна нововведення падає. Саме на цій стадії підприємство-новатор уже готує до виходу на ринок нову модифікацію або принципово новий продукт.

Інноваційний маркетинг на цьому етапі переслідує дві мети: оперативне підтримка обсягу продажів зрілого товару і створення стратегії просування приходить йому на зміну нового.

Ця стратегія характеризується націленістю на попит. Головним моментом стає визначення, які саме потреби потрібно задовольнити фірмі.

Проникнення нових товарів на ринок, або "дифузія" нововведень, забезпечується сучасними системами маркетингу і формуванням каналів просування товару.

Удосконалення політики боротьби за ринки збуту полягає у використанні різних форм підвищення конкурентоспроможності. Залежно від характеру товару і стадії його життєвого циклу можуть спостерігатися розходження у формах і методах конкуренції (цінова і нецінова), способах реклами і просування товарів. Так, при монополістичної конкуренції на стадії виходу нового товару на ринок менеджеру слід максимально використовувати можливості цінової політики. Якщо ж підприємство випускає незнайомий раніше товар або здійснює прорив на новий ринок, то ціну варто знижувати навіть на шкоду компанії, компенсуючи збитки на цьому етапі за рахунок інших товарів.

Інноваційний менеджмент в японських компаніях при прориві на ринок, як правило, практикує різке зниження ціни. Потім з метою одночасного підвищення прибутку і розширення кола покупців прибігають до маневрування цінами. При цьому обсяг продажів може відчувати значні коливання. Мистецтво менеджера з маркетингу полягає в тому, щоб прибуток компанії підвищувалася за рахунок як збільшення обсягу продажів одного товару, так і появи нових модифікацій і моделей того ж самого продукту.

Як правило, для задоволення різноманітного селективного попиту сучасного споживача товар великими партіями не випускається і можливості цінової форми конкуренції дуже обмежені. Одночасний випуск на ринок однотипних товарів однієї і тієї ж компанії, наприклад IBM, спирається на нецінові фактори конкуренції., Динаміка цін знаходиться в тісній залежності не тільки від новизни товару, але і від асортиментної політики і числа модифікацій і поколінь, які проходить даний продукт.

Управління маркетингом інновацій полягає не тільки в розширенні продажів, але і в забезпеченні поставок і післяпродажних послуг. Найчастіше успіх на ринку залежить саме від експлуатаційних якостей виробу та організації його післяпродажного обслуговування. Нерівномірність технологічного розвитку, неструктурований ринок та інфляція в Росії призводять до того, що конкуренція цін виражається в різному ступені зростання цін на аналогічну продукцію. Це створює широкі можливості для розквіту ринкової патології.

Для управління продажами нового товару і завоювання ринку доцільно застосовувати математичне моделювання, планування з урахуванням невизначеності, ситуаційний аналіз. Найбільш широко вживаними є методи експертних оцінок, апріорного ранжування, метод Дельфі. При цьому значну роль відіграють бальна оцінка і питомі ваги різних факторів.

Експертні оцінки значущості різних факторів дозволяють за допомогою бальної системи оцінити і проаналізувати ситуацію на ринку для окремого конкретного товару.

Оперативний маркетинг отримує подальший розвиток і ґрунтується на варіантному аналізі, займається збором систематичної інформації про ринкову середовищі, попиті, конкурентів, клієнтів, визначає цілі в області продажів. Це робиться з метою максимізації прибутку, підтримки репутації фірми, максимізації обсягу продажів, розширення частки ринку. Маркетингові служби займаються формуванням мережі продажів, організацією рекламної кампанії, виставок, презентацій, пробних, пільгових і прямих продажів, створенням сервісного і гарантійного обслуговування.

Особливу увагу маркетингові служби зосереджують на оцінці витрат і доходів маркетингу. Для розрахунку витрат необхідний аналіз постійних і змінних витрат виробництва і продажів, визначення цінової еластичності по доходах, вивчення цінової політики конкурентів. Оцінюються витрати просування продукції на ринок (реклама, зв'язок із громадськістю, стимулювання збуту тощо), а також вартість післяпродажного та сервісного обслуговування. Оцінка доходів від маркетингу повинна приводитися з урахуванням оптимального завантаження потужностей, доцільною виробничої програми та альтернативних підходів з урахуванням прогнозу обсягу продажів у залежності від коливань попиту, характеристик і типу продукції.

2. Класифікаційні ознаки маркетингу

Класифікувати маркетинг можна за наступними критеріями:

o орієнтація маркетингової діяльності;

o охоплення ринку;

o область застосування маркетингу;

o стан попиту та ін.

Залежно від орієнтації маркетингової діяльності буває:

o маркетинг, орієнтований на товар;

o маркетинг, орієнтований на споживача;

o інтегрований маркетинг.

Маркетинг, орієнтований на товар, спрямований на розробку принципово нового товару, до цього моменту не існувало па ринку. Цим товаром може бути як предмет, виріб, так і послуга, технологія, певна інформація, яку можна продати. Зазвичай подібний продукт виробляється на основі застосування новітніх технологій і втілює в життя ідеї, що виникли на основі розвитку науки, техніки і технології.

Можливість продати товар існує лише у разі наявності споживача, зацікавленого в виробленої новинці. Тому маркетинг, орієнтований на споживача, дає більше шансів виробнику для реалізації товару (послуги). У цьому випадку маркетингова діяльність підприємства спрямована на дослідження споживчого попиту. Вивчивши всі тонкощі запитів потенційних споживачів, підприємство виробляє продукцію, необхідну конкретному споживчому сегменту.

Однак найбільш ефективним є інтегрований маркетинг, об'єднуючий орієнтацію на продукт і орієнтацію на споживача. В даному випадку маркетинговий відділ підприємства прогнозує попит, виробляючи новий товар, прагне його задовольнити і в той же час намагається управляти цим попитом. Підприємство, що використовує таку стратегію, створює і продукт, і споживача одночасно.

Залежно від охоплення ринку маркетинг буває масовий, диференційований, концентрований, цільової, міжнародний.

Масовий (недиференційований) маркетинг передбачає звернення до всього ринку відразу з однією і тією ж пропозицією на противагу зосередженню зусиль па єдиному сегменті.

Диференційований маркетинг пропонує розподіл ринку на сегменти і розробку окремого продукту для кожного з них.

Концентрований маркетинг - це концентрація маркетингових зусиль па великій частці одного або декількох субринків на противагу зосередженню їх па невеликій частці великого ринку.

Цільовий (селективний) маркетинг будується на розмежуванні сегментів ринку: виборі одного або декількох сегментів і розробці товарів і комплексів маркетингу у розрахунку на кожний з них.

Міжнародний маркетинг заснований на веденні маркетингової діяльності за межами країни, де знаходиться підприємство.

У залежності від області застосування маркетинг ділиться на маркетинг товарів, маркетинг послуг, маркетинг людей, маркетинг організацій, маркетинг ідей, маркетинг місць.

Маркетинг товарів - маркетингова діяльність у сфері виробництва товарів.

Маркетинг послуг - маркетингова діяльність у сфері надання послуг.

Маркетинг людей (окремих осіб) - маркетингова діяльність з метою створення, підтримки або зміни позицій і (або) поведінки по відношенню до конкретних осіб (політика, шоу-бізнес, самомаркетінг).

Маркетинг організацій - діяльність з метою створення, підтримки або зміни позицій і (або) поведінки цільових аудиторій по відношенню до конкретних організаціям (ООН, Червоний хрест).

Маркетинг ідей (некомерційний) здійснюється окремими організаціями та особами, що діють в громадських інтересах, виступаючими за якусь ідею, що не прагнуть до отримання фінансового прибутку (охорона навколишнього середовища, здоровий спосіб життя і т.п.).

Маркетинг місць (територій) - діяльність з метою створення, підтримки чи зміни відносин і (або) поведінки, що стосуються конкретних місць (житлове будівництво, інвестиції в землю, туризм).

Залежно від стану попиту на ринку маркетинг буває конверсійний, стимулюючий, розвиваючий, який ремаркетинг, синхромаркетинг, підтримуючий, демаркетинг, протидіючий.

Конверсійний маркетинг - діяльність за наявності негативного попиту, коли всі або більша частина потенційних покупців відкидають товар (послугу), спрямовану на розробку маркетингу, який буде сприяти зародженню попиту на відповідний товар (послугу).

Стимулюючий маркетинг - діяльність, спрямована на вивчення і подолання наявного байдужості або незацікавленості споживачів на певні товари або послуги, які не користуються попитом.

Розвиваючий маркетинг використовується у випадках, коли має місце потенційний попит; спрямований на перетворення потенційного попиту в реальний.

Ремаркетинг - маркетинг на види товарів, на які в певний період їх життєвого циклу знижується попит. Мета ремаркетінга - пожвавлення попиту.

Синхромаркетинг застосовується в умовах коливного попиту для стабілізації збуту і зведення до мінімуму його коливання.

Підтримуючий маркетинг використовується, коли рівень і структура попиту на товари і послуги повністю відповідають рівню і структурі пропозиції.

Демаркетинг здійснюється у разі перевищення попиту на товар або послугу над пропозицією.

Протидіючий маркетинг, застосовується для зниження попиту, який, з точки зору суспільства, розцінюється як ірраціональний (наприклад, алкогольні напої, тютюнові вироби).

Сверхмаркетінг полягає в тому, що відбувається концентрація зусиль на створенні комплексної пропозиції, сприяючого рішенням одночасно декількох проблем споживача, а не просто задоволенню однієї потреби.

Мул'тімаркетінг передбачає багатоканальне товародвижение.

Турбомаркетінг полягає і скороченні часу на створення нового товару, являє собою відповідну реакцію на виявлений попит.

Таргетинг (від англ. Target - "мішень") - перехід до вузькоцільовий маркетинговим програмами, що передбачають можливість оперативного реагування за допомогою комплексу маркетингових заходів на сигнали ринкового середовища при реалізації збутових завдань виробника.

Індивідуалізований маркетинг (максимаркетинг) - діяльність, заснована на точному, детальному сегментації ринку, націлена на задоволення потреб вузького кола людей або навіть конкретної людини. Цей процес базується на унікальному явищі, що відбувається в сучасній економіці, що отримав назву демасифікація. Воно означає, що суспільство масового споживання, створене промисловою революцією, все інтенсивніше диференціюється, перетворюючись на "демассіфіцірованное".

Размещено на Allbest.ru