Теорія імовірностей та математична статистика

Набір експериментальних даних. Побудова варіаційного ряду, табличне, графічне, аналітичне представлення вибірки. Числові характеристики центральної тенденції та розсіювання. Текст програми (Object Pascal Delphi 4 з застосуванням технології ActiveX).

Рубрика Математика
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.11.2017
Размер файла 172,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

16

Размещено на http://www.allbest.ru/

Індивідуальна робота на тему:

"Теорія імовірностей та математична статистика"

Теоретичні відомості

Набір експериментальних даних будемо позначатиx, …,x. Однорідний набір спостережень називається вибіркою з генеральної сукупності. Генеральна сукупність - універсальна множина значень (проявів) цього явища. Кількість елементів вибірки називають об'ємом вибірки. Вибіркові значення називають ще й статистичним розподілом, якщо їх спеціальним чином перетворити. З однієї генеральної сукупності можна отримати різні вибірки, тому вибірку називають статистичною змінною, які в свою чергу бувають: дискретними або наперервними.

Весь аналітичний процес можна поділити на побудову варіаційного ряду та табличне, графічне, аналітичне представлення цієї вибірки.

Варіаційним рядом вибірки x, …,x (1) називається сукупність всіх елементів вибірки розміщених у порядку неспадання величин їх значень.

Нехай x, , x (2) - варіаційний ряд вибірки (1), тоді можна побудувати частотну таблицю (3):

X

y

y

V

n

n

де y - найменше значення варіаційного ряду (2),

n - кількість його повторень, і т.д.

Якщо випадкові змінні неперервні, то діапазон зміни
вибіркових значень x - x розбивається на r груп ,
де
z - середина першого інтервала.
z - середина r-того інтервала.
r вибирається з умови: 2
Нехай nпопадає на z, , n попадає на z.
Тоді частотна таблиця набуде вигляду:

Z

z

z

V

n

n

Де n+ + n=n

Найчастіше для графічного зображення вибірки використовують:

Графік (діаграма частот).

Полігон частот.

Гістрограма.

Нехай маєм частотну таблицю (3). Діаграмою частот називається сукупність вертикальних відрізків поставлених в точках y, , y, з довжиною n, , n.

Полігон частот, це ламана лінія, що зєднує точки з кординатами (x,n).

Гістрограма - сукупність прямокутників, центри основ яких лежать в точках z (якщо маєм вибірку з неперервної генеральної сукупності) і x (якщо маєм вибірку з дескретної генеральної сукупності).

Аналітично статистичні дані представляються як правило емпіричною функцією розподілу або певними статистиками. Нехай маєм частотну таблицю (3), то емпіричною функцією називається:

F= (6)

де к - кількість елементів вибірки, що неперевищують x.

Числові характеристики статистичного матеріалу поділяються на:

Статистики локації (центральної тенденції).

Розсіювання.

Числові характеристики форми.

Числові характеристики центральної тенденції

Медіана - той елемент вибірки (якщо елементів непарна кількість) який поділяє вибірку по об'єму на дві рівні частини. Якщо елементів є парна кількість то медіана є проміжком.

Мода - той елемент частотної таблиці, який має найбільшу частоту, тобто найчастіше зустрічається у вибірці.

Середнє, якщо випадкові змінні дискретні і (3) - її частотна таблиця обчислюється за формулою: = або =.

Числові характеристики розсіювання

Варіанса: S.

Середньоквадратичне відхилення: S=.

Варіація (мінливість): V=.

Розмахом: =x-x.

варіаційний ряд вибірка теорія імовірність

Приклад роботи програми

Дискрентна вибірка 1,0,-1,2,3,2,3,-1,0,5,4. Результат:
Графіки:
Текст програми (Object Pascal Delphi 4 з застосуванням технології ActiveX):
unit main;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs,
Grids, DBGrids, StdCtrls;
type
TForm1 = class (TForm)
StringGrid1: TStringGrid;
Button1: TButton;
Button2: TButton;
ComboBox3: TComboBox;
Label1: TLabel;
Edit1: TEdit;
procedure Button2Click (Sender: TObject);
procedure Button1Click (Sender: TObject);
private
{ Private declarations }
public
{ Public declarations }
end;
var
Form1: TForm1; n: integer; typ: boolean;
implementation
uses Unit2;
{$R *. DFM}
procedure TForm1. Button2Click (Sender: TObject);
begin
close;
end;
procedure TForm1. Button1Click (Sender: TObject);
var i: integer;
begin
i: =30; n: =30;
while (StringGrid1. Cells [i,0] ='') do begin
n: =n-1;
i: =i-1;
end;
typ: =true;
if Combobox3. ItemIndex=1 then typ: =false;
Form1. Visible: =false;
Form2. Showmodal;
end;
end.
unit Unit2;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs,
StdCtrls, Grids;
type
TForm2 = class (TForm)
StringGrid1: TStringGrid;
Button1: TButton;
Button2: TButton;
Edit1: TEdit;
Edit2: TEdit;
Edit3: TEdit;
Edit5: TEdit;
Label1: TLabel;
Button3: TButton;
Label2: TLabel;
Edit4: TEdit;
Label3: TLabel;
Edit6: TEdit;
Memo1: TMemo;
Label5: TLabel;
Label6: TLabel;
Label7: TLabel;
Edit8: TEdit;
Label8: TLabel;
Edit9: TEdit;
Label9: TLabel;
Edit10: TEdit;
Label10: TLabel;
Edit11: TEdit;
Label4: TLabel;
Edit7: TEdit;
Label11: TLabel;
Edit12: TEdit;
Label12: TLabel;
Edit13: TEdit;
Label13: TLabel;
Edit14: TEdit;
Label14: TLabel;
Edit15: TEdit;
procedure Button2Click (Sender: TObject);
procedure Button1Click (Sender: TObject);
procedure FormActivate (Sender: TObject);
procedure Button3Click (Sender: TObject);
private
{ Private declarations }
public
{ Public declarations }
end;
var
Form2: TForm2; xi,ni,wi: variant; m,r: integer; sx,s,ser: double;
implementation
uses main, Unit3;
{$R *. DFM}
procedure TForm2. Button2Click (Sender: TObject);
begin
halt;
end;
procedure TForm2. Button1Click (Sender: TObject);
begin
Form2. Close;
Form1. Visible: =true;
end;
procedure TForm2. FormActivate (Sender: TObject);
var sn, i,j,k: integer; p,w,v,t: variant; dx,tx: double;
s1,s2,s3: string;
begin
v: = VarArrayCreate ([0,n], varDouble);
p: = VarArrayCreate ([0,n], varDouble);
m: =0;
for i: =1 to n do begin
v [i]: =Form1. StringGrid1. Cells [i,0];
p [i]: =Form1. StringGrid1. Cells [i,0];
end;
{sorting}
k: =n;
while k<>0 do begin
for i: =n-1 downto 1 do
if v [i] >v [i+1] then begin
t: =v [i]; v [i]: =v [i+1]; v [i+1]: =t;
end;
k: =k-1;
end;
{об'єм вибірки}
xi: =n;
edit5. Text: =xi;
if typ=true then begin
w: = VarArrayCreate ([0,n], varDouble);
for i: =1 to n do
w [i]: =Form1. StringGrid1. Cells [i,0];
{об'єм ряду вибірки}
for i: =1 to n do
if w [i] <>-666 then begin
m: =m+1;
if i<>n then
for j: =i+1 to n do
if w [i] =w [j] then
w [j]: =-666;
end;
xi: = VarArrayCreate ([0,m], varDouble);
ni: = VarArrayCreate ([0,m], varInteger);
wi: = VarArrayCreate ([0,m], varDouble);
sn: =0;
sx: =0;
k: =0;
for i: =1 to n do
if v [i] <>-666 then begin
k: =k+1;
xi [k]: =v [i];
ni [k]: =1;
if i<>n then
for j: =i+1 to n do
if xi [k] =v [j] then begin
ni [k]: =ni [k] +1;
v [j]: =-666;
end;
end;
sn: =0; sx: =0;
for i: =1 to m do begin
sn: =sn+ni [i];
sx: =sx+xi [i];
end;
s: =sx/m;
for i: =1 to m do
wi [i]: =ni [i] /sn;
{moda}
t: =ni [1];
for i: =1 to m do
if t<=ni [i] then begin
t: =ni [i];
k: =i;
end;
Edit4. text: ='{';
for i: =1 to m do
if t=ni [i] then begin
w: =xi [i]; s1: =w;
Edit4. text: =Edit4. Text + s1;
if k<>i then Edit4. Text: =Edit4. Text + ','
else Edit4. Text: =Edit4. Text + '}';
end;
{mediana}
if m mod 2<>0 then begin
t: = (m+1) /2; t: =xi [t];
Edit6. Text: =t;
end
else begin
t: =m/2; k: =t;
t: =xi [k];
s1: =t;
t: =xi [k+1];
s2: =t;
Edit6. Text: =' [' + s1 + ',' + s2 + '] ';
end;
{Середнє}
ser: =0;
for i: =1 to n do
ser: =ser+p [i];
ser: =ser/n;
t: =ser; Edit15. Text: =t;
{Deviacia}
tx: =0;
for i: =1 to n do
tx: =tx+ (p [i] - ser) * (p [i] - ser);
t: =tx;
Edit8. Text: =t;
{Variansa}
if n<>1 then sx: =tx/ (n-1); t: =sx;
Edit9. Text: =t;
sx: =0;
{momenty}
for i: =1 to n do {1}
sx: =sx+p [i] - ser;
sx: =sx/n;
t: =sx;
Edit7. Text: =t;
tx: =tx/n; t: =tx; {2}
Edit12. Text: =t;
sx: =0;
for i: =1 to n do {3}
sx: =sx+ (p [i] - ser) * (p [i] - ser) * (p [i] - ser);
sx: =sx/n;
t: =sx;
Edit13. Text: =t;
{Assymetrija}
if tx<>0 then sx: =sx/ (sqrt (tx) *sqrt (tx) *sqrt (tx));
t: =sx;
Edit10. Text: =t;
sx: =0;
for i: =1 to n do {4}
sx: =sx+ (p [i] - ser) * (p [i] - ser) * (p [i] - ser) * (p [i] - ser);
sx: =sx/n;
t: =sx;
Edit14. Text: =t;
{Eksces}
if tx<>0 then sx: =sx/ (tx*tx) - 3;
t: =tx;
Edit11. Text: =t;
{rozpodil function}
s2: =xi [1]; sx: =0;
Memo1. lines [0]: ='0, x<' + s2;
for i: =1 to m-1 do begin
sx: =sx+wi [i];
t: =sx;
s1: =t;
s2: =xi [i];
s3: =xi [i+1];
Memo1. lines [i]: =s1 + ', ' + s2 + '=<x<' + s3;
end;
s2: =xi [m];
Memo1. lines [m]: ='1, x>=' + s2;
for i: =1 to m do begin
Form2. StringGrid1. Cells [i,0]: =xi [i];
Form2. StringGrid1. Cells [i,1]: =ni [i];
Form2. StringGrid1. Cells [i,2]: =wi [i];
end;
end
else begin
sx: =v [n] - v [1];
i: =1;
r: =1;
while i<n do begin
i: =2*i;
r: =r+1;
end;
sx: =sx/ (r-1) - 0.2;
xi: = VarArrayCreate ([0,r-1], varDouble);
ni: = VarArrayCreate ([0,r-1], varInteger);
wi: = VarArrayCreate ([0,r-1], varDouble);
w: = VarArrayCreate ([0,r-1], varVariant);
xi [1]: =v [1] - 0.2; s1: =xi [1]; s2: =v [1] +sx;
Form2. StringGrid1. Cells [1,0]: =' [' + s1 + '; ' + s2 + ') ';
xi [r-1]: =v [n] - sx; s1: =xi [r-1];
s2: =v [n] +0.2;
Form2. StringGrid1. Cells [r-1,0]: =' [' + s1 + '; ' + s2 + '] ';
for i: =2 to r-2 do begin
xi [i]: =xi [i-1] +sx; s1: =xi [i]; s2: =xi [i] +sx;
Form2. StringGrid1. Cells [i,0]: =' [' + s1 + '; ' + s2 + '] ';
end;
i: =1; j: =1;
while i<n do begin
if v [i] <xi [j] +sx then begin
ni [j]: =ni [j] +1;
i: =i+1;
end
else if j<=r-1 then j: =j+1;
end;
ni [r-1]: =ni [r-1] +1;
sn: =0;
for i: =1 to r-1 do begin
sn: =sn+ni [i];
Form2. StringGrid1. Cells [i,1]: = ni [i];
end;
for i: =1 to r-1 do begin
w [i]: =Form2. StringGrid1. Cells [i,0];
wi [i]: =ni [i] /sn;
Form2. StringGrid1. Cells [i,2]: = wi [i];
end;
{moda}
t: =ni [1];
for i: =1 to r-1 do
if t<=ni [i] then begin
t: =ni [i];
k: =i;
end;
Edit4. text: ='{';
for i: =1 to r-1 do
if t=ni [i] then begin
s1: =xi [i] +sx/2;
Edit4. text: =Edit4. Text + s1;
if k<>i then Edit4. Text: =Edit4. Text + ','
else Edit4. Text: =Edit4. Text + '}';
end;
{mediana}
if r-1 mod 2<>0 then begin
t: =r/2; s1: =w [t];
Edit6. Text: =s1;
end
else begin
t: = (r-1) /2;
s1: =xi [t+1] +sx-sx/2;
s2: =xi [t+1] +sx+sx/2;
Edit6. Text: =' [' + s1 + '; ' + s2 + '] ';
end;
{rozpodil function}
s2: =xi [1]; w [1]: =0;
Memo1. lines [0]: ='0, x<' + s2;
for i: =1 to r-1 do begin
w [1]: =w [1] +wi [i];
t: =w [1];
s1: =t;
s2: =xi [i];
s3: =xi [i] +sx;
Memo1. lines [i]: =s1 + ', ' + s2 + '=<x<' + s3;
end;
s2: =xi [r-1];
Memo1. lines [r]: ='1, x>=' + s2;
{serednie}
tx: =0;
for i: =1 to n do
tx: =tx+p [i];
ser: =tx/n; t: =ser;
Edit15. text: =t;
{Deviacia}
tx: =0;
for i: =1 to n do
tx: =tx+ (p [i] - ser) * (p [i] - ser);
t: =tx;
Edit8. Text: =t;
{Variansa}
if n<>1 then dx: =tx/ (n-1); t: =dx;
Edit9. Text: =t;
{momenty}
for i: =1 to n do {1}
dx: =dx+p [i] - ser;
dx: =dx/n;
t: =dx;
Edit7. Text: =t;
tx: =tx/n; t: =tx; {2}
Edit12. Text: =t;
dx: =0;
for i: =1 to n do {3}
dx: =dx+ (p [i] - ser) * (p [i] - ser) * (p [i] - ser);
dx: =dx/n;
t: =dx;
Edit13. Text: =t;
{Assymetrija}
if tx<>0 then dx: =dx/ (sqrt (tx) *sqrt (tx) *sqrt (tx));
t: =dx;
Edit10. Text: =t;
dx: =0;
for i: =1 to n do {4}
dx: =dx+ (p [i] - ser) * (p [i] - ser) * (p [i] - ser) * (p [i] - ser);
dx: =dx/n;
t: =dx;
Edit14. Text: =t;
{Eksces}
dx: =dx/ (tx*tx) - 3;
t: =tx;
Edit11. Text: =t;
s: =ser;
end;
end;
procedure TForm2. Button3Click (Sender: TObject);
begin
Form3. ShowModal;
end;
end.
unit Unit3;
interface
uses main, unit2,Windows, Messages, SysUtils, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs,
OleCtrls, graphsv3;
type
TForm3 = class (TForm)
Graph1: TGraph;
Graph2: TGraph;
Graph3: TGraph;
Graph4: TGraph;
procedure FormActivate (Sender: TObject);
private
{ Private declarations }
public
{ Public declarations }
end;
var
Form3: TForm3;
implementation
{$R *. DFM}
procedure TForm3. FormActivate (Sender: TObject);
var i,j: integer; dx: double; nxi,fi: variant;
begin
dx: =sx;
sx: =0;
if typ=true then begin
Graph1. RandomData: =0;
Graph1. GraphTitle: ='Гістограма';
Graph1. GraphType: =3;
Graph1. NumPoints: =m;
for i: =1 to m do begin
Graph1. Data [i]: =ni [i];
Graph1. XPosData: =xi [i];
end;
Graph2. RandomData: =0;
Graph2. GraphTitle: ='Полігон';
Graph2. GraphType: =6;
Graph2. NumPoints: =m;
for i: =1 to m do begin
Graph2. Data [i]: =ni [i];
Graph2. XPosData: =xi [i];
end;
Graph3. RandomData: =0;
Graph3. GraphTitle: ='Діаграма';
Graph3. GraphType: =6;
Graph3. GraphStyle: =2;
Graph3. NumPoints: =m;
for i: =1 to m do begin
Graph3. XPosData: =xi [i];
Graph3. Data [i]: =ni [i];
end;
Graph4. RandomData: =0;
Graph4. GraphTitle: ='Функція розподілу';
Graph4. GraphType: =6;
Graph4. NumPoints: =2*m+2;
fi: = VarArrayCreate ([0,2*m+2], varDouble);
nxi: = VarArrayCreate ([0,2*m+2], varDouble);
for i: =1 to m do begin
sx: =wi [i] +sx;
fi [2*i]: =sx-wi [i];
fi [2*i+1]: =sx;
nxi [2*i]: =xi [i];
nxi [2*i+1]: =xi [i];
end;
fi [2*m+2]: =1;
nxi [1]: =xi [1] - s;
nxi [2*m+2]: =xi [m] +s;
j: =0;
for i: =1 to 2*m+2 do begin
Graph4. Data [i]: =fi [i];
Graph4. XPosData: =nxi [i];
end;
end
else begin
Graph1. RandomData: =0;
Graph1. GraphTitle: ='Гістограма';
Graph1. GraphType: =3;
Graph1. NumPoints: =r-1;
for i: =1 to r-1 do begin
Graph1. Data [i]: =ni [i];
Graph1. XPosData: =xi [i];
end;
Graph2. RandomData: =0;
Graph2. GraphTitle: ='Полігон';
Graph2. GraphType: =6;
Graph2. NumPoints: =r-1;
for i: =1 to r-1 do begin
Graph2. Data [i]: =ni [i];
Graph2. XPosData: =xi [i] +dx/2;
end;
Graph3. RandomData: =0;
Graph3. GraphTitle: ='Діаграма';
Graph3. GraphType: =6;
Graph3. GraphStyle: =2;
Graph3. NumPoints: =r-1;
for i: =1 to r-1 do begin
Graph3. XPosData: =xi [i] +dx/2;
Graph3. Data [i]: =ni [i];
end;
Graph4. RandomData: =0;
Graph4. GraphTitle: ='Функція розподілу';
Graph4. GraphType: =6;
Graph4. NumPoints: =2* (r-1) +2;
fi: = VarArrayCreate ([0,2* (r-1) +2], varDouble);
nxi: = VarArrayCreate ([0,2* (r-1) +2], varDouble);
sx: =0;
for i: =1 to r-1 do begin
sx: =wi [i] +sx;
fi [2*i]: =sx-wi [i];
fi [2*i+1]: =sx;
nxi [2*i]: =xi [i];
nxi [2*i+1]: =xi [i];
end;
fi [2* (r-1) +2]: =1;
nxi [1]: =xi [1] - 3;
nxi [2* (r-1) +2]: =xi [r-1] +3;
j: =0;
for i: =1 to 2* (r-1) +2 do begin
Graph4. Data [i]: =fi [i];
Graph4. XPosData: =nxi [i];
end;
end;
end;
end.

Список літератури

1. Крамер Гарольд. Математические методы статистики. М.: Мир, 1976.

2. Бух Арлей. Введение в теорию вероятностей и математическую статистику. М., 1951.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Знаходження ймовірності настання події у кожному з незалежних випробувань. Знаходження функції розподілу випадкової величини. Побудова полігону, гістограми та кумуляти для вибірки, поданої у вигляді таблиці частот. Числові характеристики ряду розподілу.

    контрольная работа [47,2 K], добавлен 20.11.2009

  • Математична обробка ряду рівноточних і нерівноточних вимірів. Оцінка точності функцій виміряних величин. Випадкові величини, їх характеристики і закони розподілу ймовірностей. Елементи математичної статистики. Статистична оцінка параметрів розподілу.

    лекция [291,4 K], добавлен 17.11.2008

  • Методи рішення задач математичної статистики, яка вивчає статистичні закономірності методами теорії ймовірностей за статистичними даними - результатами спостережень, опитувань або наукових експериментів. Способи збирання та групування статистичних даних.

    реферат [220,7 K], добавлен 13.06.2010

  • Статистика – наука, що збирає, обробляє і вивчає дані, пов’язані з масовими явищами, процесами і подіями. Математична статистика – розділ математики, присвячений методам систематизації, обробки й використання даних для наукових і практичних висновків.

    курсовая работа [85,1 K], добавлен 04.06.2008

  • Характеристика, поняття, сутність, положення і особливості методів математичної статистики (дисперсійний, кореляційний і регресійний аналіз) в дослідженнях для обробки експериментальних даних. Розрахунки для обчислення дисперсії, кореляції і регресії.

    реферат [140,6 K], добавлен 25.12.2010

  • Основні поняття теорії ймовірності. Аналіз дискретної випадкової величини, характеристика закону розподілу випадкової величини. Знайомство з властивостями функції розподілу. Графічне та аналітичне відображення законів ймовірності дискретних величин.

    реферат [134,7 K], добавлен 27.02.2012

  • Середні значення, характеристики варіаційного ряду, властивості, методи їх обчислення та оцінки. Наукова основа статистичного аналізу. Приклади вирішення задач на обчислення середнього арифметичного, перевірки гіпотез. Метод відліку від умовного нуля.

    контрольная работа [39,6 K], добавлен 25.12.2010

  • Теорія обернених матриць та їх знаходження за формулою. Оберненні матриці на основі яких складається написання програми обчислення оберненої матриці до заданої. Побудова матриць та їх характеристика. Приклади проведення розрахунків при обчисленні матриць.

    курсовая работа [96,8 K], добавлен 06.12.2008

  • Імовірність несплати податку для кожного підприємця. Випадкова величина в інтервалі. Ряд розподілу добового попиту на певний продукт. Числові характеристики дискретної випадкової величини. Біноміальний закон розподілу, математичне сподівання величини.

    контрольная работа [152,5 K], добавлен 16.07.2010

  • Розв'язання задач з теорії множин та математичної логіки. Визначення основних характеристик графа г (Х,W). Розклад функцій дискретного аргументу в ряди по базисним функціям. Побудова та доведення діаграми Ейлера-Вена. Побудова матриці інцидентності графа.

    курсовая работа [988,5 K], добавлен 20.04.2012

  • Історія виникнення математичних рядів. Монотонна послідовність, сума ряду і властивості гармонійного ряду. Поняття числа "e", властивості рядів Фур'є і Діріхле. Приклади розгортання і збіжності рядів Фур'є. Індивідуальна побудова математичних рядів.

    контрольная работа [502,5 K], добавлен 08.10.2014

  • Знаходження імовірності за локальною теоремою Муавра-Лапласа. Формула Муавра-Лапласа, інтегральна теорема Лапласа. Дискретна випадкова величина, знаходження функції розподілу. Математичне сподівання і дисперсія випадкової величини; закон розподілу.

    контрольная работа [209,3 K], добавлен 10.04.2009

  • Визначення кількості сполучень при дослідженні ймовірностей. Закон розподілу випадкової величини. Функція розподілу, знаходження середнього квадратичного відхилення. Визначення щільності розподілу ймовірностей. Закон неперервної випадкової величини.

    контрольная работа [71,3 K], добавлен 13.03.2015

  • Означення і найпростіші властивості лінійних операторів. Контрольний приклад отримання власних значень. Матриця лінійного оператора. Опис та текст програми. Власні вектори й значення лінійного оператора. Теорія лінійних просторів та її застосування.

    курсовая работа [74,8 K], добавлен 28.03.2009

  • Власні числа і побудова фундаментальної системи рішень. Однорідна лінійна система диференціальних рівнянь. Побудова фундаментальної матриці рішень методом Ейлера. Знаходження наближеного рішення у вигляді матричного ряду. Рішення неоднорідної системи.

    курсовая работа [378,9 K], добавлен 26.12.2010

  • Узагальнення поняття теорії кілець. Будова півкільця натуральних чисел. Довільний ідеал півкільця натуральних чисел. Теорії напівгруп та константи Фробениуса. Система відрахувань по модулю. База методу математичної індукції. Текст програми "FindC".

    курсовая работа [89,6 K], добавлен 26.01.2011

  • Математична постановка задач пошуку умов повної керованості в лінійних стаціонарних динамічних системах керування. Представлення систем диференційних рівнянь управління в просторі станів. Достатні умови в критеріях повної керованості Е. Гільберта.

    дипломная работа [2,0 M], добавлен 16.06.2013

  • Нове уточнення поняття алгоритму вітчизняним математиком Марковим: 7 уточнених ним параметрів. Побудова алгоритмів з алгоритмів. Універсальний набір дій по управлінню обчислювальним процесом. Нормальні алгоритми Маркова. Правило розміщення результату.

    реферат [48,7 K], добавлен 30.03.2009

  • Класичний метод оцінювання розподілу вибірки, незміщені та спроможні оцінки, емпірична функція розподілу. Моделювання неперервних величин і критерій Смірнова. Сучасні методи прямокутних внесків, зменшення невизначеності та апріорно-емпіричних функцій.

    дипломная работа [1,9 M], добавлен 12.08.2010

  • Ознайомлення із символікою та апаратом логіки висловлень. Сутність алгебри Жегалкіна. Дослідження питань несуперечності, повноти та незалежності логічних та спеціальних аксіом числення предикатів. Визначення поняття та характерних рис алгоритмів.

    курс лекций [538,2 K], добавлен 02.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.