Типи нестандартних уроків з математики та методичні особливості їх проведення в початкових класах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Типи нестандартних уроків з математики та методичні особливості їх проведення в початкових класах

Анна Кочубей

студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня

вищої освіти факультету педагогіки та психології

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук,

доцент Вдовенко В.В.

Авторка статті окреслила методичні особливості проведення нестандартних уроків з математики в початковій школі. Виокремлено основні ознаки, типи нестандартних уроків із математики в початковій школі та зазначено різні трактування поняття «нестандартний урок». Розглянуто особливості використання нестандартних уроків і окремих нестандартних прийомів педагогічної техніки та технології в початковій школі при вивченні математики. Визначено важливість та переваги нестандартних уроків математики в порівнянні із звичними структурами уроків.

Ключові слова: нестандартний урок, математика, молодші школярі, початкова школа.

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Підвищення якості математичної освіти - актуальна проблема не тільки для України, а й для всієї світової спільноти. Одним із ефективних шляхів оновлення змісту освіти й навчальних технологій, узгодження їх із сучасними потребами, інтегрування у світовий освітній простір є орієнтація освіти на створення ефективних механізмів реалізації функцій.

В той же час реформування початкової математичної освіти в Україні є частиною процесу модернізації освітньої системи загалом. Ці зміни стосуються створення нових освітніх стандартів, оновлення і перегляду навчальних програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів, підручників, створення сучасних засобів навчання.

Аналіз практичного досвіду переконує нас у недостатній ефективності традиційного уроку, тому науковці та педагоги-практики беруть за мету створення нових форм і методів навчання. Нестандартні уроки як складова розвивального, проблемного та випереджального навчання виступають альтернативною формою організації навчання молодших школярів.

Аналіз досліджень і публікацій. Питання нестандартних уроків із математики, нетрадиційних форм навчання й особливості їх застосування відображено у наукових доробках Л. Ананьєвої, О. Вербицького, Н. Вакарчук, Т. Байбари Н. Борисової, Т. Гусак, І. Драгомирецького, О. Квасової, Л. Міхеєвої, О. Савченко, Е. Печерської, Г. Тарасенко, О. Штепи, П. Щербаня, Л. Якубовської та багатьох інших.

Мета статті: розглянути типи нестандартних уроків з математики та методичні особливості їх проведення в початкових класах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Характеризуючи основні етапи підготовки та методичні особливості проведення нестандартних уроків з математики в початкових класах, варто зазначити, що нестандартні уроки математики відрізняються від стандартних тим, що участь у них є обов'язковою для всіх учнів. Їхні правила, зміст, методика проведення розроблені так, що для деяких учнів, які не цікавляться математикою, ці уроки можуть послужити вихідною точкою у виникненні цього інтересу. Однак не можна забувати, що головним у проведенні будь-якого уроку є навчання. Саме тому нестандартні уроки лише активізують діяльність учнів, роблять сприйняття більш активним, емоційним, мислення - творчим, самостійним, гнучким [9, с. 32].

Однак, незважаючи на всю важливість і значущість нестандартних уроків, слід пам'ятати, що їх проведення не є самоціллю. Проте це дієвий засіб для вироблення інтересу до математики, для формування творчих математичних здібностей учнів, елементи яких проявляються в процесі вибору найраціональніших способів розв'язання задач, у математичній або логічній кмітливості, для розвитку здібностей до просторових уявлень, розуміння школярами ролі математики у житті, виховання товариського та доброзичливого ставлення до однокласників, виховання так званих інтелектуальних почуттів: справедливості, честі, відповідальності.

Форми і методи роботи, які застосовуються для нестандартних уроків, мають взаємно доповнюватися з іншими методами і прийомами навчально-виховної роботи. Це допоможе забезпечити доцільність змін у діяльності молодих школярів, підтримати інтерес до матеріалу, що вивчається, зосередити увагу дітей на виконання пізнавальних дій, уникнути втоми на уроках математики, яку викликає інтелектуальна робота [6, с. 76].

Специфіка нестандартних уроків ще полягає в тому, що дуже часто їх проводити не рекомендується, інакше вони втратять той ефект, на який очікує вчитель. Діти можуть втратити інтерес дуже швидко, тому, на думку досвідчених педагогів, оптимальною періодичністю їх проведення є 1-2 рази на місяць.

Нестандартні уроки, незвичайні за задумом, організацією, методикою проведення, більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття з суворою структурою і встановленим режимом роботи. Проводячи стандартні буденні уроки можна застосовувати нестандартні форми уроку, щоб підвищити рівень пізнавальної активності, інтерес до предмета, розвивати пізнавальні процеси (пам'ять, увагу, мислення, уяву та ін.), уміння переключатися з одного виду діяльності на інший.

Характеризуючи типи нестандартних уроків з математики в початковій школі, варто зазначити, що існують різні трактування нестандартного уроку. Відомий педагог І. Підласий визначає нестандартний урок як «імпровізоване навчальне заняття, яке має нетрадиційну (невстановлену) структуру» [12, c. 87].

І. Малафіїк пише: «нетрадиційний урок - це такий урок, в якого його традиційні елементи виконуються нетрадиційними способами і на цій основі структура цього уроку суттєво відрізняється від структури традиційного уроку» [8, с. 101].

Л. Лухтай уважає нестандартним такий урок, який не вкладається (повністю або частково) в межі виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи [7, с. 32].

На думку О. Антипової, В. Паламарчук, Д. Рум'янцевої, суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню [2, с. 65].

Е. Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов'язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності [11, с. 62].

Відзначимо, що не існує й загальноприйнятої типології нестандартних уроків. Класифікації нетрадиційних уроків, запропоновані В. Щеневим, І. Підласим, М. Коротковою, С. Кульневич і Т. Лакоценіною, свідчать про спробу показати їхнє різноманіття і розкрити сутність.

У посібнику І. Підласого «Педагогіка» перелічується 36 типів нестандартних занять (урок-гра, урок- рольова гра, урок-діалог, бінарний урок та ін.).

С. Кульневич та Т. Лакоценіна виділяють такі групи нестандартних уроків з математики:

- Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).

- Уроки, пов'язані з фантазією (урок-казка, театралізований урок).

- Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-екскурсія, урок-експедиція).

- Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК).

- Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, урокмоделювання).

- Уроки з оригінальною організацією (урок-взаємонавчання, урок-монолог).

- Уроки-аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон).

- Уроки-аналогії з відомими формами й методами діяльності (урок-диспут, урок-дослідження) [7, с. 33].

Іншу класифікацію нестандартних уроків пропонує Н. Волкова. У посібнику «Педагогіка» автор виділяє дванадцять типів нестандартних уроків з математики:

1) Уроки змістовної спрямованості(уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції).

2) Уроки на інтегративній основі(уроки-комплекси, уроки-панорами).

3) Уроки міжпредметні.

4) Уроки-змагання(уроки KBK, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси).

5) Уроки суспільного огляду знань (уроки творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромт-екзамени, уроки- консультації, уроки-взаємонавчання, уроки-консиліуми).

6) Уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-репортажі, уроки- панорами, уроки-протиріччя, уроки-парадокси).

7) Уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіноуроки, дидактичний театр).

8) Уроки подорожування, уроки дослідження (уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-експедиційні дослідження, уроки-заочні подорожування, уроки-наукові дослідження).

9) Уроки з різновіковим складом учнів.

10) Уроки ділові, рольові ігри (уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки - «Слідство ведуть знавці», уроки-імпровізації, уроки-ілюстрації).

11) Уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантомімі, тіньові п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми-діяльності, де формальна драма створюється самими учасниками гри).

12) Уроки-психотренінги [4, с. 101].

Як бачимо, усі існуючі класифікації значною мірою можна назвати умовними. Незважаючи на таке величезне різноманіття видів, для більшості нестандартних уроків, як правило, характерні: колективні способи роботи; значна творча складова; активізація пізнавальної діяльності учнів; партнерський стиль взаємовідносин; зміна ролі вчителя; нестандартні підходи не лише до проведення таких уроків, але й до їхньої підготовки та до оцінювання знань та умінь учнів.

Серед ознак «нестандартного» уроку можна виділити: нестандартність структури уроку; тривалість, перестановку, скорочення або поєднання структурних компонентів основної дидактичної структури уроку (організаційний момент, опитування, виклад основного матеріалу, пояснення, завдання додому); проблемний розгляд теми уроку; надання більших можливостей для самостійної творчості груп учнів, їхньої взаємодії один з одним (навчального співробітництва), взаємодії вчителя з учнями (навчального керівництва); зміна ролі педагога при підготовці до уроку: він консультує, регулює, контролює, заохочує учнів; інтеграцію навчального матеріалу; надання навчально-пізнавальній діяльності форми ігрових, суспільно-корисних, художньо-творчих, професійних та інших соціально-значущих видів діяльності.

Нестандартні уроки, зокрема математики, більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайні задум, організація, методика проведення. Тому багато педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у демократизації школи [3, c. 103].

Одним із шляхів підвищення ефективності нестандартних уроків математики є використання інформаційних технологій. Застосування ІКТ на уроках математики дає змогу зробити урок естетично привабливим (якість зображення, що виконується крейдою на дошці, не витримує ніякого порівняння з акуратним, яскравим, чітким і кольоровим зображенням на екрані), сприяє активізації різних каналів сприйняття учнів, підвищує наочність і динаміку процесів подачі і засвоєння матеріалу. Психологами доведено, що найкраще запам'ятовується незвичайна, яскрава, рухлива та звукова наочність. Найбільш ефективно застосовувати на уроках математики інформаційні технології при мотивації введення нового поняття, демонстрації моделей, моделюванні, відпрацювання певних навичок і вмінь, контролі знань.

Форми нестандартних уроків, які застосовуються в сучасній початковій школі, можна згрупувати наступним чином: Бінарні уроки; інтегровані уроки; уроки-дискусії (урок-діалог, урок- диспут, урок-засідання, урок-круглий стіл, урок-конгрес, урок-практикум, урок- прес-конференція, урок-семінар, урок-суд, урок-телеміст); уроки- дослідження (урок-знайомство, урок «Що? Де? Коли?»); уроки-змагання (урок-брейнг-ринг, урок-вікторина, урок-КВК конкурс веселих та кмітливих, урок-конкурс, урок- турнір); уроки-мандрівки урок-екскурсія, урок- подорож); урок-казка, урок- ранок, урок-фестиваль) та багато інших [1, c. 34].

Серед них для проведення навчальних занять з математики використовують такі: урок-казка, урок- подорож, урок-аукціон, урок-змагання, урок-КВК урок-ярмарок, урок-гра, інтегрований урок [9, c. 30].

С. Манвелов виділяє три етапи підготовки та проведення нестандартного уроку: підготовчий, власне урок і його аналіз.

I. Підготовчий етап. У ньому активну участь беруть і вчитель, і учні. Учні діляться на групи (команди, екіпажі), отримують або набирають певні завдання, які необхідно виконати до уроку: підготовка повідомлень на тему майбутнього уроку, складання питань, кросвордів, вікторин, виготовлення необхідного дидактичного матеріалу і т. д.

II. Власне Урок (виділяють три основних етапи):

Перший етап. Він є передумовою формування і розвитку мотиваційної сфери учнів: ставляться проблеми, з'ясовується ступінь готовності до їх вирішення, до знаходження шляхів досягнення мети уроку. Намічаються ситуації, участь у яких дозволить вирішувати пізнавальні, розвиваючі і виховні завдання. Розвиток мотиваційної сфери здійснюється тим ефективніше, чим результативніший проведений підготовчий період: якість виконання учнями попередніх завдань впливає на їх інтерес до майбутньої роботи. При проведенні уроку вчитель враховує ставлення учнів до оригінальної форми уроку, рівень їх підготовленості, вікові та психологічні особливості [10, c. 202].

Другий етап. Повідомлення нового матеріалу, формування знання учнів у різних нестандартних формах організації їх розумової активності.

Третій етап. Він присвячений формуванню вмінь і навичок. Контроль, зазвичай, не виділяється в часі, а «розчиняється» у кожному з попередніх етапів.

III. Аналіз. У період аналізу даних уроків доцільно оцінювати як підсумки навчання, виховання, розвитку учнів, так і картину спілкування - емоційний тонус уроку: не тільки в спілкуванні вчителя з учнями, а й у спілкуванні учнів один з одним, а також окремих робочих груп [5, c. 56].

У процесі навчальної діяльності в початкових класах велику роль, як відзначають психологи, відіграє рівень розвитку пізнавальної активності та пізнавальних процесів: уваги, сприйняття, спостереження, пам'яті, уяви, мислення. Розвитку та формуванню пізнавальних процесів сприяють нестандартні форми уроків. Регулярне використання на уроках математики системи спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних можливостей і здібностей, розширює математичний кругозір учнів початкових класів, сприяє математичному розвитку, підвищує якість математичної підготовленості, дозволяє дітям більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої їхньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті. Щоб дитина вчилася в повну силу своїх здібностей, потрібно викликати у неї бажання до навчання, до знань. Треба допомогти дитині повірити в себе, у свої здібності. Майстерність вчителя збуджувати, зміцнювати і розвивати пізнавальні інтереси учнів у процесі навчання полягає в умінні зробити зміст свого предмета багатим, глибоким, привабливим, а способи пізнавальної діяльності учнів різноманітними, творчими, продуктивними [5, c. 57].

У проведенні нестандартних уроків є своя специфіка.

Однотипність уроків викликає у дітей втому. Тому, якщо педагог більше розповідає сам, то знижується зворотній зв'язок, який дає можливість урізноманітнювати форми роботи, поглиблювати знання і залучати до активної роботи якомога більше учнів. Головне місце на нестандартних уроках відводиться елементам творчого пошуку. За розмаїттям форм - це мандрівки змагання, ігри, живі журнали, теле- та радіо заняття, концерти, іспити тощо. Вони можуть бути присвячені окремим предметам, але найчастіше у їх змісті можна виділити майстерно інтегровані компоненти кількох. На таких уроках учні виступають у ролі вчителя, журналіст ведучого «телерадіопередачі», артиста, коментатора, поета, капітана команди, лоцмана тощо, звісно, враховуючи вікові особливості учнів.

Г отуючись до уроку, хороший вчитель так підбирає матеріал до нього і форми роботи, щоб забезпечити розумову діяльність кожного учня кожну хвилину. А дуже хороший учитель, крім цього, ще й передбачає ті моменти, коли ця діяльність може почати згасати, і передбачає методи її стимуляції, причому не якимись волюнтаристськими способами, а шляхом розумної ін'єкції в структуру уроку чогось несподіваного, незвичайного, дивного, азартного, веселого, тобто такого, що викликає природний, живий інтерес в учнів, що проганяє з уроку нудьгу [3, c. 105].

За допомоги сучасних технологій у вчителів є безліч можливостей використовувати інформаційно- комунікативні технології на уроках математики та інших предметах. Можна збудувати нестандартний урок, де всі етапи уроку будуть показані на мультимедійній дошці або на персональному комп'ютері, якщо є можливість провести урок у комп'ютерному класі.

Гарним посібником може стати програма Microsoft PowerPoint.

Використання презентацій у форматі Microsoft PowerPoint необхідно для розробки проблемних ситуацій на уроках математики. POWER POINT - це програма, у якій можна створювати різноманітні презентації із почерговою зміною слайдів. На слайдах можна розставляти графіку, звук та ін. Мультимедійна презентація допомагає структурувати матеріал і активізувати увагу.

Отже, використання нестандартних уроків і окремих нестандартних прийомів педагогічної техніки та технології на уроках сприяє творчості як вчителя, так і учнів [12, c. 102]

Переваги нестандартних уроків математики в порівнянні із звичними структурами уроків в тому, що підвищується інтерес учнів до навчання, їх активність в пізнанні і творчості, самостійність пошуків знань, переживання успіху досягнень, ініціативність, можливість індивідуального підходу до учнів, використання інноваційних та інформаційних педагогічних технологій, розвиток культури спілкування, взаємо- відповідальності тощо.

Але є деякі складності і недоліки використання нестандартних уроків:

- затрати більшого часу на підготовку і проведення таких уроків;

- не всі учні в рівній мірі активні;

- організаційні труднощі (дисципліна, правила поведінки);

- ускладнюється система оцінювання, аналізу результатів навчання;

- забезпечення науково-методичної і матеріально-технічної бази навчання;

- труднощі із заміною учасників, якщо хтось відсутній (залежно від типу нестандартного уроку)

- знаходження певного місця таких уроків в навчально-виховному процесі тощо [12, c. 103].

нестандартний урок математика методичний

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Отже, охарактеризувавши типи нестандартних уроків та основні етапи підготовки та методичні особливості проведення нестандартних уроків з математики в початкових класах, варто зазначити, що нестандартні уроки сприяють підвищенню якості знань учнів та вивчення математики завжди буде супроводжуватися значним розумовим напруженням учнів, розвитку пізнавального інтересу, завдяки своїй гнучкій структурі, що забезпечує особистісно-орієнтований підхід у навчанні. Такі уроки можна розглядати як одну з форм активного навчання, яка сприяє розвитку інтересу учнів до математики, підвищенню мотивації навчання, активізації пізнавальної діяльності учнів. В умовах нестандартних уроків учні мають можливість розвивати творчі здібності та особистісні якості, оцінити роль знань, побачити їх застосування на практиці та взаємозв'язок різних наук. Форми та методи роботи, що застосовуються на нестандартних заняттях, повинні доповнюватися іншими методами та прийомами педагогічної роботи. Це допоможе забезпечити ефективність змін у діяльності молодших школярів, підтримати інтерес до вивченого матеріалу, спрямувати увагу дитини на здійснення пізнавальної діяльності, уникнути втоми при викладанні математики, спричиненої інтелектуальною працею.

Бібліографія

1. Андрєєва В. М. Нестандартні форми уроків - Київ - 2005 - 48 с.

2. Антипова О. У пошуках нестандартного уроку / Антипова О., Паламарчук В., Рум'янцева Д. // Рад. школа. - 1991. - №1. - С. 65-69.

3. Бондарчук Н. Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів / Н. Бондарчук // Вісн. Житомир. держ. ун-ту. - 2008. - № 41. - С. 103-106.

4. Волкова Н. П., Педагогіка. К.: Академія, 2002р. - с.340.

5. Григорьева Г. И. Нестандартные уроки математики / Г. И. Григорьева - Волгоград: Корифей, 2000. - 96 с.

6. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения / И. Я. Лернер. - М.: Педагогика, 1981. - 186 с.

7. Лухтай Л. Нестандартний урок / Лухтай Л. // Початкова школа. - 1992. - №3. - С. 31-35.

8. Малафіїк І. В. Дидактика: Навчальний посібник / Малафіїк І. В. - К.: Кондор, 2005. - 397 с.

9. Мартинова Г. Застосування нестандартних уроків при навчанні математики / Г. Мартинова // Математика. - 2001. - № 25. - С. 30 - 32.

10. Педагогика: учебное пособие [для студентов педагогических вузов и педагогических колледжей] / под ред. П.И. Пидкасистого. - М.: Педагогическое общество России, 1998. - 640 с.

11. Печерська Е. Уроки різні та незвичайні/ Печерська Е. // Рідна школа. - 1995. - №8. - С. 62-65.

12. Подласый И. П. Педагогика. Учебное пособие. / Подласый И. П. Мн.: Книжный дом., 1999. - 574 с.

13. Шарко В. Д. Сучасний урок: технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів. - К.: СПД Богданова А. М., 2007. - 220 с.

Размещено на Allbest.ru