Диференцiальна діагностика гострого апендициту за допомогою лазерної кореляцiйної спектроскопiї (ЛКС) плазми крові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Тернопiльська державна медична академiя

iм. I.Я.Горбачевського

УДК: 616.346.2-002.1-079.4-073.584

ДИФЕРЕНЦIАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ГОСТРОГО АПЕНДИЦИТУ ЗА ДОПОМОГОЮ ЛАЗЕРНОЇ КОРЕЛЯЦIЙНОЇ СПЕКТРОСКОПIЇ (ЛКС) ПЛАЗМИ КРОВІ

14.01.03 - хiрургiя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

МИЛЬНIКОВ Михайло Олександрович

Тернопiль - 2000

Дисертацiєю є рукопис.

Робота виконана у Одеському державному медичному унiверситетi МОЗ України.

Науковий керiвник:

Науковий Заслужений дiяч науки i технiки України, доктор медичних наук, професор Гешелiн Сергiй Олександрович, Одеський державний медичний унiверситет, завiдувач кафедри шпитальної хiрургiї та хiрургiї стоматологiчного факультету.

Офiцiйнi опоненти:

Доктор медичних наук, професор Полоус Юрiй Михайлович, Тернопiльська державна медична академiя iм.I.Я.Горбачевського, професор кафедри загальної хiрургiї.

Доктор медичних наук, професор Шуляренко Володимир Адамович, Київська медична академiя пiслядипломної освiти ім. П.Л.Шупика, професор кафедри хiрургiї.

Провiдна установа:

Iнститут клiнiчної та експериментальної хiрургiї АМН України (м.Київ).

Захист дисертацiї вiдбудеться 26 квітня 2000 року о 12⁰⁰ годинi на засiданнi cпецiалiзованої вченої ради К 58.601.01 у Тернопiльськiй державнiй медичнiй академiї iм. I.Я.Горбачевського (46001, м.Тернопiль, Майдан Волi, 1).

З дисертацiєю можна ознайомитися у бiблiотецi Тернопiльської державної медичної академiї iм. I.Я.Горбачевського (46001, м.Тернопiль, вул. Руська, 12).

Автореферат розiсланий 23 березня 2000 р.

Вчений секретар

cпецiалiзованої вченої ради професор Кiт О.М.



АНОТАЦІЯ

Мильнiков М. О. Диференціальна діагностика гострого апендициту за допомогою лазерної кореляцiйної спектроскопії плазми крові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.03 - хірургія. - Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2000.

Представлені результати дослідження можливостей використання лазерної кореляцiйної спектроскопії для диференціальної діагностики різних форм гострого апендициту. За допомогою методу ЛКС проведене порівняльне зіставлення плазми крові 50 донорів та 102 хворих, що поступали у стаціонар з діагнозом “гострий апендицит”.

Встановлено, що лазерна кореляцiйна спектроскопія дозволяє з високим ступенем достовірності диференціювати плазму крові хворих гострим апендицитом від плазми крові донорів, плазму крові хворих гострим апендицитом від плазми крові хворих з іншими захворюваннями, що протікають під “масками” гострого апендициту, а плазму крові хворих з деструктивним апендицитом - від плазми крові хворих з недеструктивним апендицитом.

Ключові слова: гострий апендицит, диференціальна діагностика, лазерна кореляцiйна спектроскопія.

АННОТАЦИЯ

Мыльников М.А. Дифференциальная диагностика острого аппендицита с помощью лазерной корреляционной спектроскопии плазмы крови. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. - Тернопольская государственная медицинская академия им. И.Я.Горбачевского МЗ Украины, Тернополь, 2000. апендицит біофізичний спектроскопія

Диссертация посвящена решению одного из актуальных вопросов неотложной хирургии - дифференциальной диагностике деструктивных и недеструктивных форм острого аппендицита.

В поиске иных подходов к диагностике острого аппендицита и дифференциальной диагностике его деструктивных форм впервые применена лазерная корреляционная спектроскопия (ЛКС) - биофизический метод исследования, позволяющий определить относительный вклад в светорассеяние всех находящихся в исследуемом субстрате частиц размером от 5 нм до 110⁴ нм. В связи с тем, что при остром аппендиците наступают сдвиги гомеостатических показателей, а определяющие гомеостаз компоненты различаются по размерам растворенных и взвешенных в плазме частиц, определяя методом ЛКС гомеостатические характеристики плазмы крови стало возможным дифференцировать плазму больных острым аппендицитом от плазмы доноров и больных иными патологическими процессами, а также различать плазму больных с деструктивной и недеструктивной формой острого аппендицита.

Обсуждаемый материал включает 152 гистограммы, из которых 50 гистограмм принадлежат донорам, составившим контрольную группу, 102 гистограммы характеризуют плазму крови больных.

Результаты исследования свидетельствуют о том, что показатели гомеостаза, характеризующиеся распределением по размерам растворённых и взвешенных в плазме крови частиц у больных острым аппендицитом, существенно отличаются от показателей доноров. ЛКС позволяет дифференцировать гистограммы больных острым аппендицитом от гистограмм доноров в 76-78 наблюдений.

Различия между гистограммами больных деструктивным аппендицитом и гистограммами доноров выражены в еще большей степени. Достоверность дифференцировки групп больных и здоровых достигает 93 , ни одна гистограмма больных с деструктивным аппендицитом не проявила сходства с гистограммами доноров. Это свидетельствует о том, что гомеостатические сдвиги в плазме крови больных деструктивным аппендицитом выражены в большей степени, чем у больных с недеструктивной формой заболевания.

Гистограммы больных с деструкцией червообразного отростка достоверно отличаются от гистограмм больных недеструктивным аппендицитом. Лишь 15 гистограмм больных с деструктивными аппендицитами проявили сходство с гистограммами больных недеструктивными аппендицитами.

ЛКС позволяет отличить плазму крови больных с острым аппендицитом без экссудата в брюшной полости от плазмы крови больных с серозным экссудатом, плазму крови больных острым аппендицитом без экссудата от плазмы крови больных с гнойным экссудатом и, наконец, плазму крови больных острым аппендицитом с серозным экссудатом от плазмы крови больных с гнойным экссудатом.

Таким образом, различия гомеостатических характеристик больных и здоровых, больных деструктивными и недеструктивными формами острого аппендицита отражаются на функции распределения по размерам раcтворенных и взвешенных в плазме крови частиц. ЛКС, определяя распределение по размерам находящихся в плазме частиц, позволяет с высокой достоверностью отличать плазму больных от плазмы доноров, плазму больных с деструктивным аппендицитом от плазмы больных с простым (недеструктивным) аппендицитом. Это открывает перспективы использования ЛКС в дифференциальной диагностике острого аппендицита.

Ключевые слова: острый аппендицит, дифференциальная диагностика,

лазерная корреляционная спектроскопия.



SUMMARY

Mylnikov M.A. Differential diagnostics of acute appendicitis with the help of laser correlation spectroscopy (LCS) of blood plasma. The manuscript.

A thesis on competition for a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.03 - surgery. Ternopil State Medical Academy, n. I.Ya.Gorbachevsky, Ternopil, 2000.

It is supplied the results of a research of the possibilities of using laser correlation spectroscopy for differential diagnostics of the various forms of acute appendicities.

With the help of LCS the comparative composition of blood plasma of 50 donors and 102 patients, getting to stationary with the diagnosis “acute appendicitis” have been conducted.

It was found out that laser correlation spectroscopy allowed with high degree of reliability to differentiate plasma of blood of the patients with acute appendicitis from plasma of blood of the donors, and plasma of blood of the patients beeing ill with acute appendicitis from plasma of blood of the patients with other diseases taking its course like acute appendicitis, and plasma of blood of the patients with destruction of appendicitis from plasma of blood of the patients with nondestruction forms of appendicitis.

Key words: acute appendicitis, differential diagnostics, laser correlation spectroscopy.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гострий апендицит є найбільш частим гострим хірургічним захворюванням органів черевної порожнини, що вимагає термінового оперативного лікування (В.Ф.Саєнко та спiвавт.,1996; В.А.Бондаренко та спiвавт., 1993). Симптоматика гострого апендициту добре знайома хірургам, а засоби його діагностики достатньо традиційні. Однак, незважаючи на це, залишається високим відсоток ускладнених форм гострих апендицитiв, що не діагностуються вчасно, оперуються із запізненням і є основною причиною летальностi вiд цього захворювання (В.I.Мамчич та співавт., 1998; І. П. Томашук, 1994). Летальнiсть від гострого апендициту утримується у межах 0,12 - 0,2 , а частота діагностичних помилок на різних етапах обстеження досягає 33 (В.Т.Зайцев, 1996).

Значну небезпеку представляє також гiпердiагностика гострого апендициту, що веде до видалення не маючого патологiї червоподiбного відростка, який, як відомо, грає роль в iмунному захисті організму. За даними різних авторів, у 2,5 - 19,5 хворих, що оперувалися, вилучається гістологічно незмінений червоподiбний відросток (Б.О.Мiльков, 1996; Ю.М. Полоус та спiвавт., 1995). Між тим, ризик ускладнень при вилученні незмiненого червоподiбного відростка приблизно такий, як при перфоративному апендициті, частота їх досягає 15 (Ф.Г.Кулачек та спiвавт., 1997; В.М.Нечипорук та спiвавт.,1998), а віддалені результати при недеструктивных формах навіть гiршi, ніж при деструктивних (В.М.Буянов і співавт., 1998; Ю.Н.Кошель i співавт., 1996).

У теперiшнiй час, в зв'язку з переглядом деяких положень патогенезу гострого апендициту, стає очевидною можливість селективного вибору лікувальної тактики в залежності від морфологічної форми захворювання (Т. М. Бараєв, 1998). Однак, жоден з відомих у нинішній час неiнвазивних методів дооперацiйної діагностики гострого апендициту не представляє достовірної інформації про наявність або відсутність деструкції червоподiбного відростку. Це спонукає до пошуку нових, відносно простих і достатньо достовірних методів дооперацiйної діагностики деструктивних процесів в органах черевної порожнини, а саме - у червоподiбному відростку.

Аналіз літературних даних про високу спроможність засобу лазерної кореляцiйної спектроскопії (ЛКС) плазми крові, що дозволяє діагностику деяких патологiчних процесів (С. О. Гешелiн i спiвавт., 1996; К. І. Мерлич і спiвавт., 1993), дозволив нам спробувати використати даний метод з метою підвищення ефективності передоперацiйної діагностики деструктивних форм гострого апендициту.

ЛКС - біофізичний спосіб дослідження, що дозволяє визначити функцію розподілу за розмірами від 5 до 110⁴ нм всіх часток, що знаходяться у нативному субстратi та беруть участь у свiтлорозсiюваннi (Ю.І.Бажора і спiвавт., 1995). При різноманітних патологiчних процесах наступають зрушення гомеостазу з перерозподiлом вкладу до свiтлорозсiювання часток з різним гідродинамічним радіусом, що дає можливість проводити з допомогою ЛКС диференційну діагностику жовтяниць різноманітного генезу, коматозних станів, пухлин молочної залози, внутрішніх кровотеч, черепно - мозкової травми та iнтоксикацiй (О.Г.Ситник 1998; С. Г. Бугайцов, 1997 ). Це дозволило нам `розраховувати на можливу ефективність використання ЛКС в диференційній діагностиці гострого апендициту.

Звязок роботи з науковими програмами.Дослідження проводилося в рамках Держбюджетної НДР кафедри факультетської та госпітальної хiрургiї Одеського державного медичного університету № 0195V030244 “Лазерна кореляцiйна спектроскопiя у диференційнiй діагностиці жовтяниць та гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини”.

Мета дослiдження. Покращити результати диференційної діагностики деструктивних та недеструктивних форм гострого апендициту за допомогою методу лазерної кореляцiйної спектроскопiї плазми крові.

Задачі дослідження:

1. Вивчити ЛКС - гістограми плазми крові донорів Одеської популяцiї і дати їх узагальнену характеристику.

2. Вивчити ЛКС - гістограми плазми крові хворих на гострий апендицит, дати їх узагальнену характеристику та спiвставити з гістограмами плазми крові донорів.

3. Спiвставити ЛКС - гістограми плазми крові хворих на гострий апендицит з результатами гістологічного дослідження видалених червоподібних відростків та скласти характеристику усереднених гістограм для різних гістологічних форм гострого апендициту.

4. Виявити відмінності між ЛКС - гістограмами хворих деструктивними та недеструктивними формами гострого апендициту.

5. Розробити новий метод передоперацiйної діагностики деструктивних форм гострого апендициту.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Вперше розроблений та використаний новий метод (лазерна кореляцiйна спектроскопiя плазми крові) для дооперацiйної діагностики деструктивних форм гострого апендициту.

2. Вперше отримані та вивчені ЛКС - гістограми плазми крові у хворих з різними патоморфологічними формами гострого апендициту.

3. Вперше диференційна діагностика гострого апендициту проведена на підставі загальних гомеостатичних зрушень.

Практичне значення одержаних результатів. Інформація, отримана за допомогою ЛКС у вигляді гістограм, площинних роздруковок та таблиць багатопараметрової класифікації, уточнює результати диференціальної діагностики дестуктивних форм гострого апендициту. Це сприяє своєчасному хірургічному втручанню або обгрунтованій відмові від нього, що може покращити прогноз і результати лікування хворих на гострий апендицит.

Особистий внесок здобувача. Автору належить основна роль в розробці теоретичного та практичного напрямку роботи. Провів літературний пошук, відібрав та проаналізував наявну літературу за темою дослідження. При безпосередній участі здобувача відпрацьовані методики обстеження хворих та обробки матеріалу. Автором проведено дослідження, аналiз та узагальнення отриманих результатiв, їх статистичну обробку. Написав всі розділи дисертаційної роботи. Самостійно сформулював висновки та практичні рекомендації. У лікуванні 67 хворих iз 102, включених до результатiв дослідження, автор приймав особисту участь в якості хірурга або лікаря - ординатора.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи апробовані на науково - практичній конференції “Сучасні аспекти негайної медичної допомоги” (Львів, 1997), на ІІ Конгресі хірургів України (Донецьк,1998), на науковой конференції “Актуальні проблеми панкреато-біліарної та судинної хірургії” (Київ,1998), на засіданні Одеського обласного науково - практичного товариства хірургів (Одеса, 1998).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у 6 наукових працях, з них 3 - у фахових наукових виданнях ( 2 - в журналі “Вісник морської медицини”, 1 - в “Одеському медичному журналі”), отримано позитивне рішення №17625 від 10.08.99. про видачу патенту на винахід, а також посвідчення на раціоналізаторську пропозицію № 2684 від 28.11 97р..

Обсяг та структура дисертації. Матеріали дисертацiї викладені на 126 сторінках компютерного тексту. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, результатів власного дослідження, аналізу та узагальнення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел. Робота iлюстрована 6 таблицями та 39 рисунками. В дисертації використано 206 літературних джерел (із них 51 - іноземних).



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матерiал i методи дослiдження. Вивчені результати ЛКС плазми крові 102 хворих, що поступили в клініку з діагнозом гострого апендициту, та 50 донорів. Проби донорської крові отримані у практично здорових людей, якi пройшли клінічне, лабораторне та рентгенологiчне дослідження перед здачею крові в Одеській обласній станції переливання крові та у відділенні переливання крові Одеської міської клінічної лікарні № 1.

Всі хворі з направленням на гострий апендицит, були поділені на 2 групи. Першу групу (80 пацiєнтів), склали хворі, що були прооперовані, тобто у цієї групи діагноз гострого апендициту пiдтвердився. Другу групу (22 пацiєнта),склали хворі, що не були оперовані.У ціх хворих в результаті динамічного спостереження та доообслiдження діагноз гострого апендициту був знятий і та виявлені інші захворювання

Оперовані всі хворі, у яких клініка захворювання, а також дані лабораторного та додаткового досліджень відповідали гострому апендициту. Їхні діагнози верифiкованi результатами операційної ревізії черевної порожнини та заключенням гістологічного дослідження видалених червоподiбних відросткiв (табл. 1).

Таблиця 1 - Розподіл хворих на гострий апендицит по патоморфологiчному діагнозу

Дiагноз	Число хворих
Гострий простий (катаральный) апендицит	23
Гострий флегмонозний апендицит	41
Гострий гангренозний апендицит	11
Гострий гангренозно-перфоративний апендицит	5
Всього	80

До недеструктивної форми апендициту ми віднесли гострий простий або катаральный апендицит. Флегмонозний, гангренозний та гангренозно-перфоративний апендицит представляють деструктивні форми захворювання.

Групу неоперованих склали хворі, що поступили в клініку з попереднім діагнозом гострого апендициту, у яких в результаті динамічного спостереження і дообстеження діагноз гострого апендициту не підтвердився. У цих хворих була діагностована та або інша патологiя, що проявлялася симптомами, схожими з симптомами гострого апендициту.

Крім того, всі хворі що оперувалися, були поділені на групи, в залежностi вiд наявностi та характеру ексудата в черевнiй порожнинi.Гнійний ексудат в усіх 33-х випадках виявився у хворих з деструктивними формами апендициту. Серозний ексудат у 24 випадках був у хворих з деструктивними формами, а в 15 - у хворих з простим апендицитом. У 8 хворих з гострим простим апендицитом випоту в черевнiй порожнинi не було.

Для виконання ЛКС кров можна брати як з вени, так і з пальця. Ми користувались венозною кров'ю. Одноразовою стерильною голкою пунктувалась вена ліктьового згину та 1 мл крові, що витікала самопливом, змішувався у конiчной пробiрцi з 4 мл “Глюгiцира”. Не можна форсувати витiкання крові масажем, бо це може призвести до внутрішньосудинного руйнування формених елементів і неприпустимому викривленню результатів дослідження. Забір крові повинен здійснюватися до виконання будь-яких внутривенних iнфузiй і хірургічного втручання.

Стабілізована “Глюгiциром” кров центрифугували 15 хв. при 3000 об/хв. Відцентрифугована плазма розливали у пробiрки Еппендорфа. Після цього плазма готова для дослідження. При необхідності плазма заморожували при температурі -12 - 15 С. У замороженому вигляді матеріал можна зберігати 3 місяці. Дослідження матеріалу здійснювали за допомогою лазерного кореляцiйного спектрометра, розробленого у відділі молекулярної та радіаційної біофізики Санкт - Петербургського інституту ядерної фізики їм. Б. П. Константінова РАН, виготовленого НВО “Прогрес” АН України. Потужність лазеру 8 мВт, довжина хвилi випромінювання 0.633 мкм, діапазон часток, що вимірюються від 5 нм до 1 10 нм.

Математичну обробку отриманих результатів забезпечували персональним комп'ютером типу IBM PC AT 286/287. Результати досліджень представлені графічно, у вигляді гістограми, на якій в логарифмiчному масштабі зображується вклад у свiтлорозсiювання часток з 32 різними гідродинамічними радіусами. Порівнюючи групу гістограм, об'єднаних спільними ознаками (наприклад, гістограми хворих гострим деструктивним апендицитом), комп'ютер будує усереднену гістограму, що характеризує групу на підставі n-го числа варіантів.

Спеціально розроблена програма “Класифікатор” дозволяє зробити багатопараметрову обробку результату вимірів, після якої кожний спектр проектується на площину у вигляді єдиної точки. На площині “кучно” містяться спектри, об'єднані спільними ознаками, наприклад, при співставленні групи донорів з групою хворих гострим деструктивним апендицитом.

Замкнуті овальні лінії обмежують зони дисперсії варіантів у межах 2 та утворюють так звані “хмари” зон дисперсії. Після обробки результатів вимірів за допомогою програми “Класифікатор” чітко визначають три групи спектрів. Перша - спектри, що утворюють зону дисперсії “своєї” групи. Гістограми, наведені цими спектрами, мають виражену відмінність з протиставленою групою гістограм. Друга група - спектри, які виявилися в зоні дисперсії протилежної групи або в зоні взаємоперекриття. Це спектри, що мають подібність з обома групами або виявляють більшу подібність з протиставленою групою. При різко виражених відмінностях між групами, що зіставляються, зони взаємоперекриття може не бути. Третя група - частина спектрів, що виявляється поза зонами дисперсії, окресленими овальними лініями. Ці гістограми характеризуються ознаками, що відрізняють їх від обох груп. Отримане з допомогою програми “Класифікатор”, графічне площинне зображення дає уявлення про подібність та відмінності між індивідуальними спектрами та групами, що співставляються. Програма “Класифікатор” при високій наочності графічного зображення припускає відхилення від істинних даних. Точний аналіз схожості та відмінностей спектрів комп'ютер характеризує цифровою інформацією, що представляє абсолютне число або відсоток спектрів, відповідних характеристикам “своєї” групи, протиставленої групи або що володіють ознаками, які відрізняють їх від обох груп. Ця інформація представлена у вигляді таблиць (таблиця 2).

При накопиченні в пам'яті комп'ютера достатнього числа усереднених та індивідуальних спектрів різноманітних груп надається можливість порівнювати з ними чергові отримані зразки з тією або іншою вірогідністю визначати належність нового спектру до певної групи, одержуючи таким чином діагностичну інформацію.

Таблиця 2 - Результати класифiкацiйного аналізу співставлення гістограм плазми крові групи донорів з групою хворих гострим деструктивним апендицитом

Група дослiджених	Зона дисперсiї
	Донори	Хворi гострим деструктивним апендицитом	Поза зонами
	n	n	n
Донори n = 50	40 80	4 9	6 11
Хворi гострим деструктивним апендицитом n = 57	0 0	53 93	4 7

Оцінку діагностичних можливостей лазерної кореляцiйної спектроскопiї проводили на підставі зіставлення ЛКС - гістограм з остаточним діагнозом, що формулювався за результатами традиційних клінічних, лабораторних, інструментальних, променевих та морфологічних методів дослідження.

Клінічне обстеження було виконане у всіх хворих. Основне значення надавали анамнезу, больовому синдрому, даним пальпації, наявності характерних апендикулярних симптомів, температурній реакції. У більшості хворих аналіз клінічних ознак дозволяє вирішити діагностичні проблеми, залишивши іншим засобам верифiкуючу роль.

Лабораторні дослідження. Всім хворим виконані загальний клінічний аналіз крові (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, лейкоцитарна формула) та загальний аналіз сечi. 57 хворим визначали цукор крові і 32 хворим, у яких захворювання почалося з болю в епігастральнiй ділянці (симптом Кохера-Воковича) - амілазу сечi (по Вольгемуту).

Променеві засоби. Ультразвукове дослідження органів порожнини малого тазу у жінок виконане у 12 хворих, УЗД нирок та сечовивiдних шляхів - у 4, видільна урографiя - 3 хворим, обглядова рентгеноскопiя органів черевної порожнини - 17 хворим. Одному хворому виконана iригоскопiя.

Ендоскопiчне дослідження. Фіброгастродуоденоскопія виконана 2 хворим, цистоскопiя - 2 хворим, 3 - виконана ректороманоскопiя. Лапароскопія з метою диференціальної діагностики - 14 хворим, з них вiдеолапароскопiя - 3. Морфологічне дослідження видалених червоподiбних відростків виконане всім оперованим хворим (80). У одного хворого під час фiброгастроскопii взятий бiоптат з краю виразки шлунку.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Представлені усередненi ЛКС - гістограми, отримані при дослідженні плазми крові донорів і хворих з різним ступенем деструктивних змін у червоподiбному вiдростку. Гістограма донорів характеризується бiмодальнiстю функції розподілу часток. Основні моди у діапазонах 11 - 37 нм та 95 - 264 нм чітко розмеженi, процентний вклад часток, що їх формують складає 32,08 та 29,76 відповідно.

При катаральнiй формі апендициту контури гістограми різко змінюються. В основному це зумовлено появою у спектрі часток з радіусами що перевищують 500 нм. Розподіл зміщується в сторону високомолекулярної фракції. Її вклад в свiтлорозсiювання підвищується з 2,73 до 16,29 . Таке різке підвищення вкладу даної фракції зв'язане з збільшенням вмісту утримання в плазмi високомолекулярних імунних комплексів. Збільшення, хоч і незначне, вкладу часток розмірами від 11 до 37 нм може вказувати на гіперглобулiнемію, характерну для запального процесу.

При флегмонознiй формі апендициту зберігається значний вклад високомолекулярної фракції (16,97 ). Це можна пояснити iмунокомлексоутворенням, що триває, та появою у плазмi специфічних високополiмерних білкових комплексів, які характерні для флегмонозного запалення. Гістограма прагне до одномодальності, набуває характерного “одногорбого” контуру. Збільшення вкладу у свiтлорозсiювання часток у діапазоні від 37 до 264 нм, можливо, зв'язане з накопиченням продуктів катаболiзму, внаслідок руйнування клітин, що утворилися при масивній деструкції тканин в осередку запалення.

При гангренозній формі апендициту усереднена гістограма стає одномодальною з піком в області часток розмірами 250 - 300 нм. Вклад середньомолекулярної фракції ще більш зростає, що може свідчити про розвиток процесу деструкції тканин та підвищення вмісту у плазмi продуктів некрозу (iнтермедiатiв, специфічних високополiмерних сполучень і т. д.)

Лазерна кореляцiйна спектроскопiя, реєструючи зміни питомої ваги у свiтлорозсiювання часток з різним гідродинамічним радіусом, відображає зміни гомеостазу плазми крові у хворих з різним ступенем запалення червоподiбного відростку або іншою патологією. Аналіз гістограм здорових донорів та хворих гострим апендицитом свідчить про те, що запалення червоподiбного відростку супроводжується появою в плазмi крові крупномолекулярної фракції імунних комплексів, що циркулюють, а виникнення та поглиблення процесів деструкції супроводжується зростанням питомого вкладу середньомолекулярної фракції, що містить продукти некробiозу. Зміни гомеостазу та субфракцiйного складу плазми крові хворих віддзеркалюються на характері графічних контурів гістограм, що дозволяє відрізняти гістограми хворих з різним ступенем запалення або деструкції червоподiбного вiдростку.

Спеціальна програма, яка забезпечує багатопараметрову обробку гістограм, відкриває можливості використання ЛКС для диференціальної діагностики гострого апендициту. Результати класифiкацiйного аналізу свідчать про те, що показники гомеостаза, якi характеризуються розподілом за розмірами розчинених та завислих в плазмi крові часток у хворих гострим апендицитом, суттєво відрізняються від показників донорів. Взаємоперекриття зон дисперсії варіантів на графіку площинної роздруковки невелике, таблиці багатопараметрового аналізу свідчать про те, що результати ЛКС дозволяють диференціювати гістограми хворих гострим апендицитом від гістограм донорів в 76 - 78 спостережень.

Відмінності між гістограмами хворих деструктивним апендицитом та гістограмами донорів виражені у ще більшій мірі (табл. 2). Взаємоперекриття зон дисперсії майже не виражене, достовірність диференціювання груп хворих і здорових досягає 93 , жодна гістограма хворих з деструктивним апендицитом не виявила подібності з гістограмами донорів. Це свідчить про те, що гомеостатичнi зрушення плазми крові хворих деструктивним апендицитом виражені в більшій мірі, ніж у хворих з недеструктивною формою захворювання.

Група дослiджених	Зона дисперсії
	Недеструктивнi апендицити	Деструктивнi апендицити	Поза зонами
	n	n	n
Недеструктивнi апендицити n = 23	18 76	2 10	3 14
Деструктивнi апендицити n = 57	9 15	43 76	5 9



ЛКС дозволяє у 72 - 74 спостережень відрізнити плазму крові хворих з гострим апендицитом без ексудату в черевній порожнинi від плазми крові хворих з серозним ексудатом, в 76 - 78 спостережень плазму крові хворих гострим апендицитом без ексудату від плазми крові хворих з гнійним ексудатом і, нарешті, в 74 - 76 спостережень плазму крові хворих гострим апендицитом з серозним ексудатом від плазми крові хворих з гнійним ексудатом.

Таким чином, відмінності гомеостатичних характеристик хворих та здорових, хворих деструктивними та недеструктивними формами гострого апендициту відображаються на функції розподілу за розмірами розчинених та завислих у плазмi крові часток. ЛКС, визначаючи розподіл за розмірами часток, що знаходяться в плазмi, дозволяє з високою достовірністю відрізняти плазму хворих від плазми донорів, плазму хворих з деструктивним апендицитом від плазми хворих з простим (недеструктивним) апендицитом. Це відкриває перспективи використання ЛКС у диференціальній діагностиці гострого апендициту.



ВИСНОВКИ

1. У плазмi крові хворих гострим апендицитом за допомогою ЛКС визначається високомолекулярна фракція імунних комплексів, що дозволяє відрізнити гістограми плазми крові хворих гострим апендицитом від гістограм плазми крові донорів в 78 спостережень.

2. Багатопараметровий аналіз в 79 спостережень виявляє відмінності між ЛКС-гістограмами плазми крові хворих гострим апендицитом і ЛКС-гiстограмами хворих, у яких попередній діагноз гострого апендициту не підтверджується та при подальшому обстеженні виявлена інша патологiя.

3. ЛКС - гiстограми плазми крові хворих гострим деструктивним апендицитом у 76 спостережень відрізняються від гістограм плазми крові хворих гострим недеструктивним апендицитом.

4. ЛКС надає об'єктивну інформацію, що може бути використана у передоперацiйнiй диференціальній діагностиці гострого апендициту як додатковий аргумент при визначенні показань до операції.

Практичні рекомендації.

Отримані результати досліджень дозволяють рекомендувати лазерну кореляційну спектроскопію плазми крові для диференційної діагностики у хворих з діагнозом гострого апендициту. Найбільшу цінність спосіб має у випадках сумнівної клінічної діагностики. Застосування ЛКС може зменшити кількість помилкових діагнозів та даремних апендектомій у випадках, коли різні захворювання протікають під “масками” гострого апендициту.

Особливу практичну цінність ЛКС плазми крові має у випадках атипового перебігу деструктивних форм гострого апендициту.

Метод лазерної кореляційної спектроскопії плазми крові може бути рекомендований до практичного застосування, як метод вибору, з метою покращення якості діагностики та показів до оперативного лікування гострого апендициту.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мыльников М.А. Лазерная корреляционная спектроскопия (ЛКС) в диагностике гомеостатических сдвигов у больных острым аппендицитом // Вісник морської медицини.- 1999.-№1.- С.44-47.

2. Мильніков М.О. Лазерна кореляційна спектроскопія плазми крові хворих на гострий аппендицит (діагностичні можливості)// Одеський медичний журнал. - 1999.- №2. -С.52-54.

3. Диагностика гомеостатических сдвигов у хирургических больных с помощью лазерной корреляционной спектроскопии / С.А.Гешелин, Д.Ю.Андронов, С.Г.Бугайцов, В.А.Брыгаль, В.Ф.Варбанец, А.И.Кравченко, К.И.Мерлич, И.А.Михова, М.А.Мыльников, С.Р.Петров, А.Ю.Ракул,А.Г.Сытник,В.А.Цепколенко, Хань // Вісник морської медицини.- 1999. -№3. - С.137-139.

4. Мыльников М.А. Способ дифференциальной диагностики деструктивных и недеструктивных форм острого аппендицита // Збір.наук.робіт II Конгресу хірургів України.- Київ - Донецьк, “Клінічна хірургія”, 1998.- С.546-547.

5. Мыльников М.А. Новый способ дифференциальной диагностики деструктивных и недеструктивных форм острого аппендицита //Тез.допов.ювілейної наук.-практич.конф. “Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги”. - Львів,1997.-С.167.

6. Диагностические возможности лазерной корреляционной спектроскопии/ С.А.Гешелин, Л.А.Носкин, Д.Ю.Андронов, С.Г.Бугайцов, К.И.Мерлич, И.А.Михова, М.А.Мыльников, С.Р.Петров, А.Г.Сытник, Хань //Збір.робіт наук.конф.”Актуальні проблеми панкреато-біліарної та судинної хірургії”.-Київ,”Клінічна хірургія”.-1998.-С.354-356.

7. Позитивне рішення №17625 від 10.08.99. про видачу патенту на винахід “Спосіб диференційної діагностики деструктивного і недеструктивного апендициту”.

8. Раціоналізаторська пропозиція №2684 від 28.11.97. “ Способ дифференциальной диагностики деструктивных и недеструктивных форм острого аппендицита до операции”.

Размещено на Allbest.ru

...