Клініко-імунологічна і морфологічна характеристика хронічного гастродуоденіту у дітей та удосконалення комплексу патогенетичної терапії

Підвищення ефективності діагностики, удосконалення комплексного патогенетичного лікування хронічного гастродуоденіту у дітей. Оцінка впливу інфікування бактерією Helicobacter pylori на зміни ендоскопічної і морфологічної картини слизової оболонки шлунка.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.06.2014
Размер файла 82,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології

Академії медичних наук України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

14.01.10 - педіатрія

Клініко-імунологічна і морфологічна характеристика хронічного гастродуоденіту у дітей та удосконалення комплексу патогенетичної терапії

Шульгай Олександра Михайлівна

Київ 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільській державній медичній академії ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України

Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент Лобода Валентина Федорівна, Тернопільська державна медична академія ім.І.Я.Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Мороз Олексій Дмитрович, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, головний науковий співробітник відділення проблем здорової дитини, вчений секретар інституту

доктор медичних наук, професор Казак Світлана Сергіївна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії № 3.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України (м.Київ), кафедра педіатрії № 1.

Захист дисертації відбудеться “ 26 ” березня 2002 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “ 22 ” лютого 2002 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук Л.В. Квашніна

1. Загальна характеристика роботи

лікування гастродуоденіт інфікування шлунок

Актуальність теми. Розповсюдженість захворювань системи травлення за останні роки зросла більше, ніж на 30 % (А.А.Баранов, Е.В.Климанская, 1995). Виникнувши у дитячому віці, ці хворoби можуть призвести до тяжкої патології у дорослих, навіть до втрати працездатності та інвалідизації (М.М.Коренєв, Л.К.Пархоменко, 1995; М.Ф.Денисова, 1999). У структурі патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ) саме захворювання гастродуоденальної зони займають провідне місце, при цьому складаючи більше 70 % (Е.М.Лукьянова и соавт., 1993). Хронічний гастродуоденіт (ХГД) посідає у дітей дошкільного віку п'яте місце, а у підлітків - перше (О.М.Ціборовський та співавт., 1996). У світі розповсюдженість ХГД складає 107-110 на 1000 дитячого населення (U.Blecker, 1997).

Останні десятиріччя однією з причин виникнення ХГД у дитячому віці вважають інфекційний фактор - Нelicobacter pylori (НР). За даними літератури, у дітей, хворих на ХГД, НР діагностується від 42 до 95 % (А.А.Корсунский, 1999). На думку багатьох авторів, НР не є випадково знайденим мікрооганізмом, а збудником, який викликає недеструктивні і деструктивні процеси на слизовій оболонці шлунка (СОШ) і дванадцятипалої кишки (ДПК) (В.Г.Сапожников, 1995; Я.С.Циммерман, М.Р.Зиннатуллин, 1999). Дослідження деяких науковців показують, що ерадикація НР призводить до тривалої клініко-морфологічної ремісїї ХГ і виразкової хвороби (ВХ) (П.Я.Григорьев, А.В.Яковенко, 1997; В.Т.Ивашкин, 1999). Результати, отримані дослідниками в процесі вивчення ролі НР у виникненні і розвитку запального процесу в шлунку і ДПК багаточисельні, різноманітні, але неоднозначні, що пов'язано із використанням різних методів етіологічної діагностики (Л.Ф.Бондарчук, 1995). Після прийняття Сіднейської класифікації були переглянуті підходи до вивчення даної патології (Л.И.Аруин, 1997), що передбачає оцінку змін слизової оболонки (СО) для постановки діагнозу із використанням ендоскопічного, морфологічного методів і визначення ступеня обсіювання СО збудником.

Розроблені різноманітні схеми по лікуванню недеструктивних та деструктивних форм патології шлунка і ДПК, асоційованих з НР, причому всі вони переважно базувалися на застосуванні де-нолу в комбінації із різними антибактеріальними препаратами (Л.Н.Цветкова, 1994; D.Y.Graham et al., 1993), але із-за небезпеки сенсибілізації дитячого організму і можливості вироблення резистентності збудника до проведеної терапії в дитячій практиці постійно ведеться розробка і дослідження нових (нетрадиційних) методів лікування (В.А.Максимов и соавт., 1993; В.А.Филин и соавт., 1996). В літературі є повідомлення про застосування озонованих розчинів при лікуванні акушерської, хірургічної, ЛОР-патології, а також в терапії ерозивно-виразкових уражень шлунка у дорослій гастроентерології (В.А.Максимов и соавт., 1997). Саме це привернуло нашу увагу до визначення ефективності озонованих розчинів в лікуванні дітей з НР-асоційованим ХГД.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом держбюджетної міжкафедральної теми “Вивчення патогенетичних основ поєднаної патології гастродуоденальної і гепатобіліарної системи у дітей і дорослих з метою розробки оптимальних методів лікування “ (державний реєстраційний №0100V001943).

Мета дослідження - підвищення ефективності діагностики та лікування хелікобактер-асоційованого гастродуоденіту у дітей шляхом виділення найбільш інформативних методів клініко-ендоскопічної і лабораторної верифікації захворювання та удосконалення комплексу патогенетичної терапії досліджуваної патології.

Задачі дослідження:

Визначити частоту інфікованості Нelicobacter pylori у дітей, мешканців західних регіонів України, хворих на хронічний гастродуоденіт.

Виділити найбільш інформативні клінічні та ендоскопічні критерії, притаманні для хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Нelicobacter pylori.

Виявити особливості морфологічної картини слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей, інфікованих Нelicobacter pylori, а також зв'язок ступеня обсіювання слизової оболонки і активності запального процесу.

Дослідити в експериментальних умовах вплив озонованої обліпихової олії на щурів при вивченні гострої, підгострої і хронічної токсичності, специфічної фармакологічної активності, а також визначити ефективність даного методу лікування при змодельованому деструктивному ураженні слизової оболонки шлунка.

Оптимізувати лікування Нelicobacter pylori-асоційованого хронічного гастродуоденіту у дітей шляхом використання озонованої обліпихової олії.

Об'єкт дослідження. Діти, хворі хронічним гастродуоденітом.

Предмет дослідження. Клінічні прояви хронічного гастродуоденіту, морфологічний і функціональний стан верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, імунний статус хворих з ХГД.

Методи дослідження. Використані клінічні, інтрументальні, морфологічні, морфометричні, цитологічні, імунологічні, математичні методи дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. Показано, що НР є одним із факторів, що обумовлює розвиток і більш тяжкий перебіг ХГД у дітей.

Встановлена певна залежність наявності НР-інфекції від віку, статі дитини і тривалості захворювання.

Показано, що ХГД, асоційований з НР, має певні клінічні і ендоскопічні критерії, при виявленні яких можна запідозрити наявність інфікування цим збудником і провести специфічне лікування.

Доведено, що глибина морфологічних змін СОШ і ДПК залежить від ступеня обсіювання слизової оболонки НР.

Відмічено, що ХГД перебігає на фоні зміненого місцевого і загального імунітету, причому при НР-асоційованому ХГД відбувається значне підвищення IgA.

Доведено, що діагноз НР-інфекції є достовірним лише при проведенні не менше двох методів діагностики (уреазного та цитологічного; уреазного та гістоморфометричного).

Вперше в умовах експерименту на інтактних тваринах та з модельованим деструктивним ураженням СОШ доведена відсутність ознак гострої та хронічної токсичності озонованої обліпихової олії, визначено її позитивну лікувальну дію. Експериментальні дані стали підставою для інтерполювання озонованої обліпихової олії в комплексну терапію НР-асоційованого ХГД у дітей.

Вперше доведено, що оптимізовані лікувальні комплекси мають вищу ерадикаційну ефективність, ніж при терапії загальновизнаними антихелікобактерними засобами.

Практичне значення отриманих результатів. Визначена клінічна ефективність кожного із застосованих методів етіологічної діагностики НР (уреазного тесту, цитологічного, гістоморфометричного, імунологічного методів) і розроблені рекомендації по їх поєднаному застосуванню.

Розроблені клінічні і ендоскопічні критерії, на основі яких можна запідозрити наявність НР - інфекції.

Показана доцільність проведення гістоморфометричного дослідження із визначенням ступеня обсіювання збудником СО, який корелює зі змінами морфологічної картини і тривалістю захворювання.

Розроблена методика застосування озонованої обліпихової олії та доведена її ефективність в комплексі з де-нолом як альтерантивної антихелікобактерної терапії (деклараційний патент України ИА №38044А).

Впровадження результатів роботи в практику. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в практику роботи дитячої клінічної лікарні м. Тернополя, обласної дитячої клінічної лікарні, у центральних районних лікарнях Тернопільської області, включені в цикл лекцій на медичному факультеті і факультеті післядипломної освіти Тернопільської державної медичної академії ім.І.Я.Горбачевського МОЗ України.

Особистий внесок дисертанта.

Автором самостійно відібрана і проаналізована наукова література з досліджуваної проблеми, визначені невирішені питання діагностики і лікування хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Helicobacter pylori. Самостійно проводене клініко-анамнестичне обстеження хворих, частині хворих власноруч виконана езофагофіброгастродуоденоскопія. Дисертантом обгрунтована і розроблена схема терапії ХГД, контроль за станом пацієнтів у процесі лікування, динамічне спостереження хворих протягом 1-2 років.

Автором самостійно виконаний обсяг експериментальних досліджень: робота з тваринами у віварії, відтворення моделі деструктивного пошкодження СОШ, виведення тварин з експерименту, забір матеріалу для біохімічних і морфологічних досліджень. Дисертантом особисто проведено лікування із застосуванням озонованої обліпихової олії обстеженим пацієнтам. Дисертантом зроблена статистична обробка результатів, проаналізовані отримані дані та зроблені науково-практичні висновки, написані та оформлені всі розділи дисертації, розроблені практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені на: 2, 3, 4 і 5 міжнародних медичних конгресах студентів і молодих вчених у м. Тернопіль (1998, 1999, 2000, 2001); XLI підсумковій науково-практичній конференції “Здобутки клінічної і експериментальної медицини” Тернопільської державної медичної академії (м. Тернопіль,1998); науково-практичній конференції “Актуальні питання медицини”, присвяченій 50-річчю Хмельницької обласної лікарні (м. Хмельницький, 1998); Республіканській науково-практичній конференції “Досягнення та невирішені питання гастроентерології” (м. Харків, 1998); науково- медичній конференції студентів та молодих вчених (м. Київ, 1998); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Екологія і здоров'я дітей” (м. Чернівці, 1999).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 робіт, із них 6 - статті в журналах, 13 - тези доповідей науково-практичних конференцій, конгресів та з'їздів (в авторефераті наведено 14 робіт).

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 184 сторінки тексту, ілюстрована 36 таблицями та 26 рисунками, які займають 16 сторінок, список використаних джерел має 332 публікації і займає 32 сторінки.

2. Основний зміст роботи

Об'єкт і методи дослідження. Робота проведена на базі дитячої клінічної лікарні м. Тернополя і грунтується на результатах клінічного, інструментального і лабораторного обстеження 110 дітей із хронічним гастродуоденітом у віці від 6 до 15 років, із них НР діагностовано у 49 обстежених. Контрольну групу склали 20 дітей ІІ групи здоров'я аналогічного віку. Серед обстежених переважали хлопчики в віці від 12 до 15 років. Клініко-анамнестичні відомості отримували за допомогою спеціально розробленої карти-схеми опитування.

Для верифікації діагнозу проводилася ЕФГДС верхніх відділів травного тракту з використанням гнучкого ендоскопа GIF типу PQ 20 “Olympus” (Японія). Для оцінки змін слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки використовувалися ендоскопічна класифікація А.В.Мазурина (1982) та Сіднейська класифікація (1990). Для зменшення психоемоційної травматизації дитини та отримання більш достовірних результатів вимірювання кислотоутворюючої функції шлунка методом інтрагастральної рН-метрії (В.М.Чорнобровий, 1999) проводилось одночасно з ЕФГДС. Ендоскопічне дослідження супроводжувалося прицільною біопсією слизової оболонки тіла, антрального відділу шлунка і дванадцятипалої кишки з наступним виготовленням гістологічних препаратів, вивченням морфологічної картини та виявленням Helicobacter pylori.

З метою виявлення супутньої патології та розширення уяви про стан хворого всім хворим було проведене комплексне лабораторне обстеження, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

Для виявлення НР використовувалися уреазний еспрес-тест, гістоморфометричний, цитологічний методи, а також вивчені показники загального, місцевого імунітету, динаміка локальних імунних реакцій у слизовій оболонці шлунка.

Гістоморфологічні дослідження виконані в центральній науково-дослідній лабораторії Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я.Горбачевського (зав. к.м.н., ст.наук.спів. Н.Є.Лісничук) під керівництвом д.м.н., проф. М.С.Гнатюка. Для проведення гістоморфометричного дослідження парафінові зрізи фарбувалися за методом Гімзи. Ступінь інвазії у біоптатах визначали за методом Л.І.Аруіна і співавт. (1988).

При морфометричному дослідженні слизової оболонки шлунка вимірювали висоту поверхневого епітелію, визначали об'ємну долю залоз, залозисто-стромальний індекс і площу епітелію залоз. При морфометрії слизової оболонки ДПК вимірювали висоту і ширину ворсинок, висоту епітелію ворсинок, глибину і ширину крипт, а також вираховували індекс ворсинок. При оцінці морфологічних змін слизової оболонки шлунка також користувалися Сіднейською класифікацією гастритів, а ДПК - класифікацією, запропонованою П.Я.Григор'євим (1997).

Мазки для цитологічного дослідження готувалися шляхом відбитків з наступним забарвленням за Романовським-Гімзою. При мікроскопії мазків-відбитків вивчали клітинний пейзаж і наявність Helicobacter pylori у полі зору за Л.І.Аруіним (1988).

Стан імунної системи оцінювали за аналізом показників клітинної і гуморальної ланок імунітету. Для цього визначали загальні Т-лімфоцити методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Е-РУК), В-лімфоцити методом комплементарного розеткоутворення (ЕАС-РУК), вміст “активних” РУК (ЕА-РУК), визначали кількість термостабільних Т-хелперів, числа теофілінчутливих та теофілінрезистентних Т-клітин, хелперносупресорний індекс. Вивчення основних класів імуноглобулінів (А, М, G) у сироватці крові проводили методом простої радіальної імунодифузії у гелю. Простежена динаміка локальних імунних реакцій у слизовій оболонці шлунка із визначенням плазматичних клітин-продуцентів Ig A, M, G та SIgA.

Озонування обліпихової олії проводилося шляхом барботажу озонокисневої суміші через стерильну обліпихову олію за допомогою скляної магістральної трубки, введеної у ємкість з обліпиховою олією із застосуванням модифікованого озонатора “Комбі” (фірма Біонет).

Експериментальна частина роботи виконана в центральній науково-дослідній лабораторії Тернопільської державної медичної академії ім.І.Я.Горбачевського (зав. к.м.н., ст.наук.спів. Н.Є.Лісничук). Експеримент проведено на 72 різностатевих щурах масою 220-230 г. Для вивчення гострої токсичності озонованої обліпихової олії 32 тварини були розподілені на 4 групи: І (контрольну) склали 8 інтактних щурів. До ІІ групи включено 8 тварин, яким вводили озоновану обліпихову олію за допомогою градуйованого зонда в стравохід у кількості 5 мл/кг маси тіла та концентрації озону 7 мг/л. До ІІІ групи увійшли 8 щурів, яким вводили звичайну обліпихову олію в кількості 5 мл/кг маси тіла. IV групу склали 8 щурів, яким вводили плацебо (фізіологічний розчин хлориду натрію) в кількості 5 мл/кг маси тіла. Інші 40 тварин були використані для вивчення підгострої і хронічної токсичності, специфічної фармакологічної активності, а також для вивчення впливу озонованої обліпихової олії на стан загоєння модельованої виразки шлунка. Виразку шлунка у тварин моделювали за Okabe S. (1971) шляхом поверхневої аплікації оцтової кислоти через зонд на серозну оболонку шлунка щура під час операції, при цьому виникала глибока виразка, яка супроводжувалася зрушенням ланок імунітету та зміною біохімічних показників.

Всі отримані цифрові величини підлягали статистичній обробці з використанням загальноприйнятих методів статистики та оцінкою достовірності середніх і відносних величин, вірогідності величин за допомогою t-критерія Стьюдента (О.П.Минцер, 1991), відмінності між відносними величинами оцінювали шляхом застосування критерію кутового перетворення Фішера (Е.В.Гублер, 1978). Розбіжності рахували вірогідними при p<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення.

За результатами обстеження пацієнтів з хронічним гастродуоденітом встановлено, що прояви цього захворювання мають деякі відмінності, в залежності від наявності або відсутності Helicobacter pylori. За даними клінічного обстеження, серед дітей, інфікованих HР, переважали хлопчики (57,1 %) віком від 12 до 15 років (37,6 %). Більшість обстежених дітей поступили в стаціонар в періоді загострення (91,8 %), решта (8,2 %) - в періоді неповної клініко-ендоскопічної ремісії. Тривалість захворювання у обстежених дітей складала: до року - у 18,3 % хворих, від 1 до 3 років - у 46,4 %, більше 3 років - 35,4 % пацієнтів. Переважна кількість дітей, інфікованих HР, хворіли понад 3 роки (55,1 %). Для хворих, не інфікованих HР, була властива сезонність загострень (77,0 %), а при інфікуванні HР сезонність загострень не була характерна.

При вивченні анамнезу життя у дітей, інфікованих та неінфікованих Helicobacter pylori, суттєвих відмінностей вивлено не було. Переважна більшість - 81,6 % пацієнтів - перебувала від народження на змішаному і штучному вигодуванні, а до групи часто хворіючих віднесено 46,9 % обстежених.

Аналіз преморбідного фону виникнення ХГД виявив фактори, які несприятливо впливають на морфофункціональний стан шлунка і дванадцятипалої кишки (О.М.Лук'янова, М.Л.Тараховський та співавт., 1993). Це, в першу чергу, порушення режиму та характеру харчування (90,5 %), спадкова схильність з наявністю у батьків деструктивних форм хронічної патології гастродуоденальної зони (57,1 %), стресовий фактор (28,6 %), наявність хронічних вогнищ інфекції та глистних чи паразитарних інвазій (67,3 %).

У дітей з ХГД, у яких відсутній НР, були виділені три провідні клінічні синдроми: больовий (90,5 %), диспепсичний (83,3 %), інтоксикаційний (70,0 %). У дітей, інфікованих HР, провідним клінічним синдромом був диспепсичний (91,5 % хворих), інтоксикаційний і больовий склали відповідно 86,2 % і 84,3 %. Найчастіше серед супутніх захворювань органів травлення зустрічалися: хронічний холецистохолангіт (41,2 %), дискінезія жовчовивідних шляхів (38,7 %), диспанкреатизм (13,8 %), причому у дітей з ХГД, асоційованим з НР, кількість супутньої патології гепатобіліарної системи була меншою. Наявність у більшості обстежених дітей поліорганних уражень органів травного тракту не протирічить даним інших авторів (В.Ф.Лапшин, 1992; О.Д.Мороз, 1997).

Розлади моторної функції травного тракту у вигляді дуоденогастрального (ДГР) та гастроезофагального рефлюксів (ГЕР) спостерігалися у 30,1 % випадків. При цьому найчастіше визначався ДГР (27,4 %), причому у дітей, не інфікованих HР, його було діагностовано у 2 рази частіше, ніж при HР-інфікуванні, що може підтверджувати негативну дію жовчі на збудник (Н.А.Коровина, 1989; А.В.Мазурин, 1989).

У переважної кількості дітей з HР-асоційованим гастродуоденітом діагностовано гіперацидний рівень кислотоутворення (52,6 %), рідше спостерігалася нормоацидність (45,3 %). У більшості пацієнтів з ХГД, в яких НР виявлено не було, відмічено нормоацидний тип кислотоутворення (61,3 %). Слід зауважити, що рівень кислотності був вищим у хлопчиків, пацієнтів з обтяженою спадковістю, що не суперечить даним інших авторів (Л.Ф.Бондарук, 1995).

При ендоскопічному дослідженні у хворих ХГД обох груп найчастіше серед ендоскопічних форм гастриту зустрічалися поверхневий (65,2%) і змішаний гастрит (25,7%), серед ендоскопічних форм дуоденіту - поверхневий (41,3%) і виражений дуоденіт (33,9%). У дітей, інфікованих Helicobacter pylori, переважав поверхневий (55,1%) і змішаний (комбінація поверхневого і гіпертрофічного) гастрит (34,7%) на відміну від пацієнтів, неінфікованих НР, де поверхневий і змішаний гастрити діагностовані у 40,4% і 10,1% хворих відповідно. Деструктивні форми гастритів і дуоденітів виявлені лише у хворих з HР-інфекцією, що підтверджується даними інших авторів (U.Blecker,1993). При огляді СОШ виявлені такі ендоскопічні ознаки: значна контактна кровоточивість, виражений набряк і легкоранимість слизової, гіперпластичні зміни СОШ у вигляді “бруківки”, переважно в антральному відділі, значні явища капіляриту по типу “скарлатинозних висипань”, наявність виразок, ерозій, геморагій; при огляді слизової оболонки ДПК - зміни по типу “манної крупи”, виражені набряклість і потовщення складок, ерозії, виразки, ділянки гіперемії, геморагії.

Аналіз гістологічного дослідження біоптатів СОШ і ДПК виявив, що поверхневий гастрит у інфікованих HР дітей склав 42,3 %, атрофічні форми - 28,4 % випадків; серед дуоденітів найбільш розповсюдженою формою був поверхневий дуоденіт (55,8 %). У пацієнтів з ХГД без НР поверхневий гастрит діагностовано у 65,5 %, поверхневий дуоденіт - у 43,2 %. У гістологічних препаратах HР виглядав як зігнуті або звивисті короткі палички, які розташовані у товщі слизу та у глибині шлункових ямок. Дані морфометричного дослідження СОШ при різних формах гастриту відображені у таблиці 1.

В процесі морфометричного дослідження відмічено, що в процесі розвитку атрофічного гастриту зменшувалась висота поверхневого епітелію, знижувалась об'ємна доля залоз та залозисто-стромальний індекс (p<0,01), площа епітелію залоз зменшувалась вдвічі у порівнянні з нормою (p<0,001), а шлункові ямки значно поглиблювались. При розвитку атрофічного дуоденіту значно зменшувався індекс ворсинок (p<0,001) та збільшувалась глибина крипт дуоденальних залоз. При поверхневій формі гастриту частіше виявлявся легкий (22,5 %) і середній (17,5 %) ступінь обсіювання НР, при гастриті з ураженням залоз без атрофії найчастіше зустрічалися препарати з середнім ступенем обсіювання (20,0 %), при помірно вираженій атрофічній і атрофічній формах гастриту - середній (26,1 %) і високий (17,4 %) ступені обсіювання. Спостерігався сильний прямий кореляційний зв'язок між ступенем обсіювання Helicobacter pylori та глибиною крипт дуоденальних залоз (r = +0,870,04) та зворотній середньої сили кореляційний зв'язок між ступенем обсіювання і залозисто-стромальним індексом СОШ (r = -0,680,03). Нами встановлено, що типовою реакцією СО на присутність Helicobacter pylori є значна її інфільтрація поліморфно-ядерними лейкоцитами (ПЯЛ) та плазматичними клітинами, потовщення покривно-ямкового епітелію, що свідчить про активність процесу. При неактивному гастриті, який частіше спостерігався у дітей, не інфікованих Helicobacter pylori, відмічалося сплощення поверхневого епітелію, лімфоцитарна і гістіоцитарна інфільтрація слизової оболонки за рахунок значної кількості міжепітеліальних лімфоцитів (МЕЛ).

При вивченні імунного статусу у обстежених дітей відмічено, що імунологічна реактивність порушена в обох групах, незалежно від наявності інфікування HР. З боку клітинної ланки це проявлялося зниженням відносної кількості загальних Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій (p<0,001) та підвищенням в 1,5 рази кількості незрілих О-клітин (p<0,05). Наші результати узгоджуються з даними інших авторів (Р.А.Ахметова, 1989; В.Ф.Лобода, 2000). З боку гуморальної ланки відмічалося підвищення кількості В-лімфоцитів і рівня всіх основних класів Ig, особливо Ig A, що було більш характерним для HР-асоційованого ХГД (p<0,05). При наявності на СОШ Helicobacter pylori суттєво підвищувався вміст імуноцитів-продуцентів Ig A, M, G, а також концентрація Sig A (p<0,01), що, вірогідно, направлено на захист СО від збудника (М.С.Гнатюк, 1997).

В результаті проведення експерименту по вивченню загальнотоксичної дії озонованої обліпихової олії було відмічено, що озонована обліпихова олія при одноразовому, двотижневому та шестимісячному ентеральному введенні не має токсичної дії на загальний стан і реакції поведінки тварин, функціональний стан ЦНС, електрофізіологічну активність міокарда, гематологічні показники, структурно-функціональний стан внутрішніх органів щурів і може бути віднесена до групи малотоксичних речовин. При вивченні специфічної фармакологічної активності озонованої обліпихової олії було відмічено, що вона має виражений вплив на зміну ліполітичної активності сироватки крові і малонового діальдегіду у вигляді їх нормалізації до 21 доби спостереження. Спостерігався також позитивний вплив озонованої обліпихової олії на показники імунного статусу у піддослідних тварин, що проявлялося нормалізацією рівня Ig A, M i G у сироватці крові до кінця спостереження. Застосування озонованої обліпихової олії для лікування виразки шлунка у щурів у всіх випадках привело до загоєння останньої, причому у 25 % тварин відбулася повна епітелізація виразки з утворенням еластичного рубця.

Отримані в експерименті дані щодо позитивної дії озонованої обліпихової олії на морфологічні ознаки та метаболічні процеси при модельованих деструктивних ураженнях СОШ дозволили застосувати даний метод лікування у клінічній практиці.

У комплекс лікування хворих з HР-асоційованим ХГД в якості антихелікобактерного препарату включали озоновану обліпихову олію. Ефект озонованої обліпихової олії обумовлений наявністю озонідів і гідропероксидів, які утворюються внаслідок біохімічних реакцій. За рахунок кисневого зв'язку озонід поліненасиченої жирної кислоти блокує рецептори мікроорганізмів та руйнує їх. Для оцінки впливу озонованої обліпихової олії хворих було поділено методом рандомізації на чотири, однорідних за віком, тривалістю захворювання та тяжкістю перебігу, групи. У першій (І) групі, яка включала 15 дітей і слугувала контролем, було призначене лікування по стандартній “потрійній” схемі: де-нол по 120-240 мг 3 рази на добу + метронідазол по 250-500 мг 2 рази на добу + флемоксина солютаб по 250-500 мг 2 рази на добу; де-нол приймали за 30 хв до їди, два інші препарати - після їди, доза препаратів підбиралася згідно віку обстежених; курс антихелікобактерного лікування складав 7 днів на фоні дієти, фізіотерапевтичних засобів, із застосуванням препаратів базисної комплексної терапії, яка включала антисекреторні препарати (ранітідін), обволікаючі (фосфалюгель або альмагель), спазмолітики (но-шпа), якщо діагностовано рефлюкси - прокінетики (мотіліум).

Другу (ІІ) групу склали 12 пацієнтів, в яких, у зв'язку із неблагоприємним економічним становищем у сім'ї, де-нол було замінено на вікалін, базовим складником у якому є основний нітрат вісмуту. Його приймали по 1 таблетці 3 рази на день після їди з Ѕ склянки теплої води, курс прийому складав 1 місяць, два інших препарати стандартної схеми залишалися незміненими.

До третьої (ІІІ) групи увійшло також 12 хворих, у яких до де-нолу в “потрійній” схемі замість антибактеріальних препаратів було добавлено озоновану обліпихову олію по 10-15 мл, в залежності від віку, 3 рази на добу за 30 хв до прийому їди протягом 14 днів.

У четвертій (IV) групі, яка складалася з 10 дітей, основним методом лікування була озонована обліпихова олія по 10-15 мл 3 рази на добу за 30 хв до прийому їди протягом 14 днів на фоні щадного режиму, дієтотерапії, фізіотерапії, базисного лікування. Слід зазначити, що всі діти добре сприймали озоновану обліпихову олію, лише у одного хворого з IV групи у перші дні прийому відмічено нудоту, яка пройшла самостійно. Погіршення стану чи самопочуття пацієнтів на фоні проведеного лікування не спостерігалося.

Ефективність лікування оцінювали за швидкістю зникнення основних клінічних ознак ХГД, динамікою ЕФГДС та кислотоутворюючої функції шлунка. Динаміка клінічних синдромів представлена у таблиці 2.

При виписці дітей І групи, де застосовувалися традиційні методи лікування хелікобактерної патології, відмічено зниження кислотоутворюючої функції до нормалізації показників за даними інтрагастральної рН - метрії у 86,7 % хворих. У ІІ групі у 33,3 % дітей не було виявлено позитивної динаміки - зберігалася виражена гіперацидність на фоні лікування, а у решти - 66,7 % пацієнтів - відмічено покращання показників кислотоутворюючої функції шлунка. У ІІІ групі виявлено нормалізацію показників кислотності у всіх хворих. У IV групі покращання кислотоутворюючої функції відмічено у всіх хворих, у 40,0 % дітей - повна її нормалізація.

Повторна ЕФГДС через 4 тижні була проведена у 30 дітей з ХГД, асоційованим з НР. Під час обстеження за допомогою уреазного тесту визначалася ефективність ерадикації Helicobacter pylori. Ефективність ерадикації склала: у першій групі - 86,7 %, у другій - 66,7 %, у третій - 91,7%, у четвертій - лише 56,4 %.

Необхідно відмітити, що у всіх групах обстежених дітей спостерігалася позитивна динаміка ендоскопічної картини після лікування, але найкращі результати отримані у ІІІ групі, тобто у тих хворих, яким у комплексне лікування ХГД, асоційованого з HР, була призначена озонована обліпихова олія. У пацієнтів цієї групи відбулася нормалізація ендоскопічної картини СОШ і ДПК, зникли ознаки запалення та деструктивні прояви.

В процесі застосування озонованої обліпихової олії відмічено позитивний вплив даного методу лікування на показники імунного статусу, що проявлялося з боку клітинної ланки підвищенням загальних Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій (p<0,001), а з боку гуморальної ланки - нормалізацією концентрації основних класів Ig у сироватці крові.

Після проведеного курсу лікування через 4 тижні у всіх групах хворих відмічалася позитивна динаміка у морфологічній картині СОШ і ДПК, яка виражалася затиханням запальних, дегенеративних і дистрофічних змін, зменшенням набряку, зміною клітинного складу інфільтрату у вигляді зменшення кількості ПЯЛ і плазматичних клітин, нормалізацією морфометричних показників. Нами не відмічено повної нормалізації кількості МЕЛ, як і не відмічено достовірних морфологічних ознак повного зникнення атрофії, але в процесі застосування озонованої обліпихової олії спостерігалося зменшення склеротичних явищ. Найбільш вираженою динаміка позитивних змін стану морфологічної картини СОШ і ДПК спостерігалася у хворих ІІІ групи, де в процесі лікування відбулася нормалізація товщини СО, форми клітин, глибини і ширини шлункових залоз.

Катамнестичне спостереження за дітьми з ХГД, асоційованим з Helicobacter pylori, протягом року відображено на рисунку. Як видно з наведеного рисунка, у більшості дітей ІІІ групи (60,0% хворих), спостерігалася ремісія більше року. Відсутність загострень до року у значної кількості пацієнтів IV групи (50,0%) можна, можливо, пояснити підвищенням репаративних та імунологічних властивостей СО під впливом обліпихової олії, хоча ефективність ерадикації у цій групі склала лише 56,4%.

Отже, озоновану обліпихову олію доцільно використовувати у комплексному лікуванні ХГД у дітей, вона має позитивний вплив на кислотоутворюючу функцію шлунка, на імунний статус дитячого організма, покращує репаративні здатності СОШ і ДПК, усуває ознаки запалення, забезпечує бактерицидний вплив на Helicobacter pylori.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної дитячої гастроентерології - підвищення ефективності діагностики та лікування хелікобактер-асоційованого гастродуоденіту у дітей шля-хом виділення найбільш інформативних методів клініко-ендоскопічної і лаборатор-ної верифікації захворювання та удосконалення комплексу патогенетичної терапії.

За допомогою комплексу клініко-інструментальних і лабораторних обстежень визначений рівень інфікованості Нelicobacter pylori у дітей, мешканців західних регіонів України, хворих хронічним гастродуоденітом, який складає 44,6 %. Оскільки збудник було виявлено менше, ніж у половини обстежених хворих, його провідну роль у виникненні гастродуоденальної патології можна рахувати неоднозначною.

В процесі дослідження виділені клінічні та ендоскопічні критерії, згідно яких можна запідозрити наявність інфікування Нelicobacter pylori і провести комплексне патогенетичне лікування.

Ведучими морфологічними ознаками наявності Нelicobacter pylori-інфекції у обстежених дітей є значна інфільтрація слизової оболонки поліморфно-ядерними лейкоцитами і плазматичними клітинами, при цьому на поверхні слизової оболонки визначається слиз, злущені епітеліальні клітини, набряк строми, вогнищевий її склероз, ділянки дистрофії і мукоідизації залоз. Морфометрично виявляється дезорганізація залозисто-стромальних взаємовідношень: зменшення залозисто-стромального індексу, площі епітелію шлункових залоз, поглиблення шлункових ямок, зменшення індексу ворсинок, значне збільшення глибини і ширини дуоденальних крипт.

Експериментальними дослідженнями було доведено, що озонована обліпихова олія є малотоксичною речовиною, яка не викликає структурно-функціональних змін у внутрішніх органах травного тракту щурів. Крім того, при модельованій виразці шлунка даний метод лікування має позитивний вплив на біохімічні показники сироватки крові щурів, імунну відповідь, а також сприяє швидкому загоєнню виразки із утворенням еластичного рубця.

Застосування озонованої обліпихової олії у комплексному лікуванні дітей з хронічним гастродуоденітом, асоційованим з Нelicobacter pylori, має позитивний вплив на динаміку клінічних синдромів, нормалізацію кислотоутворюючої функції шлунка, покращення ендоскопічної та морфологічної картини слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, нормалізацію показників клітинного імунітету, вмісту Ig A, M i G, що дало можливість скоротити час перебування хворих у стаціонарі і подовжити ремісію захворювання. Використання оптимізованої схеми комплексного патогенетичного лікування Нelicobacter pylori-асоційованого хронічного гастродуоденіту має вищу терапевтичну ефективність, ніж застосування стандартної схеми лікування з використанням антибактеріальних препаратів, ефективність ерадикації при цьому склала 91,7 %.

Практичні рекомендації

Для впровадження у практику охорони здоров'я рекомендується:

До групи ризику по наявності інфікування Нelicobacter pylori віднести дітей, у яких виявлено наступні клінічні та ендоскопічні критерії: тривалість захворювання більше 3 років; хлопчики, переважно у віці від 12 до 15 років; немає сезонністі загострень; в клінічній картині переважає диспепсичний синдром; біль у животі без чіткої локалізації; яскраві прояви інтоксикації; з боку кислотоутворюючої функції шлунка, як правило, гіперацидність; спадкова схильність (з наявністю у батьків деструктивних форм хронічної патології гастродуоденальної зони); при огляді слизової оболонки шлунка - виражені набряк і легкоранимість слизової оболонки, зміни у вигляді “бруківки”, переважно в антральному відділі, наявність виразок, ерозій, геморагій; при огляді слизової оболонки дванадцятипалої кишки - значний набряк і потовщення складок, ерозії, виразки, ділянки гіперемії, геморагії. Наявність більше половини із клінічних і ендоскопічних критеріїв підтверджує діагноз хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Нelicobacter pylori та не вимагає подальшого дообстеження для верифікації збудника.

Для експрес - діагностики хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Нelicobacter pylori, рекомендуємо використовувати цитологічний метод дослідження мазків з гастробіоптатів, який дозволяє визначити ступінь обсіювання слизової оболонки збудником.

Для достатньої верифікації діагнозу рекомендуємо проводити одночасно не менше двох методів діагностики Нelicobacter pylori (уреазний та гістоморфометричний або уреазний та цитологічний). Гістологічне дослідження біоптатів слизової оболонки шлунка має супроводжуватися визначенням ступеня обсіювання слизової оболонки Нelicobacter pylori, який повинен враховуватися для визначення об'єму антихелікобактерного лікування.

Пропонуємо застосовувати у комплексному лікуванні хворих на хронічний гастродуоденіт, як асоційований, так і не асоційований з Нelicobacter pylori, озоновану обліпихову олію по 10 - 15 мл 3 рази на добу за 30 хв до їди на протязі 14 днів на фоні дієтотерапії, щадного режиму, фізіотерапії. Озоновану обліпихову олію слід призначати при наявності інфікування Нelicobacter pylori замість антибактеріальних препаратів при поверхневих формах хронічного гастродуоденіту на фоні де-нолу, антисекреторних засобів. Означене дає можливість зменшити медикаментозне навантаження та уникнути небажаних ефектів загальноприйнятих фармакологічних засобів.

Озонування обліпихової олії проводиться безпосередньо перед використанням з експозицією, яка дозволяє досягти в олії концентрації озону в межах 5 - 7 мг/л. Використання озонованої обліпихової олії сприяє підвищенню ефективності антихелікобактерного лікування Нelicobacter pylori-асоційованого хронічного гастродуоденіту: більш швидке зникнення ознак диспепсичного і больового синдромів, покращення функціональної здатності шлунка, імунологічної резистентності організму, ендоскопічної і морфологічної картини слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, подовження періоду ремісії.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Стан питання про роль Helicobacter pylori у виникненні гастродуоденальної патології у дітей // Вісник наукових досліджень.-1998.-№ 5-6.-С.67-71 (співавт. Лобода В.Ф., Шульгай А.Г.). Бібліографічний пошук, аналіз даних.

Клініко-діагностичні особливості хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Helicobacter pylori // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1998.-№ 6.-С.47-50 (співавт. Лобода В.Ф.). Обстеження хворих, статистичний аналіз.

Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Helicobacter pylori, у дітей із супутньою патологією гепатобіліарної системи // Вісник наукових досліджень.-1999.-№ 2.-С.60-62.

Рівень ендогенної інтоксикації при хронічному гастродуоденіті у дітей // Вісник наукових досліджень.-1999.-№ 3.- С.56-57 (співавт. Ясній О.Р., Балацька Н.І.). Огляд та клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз результатів.

Зміни імунологічного статусу у дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, асоційований з Helicobacter pylori // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000.-№ 1.-С.29-31.

Доцільність застосування озонотерапії в клінічній практиці // Вісник наукових досліджень.-2001.-№2.-С.63-64 (співавт. Шульгай А.Г.). Огляд літератури, аналіз отриманих даних, підготовка до друку.

Спосіб лікування хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Helicobacter pylori. Патент України ИА №38044А. // Промислова власність.- 2001.-№4 (співавт. Лобода В.Ф.). Відбір хворих, приготування препарату.

Діагностика хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Helicobacter pylori // Матеріали Республіканської науково-практичної конференції “Досягнення і неви-рішені проблеми гастроентерології”.-Харків, 1998.-С.114 (співавт. Лобода В.Ф.). Клінічне обстеження, верифікація збудника, статистичний обробка результатів.

Сприяючі фактори розвитку хронічного гастродуоденіту у дітей // Матеріали Республіканської науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю Хмельницької обласної лікарні.-Хмельницький, 1998.-С.99-100 (співавт. Боярчук О.Р., Лобода В.Ф., Слободян Л.М., Ясній О.Р., Пінь Н.Б.). Огляд та клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз і обробка матеріалу.

Морфологічні зміни слизової оболонки шлунка при хронічному гастродуоденіті у дітей // Матеріали 10-го з'їзду педіатрів України ”Проблеми педіатрії на сучасному етапі”.- Київ, 13-16 жовтня 1999.- Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1999.- № 4.-С.105 (співавт. Лобода В.Ф., Боярчук О.Р.). Збір матеріалу, статистичний аналіз і обробка отриманих результатів.

Особливості клінічного перебігу поєднаної патології гастродуоденальної та гепатобіліарної системи у дітей // Матеріали 3 науково-практичної конференції дитячих гастроентерологів України “Діагностика і лікування хвороб шлунка та дванадцятипалої кишки”.- Одеса, 1999.- С.63-64 (співавт. Ходорчук Н.Я., Лобода В.Ф., Слободян Л.М., Сагаль І.Р., Боярчук О.Р., Ясній О.Р., Балацька Н.І.). Огляд та клінічне обстеження хворих, підготовка до друку.

Особливості ендоскопічної картини при хронічному гастродуоденіті, асоційованому з Helicobacter pylori // Матеріали 3 науково-практичної конференції дитячих гастроентерологів України “Діагностика і лікування хвороб шлунка та дванадцятипалої кишки”.-Одеса,1999.- С.71-72 (співавт. Лобода В.Ф.). Збір матеріалу, статистичний аналіз і обробка отриманих результатів.

Екологічні аспекти хронічного гастродуоденіту, асоційованого з Helicobacter pylori у дітей // матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Екологія і здоров'я дітей”.- Чернівці, 1999.- С.39-41 (співавт. Лобода В.Ф., Боярчук О.Р.). Збір матеріалу, статистичний обробка отриманих результатів.

Зміни клітинної ланки імунітету під впливом озонованої обліпихової олії у хворих з хронічним гастродуоденітом, асоційованим з Helicobacter pylori // Матеріали V Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених.- Тернопіль, 2001.-С.113.

Анотація

Шульгай О.М. Клініко-імунологічна і морфологічна характеристика хронічного гастродуоденіту у дітей та удосконалення комплексу патогенетичної терапії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10-педіатрія.- Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності діагностики і удосконалення комплексного патогенетичного лікування хронічного гастродуоденіту у дітей (ХГД). Досліджено вплив інфікування Helicobacter pylori на клінічний перебіг захворювання, зміни ендоскопічної і морфологічної картини слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, простежена динаміка змін імунного статусу у обстежених дітей. Відмічена залежність інфікування збудником від тривалості хвороби, віку і статі дитини. Виділені клінічні та ендоскопічні критерії, згідно яких можна запідозрити наявність Helicobacter pylori-інфекції без проведення інвазивних методів верифікації. Доведено залежність між розвитком морфологічних змін СО та ступенем її обсіювання Helicobacter pylori.

Обгрунтована доцільність та розроблена методика застосування у комплексі патогенетичного лікування ХГД озонованої обліпихової олії. Доведено, що використання озонованої обліпихової олії сприяє підвищенню ефективності антихелікобактерного лікування Helicobacter pylori-асоційованого ХГД, що проявляється швидшим зникненням диспепсичних ознак, больового синдрому, покращенням функціональної здатності шлунка, імунологічної резистентності організму, ендоскопічної і морфологічної картини СОШ і ДПК, подовженням періоду ремісії.

Ключові слова: діти, хронічний гастродуоденіт, шлунок, дванадцятипала кишка, Helicobacter pylori, озонована обліпихова олія, лікування.

Аннотация

Шульгай А.М. Клинико-иммунологическая и морфологическая характеристика хронического гастродуоденита у детей и усовершенствование комплекса патогенетической терапии. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия.- Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности диагностики и усовершенствования комплекса патогенетического лечения детей, больных хроническим гастродуоденитом (ХГД). Было обследовано 110 детей в возрасте от 6 до 15 лет, которые находились на стационарном лечении по поводу ХГД, из них у 49 (44,6 %) пациентов диагностировано инфицирование Helicobacter pylori (НР). В процессе исследования изучено влияние инфицирования HР на клиническое течение, эндоскопическую и морфологическую картину, изменения иммунного статуса при ХГД. Разработаны клинические и эндоскопические критерии, при наличии которых можно заподозрить HР-инфекцию без проведения инвазивных методов верификации и провести комплексное патогенетическое лечение. Доказана зависимость инфицирования HР от продолжительности заболевания, возраста и пола ребенка, а также взаимосвязь развития морфологических изменений СОЖ и степени обсеменения HР. Ведущими морфологическими признаками инфицирования НР у обследованных детей является вираженная инфильтрация слизистой оболочки ПЯЛ и плазматическими клетками, на поверхности слизистой оболочки выявлена слизь, слущенные эпителиальные клетки, отек и очаговый склероз стромы, участки дистрофии и мукоидизации желез. При морфометрическом исследовании выявлена дезорганизация железисто-стромальных взаимоотношений.

Экспериментальным путем определено, что озонированное облепиховое масло является малотоксическим веществом, поскольку в процессе изучения острой, подострой и хронической токсичности не было отмечено негативного действия на поведение подопытных животных, состояние их внутренних органов. Сравнительное изучение влияния озонированного облепихового масла на химические признаки воспаления показало, что препарат имеет выраженное влияние на уменьшение липолитической активности сыворотки крови и малонового диальдегида. Кроме того, использование озонированного облепихового масла способствовало заживлению смоделированной язвы желудка у крыс и формированию на ее месте эластичного рубца. Под влиянием озонированного облепихового масла отмечена нормализация уровня иммуноглобулинов у подопытных животных к концу исследования.

Обоснована целесообразность и разработана методика использования в комплексе патогенетического лечения ХГД озонированного облепихового масла. Доказано, что использование озонированного облепихового масла способствовало повышению эффективности антихеликобактерного лечения Helicobacter pylori-ассоциированного ХГД, что проявлялось более быстрым исчезновением признаков диспепсического и болевого синдромов, улучшением функционального состояния желудка, повышением иммунологической резистентности детского организма, улучшением эндоскопической и морфологической картины СОЖ и ДПК, удлинением периода ремиссии.

Ключевые слова: дети, хронический гастродуоденит, желудок, двенадцатиперстная кишка, Helicobacter pylori, озонированное облепиховое масло, лечение.

Annotation

Shulhay O.M. Clinical immunological and morphological characteristic and improvement of patho-genetic treatment of the patients on chronic gastroduodenitis of children. - Manuscript.

Dissertation is on conferment of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.10 - pediatrics.- Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynaecology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to the problems of increase of efficiency of diagnostics and improvement of complex patho-genetic treatment of chronic gastroduodenitis at children (CGD), as in the structure of a pathology of digestion bodies this disease meets more often. During research I followed the influence of Helicobacter pylori infection on clinical course of illness, changes of endoscopic and morphological picture of the mucous membrane of a stomach and duodenum, observed dynamics of changes of immune status of the tested children. Clinical and endoscopic criterions in accordence with which we can diagnose the presence of Helicobacter pylori without realization of invasive verification methods are allocated. The role of Helicobacter pylori is marked at CGD tested children, dependence of excretion of the activator on continuation of illness, age and sex of the child. The dependence between development of morphological changes and quantity of helicobacteriums of mucous membrane is proved.

The expediency is proved and the technique of use in the complex of patho-genetic treatment CGD of ozonize sea-buckthorn oil is developed. Is proved, that use of ozonized sea-buckthorn oil promotes to increase effectiveness of antihelicobacterial treatment Helicobacter pylori - associated CGD, which is shown by fastest disappearance of dyspeptic features, painful syndrome, improvement of functional ability of a stomach, immunological resistant of organism, endoscopic and morphological picture of mucous membrane of stomach and duodenum, continuation of remission period.

Key words: children, chronic gastroduodenitis, stomach, duodenum, Helicobacter pylori, ozonized sea-buckthorn oil, treatment.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.