Магнітно-резонансна томографія в ранній діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку

Дослідження МРТ-семіотики гострого ішемічного інфаркту. Підвищення ефективності ранньої діагностики ішемічного інфаркту головного мозку шляхом використання сучасних методик магнітно-резонансної томографії. Розробка оптимального алгоритму їх використання.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2014
Размер файла 52,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ

ЯЛИНСЬКА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 616.831-005.4-073.75+616-073.75

МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ В РАННІЙ ДІАГНОСТИЦІ ГОСТРОГО ІШЕМІЧНОГО ІНФАРКТУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

14.01.23 - променева діагностика, променева терапія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України.

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Бабій Яків Степанович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри радіології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук Рогожин Володимир Олексійович, науково-діагностичний центр „Здоров'я літніх людей” АМН України, директор;

доктор медичних наук, професор Рижик Валеріян Миколайович, Івано-Франківська державна медична академія, завідувач кафедри променевої діагностики та променевої терапії.

Провідна установа

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра радіології з курсом радіаційної медицини, МОЗ України, м. Київ.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту онкології АМН України (м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43).

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук Родзаєвський С.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема інсульту головного мозку має важливе соціальне-економічне значення, що зумовлено його суттєвою долею в структурі захворюваності, смертності та інвалідизації насе-лення (Віничук С.М., Черенько Т.М., 2003; Гусев Е.И., Скворцова В.И., 2001; Мищенко Т.С., 2000; Трошин В.Д. та співавт., 2000). Серед усіх судинних захворювань головного мозку найпоширеніші - гострі ішемічні порушення мозкового кровообігу. В більшості розвинутих країн співвідношення ішемічних та геморагічних інсультів становить 8:1, в Україні приблизно - 5:1 (Віничук С.М., 1999). Тому серед хворих з наслідками мозкового інсульту і вираженим ступенем інвалідності переважну більшість становлять особи, що перенесли його ішемічний варіант. У зв'язку з цим стає очевидною значимість проблеми ішемічного інфаркту головного мозку (Віничук С.М., Черенько Т.М., 2000).

Незважаючи на те, що клінічна діагностика ішемічного інфаркту розроблена добре, вона не завжди надійна, а також не вирішує таких задач, як прогноз і визначення тяжкості ураження (Bamford J. та співавт., 1991; Уордлоу Д., 2000; Albers G. et al., 2000; Мунис М., Фишер М., 2001; Ahlhelm F. et al., 2002; Bacci A., 2004). ішемічний інфаркт мозок томографія

Методом вибору променевої діагностики гострих інфарктів головного мозку стає магнітно-резонансна томографія (МРТ) (Darby D. G. et al., 2000; Copen W.A. et al., 2001; Fiebach J.B. et al., 2002). Найбільш значимими методиками, які все частіше застосовуються для діагностики гострої ішемії головного мозку, являються дифузійно-зважена (ДЗ) та перфузійно-зважена (ПЗ) магнітно-резонансна томографія (Fisher M. 1999; Sunshine J.L. 1999; Albers G.W. et al. 1999).

У зарубіжній науковій літературі останніх років зустрічаються публікації, присвячені, в основному, ранній діагностиці територіальних інфарктів головного мозку. Мало робіт присвячено вивченню лакунарного і коркового ішемічних інфарктів головного мозку та практично немає робіт, що вивчають задні циркулярні інфаркти головного мозку. Крім того, більшість робіт мають протиріччя відносно прогностичного значення дифузійно-зважених зображень (Д-ЗЗ) та перфузійно-зважених зображень (П-ЗЗ) у перебігу гострого ішемічного інфаркту головного мозку та самостійного значення Д-ЗЗ (Baird A.E. et al., 1997). Не однозначні, а часом суперечливі значення вимірюваного коефіцієнта дифузії (ВКД) у зоні гострого ішемічного інфаркту головного мозку та його зміни в підгостру і хронічну стадії інфаркту (Beauchamp J.N. et al., 1999; Arrenillas J.F. et al., 2002; Bacci A., 2004).

У теперішній час в Україні зростає кількість магнітно-резонансних томографів з високою напруженістю (1,5 Т) магнітного поля. Можливості апаратури з високою напруженістю магнітного поля в ранній діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку у вітчизняній літературі не висвітлені і вітчизняними авторами не досліджувались.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри радіології КМАПО ім. П.Л. Шупика і являє собою фрагмент НДР: “Ефективний вибір діагностичних зображень в клінічній практиці при захворюваннях центральної нервової системи, голови та шиї”. Шифр теми: ІПТ-37.1, № держреєстрації - 01011000236.

Мета роботи. Підвищення ефективності ранньої діагностики гострого ішемічного інфаркту головного мозку шляхом використання сучасних методик магнітно-резонансної томографії, розробка оптимального алгоритму їх використання.

Завдання дослідження:

1. Уточнити МРТ-семіотику гострого ішемічного інфаркту залежно від різних імпульсних послідовностей. Визначити можливість методу в диференціації його підтипу (лакунарний, атеротромботичний, кардіоемболічний).

2. Вивчити МРТ-семіотику гострого ішемічного інфаркту за даними Д-ЗЗ.

3. Вивчити можливості Д-ЗЗ та П-ЗЗ у ранній діагностиці ішемічного інфаркту головного мозку та в прогнозуванні її перебігу. Вивчити можливості Д-ЗЗ у динамічному нагляді за перебігом ішемічного інфаркту.

4. Порівняти можливості МРТ- та КТ-досліджень у ранній діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку.

5. Розробити алгоритм застосування різних методик МРТ у ранній діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку.

Об'єкт дослідження - 206 хворих з клінічними ознаками гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) ішемічного характеру, 92 пацієнти без патології ЦНС.

Предмет дослідження - головний мозок хворих на гострий ішемічний інфаркт.

Методи дослідження - клінічні, інструментальні (магнітно-резонансна томографія, комп'ютерна томографія).

Наукова новизна одержаних результатів. Уточнено МРТ-семіотику гострого ішемічного інфаркту за даними різних імпульсних послідовностей. Вперше в Україні використано дифузійно-зважені та перфузійно-зважені МРТ-зображення для ранньої діагностики гострого ішемічного інфаркту головного мозку. Використано імпульсну послідовність у режимі “гемо” для раннього прогнозування геморагії в осередку ішемічного інфаркту. Вивчено МРТ-семіотику гострого ішемічного інфаркту за даними Д-ЗЗ. Вивчено можливості Д-ЗЗ у прогнозуванні перебігу ішемічного інфаркту, що дозволяє вплинути на тактику лікування захворювання. Порівняно можливості МРТ та КТ у ранній діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку.

Вперше у дорослих української популяції визначені величини ВКД головного мозку в нормі.

Отримано функціональні залежності між величиною ВКД та проміжком часу від початку симптомів різних видів інфаркту, які дають змогу прогнозувати величину ВКД в різні терміни від початку виявлення перших клінічних симптомів без розрахунку ВКД по інтенсивності МР-сигналу.

Практичне значення одержаних результатів. Підвищення ефективності ранньої діагностики гострого ішемічного інфаркту впливає на тактику лікування пацієнта, перебіг та наслідки ішемічного інфаркту головного мозку.

Впровадження алгоритму ранньої діагностики гострого ішемічного інфаркту забезпечує найбільшу індивідуальність і патогенетичну обґрунтованість терапії. Величини ВКД головного мозку у нормі, отримані в даному дослідженні, можуть бути використані при інших кількісних дослідженнях для порівняння.

Результати роботи можуть бути використані в неврологічних клініках, діагностичних центрах для ранньої діагностики гострого ішемічного інфаркту головного мозку, вибору тактики лікування.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати проведених досліджень впроваджені в практику роботи лікувально-діагностичного центру клінічної лікарні “Феофанія”, учбові програми на кафедрі радіології КМАПО ім. П.Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконані більшість магнітно-резонансних досліджень головного мозку, дифузійно-зважені магнітно-резонансні томограми, освоєно методику перфузійно-зваженої МРТ, всі обчислення вимірюваного коефіцієнту дифузії; проаналізовані дані неврологічного обстеження хворих, результати КТ головного мозку, дані магнітно-резонансної томографії в динаміці.

Автором особисто розроблені і підготовлені до друку матеріали досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені та обговорені на Республіканських науково-практичних конференціях Асоціації Радіологів України: “Актуальні питання конвенційної рентгенодіагностики, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії” (м. Рівне, травень, 2002 р.; м. Кам'янець-Подільський, травень, 2004 р.; м. Полтава, травень, 2005 р.); на V Українській конференції молодих вчених, присвяченій пам'яті академіка В.В.Фролькіса (м. Київ, січень, 2004 р.).

Публікації. На підставі викладених у дисертації результатів опубліковано 9 праць, у тому числі 7 статей, з них 6 - у виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 тези доповідей.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках машинописного тексту та складається із вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів, висновків, списку використаних джерел. Робота ілюстрована 52 рисунками та 23 таблицями. Бібліографічний список літератури включає 168 джерел, з них 16 робіт дослідників з України та країн СНД, 152 - іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Групу обстежених склали 206 пацієнтів у віці від 36 до 97 років, які поступали в неврологічне відділення Клінічної лікарні “Феофанія” з діагнозом гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) ішемічного характеру в 2001-2004 рр. Їх розподіл за нозологічною формою захворювання наведено в таблиці 1.

Основну групу склали хворі з гострим ішемічним інфарктом (ГІІ) головного мозку - 165 (80,0%), віком від 36 до 97 років, із них чоловіків - 98 (59,4%) осіб, середній вік яких складає 67,3 років та жінок - 67 (40,6%) осіб, середній вік - 71,4 років. 25 хворих на інфаркт померло,
шістьом з них було проведено патологоанатомічне дослідження, діагноз верифіковано в патолого-гістологічній лабораторії КЛ “Феофанія”.

У 159 хворих на інфаркт діагноз ґрунтувався на даних клінічного обстеження, лабораторних та інструментальних даних, МРТ-обстеження у динаміці.

Таблиця 1

Розподіл хворих за нозологічною формою

Нозологічна форма

Кількість (%)

Ішемічний інфаркт головного мозку

165 (80,0)

Транзиторна ішемічна атака

24 (11,6)

Малий ішемічний інсульт

9 (4,4)

Розсіяний склероз

3 (1,5)

Пухлина головного мозку

3 (1,5)

Енцефаліт

2 (1,0)

Всього

206 (100)

У залежності від механізму розвитку, локалізації осередку ураження, його розміру та критерію J. Bamford et al. (1991) усі виявлені ішемічні інфаркти півкуль головного мозку розділили на два види: лакунарні та нелакунарні інфаркти. Нелакунарні інфаркти розподілили на територіальні та коркові. Ми також виділили задні циркулярні інфаркти, до яких долучили інфаркти, що локалізуються у стовбурі головного мозку та мозочку. Задні циркулярні інфаркти також розподілили на лакунарні та нелакунарні. Розподіл хворих на ішемічний інфаркт за віком, статтю та видами інфаркту, наведено в таблиці 2.

143 (69,4%) хворим перед МРТ було проведено КТ головного мозку. Д-ЗЗ виконані усім обстеженим хворим. П-ЗЗ - 11 хворим з гострим ішемічним інфарктом головного мозку. Магнітно-резонансна ангіографія (МРА) виконана 69 (41,8%) хворим з ішемічним інфарктом головного мозку.

З метою уточнення певних стандартів виміру для використовуваної нами МРТ-системи та для більш достовірної наступної оцінки величин вимірюваного коефіцієнта дифузії (ВКД) при патологічних змінах нами визначені величини ВКД у нормі.

До контрольної групи залучено 92 пацієнти (45 чоловіків і 47 жінок) у віці від 35 до 70 років.

Критеріями відбору пацієнтів для контрольної групи були: відсутність у них осередкової неврологічної симптоматики та патологічних змін при МРТ, у тому числі ознак атрофічних змін головного мозку у вигляді розширення підпавутинного простору і шлуночкової системи.

Таблиця 2

Розподіл хворих на ішемічний інфаркт за віком, статтю та видами інфаркту

Вид ішемічного інфаркту за критерієм

J. Bamford

Вік

Загальна кількість,

абс./%

31-40

41-50

51-60

61-70

71-80

більше 80

Стать

ч

ж

ч

ж

ч

ж

ч

ж

ч

ж

ч

ж

Лакунарний інфаркт

-

1

4

-

8

1

12

18

5

1

2

-

52/31,5

Територіальний інфаркт

1

-

3

-

3

-

13

1

7

20

5

5

58/35,1

Корковий інфаркт

-

1

-

2

1

7

2

4

3

1

2

23/14,0

Задній циркулярний інфаркт

-

-

-

-

2

1

10

-

6

3

3

8

32/19,4

Всього

1

2

7

-

15

3

42

21

22

27

11

15

165/100

Для розрахунку величин ВКД в нормі вимірювали показники дифузії симетрично у семіовальних центрах, зорових горбах, субкортикальних відділах тім'яних долей, корі тім'яних долей і передніх рогах бокових шлуночків. ВКД були розраховані з даних усіх трьох b-величин (0 с/мм2; 500 с/мм2; 1000 с/мм2) послідовно, а також в комбінації 1 і 2 та 1 і 3 b-величин. Площа зони зацікавленості для семіовальных центрів, зорових горбів і субкортикальних відділів тім'яних долей склала 0,398 см2, для кори тім'яних долей - 0,093 см2.

Перфузійно-зважені зображення (П-ЗЗ) отримували після внутрішньовенного болюсного введення 20,0 мл контрастного парамагнітного препарату. Ми використовували контрастний препарат “Магневіст” у стандартній дозі з розрахунку 0,2 мл на кг ваги тіла (шприц А). Швидкість введення контрасту - 5 мл/сек. Відразу після введення контрасту вводився фізіологічний розчин у кількості 25 мл (шприц В). Швидкість введення фізіологічного розчину - 5 мл / сек.

МРТ-обстеження хворих здійснювали на апараті з напругою магнітного поля 1,5 Тесла, КТ-обстеження - на односпіральному комп'ютерному томографі.

Результати досліджень статистично оброблені за допомогою математичних методів за критерієм Ст'юдента та обчисленням показників діагностичної ефективності методу.

Результати досліджень та їх обговорення. Проведений нами аналіз свідчить, що як у чоловіків, так і у жінок інфаркт головного мозку частіше реєструвався у віці старше 60 років, що не суперечить даним літератури. Найбільшу кількість інфарктів склали нелакунарні інфаркти півкуль головного мозку. Серед територіальних інфарктів (ТІ) найчастіше зустрічались інфаркти в басейні середньої мозкової артерії (СМА), що співпадає з даними інших дослідників. Коркові інфаркти (КІ) найчастіше реєструвались у тім'яній долі. Серед задніх циркулярних інфарктів (ЗЦІ) частіше зустрічались інфаркти стовбура головного мозку. Нами проведено аналіз основних клінічних симптомів різних видів ішемічного інфаркту. Встановлено, що хоча схожі клінічні симптоми зустрічаються з різною частотою при лакунарному інфаркті (ЛІ), ТІ та при КІ, достовірної різниці щодо частоти виявлення певних клінічних симптомів немає. Тобто визначення локалізації ішемічного інфаркту по клінічній картині не завжди можливо. Крім того, схожа клінічна картина при різних видах ішемічного інфаркту може зумовити випадки невідповідності визначення локалізації осередку інфаркту при МРТ та за клінічними даними.

Ми уточнили МРТ-семіотику різних видів інфарктів у гостру стадію залежно від різних імпульсних послідовностей та вивчили МРТ- семіотику гострого ішемічного ураження за даними Д-ЗЗ. Встановили, що для усіх видів ішемічних інфарктів головного мозку в гостру стадію характерним є гіперінтенсивний МР-сигнал на Т2-зважених зображеннях (Т2-ЗЗ), Т2Тir-зважених зображеннях (Т2Тir-ЗЗ) та на Д-ЗЗ, гіпоінтенсивний МР-сигнал - на картах дифузії та на Т1-зважених зображеннях (Т1-ЗЗ). Для ЛІ типова округла форма, однорідна структура та чіткі контури осередку. Д-ЗЗ дозволяють виявити ЛІ розміром до 0,5 см та декілька осередків ЛІ, на відміну від Т2-ЗЗ, Т2Тir-ЗЗ. Для ТІ характерною ознакою є неправильна форма осередку та однакові МРТ-ознаки на Т2-ЗЗ та на Т2Tir-ЗЗ. Для КІ характерна наявність декількох осередків, які більш достовірно визначаються на Д-ЗЗ. Для ЗЦІ на Т2-ЗЗ та Т2Tir-ЗЗ характерний МР-сигнал середньої інтенсивності та нечіткі контури осередку. На Д-ЗЗ розмір осередку ЛІ, КІ та ЗЦІ більший, ніж на Т2-ЗЗ (p<0,05). Характерною рисою гострого ішемічного інфаркту на Д-ЗЗ є гіперінтенсивний МР-сигнал, який відповідає гіпоінтенсивному МР-сигналу на карті дифузії.

Лакунарний підтип ГІІ можна достовірно визначити на основі виявлення типових для ЛІ МРТ-ознак: осередок до 1,5 см, який локалізується в підкоркових вузлах, внутрішній капсулі, білій речовині семіовального центру, глибоких відділах білої речовини, мосту, мозочку. Достовірне визначення єдиного гострого осередку ЛІ на фоні множинних осередків при судинній дисциркуляторній енцефалопатії можливо лише за допомогою Д-ЗЗ. Атеросклеротичні зміни магістральних судин головного мозку визначалися при ЛІ в 53,3±13% випадків, при ТІ - в 44,4±10%, при КІ - в 45,5±15%, при ЗЦІ - в 46,2±14%. При МРА найчастіше оклюзія судини визначалася при ТІ (48,1±10% випадків). Достовірної різниці щодо частоти виявлення вищезазначених змін на МРА при різних видах ішемічного інфаркту не виявлено.

П-ЗЗ найбільш показові при ТІ. При невеликих коркових, задніх циркулярних та лакунарних інфарктах П-ЗЗ можуть не виявляти патологічних змін, оскільки малочутливі до патології дрібних судин. Невідповідності між Д-ЗЗ та П-ЗЗ, коли розмір ураження на Д-ЗЗ значно менший, ніж на П-ЗЗ, можуть вказувати на ураження великої судини, ризик збільшення розмірів інфаркту та необхідність проведення тромболізису. При співпадінні розмірів ішемічного ураження на Д-ЗЗ та П-ЗЗ можна думати про емболічний ґенез інфаркту. Ураження басейну СМА притаманне як кардіоемболичним, так і атеротромботичним інфарктам. Декілька гострих осередків частіше визначалося при кардіоемболичних інфарктах. Нами не встановлено достовірних відмітних МРТ-ознак передбачуваних кардіоемболічних інфарктів від атеротромботичних, однак це питання потребує подальшого вивчення.

При аналізі величин ВКД у нормі нами було визначено, що семіовальні центри та субкортикальні відділи тім'яних долей головного мозку (біла речовина) мають більш низькі значення і практично однакові в обох півкулях головного мозку у представників обох статей. Найбільші значення ВКД як у чоловіків, так і у жінок мали зорові горби та кора. Середні величини ВКД кори тім'яної долі правої та лівої півкуль у жінок трохи менші, ніж у чоловіків, але ця різниця є не достовірною.

Найбільші величини ВКД мала рідина передніх рогів бокових шлуночків - більше 310-3 мм2/с (незалежно від статі). Нами не виявлено значної різниці середніх величин ВКД за статтю (p>0,05). Зі збільшенням віку пацієнтів відмічалося збільшення величин ВКД у семіовальних центрах, зорових горбах та корі обох півкуль незалежно від статі, при цьому величини ВКД були більші у лівій півкулі (p<0,05).

З метою підтвердження наявності гострого ішемічного осередку ми вимірювали ВКД в осередку інфаркту та для порівняння в аналогічній ділянці контрлатеральної сторони. Для вивчення змін ВКД проводили аналогічні вимірювання при контрольному дослідженні.

Найбільші середні величини ВКД при першому обстеженні були визначені в осередку ЛІ. Середні величини ВКД (у період до 48 годин від початку захворювання), які визначалися в осередку ЛІ мали значення 0,4220,020 (10-3 мм2/с) і зберігалися, практично не змінюючись, до 100-120 годин від моменту розвитку симптомів, а пізніше збільшувалися, в середньому до 0,641±0,072 (10-3 мм2/с) (р<0,05). І навпаки, величини ВКД контрлатеральної сторони при другому дослідженні були меншими (р<0,05).

Середні значення величини ВКД ТІ при першому дослідженні були менші, ніж при ЛІ та склали 0,350±0,016 (10-3 мм2/с). При інфарктах з поширенням на підкоркові структури спостерігалася деяка неоднорідність осередку на Д-ЗЗ при першому дослідженні і явна варіація величин ВКД, обмірюваних у різних точках, та при другому дослідженні на Д-ЗЗ спостерігався явно неоднорідний сигнал за рахунок гіпоінтенсивності в переважно центральних відділах осередку, обумовлений наявністю крові, підтверджений на Т1-ЗЗ. Ішемічні інфаркти, ВКД яких на протязі перших 24 годин збільшувалися в середньому до 0,501±0,018 (10-3 мм2/с), при другому дослідженні мали значно більші розміри. Величини ВКД ТІ при другому обстеженні також збільшувались (р<0,05). Достовірної різниці щодо зміни величин ВКД в аналогічних ТІ ділянках головного мозку контрлатеральної сторони при першому та другому обстеженнях немає.

Найбільші зміни величини ВКД КІ визначались при другому дослідженні (в середньому - 0,807±0,109 (10-3 мм2/с) (р<0,05). Згідно наших даних, середнє значення величини ВКД ЗЦІ при першому обстеженні було 0,382±0,026 (10-3 мм2/с) та достовірно збільшувалось при другому обстеженні (р<0,05).

На підставі вимірюваних ВКД в різні строки ішемічного інфаркту нами визначені функціональні залежності між величиною ВКД та проміжком часу від початку симптомів інфаркту при ЛІ, ТІ, КІ та ЗЦІ. Запропонована математична модель дає змогу з досить високою достовірністю визначати величину ВКД до 24 годин, через 1-2 доби, 3-4 доби, 5-7 діб, 7-14 діб від початку клінічних проявів відповідних видів інфаркту без розрахунку ВКД по інтенсивності МР-сигналу. Це дає змогу прогнозувати величину ВКД в різні строки від початку виявлення перших клінічних симптомів інфаркту.

Нами встановлено, що достовірно змінюються величини ВКД контрлатеральної сторони тільки при ЛІ. Тому ми вважаємо, що співвідношення ВКД інфаркту до ВКД контрлатеральної сторони (сВКД) доцільно використовувати лише при ЛІ. При КІ величини ВКД контрлатеральної сторони можуть значно варіювати за рахунок асиметрії підпавутинного простору.

Регрес неускладненого невеликого інфарктного осередку в середньому може завершитися через 1-2 тижня, великого -- через 6-8 тижнів. МРТ-обстеження хворих у динаміці з отриманням Д-ЗЗ має значення для верифікації визначених ішемічних інфарктів та вивчення строків інволюції ішемічного осередку, а також для визначення геморагічної трансформації інфаркту, що має важливе значення для диференційованого лікування хворих.

Нами була проведена порівняльна оцінка ефективності КТ- та МРТ-досліджень у діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку. Чутливість КТ у діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку склала 36,1%, специфічність - 85,7%, точність - 55,2%; МРТ - 95,3%, 94,2% та 95,1% відповідно. Отримані нами результати щодо більшої ефективності МРТ у виявленні гострого ішемічного інфаркту співпадають з даними літератури (Bryan R. et al., 1991; Fiebach J.B et al., 2001).

Оскільки геморагічна трансформація може ускладнювати перебіг ішемічного інфаркту, при підозрі на геморагію ми використовували імпульсну послідовність Т2-ЗЗ в коронарній площині у режимі “гемо”, який дозволяє виявити кров у невеликій кількості у ранні терміни. Чутливість Т2-ЗЗ в коронарній площині у режимі “гемо” у ранньому визначенні геморагії при ТІ склала 94,1%.

За нашими даними Т2-ЗЗ являються малоінформативними у випадках множинного ураження білої речовини і при наявності інфарктів коркової локалізації. Ми встановили, що найбільшу чутливість при усіх видах гострих ішемічних інфарктів мають Д-ЗЗ, найменшу - Т2-ЗЗ та Т1-ЗЗ. При цьому, необхідне обов'язкове співставлення Д-ЗЗ з картами дифузії.

Чутливість Д-ЗЗ у виявленні усіх видів інфарктів у наших дослідженнях склала 92,7% (по даним літератури - від 88% до 100%). Невелика чутливість Д-ЗЗ (75%) при ЗЦІ обумовлена особливостями анатомії і філогенезу стовбурових структур та вказує на необхідність повторних обстежень у випадках невідповідності клінічної картини та даних МРТ-дослідження. Отримані нами дані щодо ЗЦІ співпадають з даними інших дослідників (Rovira A. et al., 2002; Toi H. et al., 2003)

Ми показали, що перевагу в обстеженні хворих на гострий ішемічний інфаркт слід надавати імпульсній послідовності Т2Tir-ЗЗ, тобто ІП, яка дозволяє придушити сигнал від ліквору. Чутливість Т2Tir-ЗЗ при усіх видах інфарктів перевищує інформативність Т2-ЗЗ, особливо при ЛІ, а також при наявності осередків судинної дисциркуляторної енцефалопатії (СДЕ).

На рис. 1 наведені дані щодо чутливості Т2-ЗЗ, Т2Tir-ЗЗ, Т1-ЗЗ, Д-ЗЗ в діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку.

Рис. 1. Показники чутливості різних імпульсних послідовностей в діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку.

Для підвищення ефективності ранньої діагностики гострого ішемічного інфаркту головного мозку з урахуванням чутливості КТ та різних методик МРТ у виявленні гострих інфарктів головного мозку ми пропонуємо наступний алгоритм обстеження хворих (рис. 2, 3).

Рис. 2. Алгоритм обстеження хворих з клінічно не встановленим ішемічним характером інфаркту головного мозку.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 3. Алгоритм обстеження хворих з клінічно встановленим ішемічним характером інфаркту головного мозку.

ВИСНОВКИ

1. Найбільш частими МРТ-ознаками гострих ішемічних інфарктів головного мозку є гіперінтенсивний МР-сигнал на Т2-ЗЗ та Т2Tir-ЗЗ, гіпоінтенсивний МР-сигнал на Т1-ЗЗ. Структура осередку та його контури залежать від розміру ішемічного ураження та локалізації. Неоднорідна структура осередку більш притаманна ТІ та КІ. При лакунарних та коркових інфарктах може бути декілька осередків гострого ішемічного інфаркту.

2. Лакунарний підтип гострого ішемічного інфаркту може бути достовірно діагностований при МРТ-дослідженні на основі виявлення типових для лакунарного інфаркту МРТ-ознак -- округлої форми осередок розміром до 1,5 см, локалізований в підкоркових вузлах, внутрішній капсулі, білій речовині семіовального центру, глибоких відділах білої речовини, мосту, мозочку. Визначення ґенезу ішемічного ураження можливе з урахуванням даних МРТ, клінічної картини та анамнезу захворювання.

3. МРТ-ознаками гострого ішемічного ураження на Д-ЗЗ є осередок гіперінтенсивного МР-сигналу на усіх послідовних зображеннях дифузії з різними b-величинами (наприклад, 0 с/мм2; 500 с/мм2; 1000 с/мм2), який відповідає гіпоінтенсивному МР-сигналу на картах дифузії та має низький ВКД. Розмір, контури, структура осередку залежать від виду ішемічного інфаркту та локалізації.

4. Значення вимірюваного коефіцієнта дифузії (ВКД) різних ділянок сірої та білої речовини головного мозку у нормі дещо відрізняються при застосуванні різних методологічних підходів і залежать від кількості та сили дифузійних градієнтів, однак це не впливає на загальну тенденцію до збільшення величин ВКД зі збільшенням віку.

5. Використання Д-ЗЗ, та Д-ЗЗ - П-ЗЗ дозволяє виявити осередки ішемії головного мозку протягом перших годин після її розвитку та значно підвищує інформативність методу. Невідповідності між Д-ЗЗ та П-ЗЗ можуть прогнозувати збільшення розміру інфаркту. Значущість П-ЗЗ та оцінка невідповідності між Д-ЗЗ та П-ЗЗ при різних видах ішемічного інфаркту потребує подальшого вивчення. Д-ЗЗ у динаміці мають значення для верифікації визначених ішемічних інфарктів та вивчення строків інволюції ішемічного осередку, а також для визначення геморагічної трансформації інфаркту, що має важливе значення для диференційованого лікування хворих. Ішемічні інфаркти, ВКД яких на протязі перших 24 годин збільшуються, мають несприятливе прогностичне значення - значне збільшення розмірів інфаркту (р<0,05).

6. МРТ ефективніша КТ у діагностиці усіх видів гострих ішеміч-них інфарктів головного мозку. Чутливість КТ у діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку склала 36,1%, специфічність - 85,7%, точність - 55,2%; МРТ - 95,3%, 94,2% та 95,1% відповідно.

7. Поліпшенню візуалізації осередків гострого ішемічного інфаркту сприяє розроблений нами алгоритм обстеження хворих на ішемічний інфаркт за допомогою МР-системи з високою напругою магнітного поля. Використання імпульсної послідовності у режимі “гемо” визначає невелику кількість крові в осередку інфаркту, що дозволяє прогнозувати ранню появу геморагії та виключити КТ головного мозку з алгоритму обстеження хворих з клінічно встановленим ішемічним характером ураження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Я.С. Бабий, Т.А. Ялынская. Магнитно-резонансная томография в диагностике острой ишемии головного мозга (обзор литературы) // Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. - 2003. - С. 116-125. (Автором проведений інформаційний пошук, написані основні положення статті).

2. Т.А. Ялынская. Диагностика острого лакунарного инфаркта головного мозга: сравнительная оценка компьютерной и магнитно-резонансной томографии // Променева діагностика, променева терапія. “Актуальні питання конвенційної рентгенодіагностики, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії”. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. - 2003. - С. 175-183.

3. Я.С. Бабій, Т.А. Ялинська . Значення вимірюваного коефіцієнта дифузії головного мозку при магнітно-резонансній томографії в нормі // Променева діагностика, променева терапія. - 2004. - №4. - С. 87-90. (Автором проведені всі МРТ-дослідження хворих, аналіз одержаних результатів, написано розділ статті).

4. Я.С. Бабий, Т.А. Ялынская. Оценка измеряемого коэффициента диффузии ишемических инфарктов головного мозга в острой стадии // Променева діагностика, променева терапія. - 2004. - №3. - С. 58-61. (Автором проведені МРТ-дослідження, проаналізовані одержані дані, підготовлена до друку робота).

5. Я.С. Бабий, С.М. Виничук, Т.А. Ялынская. Диагностика остро-го инфаркта ствола головного мозга с использованием клинических критериев и диффузионно-взвешенной магнитно-резонансной томографии // Український медичний часопис. - 2005. - 1/45. - №1-2. - С. 106-111. (Автором проведені МРТ-дослідження хворих, самостійно написаний розділ щодо методів діагностики ).

6. Я.С. Бабий, Т.А. Ялынская. Возможности диффузионно-взвешенной магнитно-резонансной томографии в диагностике острых ишемических инфарктов ствола головного мозга // Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. - 2005. - С. 83-86. (Автором проведені МРТ-дослідження хворих, аналіз одержаних результатів, написано розділ статті).

7. С.М. Виничук, Т.А. Ялынская, И.С. Виничук. Инфаркты в вертебрально-базилярном бассейне: клиника и диагностика // Международный неврологический журнал. - 2005. - №03. - С. 13-21. (Автором проведена частина МРТ-обстежень хворих, здійснено аналіз результатів дослідження).

8. Я.С. Бабий, А.П. Иванков, Т.А. Ялынская. МРТ в диагностике острой ишемии головного мозга // Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. - 2002. - С. 13-14.

9. Т.А. Ялинська. Дифузійно-виважена магнітно-резонансна томографія у діагностиці гострих лакунарних інфарктів головного мозку у осіб старших 60 років // Матеріали V Української конференції молодих вчених, присвяченої пам'яті академіка В.В. Фролькіса. Тези доповідей. -К.: Ін-т геронтології АМНУ. - 2004. - С. 215.

АНОТАЦІЯ

Ялинська Т.А. Магнітно-резонансна томографія в ранній діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 - променева діагностика, променева терапія. - Інститут онкології АМН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено актуальній для променевої діагностики та неврології науковій проблемі - підвищенню ефективності діагностики ішемічного інфаркту головного мозку в надгострій і гострій стадіях за допомогою сучасних методик магнітно-резонансної томографії. Уточнено МРТ-семіотику гострого ішемічного інфаркту за даними різних імпульсних послідовностей. Вперше в Україні використано дифузійно-зважені та перфузійно-зважені МРТ-зображення для ранньої діагностики гострого ішемічного інфаркту головного мозку. Використано імпульсну послідовність у режимі “гемо” для раннього прогнозування геморагії в осередку ішемічного інфаркту. Вивчено МРТ-семіотику гострого ішемічного інфаркту за даними Д-ЗЗ. Вивчено можливості Д-ЗЗ у прогнозуванні перебігу ішемічного інфаркту, що дозволяє вплинути на тактику лікування захворювання. Порівняно можливості МРТ та КТ у ранній діагностиці гострого ішемічного інфаркту головного мозку.

Вперше у дорослих української популяції визначені величини ВКД головного мозку в нормі.

Отримано функціональні залежності між величиною ВКД та проміжком часу від початку симптомів різних видів інфаркту, які дають змогу прогнозувати величину ВКД в різні терміни від початку виявлення перших клінічних симптомів без розрахунку ВКД по інтенсивності МР-сигналу.

Ключові слова: магнітно-резонансна томографія, головний мозок, гострий ішемічний інфаркт, дифузійно-зважені зображення, карти дифузії.

АННОТАЦИЯ

Ялынская Т.А. Магнитно-резонансная томография в ранней диагностике острого ишемического инфаркта головного мозга. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 - лучевая диагностика, лучевая терапия. - Институт онкологии АМН Украины, Киев, 2006.

На современном этапе развития медицинской науки диагностика ишемического инфаркта головного мозга осуществляется на основе комплексного клинико-инструментального обследования больных. Именно при ишемическом инфаркте при условии начала лечения в ранние сроки терапевтические мероприятия могут быть перспективными. Совершенствование имеющихся методов диагностики и лечения этого заболевания является одной из актуальных проблем современной науки.

Цель работы - повысить эффективность ранней диагностики острого ишемического инфаркта головного мозга путем использования современных методик магнитно-резонансной томографии и разработки оптимального алгоритму их использования.

Диссертационная работа решает актуальную для лучевой диагностики и неврологии научную задачу - повышение эффективности диагностики ишемического инфаркта головного мозга в сверхострой и острой стадиях с помощью современных методик магнитно-резонансной томографии.

Впервые в Украине использованы диффузионно-взвешенные и перфузионно-взвешенные изображения (Д-ВИ и П-ВИ) для ранней диагностики острого ишемического инфаркта головного мозга, прогнозирования тяжести его течения. Определены величины измеряемых коэффициентов диффузии (ИКД) разных анатомических областей головного мозга в норме.

Группу обследованных составили 206 пациентов в возрасте от 36 до 97 лет, поступивших в неврологическое отделение клинической больницы “Феофания” с клинической картиной острого нарушения мозгового кровообращения по ишемическому типу в 2001-2004 гг.

Группу больных ишемическим инфарктом составили 165 человек, транзиторной ишемической атакой - 24, опухолью головного мозга - 3, энцефалитом -2, рассеянным склерозом - 3, малым ишемическим инсультом - 9.

Контрольную группу составили 92 пациента в возрасте от 35 до 70 лет, у которых отсутствовала очаговая неврологическая симптоматика и при МРТ-обледовании не были выявлены патологические изменения со стороны головного мозга.

Установлено, что наиболее частыми МРТ-признаками острых ишемических инфарктов головного мозга являются гиперинтенсивный МР-сигнал на Т2-ВИ и на Т2Tir-ВИ, гипоинтенсивный МР-сигнал на Т1-ВИ. Использование импульсной последовательности в режиме “гемо” позволяет определить небольшое количество крови в очаге инфаркта и прогнозировать ранее появление геморрагии. Структура очага и его контуры зависят от размера ишемии и ее локализации. При лакунарных и корковых инфарктах может быть несколько очагов острого ишемического поражения.

Лакунарный подтип острого ишемического инфаркта может быть достоверно диагностирован при МРТ-обследовании на основании выявления типичных для лакунарного инфаркта МРТ-признаков - округлой формы очага размером до 1,5 см, локализованного в подкорковых узлах, внутренней капсуле, белом веществе семиовального центра, глубоких отделах белого вещества, мосту, мозжечке. Нами не установлено достоверных отличительных МРТ-признаков предполагаемых кардиоэмболических инфарктов от атеро-тромбо-тических, однако этот вопрос требует дальнейшего изучения.

Определение генеза ишемического поражения возможно с учетом данных МРТ, клинической картины и анамнеза болезни.

МРТ-признаком острого ишемического поражения на Д-ВИ является очаг гиперинтенсивного МР-сигнала на всех последовательных изображениях диффузии с разными b-величинами (например, 0 с/мм2; 500 с/мм2; 1000 с/мм2), который соответствует гипоинтенсивному МР-сигналу на картах диффузии и имеет низкий измеряемый коэффициент диффузии (ИКД). Размер, контуры, структура очага зависят от вида ишемического инфаркта и локализации.

Значения величин измеряемого коэффициента диффузии (ИКД) разных областей серого и белого вещества головного мозга в норме несколько отличаются при использовании разных методологических подходов и зависят от количества и силы диффузионных градиентов, однако это не влияет на общую тенденцию увеличения величин ИКД с увеличением возраста.

Использование Д-ВИ и П-ВИ позволяет выявить очаги ишемии головного мозга на протяжении первых часов после ее развития и значительно повышает информативность метода. Несоответствия между Д-ВИ и П-ВИ, а также только Д-ВИ могут прогнозировать увеличение размера инфаркта. Д-ВИ в динамике имеет значение для верификации выявленных ишемических инфарктов и изучения сроков инволюции ишемического очага, а также для выявления геморраги-ческой трансформации инфаркта, что имеет важное значение для дифференцированного лечения больных.

МРТ эффективнее КТ в диагностике всех видов острых ишемических инфарктов головного мозга. Чувствительность КТ в диагностике острого ишемического инфаркта головного мозга составила 36,1%, специфичность - 85,7%, точность - 55,2%; МРТ - 95,3%, 94,2% и 95,1% соответственно.

Улучшению визуализации очагов острого ишемического инфаркта способствует разработанный нами алгоритм обследования больных с ишемическим инфарктом. Использование импульсной последовательности в режиме “гемо” позволяет исключить КТ головного мозга из алгоритма обследования больных с клинически установленным ишемическим характером инфаркта.

Ключевые слова: магнитно-резонансная томография, головной мозг, острый ишемический инфаркт, диффузионно-взвешенные изображения, карты диффузии.

ANNOTATION

Yalynskaya T.A. Magnetic-resonance tomography in early diagnostics of acute brain ischemic infarction. - Manuscript.

Thesis for a degree of a Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.23 - radiation diagnostics, radiotherapy. - Institute of Oncology, Academy of medical sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

The thesis is devoted to the problem of increasing the efficiency of acute brain ischemic infarct diagnostics in the acute stage using modern MRI method. The problem is urgent for both radiation diagnostics and neurology. The MRI-semiotics of acute brain ischemic infarction has been specified. For the first time in Ukraine diffusion-and perfusion- weighting MR-imaging was used for early diagnostics for acute brain ischemic infarction and predicting clinical outcome. The diagnostic possibilities of CT and MRI methods in diagnostics of acute brain ischemic infarction were compared.

The values of apparent diffusion coefficients in different anatomic areas of the normal brain were determined.

Functional relationship between the value of apparent diffusion coefficient and the period after the appearance of infarct symptoms has been obtained. It makes it possible to predict the value ADC at different periods after appearance of the first clinical symptoms based on the signal force without making any calculation.

Key words: magnetic-resonance tomography, brain, acute ischemic infarct, diffusion-weighted imaging, map diffusion.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.