Стан функції легень по регуляції біогенних амінів в системному кровотоці у дітей, хворих на гостру пневмонію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

СТАН ФУНКЦІЇ ЛЕГЕНЬ ПО РЕГУЛЯЦІЇ БІОГЕННИХ АМІНІВ В СИСТЕМНОМУ КРОВОТОЦІ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ГОСТРУ ПНЕВМОНІЮ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Фьоклін Валерій Олексійович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики педіатрії № 2

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ручко Анатолій Федорович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри факультетської педіатрії;

доктор медичних наук, професор Сіренко Ірина Олександрівна Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри дитячої фтизіатрії та пульмонології.

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “25” травня 2007 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук, доцентТ.В.Фролова

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Гостра пневмонія у дітей протягом багатьох років займає одне з провідних місць в структурі захворюваності дітей різних вікових груп (Ніконова О.В. 1997, Сміян із співавт. 1997, Чучалін О.Г. зі співавт. 1997).

Серед патогенетичних факторів, що ускладнюють перебіг пневмоній у дітей, відокремлюються системні позалегеневі порушення у вигляді гемодинамічних порушень, ендотоксикоза, поліорганної недостатності, інфекційно-токсичного шоку та ін. (Зільбер А.П., 1997).

Розвиток позалегеневих ускладнень більшість дослідників пов'язують з порушенням функції газообміну - гіпоксією та гіперкапнією (Ю.В.Архіпенко зі співавт., 1999, Мілтон Д.Росман, 2001).

В експерименті встановлена пряма залежність між функцією оксигенації і регуляцією легенями вмісту біологічно активних речовин в артеріальній крові (Мєєрсон Ф.З., 1993; Архіпенко Ю.В. зі співавт., 1999). Відомо, що у фізіологічних умовах паренхіма легень інактивує більшість серотоніну, норадреналіну, ацетілхоліну, брадикиніну, простагландинів, чим обмежує їх вплив капілярно-венозним сектором судинної системи. З цих позицій участь паренхіми легень в патологічному процесі призводить до редукції інактивації даного класу речовин та їх гіперконцентрації в артеріальному кровотоці. З цих позицій розвиток позалегеневих ускладнень можна розглядати як інтеграційний патофізіологічний ефект порушення газообмінної та негазообмінної функцій легень у дітей, хворих на гостру пневмонію.

В сучасній літературі мало відображена роль порушення паренхіми легень в регуляції біологічно-активних речовин в системному кровотоці (Кисельов В.І., 1998, Ривкін О.І., 2003; Шарікадзе О.В., 2005, Решетова Т.Г., 2005). Наявні відомості про те, що вивчення негазобмінної функції легень проводилось, в основному, в експериментальних дослідженнях (Бастрікова Н.О.,1999, Katz H.R., 2002).

Зільбер А.П. (1997) приділяє значну увагу порушенням недихальної функції легень в генезі тяжких форм дихальної недостатності у хворих, але недостатньо висвітленим залишається її значення в розвитку екстрапульмональних порушень. Більшою мірою в клінічній практиці вивчені генез порушень негазообмінної функції легень та їх вплив на порушення гомеостазу при синдромі гострого легеневого пошкодження. Зокрема розвиток синдрому дисемінованого внутрісудинного згортання, мікроциркуляційних порушень пов'язують із зниженням інактивації ендотеліну (Бєляєв А.В., 1997, Власенко О.В. зі співавт., 2000; Касиль В.Л., 2001), дисбалансом факторів регуляції тонусу гладких м'язів судин, серед яких провідну роль відводять оксиду азоту (Раєвський К.С., 1997, Малишев І.Ю., 1997, Марков Х.М., 2000, Кургалюк Н.Н., 2002, Пшеннікова М.Г., 2002). Встановлено, що збиткове накопичення цієї речовини в організмі відіграє провідну роль в пошкодженні судин, розвитку шокових станів (Ahren C, 1999)

Також наявні дані про зв'язок розвитку системних реакцій у вигляді підвищення тиску в малому колі кровообігу, мікроциркуляційних реакцій з порушеннями інактивуючої властивості легень відносно катехоламінів (Нагнібеда М.А., 1997, Акімов Д.В., 1999, Кудряшов Ю.О., 2000, Мінєєв В.О., 2003), гістаміну (Крюкова О.М., 2001), серотоніну (Сідєльніков Ю.М., 1997, Сімоненков А.П., 1997).

Таким чином, високий рівень захворюваності дітей на гостру пневмонію, значний відсоток позалегеневих ускладнень визначають актуальність поглибленого вивчення ролі порушень функції легень відносно регуляції концентрації біологічно активних речовин в системному кровотоці, що сприятиме поглибленню знань про патогенез та підвищить якість лікування цього контингенту дітей.

Зв`язок роботи з науковими темами, програмами. Робота виконана в рамках наукової теми педіатричних кафедр ХДМУ “Медикобіологічна адаптація дітей з соматичною патологією в сучасних екологічних умовах” (№ держреєстрації 0102U001865). Дисертантом здійснено формування груп хворих, їх клініко-лабораторне та інструментальне обстеження, проведено інтерпретацію результатів.

Мета і завдання дослідження - вдосконалення діагностики і розробка прогностичних критеріїв ускладнень гострої пневмонії у дітей за даними оцінки стану функції легень по регуляції вмісту біогенних амінів в системному кровотоці.

Відповідно до мети роботи були поставлені такі завдання:

Вивчити стан функції легень по регуляції серотоніну, гістаміну, адреналіну і норадреналіну в системному кровотоці у дітей, хворих на гостру пневмонію. пневмонія дитина амін рентгенографія

Оцінити взаємозв'язок відхилень концентрації серотоніну, гістаміну, адреналіну, норадреналіну з рівнем оксиду азота в артеріальній крові у дітей, хворих на гостру пневмонію.

Встановити вплив порушень функції легень по регуляції серотоніну, гістаміну, адреналіну, норадреналіну і оксиду азота в системному кровотоці на визначення клінічних особливостей і розвиток позалегеневих ускладнень у дітей, хворих на гостру пневмонію.

Розробити діагностичні та прогностичні критерії тяжкості гострої пневмонії у дітей в залежності від стану функції легень по регуляції серотоніну, гістаміну, адреналіну, норадреналіну і оксиду азота в системному кровотоці.

Об'єкт дослідження: гостра пневмонія у дітей до 7 років.

Предмет дослідження: стан функції легень по регуляції біогенних амінів і оксиду азота.

Методи дослідження: клінічний, інструментальний (рентгенографія органів грудної порожнини, електрокардіографія), імунологічний, бактеріологічний, аналітико-статистичний, а також спеціальні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначені ланки патогенезу гострої пневмонії у дітей, що відображають вплив порушення нереспіраторної функції легень по вмісту біогенних амінів і оксиду азота в системному кровотоці на клінічний перебіг захворювання.

Визначені концентрації біогенних амінів і оксиду азота (за s-нітрозотіолом) в системному кровотоці, а також коефіциєнт легеневої регуляції відносно їх вмісту у практично здорових дітей і хворих на гостру пневмонію.

Встановлено, що у дітей, хворих на гостру пневмонію, значно зменшується елімінація норадреналіну і серотоніну легенями та збільшується продукція оксиду азоту з наступним підвищенням концентрації цих метаболітів в системному кровотоці.

Встановлена залежність порушення функції легень по регуляції біогених амінів і оксиду азота від тяжкості стану, розповсюдженості запального процесу в органах дихання і віку хворих, що лежить в основі прогнозу у даного контингенту дітей.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджена деклараційним патентом України на винахід № 17657 “Спосіб діагностики гострої пневмонії у дітей”.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені порушення нереспіраторної функції легень по регуляції концентрації біогенних амінів і оксиду азоту в системному кровообігу дозволяють об'єктивно оцінити тяжкість стану дітей, хворих на гостру пневмонію, характер перебігу захворювання та спрогнозувати можливі ускладнення.

Розроблений спосіб оцінки стану функції легень по регуляції концентрації біогенних амінів, що базується на сукупності клінічних симптомів, дозволяє одержати інформацію про зміни метаболізму біологічно активних речовин на різних етапах надання медичної допомоги з наступною адекватною терапевтичною корекцією.

Розроблені діагностичні і прогностичні критерії оцінки стану функції легень по регуляції вмісту біогенних амінів і оксиду азоту в системному кровотоці, у дітей, хворих на гостру пневмонію, впроваджені у відділеннях ОДКЛ № 1 м.Харкова, відділеннях реанімації ОДКЛ м. Харкова і 16 міської дитячої лікарні.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана протягом навчання в аспірантурі на кафедрі пропедевтики педіатрії № 2 Харківського державного медичного університету. Автор особисто проводив патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури за темою дисертації, добір і всебічне обстеження 99 дітей у віці від 2 місяців до 7 років за оригінальною програмою. Самостійно проводилась інтерпретація результатів всіх клінічно-лабораторних досліджень і статистична обробка результатів. Здобувачем підготовані до друку статті в співавторстві з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідені на всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики” (м. Харків, 2006), а також двічі на обласній науково-практичній конференції “Актуальні питання педіатрії” (м. Харків, 2005 і 2006 р.р.).

Публікації. За темою дисертації надруковано 3 статті у виданнях, рекомендованих ВАК України і 2 тез доповідей.

Автором отриманий деклараційний патент України (Пат. 17657 Україна: МПК G 01N 33/49. Спосіб діагностики гострої пневмонії у дітей / Фьоклін В.О., Гані М.М.Аль Факаві; З. № 02545; заявл. 09.03.06; опубл. 16.10.06, Бюл.№ 10).

Об'єм та структура дисертації. Дисертаційна робота представлена на 156 сторінках машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, клінічної характеристики, спеціальної частини, що містить 7 підрозділів, а також заключення, висновків, практичних рекомендацій. Робота проілюстрована 2 рисунками, 28 таблицями. Список літератури складений з 121 джерела, з них 89 - вітчизняних і 32 - закордонних.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 99 дітей у віці від 2 місяців до 7 років. Серед них 57 (57,3 %) хлопчиків та 42 (42,7 %) дівчаток. 68 дітей, хворих на гостру пневмонію, склали основну групу дослідження, 19 дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт, - групу порівняння і 12 практично здорових дітей - контрольну групу.

Діагноз захворювання встановлювався згідно загальноприйнятим критеріям відповідно до класифікації захворювань органів дихання, що рекомендована ІІ з'їздом асоціації фтизіатрів і пульмонологів України (жовтень 1998), а також відповідно Наказу МОЗ України № 18 від 13.01.2005 „Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю дитяча пульмонологія”.

Обстеження дітей проводилось з урахуванням типових положень відносно питань етики МОЗ України № 281 від 01.11.2000 р., а також вимог і норм ICH C8H (2002 р.).

Обстеження дітей проводилось під час надходження у відділення реанімації та інтенсивної терапії, а також в динаміці - після ліквідації симптомів дихальної недостатності та стабілізації стану.

Для інтегральної оцінки клінічних симптомів відібрані найбільш прості індексні критерії оцінки тяжкості хворих дітей. Так, ступінь дихальної недостатності визначали за клінічною класифікацією Шика і Канаєва. Ступінь інтоксикаційного синдрому оцінювали за лейкоцитарним індексом інтоксикації (за Кальф-Каліфом) згідно формули: ЛІІ = Мі+Ю+Пл+П+С / Е+Б+Л+М, де: ЛІІ - лейкоцитарний індекс інтоксикації, Мі - мієлоцити, Ю- юні, Пл - плазматичні клітини, П - паличкоядерні, С - сегментоядерні, Е - еозинофіли, Б - базофіли, Л - лімфоцити, М - моноцити.

В якості інтегрального показника стану серцево-судинної системи був обраний шоковий індекс (за Альговером), що визначали за формулою: ШІ = ЧСС/САТ, де: ШІ - шоковий індекс, ЧСС - частота серцевих скорочень, САТ - систолічний артеріальний тиск.

Спеціальною програмою була передбачена оцінка стану функції легень по регуляції концентрації гістаміну (Г), серотоніну (С), адреналіну (А), норадреналіну (НА) і оксиду азоту (NO) в системному кровотоці. Методичною основою для здійснення цієї програми став порівняльний аналіз означених параметрів венозної і артеріальної крові, добір проб яких здійснювали одночасно. Визначення концентрації біогенних амінів проводилось за методом Colin and Tor (1979), а концентрації оксиду азоту за його стійким метаболітом s-нітрозотіолом за методикою Mazzinzig M., Nassler A.K. (1997).

Оцінка стану функції легень по регуляції концентрації біогенних амінів проводилась за коефіцієнтом легеневої регуляції, що розраховувался по формулі: КР_х = (В-А/ В) х 100%, де КР_х - коефіцієнт легеневої регуляції за субстанцією Х (%), В - концентрація досліджуваної речовини у венозній крові, А - кількість досліджуваної речовини в артеріальній крові.

Оцінка вірогідності відмін проводилась за методами варіаційної статистики шляхом визначення середньої та її помилки з урахуванням t-коефіцієнту вірогідності Ст'юдента для середніх і відносних величин. Визначення зв'язку між показниками здійснювалося за допомогою коефіцієнту кореляції r з оцінкою результатів за методом критичних значень.

Результати дослідження оброблено за допомогою персонального комп'ютеру типу IBM PC AT Pentium з використанням пакету прикладних програм “Microsoft Excel - ХР”.

Результати дослідженнь. Тяжкому стану і ускладненому перебігу гострих захворювань органів дихання у обстежених дітей сприяли численні пре- і постнатальні фактори. Так, у 38,4% матерів вагітність ускладнювалась гестозами 1 і 2 половини, загрозою її переривання та передчасних пологів. Інтранатальна патологія у вигляді асфіксії новонароджених, пологової травми, інтранатального інфікування була наявна у 36,6% дітей. З постнатальних обтяжуючих факторів наявні раннє штучне вигодовування (45-61,6%), перенесені часті гострі вірусні або бактеріальні інфекції різної локалізації (53-72,6%).

Аналіз сімейного анамнезу визначив, що у 87,7% дітей родичі першої лінії були здорові.

38,3% дітей потрапило до лікарні в пізні строки від початку захворювання, що, безсумнівно, сприяло розвитку в них критичних станів.

Симптоми ураження ЦНС спостерігались в усіх хворих дітей (73 - 100%). Відмічено, що у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт, превалював синдром збудження (75%), а в дітей, хворих на пневмонію - синдром пригнічення діяльності ЦНС.

У дітей до 3 років, хворих на гостру односторонню пневмонію, були наявні прояви дихальної недостатності 1-2 ступеню (1,6 +0,12) з частотою дихальних рухів (42,9 + 2,2 за 1 хв.), на тлі вірогідно високих значень лейкоцитарного індексу інтоксикації (3,31+0,71), збільшення частоти серцевих скорочень (136,75 + 2,77). Шоковий індекс дорівнював 1,53 + 0,04 і був достовірно (p<0,001) вищим за контроль.

В цій групі відмічалось достовірне зростання концентрації гістаміну як в артеріальній (49,63+1,82 нмоль/л), так і в венозній (63,42 + 1,87 нмоль/л) крові без вірогідної вікової різниці по КР речовини (21,78 +1,44 %) відносно контрольних значень. Концентрація серотоніну також була вищою за контроль без впливу вікового фактору (Са = 51,66 + 3,4 нмоль/л; Св = 157,98 + 2,19 нмоль/л; КР_С= 67,44 + 1,91%).

Під час оцінки концентрації катехоламінів в системному кровотоці нами встановлено достовірне підвищення їх вмісту як в артеріальній, так і в венозній крові (Аа = 1,87 +0,1 нмоль/л; Ав =2,45+0,1 нмоль/л; НАа = 4,44+0,16 нмоль/л; НАв = 5,48 +0,16 нмоль/л). При цьому, коефіцієнт легеневої регуляції відносно адреналіну (КР_А = 23,13 +1,53 %) вірогідно не відрізнявся від контрольних значень, тоді як відносно норадреналіну реєструвалось значне зменшення показника (КР_НА = 19,0 +1,58 %).

У дітей, хворих на гостру односторонню пневмонію, концентрація s-нітрозотіолу достовірно зростала як у венозній (0,22 + 0,01 ммоль/л), так і в артеріальній (0,45+ 0,02 ммоль/л) крові, що демонстрирує полісистемний викид оксиду азоту на тлі виразного мікробно-запального процесу в поєднанні з вентиляційними порушеннями. При цьому відсоток легеневого викиду медіатора вірогідно збільшується в порівнянні з контролем (111,0 +8,02 %).

Катехоламіни, гістамін, серотонін, оксид азоту в системному кровотоці у дітей до 3 років, хворих на гостру односторонню пневмонію, створюють у різних співвідношеннях рівну кількість значущих зв'язків в цій групі, проте, найбільший відсоток потужних зв'язків формують саме біогені моноаміни: 6 з 8 сформованих системою взагалі. Найбільш значущі зв'язки адреналіну як в артеріальній, так і в венозній крові з відповідними показниками норадреналіну, гістаміну, артеріальної концентрації та елімінації оксиду азоту. Екстракція адреналіну формує зв'язки середньої сили з власним артеріальним показником та екстракцією гістаміну.

Для норадреналіну встановлені найбільш значущі зв'язки між власними значеннями, причому, як і у випадку з адреналіном, найбільший зв'язок поміж коефіцієнтом легеневої регуляції і артеріальною концентрацією, ніж з венозною. Означене, власно, і демонструє причинно-наслідкові зв'язки і підтверджує участь легень в метаболізмі катехоламінів.

Рівні гістаміну і серотоніну щільно корелюють з усіма показниками крім продуктів метаболізму оксиду азоту.

Оксид азоту, в свою чергу, формує зв'язки средньої сили з відповідними показниками катехоламінів в артерії та вені, причому зв'язок з норадреналіном достовірно вищий.

Аналізуючи кореляційні зв`язки поміж обраними клінічними симптомами і обміном біогенних амінів (система “клініка-біогенні аміни”), встановлено наступне: зв'язок помірної сили реєструється між ЛІІ та концентраціями гістаміну, серотоніну, адреналіну і норадреналіну в артерії та вені, а також з елімінацією останнього. ЧД і ступінь ДН переважно пов'язані з артеріальною концентрацією адреналіну і венозною норадреналіну з одночасним впливом рівней гістаміну та оксиду азоту. На рівень САТ впливають лишє рівень оксиду азоту у венозній крові і коефіцієнт легеневої регуляції за цим показником, тоді як на рівень ДАТ впливає концентрація норадреналіну і його елімінація. Цікавим є той факт, що показники ЧСС і ШІ пов'язани лише несуттєвим зв'язком з концентраціями адреналіну і знаходяться під впливом концентрацій оксиду азоту.

У дітей 3-7 років, хворих на гостру односторонню пневмонію, були прояви клініки дихальної недостатньості переважно 1 ступеню (1,2 + 0,12), а частота дихальних рухів (34,7 + 2,1 за хвилину), що було вірогідно (р < 0,05) меншим ніж у дітей до 3 років. Лейкоцитарний індекс інтоксикації склав 2,72+0,75 і був вищим за контроль, але достовірно не відрізнявся від значення показника у дітей до 3 років.

Частота серцевих скорочень в цій групі склала 118,83 + 2,58 при достовірно не відрізняючихся від контролю цифрах артеріального тиску (САТ = 96,6+ 2,65 мм.рт.ст.; ДАТ = 59,16+2,43 мм.рт.ст.) і, відповідно, вищих ніж ти, що реєструвались у дітей до 3 років. Розрахунковий показник шокового індексу в цій групі склав 1,24 + 0,04, що достовірно (p<0,01) перевищувало контроль, але також достовірно (p<0,01) було нижчим ніж у дітей до 3 років.

Рівень гістаміну в артеріальній (47,36 +3,64 нмоль/л) і венозній (58,22+4,29 нмоль/л) крові, а також серотоніну в артеріальній (104,94+4,79 нмоль/л) і венозній (171,91+ 7,77 нмоль/л) крові в 1,5 рази перевищував контроль. Легенева екстракція гістаміну (КР_Г = 18,67+1,31 %) достовірно від контролю не відрізнялась, тоді як екстракція серотоніну (КР_С = 38,39+2,03 %) знижена відносно контролю. Причому ці показники також вірогідно не відрізняються від аналогічних у дітей до 3 років.

Концентрація адреналіну в артеріальній (1,83+0,13 нмоль/л) і венозній (2,64+0,15 нмоль/л) крові була достовірно (p<0,01) вищою за контрольні значення, але від аналогічних показників у дітей до 3 років не відрізнялась, також як і екстракція адреналіну легенями (26,55+3,91 %).

Концентрація норадреналіну в артеріальній (4,36 +0,33 нмоль/л) и венозній (5,96+0,45 нмоль/л) крові достовірно (p<0,01) вища за контроль, але нижча за аналогічні значення у дітей до 3 років. При цьому екстракція норадреналіну легенями (26,75+1,69 %) нижче за контроль, але достовірно вища за відповідну у дітей до 3 років.

Стосовно концентрації оксиду азоту в системному кровотоці, то як в артеріальній (0,39+0,02 ммоль/л), так і в венозній (0,19+0,01 ммоль/л) крові вона є підвищеною, але достовірно нижчою ніж у дітей до 3 років при високій продукції легенями (107,45+12,5 %), відповідно до попередньої групи.

В кореляційних відносинах поміж біогенними амінами у дітей 3-7 років, хворих на односторонню пневмонію, як і у дітей до 3 років, найбільша кількість зв'язків сформована біогенними моноамінами - медіаторами запалення, яким відповідає деяке зменшення кількості катехоламінових зв'язків і тих, що сформовані стійкими метаболітами оксиду азоту в порівнянні з аналогічними показниками у дітей до 3 років. Звертає на себе увагу, що збільшення концентрації серотоніну, в порівнянні з групою до 3 років супроводжується збільшенням кількості зв'язків ним сформованих.

Найбільш виразний кореляційний зв'язок у дітей 3-7 років, хворих на гостру односторонню пневмонію, був визначений між ЛІІІ та концентраціями гістаміну і серотоніну при помірному впливі венозного норадреналіну та його елімінації. ЧД в більшою мірою пов'язана з концентрацією адреналіну, а ступінь ДН - з концентрацією норадреналіну при значному впливі прозапальних біогенних моноамінів, артеріальної концентрації оксиду азота та його КР.

На ЧСС впливають всі досліджувані речовини, рівно як і на ШІ за виключенням NO, а рівні САТ и ДАТ корелюють з концентраціями норадреналіну, гістаміна і серотоніна, що відокремлює результати від попередньої групи.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що у дітей, хворих на односторонню пневмонію до 3 років і від 3 до 7 років ступінь виразності запального процесу та рівень інтоксикації практично однакові, тоді як функціональні прояви з боку кардіореспіраторного комплексу достовірно відрізнялись на користь більшої тяжкості стану у дітей до 3 років. Проявами цього були більша тяжкість дихальної недостатності поряд з більш високими значеннями ШІ за рахунок високої ЧСС і низького артеріального тиску на тлі гіперкатехоламінемії, високого рівню оксиду азота і порушення зв'язків біогенних амінів як поміж собою, так і з клінічними признаками. На нашу думку, саме це і вказує на декомпенсацію діяльності кардіореспіраторного комплексу у дітей до 3 років, хворих на односторонню пневмонію.

У дітей старших за 3 роки висока ЧСС з нормальними значеннями артеріального тиску, помірним підвищенням концентрації оксиду азота в сукупності відображуються в збільшенні показника ШІ в порівнянні з контролем. Однак зміни даного показника демонструє лише напружену синхронізовану діяльність системи “клініка-біогенні аміни”, оскільки реалізується завдяки щільним кореляційним відносинам.

У дітей до 3 років, хворих на гостру двохсторонню пневмонію, була наявна клініка дихальної недостатності 1-2 ступеню (1,56 +0,2) с ЧД 44+4,47 за хвилину та ЛІІ (2,63+0,42) вірогідно не відрізнялись від такових у дітей цього віку, хворих на односторонню пневмонію. Також не було достовірної різниці по ЧСС (141,81+6,65) при зменшенні артеріального тиску (САТ = 88,5+2,06 мм.рт.ст.; ДАТ = 49,06+1,6 мм.рт.ст.). Шоковий індекс дорівнював 1,62+0,09, що вірогідно (p<0,001) перевищувало контроль, але не було більше за аналогічний показник у дітей до 3 років, хворих на односторонню пневмонію.

Рівень гістаміну в артеріальній (54,96 + 2,41 нмоль/л) і венозній (68,44 +3,69 нмоль/л) крові в 1,5 рази перевищує контроль, але достовірно не відрізняється від значень при односторонній пневмонії. Концентрація серотоніну в артеріальній (150,69+5,77 нмоль/л) і венозній (195,01+5,97 нмоль/л) крові була більше контролю і вірогідно збільшена в порівнянні з односторонньою пневмонією. Легенева регуляція по гістаміну (18,88 +2,01 %) достовірно не відрізнялась від контролю, проте по серотоніну (22,22+2,73 %) була зменшеною як в порівнянні з контролем, так і з попередніми групами.

Концентрація адреналіну в артеріальній (2,63+0,15 нмоль/л) і венозній (3,21+0,18) крові, а також норадреналіну в артеріальній (5,91+0,32 нмоль/л) і венозній (7,05+0,32 нмоль/л) крові достовірно (p<0,01) вище за котроль та аналогічні показники у дітей до 3 років з одностороннєю пневмонією. Коефіцієнт легеневої регуляції за адреналіном (17,78+1,37 %) дорівнює контролю, а за норадреналіном (16,94+1,62 %) нижчий за нього і порівняний з тим, що існує у дітей з одностороннєю пневмонією.

Щодо концентрації оксиду азоту в системному кровотоці, то як в артеріальній (0,52 + 0,02 ммоль/л), так і в венозній (0,23 +0,02 ммоль/л) крові вона підвищена і дорівнює значенням при односторонній пневмонії за рахунок високої легеневої продукції (КР_NO = 130,14+7,47 %).

У дітей до 3 років, хворих на гостру двохсторонню пневмонію, суттєво зростає загальна кількість зв'язків в системі, що обумовлює більш напружену її діяльність. Зберігається високий потенціал до створення зв'язків як у гістаміна, серотоніна, так і у катехоламінів. Однак, в порівнянні з дітьми, хворими на гостру односторонню пневмонію, кількість значущих зв'язків, створених катехоламінами, подвоюється. Катехоламіни мають потужну або середню кореляцію поміж власними показниками, рівнем оксиду азоту в артерії та вені, а також з біогенними моноамінами. На відміну від попередніх груп, адреналін корелює переважно з гістаміном, а норадреналін - з серотоніном у відповідних пробах. Кількість значущих зв'язків, створених NO, при двохсторонній пневмонії в 2 - 2,5 рази більша за попередні групи.

Стосовно кореляції в системі “клініка-біогенні аміни”, то ЛІІ щільно корелює з концентраціями гістаміну, ЧД - з концентрацією адреналіну, оксиду азоту і екстракцією серотоніну. Ступінь ДН залежить від концентрацій адреналіну, норадреналіну, серотоніну, оксиду азоту та КР_NO. ЧСС та ШІ мають еквівалентні кореляційні зв'язки з рівнем адреналіну, норадреналіну, серотоніну, оксиду азоту і КР_NO. ДАТ достовірно корелює лише з концентрацією адреналіну у вені, а САТ взагалі не створює зв'язків.

У дітей 3-7 років, хворих на гостру двохсторонню пневмонію, була наявна клініка дихальної недостатності 2-3 ступеню (2,33+0,33) з ЧД 35,37+2,2 за хвилину, що вірогідно не відрізнялось від зареєстрованого у дітей цього віку, хворих на односторонню пневмонію.

Лейкоцитарний індекс інтоксикації (6,29+1,4) вищий за аналогічний при односторонній пневмонії у дітей до 3 років. ЧСС (129+5,65 ударів за хвилину) при нормальних цифрах артеріального тиску (САТ = 96,66+3,33 мм.рт.ст.; ДАТ = 61,66+5,5 мм.рт.ст.). Шоковий індекс (1,32+0,09) достовірно (p<0,01) вищий за контроль, не відрізняється від значень у дітей, хворих на односторонню пневмонію, і нижчий (p<0,05) за той, що був у дітей до 3 років з двохстороннєю пневмонією.

Концентрація гістаміну в артеріальній (53,18 +1,69 нмоль/л) і венозній (66,0+1,96 нмоль/л) крові, а також серотоніну в артеріальній (147,34 +7,15 нмоль/л) і венозній (191,12+7,14 нмоль/л) достовірно (p<0,01) перевищує контроль і більше (p<0,05) значення показника при односторонній пневмонії, що аналогічно результатам при двохсторонній пневмонії у дітей до 3 років.

Коефіцієнт легеневої регуляції по гістамину (19,22 +2,65 %) порівняний з контролем, тоді як по серотоніну (22,69+3,26 %) знижений як і з показником при односторонній пневмонії і не відрізняється від того, що був у дітей до 3 років з двохсторонньою пневмонією.

Концентрація адреналіну в артеріальній (2,1+0,11 нмоль/л) і венозній (2,81+0,29 нмоль/л) крові і КР_А (20,61+5,55 %) такі як в контролі. Рівень норадреналіну в артеріальній (5,21+0,07 нмоль/л) та венозній (6,82+0,24 нмоль/л) крові достовірно (p<0,01) перевищує контрольні значення і аналогічні при односторонній пневмонії (p<0,05), але не відрізняється від того, що у дітей до 3 років і має тенденцію до зниження показника, внаслідок чого КР_НА (22,93+3,8 %) нижча за контроль, але невірогідно більша за ту, що у дітей до 3 років.

Щодо значень концентрації оксиду азоту в системному кровотоці, то як в артеріальній (0,52+0,02 ммоль/л), так і в венозній (0,23+0,01 ммоль/л) крові вони підвищені та співпадають із однойменними при односторонній пневмонії завдяки високій легеневій продукції (КР_NO = 123,76+14,7 %), також, як і у дітей до 3 років.

Аналіз стабільності зв'язків в системі “біогенні аміни”, встановив, що у дітей 3-7 років, хворих на двохсторонню пневмонію, значну кількість зв`язків формують норадреналін, серотонін і оксид азоту з екстракційними показниками. Загальна кількість зв'язків, сформованих катехоламінами, вища ніж в групі до 3 років завдяки адреналіновим. Кількість значущих зв`язків, сформованих гістаміном також збільшується в порівнянні з цією групою, а серотонінових залишається без змін.

У дітей 3-7 років, хворих на гостру двохсторонню пневмонію, зберігається суттєвий кореляційний зв'язок ЛІІ з гістаміном і серотоніном та, не менш виразний, з концентраціями адреналіну і венозного оксиду азоту. ЧД корелює з концентраціями гістаміну, серотоніну, катехоламінів і артеріальним оксидом азота. Ступінь ДН поряд з цим формує суттєвий зв'язок з елімінацією катехоламінів, біогенних моноамінов і оксиду азоту.

У цього контингенту дітей встановлено щільний кореляційний зв'язок ЧСС лише з рівнем оксида азота в артерії та його КР. При цьому САТ пов'язаний як з концентрацією адреналіну, так і норадреналіну, а ДАТ - лише з останнім. Результуючий показник діяльності серцево-судинної системи - шоковий індекс - пов'язаний з впливом обох катехоламінів без достовірного впливу концентрації NO та його КР, незважаючи на значну кількість зв'язків, сформованих NO в системі “біогенні аміни”. Останнє, ймовірно, є маркером дисбалансу в системі “клініка-біогенні аміни”.

Таким чином, у дітей, хворих на двохсторонню пневмонію, ступінь виразності запального процесу в респіраторному тракті була однаковою з одностороннєю пневмонією, з тенденцією до підвищення ЛІІ і поєднаному з цим значущим кореляційним зв'язком концентрацій гістамину і серотоніну. Причому саме ці медіатори формували найбільшу кількість значущих кореляційних зв'язків з клінічними симптомами.

Клінічно ступінь дихальної недостатності у дітей до 3 років була вищою ніж у дітей від 3 до 7 років, але співставимою з такою при односторонній пневмонії в аналогічній віковій групі. Діяльність КРК відрізнялась більш високим значенням показника ШІ завдяки прискоренню серцебиття при знижені артеріального тиску у дітей до 3 років, що було схожим з результатами при односторонній пневмонії, і реалізовувалось зміненням характеру і потужності зв'язків як поміж біогенними амінами, так і в системі “клініка-біогенні аміни”.

Проаналізуємо результати обстеження дітей з групи порівняння - хворих на гострий обструктивний бронхіт. По-перше, треба зауважити, що достовірні відмінності клінічних симптомів в залежності від віку не існували. Підвищенню ЛІІ також як і при пневмонії відповідало збільшення концентрацій гістамину і серотоніну, причому рівень останнього був нижчий за значення при пневмонії.

Ступінь дихальної недостатності та реакції КРК були такі ж як і у дітей до 3 років, хворих на гостру пневмонію. Концентрація катехоламінів в системному кровотоці схожа з таковою при односторонній пневмонії і достовірно відрізняється від двохсторонньої. При цьому зареєстровано різке збільшення продукції оксиду азоту в респіраторній системі, аналогічне двохсторонньому запальному процесу в легенях.

Викладене дозволяє зробити висновок про те, що у дітей, хворих на гостру пневмонію і обструктивний бронхіт, саме запальний процес провокує змінення концентрації біогенних амінів в системному кровотоці, причому катехоламіновий викид є системною відповідною реакцією, а підвищення легеневої продукції оксиду азоту з наступною його високою концентрацією в артеріальній крові одночасно є компонентом системної запальної відповіді та компенсують катехоламіновий вплив.

Аналіз кореляційних відносин між біогенними амінами також не встановив значущих відмінностей в залежності від віку. Основною їхньою рисою є високий ступінь сполучення в системі, що, навіть, перевищує відповідний у дітей, хворих на двохсторонню пневмонію.

У дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт, кореляційна залежність наявна між ЛІІ і концентраціями гістаміну і серотоніну в артериальній і венозній крові, венозною концентрацією оксиду азоту. Частота дихань щільно пов'язана з концентрацією катехоламінів, оксиду азота і серотоніну в венозній крові, а також з коефіцієнтами регуляції по катехоламінам і оксиду азоту. Ступінь же дихальної недостатності утримує потужний кореляційний зв'язок з концентрацією адреналіну і серотоніну в артеріальній крові та оксиду азоту у венозній, а також з коефіцієнтами регуляції відносно них. Нами встановлено залежність рівню артеріального тиску і ЧСС від концентрації гістаміну і серотоніну в системному кровотоці і від елімінації цих речовин. Щодо впливу катехоламінів на означені показники, то встановлено, що на рівень САТ впливає концентрація як адреналіну, так і норадреналіну та КР_NO. На рівень ДАТ середнєпотужно впливає венозний рівень адреналіну та його елімінація. На ЧСС впливають концентрації адреналіну в артерії, норадреналіна і NO у вені, а також наявний зв'язок з КР_НА и КР_NO.

Наши дослідження дозволили встановити взаємозв'язки різної виразності поміж рівнями катехоламінів, гістаміну, серотоніну і оксиду азота в системному кровотоці у дітей, хворих на гостру пневмонію, і порівняти отримані результати з даними контрольної группи та результатами обстеження дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт (рис. 1, 2).



Рис.1 Кількість кореляційних зв'язків, створених біогеними амінами та відповідними коефіцієнтами легеневої регуляції у дітей до 3 років при надходженні в стаціонар

Рис.2 Кількість кореляційних зв'язків, створених біогеними амінами та відповідними коефіцієнтами легеневої регуляції у дітей 3-7 років при надходженні в стаціонар

У дітей до 3 років, хворих на гостру односторонню пневмонію, при надходженні до клініки кількість кореляційних зв'язків всередині системи біогенних амінів достовірно не відрізняється від контролю, проте їх кількість суттєво зменшується в динаміці. У дітей 3-7 років, хворих на односторонню пневмонію, кількість зв'язків на чверть менша ніж в контролі, але в динаміці повністю відновлюється.

У дітей, хворих на двохсторонню пневмонію, кількість зв'язків в системі, а, відповідно, і коефіцієнт її лабіалізації зростають майже вдвічі. Проте, зменшуючись в динаміці, їхня кількість не сягає контрольних значень, а залишається більшою на 10-20%. Причому ці тенденції не залежать від віку дітей.

У дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт, ситуація аналогічна той, що існує при двохсторонній пневмонії: значне зростання коефіцієнту лабілізації як при надходженні так і в динаміці у дітей до 3 років.

Отримані дані дозволяють розглядати біологічно активні речовини, що вивчаються, як ланки єдиної загальної системи. Встановлені відхилення параметрів від контрольних, різниця рівня та їх взаємовідносин між собою в залежності від нозологічної форми, розповсюдженості пневмонічної інфільтрації і віку обстежених. Різна динаміка концентрацій та взаємовідносин в процесі лікування дозволяють підтвердити положення про те, що регулювання рівню біогенних амінів і оксиду азоту в легенях прямо залежить від характеру, розповсюдженості ураження легень і віку дитини. Патологічний процес в легенях найбільше впливає на концентрації норадреналіну, серотоніну і оксиду азота шляхом змінення легеневої регуляції відносно цих речовин. Однак, встановлено також суттєві динамічні змінення як в загальній кількості зв'язків, так і в кількості і силі зв'язків, сформованих її елементами.

Таким чином, визначення концентрації катехоламінів, гістаміну, серотоніну і оксиду азота в системному кровотоці у дітей, хворих на гостру пневмонію, а також оцінка взаємовідносин поміж параметрами, є достовірним способом діагностики ураження нереспіторної функції легень у даного контингенту дітей. Викладене дозволяє зробити висновок про те, що у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт і гостру пневмонію, наявне напруження як респіраторної, так і нереспіраторних функцій легень.

У дітей до 3 років, хворих на гостру пневмонію, відхилення значень від контрольних більш виразні, що пояснюється більшим ступенем декомпенсації респіраторної функції легень у відповідь на аналогічний запальний процес, що також супроводжується декомпенсацією діяльності серцево-судинного компоненту кардіореспіраторного комплексу. Маркерами декомпенсації КРК є змінення інтегральних розрахункових показників ЛІІ, ДН, ШІ та зникнення значущих кореляційних зв'язків клінічних симптомів з гіперкатехоламінемією і прогресуючим зростанням рівня оксиду азоту. Комбінація дихальної недостатності II і більше ступеню із зменшенням показника шокового індексу на тлі тяжкої інтоксикації у дітей, хворих на гостру пневмонію, є маркером розриву зв'язків між біогенними амінами і клінічними симптомами.

Висновки

В дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової проблеми по вдосконаленню якості діагностики і прогнозування перебігу гострої пневмонії у дітей, що базується на оцінці стану нереспіраторної функції легень по регуляції концентрації біогенних амінів і оксиду азоту в системному кровотоці.

Встановлено, що у здорових дітей кардіореспіраторний комплекс і система біогенних амінів (адреналін, норадреналін, гістамін, серотонін) і оксиду азота складають єдину систему, яка функціонує за принципом саморегуляції.

У дітей, хворих на гостру пневмонію, клінічні прояви, параметри діяльності функціональних систем, компенсаційно-пристосувальні реакції організму і рівень біогенних амінів в системному кровотоці залежать від типу патологічного процесу в респіраторному тракті, його розповсюдженості та віку хворих дітей.

Доведено, що висока концентрація гістаміну і серотоніну є маркерами виразності запального процесу в легенях, яким притаманні найбільш активні системоутворюючі властивості в системі “клініка-біогенні аміни”.

У дітей, хворих на гостру односторонню пневмонію, високі концентрації норадреналіну і оксиду азоту забезпечують гемодинамічну компенсацію респіраторних порушень, а у дітей, хворих на гостру двохсторонню пневмонію - дезінтегрують діяльність кардіореспіраторного комплекса.

Дезінтеграція кореляційних зв'язків в системі “клініка-біогенні аміни” поміж клінічними ознаками дихальної недостатності, лейкоцитарним індексом інтоксикації, шоковим індексом і порушенням функції легень по регуляції концентрації норадреналіну, серотоніну і оксиду азота є прогностично несприятливими ознаками у дітей, хворих на гостру пневмонію.

Вік дітей, хворих на гостру пневмонію, до 3 років є несприятливим у відношенні швидкої дезінтеграції взаємозв'язків в системі “клініка-біогенні аміни”.

Практичні рекомендації

Для підвищення якості діагностики і прогнозування перебігу гострої пневмонії у дітей з метою розробки адекватних заходів патогенетичної корекції рекомендується проведення оцінки стану нереспіраторної функції легень по регуляції концентрації біогенних амінів і оксиду азоту в системному кровотоці.

Оцінку стану нереспіраторної функції легень по регуляції концентрації біогенних амінів і оксиду азота в системному кровотоці доцільно проводити відносно коефіцієнту легеневої регуляції за речовиною, що визначається за формулою:

КР_х = (В-А/ В) х 100%,

де КР_х - коефіцієнт легеневої регуляції за субстанцією Х (%), В - концентрація досліджуваної речовини у венозній крові, А - кількість досліджуваної речовини в артеріальнії крові.

Для визначення прогнозу перебігу гострої пневмонії у дітей і визначенню патогенетично обґрунтованої терапії доцільно використовувати розроблену нами шкалу прогнозів (табл. 1). Враховуючи високу значущість симптому показники КР_А, КР_Г і “деструкція” можуть бути оцінені за двобальною системою - 0 або 2 бали.

Таблиця 1 Шкала прогнозів у дітей, хворих на гостру пневмонію

	Симптом	0	1	2
1	КРА	> 23	-	> 23
2	КРНА	> 34	34 - 20	< 20
3	КРГ	< 22	-	> 22
4	КРС	>79	79 - 40	< 40 %
5	КРNO	> 75	75 - 65	< 65%
6	ЛІІ	< 1	1 - 4	> 4
7	ДН	0-I	II	III
8	ШІ: - до 5 років - старше 5 років	< 1,5 < 1	> 1,5 > 1	> 2,5 > 2
9	Деструкція	відсутня	-	+
10	Вік	> 3 років	> 3 років	< 3 років

Оцінка стану дітей проводиться при надходженні і в динаміці. Всі бали сумуються і результат аналізується згідно діагностично-прогностичній таблиці (табл. 2).

Таблиця 2 Діагностично-прогностична таблиця

Сума балів при над-ходженні	Інтеграція діяльності системи “клініка-біогенні аміни”	Тактика	Сума балів в динаміці	Прогноз	Можлива тактика
0 - 7	Компенсована	Стандартна	зменшується	сприятливий	Стандартна
8 - 12	Субкомпенсована (напружена)	Стандартна + превентивні заходи	зменшується	сприятливий	Стандартна + превентивні заходи
			зберігається	затяжний перебіг
			збільшується	несприятливий
13 - 20	Дезінтеграція діяльності	Респіра-торна терапія в режимі ШВЛ + метаболіч-на корекція	зменшується до 0-7 8-12	сприятливий затяжний перебіг	Респіраторна терапія в режимі ШВЛ + метаболіч-на корекція
			зберігається	несприятливий, затяжний перебіг
			збільшується	несприятливий

Перелік публікацій за темою дисертації

1. Фёклин В.А., Гани М.М. Аль Факави. Особенности регуляции легкими содержания серотонина в системном кровотоке у детей, больных острой пневмонией // Експериментальна і клінічна медицина. - 2006. - № 1. - С.113 - 114.

2. Феклин В.А., Гани М.М. Аль Факави. Особенности регуляции легкими содержания гистамина в системном кровотоке у детей, больных острой пневмонией // Медицина сьогодні і завтра. - 2006. - № 1. - С.62 - 64.

3. Гани М.М.Аль Факави. Взаимосвязь нарушения регуляции легкими биогенных аминов и клинического течения острой пневмонии у детей // Медицина сьогодні і завтра. - 2006. - № 2. - С.83 - 84.

4. Пат. 17657 Україна: МПК G 01N 33/49. Спосіб діагностики гострої пневмонії у дітей/ Фьоклін В.О., Гани М.М.Аль Факаві; З. № 02545; заявл. 09.03.06; опубл. 16.10.06, Бюл.№ 10.

5. Гани М.М. Аль Факави. Особенности клинического течения острой пневмонии у детей в зависимости от регуляции легкими биогенных аминов в системном кровотоке // Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (12 квітня 2006). - Харків, 2006. - С. 24.

6. В.А.Фёклин, Т.В.Чайченко, Е.В.Шарикадзе, Гани М.М.Аль Факави. Комплексная оценка функций легких у детей с патологией респираторного тракта // Матеріали Української науково-практичної конференції з нагоди 115-річчя заснування кафедри педіатрії ХДМУ.- Харків, 2007. - С.193.

Анотація

Гані М.М.Аль Факаві. Стан функції легень по регуляції біогенних амінів в системному кровотоці у дітей, хворих на гостру пневмонію. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - Педіатрія. - Харківський державний медичний університет. Харків, 2007.

Дисертація присвячена оцінці стану функції легень по регуляції вмісту біогенних амінів в системному кровотоці з метою вдосконалення діагностики і розробки прогностичних критеріїв ускладнень перебігу гострої пневмонії у дітей.

Встановлено, що висока концентрація гистаміну і серотоніну є маркерами виразності запального процессу в легенях з найбільшими системоутворюючими властивостями в системі “клініка-біогенні аміни”. Високі концентрації норадреналіну і оксиду азоту у дітей, хворих на гостру односторонню пневмонію, відыграють компенсаторну роль, а у детей, хворих на гостру двохсторонню пневмонію, дезінтегрують діяльність кардіореспіраторного комплексу.

Дезінтеграція кореляційних зв'язків в системі “клініка-біогенні аміни” поміж клінічними ознаками дихальної недостатності, лейкоцитарним індексом інтоксикації, шоковим індексом і порушенням функції легень по регуляції концентрації норадреналіну, серотоніну і оксиду азоту є прогностично несприятливими ознаками у дітей, хворих на гостру пневмонію.

Аннотация

Гани М.М.Аль Факави. Состояние функции легких по регуляции биогенных аминов в системном кровотоке у детей, больных острой пневмонией. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - Педиатрия. - Харьковский государственный медицинский университет. Харьков, 2007.

Диссертация посвящена вопросам оценки состояния функции легких по регуляции содержания биогенных аминов в системном кровотоке с целью совершенствования диагностики и разработки прогностических критериев осложнений острой пневмонии у детей. Изучалось состояние функции легких по регуляции серотонина, гистамина, адреналина и норадреналина в системном кровотоке у детей, больных острой пневмонией.

В диссертации разработан способ диагностики острой пневмонии у детей. Для универсальной оценки клинического состояния детей использованы критерии, доступные для определения клиницисту любого уровня. Так, степень выраженности воспаления мы оценивали относительно лейкоцитарного индекса интоксикации. Повреждение респираторной функции лёгких - путем определения степени дыхательной недостаточности. Компенсаторно-приспособительные реакции организма в ответ на инициальные изменения - путем оценки витальных функций организма: уровня сознания и состояния ЦНС, типа гемодинамики с рассчетом шокового индекса.

Установлено, что у детей, больных острым обструктивным бронхитом и острой пневмонией, имеет место напряжение как респираторной, так и нереспираторной функций легких, проявляется в значительном снижении элиминации легкими норадреналина и серотонина, а также повышении продукция оксида азота в этом органе с последующим повышением концентрации их в артериальном кровотоке.

Доказано, что высокая концентрация гистамина и серотонина являются маркерами выраженности воспалительного процесса в легких и обладают наиболее активными системообразующими свойствами в системе “клиника-биогенные амины”, образуя наибольшее число значимых связей с клиническими симптомами. Катехоламиновый выброс отражает системную гемодинамическую компенсаторно-приспособительную реакцию в ответ на пневмонический процесс, а повышение концентрации оксида азота выполняет ответную компенсаторную функцию, что подтверждается активным системообразованием коэффициентами легочной регуляции по норадреналину и оксиду азота в системе биогенных аминов.

У детей, больных острой односторонней пневмонией, повышенные концентрации норадреналина и оксида азота в артериальной крови выполняют компенсаторную роль, а у детей, больных острой двухсторонней пневмонией, - оказывают дезинтегрирующее влияние на деятельность кардиореспираторного комплекса.

Дезинтеграция корреляционных связей в системе “клиника-биогенные амины” между клиническими признаками дыхательной недостаточности, лейкоцитарным индексом интоксикации, шоковым индексом и нарушением функции легких по регуляции концентрации норадреналина, серотонина и оксида азота в системном кровотоке являются прогностически неблагоприятными у детей, больных острой пневмонией.

Проведенные исследования позволили сделать вывод о том, что комбинация дыхательной недостаточности более чем 1 степени в сочетании со снижением показателя шокового индекса на фоне средней тяжести или тяжелой интоксикации в организме детей, больных острой пневмонией, является маркером разрыва связей между биогенными аминами и клиническими симптомами, обеспечивающими адекватный компенсаторный процесс. На основании изложенных положений нами разработаны дополнительные диагностически-прогностические критерии оценки тяжести состояния детей, больных острой пневмонией в виде шкалы прогнозов.

Summary

HANI M.M. AlFAQAWI. Function of the lung in the regulation process of biogenic amines' concentration in general circulation in children with acute pneumonia. - The Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 14.01.10 - pediatrics. - The Kharkiv State Medical University. Kharkiv, 2007.

The dissertation is devoted to estimation function of the lung at the regulation of biogenic amines' concentration for improvement diagnostics and forecast criteria of complication in children with pneumonia elaboration.

It was established that high level of histamine and serotonin concentration are markers of expression of inflammatory process in lungs. These metabolites have a most systemcooperation peculiarities in the “clinic-biogenic amines” system. High level of noradrenalin and nitric oxide are playing a compensative part in children with acute pneumonia and disintegrates of cardiorespiratory complex work.

Correlation connections disintegration in the “clinic-biogenic amines” system between clinical signs of respiratory failure, leucocytes intoxication index, shock index and destroying lung function at the regulation of noradrenalin, serotonin and nitric oxide concentration in general circulation are unfavorable signs in forecast in children with acute pneumonia.

...