Комплексна ультразвукова діагностика змін щитоподібної залози у хворих на гострий пієлонефрит

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

УДК 616.61.-002.3+616.441+616-073.97

КОМПЛЕКСНА УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА ЗМІН ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ

14.01.23 - променева діагностика та променева терапія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ГРЕЧАНИК ОЛЕНА ІВАНІВНА

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Головному військово-медичному клінічному ордена Червоної Зірки центрі «ГВКГ», Українська військово-медична академія.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Абдуллаєв Ризван Ягубович,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри ультразвукової діагностики.

Науковий консультант:

доктор біологічних наук, професор Руденко Ада Вікторівна,

Державна установа «Інститут урології АМН України», завідуюча лабораторією мікробіології, вірусології та мікології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Зубкова Світлана Тихонівна,

Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин

ім. В.П. Комісаренка АМН України»

провідний науковий співробітник лабораторії функціональної діагностики.

доктор медичних наук, Головко Тетяна Сергіївна,

Національний інститут раку МОЗ України,

завідувач відділенням променевої діагностики.

Захист відбудеться «_17_» __червня___ 2010 року о _11_ годині при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.01 за адресою:

61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою:

61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

Автореферат розісланий «_14_» ___травня___ 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук Ю.П. Бєлєвцов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

залоза щитоподібний пієлонефрит гострий

Актуальність теми. Захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) посідають провідне місце серед ендокринної патологї, за частотою поступаються тільки цукровому діабету [Паньків В.І., 2006; Тронько М.Д., 2007], і структурно-функціональні зміни в ній можуть призводити до системних порушень в організмі [Jenkins R.C., 2002; Сидорчук І.Й., 2006; Тодоріко Л.Д., 2009].

Патологічні зміни ЩЗ розвиваються в результаті біогеохімічних та антропогенних несприятливих факторів довкілля, де ЩЗ виступає одним із захисних механізмів в процесі адаптації організму [Lewis E.C., 2003; Комаревцева Е.В., 2004; Макар Р.Д., 2009]. При постійному впливі негативних чинників різного походження в організмі поступово розвивається сенсибілізація, імуносупресія, аутоімунні реакції та соматичні захворювання [Мавров І.І., 2003; Elisei R., 2004; Чернушенко К.Ф., 2006].

В структурі тиреоїдної патології значне місце посідає аутоімунний тиреоїдит та вузловий зоб, етіопатогенез яких на сьогодні вивчено недостатньо [Braverman L.E., 2000; Старкова Н.Т., 2002; Пинский С.Б., 2004; Караченцев Ю.И., 2009].

В останні роки з'явилось багато публікацій щодо ролі збудників різного таксономічного походження: бактерій, вірусів, простійших у формуванні соматичної патології, розвитку локальних та системних порушень [Руденко А.В., 1985, 2006, 2009; Гафаров М.М., 2004; Недосекова Ю.В., 2007], у тому числі тиреопатій з аутоімунним компонентом, приріст яких за останні сім років складає 62% [Гончарова О.А., 2008; Малова Н.Г., 2009].

Запальні процеси, викликані збудниками різної таксономічної належності, мають тенденцію до розповсюдження й розвитку поліорганної патології. Незважаючи на те, що віруси, особливо групи герпесу, папіломи, хламідії, молікути (уреаплазма, мікоплазма) викликають інфекційно-запальні захворювання сечостатевої системи, яким часто притаманні безсимптомний перебіг та рецидивуючий характер запалення, саме їх роль у поліорганній патології все більше обговорюється [Козлова В.И., 2003; Колесник М.О., 2004; Чайка В.К., 2006; Юлиш Е.И., 2008].

Відмічено зростання поєднаних інфекцій сечової та статевої систем, спричинених: молікутами, хламідіями, вірусами [Руденко А.В., 2005, 2007; Степанова Н.М., 2008]. Вивчається їх роль у розвитку та прогресуванні гострого пієлонефриту та супутніх запальних захворювань статевих органів. Несвоєчасна діагностика та неадекватне лікування гострого пієлонефриту призводить до зростання хронічних інфекційних процесів сечостатевої системи та створює підгрунття для розвитку поєднаної соматичної патології [Stuart L., 2000; Колесник М.О., 2004; Руденко А.В., 2009]. В той же час своєчасне раннє виявлення поєднаної соматичної патології може бути реалізовано завдяки використанню комплексної ультразвукової діагностики (КУЗД), яка є інформативним та доступним методом, що дозволяє одночасно оцінити ехоструктуру та вивчити гемодинаміку різних вісцеральних органів [Дуган І.В., 1999, 2008; Головко Т.С., 2004; Яроцький М.Є., 2005] та безпосередньо ЩЗ [Лелюк В.Г., 2007; Бобрик М.І., 2007; Абдуллаев Р.Я., 2009].

Діагностика захворювань ЩЗ ґрунтується на клінічній картині, лабораторній діагностиці, променевих методах дослідження, «золотим стандартом» яких визнано УЗД [Цыб А.Ф., 1997; Епштейн О.В., 2004; Харченко В.П., 2007]. Втім, ехоструктурні зміни ЩЗ досить часто визначаються при скринінговому УЗД у хворих з різною соматичною патологією та під час профілактичних оглядів [Коваленко А.Н., 2006; Торшхоева Х.М., 2008].

Дотепер залишаються маловивчені та суперечливі питання, щодо досліджень, спрямованих на вивчення ролі збудників різної таксономічної належності у формуванні та прогресуванні соматичної та тиреоїдної патології у хворих на тлі інфекційних та інфекційно-запальних процесів. Аналіз даних літератури і наші спостереження свідчать, що КУЗД ЩЗ практично не використовується для діагностики поєднаної соматичної патології у пацієнтів, що перенесли бактеріальні, вірусні та паразитарні інфекції. Внаслідок цього є актуальним пошук ефективних комплексних методів досліджень різноспрямованих змін ЩЗ на тлі поєднаних патологічних станів та соматичної патології. Невирішені та дискутабельні питання є основою для проведення даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи ДУ «Інститут урології АМН України» на тему «Визначити роль імунно-мікробних факторів, що забезпечують захист слизових оболонок сечостатевих органів від збудників різного таксономічного походження (клініко-експериментальне дослідження)» (№ держ. реєстрації: 0107 U 000764), співвиконавцем якої є здобувач.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є підвищення ефективності діагностики змін структури щитоподібної залози у хворих на гострий пієлонефрит шляхом застосування комплексного ультразвукового дослідження.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

1. Вивчити ехосеміотику структури ЩЗ у хворих на гострий пієлонефрит та загальносоматичних хворих з певним серологічним профілем (IgG) до інфекційних збудників різного таксономічного походження.

2. Провести порівняльну оцінку ехоструктурних змін ЩЗ з цитологічною картиною біоптатів у обстежених.

3. Визначити характер паренхіматозного кровотоку ЩЗ у обстежених в залежності від серологічного профілю до певних інфекційних збудників.

4. Вивчити гемодинаміку ЩЗ та стан аутоімунної відповіді у хворих на гострий пієлонефрит.

5 Вивчити внутрішньониркову гемодинаміку та ехоструктуру сечостатевих органів у хворих на гострий пієлонефрит, обумовлений молікутами.

6. Визначити диференційно-діагностичні ознаки дифузних змін ЩЗ у хворих з діагностично-значущими рівнями IgG до збудників різного таксономічного походження та дифузних змін ЩЗ у серонегативних хворих за даними комплексного ультразвукового дослідження.

Об'єкт дослідження - зміни структури ЩЗ у хворих на гострий пієлонефрит та загальносоматичних хворих, що перенесли в анамнезі бактеріальні, вірусні та протозойні інфекції.

Предмет дослідження - ультразвукова та допплерометрична семіотика змін ЩЗ у хворих, що перенесли інфекційні та інфекційно-запальні захворювання.

Методи дослідження - комплексні ультразвукові, цитологічні, серологічні, імунологічні, мікробіологічні, молекулярно-біологічні, статистичні, комп'ютерна обробка даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за даними комплексного ультразвукового дослідження встановлені еходопплерометричні зміни ЩЗ у хворих на гострий пієлонефрит, які є складовою системного прояву інфекційно-запальних захворювань сечостатевої системи.

Вперше доведено, що характер та виразність змін ехосеміотики щитоподібної залози з її нормальною функціональною активністю у хворих на гострий пієлонефрит та загальносоматичних хворих залежить від перенесених в анамнезі бактеріальних, вірусних та протозойних інфекцій. Так, за наявності діагностично-значущих рівнів IgG до герпесвірусів, хламідій, токсоплазм в ЩЗ визначаються дифузні зміни (однорідні та неоднорідні) тиреоїдної паренхіми та візуалізуються макрофолікули з гіперехогенним включенням типу «хвіст комети», чи кальцинати; за наявності діагностично-значущих рівнів IgG до герпесвірусів та хламідій - дифузно-локальні зміни (псевдовузлоутворення). Встановлено, що у хворих на гострий пієлонефрит, де в якості збудника запального процесу нирок були молікути, в паренхімі ЩЗ визначаються переважно вогнищеві зміни.

Доведено, що у третини хворих на гострий пієлонефрит на тлі діагностично-значущих рівнів IgG до збудників різного таксономічного походження спостерігаються структурно-функціональні порушення ЩЗ з аутоімунним компонентом.

Вперше у хворих на ГПН та одночасний запальний процес внутрішніх статевих органів, обумовлений молікутами, встановлені зміни внутрішньониркової та тиреоїдної гемодинаміки, що полягають у підвищенні індексу резистентності в міждольових артеріях нирок та зниженні максимальної систолічної швидкості кровотоку в нижніх щитоподібних артеріях.

За результатами дослідження отримано деклараційні патенти на корисну модель «Процес прогнозування латентного перебігу інфекційно-запальних захворювань будь-якої локалізації за ехоструктурними змінами в щитоподібній залозі» (Пат. 26646 U МПК (2006) А61В8/00 №u200708612; заявл. 26.07.2007; опубл. 25.09.2007, Бюл. №15) та «Спосіб прогнозування субклінічних уражень щитоподібної залози нетиреоїдного ґенезу у пацієнтів, що перенесли бактеріальні, вірусні та протозойні інфекції» (Пат. 48743 U МПК (2009) А61В800 №u200912150, заявл. 26.11.2009, опубл. 25.03.2010, Бюл. №6).

Практичне значення одержаних результатів. За даними комплексного ультразвукового дослідження визначено нові диференційно-діагностичні ознаки дифузних змін структури ЩЗ без порушення функціонального стану у хворих з діагностично-значущими рівнями IgG до збудників різного таксономічного походження та у хворих, серонегативних до відповідних збудників, що дозволило удосконалити діагностику дифузної гетерогенності уражень ЩЗ.

Встановлений системний прояв інфекційно-запального процесу сечостатевої системи, що супроводжується структурними змінами ЩЗ з аутоімунним компонентом, доводить необхідність виявлення титрів IgG до збудників різного таксономічного походження та аутоантитіл до ЩЗ (АТПО, АТТГ) у хворих як на гострий пієлонефрит, так і загальносоматичних хворих без порушення функціональної активності ЩЗ.

Визначена ехосеміотика змін ЩЗ та нирок, що розвивається на тлі гострих запальних процесів нирок, сечового міхура та внутрішніх статевих органів, збудниками яких є молікути, дозволяє застосовувати адекватну терапію з метою ліквідації сформованих ехоструктурних змін сечостатевих органів та ЩЗ для попередження виникнення аутоімунної відповіді.

Розроблені критерії діагностики ехоструктурних змін ЩЗ та висвітлена обґрунтованість комплексної ультразвукової діагностики щитоподібної залози та сечостатевої системи у хворих з діагностично-значущими рівнями IgG до збудників різного таксономічного походження, дозволять практичному лікарю УЗД прогнозувати субклінічне ураження ЩЗ.

Створена і апробована робоча комп'ютерна програма для об'єктивної оцінки паренхіматозної васкуляризації дифузної гетерогенності ЩЗ, дає можливість прогнозувати зміни ЩЗ у хворих на гострий пієлонефрит.

Визначені параметри внутрішньониркової гемодинаміки - індекс резистентності міждольових артерій нирок для виділення груп ризику фіброзно-склеротичних змін внутрішньониркових артерій у хворих на гострий пієлонефрит.

Результати досліджень впроваджені в практику відділення ультразвукової діагностики, урологічного, нефрологічного, ендокринологічного, гінекологічного відділень Головного Військового Медичного Клінічного Центру «ГВКГ», урологічного відділення Центральної міської клінічної лікарні міста Києва. Основні результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі кафедри ультразвукової діагностики ХМАПО, профільних кафедрах Української військово-медичної академії, у лікувально-діагностичній роботі лікувального центру «Українсько-німецька клініка», м. Київ, медичного центру Св. Пантелеймона, м. Київ.

Особистий внесок здобувача та висловлення подяки. Автором проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури. Особисто вивчено сучасний стан проблеми структурно-функціональних змін ЩЗ у хворих на гострий пієлонефрит та загальносоматичних хворих на тлі нормальної функціональної активності ЩЗ, що перенесли в анамнезі бактеріальні, вірусні та протозойні інфекції. Самостійно проведено КУЗД в клініці амбулаторної допомоги, відділенні УЗД Київського Військового Медичного Клінічного Центру “ГВКГ”: щитоподібної залози, верхніх та нижніх сечових шляхів, статевих органів у серопозитивних та серонегативних хворих до інфекційних збудників різного таксономічного походження, визначені певні супутні ураження обстежених органів. Пошукач особисто відбирав хворих для проведення тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ) ЩЗ, забезпечив її проведення та контроль цитологічної діагностики.

Автор висловлює щиру подяку попередньому науковому керівнику члену-кореспонденту АМН України за визначення теми дисертації та проведені початкові дослідження. Планування напрямку роботи, серологічні, мікробіологічні, молекулярно-біологічні дослідження, проведені в лабораторії мікробіології, вірусології та мікології ДУ «Інститут урології АМН України» (зав. лабораторії - д.б.н., проф. А.В. Руденко).

Разом з науковими керівниками (д.м.н., проф. Р.Я. Абдуллаєв, д.б.н., проф. А.В. Руденко) розроблено програму досліджень, визначено мету та задачі, сформульовані основні положення і висновки дисертаційної роботи. Самостійно проведено КУЗД ЩЗ, нирок, сечового міхура, внутрішніх статевих органів, ТАПБ ЩЗ, виконано аналіз та узагальнення результатів дослідження, статистичну обробку одержаних даних, сформульовано висновки та практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження у медичну практику, оформлена дисертаційна робота.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації роботи доповідалися та обговорювалися на щорічних підсумкових науково-практичних конференціях Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ», Української військово-медичної академії (Київ, 2007, 2008, 2009); науково-практичних конференціях: «Ультразвукова діагностика в медицині невідкладних станів» (Судак, 2007); VII з'їзді асоціації ендокринологів України «Фундаментальна та клінічна ендокринологія. Проблеми, здобутки, перспективи» (Київ, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю «VII Данилевські читання» (Харків, 2008); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Інфекційні захворювання при надзвичайних ситуаціях» (Київ, 2008); міжнародній науково-практичній конференції «Внутрішньоклітинні інфекції та стан здоров'я у XXI столітті» (Донецьк, 2008); конференції регіональної Асоціації лікарів ультразвукової діагностики «Актуальні питання медичної візуалізації» (Харків, 2009); III з'їзді нефрологів України (Луганськ, 2009).

Публікації результатів дослідження. За результатами досліджень опубліковано 14 наукових праць, із них 5 - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України для публікацій матеріалів дисертаційних досліджень, 6 - у матеріалах і тезах з'їздів, конгресів та конференцій, видано 1 навчальний посібник для лікарів ультразвукової діагностики, отримано 2 деклараційні патенти України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Матеріали дисертації викладені на 120 сторінках основного тексту і складаються із вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 27 таблицями, 76 рисунками. Списк літератури складається з 193 джерел: з них 153 - кирилицею, 40 - латиною, викладений на 25 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Відповідно до мети і завдань комплексне УЗД ЩЗ (КУЗД) було проведено 187 пацієнтам (152 жін., 81,2%; 35 чол., 18,8%,), з них 113 (60,4%) хворіли на гострий пієлонефрит (ГПН) і були направлені з відділу запальних захворювань нирок ДУ «Інститут урології АМНУ» (зав. проф. С.П. Пасечніков), яким також виконано КУЗД нирок, сечового міхура, внутрішніх статевих органів та 74 (39,6%) обстежених з іншою соматичною патологією, без проявів запалення сечостатевої системи (СС). Середній вік усіх обстежених становив 34,8+14,2 років, з них у жінок - 31,8+12,2 років та у чоловіків - 40,5+15,9 років. З дослідження виключалися хворі з недостатністю кровообігу II-III стадії, гіпертонічною хворобою II-III ступеня, симптоматичною артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом та деякими хронічними захворюваннями у фазу загострення та декомпенсації, ендокринні хворі на аутоімунні захворювання ЩЗ з порушеною функцією.

Обстеження ЩЗ проводилося на ультразвуковому діагностичному апараті ULTIMA PA фірми “РАДМИР” з використанням лінійного датчика L7,5мГц. КУЗД ЩЗ проводилося в В-режимі з автоматичними настройками Gain 29dB та доповнювалося кольоровим допплерівським картуванням (КДК) для вивчення тиреоїдної гемодинаміки. У хворих з вогнищевими змінами (ВЗ) та псевдовузловими ураженнями (ДЛЗ) ЩЗ, локальними змінами (ЛЗ) ЩЗ розмірами від 7 мм виконано тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію (ТАПБ) під контролем КУЗД. КУЗД сечостатевих органів проведено на ультразвуковому апараті ULTIMA PA конвексним датчиком С3,5-60МГц, що включало сканування нирок, сечового міхура та трансвагінальне дослідження з використанням датчика С2-5/60МГц органів малого тазу: шийки матки, тіла матки, яєчників, вен малого тазу. В-режим сканування доповнювали КДК для визначення максимальної систолічної швидкості кровотоку (МСШК см/сек) та індексу резистентності (RI) міждольових артерій нирок у хворих на ГПН.

Для мікробіологічних досліджень використовували зразки сечі, мазки зі слизової оболонки піхви, зскребки клітин зі слизових оболонок уретри та цервікального каналу 105 жінок з гострим пієлонефритом. Мікробіологічні дослідження зразків патологічного матеріалу включали виділення на поживних середовищах та ідентифікацію культур бактерій та дріжджових грибів за культурально-ферментативними властивостями. Молікути (Mycoplasma hominis, Ureaplasma spp.) виділяли як на селективних поживних середовищах власного виготовлення, так і з використанням комерційних тест-систем Mycoplasma IST-2 фірми “Biomerieux” та проводили ідентифікацію й визначення чутливості до антибіотиків (згідно інструкції). Специфічні нуклеотидні послідовності ДНК Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis, M. hominis, U.urealyticum/parvum, вірусів простого герпесу 1/2 типу (ВПГ 1/2 тип), цитомегаловірусу (ЦМВ) визначали методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з використанням праймерів та обладнання виробництва фірм “ДНК-технологія”, “Біоком” та “Амплісенс” (Росія) згідно інструкції виробника. Рівень специфічних IgG-антитіл до ВПГ 1/2 тип, ЦМВ, C. trachomatis, Toxoplasma gondіі, M. hominis та Ureaplasma spp. визначали в сироватках крові 187 обстежених за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) з використанням тест-систем виробництва “Вектор-Бест” (Росія), “Orgenics” (Ізраїль), DRG (США). В сироватці крові хворих на гострий пієлонефрит (n = 113 осіб) визначали аутоантитіла до ЩЗ: АТТГ, АТПО з використанням ІФА-наборів («Хема», Росія).

Після проведеного серологічного дослідження обстежених розділи на дві групи: серопозитивні до певних інфекційних збудників: вірусів групи герпесу (Herpes simplex virus 1/2 тип (HSV1/2), Cytomegalovirus (CMV)), хламідій (Chlamydia trachomatis), токсоплазм (Toxoplasma gondii), молікутів (Ureaplasma spp., Mycoplasma homynis) в підвищених та діагностичних рівнях IgG - (83,4%, 156 чол.), що склали основну групу та серонегативні хворі, що не мали IgG до визначених інфекційних збудників (16,6%, 31 чол.) - контрольна група.

За результатами серологічного дослідження обстежені основної групи (156 пацієнтів, 83,4%) були розподілені на п'ять серогруп в залежності від наявності специфічних IgG у діагностичних титрах до збудників: I серогрупа - до вірусів групи герпесу (HSV1/2, CMV), (10,2%, 19 чол.); II серогрупа - до вірусів групи герпесу (HSV1/2, CMV), хламідій (C. trachomatis), (16,0%, 30 чол.); III серогрупа - до вірусів групи герпесу (HSV1/2, CMV), токсоплазм (T. gondii), (9,0%, 17 чол.); IV серогрупа - до вірусів групи герпесу (HSV1/2, CMV), хламідій (C. trachomatis), токсоплазм (T. gondii), (17,1%, 32 чол.); V серогрупа - виключно до молікутів (Ureaplasma. spp., M. homynis), (31,1%, 58 чол.); VI серогрупа - контрольна (серонегативна), (16,6%, 31 чол.). За сукупним результатом мікробіологічного та серологічного дослідження, враховуючи високу частоту виявлення молікутів, хворі на ГПН V серогрупи розділені на підгрупи: Vа (31,0%, 18 чол.) - виявлені культури молікутів та підвищені титри специфічних IgG до них у сироватці крові; Vб група (46,6%, 27 чол.) - виявлені молікути та специфічні IgG до них у діагностично-значущих титрах; Vв група (22,4%, 13 чол.) - виявлені тільки специфічні IgG до молікутів. Слід відмітити, що серед хворих на гострий пієлонефрит у 58,2% випадках в анамнезі був виявлений рецидивуючий лабіальний та/чи генітальний герпес, що було підтверджено наявністю діагностично-значущих рівнів IgG до ВПГ 1/2 типу.

За результатами імуно-ферментного методу дослідження гормонопродукуючої функції ЩЗ - рівнів ТТГ (3,1+0,9 мО/л) та Т4 вільний (13,9+2,2 нмоль/л) у всіх обстежених були у межах норми. У хворих на гострий пієлонефрит встановлений еутиреоїдний стан: рівні ТТГ - (2,7+1,3 мО/л) та Т4 вільного - (14,2+3,2 нмоль/л). У 19 хворих на аутоімунний тиреоїдит (АІТ без порушення функції, серонегативні хворі) рівень АТТГ був у межах 100 - 300 Од/мл (в нормі 50 Од/мл) та АТПО - 100 - 400 Од/мл (в нормі 20 Од/мл). У хворих на гострий пієлонефрит (n = 43 жін., 38,0%) з дифузними змінами ЩЗ було встановлено підвищення рівня АТПО - 180 - 420 МО/мл (норма 20 МО/мл) та АТТГ - 105 - 3780 МО (норма 50 МО/мл).

Статистичну обробку результатів виконували з використанням програмного забезпечення Microsoft Exсel 2007, StatSoft Statistica v6.0. За допомогою мови програмування Delphy 7,0 було створено програмне забезпечення, яке включило алгоритм розрахунку середньої щільності кольорових ехосигналів (локусів) (CPD %) по якісному зображенню на площі поздовжного зрізу частки ЩЗ (S cм2) за формулою: CPD = S1/S2 [%], де

CPD - щільність кольорових локусів;

S1 - загальна сумарна площа кольорових ехосигналів (см2);

S2 - площа зрізу частки (см2).

Результати власних досліджень та їх обговорення. Аналіз показників загального об'єму ЩЗ у обстежених показав варіабельний характер його змін (10,56±1,95 см3; max - 16,32 см3, min - 3,45 см3). За літературними джерелами їх величини вірогідно не відрізнялись від нормативних показників [Епштейн О.В., 2004; Лелюк В.Г., 2007; Абдуллаев Р.Я., 2009].

Аналіз результатів проведених паралелей серологічного та еходопплерометричного дослідження у 156 серопозитивних хворих (основна група, 83,4%) та у 31 серонегативного хворого (контрольна група, 16,6%) представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика змін ехосеміотики ЩЗ у обстежених на серогрупи

Номер серогрупи n - хворих	Характер змін ЩЗ (%)
	ДЗ ЩЗ	ВЗ ЩЗ	ДЛЗ ЩЗ	ЛЗ ЩЗ	Норма ЩЗ
I (n=19)	78,9+9,4%**	-	-	21,1+9,3%	-
II (n=30)	33,3+8,6%	6,7+4,5%	60,0+8,9%**	-	-
III (n=17)	-	47,1+11,7%**	-	52,9+11,7%*	-
IV (n=32)	59,3+8,7%*	18,9+6,9%	21,8+7,3%	-	-
V (n=58)	6,8+3,3%	34,5+6,2%*	-	58,7+6,4%*	-
VI (n=31)	61,3+8,7%**	9,7+5,3%	-	3,2+3,4%	25,8+7,8%*

Примітка: * Р<0,05; ** Р<0,01 вірогідність відмінностей еходопплерометричних ознак у обстежених, що увійшли до різних серогруп

Отже, характерними еходопплерометричними ознаками змін структури ЩЗ необхідно вважати ВЗ та ЛЗ ЩЗ у обстежених III та V серогруп; ДЛЗ ЩЗ у хворих II серогрупи та ДЗ тиреоїдної паренхіми у хворих I, IV, VI серогруп. У обстежених VI серогрупи (контрольна, серонегативна) встановлена ехоструктурна норма.

При аналізі судинної архітектоніки ВЗ ЩЗ в режимі КДК встановлено у 42,0% випадках сполучення різних типів судинних малюнків: хаотичний - кровоток вогнищ псевдовузлоутворення у 60,0% і аваскулярний - кровоток в ділянках ураження не визначався у 51,4% (Р<0,05). Периферичний тип - наявність кровотоку по периферії ділянок ураження ЩЗ, спостерігався у 18,0% випадків ВЗ ЩЗ та змішаний - васкуляризація визначалася по периферії та в центральних ділянках ураження тиреоїдної паренхіми у 31,0% хворих з ВЗ ЩЗ.

Проведений аналіз результатів тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ) ЩЗ показав, що серед 32 хворих основної групи з ДЛЗ, ЛЗ, ВЗ ЩЗ у 94,0% (Р<0,01) має місце наявність доброякісного процесу в ЩЗ. В основній групі, у 34,0% обстежених з ДЛЗ ЩЗ було веріфіковано лімфо-лейкоцитарний компонент осередків псевдовузлоутворення. У 27,0% випадках анехогенні осередки змін тиреоїдної паренхіми цитологічно підтверджували вогнищевий тиреоїдит. Важливими виявилися результати серологічного дослідження в ІФА кістозно-колоїдного пунктату ЛЗ ЩЗ. Було встановлено ідентичність серологічного профілю пунктату відповідно спектру антитіл до збудників, що був визначений у сироватці крові (IgG до HSV1/2, CMV, T.gondii.) у 67,0% обстежених з ЛЗ ЩЗ. У серопозитивних хворих спостерігалась фолікулярна неоплазія (один випадок) та В-клітинна аденома ЩЗ (один випадок), у двох хворих контрольної групи (серонегативної) верифіковано злоякісний процес ЩЗ - фолікулярну неоплазію. Результати цитологічного дослідження було підтверджено патогістологічно.

Аналіз об'єктивної оцінки інтрапаренхіматозної васкуляризації дифузної гетерогенності тиреоїдної паренхіми в комп'ютерній обробці показав, що у 48,0% обстежених частіше (Р<0,05) визначався нормоваскулярний тип, щільність кольорових пікселей - CPD (3%-15%), у 26,0% випадках встановлено гіповаскулярний тип CPD (<3%-15%) та гіперваскулярний тип: рівномірний при CPD (20%-55%) та нерівномірний при CPD (15%-60%), що спостерігався у 26,0% обстежених. Слід підкреслити, що у групі обстежених з гіперваскуляризацією ЩЗ частіше (Р<0,05) визначалися діагностично-значущі титри IgG до герпесвірусів та хламідій. Гіповаскулярний тип паренхіми ЩЗ визначено нами у пацієнтів за наявності діагностично-значущих рівнів IgG до молікутів (Mycoplasma hominis, Ureaplasma spp.) в порівнянні з хворими інших серогруп (Р<0,05).

Діагностичні паралелі проведені у хворих на гострий пієлонефрит демонструють наявність супутніх ехоструктурних змін в нирках, сечовому міхурі, внутрішніх статевих органах та ЩЗ. У 68 хворих на ГПН (60,2%) з незміненою функцією ЩЗ встановлено достовірне зниження МСШК по нижнім щитоподібним артеріям правої (12,15+2,11 см/сек) та лівої (13,09+2,06 см/сек) часток (середнє значення 12,62+1,47 см/сек) відносно величин нашої контрольної групи (22,41+4,10 см/сек) та незалежних літературних джерел [15,8+0,77 см/сек, Харченко В.П., 2007; 21,90+5,0 см/сек, Лелюк В.Г., 2007]. Величина RI була у межах норми (Р>0,05) (таблиця 2).

Таблиця 2

Середні значення МСШК та RI нижніх щитоподібних артерій в залежності від груп обстежених (Р<0,05)

Групи хворих	Показники кровотоку НЩА
	МСШК см/сек	Р	RI	Р
ГПН (n=68)	12,62+1,47*	Р < 0,05	0,53+0,02	-
CНХ (n=31)	22,41+4,10		0,55+0,07	-
Норма (n=28)	21,90+5,0		0,59+0,06	-

Примітка: * Р<0,05 вірогідність відмінностей допплерометричних ознак між групами обстежених у порівнянні з нормою

ГПН - хворі на гострий пієлонефрит

СНХ - серонегативні хворі (контрольна група)

Норма - нормативне значення за Лелюк В.Г., 2007

Отримані результати дозволили нам виділити групу ризику формування «синдрому нетиреоїдних захворювань», описаних Коваленко А.Н., 2006 та Тодоріко Л.Д., 2009, у жінок хворих на гострий пієлонефрит, як складової системного імуно-патологічного процесу у відповідь на запалення нирок та статевих органів.

При порівнянні волюмометричних та планометричних показників використана методика контуру для визначення площі поздовжнього зрізу часток ЩЗ у обстежених. Доведено, що площа зрізу часток ЩЗ у серопозитивних хворих на ГПН (S = 3,41+0,48 см2) збільшена (Р<0,05) в порівнянні з величинами контрольної серонегативної групи (S = 2,13+0,35 см2), що демонструє особливості зміни форми та контуру верхнього полюсу ЩЗ у хворих на запалення сечостатевої системи.

За результатами КУЗД сечостатевої системи (СС) у жінок хворих на ГПН II, III серогруп у 82,0% випадках встановлено зміну ехогенності паренхіми нирок (Р<0,05), конкременти та/або мікроліти нирок візуалізувались у 73,0% обстежених V серогрупи (Р<0,05). У 54,0% хворих V серогрупи визначалися кісти нирок (Р<0,05). За нашими дослідженнями гіперехогенний осад в сечовому міхурі зустрічався з високою частотою у всіх обстежених хворих на ГПН без достовірної різниці за етіологічним діагнозом, що свідчить про наявність супутнього циститу.

Результати еходопплерометричного аналізу внутрішньониркової гемодинаміки у хворих на гострий пієлонефрит представлено в таблиці 3, у порівнянні з нормативними показниками незалежних літературних джерел [Дуган І.В., Медведєв В.Є., 2008].

Таблиця 3

Величини показників (M+m) паренхіматозної гемодинаміки нирок у хворих на гострий пієлонефрит

Місце спостереження	Допплерівські характеристики кровотоку по міждольовим артеріям нирок у хворих на ГПН
	Права нирка	Ліва нирка
	МСШК см/сек	RI	МСШК см/сек	RI
Верхній сегмент	38,5+4,3	0,66+0,03*	36,9+4,8	0,65+0,02*
Середній сегмент	38,9+7,6	0,63+0,02*	41,2+5,3	0,64+0,02*
Нижній сегмент	38,2+3,9	0,65+0,03*	37,4+3,1	0,61+0,04
?M+m	38,5+3,2	0,65+0,04*	38,5+2,6	0,63+0,02*
Норма [Дуган І.В., Медведєв В.Є., 2008]	МСШК 35,0+4,6 см/сек RI 0,56+0,02

Примітка: * Р<0,05 вірогідність відмінностей допплерометричних ознак обстежених у порівнянні з нормою

Встановлено достовірне підвищення індексу резистентності у 43 (63,0%) хворих на ГПН, що дозволило виділити групу ризику формування фіброзно-склеротичних змін міждольових артерій нирок. У цих хворих RI був вищим (Р<0,05) по правій нирці, серед яких, згідно даних клініки, у 38 жінок (56,0%) запальний процес був правостороннім на тлі нефроптозу.

За допомогою кольорового допплерівського картування при обстеженні внутрішніх статевих органів у хворих на ГПН ехографічні зміни співставили з клінічною симптоматикою запального процесу СС та спектром збудників. Так, ендоцервіцит (Р<0,05) спостерігали у 68,0% жінок з виявленням молікутів в органах СС, що ехографічно відповідало наявності анехогенних та гіперехогенних структур по ходу цервікального каналу. Рідина в позаматковому просторі, параоваріально та/чи паратрубно (Р<0,05) була візуалізована у 61,0% обстежених. У 82,0% (Р<0,05) жінок спостерігалось розширення цервікального каналу, що за гінекологічним статусом відповідало гнійному кольпіту. У 42,2% хворих на гострий пієлонефрит, що мали супутню ерозію шийки матки було веріфіковано варікозно розширені вени малого тазу.

У 113 хворих на ГПН, направлених з відділу запальних захворювань нирок ДУ «Інститут урології АМНУ», визначали рівні аутоантитіл до ЩЗ (АТТГ, АТПО). Системний прояв аутоімунної відповіді ЩЗ було підтверджено виявленням значущих рівнів АТТГ, АТПО у 43 обстежених (38,0%) з ДЗ ЩЗ, серед яких у 12 осіб (28,0%) встановлено гіповаскулярний тип й у 31 особи (72,0%) - гіперваскулярний тип змін тиреоїдної гемодинаміки. У 26 з 31 обстеженої з гостром пієлонефритом високі рівні АТТГ, АТПО спостерігались у осіб з гіперваскулярним типом, що мали незмінену функцію ЩЗ на тлі діагностично-значущих рівнів IgG до HSV1/2, CMV, C.trachomatis, T.gondii. (72,0%) та у 9 осіб з 12 з гіповаскулярним типом (75,0%) за наявності підвищених титрів переважно АТПО, що свідчить про розвиток аутоімунної реакції на тлі діагностично-значущих рівнів IgG до молікутів (Ureaplasma spp., Mycoplasma homіnis).

За результатами статистичного аналізу (Герасимов А.Н., 2007) діагностичної ефективності комплексної ультразвукової, цитологічної, серологічної, мікробіологічної, імунної діагностики показано, що чутливість КУЗД у серопозитивних хворих з ДЗ ЩЗ становить 94% та 93% у серонегативних хворих з ДЗ ЩЗ. Специфічність діагностичних та клінічних паралелей у серопозитивних хворих з ДЗ ЩЗ становить 60%, у серонегативних хворих з ДЗ ЩЗ 67%, точність КУЗД складає 90% для серопозитивних хворих та 89% для серонегативних хворих.

Отримані результати підтверджують, що імуно-патологічний процес проявляється у хворих незалежно від топіки запального процесу, є системним проявом, при якому визначаються зміни різних вісцеральних органів, в тому числі ЩЗ. Особливості проявів цих змін залежать від таксономічної належності збудників.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і розв'язання наукової задачі підвищення ефективності діагностики різноспрямованих змін ЩЗ шляхом використання комплексного ультразвукового дослідження у хворих з інфекційними та інфекційно-запальними процесами різної локалізації, що продемонстровано на моделі гострого пієлонефриту. Особливості змін ехосеміотики ЩЗ залежать від таксономічної належності збудників.

1. Встановлено, що у хворих на гострий пієлонефрит та загальносоматичних хворих з нормальною функцією ЩЗ, що в анамнезі перенесли бактеріальні, вірусні та протозойні інфекції, формуються зміни ехосеміотики ЩЗ на тлі діагностично-значущих рівнів IgG: до герпесвірусів - дифузні зміни у 80,0%, до герпесвірусів та хламідій - дифузно-локальні у вигляді псевдовузлоутворення у 60,0%, до герпесвірусів та токсоплазм - локальні зміни ЩЗ (колоїдні порожнини, макрофолікули з гіперехогенним включенням типу «хвіст комети») у 53,0%, до молікутів - вогнищеві зміни у вигляді ізоехогенної чи гіпоехогенної ділянок у 35,0% обстежених.

2. При порівнянні результатів КУЗД та ТАПБ визначено: пунктат отриманий з гіпоехогенної, однорідної ділянки овально-округлої форми з помірно вираженим периферичним кровотоком має ознаки проліферації фолікулярного епітелію (87,0%); в ділянках неоднорідної гіпо-анехогенної структури зі змішаним типом васкуляризації встановлено наявність гіперплазії фолікулярного епітелію (83,0%); цитологічно верифікований вогнищевий тиреоїдит ехографічно характеризується анехогенними ділянками з ефектом дорзального підсилення та гіперехогенними включеннями («хвіст комети») з аваскулярним типом (91,0%).

Встановлено, що пунктат кістозних порожнин ЩЗ вміщує імуноглобуліни, спектр яких відповідає спектру діагностично-значущих рівнів IgG у сироватці крові (герпесвірусів, хламідій, токсоплазм).

3. У 76,0% хворих за наявності діагностично-значущих рівнів IgG: до герпесвірусів визначається рівномірний інтрапаренхіматозний гіперваскулярний тип (Р<0,05), до хламідій, токсоплазм - нерівномірний у 53,0%; гіповаскулярний - до молікутів у 68,0% (Р<0,05).

4. Визначено, що у хворих на гострий пієлонефрит та супутні запальні захворювання внутрішніх статевих органів, що обумовлені молікутами, визначається зниження показника швидкості кровотоку по нижнім щитоподібним артеріям (12,62+1,47 см/сек) (Р<0,05) при незміненій величені індексу резистентності.

У 38,0% хворих на гострий пієлонефрит, які перенесли різні бактеріальні, вірусні та протозойні інфекції, визначається аутоімунна відповідь ЩЗ, що підтверджується підвищеними рівнями АТТГ, АТПО. Ехографічно у цих хворих відмічається збільшення площі поздовжнього зрізу часток ЩЗ (3,4 см2), наявність макрофолікулів у 54,0%, вогнищевих змін у 35,0% обстежених.

5. Встановлено, що у 63,0% хворих на гострий пієлонефрит, за наявності молікутів, має місце підвищення індексу резистентності міждольових артерій нирок, який становить 0,67+0,04.

6. Дифузні зміни структури ЩЗ у хворих з діагностично-значущими рівнями IgG до збудників різного таксономічного походження характеризуються: гетерогенною, різнозернистою структурою, макрофолікулами у 87,0%, потовщенням та ущільненням капсули ЩЗ, гіперваскулярним типом паренхіматозної васкуляризації ЩЗ у 92,0%, асиметричним кровотоком по нижнім щитоподібним артеріям у 79,0% випадків; у 82,0% серонегативних пацієнтів - потовщенням перешийка (більше 5,4 мм), нерівним контуром, “плямистою” тиреоїдною структурою, “крупними” гіперехогенними перетинками, нормоваскулярним типом паренхіматозної васкуляризації, симетричним кровотоком по нижнім щитоподібним артеріям у 47,0% випадків.

Чутливість комплексного УЗД в діагностиці дифузних змін ЩЗ у серопозитивних хворих склала 94%, у серонегативних хворих - 93%, специфічність - 60% та 67%; точність - 90% та 89% відповідно.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати проведеного наукового дослідження дозволяють рекомендувати лікарям різних спеціальностей направляти хворих з інфекційними та інфекційно-запальними процесами різної локалізації на комплексну ультразвукову діагностику ЩЗ й інших вісцеральних органів (нирок, сечового міхура, внутрішніх статевих органів) для одночасного виявлення їх уражень, що продемонстровано на моделі гострого пієлонефриту.

Імунологічному обстеженню, що включає серодіагностику (IgG до Herpes simplex virus 1/2 тип (HSV1/2), Cytomegalovirus (CMV), хламідій (Chlamydia trachomatis), токсоплазм (Toxoplasma gondii), молікутів (Ureaplasma spp., Mycoplasma homynis)) та виявлення аутоантитіла до ЩЗ (АТТГ, АТПО) повинні підлягатися пацієнти з інфекційними та інфекційно-запальними процесами різної локалізації на тлі незміненої функції ЩЗ, у яких при скринінговому комплексному ультразвуковому дослідженні виявлені еходопплерометричні зміни ЩЗ з метою визначення діагностично-лікувальної програми відповідними фахівцями.

З метою об'єктивізації оцінки інтрапаренхіматозної васкуляризації щитоподібної залози рекомендовано визначати площу поздовжнього зрізу часток органу для вивчення порушень адаптаційних можливостей різноспрямованих змін ЩЗ.

Ризик розвитку фіброзно-склеротичних змін внутрішньониркових артерій у хворих на гострий пієлонефрит рекомендується прогнозувати за показником індексу резистентності міждольових артерій нирок, який становить 0,63-0,67.

Значення максимальної систолічної швидкості кровотоку по нижнім щитоподібним артеріям нижче 14 см/сек у хворих, що перенесли різні бактеріальні, вірусні та протозойні інфекції, може бути використане як один з маркерів системної імуно-патологічної відповіді на запалення сечостатевих органів.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ультразвуковая диагностика нетиреоидных заболеваний щитовидной железы: [учеб. пособие] / Р.Я. Абдуллаев, Е.И. Гречаник, А.В. Руденко Б.В. Епштейн, О.А. Гочарова - Х.: ППВ «Нове слово», 2008. - 44 с. (Дисертантою проведено інформаційний пошук та огляд літератури, підготовлено ілюстративний матеріал, взято участь у написанні, проведена статистична обробка даних).

2. Ультразвукові та допплерографічні особливості щитоподібної залози у хворих з інфекціями нового покоління. Повідомлення 1 / О.І. Гречаник, А.В. Руденко, О.В. Епштейн О.Д. Мирошніченко // Промен. діагностика, променева терапія. - 2006. - №4. - С. 5-10. (Дисертант брала участь у реферуванні джерел наукової інформації, провела статистичну обробку даних, написала основну частину статті).

3. Алгоритм діагностики аутоімунних та інфекційних тиреоїдитів, синуситів у клініці амбулаторної допомоги Головного військового клінічного госпіталю / О.І. Гречаник, Б.В. Епштейн, М.М. Городецький, Б.О. Понур, В.В. Головко, О.Д. Мирошніченко, О.М. Видмиш // Сучасні інфекції. - 2007. - №1. - С. 9-14. (Дисертантом обрана тема роботи, сформульована мета та завдання, проведені дослідження та статистична обробка результатів, підготовлено матеріали до друку).

4. Деякі питання діагностики захворювань нирок та щитоподібної залози у хворих з урогенітальною інфекцією / О.І. Гречаник, О.Д. Мирошніченко, М.Г. Собко, А.П. Казмірчук // Сучасні аспекти військової медицини: зб. наук. праць Головного військового клінічного госпіталю МО України. - К., 2007. - Вип. 11. - С. 120-126. (Дисертант брала участь у проведенні та організації дослідження, узагальнила результати, сформулювала висновки).

5. Особливості ультразвукової картини щитоподібної залози у хворих з урогенітальною інфекцією / О.І. Гречаник, А.В. Руденко, Б.В. Епштейн, О.Д. Мирошніченко // Проблеми військової охорони здоров'я: зб. наук. праць Української військово-медичної академії. - К., 2007. - Вип. 17. - С. 413-425. (Дисертант самостійно обрала тему, визначила мету та завдання дослідження, провела збір матеріалу).

6. Возможности комплексной ультразвуковой диагностики сочетанной патологии щитовидной железы и мочеполовой системы / Е.И. Гречанык, Р.Я. Абдуллаев, А.В. Руденко О.А. Гончарова // Междунар. мед. журнал. - 2008. - №3 (55). - С. 96-99. (Дисертант приймала участь у реферуванні джерел наукової інформації, провела статистичну обробку даних, написала основну частину статті).

7. Гречаник О.І. Сучасні питання ультразвукової діагностики щитоподібної залози у хворих з TORCH- інфекціями / О.І. Гречаник, Б.В. Епштейн, А.В. Руденко // Ультразвукова діагностика в медицині невідкладних станів: матер. наук. практ. конф. з міжнародною участю, 28 травня - 1 червня 2007р. - Судак, 2007. - С. 44-45.

8. Гречаник О.І. Комплексна ультразвукова та цитологічна діагностика вогнищевих змін щитоподібної залози у хворих з латентними інфекціями / О.І. Гречаник, А.В. Руденко // Актуальні питання ультразвукової та функціональної діагностики в ангіології. ХІІІ засідання Українського допплерівського клубу: матер. наук. практ. конф. з міжнародною участю, 14-15 жовтня 2007 р. - К., 2007. - С. 14-15.

9. Гречаник О.І. Структура уражень щитоподібної залози за даними ультразвукової діагностики у хворих з латентними інфекціями / О.І. Гречаник, А.В. Руденко, Р.Я. Абдуллаєв // Фундаментальна та клінічна ендокринологія. Проблеми, здобутки, перспективи: матер. наук. практ. конф. з міжнародною участю, VІІ Данилевські читання, 21-22 лютого 2008 р. - Х., 2008. - С. 44-46.

10. Гречаник О.І. Структура уражень щитоподібної залози у хворих з внутрішньоклітинними інфекціями та токсоплазмозом / О.І. Гречаник, Р.Я. Абдуллаєв, А.В. Руденко // Інфекційні захворювання при надзвичайних ситуаціях: матер наук. практ. конф. з міжнародною участю, 13-14 листопада 2008 р. - К., 2008. - С. 23-24.

11. Гречаник О.І. Комплексна ультразвукова діагностика уражень щитоподібної залози у соматичних хворих на тлі діагностичних антитіл до певних збудників / О.І. Гречаник, А.В. Руденко, Р.Я. Абдуллаєв // Внутрішньоклітинні інфекції та стан здоров'я у ХХІ столітті: матер. наук. практ. конф. з міжнародною участю, 4-5 грудня 2008 р. - Донецьк., 2008. - С. 71-72.

12. Гречаник О.І. Роль комплексної ультразвукової діагностики у вивченні паренхіматозної гемодинаміки нирок хворих на гострий пієлонефрит / О.І. Гречаник, А.В. Руденко, М.В. Мітченко, Р.Я. Абдуллаєв // Матеріали ІІІ з'їзду нефрологів України, 15-16 жовтня 2009 р. - Луганськ, 2009. - С. 94-95.

13. Пат. 26646 U Україна, МПК(2006) А61В8/00. Процес прогнозування латентного перебігу інфекційно-запальних захворювань будь-якої локалізації за ехоструктурними змінами в щитоподібній залозі / Гречаник О.І., Руденко А.В., Епштейн О.В.; заявник і патентовласник Гречаник О.І., Руденко А.В., Головний військовий клінічний госпіталь Міністерства оборони України, Інститут урології АМН України. - № u200708612; заявл. 26.07.2007; опубл. 25.09. 2007, Бюл. №15, 2007.

14. Пат. 48743 U Україна, МПК(2009) А61В8/00. Спосіб прогнозування субклінічних уражень щитоподібної залози нетиреоїдного ґенезу у пацієнтів, що перенесли бактеріальні, вірусні та протозойні інфекції / Гречаник О.І., Руденко А.В., Абдуллаєв Р.Я.; заявник і патентовласник Головний військово-медичний клінічний центр “ГВКГ”; ДУ “Інститут урології АМН України”; Харківська медична академія післядипломної освіти; Гречаник О.І. - №u200912150; заявл. 26.11.2009; опубл. 25.03.2010, Бюл. №6, 2010.

АНОТАЦІЯ

Гречаник О.І. Комплексна ультразвукова діагностика змін щитоподібної залози у хворих на гострий пієлонефрит. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23. - променева діагностика та променева терапія. - Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2010.

Мета роботи - підвищення ефективності діагностики змін структури щитоподібної залози у хворих на гострий пієлонефрит шляхом застосування комплексного ультразвукового дослідження.

На підставі обстеження репрезентативних груп хворих на гострий пієлонефрит та хворих з іншою соматичною патологією на тлі незміненої функціональної активності ЩЗ, які перенесли бактеріальні, вірусні та протозойні інфекції, що підтверджено діагностично-значущими рівнями IgG в сироватці крові, встановлено поширеність ехосеміотики змін щитоподібної залози, характер та виразність яких залежить від таксономічної належності збудників. Показано, що гострий пієлонефрит найчастіше викликають бактерії та/або молікути (M. hominis 47,0%; Ureaplasma spp. 63,0%). Встановлено, що джерелом інфікування є статеві органи.

Визначено вплив молікутів (M. hominis, Ureaplasma spp.) за наявності до них IgG у діагностично-значущих титрах на прояв еходопплерометричних змін щитоподібної залози та сечостатевих органів у хворих на гострий пієлонефрит. Встановлено формування аутоімунної агресії ЩЗ, про що свідчить підвищення рівнів АТПО, АТТГ у 38,0% хворих на гострий пієлонефрит, які перенесли інфекційні та інфекційно-запальні захворювання різної локалізації, що обумовлені вірусами, бактеріями, простішими.

В діагностиці дифузних змін ЩЗ у серопозитивних хворих чутливість КУЗД склала 94%; специфічність - 60%; точність - 90%; в діагностиці дифузних змін у серонегативних хворих - відповідно 93%; 67%; 89%.

Запропонована комплексна ультразвукова діагностика для одночасного обстеження вісцеральних уражень: нирок, сечового міхура, внутрішніх статевих органів, щитоподібної залози й обгрунтовано спосіб прогнозування розвитку поєднаних патологічних станів.

Ключові слова: комплексна ультразвукова діагностика, зміни, щитоподібна залоза, гострий пієлонефрит, статеві органи, еходопплерометрія.

АННОТАЦИЯ

Гречанык Е.И. Комплексная ультразвуковая диагностика изменений щитовидной железы у больных с острым пиелонефритом. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 - лучевая диагностика и лучевая терапия. - Харьковская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины, Харьков, 2010.

Цель работы: - повышение эффективности диагностики изменений структуры щитовидной железы у больных с острым пиелонефритом путем применения комплексного ультразвукового исследования.

На основании обследования 113 больных с острым пиелонефритом и 74 больных с различными соматическими заболеваниями на фоне неизмененной функции щитовидной железы, которые перенесли в анамнезе бактериальные, вирусные и паразитарные инфекции, что серологически подтвердждается наличием диагностически-значимых титров IgG к возбудителям различного таксономического происхождения, выявлены изменения щитовидной железы, эхосемиотика которых зависела от таксономической принадлежности возбудителей, путем применения комплексного ультразвукового исследования.

Выявлено формирование аутоиммунной агрессии ЩЖ, что подтверждается повышением уровней АТПО, АТТГ у 38,0% больных с острым пиелонефритом, которые в анамнезе перенесли инфекционные и инфекционно-воспалительные заболевания, обусловленные бактериями, вирусами, простейшими.

Установлено, что у больных с острым пиелонефритом и соматическими заболеваниями с диагностически-значимыми титрами IgG к герпесвирусам определяются диффузные изменения ЩЗ у 80,0% случаев, к герпесвирусам и хламидиям - диффузно-локальные (псевдоузлообразования) у 60,0%, к герпесвирусам и токсоплазмам - локальные изменения ЩЖ (коллоидные полости, макрофилликулы с гиперэхогенным включением «хвост кометы») у 53,0% обследованных. У 35,0% больных с острым пиелонефритом при этиологически доказанной роли молликутов, что подтверждается диагностически-значимыми титрами IgG к ним, в тиреоидной паренхиме верифицируются очаговые изменения по типу изоэхогенных или гипоэхогенных участков.

С помощью КУЗД у больных с острым пиелонефритом выявлены сочетающиеся изменения внутрипочечной у 63,0% и тиреоидной у 60,0% гемодинамики с одновременным острым воспалительным процессом внутренних половых органов у 69,0% и варикозным расширением вен малого таза у 42,2% обследованных.

Установлена диагностическая эффективность комплексной ультразвуковой диагностики диффузных изменений ЩЖ у серопозитивных и серонегативных больных. В диагностике диффузных изменений ЩЖ у серопозитивных больных чувствительность метода составляет 94%, специфичность - 60%, точность - 90%; в диагностике диффузных изменений у серонегативных пациентов чувствительность составила 93%, специфичность - 67%, точность - 89%.

У больных с острым пиелонефритом путем применения комплексной ультразвуковой диагностики разработаны признаки сопутствующих висцеральных поражений: почек, мочевого пузыря, внутренних половых органов, щитовидной железы, результаты которых позволили прогнозировать развитие сочетанных патологических состояний.

Ключевые слова: комплексная ультразвуковая диагностика, изменения, щитовидная железа, острый пиелонефрит, половые органы, эходопплерометрия.

ANNOTATION

Grechanyk O.I. Integrated ultrasound diagnostics of thyroid gland transformation in patients with acute pyelonephritis. - Manuscript.

The thesis for the degree of the candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.23. - Radiology and Radiation Therapy. - Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, 2010.

...