Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО»

УДК 618.46.618.36.616-035.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ЗАТРИМКА РОЗВИТКУ ПЛОДА У ВАГІТНИХ, ЗАЙНЯТИХ У ВИРОБНИЦТВІ СУПЕРФОСФАТУ (ПРОГНОЗУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКА ТА ЇЇ ЛІКУВАННЯ)

14.01.01 - акушерство і гінекологія

НІКІТІНА ІРИНА МИКОЛАЇВНА

Тернопіль - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у державному вищому навчальному закладі «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Бойчук Алла Володимирівна, державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Маляр Василь Андрійович, Ужгородський національний університет МОН України, завідувач кафедри акушерства та гінекології;

доктор медичних наук, професор Гнатко Олена Петрівна, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології № 2.

Захист дисертації відбудеться 30 червня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.02 у ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського» за адресою: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського» (46001, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 8).

Автореферат розісланий 27 травня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук, доцент В.О. Синицька

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Антенатальна охорона плода та профілактика перинатальної смертності - одна з найважливіших задач сучасної медицини. Вихідний стан гомеостазу організму жінки, преморбідний фон, на якому наступила вагітність, зміни в навколишньому середовищі, вплив деяких ксенобіотиків може стати пусковим механізмом розвитку патологічних процесів у фетоплацентарному комплексі вагітних (В.П. Міщенко, 1999; Е.К. Айламазян, 2000; Н.Р. Веккер, 2001; В.К. Чайка, 2002; Ю.С. Паращук, 2004). Фетоплацентарна дисфункція і пов'язаний з нею високий рівень перинатальної патології, а також погіршення соціально-екологічної ситуації ведуть до затримки розвитку плода, частота якої коливається від 3,5 до 27 %, а перинатальна смертність при цьому складає 35 - 40 %0 (Г.М. Савельєва, 1999; В.К. Чайка, 2001; Г.К. Степанківська, 2003).

Особливе значення має вплив техногенного забруднення на репродуктивну систему жінок та функціонування комплексу «мати-плацента-плід», оскільки це визначає стан здоров'я майбутніх поколінь (В.П. Мищенко, 2001; С.Л. Давыдова, В.И. Тагасов, 2002). Незважаючи на постійне удосконалення виробничих і технологічних процесів, упровадження санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, робітниці хімічних підприємств підлягають тривалому впливу комплексу хімічних речовин різноманітної структури у концентраціях, близьких до гранично допустимих (Е.К. Айламазян, 2000; В.М. Запорожан, 2001; М.Л. Кузьоменська, 2004). Використання жіночої праці в хімічній промисловості має в собі небезпеку шкідливого впливу виробничих факторів на всі функції, в першу чергу на репродуктивну, чутливість жіночого організму до зовнішніх агентів зростає під час вагітності. Концентрації токсикантів, порівняно невисокі для матері, потрапляючи в організм плода, стають шкідливими і являють собою потенційну небезпеку для його нормального розвитку. Чисельні морфологічні, ендокринні й метаболічні зміни в фетоплацентарному комплексі мають свої наслідки у зниженні адаптаційних резервів новонароджених. Більше третини цих дітей у подальшому відстають від однолітків у фізичному і психомоторному розвитку (В.К.Чайка, 2001; Ю.П. Вдовиченко та співавт., 2002; А.Н. Стрижаков та співавт., 2003; С.П. Сайченко та співавт., 2003). Однак питання репродуктивної функції у жінок, зайнятих у виробництві суперфосфату, а також перебіг вагітності, пологів, розвиток плода і новонародженого у цієї категорії жінок залишаються недостатньо вивченими. Звідси важливою і перспективною є розробка способів раннього прогнозування фетоплацентарної дисфункції у жінок, зайнятих у виробництві суперфосфату з метою її своєчасної корекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського»: «Патогенетичне обґрунтування порушень функції яєчників та лікування у жінок з екстрагенітальною патологією», номер державної реєстрації № 0107U004458. Автором самостійно виконано фрагмент теми з ранньої діагностики і профілактики затримки розвитку плода у вагітних, зайнятих у виробництві суперфосфату. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було зниження частоти затримки розвитку плода, акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, зайнятих у сфері виробництва суперфосфату, шляхом розробки і впровадження науково-обґрунтованих діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

При виконанні дослідження були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити вплив умов праці й характеру виробничої діяльності на репродуктивне здоров'я, перебіг вагітності, пологів у жінок, зайнятих у сфері виробництва суперфосфату та стан їх новонароджених в період неонатальної адаптації.

2. Дослідити вплив шкідливих виробничих факторів на процеси пероксидації ліпідів, оксидантну систему та внутрішньоклітинні структури.

3. Визначити ультразвукові критерії ранньої діагностики затримки розвитку плода.

4. Дослідити основні біопараметри і біофізичний профіль плода, гемодинамічні і гормональні порушення у функціональній системі «мати-плацента-плід» при затримці розвитку плода.

5. Оцінити значимість солей важких металів (Cо, Cd, Pb) в ґенезі розвитку морфологічних порушень у фетоплацентарному комплексі.

6. Розробити та впровадити патогенетично обґрунтовані лікувально-профілактичні та організаційні заходи щодо вагітних, зайнятих у сфері виробництва суперфосфату та оцінити їх ефективність.

Об'єкт дослідження - фетоплацентарний комплекс у вагітних, зайнятих у сфері виробництва суперфосфату, вагітні з фізіологічним процесом гестації.

Предмет дослідження - оцінка адаптаційних можливостей фетоплацентарного комплексу на фоні шкідливого впливу важких металів, показники біохімічного, гормонального гомеостазу та їх динаміка в процесі гестації, морфологічні зміни в плаценті в умовах застосування комплексної профілактики затримки розвитку плода.

Методи дослідження: клініко-лабораторні (для визначення загально-клінічних показників), біохімічні (для визначення рівня ферментів, біогенних амінів), гігієнічні (для визначення умов праці), імуноферментні (для визначення рівня плацентарних гормонів), ультрасонографічні (для визначення фетометричних показників та плацентометрії) доплерометричні (для визначення стану плодово-плацентарного кровотоку), кардіотокографічні (для визначення серцевої діяльності плода), гістологічні (для визначення морфологічної характеристики плаценти), атомно-абсорбційні (для визначення місту важких металів (Со, Cd, Pb) в тканинах послідів), статистичні методи обробки отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Встановлено антенатальні фактори ризику затримки розвитку плода (важкі метали - кобальт, кадмій, свинець) у жінок, що зайняті у сфері виробництва суперфосфату. В порівняльному аспекті вивчено особливості розвитку акушерської і перинатальної патології у вагітних, що підлягали впливу комплексу шкідливих виробничих факторів в умовах хімічного виробництва. Вивчена зміна окисно-антиоксидантного гомеостазу, ендокринної функції плаценти, дано оцінку морфологічного стану посліду, виявлені специфічні зміни в плаценті у вигляді накопичення солей важких металів, що детермінують розвиток морфофункціональних порушень під впливом несприятливих виробничих факторів. Запропоновано критерії ранньої діагностики порушень плодово-плацентарного кровотоку при затримці розвитку плода, розроблена тактика ведення вагітності при виявленні критичних значень таких порушень. У працівниць хімічного підприємства вперше застосовувалась преконцепційна підготовка після перенесеного викидня чи завмерлої вагітності. Вперше розроблений та апробований науково обґрунтований лікувально-профілактичний комплекс заходів з метою попередження затримки розвитку плода, направлений на підвищення адаптаційних резервів функціональної системи «мати-плацента-плід» в умовах дії шкідливих чинників хімічного виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволили удосконалити тактику обстеження і ведення вагітних, зайнятих у сфері виробництва суперфосфату. Визначено ультразвукові критерії ранньої діагностики порушення стану плода. Створено алгоритм прогнозування можливості виникнення затримки розвитку плода та розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів з метою її попередження. Впровадження практичних рекомендацій у роботу жіночої консультації медико-санітарної частини ВАТ «Сумихімпром», Сумського обласного центру акушерства, гінекології та репродуктології дозволило зменшити кількість акушерських і перинатальних ускладнень серед жінок, зайнятих у сфері виробництва суперфосфату. Основні положення і наукові розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі кафедр акушерства і гінекології державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського», Сумського державного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено клініко-лабораторне дослідження 110 вагітних на базі медико-санітарної частини ВАТ «Сумихімпром», жіночої консультації Сумського обласного центру акушерства, гінекології та репродуктології. Дана комплексна оцінка особливостей перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду з урахуванням професії та стажу роботи на підприємстві. Самостійно вивчено стан плода, проведено оцінку фізичного розвитку новонароджених від матерів-працівниць ВАТ «Сумихімпром». Оцінка результатів морфологічних досліджень проводилась сумісно з співробітниками кафедри анатомії людини з курсом гістології медичного інституту Сумського державного університету (завідувач кафедри - професор В.З. Сікора) та кафедри патологічної анатомії (завідувач кафедри - професор А.М. Романюк). Дисертантом проведено статистичну обробку первинного матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, сформульовано основні положення та висновки роботи. Розроблено, обґрунтовано і впроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів з метою зменшення ускладнень під час вагітності і пологів у робітниць хімічної промисловості. Співавтори наукових праць були консультантами з питань методології.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на Міжнародному конгресі «Актуальні питання акушерства, гінекології та перинатології» (м. Судак, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання теоретичної та практичної медицини» (м. Суми, 2008, 2009), на підсумковій науково-практичній конференції «Здобутки експериментальної та клінічної медицини» (м. Тернопіль, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасного акушерства» (м. Тернопіль, 2009), спільному засіданні співробітників Сумського обласного центру акушерства, гінекології та репродуктології та кафедри акушерства та гінекології медичного інституту Сумського державного університету (2009), а також на спільному засіданні кафедри акушерства та гінекології медичного факультету та кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» (2010).

Публікації. Основні наукові положення і висновки дисертації відображені в 10 наукових працях, у тому числі 5 - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. Серед публікацій 4 статті у матеріалах конгресів та конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 205 сторінках друкованого тексту (основний обсяг становить 154 сторінки) і складається з вступу, огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури (всього 330 найменувань), додатків. Робота містить 26 таблиць та 31 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали й методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань в процесі наукового дослідження було проаналізовано 214 індивідуальних карт та історій пологів жінок, зайнятих у хімічному виробництві, у яких був встановлений діагноз фетоплацентарної дисфункції та вивчено перебіг вагітності і пологів у 110 жінок та стан їх новонароджених в період неонатальної адаптації. З них 30 вагітних - практично здорові жінки, що не мали контакту з хімічним виробництвом і 80 - працівниці цехів, спеціалізованих на виробництві суперфосфатних добрив. Щодо особливостей спостереження, ведення вагітних, лікувально-профілактичних заходів, їх було поділено на 2 групи: 1 групу склали вагітні (40), які спостерігались в жіночій консультації за загальноприйнятим алгоритмом; до 2 групи увійшли вагітні (40), яким проводилися комплексні лікувально-профілактичні заходи за розробленою нами схемою. Крім цього, було проведено оцінку стану новонароджених (30 - від матерів контрольної групи, 40 - від жінок 1 і 40 від жінок 2 групи). Обстеження вагітних та їх новонароджених проводили за спеціально розробленим планом. Було вивчено і проаналізовано анамнез, скарги вагітних, соматичний статус, дані спеціальних клініко-лабораторних та функціональних досліджень. Стандартні обстеження доповнювали комплексним біохімічним дослідженням, що характеризувало стан процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ). Стан ліпідної пероксидації у вагітних оцінювали за вмістом в плазмі крові первинних продуктів ПОЛ - дієнових кон'югатів (ДК) за методикою І.Д. Стальної (1977) і вторинних молекулярних продуктів - малонового діальдегіду (МДА) з використанням реакції з 2-тіобарбітуровою кислотою. Активність ферментативної ланки антиоксидантної системи (АОС) визначали за вмістом каталази, кислої і лужної фосфатази за допомогою наборів реактивів фірми «Лахема діагностика», (Чехія). Вміст серотоніну і гістаміну в крові визначали за методом Л.Я. Прошиної (1981). Вивчення гормонопродукуючої функції ФПК проводилося імуноферментним методом у центрі медико-біологічних досліджень «Міленіум», м. Харків з використанням стандартних тест-наборів реагентів. У сироватці крові вагітних визначали рівень плацентарного лактогену, хоріонічного гонадотропіну, прогестерону, естріолу, кортизолу в 10-12 та 32-36 тижнів вагітності. Для оцінки стану ФПК проводили ультрасонографічне дослідження плода і плаценти за допомогою сучасного ультразвукового апарату «SONOACE X8», (Medison, Корея) відповідно термінів 8-12, 16-22 та 28-34 тижні вагітності. При ультразвуковій плацентометрії визначали місце розміщення плаценти, її товщину і ступінь зрілості згідно нормативів P.A.Grannum et al. (1979). Стан матково-плацентарного і плодового кровоплину вивчали за допомогою доплерометричного дослідження шляхом реєстрації кривих швидкостей кровотоку в матковій артерії (МА), артеріях пуповини (ПА), черевному відділі аорти і середньо-мозковій артерії (СМА) плода в терміні вагітності 32-36 тижнів. Оцінку стану плода проводили з урахуванням УЗД та кардіомоніторингу, що складає основу біофізичного профілю плода (БПП) за шкалою F. Manning. З метою оцінки стану плода, його серцевої діяльності проводилось дослідження за допомогою фетального монітора «Baby-Doppex-4000», (Німеччина) шляхом непрямої КТГ за стандартними методиками починаючи з 30-32 тижнів вагітності. Вивчали такі показники: БЧСС, варіабельність серцевого ритму, амплітуду осциляцій, міокардіальний рефлекс. Інтерпретацію результатів проводили за методикою М.А. Пасинкова і співавторів (1987).

Вміст ВМ (Со, Cd, Pb) вивчали атомно-абсорбційним методом на спектрофотометрі С-115-М1 (Selmi). Об'єктами для вивчення були посліди 30 породіль - контрольної групи й 80 породіль, зайнятих на підприємстві ВАТ «Сумихімпром». Морфологію послідів вивчено за допомогою гістологічних методів. Зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за Ван-Гізоном, Малорі. Відносні об'єми деяких структурних компонентів плаценти визначали за допомогою мікроскопа «Оlympus BX-41» з програмним забезпеченням «Оlympus DP-Soft».

Вивчення умов праці проводилося на підприємстві ВАТ «Сумихімпром», яке займається виробництвом гранульованого суперфосфату. Оцінка умов праці передбачала: виявлення коливань температури, вологості, концентрації суперфосфатного і фосфоритного пилу в робочих приміщеннях. Вимірювання шуму проводилося за допомогою шумовібровимірювача ВШВ-003-М2.

Для профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, зайнятих у виробництві суперфосфату за три-шість місяців до запланованої вагітності вперше застосовувалась науково-обґрунтована профілактика фетоплацентарної дисфункції шляхом двотижневого прийому фолієвої кислоти по 0,2 г два рази на добу, ентеросгелю по 15 г 2-3 рази на добу, та донатора оксиду азоту L-аргініну (б-аміно-д-гуанідиновалеріанова кислота), що є умовно незамінною амінокислотою, у вигляді розчину для перорального застосування L-аргініну аспартату по 5 мл (1 г розчину аргініну аспартату) 3 рази на добу, а також прийом вищеперерахованих препаратів в тих же дозах після перенесеного викидня чи завмерлої на ранньому терміні вагітності в період реабілітації. Крім того, жінкам 2 групи в терміни 12-16, 24-28 та 32-36 тижнів вагітності до загальноприйнятої схеми профілактики ЗРП включали ентеросгель по 15 г 2-3 рази на добу та L-аргініну аспартат у формі розчину для перорального застосування в дозі 5 мл 3-4 рази на добу.

При виникненні ранніх проявів фетоплацентарної дисфункції в умовах акушерського стаціонару вводився L-аргінін у формі розчину для інфузій - L-аргініну гідрохлорид внутрішньовенно крапельно в дозі 100 мл (4,2 г аргініну гідрохлориду) на добу.

Курс лікування становив 14 днів. Оцінка ефективності запропонованої схеми лікувально-профілактичних заходів проводилась на основі клініко-біофізичного моніторингу стану плода, та порівняльного аналізу результатів завершення вагітності.

Статистичну обробку матеріалу проводили методами варіаційної та парної статистики, а також застосовували метод відмінності з використанням t-критерію Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. В процесі обстеження вагітних встановлено, що всі жінки основної групи мали різний виробничий стаж. За тривалістю це виглядало таким чином: до 3 років - 43 (53,75 %); 3-5 років - 21 (26,25 %); більше 5 років - 16 (20,0 %). У процесі виробництва суперфосфату в робочу зону можуть виділятися шкідливі речовини й виникати небезпечні виробничі фактори:

– відхилення параметрів мікроклімату в робочій зоні (температури, відносної вологості, швидкості руху повітря);

– наявність поверхонь з підвищеною температурою;

– підвищена загазованість і запиленість повітря робочої зони;

– підвищений рівень шуму та вібрації на робочих місцях.

Вивчення виробничих процесів у цехах ВАТ «Сумихімпром» показало, що на всіх етапах технологічних циклів робітниці зазнавали впливу комплексу шкідливих факторів виробництва і несприятливого мікроклімату. Концентрації пилу, пари хімічних речовин у повітрі робочої зони не перевищували ГДК, але були близькі до верхньої межі. Діяльність жінок основної групи перебігала в умовах постійного підвищеного фізичного навантаження, запиленості, шуму, вібрації, а також несприятливого мікроклімату і високої відносної вологості повітря. Технологічні процеси функціонували таким чином, що в повітрі робочої зони накопичувалось одночасно кілька хімічних речовин і сполук (Pb, СО₂, Н₂SО₄, Cd, Co, пил і ін.), які однаково впливали на жінок обох досліджуваних груп.

Середній вік обстежуваних основної групи складав (26,0 ± 1,1), а контрольної - (25,7 ± 0,8) років. У цілому віковий та соціальний склад обстежених жінок був однорідним. Різниці за віком, соматичною патологією, частотою ускладнень в акушерському анамнезі між контрольною та основною групами не виявлено.

Установлено, що серед жінок основної групи 28 (35,0 %) всіх обстежених склали повторновагітні першороділі, які в анамнезі мали самовільні аборти. Серед жінок, що працюють на хімічному виробництві (n=80), нормальний менструальний цикл мали 38 (47,5 %) робітниць. У 28 (35 %) робітниць основної групи відзначена альгодисменорея, менорагія - у 12 (15 %), метрорагія виявлена в робітниць-хіміків у 2 (2,5 %) випадках. Ці дані відрізнялися від показників контрольної групи (n=30), де нормальний менструальний цикл був у 22 (73,3 %) жінок, а його порушення зустрічалися у 8 (26,7 %) випадках, (р<0,05). У жінок, які не пов'язані з хімічним виробництвом (контрольна група), дані виглядали таким чином: альгодисменорея - 4 (13,3 %), менорагія - 3 (10,0 %) , метрорагія 1 (3,3 %), тобто в основній групі частіше спостерігалися різні ускладнення менструальної функції.

В ході проведеного ретроспективного дослідження було встановлено, що у вагітних, зайнятих у хімічному виробництві, ускладнення гестаційного процесу зустрічались значно частіше, зокрема, фетоплацентарна дисфункція мала місце в 58,75 % випадків, з них в 27,5 % випадків вона супроводжувалась ЗРП. Передчасні пологи у робітниць хімпрому зустрічались в чотири рази частіше, ніж у жінок, що не пов'язані з хімічним виробництвом. Слід також відмітити високу питому вагу ускладнених і патологічних пологів 41,25 %, проти 16,66 % у контролі, (р<0,05). Аномалії пологової діяльності, котрі спостерігались в 38,75 % випадків (13,33 % у контролі) були, очевидно, однією з причин розвитку дистресу плода в 16,25 % випадків, проти 3,33 % в контролі, (р<0,05). При оцінці стану новонароджених основної групи оцінку нижче семи балів за шкалою Апгар на 5-й хвилині отримали 16,25 % дітей. Відмічене підвищення показника перинатальної захворюваності порівняно з новонародженими контрольної групи: в основній групі цей показник становив 41,25 %, проти 23,33 % в контрольній, (р<0,05). Серед захворювань переважно відмічались ураження центральної нервової системи гіпоксично-ішемічного ґенезу, гіпотрофія.

Аналіз перебігу вагітності у обстежуваних жінок показав, що в 1 групі ускладнення гестаційного процесу зустрічались у два-три рази частіше, ніж у 2 та контрольній групах. Так відмічено, що загроза переривання вагітності у цій групі мала місце у 17 (42,5 %) випадках, проти 12 (30,0 %) випадків у 2 групі. Позитивна динаміка відмічена у зменшенні кількості випадків прееклампсії та анемії у вагітних, котрі отримували розроблену нами схему лікувально-профілактичних заходів. В 1 групі фетоплацентарна дисфункція мала місце у 15 (37,5 %) випадках, у 2 групі вагітних цей діагноз встановлений у 5 (12,5 %) випадках, у той час як у контрольній ця патологія не спостерігалась. Як видно з поданих даних, проведена коригуюча терапія дала можливість знизити питому вагу даного ускладнення. До найтяжчих проявів фетоплацентарної дисфункції відноситься затримка розвитку плода. В 1 групі ЗРП діагностовано в 11 (27,5 %) випадках. У 2 групі обстежуваних дане ускладнення мало місце тільки в одному випадку і було пов'язане з тяжким гестаційним пієлонефритом. У контрольній групі випадків ЗРП не спостерігалось. За даними УЗД у терміні 23-28 тижнів в 1 групі була діагностована симетрична форма ЗРП ІІІ ступеню, що поєднувалась з множинними вадами розвитку плода.

У вагітних основної групи вже на ранніх етапах гестації спостерігалась патологія екстраембріональних структур, зокрема: фрагментація і гіпоплазія хоріону, вирівнювання ехогенності хоріальної і амніотичної порожнин та жовточного мішка, гіпоплазія амніону та передлежання хоріону. У комплексній оцінці динаміки розвитку плода було використано УЗ-біометрію. Величина біпарієтального розміру (БПР) голівки плода в 16-22 тижні у вагітних контрольної групи була на 5,41 мм більшою, ніж в 1 групі, (р<0,05) і на 4,18 мм, ніж у 2 групі (р<0,05). Надалі протягом вагітності в 24-28 тижнів показники БПР голівки плода основної групи залишалися нижчими, ніж у контрольній. В 16-22 тижнів вагітності найбільш виражене відставання БПР голівки плода спостерігалося в 1 групі. Показники поперечного діаметру живота (ПДЖ), передньо-заднього діаметру живота (ПЗДЖ) плода у вагітних основної групи також відставали від контрольної протягом усієї вагітності. Аналіз значення довжини стегна (ДС) показав, що в 16-22 тижні у вагітних 1 групи він складав (25,18 0,06) мм, в 2 групі - (27,15 0,02) мм, а в контрольній - (29,94 0,08) мм. Відзначено, що в міру збільшення терміну вагітності ДС поступово наближалась до показників контрольної групи, але не досягла їх розміру. Порівнюючи показники УЗ-біометрії плода у вагітних, пов'язаних з хімічним виробництвом, простежується загальна закономірність: нерівномірний приріст кожного з показників, найбільш виражена затримка росту всіх показників у I половині вагітності. Вищенаведене дозволяє зробити висновок, що термін гестації 16-28 тижнів найбільш критичний для плода з подальшим наростанням фази компенсаторних можливостей у даного контингенту жінок. Результати ультразвукової плацентометрії в терміні 16-22 тижні вагітності свідчили про те, що товщина плаценти в основній групі переважала над показниками контрольної. Причому в контролі вона становила (23,03 0,02) мм, в 1 групі - (24,05 0,07) мм, а в 2 - (23,45 0,07) мм, (р>0,05 між 1 і 2 групами). До терміну 24-28 тижнів вагітності даний показник прогресував і склав в середньому у 1 групі - (29,85 0,09) мм, у 2 групі - (26,52 0,07) мм, (р<0,05 між 1 і 2 групами), а в контролі (25,18 0,08) мм. У цьому ж терміні ріст плаценти в довжину також був більшим в основній групі: 1 - (16,03 0,01) мм, 2 - (15,72 0,02) мм, (р>0,05 між 1 і 2 групами) у порівнянні з контролем (15,02 0,03) мм.

На основі УЗ-дослідження в терміні вагітності 16-28 тижнів ультраструктура плаценти у контрольній групі часто відповідала 0 ст. зрілості в (94,3 0,4) %, у 1 групі - (47,3 0,3) %, у 2 групі - (65,3 0,3) % випадків. З 16-28 тижнів реєструвалися такі маркери: петрифікати в паренхімі плаценти і базальній мембрані, причому в 1 групі - (18,3 0,2) %, а 2 групі - (10,5 0,1) %. Проведені дослідження показали, що у вагітних основної групи уже з 16 тижнів вагітності відбувалося раннє дозрівання плаценти, а після 28 тижнів визначались ознаки субкомпенсації, що, на нашу думку, забезпечували достатній матково-плацентарний кровообіг.

При вивченні КТГ у вагітних, починаючи з терміну 30-32 тижнів, відмічено, що амплітуда акцелерацій у 1 групі порівняно з контролем була знижена і дорівнювала (30,2 ± 1,6) уд./хв, (р<0,05). У 2 групі зниження було незначним що становило (34,5 ± 0,2) уд./хв і відповідало показникам контрольної групи. Також було встановлено зниження БЧСС у 1 групі до (135,18 0,03) уд./хв, у 2 - до (140,02 0,03) уд./хв, (р<0,05), що свідчить про напруження компенсаторних можливостей, спрямованих на оптимізацію оксигенації тканин. В залежності від ступеня порушень у ФПК зменшувалась кількість акцелерацій за 30 хвилин спостереження, що складало в 2 групі до (3,9 ± 0,3) і в 1 групі - (2,9 ± 0,3), тоді як показник контролю становив (5,2 ± 0,3). Середня частота миттєвих осциляцій у контрольній групі дорівнювала (16,4 ± 0,5) уд./хв, в 2 групі зросла до (19,2 ± 0,4) уд./хв, в 1 групі становила (21,2 ± 0,3) уд./хв. Відсоток децелерацій був значно вищий у вагітних 1 групи і становив (38,6 ± 0,2) % , проти (20,5 ± 0,3) % в 2 групі. Частота децелерацій у вагітних контрольної групи становила (24,4 ± 1,1) %. Сумарна середня оцінка КТГ в контролі дорівнювала (9,2 ± 0,3) балів, відповідно 2 групі (6,8 ± 0,4) балів - і в 1 групі (5,7 ± 0,4) балів. У процесі дослідження встановлено, що значної різниці в кардіотокографічних дослідженнях між контрольною групою та групою вагітних, що отримували L-аргінін не спостерігалось.

Оцінка БПП у більшості вагітних основної групи показала наявність ознак дистресу плода. У 17 (42,5%) вагітних 1 групи відмічено підвищену рухову активність плода, в 9 (22,5 %) - зниження дихальних рухів, у 7 (17,5 %) - зниження м'язового тонусу, в 19 (47,5 %) - зменшення кількості навколоплідних вод. Середня оцінка БПП даної групи становила (6,9 ± 0,3) бали. У 12 (30,0 %) жінок 2 групи відмічено зниження або відсутність рухової активності плода, у 7 (17,5 %) - зниження м'язового тонусу, у 4 (10,0 %) - зменшення кількості навколоплідних вод, у 17 (42,5 %) - зниження кількості дихальних рухів. Середня оцінка БПП в даній групі становила (7,9 ± 0,5) балів. Таким чином, ехографічна і кардіотокографічна картина у вагітних 2 групи не відрізнялась від такої в контрольній групі. Жінки основної групи, вагітність у яких велась традиційно, мали високу питому вагу патології фетоплацентарної системи, що нерідко супроводжувалась затримкою розвитку плода.

Наступним етапом було дослідження адаптаційних можливостей організму вагітних, що мали контакт з шкідливими факторами хімічного виробництва. Під час вивчення динаміки процесів ПОЛ було виявлено, що в порівнянні з контролем у 2 групі спостерігалось збільшення концентрації МДА в 1,3, а в 1 групі - в 1,6 рази. При порівнянні досліджуваних груп між собою відмічене достовірне підвищення концентрації МДА в 1,2 рази в 1 групі проти 2 групи. Також відмічено збільшення концентрації ДК у 1 групі в 1,3 рази. Нами був проведений кореляційний аналіз між вмістом у послідах солей важких металів та концентрацією МДА і ДК у крові вагітних. Встановлений позитивний кореляційний зв'язок, коефіцієнт кореляції склав (r=0,85). Під впливом сполук важких металів спостерігається виснаження систем антирадикального та антиперекисного захисту. Так, нами було доведено, що в 1 групі концентрація СОД була достовірно нижча, порівняно з 2 групою і контролем (0,0337 0,0016) Од/мг білка проти (0,0549 0,0036) Од/мг білка і (0,0589 0,0024) Од/мг білка відповідно. Різке зниження активності ферменту свідчить про його блокування, що вказує на посилення процесів ПОЛ під впливом підвищених концентрацій солей ВМ, що зумовлює швидке виснаження ферментативної ланки АОЗ. При вивченні рівня каталази в еритроцитах вагітних 1 і 2 груп нами було відмічено різке її зниження порівняно з контролем відповідно в 2,5 і 2 рази. Проведений кореляційний аналіз дозволив встановити негативний зворотній зв'язок між вмістом солей ВМ в послідах і рівнем активності каталази в організмі вагітних (r=-0,56). В ході дослідження звертали увагу на достовірне зниження рівня токоферолу в крові вагітних 1 і 2 груп порівняно з контролем в 1,5 і 1,2 рази. З метою встановлення взаємозв'язку між рівнем солей важких металів і концентрацією токоферолу в крові вагітних обстежуваних груп нами був проведений кореляційний аналіз. Коефіцієнт кореляції склав (r=-0,78). Таким чином, наведені результати досліджень стану ПОЛ і антиоксидантного захисту стверджують, що підвищення концентрації солей важких металів у виробничому середовищі і, як наслідок, в організмі вагітної веде до накопичення кінцевих продуктів ПОЛ. Хронічна інтоксикація солями важких металів веде до поступової мобілізації з послідуючим виснаженням адаптаційних можливостей АОЗ у вагітних.

Зважаючи на те, що посилення ПОЛ може викликати пошкодження не лише клітинних мембран, але й внутрішньоклітинних структур, ми вивчали стан лізосомальних ферментів (КФ і катепсин Д) у вагітних дослідних груп. КФ в 2 групі була підвищена в 1,4 рази , а у 1 групі - в 2,2 рази в порівнянні з контролем. Концентрація КФ у 1 групі перевищувала таку в 2 групі в 1,5 рази, (р<0,001). Аналогічна тенденція спостерігалась при вивченні іншого протеолітичного ферменту - катепсину Д. Так, у 1 групі жінок концентрація даного ферменту перевищувала в 1,8 рази показник контрольної групи, а в 2 групі спостерігалось перевищення рівня катепсину Д в 1,5 рази. Рівень ЛФ був достовірно вищим у 2 групі (1,330,05) мккат/л та в 1 групі - (1,110,05) мккат/л, порівняно з контрольною - (0,910,02) мккат/л, (р<0,001). Аналогічні тенденції були виявлені і у відношенні рівня біогенних амінів.

Встановлений позитивний кореляційний зв'язок між вмістом солей важких металів у плацентах і концентрацією кислих гідролаз та ЛФ (r=0,57). При цьому виявлена закономірність: чим вище вміст солей ВМ, тим в більшій мірі виражений синдром ліпідної пероксидації і пригнічення системи антиоксидантного захисту, а також підвищення концентрації лізосомальних ферментів, ЛФ і біогенних амінів.

Після проведеної комплексної профілактики ЗРП ми провели оцінку функціонального стану ФПК. Для порівняння були використані ті ж самі показники, що і в попередніх дослідженнях - стан системи ПОЛ-АОЗ, рівня біогенних амінів, протеолітичних ферментів, ЛФ. Отримані результати показали, що у групі жінок, що працювали в галузі виробництва суперфосфату, вагітність у яких велась традиційно, збереглись практично всі негативні тенденції, котрі були виявлені в І триместрі. При аналізі процесів ПОЛ встановлена здатність L-аргініну знижувати його інтенсивність. Він здійснює пряму антиоксидантну дію, що дозволяє інгібувати ПОЛ в мембранах клітин органів-мішеней, у результаті чого зменшується концентрація основних продуктів перекисного окислення ліпідів, припиняється розгалуження ланцюгів вільнорадикального окислення, утримується про- і антиоксидантна рівновага в межах, близьких до оптимальних. Нами доведена здатність L-аргініну стимулювати як ферментативні, так і неферментативні ланцюги АОС. При аналізі активності кислих гідролаз встановлено їх достовірне зниження в два рази, що сприяє зменшенню їх пошкоджуючої дії на клітину.

Аналіз результатів вивчення гормонального статусу вагітних, що контактують з шкідливими факторами хімічного виробництва, в терміні 10-12 тижнів дозволив виявити порушення розвитку хоріону з самих ранніх термінів, про що свідчить низкий рівень ХГ і ПЛ. У 1 і 2 групах рівень ХГ був в 1,3 рази нижчим, ніж у контролі. Виявлено достовірне зниження рівня ПЛ у вагітних першої групи, порівняно з контрольною в 1,38 рази, при відсутності достовірної різниці між 1 і 2 групами. У вагітних, зайнятих у виробництві суперфосфату, відмічено зниження рівня прогестерону: в 1 групі (102,67 ± 8,83) нмоль/л проти (126,90 8,64) нмоль/л у контролі, (р<0,05), відсутня достовірна різниця між показниками 1 і 2 групи, у якої він становив (112,71 ± 8,95) нмоль/л. Це свідчить про наявність істотних змін у синцитіотрофобласті, які виникли під впливом шкідливих чинників. В ранньому фетальному періоді достовірної різниці концентрацій естріолу у вагітних обстежуваних груп не відмічалось. При визначенні вмісту кортизолу виявлено, що його рівень перед початком лікування залишався в межах норми в усіх групах, що досліджувались, але найвищий достовірно зафіксований рівень кортизолу відмічався у хворих основної групи (був у 1,5-1,6 рази вищим ніж в контрольній), що можна пояснити наявністю у цих вагітних хронічного стресу, зумовленого дією несприятливих факторів виробництва на організм.

Після комплексної профілактики ЗРП ми провели оцінку функціонального стану ФПК за вмістом основних гормонів у вагітних основної та контрольної групи в терміні 36 тижнів вагітності. При порівняльному аналізі гормонального профілю вагітних у ІІІ триместрі було встановлено, що рівень плацентарних гормонів у 1 групі був достовірно нижчим, ніж у контрольній та у 2 групі, (р<0,05). Зокрема, рівень ХГ був в 1,3 рази нижчим за показники контрольної групи та в 1,25 разів нижчим від показників 2 групи. Аналогічна тенденція спостерігалась і при дослідженні рівня ПЛ, що в 1 групі був нижчим в 1,6 рази порівняно з контролем та в 1,4 рази у порівнянні з показниками 2 групи.

Таблиця Порівняльна оцінка функціонального стану ФПК вагітних обстежуваних груп у терміні гестації 32-36 тижнів

Встановлено, що в 1 групі рівень прогестерону та естрогенів був в середньому в 1,2-1,6 рази нижчим порівняно з показниками 2 та контрольної групи. Концентрація кортизолу в 1 групі була в 1,2 рази вищою, ніж у контрольній, що свідчило про активацію стресорних адаптаційних реакцій організму у відповідь на вплив шкідливих промислових факторів. Достовірної різниці між показниками 2 і контрольної груп не було.

Таким чином, зміни в гормональному статусі у вагітних 1 групи характеризувались зниженням рівня як фетальних, так і плацентарних гормонів, що свідчить про наявність істотних змін у синцитіотрофобласті, які виникли під впливом шкідливих промислових чинників і сприяли розвитку ФПН. Подальші морфологічні дослідження підтвердили це положення. Як видно з результатів проведених досліджень, у групі вагітних, котрі отримували комплексну профілактику ЗРП з застосуванням L-аргініну, показники гормонального статусу практично не відрізнялись від таких у вагітних контрольної групи. Суттєва різниця свідчить про ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу, що дозволяє гальмувати перехід стадії компенсаторних можливостей ФПК в декомпенсовану стадію.

Нами були вивчені середні показники вмісту ВМ у плацентах породіль обстежуваних груп. В результаті дослідження було виявлено, що середній вміст Со у 1 групі становив (0,75 ± 0,02) мг/кг, у 2 групі - (0,31 ± 0,03) мг/кг. Вміст Cd у 1 групі - (0,0058 ± 0,0003) мг/кг, у 2 групі - (0,0014 ± 0,0009) мг/кг. Pb - у 1 групі - (0,200 ± 0,005) мг/кг, у 2 групі - (0,090 ± 0,004) мг/кг. У контрольній групі даних про вміст ВМ - Со, Pb у послідах не виявлено, вміст Cd - 0,0012 ± 0,0005 мг/кг. Таким чином, під впливом комплексного лікування вдалося зменшити концентрацію ВМ у плаценті і тим самим знизити ризик розвитку фетоплацентарної дисфункції. При морфологічному вивченні послідів жінок, зайнятих у сфері виробництва суперфосфату, виявлено істотні зміни. На фоні вираженого набряку всіх відділів посліду, гідропічної дистрофії та колікваційного некрозу децидуальної оболонки відзначалося порушення дозрівання ворсинчастого хоріону, посилення інволютивних процесів, вираженої лімфоплазмоцитарно-макрофагальної реакції. Аналіз результатів морфологічного дослідження плаценти у обстежуваних після проведеної традиційної профілактики ЗРП показав, що в плацентах частіше зустрічалось пошкодження структур, рідше - адаптаційні та компенсаторно-пристосувальні процеси. Слід зазначити, що ці зміни в плаценті відбуваються в результаті тимчасового покращення кровотоку на фоні часткової корекції стану спіральних артерій під впливом комплексу препаратів вазоактивної дії. У той же час у групі вагітних, що отримували L-аргінін у комплексній профілактиці ЗРП, поряд з помірно вираженими гемодинамічними змінами чітко виявлені компенсаторно-адаптаційні процеси (зростання кількості термінальних ворсин, синцитіокапілярних мембран, синцитіальних вузликів і бруньок), особливо по периферії плаценти, що свідчить про позитивний вплив рекомендованого лікувально-профілактичного комплексу на метаболічні процеси в тканинах плаценти.

Порівняльна характеристика динаміки процесів ПОЛ та АОЗ у вагітних, показників гормонопродукуючої функції ФПК, даних ультразвукової фетометрії, плацентометрії, дослідження біофізичного профілю плода та доплерометричних параметрів материнсько-плодового кровотоку, КТГ, а також морфофункціональної структури послідів, вмісту в їх тканинах важких металів дозволяє зробити висновок про те, що комплекс шкідливих факторів хімічного виробництва негативно впливає на перебіг гестаційного процесу, зумовлює ряд функціональних порушень в організмі вагітної і плода, що призводить до затримки його розвитку.

Патологія під час пологів була виявлена у 1 групі в два рази частіше, ніж у жінок 2 групи. Відсутня достовірна різниця в кількості нормальних пологів між 2 групою і контролем. У якості ускладнень перебігу пологів відмічено передчасний розрив плодових оболонок, що спостерігався у 13 (32,5%) випадках у вагітних 1 та в 7 (17,5 %) випадках в 2 групі. При аналізі термінів родорозрішення було встановлено, що всі пологи у жінок 2 групи були терміновими, тоді як в 1 групі у 5 (12,5 %) випадках мали місце передчасні пологи. Дистрес плода під час пологів був відмічений у 5 (12,5 %) вагітних 1 групи та в одному випадку в 2 групі, в якому був зумовлений передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти. Аномалії пологової діяльності зустрічались в 1 групі в 1,5 рази частіше, ніж в 2, і характеризувались первинною та вторинною слабкістю пологової діяльності, яка вимагала медикаментозної корекції в процесі пологів. Ця патологія відмічена у 12 (30,0 %) жінок 1 групи і в 7 (17,5 %) - у 2 групі, що перевищувало аналогічний показник у контрольній групі - 4 (13,3 %) випадки, в 1 групі з приводу первинної слабкості пологової діяльності в одному випадку було проведено кесарський розтин. Оперативна допомога в пологах застосовувалась у 9 (22,5 %) вагітних 1 групи, з них у 5 (12,5 %) випадках пологи завершились операцією ургентного кесарського розтину. У 2 групі кесарський розтин був проведений у 2 (5 %) випадках, один з них ургентний з приводу передчасного відшарування плаценти. Отримані дані свідчать про первинний характер екологічно зумовленої фетоплацентарної дисфункції і залежності її тяжкості від вмісту солей важких металів у послідах.

Нами були обстежені 40 новонароджених від матерів 1 та 40 - 2 групи, а також 30 новонароджених контрольної групи. Аналіз фізичного розвитку дітей показав, що середньостатистичні значення ваги і зросту новонароджених від матерів основної та контрольної груп істотно відрізнялись. Діти, які народилися від матерів основної групи з клінічними проявами фетоплацентарної дисфункції, після проведеного лікування у 1 групі мали в середньому вагу тіла (3250 ± 220) г при зрості (51,04 ± 0,02) см, у 2 групі відповідно (3380 ± 195) г при зрості (53,03 ± 0,01) см, а в контрольній групі - (3580 ± 200) г, при зрості (54,02 ± 0,02) см. Установлено достовірне зниження росто-вагового коефіцієнту у новонароджених основної групи порівняно з контрольною, (р<0,05).

Оцінка за шкалою Апгар на 1 хвилині у контрольній групі становила (8,42 0,16) бали, у 1 групi (7,91 0,17) бали; у 2 групi (8,46 0,08) бали, (р<0,05 між 1-2 та контрольною групою). На 5 хвилині: контрольна група - (8,6 0,11); 1 група - (7,9 0,11); 2 група - (8,5 0,08), (р<0,05 у порівнянні між 1-2 та контрольною групою). Захворюваність також була вищою у новонароджених від матерів основної групи, порівняно з контрольною: в 1 групі - 12 (30,76 %), у 2 - 3 (7,5 %), в контрольній - 1 (3,33 %) випадок. Гіпотрофія займала одне з провідних місць в структурі захворюваності новонароджених основної групи: у 1 групі в 11 (28,2 %) випадках, в 2 групі - у одного (2,5 %) новонародженого, в контрольній такі випадки відсутні.

У дітей, народжених вагітними, що працювали на хімічному виробництві, відмічалось порушення постнатальної адаптації, при чому 5 (12,82 %) новонароджених 1 групи та один (2,5 %) з 2 групи потребували спостереження і лікування в палаті інтенсивної терапії, 10 (25,64 %) новонароджених 1 групи мали відхилення в неврологічному статусі, частіше всього у вигляді синдрому підвищеної нервово-рефлекторної збудливості - 6 (15,38 %) новонароджених; синдрому пригнічення - 2 (5,12 %), гіпертензивного синдрому - 1 (2,56 %), а також синдрому вегето-вісцеральних дисфункцій - 1 (2,56 %), (р<0,05 між 1 та 2 групою). Характерно, що клінічні симптоми перинатальної енцефалопатії у цих дітей відмічались уже в першу добу життя, тяжкість клінічних проявів відповідала ступеню порушення мозкового кровотоку. Окрім змін з боку ЦНС, у 5 (12,82 %) дітей 1 групи спостерігався синдром дихальних розладів у вигляді ателектазів, хвороби гіалінових мембран, пневмопатій, що свідчить не тільки про загальну незрілість організму дітей з ЗРП, але й про незрілість легень. Підсумовуючи вищезазначене, слід відмітити, що у немовлят, що народилися від матерів, зайнятих у виробництві суперфосфату, з клінічними ознаками ФПД, відмічається зниження росто-вагового коефіцієнту, порушення постнатальної адаптації, відхилення в неврологічному статусі. Оцінка цих новонароджених за шкалою Апгар виявляє наявність середньо-тяжкого та тяжкого ступенів асфіксії. Захворюваність новонароджених у жінок, зайнятих у виробництві суперфосфату, також значно вища, ніж у тих, котрі не контактували з хімічним виробництвом.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове наукове вирішення завдання щодо зниження частоти порушень стану плода і новонародженого та перинатальної захворюваності у жінок, зайнятих у хімічному виробництві. Завдяки проведеним гігієнічним та клініко-лабораторним дослідженням, можна зробити наступні висновки:

1. За даними ретроспективного аналізу та проведених нами досліджень встановлено, що перебіг вагітності, пологів, стан плода і новонародженого у жінок, зайнятих у виробництві суперфосфату, супроводжувався високою частотою ускладнень: загрозою переривання вагітності - (42,5 %), фетоплацентарною дисфункцією - (37,5 %), затримкою розвитку плода - (27,5 %), дистресом плода - (17,5 %), аномаліями пологової діяльності - (30,0 %), високим рівнем перинатальної захворюваності - (30,76 %), що у 2-3 рази перевищує показники у жінок з фізіологічним перебігом гестації. Частота цих ускладнень прямо пропорційна виробничому стажу.

2. У жінок, які мали контакт з шкідливими факторами виробництва суперфосфату, виявлено посилення процесів перекисного окислення ліпідів, що виражене у збільшенні вмісту його кінцевих продуктів: малонового діальдегіду в 1,6 рази та дієнових кон'югатів в 1,3 рази, пригнічення антиоксидантної системи (зниження рівня каталази та супероксиддисмутази в 2,5 рази), зростання рівня лізосомальних ферментів кислої фосфатази у 2,2 рази і катепсину Д у 1,8 рази у порівнянні з показниками здорових вагітних у цьому ж терміні.

3. Визначені ультразвукові критерії ранньої діагностики затримки розвитку плода: невідповідність діаметра плідного яйця гестаційному терміну, фрагментація і гіпоплазія хоріону, гіпоплазія амніону, вирівнювання ехогенності хоріальної і амніотичної порожнин та жовточного мішка, низьке розташування та часткове відшарування плідного яйця, поява маловоддя в ранніх термінах вагітності.

4. У вагітних, зайнятих у хімічному виробництві, при проведенні дослідження біофізичних параметрів матково-плацентарного кровоплину виявлено порушення формування низькорезистентного судинного опору, підвищення індексів судинної резистентності в маткових артеріях і артеріях пуповини в 1,3-1,6 рази, що призводить до затримки розвитку плода (27,5 %) та дистресу плода (17,5 %).

5. За даними морфологічних досліджень, тривалий контакт з шкідливими виробничими факторами веде до накопичення в організмі вагітних важких металів (Со, Cd, Pb), викликає порушення дозрівання ворсинчастого хоріону, посилення інволютивних процесів у плаценті, гідропічної дистрофії та колікваційного некрозу, розвиток імунопатологічних реакцій у вигляді збільшення відносного об'єму фібриноїдної субстанції і вираженою лімфоплазмоцитарно-макрофагальною реакцією, супроводжується зниженням рівнів хоріонічного гонадотропіну на 23 % і плацентарного лактогену на 20 % та значними гемодинамічними порушеннями у функціональній системі «мати-плацента-плід».

6. Розроблений алгоритм пренатальної підготовки жінок, зайнятих у виробництві суперфосфату, зменшення контакту вагітних з несприятливими виробничими факторами на ранніх термінах, використання науково обґрунтованого лікувально-профілактичного комплексу із застосуванням донаторів оксиду азоту призводить до зниження частоти ускладнень перебігу вагітності, порушень стану плода і новонародженого (зменшення частоти загрози переривання вагітності в шість разів - з (47,5 %), до (7,5 %), фетоплацентарної недостатності в три рази - з (37,5 %) до рівня (12,5 %), затримки розвитку плода більш як у 10 разів - з (27,5 %) до (2,5 %), дистресу плода у сім разів - з (17,5 %) до (2,5 %).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Вагітних, пов'язаних з виробництвом суперфосфатних добрив, необхідно виділяти в групу високого ризику затримки розвитку плода, фетоплацентарної дисфункції, гестозів, анемії, невиношування, перинатальної патології. Цей контингент вагітних підлягає виведенню з технологічного процесу.

2. Для профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, зайнятих у виробництві суперфосфату, за три-шість місяців до планування вагітності слід проводити преконцепційну підготовку шляхом прийому фолієвої кислоти по 0,2 г два рази на добу, ентеросгелю до 15 г 2-3 рази на добу, а також L-аргініну аспартату по 5 мл 3 рази на добу перорально двотижневим курсом.

3. Поява характерних змін при кардіотокографічному дослідженні (зниження базальної частоти серцевих скорочень і амплітуди акцелерацій на фоні збільшення кількості децелерацій), та ультразвукових маркерів (перша ступінь зрілості плаценти до 20 тижнів вагітності, розширення міжворсинчастих просторів у поєднанні із зменшенням біпарієтального розміру < 45 мм, окружності голівки < 158 мм, довжини стегна < 26 мм ) є раннім критерієм розвитку фетоплацентарної дисфункції.

4. Вагітним, пов'язаних з виробництвом суперфосфатних добрив, рекомендовано проводити курси лікувально-профілактичних заходів в терміні 12-16, 24-28 та 32-36 тижнів вагітності з використанням ентеросгелю по 15 г 2-3 рази на добу, L-аргініну аспартату по 5 мл 3-4 рази на добу, або по 100 мл один раз на добу внутрішньовенно двотижневими курсами.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ