Магнітолазеротерапія в медичній реабілітації дітей з рецидивним бронхітом на санаторно-курортному етапі

Наукове обґрунтування і розробка методів низькоенергетичної фізіотерапії (магнітолазеротерапії) та методів її застосування на санаторно-курортному етапі медичної реабілітації дітей у фазі ремісії із зон радіонуклідного забруднення Республіки Беларусь.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2015
Размер файла 87,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Кримська республіканська установа "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєчєнова"

УДК 616.233-002-053.2:615.83/.84

14.01.33 - Медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

МАГНІТОЛАЗЕРОТЕРАПІЯ У МЕДИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ З РЕЦИДИВНИМ БРОНХІТОМ НА САНАТОРНО-КУРОРТНОМУ ЕТАПІ

Криворучко Сергій Григорович

Ялта-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ України на базі лікувальних закладів профспілок Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця"

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Фісенко Людмила Іванівна, заступник. голови правління з медичних питань ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Владимиров Олександр Аркадійович, професор кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології НМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України

- доктор медичних наук, професор Каладзе Микола Миколайович, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України

Захист відбудеться 11 грудня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 Кримської республіканської установи "НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. Сєчєнова" МОЗ України.

Поштова адреса: 98603, вул.. Мухіна, 8 м. Ялта АР Крим.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримської республіканської установи "НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. Сєчєнова" МОЗ України, за адресою: 98603, вул.. Мухіна, 8 м. Ялта АР Крим.

Автореферат розісланий " 8 " листопада 2008 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доцент П'янков О.Ф.

Анотації

Криворучко С.Г. Магнітолазеротерапія в медичній реабілітації дітей з рецидивним бронхітом на санаторно-курортному етапі. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 - медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. Кримська республіканська установа "НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. Сєченова" МОЗ України, Ялта, 2008.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню і розробці методів низькоенергетичної фізіотерапії (магнітолазеротерапії) і її застосуванню на санаторно-курортному етапі медичної реабілітації дітей з РБ у фазі ремісії із зон радіонуклідного забруднення, у фазі ремісії. За санаторно-курортних умов проведено клініко-лабораторне та діагностико-інструментальне обстеження 118 дітей 12-14 років з РБ до та після лікування з використанням трьох програм медичної реабілітації і 30 здорових школярів відповідного віку. Показано, що комплексне використання базисного санаторно-курортного лікування і магнітолазеротерапії призводить до поліпшення клінічного і вегетативного статусу дітей, функції зовнішнього дихання, зростання кардіореспіраторних резервів, підвищення рівня неспецифічної резистентності організму дітей. За показниками стійкості ремісії встановлено, що досягнуті позитивні ефекти зберігаються у віддаленому періоді - до 1 року.

Ключові слова: діти, рецидивний бронхіт, медична реабілітація, магнітолазерна терапія.

Криворучко С.Г. Магнитолазеротерапия в медицинской реабилитации детей с рецидивирующим бронхитом на санаторно-курортном этапе. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33 - медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология. Крымское республиканское учреждение "НИИ физических методов лечения и медицинской климатологии им. И.М. Сеченова", Ялта, 2008.

Диссертация посвящена научному обоснованию и разработке методов низкоэнергетической физиотерапии (магнитолазеротерапии) и ее применению на санаторно-курортном этапе медицинской реабилитации детей с рецидивирующим бронхитом в фазе ремиссии. Проведено клинико-лабораторное и диагностико-инструментальное обследование 118 детей 12-14 лет с рецидивирующим бронхитом до и после лечения в санаторно-курортных условиях с применением стандартной базисной программы (I программа) и программ (II и III) с использованием магнитолазеротерапии. При исследовании детей использовали кардиоинтервалографию, спирографию, методы оценки общей неспецифической резистентности (лейкоцитарные индексы, определение типа микрокристаллизации слюны). Кроме этого применяли пунктурную диагностику по Накатани, которая, по данным исследования значительно расширяет возможности установления функционального состояния различных систем организма и позволяет индивидуализировать программу медицинской реабилитации и, тем самым, способствовать повышению эффективности санаторно-курортного лечения. Результаты сравнивались с данными обследования 30 здоровых детей-школьников соответствующего возраста. Магнитолазеротерапию применяли, воздействуя на биологически активные точки - регулирующая пунктурная физиотерапия (II программа) и на рефлексогенные зоны (III программа). Показано, что введение магнитолазеротерапии в комплекс медицинской реабилитации значительно повышает эффективность лечения, способствуя улучшению клинического и вегетативного статуса детей, ускоренной и более полной нормализации функции внешнего дыхания, достижению высокого уровня общей неспецифической резистентности, тем самым обеспечивая улучшение адаптационных возможностей организма и повышение саногенетических механизмов у детей с рецидивирующим бронхитом. По данным катамнестического анамнеза показано, что комплексное воздействие общепринятых программ медицинской реабилитации детей с рецидивирующим бронхитом на санаторно-курортном этапе, включающих магнитолазеротерапию, способствует более продолжительной ремиссии - достигнутые положительные эффекты сохраняются на протяжении 1 года. Проведенная оценка общей эффективности лечения по обобщенным данным анализа результатов воздействия использованных программ на состояние отдельных систем, продемонстрировала, что самая высокая эффективность достигается в случае применения в комплексном лечении магнитолазеротерапии (79,8 % для II программы и 76,7 % для III) и заметно меньшая (47,2 %) при использовании только базисного лечения. Применение магнитолазеротерапии в комплексных программах медицинской реабилитации особенно показано при нарушении вегетативного гомеостаза, являющегося одним из пусковых моментов в развитии бронхо-легочных заболеваний.

Ключевые слова: дети, рецидивирующий бронхит, медицинская реабилитация, магнитолазерная терапия.

S.G. Krivoruchko. Magnetic-Laser Therapy in Medical Rehabilitation of Children with Recursive Bronchitis at Sanatorium-Recreation Stage. - Manuscript.

Dissertation for obtaining of scientific degree of Candidate of Medical Sciences of specialty 14.01.33 - health-resort and physiotherapy. Crimean Republic Institution " Scientific Research Institute of of physical methods of treatment and medical climatology named after I.M. Sechenov", Jalta, 2008.

The Dissertation deals with scientific substantiation and development of the means of recreation and sanatorium-health-resort treatment of children from the areas of radio-nuclide contamination with recursive bronchitis at the remission stage, using techniques of low-energy physiotherapy - magnet-laser-therapy - in the comprehensive standard basic therapy. Under sanatorium-health-resort conditions, 118 children of 12 to 14 years of age with recursive bronchitis at the remission stage, before and after different schedules of medical rehabilitation treatment, and 30 healthy school children of the corresponding age were examined using clinical-laboratory and diagnostic-instrumental techniques. It has been shown that complex usage of basic therapy and magnet-laser therapy leads to better clinical and vegetative status of the children, improved function of external respiration, increase in cardio-respiration reserves, and increase of the level of nonspecific resistance of the children organism. According to the remission stability indices, it has been found that achieved positive effects remain in the remote period over 6 months after treatment.

Key words: children, recursive bronchitis, magnet-laser therapy.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Згідно з сучасними даними патологія органів дихання у дітей становить 40-60 % у загальній структурі захворюваності (А.Ф. Мозалевський, 1996; А.Н. Кокосов, 2000; В.Т. Майданник, 2003; В.И. Алекса, 2005; Н.А. Арлеев, 2005; C. Davidson et al., 2002). Особливо висока медико-соціальна значущість рецидивних бронхітів (РБ) у дітей. Несприятливі екологічні та соціально-економічні умови, що склалися в Україні, призводять до зростання кількості дітей з хронічними захворюваннями органів дихання (Ю.К. Больбот та ін., 1998; Н.Н. Каладзе, Л.Ш. Дудченко, 2002; М.В. Лобода та ін., 2002; Ю.Г. Антипкін, 2005).

Відповідно до Міжнародного Консенсусу з діагностики та лікування рецидивного бронхіту основою розвитку бронхоконстрикції і бронхообструкції є хронічний запальний процес дихальних шляхів, зростання тютюнопаління, наявність у повітрі шкідливих полютантів. Відомо, що у дітей, функціональні системи яких лабільні і вразливі до впливу несприятливих чинників зовнішнього середовища, відбувається складний патологічний процес становлення і хронізації захворювань на рецидивний бронхіт (В.В.Єжов та ін., 2002, Т.В. Голубова, 2003; С.Я. Ормат та ін., 2004; С.В. Рагинский та ін., 2004; М.В. Лобода та ін., 2005; М.С. Регеда, І.М. Данилик, 2005; И.И. Сахарчук та ін., 2005; J.A. Bellanti, 1999; R. Tuttle, D. Becker, 2000). Важливу роль у патогенезі РБ відіграє стан вегетативної нервової системи (ВНС), психоемоційної і ендокринно-імунної систем з урахуванням росту організму (А.М. Вейн, 2003; В.Г. Майданник та ін., 2000; А.А. Шершенова та ін., 2005).

Періодичні загострення РБ змушують лікаря застосовувати потужні протизапальні засоби, які, не усуваючи можливості рецидивів, створюють водночас умови для алергізації організму дитини і зниження ефективності адаптаційно-пристосувальних механізмів. Тому медична реабілітація, що спрямована на нормалізацію функції зовнішнього дихання, зростання адаптаційно-компенсаторних резервів дитячого організму, запобігання рецидивів захворювання набуває особливого значення. На сьогодні розроблені стандарти лікування дітей, хворих на РБ, на санаторно-курортному етапі, що включають кліматотерапію, оздоровчий режим, дієтотерапію, ЛФК, психотерапію та фізіотерапевтичні методи (Е.О. Колесник та ін., 2003).

Базисний курс медичної реабілітації суттєво поліпшує стан хворих, однак у значної кількості дітей у подальшому спостерігаються повторні загострення патологічного процесу з ураженням різних органів і систем. Однією з причин недостатньої ефективності лікування на санаторно-курортному етапі є порушення принципу диференційованого підходу до призначення лікувальних засобів на основі визначення у кожного хворого клініко-лабораторними, інструментальними та спеціальними методами стану не тільки дихальної системи, але й імунної, вегетативної, ендокринної систем тощо. Однак в умовах санаторного закладу здійснити таку комплексну діагностику здебільшого не вдається. Тому актуальним є використання поряд з широко відомими, інших простих і доступних методів діагностики.

З огляду на вищезазначене привертає увагу метод електропунктурної діагностики за Накатані (Н.В. Чухраев та ін, 2002), що дає змогу оцінити особливості патологічного процесу і зумовлює план дій лікаря, а також методи оцінки неспецифічної загальної резистентності (НЗР) за лейкоцитарними індексами (Л.Х. Гаркави та ін., 1996) та типом мікрокристалізації слини (П.А. Леус та ін., 2004). Зниження НЗР та порушення вегетативного статусу, характерні для хронічних бронхо-легеневих захворювань, особливо у дітей з екологічно несприятливих регіонів. Відсутність у стандартах лікування засобів нормалізації вегетативного гомеостазу, є однією з причин недостатньої ефективності реабілітації. Враховуючи згадані вище ускладнення, до яких часто призводить призначення лікарських препаратів, важливого значення в лікуванні і особливо у реабілітації набувають немедикаментозні методи.

Одним з таких методів є магнітолазеротерапія (МЛТ), що сприяє зростанню захисних можливостей організму за рахунок резервних пристосувальних реакцій і стимуляції саногенетичних механізмів (М.А. Хан та ін., 2003; О.Г. Ущенко, 2002; В.С. Ткачишин, 1996; О.П. Панченко, 2006). МЛТ, що здійснюється за пунктурними чи зональними методиками, поєднує можливості впливу на загальні, неспецифічні механізми адаптації і на окремі функціональні системи в яких відбуваються порушення (А.Я. Осин та ін., 1988; Л.Х. Гаркави та ін., 1996; М.В. Лобода та ін., 2002; Н.Н. Каладзе, Л.Ш. Дудченко, 2002). Поєднання базисної санаторно-курортної терапії з МЛТ має підвищити ефективність медичної реабілітації дітей з РБ.

Однак методичні підходи для індивідуалізованого застосування МЛТ у комплексному лікуванні та реабілітації дітей, хворих на РБ, досі не розроблені, а даних про ефективність застосування МЛТ у реабілітації таких дітей на санаторно-курортному етапі нами не виявлено. Нез'ясованими залишаються питання щодо можливостей засобами низькоінтенсивної фізіотерапії коригування адаптаційних, зокрема вегетативних реакцій.

Значна поширеність РБ при недостатній ефективності існуючих лікувальних засобів зумовлює актуальність вивчення проблеми використання МЛТ у комплексних програмах медичної реабілітації хворих дітей на санаторно-курортному етапі.

Це положення було початковою і робочою гіпотезою дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планом НДР Українського НДІ медичної реабілітації та курортології "Комплексна реабілітація дітей з туберкульозною інтоксикацією та захворюваннями органів дихання" і присвячена розробці методів профілактики та відновлювального лікування хворих з патологією різних органів та систем з використанням природних та преформованих фізичних чинників (№держреєстрації 0101U0020950).

Мета роботи: підвищення ефективності медичної реабілітації дітей з РБ на санаторному етапі шляхом застосування розроблених методик магнітолазерної терапії в комплексі відновлювального лікування.

Завдання дослідження:

На основі комплексного клінічного, електрофізіологічного та лабораторних методів дослідження, показників функції зовнішнього дихання, вивчити особливості перебігу РБ у дітей, визначити реактивність вегетативної нервової системи у цих хворих та стан загальних неспецифічних адаптаційних реакцій.

Розробити методики магнітолазеротерапії дітей, хворих на РБ, в залежності від клінічного перебігу захворювання, показників стану ВНС та адаптаційних реакцій.

Провести порівняльну оцінку даних електропунктурної діагностики, показників функції зовнішнього дихання, вегетативного статусу, адаптаційних реакцій дітей з РБ після застосованих програм медичної реабілітації, що включають зональну чи регулюючу пунктурну МЛТ.

Провести комплексну оцінку ефективності відновлювального лікування дітей з РБ на санаторно-курортному етапі за умов стандартної базисної терапії та її поєднання з МЛТ у процесі основного курсу лікування та в катамнезі.

Провести оцінку безпосередніх та віддалених результатів використання медично-реабілітаційних схем у дітей з РБ.

Об'єкт дослідження: рецидивний бронхіт.

Предмет дослідження: розробка програм медичної реабілітації дітей з РБ із застосуванням магнітолазеротерапії і оцінка їх ефективності.

Методи дослідження: клінічні, електрофізіологічні, лабораторні, інструментально-діагностичні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі проведених клініко-функціональних досліджень отримані нові дані про особливості впливу зональної і пунктурної регулюючої МЛТ при РБ у дітей.

Вперше виявлена багатопланова дія розроблених методик МЛТ на головні - психо-нейро-імунно-ендокринні - патогенетичні ланки механізму розвитку РБ у дітей.

Встановлено, що зональна МЛТ передусім усувала обструктивні явища дихальних шляхів, тоді як регулююча пунктурна МЛТ насамперед сприяла прискоренню нормалізації показників стану ВНС.

Доведено, що для отримання цілеспрямованого лікувального ефекту із застосуванням необхідної методики МЛТ, крім ретельного клінічного обстеження, необхідно вивчення стану ВНС з використанням стандартного вегетативного тесту - електропунктурної діагностики (ЕПД).

Встановлено, що диференційоване застосування МЛТ на фоні базисної санаторної терапії сприяло поліпшенню клінічних симптомів бронхіальної прохідності, вегетативного статусу та адаптаційних реакцій у дітей з РБ.

Показано також, що низькоінтенсивна МЛТ має значний саногенетичний вплив: після курсу базисної санаторної медичної реабілітації в поєднанні з МЛТ протягом року відсутні загострення основного захворювання, спостерігається стабільність функції зовнішнього дихання, показників вегетативного статусу та загальних адаптаційних реакцій.

Науково-практичне значення роботи. Розроблено конкретні методики МЛТ для застосування у хворих дітей РБ на санаторно-курортному етапі.

Визначено параметри магнітолазерного випромінення (потужність магнітного поля і лазера, частотна модуляція та ін.) і оптимальне сполучення зон впливу на підставі проведення ЕПД. Використання розробленої програми знижує ймовірність хронізації патологічного процесу, забезпечує гармонізацію вегетативного статусу і стану системи зовнішнього дихання, загальних неспецифічних адаптаційних реакцій. Обраний діагностичний підхід - функціональні показники пунктурних точок в поєднанні з методами оцінки стану неспецифічної загальної резистентності дитячого організму та інструментальними методами оцінки системи дихання і вегетативного статусу дає змогу оптимізувати і диференційовано підійти до здійснення реабілітаційних заходів з використанням МЛТ.

Особистий внесок здобувача. Планування етапів дослідження проведено разом з науковим керівником. Автор особисто проаналізував вітчизняну та зарубіжну наукову літературу за темою дисертаційної роботи, визначив методи вирішення поставлених завдань, розробив програми медичної реабілітації дітей з РБ на санаторно-курортному етапі, що включають застосування магнітолазеротерапії, провів клінічні дослідження з використанням сучасних методик, оволодів необхідними аналітичними та статистичними методами обробки одержаних результатів. Автором самостійно проведена статистична обробка отриманих даних з аналізом результатів дослідження та їх узагальненням, сформульовані висновки.

У наукових працях, що виконані у співавторстві, здобувачеві належить організація і проведення запланованих обстежень дітей з РБ спеціальними діагностико-інструментальними і лабораторними методами дослідження та аналіз одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на VI науково-практичній конференції з міжнародною участю "Кліматолікування, ЛФК, механотерапія в комплексному санаторно-оздоровчому лікуванні (Євпаторія; 2005); ІІІ національному конгресі фізіотерапевтів та курортологів (Ялта, 2006); проблемній раді "Укрпрофоздоровниця"; кафедрі медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології НМАПО ім. П.Л. Шупіка та засіданні клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології.

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 15 наукових праць, з них 11 у профільних наукових виданнях та патент, 3 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація, складається з вступу, огляду літератури, основної частини, яка містить 3 розділи, що відображують використані методичні підходи, результати власних досліджень та їх обговорення, висновків та списку використаних літературних джерел. Дисертація викладена на 181 сторінці машинопису, ілюстрована 23 рисунками та 19 таблицями. Покажчик літератури включає 261 посилання.

Основний зміст роботи

Матеріал, методи дослідження та програми медичної реабілітації. Всього було обстежено 148 дітей віком від 12 до 14 років, які були розподілені на чотири групи відповідно до застосованих програм медичної реабілітації:

– перша група (n=30) - контрольна (практично здорові діти);

– друга група (n=40) - діти, хворі на РБ, що проходили медичну реабілітацію з використанням тільки базисної терапії;

– третя група (n=40) - діти, хворі на РБ, що проходили медичну реабілітацію з використанням базисного лікування і регулюючої пунктурної терапії з застосуванням магнітолазеротерапії;

– четверта група (n=38) - діти, хворі на РБ, що проходили медичну реабілітацію з використанням базисного лікування та магнітолазерної терапії з впливом на рефлексогенні зони.

Програми медичної реабілітації

I Базисна терапія використана в другій групі хворих дітей і включала стандартні методи санаторно-курортного лікування дітей з РБ: дієту (стіл № 5), збагачену білком, вітамінами та мікроелементами; ЛФК, зокрема китайської оздоровчої гімнастики "тайцзи"; масаж шийно-комірцевої зони та спини; ігри на свіжому повітрі, екскурсії; інгаляцію мінеральною лужною водою; ароматерапію; електрофорез (ZnSO4 та CuSO4).

II. Окрім базисної терапії використовували методи регулюючої пунктурної фізіотерапії, що включали дію МЛТ на БАТ після проведення ЕПД за Накатані. Діти з РБ, які проходили медичну реабілітацію за цією програмою склали 3 групу.

III. Окрім базисної терапії використовували МЛТ із впливом на рефлексогенні зони, що через сегментарно-вегетативні структури регулюють функціональний стан органів дихання та ВНС (четверта група).

Усі діти, які перебували в санаторії "Тетерів", мали уточнений діагноз "рецидивний бронхіт в стадії ремісії" і були обстежені загально-клінічними та лабораторними методами. Клінічний статус дітей оцінювали за допомогою формалізованої шкали оцінки в балах. Стан ВНС (симпатикотонія, парасимпатикотонія, ейтонія) визначали за клінічною шкалою А.М. Вейна у балах. Для визначення типу вегетативної регуляції використовували також кардіоінтервалографію (КІГ) - система CardioLab+ (ХАІ; Україна). Визначали моду, амплітуду моди (АМо), варіаційний розмах (ДХ), індекс напруження (ІН) за Р.М. Баєвським (Р.М. Баевский та ін., 1984).

Показники функції зовнішнього дихання вивчали методом спірографії ("Спіроком"; ХАІ, Україна), визначаючи життєву ємність легень (ЖЄЛ), форсовану життєву ємність легень (ФЖЄЛ), дихальний об'єм, максимальну вентиляцію легень (МВЛ), ОФВ 1, - об'єм форсованого видиху за 1 секунду, пікову об'ємну швидкість (ПОШ) та максимальну об'ємну швидкість видиху на різних рівнях ЖЄЛ (МОШ 25, МОШ 50, МОШ 75), індекс Тіффно (ІТ) тощо, порівнюючи їхні значення з нормованими у %.

Одним з підходів до оцінки стану дитини у процесі медичної реабілітації було визначення неспецифічних адаптаційних реакцій за лейкоцитарними індексами: L1 та L2. Перший з них (L1) визначається як відношення кількості лімфоцитів до кількості нейтрофілів (Л.Х. Гаркави та ін., 1996, 2002), другий (А.Я. Осин, 1987) - як співвідношення малих лімфоцитів до незрілих нейтрофілів (L2) -відображає стан клітинного та гуморального імунітету. Окрім цього визначали тип мікрокристалізації слини (МКС) (П.А. Леус та ін., 2004).

Режими проведення МЛТ коригували з урахуванням клініки (бальна шкала) та даних ЕПД (стандартний вегетативний тест), одержаних за допомогою апарату "МИТ-1 ЭПД", що давало змогу оцінити стан функціональних систем організму (енергетичних каналів). Визначали відхилення одержаних значень від меж фізіологічного коридору - "Ріодораку": у разі їхнього зниження впливали червоним діапазоном лазерного випромінення на відповідні БАТ, а у випадку збільшення використовували інфрачервоний діапазон на дещо інші БАТ.

При зональній МЛТ параметри і зони впливу були такими: червоний діапазон (л = 0,65 мкм) за щільності потужності 5-10 мВт/см 2 та частоті 1,2 Гц із впливом на проекцію верхівки легень; інфрачервоний (л = 0,89 мкм) за щільності потужності 5-10 мВт/см 2 та частоті 7,6-8,0 Гц на шийно-комірцеву зону та міжлопаткову ділянку, а також проекцію верхніх шийних симпатичних вузлів. Потужність магнітного поля регулювали у межах 10-40 мТл, а частотні параметри впливу відповідали частоті лазерного випромінення (1-10 Гц). Сумарна енергія низькоінтенсивного лазерного випромінення на одну зону не перевищувала 5 Дж/см 2. Використовували 7-10 сеансів на курс лікування, яке здійснювали за допомогою апарату "МИТ-11" (Україна).

Регулюючу пунктурну фізіотерапію із застосуванням МЛТ проводили за допомогою апарата "МИТ-1 МЛТ" з урахуванням даних щодо вегето-судинної дисфункції. У разі симпатикотонії впливали на точки Т 14-20-26, VB20-21, V23,40, TR5, а парасимпатикотонії - на J3-4, E36, RP4-6-9, MC6. Технічні характеристики впливу: максимальна магнітна індукція - до 25 мТл; довжина хвилі лазерного випромінення - 0,65 мкм (червоний) та 0,89 мкм (інфрачервоний); потужність червоного лазера - 10-20 мВт, інфрачервоного - 50-100 мВт; діапазон резонансних частот - від 1 до 10 Гц.

Оцінку ефективності реабілітаційно-лікувальних заходів проводили за бальною системою градації (від -1 до +3) основних груп показників, визначених у хворих дітей. Для кожної групи показників вираховували середнє значення ефективності (нараховані бали/максимальний бал у %), а узагальнюючи їх, одержували оцінку ефективності в цілому у відсотках.

Катамнестичні дані оцінювали через 3, 6 та 12 місяців.

У процесі обробки результатів досліджень вираховували середнє арифметичне (М) та його похибку (m). Достовірною вважали різницю, що відповідала значенням p0,05. Визначали кореляцію між окремими показниками, використовували оцінку альтернативних розподілів. Обчислення проводили за допомогою пакету прикладних комп'ютерних програм Statistiсa 5.5 для Windows 98.

Результати досліджень та їх обговорення

Оцінка перебігу клінічної симптоматики до та після медично-реабілітаційних програм показала, що лікування значно поліпшувало клінічний статус хворих дітей. До лікування сума балів (для усіх дітей разом) становила (28,10,19) балів, а після закінчення лікування за І, ІІ та ІІІ програмами дорівнювала (23,050,27); (21,340,19) і (20,500,11) балів відповідно (p<0,05). Тобто найбільш вагомі зміни спостерігали після ІІ та ІІІ програм реабілітації.

Аналогічні результати одержані і для показників вегетативного статусу: сума балів у хворих дітей до лікування становила (20,030,19) балів, а після І, ІІ та ІІІ програм відповідно (17,650,20); (15,960,40) і (16,50,50) балів. При цьому ІІ програма виявилася значно ефективнішою за ІІІ стосовно показника метеозалежності: (2,330,06) балів проти (2,630,07) балів; p<0,01.

У дітей з РБ до лікування відмічалося зменшення дихального об'єму, ПОШ, МОШ 25-50, у порівнянні з такими у здорових дітей, що свідчило про порушення бронхіальної прохідності і послаблення дихальних м'язів (Б.П. Савельев, 2001; М.И. Анохин, 2003). Зменшення резервів системи зовнішнього дихання позначалося на суттєвій різниці у відхиленнях основних спірографічних показників від нормованих значень. Найбільша різниця визначена для МВЛ, ОФВ 1, ІТ, а також ПОШ, МОШ 25 і МОШ 50 - параметрів, що відображають ступінь порушень бронхіальної прохідності.

Вплив лікування на основні респіраторні симптоми у дітей з РБ, оцінювали за даними клінічної симптоматики та показниками спірографії (СГ).

Застосування усіх застосованих програм медичної реабілітації призводило до поліпшення основних показників СГ. Однак, якщо після базисної (І) програми здебільшого визначали тільки тенденцію до зменшення відхилень від нормованих значень, то у разі ІІ та ІІІ програм об'ємні і швидкісні показники зовнішнього дихання за основними спірографічними критеріями у хворих і здорових дітей не відрізнялися. Після ІІ програми виявлено достовірний позитивний ефект щодо ІТ, ІГ, ОФВ 1 та МОШ 50. ІІІ програма медичної реабілітації виявилася ефективною також стосовно МВЛ, МОШ 25 та ПОШ (рис. 1). Одержані результати свідчать про зменшення ознак обструкції дихальних шляхів і про позитивні зрушення в системі зовнішнього дихання після лікування із застосуванням ІІ та ІІІ програм реабілітації. В той же час ІІІ програма виявилася ефективнішою за ІІ стосовно порушень, пов'язаних із обструкцією дихальних шляхів (відповідні показники не відрізнялися від визначених у здорових дітей), а також щодо більш ранніх строків нормалізації суб'єктивних та об'єктивних респіраторних симптомів.

Рис. 1 Вплив І, ІІ та ІІІ програм медичної реабілітації на ступінь відхилення спірографічних показників (МВЛ, ОФВ 1, МОШ 25, ПОШ) від нормованих значень у дітей з РБ, у порівнянні зі здоровими дітьми (%; Mm)

За даними катамнестичного анамнезу (через 12 місяців) у дітей, яких лікували з використанням тільки базисної терапії, впродовж року було 4-5 загострень. Ці діти потребували повторного оздоровлення. Після ІІ і, особливо, ІІІ програм медичної реабілітації впродовж року реєстрували не більше, ніж 1-2 випадків загострення основного захворювання.

Таким чином, аналіз даних СГ продемонстрував найбільш високу ефективність комплексних програм, що, окрім базисної терапії, включали застосування МЛТ.

Оцінка стану вегетативного гомеостазу дітей з РБ за даними КІГ виявила, що залежно від застосованої програми медичної реабілітації співвідношення між типами вегетативної регуляції змінюється (табл. 1). Аналіз вихідного статусу ВНС свідчить про домінування симпатичного впливу у обстежених дітей, який зменшувався після лікування водночас зі зростанням питомої ваги ейтонії. Ці тенденції спостерігаються тільки у разі застосування ІІ і ІІІ програм реабілітації. Зменшення вегетативної дисфункції після лікування спостерігалося переважно у тих дітей, в яких визначено симпатикотонію. Виразні ознаки нормалізації та гармонізації функціонування різних відділів ВНС вказували на особливу перспективність застосування регулюючої пунктурної МЛТ (ІІ програма) у разі вегетативних дисфункцій. У всіх дітей до лікування проводили ЕПД за методикою Накатані. Після кожних 3-4 сеансів лікування одержані дані порівнювали з вихідними і у враховували у разі застосування пунктурної МЛТ чи впливу на рефлексогенні зони. У хворих дітей виявлені достовірні зміни в каналах, що відповідають за психоемоційну та імунно-ендокринну системи (IV, V, VI). Згідно з даними ЕПД після І програми різниця між значеннями, одержаними у дітей з РБ і у здорових дітей залишається достовірною (визначені тільки певні позитивні тенденції у правих IV та V меридіанах). До лікування відхилення від середньої Ріодораку у дітей з РБ, характеризувалися виразними змінами, особливо в правих - IV, V та VI меридіанах.

Таблиця 1. Питома вага різних типів вегетативної регуляції у дітей з РБ до та після лікування із застосуванням І, ІІ та ІІІ програм медичної реабілітації (%; Mm)

Програми

Парасимпатикотонія

Симпатикотонія

Ейтонія

до

після

p

до

після

p

до

після

p

лікування

лікування

лікування

I

22

22

>0,05

628

528

>0,05

358

458

>0,05

II

53

22

>0,05

608

327

<0,05

358

658

<0,05

III

54

54

>0,05

558

348

>0,05

408

608

>0,05

Після базисної терапії суттєві зміни цього показника (наближення до рівня у здорових дітей) визначені в правих меридіанах (IV, V та VI), що вказує на стимуляцію (становлення) саногенетичних механізмів, поліпшення психоемоційного стану. Однак результати тесту Накатані водночас демонструють і недостатню ефективність стандартної базисної терапії щодо гармонізації функціонування систем організму хворої дитини.

Порівнюючи ефективність застосованих програм медичної реабілітації, слід зазначити, що в усіх випадках за даними ЕПД спостерігали позитивний ефект: відхилення від середньої Ріодораку, визначені до лікування, істотно зменшувалися, особливо у разі поєднання базисної програми і регулюючої пунктурної МЛТ (рис. 2).

Порушення стану фізіологічної рівноваги в організмі дітей з РБ за даними ЕПД реєстрували зокрема у V меридіані, що вказувало на зміни у ендокринній системі регуляції, а асиметрія правих і лівих меридіанів - на певні порушення гомеостазу. Застосування МЛТ виявляло стимулюючий вплив на адаптаційно-пристосувальні механізми і викликало поліпшення у психоемоційній сфері, що дуже важливо для дітей, які мають хронічні бронхо-легеневі захворювання.

Рис. 2 Вплив лікування за ІІ програмою медичної реабілітації на відхилення від середньої Ріодораку (праві меридіани)

За даними індексу L1 у всіх дітей після лікування спектр адаптивних реакцій зміщувався до зони спокійної активації, а реакція гострого стресу не визначалася, або реєструвалася в окремих випадках. Ступінь та рівень достовірності цих змін залежали від застосованої програми. Так, питома вага реакції спокійної адаптації до та після лікування становила відповідно для І, ІІ та ІІІ програм: (31,77,3) % та (60,07,7) %, p<0,05; (19,56,2) % та (53,77,8) %, p<0,01; (23,76,9) % та (86,85,5) %, p<0,001. Аналогічні значення для реакції переактивації становили: (7,34,1) % та (15,05,6) %, p>0,05; (26,86,9) % та (12,25,1) %, p>0,05; (21,16,6) % та (0,00,0) %, p<0,05. Тобто позитивні зрушення проявлялися найбільш чітко у разі ІІ та ІІІ програм. фізіотерапія санаторний реабілітація ремісія

Визначення показників НЗР у дітей з РБ, після застосованих медично-реабілітаційних програм показало суттєву різницю в їхній ефективності, особливо щодо лейкоцитарного індексу L2. Після лікування за базисною програмою визначалися тільки позитивні тенденції. У разі ж програм, в яких використовували МЛТ, відсоток реакцій підвищеної активації достовірно зменшувався, а питома вага реакцій спокійної активації досягала (84,2±6,3) %, що перевищувало значення визначене у здорових дітей (65,0 %±7,5) %, (рис. 3).

Рис. 3 Типи адаптивних реакцій (індекс L2) у здорових дітей та дітей з РБ, до (А) та після (Б) лікування. І - перша програма реабілітації, ІІ - друга програма; ІІІ - третя програма

Реакція стресу і реакції переактивації у дітей з РБ є критеріями можливого рецидиву захворювання і неповної ремісії (О.М. Радченко, 2003). Саме такі ознаки залишалися після лікування дітей, хворих на РБ при використанні І програми медичної реабілітації. Збільшення кількості дітей, у яких визначено реакції активації, дали підставу говорити про повну ремісію, що й спостерігали після ІІ і ІІІ програм медичної реабілітації.

Оскільки за даними літератури індекс L2 певною мірою характеризує функціонування імунної системи, цілком логічними виглядали результати катамнестичного аналізу: найкращі у разі використання ІІ і ІІІ програм.

Аналіз результатів проведених досліджень показав, що ефективність застосування МЛТ за спектрами адаптаційних реакцій дещо вища у разі зонального впливу МЛТ, ніж у випадку застосування дії МЛТ на БАТ. Недостатня ясність причин різниці обґрунтовує доцільність подальших поглиблених досліджень в цьому напрямі.

Для оцінки НЗР у дітей з РБ були також досліджені типи МКС. Відомо, що склад слина відображає нейроендокринні та інші зміни в організмі підлітків, що перебуває у стані активної перебудови (Т.О. Петрушенко та ін., 2000; Н.Г. Сенченко, 2005; G.N. Jenkins, 1978), і пов'язаний зі становленням адаптивних реакцій. У здорових дітей найчастіше переважав перший та другий типи, тоді як третій виявлено у поодиноких випадках. У дітей з РБ спектр типів МКС суттєво змінювався: до лікування перший тип визначено у (18,6 %3,6) %, другий - у (39,0 %4,5) % і третій - у (42,4 4,5) %.

Після лікування характер розподілу типів МКС наближався до такого у здорових дітей. Після І та ІІ програми визначено достовірне зростання питомої ваги першого типу МКС, а після ІІІ програми достовірне зменшення відсотку третього типу - з (36,87,8) % до (7,94,4) %; p< 0,01; водночас достовірно зростав відсоток першого типу: (23,76,9) % проти (60,57,9) %; p< 0,05.

Таким чином, лейкоцитарні індекси (L1, L2) і типи МКС значною мірою характеризують стан НЗР у дітей з РБ. Найкращі результати щодо підвищення рівня НЗР виявлені у разі програм медичної реабілітації із застосуванням МЛТ.

Вище розглянуто стан різних систем організму у здорових дітей та дітей з РБ до та після лікування. При цьому як позитивні, так і негативні зрушення визначених показників, як правило, відбувалися паралельно, що вказувало на можливість зв'язку між ними. Проведений аналіз показав, що у здорових дітей кореляція між показниками досить слабка, що можливо свідчить про певну рівновагу в діяльності різних систем організму.

Натоміть у дітей з РБ до лікування визначені численні достовірні кореляційні зв'язки: між показниками КІГ (Х та АМо) та основними СГ показниками; між відхиленнями від середньої Ріодораку (IV-VI праві та ліві меридіани) та показниками КІГ і даними спірографії; між індексом L1 і даними КІГ та СГ. Зростанню АМо, що відображує активність симпатичного відділу ВНС, відповідали більші зрушення ЖЄЛ, ОФВ 1, ФЖЄЛ, ПОШ, МОШ 25 та МОШ 50 (коефіцієнти кореляції відповідно 0,74, 0,70, 0,75, 0,65, 0,58 та 0,57). Виявлені зв'язки між даними ЕПД (IV-VI канали) і показниками інструментально-лабораторних досліджень дають підстави припустити, що БАТ є своєрідними екорецепторами, здатними засвоювати зовнішню фізичну енергію. Це припущення опосередковано підтверджується ефективністю лікування фізичними методами (зокрема МЛТ) на резонансних частотах, які є частотами внутрішніх осциляторів живих об'єктів (И.З. Самосюк та ін., 2004).

Після лікування кореляційні зв'язки здебільшого послаблювалися і були недостовірними. Можливо, що нормалізація стану дитячого організму супроводжувалася зменшенням порушень усіх показників і тому зв'язки, визначені до лікування, не визначалися (як це спостерігається у здорових дітей). Іншою причиною могла бути нерівномірність нормалізації стану різних систем у окремих дітей, що й не дало змоги визначити будь-які достовірні зв'язки.

Визначення загальної ефективності застосованих програм медичної реабілітації, проведене шляхом сумації середніх значень умовних балів, що характеризували динаміку зрушень (ступінь та рівень достовірності) в основних системах організму, показало, що найвища результативність продемонструвала ІІ (79,9 %) та ІІІ програми (76,7 %), а найнижчу - І програма (47,2 %). За практично однакової загальної ефективності ІІ та ІІІ програм медичної реабілітації дітей з РБ виявлено різний характер їх впливу на окремі показники і системи. Лікування з використанням регулюючої пунктурної терапії (ІІ програма) було ефективнішим щодо нормалізації вегетативного гомеостазу, а вплив МЛТ на рефлексогенні зони (ІІІ програма) показав себе краще стосовно окремих показників СГ, рівня НЗР, даних катамнезу.

Таким чином, застосування МЛТ як для пунктурної фізіотерапії, так і для впливу на рефлексогенні зони у комплексі лікувальних заходів медичної реабілітації дітей, хворих на РБ, на санаторному етапі суттєво підвищували ефективність відновлювального лікування. Вибір конкретного підходу до використання магнітолазерної терапії має визначатися особливостями перебігу захворювання у конкретної дитини і, зокрема, станом вегетативного гомеостазу.

Висновки

У дисертаційній роботі подано науково рішення задачі медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології, що полягає в розробці, обґрунтуванні та застосуванні магнітолазерної терапії у медичній реабілітації дітей з рецидивним бронхітом на санаторно-курортному етапі.

1. У дітей з РБ, які перебували на санаторно-курортному етапі медичної реабілітації, визначено загальноклінічні ознаки порушень у системі зовнішнього дихання, значні відхилення від нормованих значень спірографічних показників, превалювання симпатичного типу вегетативної регуляції, зниження рівня неспецифічної резистентності, порушення фізіологічної рівноваги між системами організму за даними ЕПД, які відображають стан психоемоційного напруження та ендокринних змін.

2. Магнітолазерна терапія має багатопланову дію і впливає на головні патогенетичні ланки рецидивного бронхіту, в першу чергу на стан вегетативної нервової системи, неспецифічну загальну резистентність організму, компенсаторні реакції та усуває обструктивні явища у бронхо-легеневій системі.

3. Застосування магнітолазерної терапії у дітей з рецидивним бронхітом з урахуванням визначених порушень за даними загальноклінічного обстеження, вивчення стану зовнішнього дихання, показників вегетативної регуляції та електропунктурної діагностики, а також їхньої кореляції дає змогу індивідуально обрати методику з проведенням регулюючої пунктурної фізіотерапії з впливом на точки пунктури чи на сегментарно-вегетативні зони, що регулюють функціональний стан органів дихання.

4. Порівняльна оцінка досліджених реабілітаційних комплексів показала, що базисне санаторно-курортне лікування рецидивного бронхіту не призводить до повної нормалізації функції зовнішнього дихання, вегетативного гомеостазу і інших досліджених показників. Зональна магнітолазеротерапія передусім усувала обструктивні явища дихальних шляхів, а регулююча пунктурна МЛТ виявилася ефективнішою щодо прискорення нормалізації показників ВНС.

5. За статистичними даними достовірності і виразності позитивних змін в основних системах організму дітей з РБ після лікування та в катамнезі, зареєстровано, що використання базисної програми відповідає 47,2 % ефективності, а у разі пунктурного чи зонального впливу МЛТ відповідно 79,9 % та 76,7 %. Позитивна динаміка клінічного перебігу захворювання супроводжувалось покращенням чи нормалізацією функції зовнішнього дихання, гармонізацією вегетативного статусу, покращенням спектра адаптивних реакцій, підвищенням стійкості і тривалості ремісії (дані катамнезу).

6. Застосування розроблених методик магнітолазерної терапії в комплексній програмі медичної реабілітації дітей з рецидивним бронхітом, не викликає якихось ускладнень і може проводитись в санаторно-курортних і інших лікувальних закладах.

Практичні рекомендації:

1. Діагностика РБ є важливим етапом, що визначає індивідуалізацію медичної реабілітації і поряд з клінічним оглядом (оцінка по бальній системі) і оцінкою вегетативного статусу (за А.Вейном) має включати набір функціонально-інструментальних методів дослідження і ЕПД за Накатані, вивчення стану ВНС, показників зовнішнього дихання, неспецифічних адаптивних реакцій.

2. Частотно-модульована пунктурна регулююча МЛТ (червоний та інфрачервоний лазер) має проводитися з урахуванням стану ВНС: при симпатикотонії з f= 8-10 Гц, БАТ - Т 14-20-26, VB20-21, V23,40, TR5; при ваготонії з f= 1-5 Гц, БАТ - J3-4, E36, RP4-6-9, MC6. Діапазон резонансних частот - від 1 до 10 Гц. Апаратне забезпечення - "МИТ-1 МЛТ"

3. Частотно-модульована МЛТ з впливом на рефлексогенні зони має проводитися у разі переважання дихальної недостатності. Червоний діапазон (парасимпатикотонія) при f= 1,2 Гц із впливом на проекцію верхівки легень; інфрачервоний (симпатикотонія) при f=7,6-8,0 Гц на шийно-комірцеву зону та міжлопаткову ділянку, а також проекцію верхніх шийних симпатичних вузлів. Апаратне забезпечення - "МИТ-11".

4. Медична реабілітація з використанням частотно-модульованої МЛТ проводиться курсами по 7-10 процедур на санаторно-курортному етапі. Залежно від самопочуття повторні процедури здійснюються через 6-8 місяців.

5. Частотно-модульована МЛТ може поєднуватися з медикаментозним лікуванням.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Використання китайської оздоровчої гімнастики тайцзи для реабілітації постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС дітей, та оцінка її ефективності за допомогою Діма-технології / І.О. Седаков, С.Г. Криворучко, В.І. Дудко [та ін.] // Актуальні проблеми психології / Психофізіологія, медична психологія, генетична психологія (за ред. С.Д. Максимова) - Т. V, вип. 4. - Київ: Міленіум, 2005. - С. 212-224.

Криворучко С.Г. Низкоэнергетическая физиотерапия в коррекции вегетативного гомеостаза у детей с рецидивирующим бронхитом на санаторно-курортном этапе / С.Г. Криворучко // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2006. - № 3. - С. 54-57.

Фисенко Л.И. Оптимизация оценки функционального состояния детей с рецидивирующим бронхитом в условиях базисной санаторно-курортной реабилитации / Л.И. Фисенко, С.Г. Криворучко // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. - 2006. - Т. 46, № 2. - С. 3-5.

Курик Л.М. Влияние синглетно-кислородной терапии на биофизические показатели деформируемости и осмотической стойкости эритроцитов у больных с хроническим обструктивным заболеванием легких / Л.М. Курик, Е.Н. Чухраєва, С.Г. Криворучко // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2006. - № 3. - С. 50-54.

Богатырчук Л.М. Нормабарическая гипокситерапия в борьбе с последствиями Чернобыльской катастрофы / Л.М. Богатырчук, С.Г. Криворучко // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1998. - № 2. - С. 14-16.

Марушко Ю.В. Оценка эффективности магнитолазерной терапии детей с рецидивирующим бронхитом из различных зон радионуклидного загрязнения по реакциям общей неспецифической резистентности / Ю.В. Марушко, В.Л. Дембицкий, С.Г. Криворучко // Український бальнеологічний журнал. - 2006. - № 1, 2. - С. 15-19.

Криворучко С.Г. Магнітолазеротерапія в медичній санаторно-курортній реабілітації дітей з рецидивним бронхітом / С.Г. Криворучко // Додаток до журналу Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2006. - № 3. - С. 91-92.

Функциональное состояние вегетативной нервной системы - важный показатель адекватности проведения лечебных и реабилитационных мероприятий / И.З. Самосюк, Е.Н. Чухраева, С.Г. Криворучко [та ін.] // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. - 2006, № 1 (9). - С. 57-58.

Фисенко Л.И. Магнитолазеротерапия в медицинской санаторно-курортной реабилитации детей с рецидивирующим бронхитом / Л.И. Фисенко, С.Г. Криворучко, А.В. Ткалина // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупіка. - Київ. 2006. - С. 730-736.

Марушко Ю.В. Ефективність синглетно-кисневої терапії у дітей з дисфункціональними розладами біліарного тракту / Ю.В. Марушко, О.В. Чабанович, С.Г. Криворучко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупіка., Київ, 2006 - C. 527-531.

Самосюк І.З. Медична реабілітація і система сімейної медицини / І.З. Самосюк, В.П. Лисенюк, С.Г. Криворучко // Соціальна педіатрія. Збірник наукових праць.- Київ: Інтермед, 2005. - С. 81- 85.

Пат. 19601 на корисну модель UA, МПК А 61В 10/10 / Неділько В.П., Камінська Т.М., Криворучко С.Г. (UK) Спосіб прогнозування ефективності лікування дітей із захворюваннями дихальних шляхів та шлунково-кишкового тракту. № u 2006 07790; Заявлено 12.07.06; Опубл. 15.12.06, Бюл. № 12 - 2 с.

Криворучко С.Г. Оцінка адаптаційно-пристосувальних можливостей дітей з рецидивним бронхітом для оптимізації комплексної реабілітації за санаторно-курортних умов / С.Г. Криворучко // Матеріали VI науково-практичної конференції з міжнародною участю "Кліматолікування, лікувальна фізкультура, механотерапія в комплексному санаторно-курортному лікуванні". м. Євпаторія, 27-29 вересня 2005 р. - С. 355-356.

Криворучко С.Г. Ефективність комплексного фізіо- та фітотерапевтичного лікування хронічного холецистохолангіту в умовах санаторію / С.Г. Криворучко, В.І. Дудко, О.Р. Весіловська // Матеріали VI науково-практичної конференції з міжнародною участю "Кліматолікування, лікувальна фізкультура, механотерапія в комплексному санаторно-курортному лікуванні". м. Євпаторія, 27-29 вересня 2005 р. - С. 150-151.

Криворучко С.Г. Ефективність комплексного фізіо- та фітотерапевтичного лікування хронічного холецистохолангіту в умовах санаторію / С.Г. Криворучко // Матеріали VI науково-практичної конференції з міжнародною участю "Кліматолікування, лікувальна фізкультура, механотерапія в комплексному санаторно-курортному лікуванні". м. Євпаторія, 27-29 вересня 2005 р. - С. 150-151.

Перелік умовних скорочень

L1, L2 - лейкоцитарні індекси

ДХ - варіаційний розмах

Амо - амплітуда моди

БАТ - біологічно активні точки

ВНС - вегетативна нервова система

ЕПД - електропунктурна діагностика

ЕШО - електрошкірний опір

ЖЄЛ - життєва ємність легень

ІГ індекс Генслера

ІН - індекс напруження

ІТ - індекс Тіффно

КІГ - кардіоінтервалографія

МВЛ - максимальна вентиляція легень

МКС - мікрокристалізація слини

МЛТ - магнітолазеротерапія

МОШ25-75 - максимальна о'бємна швидкість видиху на рівні 25 %, 50 %, 75 % ФЖЄЛ

НЗР - неспецифічна загальна резистентність

ОФВ 1 - об'єм форсованого видиху за 1 секунду

ПОШ - пікова о'бємна швидкість

РБ - рецидивний бронхіт

СГ - спірографія

ФЖЄЛ - форсована життєва ємність легень

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.