Череп немовлят

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Череп немовлят і вікові особливості черепа

Череп немовляти має ряд істотних особливостей. Мозковий череп внаслідок активного росту головного мозку і раннього формування органів чуття за об'ємом у 8 разів більший за лицевий. У немовляти очні ямки широкі. Основа черепа в порівнянні зі склепінням відносно менша, кістки з'єднані між собою за допомогою широких хрящових і сполучнотканинних прошарків. Лобові і тім'яні горби добре виражені, тому при розгляді черепа зверху (вертикальна норма) він виглядає чотирикутним. Лобова кістка складається з двох половин, надбрівних дуг і лобової пазухи ще немає. Верхні щелепи недорозвинені, коміркових відростків ще немає, тому лицевий череп короткий. Нижня щелепа складається з двох половин, усі частини скроневої кістки розташовані окремо, а між ними є добре виражені сполучнотканинні і хрящові прошарки. Соскоподібний відросток не сформований. На кістках черепа горбистості та лінії, до яких прикріплюються м'язи, слабо виражені.

Характерною ознакою черепа немовляти є тім'ячка (fonticuli cranii), які представлені сполучнотканинними перетинками між кістками склепіння черепа. Усього виділяють б тім'ячок: два розташовані по серединній лінії склепіння, а два парні - на його бічних поверхнях.

Найбільшим є переднє тім'ячко (fonticulus anterior). Воно має ромбоподібну форму, розташоване між двома частинами лобової кістки і двома тім'яними кістками, заростає на другому році життя. Заднє тім ячко (fonticulusposterior) трикутної форми, розміщене між двома тім'яними кістками попереду і потиличною лускою позаду. Заднє тім'ячко заростає на другому місяці після народження дитини. Клиноподібне тім'ячко, або передпьобічне тім'ячко (fonticulus sphenoidalis; fonticulus anterolateralis), парне, розташоване між лобовою і тім'яною кістками, лусковою частиною скроневої кістки і великим крилом клиноподібної кістки. Це тім'ячко заростає на другому - третьому місяці після народження. Соскоподібне тім'ячко, або задньобічне тім'ячко (fonticulus mastoideus, fonticulus posterolateralis), розташоване між скроневою, потиличною і тім'яною кістками, воно заростає на другому - третьому місяці життя. Завдяки тім'ячкам череп немовляти дуже еластичний, його форма може змінюватися під час проходження голови плода через родові шляхи. Можливе навіть накладання країв кісток склепіння черепа один на одннй, що призводить до зменшення розмірів черепа і полегшує народження дитини.

Об'єм порожнини мозкового черепа немовляти в середньому складає 385-450 см3. У перші 6 місяців після народження дитини об'єм порожнини черепа подвоюється, до 2-х років потроюється, а в дорослої людини він у 4 рази більший, ніж у немовляти. Надперенісся в немовляти відсутнє, воно формується до 15-річного віку.

Співвідношення розмірів мозкового і лицевого черепа людини в постнатальному онтогенезі змінюється. Обличчя немовляти коротке і широке. При розгляді черепа збоку (бічна норма) відношення площ лицевого і мозкового черепа в немовляти дорівнює 1:8, у 2-річної дитини - 1:6, у 5-річної - 1:4, у 10-річної - 1:3, у дорослої жінки - 1: 2,5, у дорослого чоловіка -1:2.

Після народження череп росте нерівномірно, тому виділяють 3 періоди його росту і розвитку.

Перший період - від народження до 7 років. Упродовж першого року життя череп дитини росте рівномірно, а з 1 до 3 років особливо інтенсивно росте потилична ділянка черепа. Це зв'язано з тим, що дитина на другому році життя починає ходити. На 2-3-му році життя, коли закінчується прорізування молочних зубів і посилюється функція жувальних м'язів, прискорюється ріст лицевого черепа у висоту і ширину. До 7 років продовжується ріст усіх ділянок черепа, але особливо інтенсивно росте його основа. У результаті довжина основи черепа майже досягає розмірів дорослої людини.

Другий період - від 7 років до початку статевого дозрівання (12-13 років) характеризується сповільненим, але рівномірним ростом черепа. У цей період в основному росте склепіння мозкового черепа. Об'єм порожнини мозкового черепа досягає 1 200- 1 300 см1 2 3 4. До 13 років заростає луско-соскоподібний шов, закінчується зрощення частин окремих кісток черепа, які розвиваються із самостійних центрів скостеніння.

У третьому періоді - від 13 до 20-23 років інтенсивно росте лицевий череп, виникають його статеві відмінності; у чоловіків лицевий череп росте в довжину інтенсивніше, ніж у жінок, обличчя видовжується. Якщо до періоду статевої зрілості у хлопчиків і дівчаток обличчя округле, то після статевого дозрівання у юнаків обличчя видовжується, а у дівчат залишається круглим.

Структурна перебудова кісток черепа триває все життя, але особливо ці зміни помітні у людей похилого і старечого віку. У цей період заростають шви між кістками склепіння черепа. Заростання швів черепа починається вже у 20-30-річному віці, причому в чоловіків дещо раніше, ніж у жінок. Першим починає заростати стріловий шов у задньому відділі (22-35 років), потім вінцевий, ламбдоподібний (24-42 року), потилично-соскоподібний (30-81 рік). Лусковий шов, як правило, не заростає. Процес заростання швів черепа індивідуальний, відомі випадки, коли у старих людей усі шви не заростали.

У людей похилого і старечого віку, окрім заростання швів, відбуваються інші зміни лицевого черепа. У зв'язку з випаданням зубів розміри коміркових дуг верхніх і нижніх щелеп значно зменшуються. Послаблення жувальної функції і часткова атрофія жувальних м'язів призводить до зміни рельєфу і зменшення розмірів щелеп. Кістки черепа стають тоншими.

2. Розвиток кісток черепа в онтогенезі, порівняльна анатомія

Основна роль у формуванні черепа належить розвитку головного мозку, органів чуття, а також перетворенню зябрового апарату, що оточує початкові відділи травної і дихальної систем.

У ланцетника “головний мозок” оточений тонкою сполучнотканинною оболонкою (перетинчастий череп). У круглоротих (міксини, міноги) основа мозкового черепа вже побудована з хряща, а склепіння залишається сполучнотканинним. У селахій (акулові риби) головний мозок розташований в хрящовому черепі. Вісцеральний череп в акулових риб складається із 7 пар дуг; 2 перші пари дуг називаються вісцеральними, інші 5 - зябровими. В осетрових риб на поверхні черепа утворюються луски, що розвиваються з епітелію шкіри. У костистих риб хрящовий череп покривається кістковими пластинками. немовля тім'ячко череп

У наземних тварин форма черепа ще більше залежить від розвитку головного мозку, органів чуття і жувального апарату. У пренатальному онтогенезі наземних тварин також закладається зябровий апарат, але з цього матеріалу утворюються інші органи. Щілини між зябровими дугами - зяброві кишені зберігаються тільки в зародковому періоді, а з матеріалу зябрових дуг виникає вісцеральний череп.

Отже, основа мозкового черепа людини проходить три послідовні стадії розвитку; сполучнотканинну (перетинчасту), хрящову і кісткову. Лицевий (вісцеральний) череп і кістки склепіння мозкового черепа розвиваються зі сполучнотканинної перетинки, минаючи хрящову стадію.

Череп людини має ряд характерних ознак. Істотно збільшився об'єм мозкового черепа, зменшилися розміри лицевого (вісцерального) черепа, зменшилися маса і розміри нижньої щелепи - вона стала коротшою, що важливо для збільшення сили прикусу передніми зубами і для членороздільної мови. Великий отвір і розташовані поруч потиличні виростки зсунуті вперед, вони стали точками рівноваги голови. Збільшилися соскоподібні відростки, до яких прикріплюються м'язи, що повертають голову. На черепі менше виражені гребені та горбистість, до яких у людини прикріплюються менш потужні потиличні і жувальні м'язи.

Мозковий череп у людини починає утворюватися на 4-5 тижні ембріонального розвитку з мезенхіми, що оточує закладку головного мозку. З мезенхіми утворюється сполучнотканинна оболонка - перетинчастий череп. У ділянці склепіння черепа ця оболонка надалі замінюється кісткою. Хрящова тканина утворюється лише в основі черепа біля переднього відділу хорди. Ділянки хряща, що розташовані поруч із хордою, називаються прихордальними (пара- хордальними) хрящами, а попереду від хорди - передхордальними пластинками і черепними поперечинами (поперечини Раткс). Усі хрящі в основі черепа надані зростаються в одну загальну пластинку з отвором для гіпофіза. Із цією хрящовою пластинкою зростаються хрящові капсули, що утворилися навколо закладок органів слуху і рівноваги, нюху і зору. Згодом хрящі в основі черепа замінюються кістковою тканиною, за винятком невеликих ділянок, що зберігаються у дорослої людини певний час. Наприклад, синхондроз між тілом клиноподібної кістки і основною частиною потиличної кістки.

Отже, у людини склепіння черепа в процесі розвитку проходить дві стадії: перетинчасту (сполучнотканинну) і кісткову, а основа черепа - три стадії: перетинчасту, хрящову і кісткову.

Лицевий череп розвивається з мезенхіми, що прилягає до початкового відділу первинної кишки. Із мезенхіми, розташованої між зябровими кишенями, формуються зяброві дуги. З перших двох зябрових дуг розвивається лицевий (вісцеральний) череп. З І зябрової дуги (щелепної) у людини розвиваються верхня і нижня щелепи, дві слухові кісточки - молоточок і коваделко.

II зяброва дуга (під'язикова) складається з нижньої і верхньої частин. З верхньої частини розвивається слухова кісточка - стремінце, а також шилоподібний відросток скроневої кістки. З нижньої частини II зябрової дуги розвивається під'язикова кістка.

Размещено на Allbest.ru