Аналіз перебігу та ускладнень травматичної хвороби у пацієнтів відділення інтенсивної терапії

Причини розвитку ранніх та пізніх ускладнень травматичної хвороби у хворих із тяжкою поєднаною травмою. Рання метаболічна підтримка у хворих із політравмою як компонент профілактики поліорганної недостатності. Обґрунтування проведення профілактики.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.11.2017
Размер файла 21,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Стаття

на тему: Аналіз перебігу та ускладнень травматичної хвороби у пацієнтів відділення інтенсивної терапії

Виконав:

Н.В. Матолінець

Проаналізовано причини розвитку ранніх та пізніх ускладнень травматичної хвороби у 35 хворих із тяжкою поєднаною травмою. Виявлено, у 43 % постраждалих на 5-7-му добу після травми спостерігався розвиток інфекційно-септичних ускладнень (гострий респіраторний дистрес-синдром дорослого та нозокоміальна пневмонія), який у 12 % супроводжувався синдромом поліорганної недостатності. У 25 % пацієнтів із домінуванням абдомінально-скелетної травми на 7-10-ту доби травматичної хвороби спостерігався розвиток гнійно-септичних ускладнень. У 15 % пацієнтів із тяжкою черепно-мозковою чи хребетно-спинномозковою травмою спостерігався розвиток посттравматичного менінгоенцефаліту. Доведено, що призначення ранньої метаболічної підтримки у хворих із політравмою в комплексі інтенсивної терапії відразу після стабілізації показників гемодинаміки, водно-електролітного балансу і кисневого статусу повинно розглядатися як компонент профілактики поліорганної недостатності.

The reasons of early and late post-traumatic complications were anayized in 35 patients with severe combined trauma. The development of infectious and septic complications, such as acute adult respiratory distress syndrome and nosocomial pneumonia, was found in 43 % of patients on 5-7 days after injury. It was accompanied by post-injury multiple organ failure in 12 % of cases. The development of septic complications was observed in 25 % of patients with dominant abdominal-skeletal injuries within 7-10 days after trauma. We also observed the development of post-traumatic meningoencephalitis in 15 % of patients with severe craniocerebral or spinal cord trauma. It is proved that early metabolic support for patients with multiple trauma in a set of intensive care just following hemodynamic stabilization, water and electrolyte balance and oxygen status recovery should be considered for prevention of multiple organ dysfunction syndrome.

Постановка проблеми і аналіз останніх досліджень та публікацій. Однією з найскладніших проблем охорони здоров'я в усьому світі є тяжка механічна травма, яка викликає стрімку активацію і швидке виснаження всіх механізмів адаптації, супроводжується специфічними змінами в усіх системах травмованого організму з розвитком травматичної хвороби [3]. Хоча більшість летальних наслідків при травмі в перші 24 год зумовлена втратою крові, травматичним шоком чи масивним пошкодженням центральної нервової системи, домінуючою причиною пізньої посттравматичної смерті є маніфестація синдрому системної запальної відповіді (ССЗП) із розвитком поліорганної недостатності [1].

Підвищений ризик інфікування у травмованих пацієнтів пов'язаний з багатьма причинами, включаючи пригнічену імунну відповідь організму, пряме зараження відкритих ран, переливання крові, неадекватну профілактику інфекції в екстрених умовах, а також недостатній контроль рівня глюкози крові [4]. На сьогодні пропонується концепція попереджувальної інтенсивної терапії в ранньому постшоковому періоді після відновлення ОЦК і виконання невідкладних операційних втручань за життєвими показаннями [2]. Тому актуальним є вивчення патогенезу порушень гомеостазу у хворих із тяжкою поєднаною травмою, обґрунтування проведення профілактики ускладнень в комплексі інтенсивної терапії [5, 6].

Мета роботи: проаналізувати причини розвитку ранніх та пізніх ускладнень травматичної хвороби у хворих із тяжкою поєднаною травмою.

Матеріали і методи. У роботі наведено дані ретроспективного (23 пацієнти) та проспективного (12 пацієнтів) клінічного обстеження та лікування хворих із тяжкою політравмою, госпіталізованих у відділення анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ) комунального закладу "Міська клінічна лікарня швидкої допомоги” м. Львова впродовж 2015 року. Термін госпіталізації в стаціо-З ДОСВІДУ РОБОТИ нар в середньому складав 0,5 год. Середній вік постраждалих складав (38,2±11,7) року, середня маса (72,5±7,6) кг.

На догоспітальному етапі хворим проводили транспортну іммобілізацію, введення знеболювальних препаратів, інфузійну терапію. Всі пацієнти з політравмою були госпіталізовані у протишокову палату ВАІТ. Виконували: рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, черепа, кісток таза та хребта, ЕКГ і ЕхоКГ, ультразвукове обстеження паренхіматозних органів та плевральної порожнини, комп'ютерну томографію. Реєстрували та оцінювали рівень артеріального тиску (АТ) і частоти серцевих скорочень (ЧСС), реєстрували центральний венозний тиск (ЦВТ). Оцінювали температуру тіла (°С), колір та вологість шкіри. Проводили динамічну оцінку лабораторних показників, які визначали на основі загаль- ноклінічних досліджень крові і сечі, біохімічного аналізу крові, глюкози крові, показників системи гемостазу.

У ВАІТ всім хворим проводили інфузійну терапію з корекцією водно-електролітної рівноваги та метаболічних порушень, респіраторну терапію за показаннями, призначали антибактеріальну терапію, аналгоседацію, нутритивну підтримку та симптоматичну терапію.

Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі ступеня тяжкості пошкодження виявлено, що у пацієнтів домінувала черепно-мозково-торакальна травма (15 хворих), у 12 хворих - абдомінально-скелетна травма, у 5 хворих травматична хвороба поліорганна недостатність

- торакально-скелетна травма, у 3 хворих - черепно- мозково-скелетна травма. Щодо механізму травми, у 85 % випадків була дорожньо-транспортна пригода, побутова травма у 15 % постраждалих, у 5 %

- падіння з висоти. Алкогольне сп'яніння при госпіталізації реєстрували у 28 % пацієнтів.

Проведення інтенсивної терапії та хірургічного лікування постраждалих супроводжувалося вірогідним покращенням показників гемоди- наміки протягом 1-ї доби після травми. Середня тривалість штучної вентиляції легень становила (10,5±2,5) доби травматичної хвороби (ТХ). На тлі стабілізації вітальних функцій із 2-ї доби починали проведення повного парентерального харчування за допомогою мішків "Три в одному”. При нормалізації функції шлунково-кишкового тракту додатково проводили ентеральне харчування через назогастральний зонд, в середньому на 2-3-тю доби у хворих з превалюванням черепно- мозково-торакальної травми, на 5-7-му доби при абдомінально-скелетній травмі. На тлі повного відновлення функції ШКТ і досягнення калорійності 1500 ккал/добу за рахунок ентерального харчування відміняли перентеральне харчування.

Вихід потерпілих із стану травматичного шоку супроводжувався розвитком ССЗВ, що на 2-гу добу після травми проявлялося збільшенням змінних запалення. Рівень лейкоцитів крові збільшувався у 2 рази від норми або до 12,5±2,1*109/л (табл. 1). Максимальний рівень лейкоцитів крові спостерігався на 5-7-10-ту доби після травми (до 15,7±3,2*109/л), тобто у ранні терміни розвитку нозокоміальних ускладнень ТХ. Нормалізацію показника реєстрували після 15-ї і до 21-ї доби ТХ.

Максимальний середній рівень паличкоя- дерних нейтрофільних гранулоцитів реєстрували на 5-7-му доби ТХ, відповідно, до (12,1±3,1) і (14,9±3,3) %.

Вже при госпіталізації у хворих з політрав- мою розвивалася стресіндукована гіперглікемія. На 2-гу добу ТХ рівень глюкози крові коливався в межах (9,5±1,0) ммоль/л, зберігався підвищеним до (12,5±2,9) ммоль/л до 5-ї доби та (10,3±1,9) ммоль/л на 7-му добу терапії на тлі проведення комбінованого ентерально-парентерального харчування і нормалізувався до 21-ї доби ТХ

Таблиця 1. Динаміка лабораторних показників крові у хворих із політравмою

Показник

Вихідний

2-га доба

5-та доба

7-ма доба

14-та доба

21-ша доба

Гемоглобін, г/л

107,6±5,6

77,7±7,5

85,9±6,5

97,5±5,4

112,5±8,1

123±5,7

Лейкоцити, 10 9

7,9±1,0

12,5±2,1

13,9±3,1

15,7±3,2

11,2±5,6

6,9±1,9

Паличкоядерні, %

3,5±0,7

6,2±1,3

12,1±3,1

14,9±3,3

6,6±1,8

4,6±0,7

Глюкоза, ммоль/л

7,6±0,7

9,5±1,0

12,5±2,9

10,3±1,9

8,3±2,9

6,2±1,7

Білок крові, г/л

60,1±4,6

53,4±3,1

45,2±3,1

50,6±3,2

56,7±3,0

60,7±3,1

Креатинін, мкмоль/л

91,5±20,4

128,3±2

168,5±15

185,1±34

170,3±12

111±29,1

Сечовина,

мкмоль/л

9,4±1,8

12,8±2,4

22,4±5,6

22,7±7,7

19,5±7,8

13,6±4,1

Фібриноген, г/л

3,7±0,5

6,5±0,8

7,8±1,2

10,8±1,1

7,1±2,1

4,9±0,8

Na+, ммоль/л

145,8±3,2

143,8±3

154,7±8,2

155,5±12

148,4±7,4

148±2,2

K+, ммоль/л

4,7±0,8

4,6±0,7

4,8±0,9

5,2±0,8

4,5±1,4

4,1±0,9

У пацієнтів із політравмою за рахунок вираженого катаболізму вже з 2-ї доби ТХ рівень загального білка крові зменшувався до (53,4±3,1) г/л, вірогідно відрізнявся від вихідних значень на 5-ту і 7-му доби, середні значення якого були в межах (45,2±3,1) і (50,6±3,2) г/л відповідно.

Середній рівень креатиніну крові вірогідно зростав на 5-7-му доби ТХ до (168,5±15) і (185,1±34) мкмоль/л відповідно. Нормалізацію показників вмісту загального білка та креатиніну крові відмічали після 21-ї доби ТХ.

Середній рівень фібриногену зростав вже з 2-ї доби ТХ до (6,5±0,8) г/л, максимальних значень досягав на 7-10-ту доби ((10,8±1,1) г/л) та нормалізувався з 14-ї доби ТХ.

Результати дослідження показали, що на 5-7-му добу після травми у значної частини постраждалих із тяжкою поєднаною травмою (43 %) спостерігали розвиток інфекційно-септичних ускладнень, який у 12 % супроводжувався розвитком поліорганної недостатності.

У 34 % пацієнтів з домінуючою черепно- мозково-торакальною та торакально-скелетною травмами частіше спостерігався розвиток ранніх ускладнень, а саме гострого респіраторного дистрес- синдрому дорослих та нозокоміальної пневмонії.

У 25 % пацієнтів з домінуванням абдомінально- скелетної травми на 7-10 доби ТХ спостерігався розвиток гнійно-септичних ускладнень на тлі синдрому системної запальної відповіді: інфікування самих пошкоджених тканин, перитоніт, катетерна інфекція, що часто супроводжувалося розвитком сепсису та поліорганної недостатності.

У 15 % пацієнтів із домінуючою тяжкою черепно-мозковою чи хребетно-спинномозковою травмою спостерігався розвиток посттравматичного менінгоенцефаліту.

Висновки. 1. У ранньому постшоковому періоді в пацієнтів із тяжкою політравмою ймовірний розвиток ранніх ускладнень - гострого респіраторного дистрес-синдрому, гострих порушень системного метаболізму, коагулопатії та проявів поліорганної дисфункції.

2. На наступному етапі травматичної хвороби (7-14-та доба) синдром взаємного обтяження, характерний для політравми, створює підвищений ризик інфекційно-септичних ускладнень. Причиною посттравматичної інфекції може бути як інфікування самих пошкоджених тканин, так і вну- трішньолікарняна інфекція (пневмонія чи кате- терна інфекція кровотоку). Високий ризик тяжких інфекційно-септичних ускладнень при політрав- мі пов'язаний із набутим вторинним імунодефіцитом на фоні інтенсивного метаболічного стресу, гіперкатаболізму та порушеної перфузії органів і тканин.

3. Стресіндукована гіперглікемія - це критерій тяжкості стану потерпілих із травмою, фактор, який безпосередньо впливає на перебіг травматичної хвороби.

4. У пацієнтів із політравмою у зв'язку з вираженим катаболізмом реєструються високі втрати і дефіцит протеїнів.

5. Інтенсивна терапія пацієнта з травмою ефективна, коли відновлений аеробний метаболізм клітин, скоригований тканинний ацидоз і заміщений кисневий дефіцит. Питання призначення ранньої метаболічної підтримки у хворих із полі- травмою повинно розглядатися як компонент профілактики поліорганної недостатності відразу після стабілізації показників гемодинаміки, водно- електролітного балансу і кисневого статусу.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Феличано Д.В. Травма / Д. В. Феличано, К. Л. Маттокс, Э. Е. Мур. - М. : БИНОМ, 2013. - 495 с.

2. Глумчер Ф.С. Политравма / Ф. С. Глумчер, П. Д. Фомин, Е. Г. Педаченко . - К. : ВСИ "Медицина”, 2012. - 735 с.

3. Политравма: травматическая болезнь, дисфункция иммунной системы, современная стратегия лечения / под ред. Е. К. Гуманенко, В. К. Козлова - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2008. - С. 204-241.

4. Bochicchio G. V. Persistent systemic inflammatory re-

Середній ліжко-день у ВАІТ склав (23,5±3,7) доби. Перебування в стаціонарі - (48,8±9,8) діб. Летальність - (15,3±1,5) %.

sponse syndrome is predictive of nosocomial infection in trauma / G. V. Bochicchio, L. M. Napolitano, M. Joshi // J. Trauma. - 2012. - Vol. 53. - P. 245.

5. Gebhard F. Polytrauma-pathophysiology and management principles / F. Gebhard, M. Huber-Lang // Langenbecks Arch Surg. - 2008. - №. 393. - Р. 825-831.

6. Becker C. D. The trauma concept: the role of MDCT in the diagnosis and management of visceral injuries / C. D. Becker, P. A. Poletti // Eur. Radiol. - 2005. - № 15. - Р. 105-109.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.