Структурні реакції пульпи селезінки на дію нового кровозамінника HAES-LX-5%

Морфологічні зміни структури селезінки інтактних щурів у віддалений період при введенні в організм кровозамінника HAES-LX-5%. Розвиток клітинної та гуморальної імунної відповіді у периферійних імунних органах. Пожвавлення компенсаторних механізмів.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.12.2017
Размер файла 67,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурні реакції пульпи селезінки на дію нового кровозамінника haes-lx-5%

Поєднання позитивних якостей гіперосмолярної кристалоїдної складової з низькомолекулярним тетракрохмалем відбулося при створенні нового колоїдно-гіперосмолярного інфузійного розчину під лабораторним кодом HAES-LX-5%. У ДУ „Інститут патології крові та трансфузійної медицини” НАМН України (м. Львів) розроблено новий комбінований інфузійний розчин HAESLX- 5%. Препарат як колоїдну основу містить полі(0- 2-гідроксиетил)крохмалю (середня молекулярна маса становить 130 000 Дальтон, ступінь молекулярного заміщення 0,4) - 5%, а також багатоатомний спирт ксилітол - 5%, залужнювальний компонент натрію лактат - 1,5%, натрію хлорид - 0,8%, калію хлорид - 0,03%, кальцію хлорид - 0,02%, магнію хлорид - 0,01%. Іонний склад розчину має таку структуру: Na+ - 270,7 ммоль/л, K+ - 4,0 ммоль/л, Ca++ - 1,8 ммоль/л, Mg++ - 1,1 ммоль/л, Cl- - 146,6 ммоль/л, СНзСН(ОН)СОО- - 133,8 ммоль/л.

Теоретична осмолярність препарату, який підлягає дослідженню, складає 890 мосмоль/л, що в 3 рази перевищує осмолярність ізотонічного розчину NaCl та осмолярність плазми крові [1]. Розчин «Гекотон» (HAES-LX5%) використовується на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах лікування потерпілих з поєднаною травмою [2]. Сьогодні, за даними літератури, ще залишається відкритим питання оцінки співвідношення ризик/користь препаратів на основі гідроксиетилкрохмалю при різних патологічних станах, що супроводжуються ендоінтоксикацією [3]. Водночас препарати на основі гідроксиетилкрохмалю залишаються базовими препаратами при лікуванні гіповолемічних станів як у військовій медицині, так і у цивільних клініках. В експерименті на кролях на моделі токсичного гепатиту, який викликаний проведенням підшкірних ін'єкцій чотирихлористого вуглецю, застосування розчину HAES-LX-5 % в дозі 10 мл/кг маси тіла виявляло наявність значних дезін- токсикаційних властивостей препарату [4]. Значний інтерес становлять експериментальні дослідження з вивчення його можливих позитивних чи негативних впливів на структурні зміни селезінки як периферійного органа імунної системи при довгостроковому введенні протягом місяця. Органи імунної системи відіграють провідну роль у формуванні імунітету. Розвиток клітинної та гуморальної імунної відповіді відбувається у периферійних імунних органах (селезінка, лімфатичні вузли) [5].

Мета дослідження: вивчити вплив внутрішньовенного введення препарату HAES-LX-5% на структурні зміни селезінки при довготривалому введенні препарату.

Матеріал і методи. Експериментальні дослідження були виконані на 32 нелінійних щурах обох статей масою 160-170 г. Під час роботи з лабораторними тваринами дотримувались рекомендацій Європейської комісії щодо проведення медико-біологічних досліджень з використанням тварин та методичними рекомендаціями фармакологічного центру МОЗ України. Досліди проводились з урахуванням "Правил доклинической оценки безопасности фармакологических средств (GLP)". Дослідження здійснювали в лабораторії кафедри фармакології ВНМУ, сертифікованої ДФЦ МОЗУ.

У групі № 1 (контрольна група - 8 тварин) перебували щури, яким протягом 5-6 хвилин проводили внутрішньовенну інфузію в нижню порожнисту вену 0,9 % розчину NaCl у дозі 10 мл/кг, для чого виконували катетеризацію стегнової вени та з просуванням катетера до нижньої порожнистої вени. Катетер, встановлений у стегновій вені, підшивався під шкіру, його просвіт по всій довжині заповнювався титрованим розчином гепарину (0,1мл гепарину на 10 мл 0,9 % розчину NaCl) після кожного введення речовин.

У групі № 2 були щури, яким протягом 5-6 хвилин проводили внутрішньовенну інфузію в нижню порожнисту вену розчину HAES-LX-5 % у дозі 10 мл/кг. Інфузії виконувались раз на добу.

Катетеризацію магістральних судин здійснювали в умовах пропофолового наркозу 60 мг/кг внутрішньоочеревинно.

Евтаназію щурів проводили шляхом передозування пропофолу через 30 діб після початку введення нового колоїдно-гіперосмолярного інфузій- ного розчину HAES-LX-5%.

Для гістологічного дослідження фрагменти селезінки фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, промивали в проточній воді зневоднювали в батареї спиртових розчинів зростаючої концентрації та заключали в парапласт. Зрізи мали товщину 3-5 мкм. Виготовляли на ротаційному мікротомі, забарвлювали гематоксилін еозином та за Ван-Гізон. Мікроскопічні дослідження проводили на 30 добу. Гістологічні препарати досліджували у світловому мікроскопі OLYMPUS BH-2 з використанням об'єктивів х10 та х40, окуляра х10.

Результати дослідження та їх обговорення.

У щурів першої (контрольної) групи на 30 добу добре визначається представництво білої і червоної пульпи. Виявлено помірне наповнення лімфоцитами периартеріальної зони, слабку контрастність у вузлику світлої та мантійної зон. Остання на більшій частині периметра фактично не помітна, відзначається слабке повнокрів'я синусоїдних капілярів маргінальної зони. Червона пульпа мала звичайний вигляд. У селезінці контрольних щурів у білій пульпі добре помітні реактивні центри, мантійна зона - не скрізь.

Попереднє дослідження наслідків щоденного, впродовж місяця, введення щурам лікувальної дози HAES, щодо реакції на лікувальний препарат саме пульпарних структур селезінки, показало такі характеристики їх морфофункціональ- ного стану. Червона пульпа, з її ретикулярною основою та синусоїдними судинами, повнокровна. Це помітно на усій площі досліджуваних, забарвлених гематоксилін-еозином, гістологічних зрізах селезінки різних щурів цієї серії експерименту серед утворень білої пульпи. Полями повнокрів'я оточені клітини лімфоїдного та мієлоїдного ряду, тяжі Більрота, вузлики білої пульпи (рис. 1). Останні не скрізь однакові: в залежності від рівня площини зрізу в них виявляються вужчі або ширші за діаметром світлі реактивні центри та неоднакові за цитогенністю периартеріальні Т-залежні зони (рис. 1).

Рис. 1. Повнокрівна червона пульпа селезінки, серед утворень білої пульпи. Дослідження впливу HAES, 30 доба. Забарвлення гематоксилін-еозином, Зб. х100

На великому збільшенні мікроскопа, в тому ж мікропрепараті, у світлому реактивному центрі помітні малі та великі, світлі і темні лімфоцити, лімфобласти, макрофаги (справа); далі, у вузькій мантійній зоні - переважно малі темні лімфоцити; у маргінальній зоні - макрофаги (в тому числі гі- пертрофовані), плазмобласти, плазмоцити, сег- ментоядерні лейкоцити.

Периартеріальні Т-залежні зони в лімфоїд- них вузликах насичені Т-лімфоцитами; серед них наявні гіпертрофовані активні макрофаги. Загалом функціонально відповідний стан такої зони в утвореннях білої пульпи (рис. 2).

Рис. 2. Периартеріальна зона лімфоїдного вузлика з багатим забезпеченням її Т-лімфоцитами. Дослідження впливу HAES, 30 доба. Забарвлення гематоксилін - еозином, Зб.: х400

Рис. 3. Розвинута периартеріальна лімфоїдна зона, реактивний центр, розширені маргінальні зони. Дослідження впливу HAES, 30 доба. Забарвлення - гемато- ксилінеозин, Зб.: х100

У різних полях зору в гістологічних препаратах мікроскопічно не послаблюється ефект крово- наповнення в червоній пульпі, помічено ділянки помноження ретикулярних клітин строми. Привертає увагу розширення навколо лімфоїдних вузликів їх маргінальної зони, яку окремо опишемо далі. Подекуди виявляються незначні за площею світлі реактивні зони з повільним бластоцитозом і непомітною активацією макрофагів. Макрофаги на межі мантійної і маргінальної зони гіпертрофо- вані. В останній - лімфоцити, плазмоцити, гранулоцити, моноцити та переважають великі лімфої- дні вузлики з розвинутими Т-залежними периар- теріальними зонами, об'ємним світлим реактивним центром і помірно активованими макрофагами та з широкими маргінальними поясами (рис.3).

Не полишає червоної пульпи значне кровона- повнення її як у самій ретикулярній стромі, так і в синусоїдах (рис. 4). Стають помітними селезінкові тяжі Більрота у межах червоної пульпи. Рідко виявляються поодинокі та згруповані мегакаріоцити, які свідчать про ненапружений екстрамеду- лярний гемопоез. Спостерігається відомий вже ефект розширення маргінальних зон в утвореннях білої пульпи (рис. 4).

У таких широких маргінальних смугах виявлялося повнокрів'я капілярної сітки, яка насичена густою присутністю клітин лімфоїдного ряду: малими темними лімфоцитами, макрофагами, вели кими бластними формами, плазмоцитами, зернистими лейкоцитами, моноцитами, а також клітинами, що називаються бар'єрними (barrier cells), схожими на фібробласти, ретикулярні клітини, міоепітеліальні, які значною мірою забезпечують фільтраційні властивості селезінки. У реактивному центрі вузликів та у мантійній зоні активації макрофагів або зростання їх присутності не спостерігається.

У найближчі терміни після введення препарату (1-7 діб) курсова інфузія щурам розчину HAES-LX-5% у дозі 10 мл на кг не призводила до значних змін ультраструктури селезінки [6].

Висновок. Реакція пульпи селезінки інтактних щурів на введення в організм кровозамінника HAES на 30-ту добу характеризується ознаками повнокрів'я червоної пульпи, активацією В-залежних ділянок у лімфатичних утвореннях білої пульпи та її периартеріальних зон, збудженням фагоцитарної активності макрофагів та значним розширенням маргінальних зон лімфатичних утворень, значною мірою за рахунок зростання елементів, що забезпечують фільтраційні властивості селезінки. Окрім цього, компенсаторно пожвавлюється мієлопоез.

Перспективи подальших досліджень. У подальших дослідженнях доцільно вивчити компенсаторно-пристосувальні зміни селезінки після опіку шкіри П-Ш ступеня при використанні комплексних інфузійних колоїдно-гіперосмолярних розчинів ла- ктопротеїну з сорбітолом і HAES-LX-5%.

Рис. 4. Повнокрів я селезінкових синусів; розширення маргінальної зони. Дослідження впливу HAES, 30 доба. Забарвлення - гематоксилін-еозин, Зб.: х100

Список використаної літератури

селезінка іммунний кровозамінник

1. Пат. 93776 УкраїнаМПКА 61 К9/08, А 61 К47/36. Комплексний колоїдно-гіперосмолярний інфузій- ний препарат. - Кондрацький Б.О., Новак В.Л., Кондрацький Я.Б. // Заявка № а 200908880; заявл. 25.08.2009; опубл. 10.03.2011, Бюл.5.

2. Пенкальський О.О. Сучасні підходи до проведення інфузійнотрансфузійної терапії на догоспітальному етапі / О.О. Пенкальський, Г.Г. Рощін, А.В. Вершигора [та ін.] // IVМіжнародний медичний конгрес «Впровадження сучасних досягнень медичної науки у практику охорони здоров'я України»: тези доповідей (Київ, 15-17 квітня 2015). - 2015. - С. 106.

3. Кондрацкий Я.Б. Токсикологическая характеристика нового коллоидно-гиперосмолярного инфузионного раствора /Я.Б. Кондрацкий //Гематологія і переливання крові: міжвідомчий збірник. - К., 2014. - Випуск 37. - С. 284-293.

4. Вплив нового інфузійного препарату HAES-LX-5% на перебіг експериментального токсичного гепатиту /Б.О.Кондрацький, В.Л. Новак, Я.Б. Кондрацький [та ін.] //ЕкспериментальнаОригінальні дослідження та клінічна фізіологія і біохімія. - 2015. -2. - С. 19-27.

5. Вершигора А.Ю. Імунологія /А.Ю. Верши- гора, Є.У. Пастер, Д.В. Колибо [та ін.]: за заг. ред. Є. У. Пастер. - К.: Вища школа, 2005. - 599 с.

6. Гумінський Ю.Й. Ультраструктура селезінки щурів при інфузіїколоїдно- гіперосмолярнимирозчинами /Ю.Й. Гумінський, Н.П. Бебешко //Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2012. - № 19. - С. 114-118.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.