Визначення частоти факторів серцево-судинного ризику в пацієнтів із анкілозивним спондилоартритом
Основні чинники анкілозивного спондилоартриту. Причини розвитку дисфункції ендотелію, атеросклерозу й атеротромбозу. Порівняльна характеристика пацієнтів за різними ступенями активності запального синдрому. Профілактика серцево-судинних захворювань.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.12.2017 |
| Размер файла | 93,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет
імені І. Я. Горбачевського"
УДК 616.1-02:616.721-002.77DOI 10.11603/2415-8798.2017.1.7326
ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТОТИ ФАКТОРІВ СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ АНКІЛОЗИВНИМ СПОНДИЛОАРТРИТОМ
©С.І. Сміян, Б.О. Кошак, У.С. Слаба
ВСТУП
Анкілозивний спондилоартрит (АС) - хронічне системне запальне захворювання з переважним ураженням осьового скелета (крижово-клубових, міжхребцевих, реберно-хребтових зчленувань) [1, 12], що належить до групи серонегативних спондилоартритів (СнА) [4, 12]. Відомо, що смертність серед пацієнтів з АС в 1,5 раза вище популяційного рівня [8] і зумовлена серцево-судинною патологією та хронічною нирковою недостатністю унаслідок амілоїдозу [3, 6]. У даний час доведено, що наявність персистуючого системного запалення є вагомим предиктором розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) [5, 7, 12] за причиною розвитку дисфункції ендотелію, а в подальшому - атеросклерозу, атеротромбозу, ремоделювання судинної стінки і міокарда [9-11] і, відповідно, основним чинником значно вищих від загальнопопуляційних випадків несприятливих загрозливих станів для життя.
Метою роботи було вивчити частоту факторів серцево-судинного ризику залежно від клініко-лабораторних параметрів у хворих на АС.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Обстежено 104 пацієнти (90 чоловіків і 14 жінок) із АС, які перебували на стаціонарному лікуванні в ревматологічному відділенні КЗ ТОР "Тернопільська університетська лікарня”.
Критеріями включення були: достовірний, згідно з модифікованими Нью-Йоркськими критеріями [2], діагноз АС; інформативна згода пацієнта на участь у дослідженні.
Критеріями виключення в дослідженні були: вік понад 60 років, наявність псоріазу, хвороби Крона, неспецифічного виразкового коліту, ішемічної хвороби серця, маніфестного периферичного атеросклерозу, клінічно значущих вад серця (вроджених або набутих), недостатності кровообігу будь-якого генезу, цукрового діабету, тяжкого ураження печінки (активного гепатиту, цирозу), нирок (амілоїдозу чи іншої патології із розвитком хронічної ниркової недостатності), інших хронічних захворювань у фазі загострення (виразкової хвороби, холециститу, пієлонефриту і т.п.).
Усім пацієнтам, які погодилися взяти участь у дослідженні, проводили загальноклінічне стандартне обстеження (загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ, рентгенографію крижово-клубових зчленувань), біохімічний аналіз крові з ліпідогра- мою та визначенням гострофазових показників, виявлення HLA B-27, ультразвукове сканування сонних артерій, Ехо-КС. Клінічну активність недуги визначали за допомогою індексу активності захворювання BASDAI, функціонального індексу BASFI, метрологічного індексу BASMI, якості життя ASQoL [2].
Для оцінки 10-річного ризику серцево-судинних захворювань використовували шкалу QRISK (Q-RESEARCH Cardiovascular Risk Algorithm). Перевагою цієї шкали є використання таких чинників ризику, як вік, стать, тютюнокуріння, систолічний артеріальний тиск, співвідношення загального холестерину та ЛПВЩ, індекс маси тіла, сімейний анамнез ІХС, соціально-економічний стан, лікування антигіпертензивними засобами та наявність супутньої патології, у даному випадку системного запального захворювання.
Статистичну обробку отриманих результатів проводили відомими методами варіаційної статистики у пакеті прикладних програм SPSS22 (©SPSS Inc.).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Встановлено, що більшість пацієнтів була працездатного віку (середній вік склав (35,9±17,1) року з тривалістю захворювання у середньому (15,9±8,2) року) (рис.). Пере- феричну форму встановлено у 35 пацієнтів (33,7 %), центральну - в 69 (66,3 %). Оцінка перебігу АС показала наявність високого та середнього ступенів активності недуги за відсутності хворих із неактивним або малоактивним перебігом.
Рис. Поділ пацієнтів за віком і тривалістю захворювання
анкілозивний спондилоартрит атеросклероз
Порівняльна характеристика пацієнтів за різними ступенями активності запального синдрому показала, що у хворих за умов більшої його інтенсивності спостерігались достовірно вищі кількісні значення маркерів запалення, а також переважала кількість обстеженних з ІІІ ступенем активності, які не дотримувалися рекомендацій лікаря, і НПЗП використовували періодично (табл. 1).
Аналіз поширеності традиційних факторів сс ризику (табл. 2) показав, що майже кожен четвертий пацієнт мав АГ переважно II ступеня, причому частота її реєстрації досить близька до поширеності в загальній популяції (в міській - 29,3 %, у сільській розповсюдженість АГ - 36,3 %) [13].
Таблиця 1. Характеристика анкілозивного спондилоартриту в пацієнтів з ІІ та ІІІ ступенями активності
|
Показник |
Хворі, активність |
||||
|
ІІ ст. (n=31) |
ІІІ ст. (n=29) |
||||
|
Тривалість захворювання, роки |
13,7±5,2 |
16,1±4,8 |
|||
|
Вік початку захворювання, роки |
25,8±3,2 |
23,2±2,1 |
|||
|
Наявність периферичного артриту |
n |
% |
n |
% |
|
|
10 |
32,3 |
9 |
34,6 |
||
|
Терапія НПЗП: - постійно; - з перервами |
14 |
45,1 |
13 |
50,0 |
|
|
20 |
65 |
6 |
21 |
||
|
11 |
35 |
23 |
79 |
||
|
BASDAI, см |
4,64±0,42 |
6,80±0,27 |
|||
|
BASFI, см |
5,04±0,28 |
5,74±0,18 |
|||
|
DFI, бали |
15,8±1,1 |
17,1±0,89 |
|||
|
Біль за ВАШ, мм |
61,9±14,5 |
80,3±12,4 |
|||
|
С-реактивний білок, г/л |
8,3±1,4 |
15,2±2,7 |
|||
|
ШОЕ, мм/год |
18,3±3,2 |
28,5±4,1 |
Таблиця 2. Поширеність традиційних факторів серцево-судинного ризику
|
Ознака |
n |
% |
|
|
Артеріальна гіпертензія |
23 |
22,1 |
|
|
ТІМ загальної сонної артерії >1 мм |
49 |
47,1 |
|
|
Тютюнокуріння |
34 |
32,7 |
|
|
Гіперхолестеринемія (ЗХ >5,2 ммоль/л) |
22 |
21,2 |
|
|
Знижений рівень ЛПВЩ (< 1 ммоль/л для чоловіків та <1,2 ммоль/л для жінок) |
63 |
60,6 |
|
|
Підвищений рівень ЛПНЩ (>3,0 ммоль/л) |
41 |
39,4 |
|
|
Гіпертригліцеридемія (ТГ >1,7 ммоль/л) |
14 |
13,5 |
|
|
Надмірна маса тіла (ІМТ >25 кг/м2) |
12 |
11,5 |
|
|
Сімейний анамнез раннього розвитку серцево-судинних захорювань |
16 |
15,4 |
Варто зазначити, що адекватну антигіпер- тензивну терапію на момент включення в дослідження отримували 14 пацієнтів (61 %).
Середнє значення ІМТ в обстежених пацієнтів склало (20,2±4,9) кг/м2; 72 (69,2 %) осіб мали нормальну масу тіла (іМТ 18,524,9 кг/м2), 18 (17,3 %) хворих мали дефіцит маси тіла (ІМТ<18,5 кг/м2), а у 10 (9,6 %) - відзначався надлишок маси тіла (ІМТ>25 кг/м2), у тому числі в 4 (3,8 %) - ожиріння (ІМТ>30 кг/м2).
Висока частота тютюнокуріння серед пацієнтів з АС може бути пояснена переважанням осіб чоловічої статі. Достатньо велика когорта обстежених демонструвала знижений рівень ЛПВЩ і підвищений рівень ЛПНЩ за умов наявності хворих із гіперхолестери- немією в значно меншій кількості. Потовщення комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії >1 мм виявлено в 47,1 % пацієнтів з АС.
Наступна оцінка кількісних характеристик факторів СС ризику в пацієнтів із ІІ та ІІІ активностями захворювання (табл. 3) свідчила, що суттєві відмінності серед пацієнтів із середньою та високою активністю були констатовані лише за рівнем атерогенних ліпідів - ЛПВЩ і ЛПНЩ та ТІМ, що свідчить про вагоме значення запального синдрому у виникненні СС.
Таблиця 3. Основні серцево-судинні фактори ризику та артеріальна гіпертензія у пацієнтів із нормальною і зниженою ендотелійзалежною вазодилатацією
|
Показник |
Хворі, активність |
р |
||||
|
ІІ ст. (n=31) |
ІІІ ст. (n=29) |
|||||
|
середній вік, роки |
36,8±8,2 |
38,8±8,8 |
p>0,05 |
|||
|
Індекс маси тіла, кг/м2 |
22,8±4,3 |
23,9±4,1 |
p>0,05 |
|||
|
Тютюнокуріння |
n |
% |
n |
% |
||
|
12 |
39 |
10 |
38 |
p>0,05 |
||
|
сімейний анамнез раннього розвитку серцево-судинних захорювань |
n |
% |
n |
% |
||
|
6 |
19 |
4 |
15 |
p>0,05 |
||
|
ЗХ, ммоль/л |
4,52±0,94 |
4,28±0,81 |
p>0,05 |
|||
|
ЛПВЩ, ммоль/л |
0,96±0,56 |
0,71±0,34 |
p<0,05 |
|||
|
ЛПНЩ, ммоль/л |
2,61±0,84 |
2,81±0,89 |
p<0,05 |
|||
|
ТГ, ммоль/л |
1,15±0,44 |
1,32±0,58 |
p>0,05 |
|||
|
ІА |
3,4±1,21 |
3,9±1,26 |
p<0,05 |
|||
|
ТІМ сонних артерій, мм |
0,91±0,32 |
1,08±0,29 |
p<0,05 |
|||
|
Артеріальна гіпертензія |
n |
% |
n |
% |
||
|
7 |
22,5 |
6 |
23,1 |
p>0,05 |
||
|
сАТ, мм рт. ст. |
124,5±18,3 |
122,5±22,5 |
p>0,05 |
|||
|
ДАТ, мм рт. ст. |
78,5±14,5 |
76,5±18,5 |
p>0,05 |
Примітка. р - достовірність між пацієнтами з II та III ступенями активності недуги.
У подальшому СС ризик обстежених хворих становив у загальній когорті 3,4 [1,8; 5,4] %, що згідно з інтерпретацією шкали, яку використовували, приблизно в три рази перевищує ризик у загальній популяції, репрезентативній за віком, нормальними показниками ліпідного профілю і АТ, та вважається сс ризиком вищим від середнього. Варто зазначити, що середнє значення сс ризику в пацієнтів із ІІ ступенем активності становив 2,8 %, на відміну від аналогічного показника у хворих із ІІІ ступенем активності, - 3,9 %.
Потрібно відмітити, що достатньо високий сс ризик у пацієнтів з Ас не може бути пояснений із позицій аналізу класичних факторів ризику.
ВИСНОВКИ
Встановлено, що за умов наявності ІІІ ступеня активності захворювання спостерігається достовірне збільшення кількості пацієнтів з ЛПНШ>1,7 ммоль/л, ЛПВЩ<1,0 ммоль/л, потовщенням ТІМ>0,9 мм.
Поряд із тим, у хворих даної когорти реєструються достовірно вищі значення тривалості захворювання та суттєві відмінності при його перебігу за показниками ВАШ, сРП, ШОЕ та індексами активності й функціональних розладів.
Оцінка за шкалою QRisk дозволила констатувати сс ризик у 3,4 %, що згідно з інтерпретацією, близько в три рази перевищує ризик у загальній популяції, причому серед традиційних чинників найбільш часто зареєстровані збільшення ЛПНЩ і зменшення ЛПВЩ. Таким чином, слід припустити, що в проблемі розвитку ссз за умов Ас найбільшого значення набуває факт наявності системного запального захворювання, яке асоціюється з розвитком дисфункції ендотелію і збільшенням рівня атерогенних ліпідів.
Отримано 10.02.17
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Braun J. Ankylosing spondylitis / J. Braun, J. Sieper // Lancet. 2007. - No. 369. - P. 1379-1390.
2. Braun J. 2010 update of the ASAS/EULAR recommendations for the management of ankylosing spondylitis / J. Braun, R. van den Berg // Ann. Rheum. Dis. - 2011. - No. 70. - P. 896-904.
3. Brown M. A. Genetics of ankylosing spondylitis-insights into pathogenesis / M. A. Brown, T. Kenna // Nat. Rev. Rheumatol. - 2016. No. 12. - P. 81-91.
4. Chen H. A. Clinical, functional, and radiographic differences among juvenile-onset, adult-onset, and late-onset ankylosing spondylitis / H. A. Chen, C. H. Chen, H. T. Liao // J. Rheumatol. - 2012. No. 39. - P. 3-8.
5. Erre G. L. Plasma asymmetric dimethylarginine (ADMA) levels and atherosclerotic disease in ankylosing spondylitis: a crosssectional study / G. L. Erre, P. Sanna, A. Zinellu // Clin. Rheumatol. 2011. - No. 30. - P. 21-27.
6. Heeneman S. Cardiovascular risks in spondyloarthritides / S. Heeneman, M. J. Daemen // Curr. Opin. Rheumatol. - 2017. - No. 19. - P. 358-362.
7. Kumar A. Assessment of serum nitrite as biomarker of disease activity in ankylosing spondylitis / A. Kumar, S. K. Falodia // Indian J.Rheumatology. - 2009. - No. 4. - P. 47-50.
8. McCarey D. Comparison of cardiovascular risk in ankylosing spondylitis and rheumatoid arthritis / D. McCarey, R. D. Sturrock // Clin. Exp. Rheumatol. - 2009. - No. 27. - P. 124-126.
9. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis / D. S. Celermajer, K.E. Sorensen, V. M. Gooch [et al.] // Lancet. - 1992. - Vol. 340. P. 1111-1115.
10. PoddubnyT D. A. Endothelial dysfunction in patients with Bechterew's disease (ankylosing spondylitis) / D. A. PoddubnyT, A. P. Rebrov // Klin. Med. (Mosk). - 2007. - No. 85. - P. 66-69.
11. Syngle A. Endothelial dysfunction in ankylosing spondylitis improves after tumor necrosis factor-а blockade / A. Syngle, K. Vohra, A. Sharma, L. Kaur // Clin. Rheumatol. - 2010. - No. 29. - P. 763-770.
12. Taurog J. D. Axial spondyloarthritis and ankylosing spondylitis / J. D. Taurog, A. Chhabbra, R. A. Colbert // New Engl. J. Med. - 2016. No. 26. - P. 2563-2574.
13. Уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги : Артеріальна гіпертензія [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/allresources/.
РЕЗЮМЕ
УДК 616.1-02:616.721-002.77DOI 10.11603/2415-8798.2017.1.7326
Визначення частоти факторів серцево-судинного ризику в пацієнтів із анкілозивним спондилоартритом. С.І. Сміян, Б.О. Кошак, У.С. Слаба ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського"
Анкілозивний спондилоартрит (АС) - хронічне системне запальне захворювання з переважним ураженням осьового скелета. Відомо, що смертність серед пацієнтів з АС у 1,5 раза вище популяційного рівня і зумовлена серцево-судинною патологією та хронічною нирковою недостатністю унаслідок амілоїдозу.
Мета дослідження - стратифікувати фактори серцево-судинного ризику.
Матеріали і методи. Обстежено 104 пацієнти з анкілозивним спондилоартритом, яким проводили стандартні діагностичні методи, що характеризують перебіг захворювання, а також параметри ліпідограми та УЗД комплексу інтима-медіа сонної артерії. Критеріями включення були: достовірний, згідно з модифікованими Нью-Йоркськими критеріями, діагноз АС; інформативна згода пацієнта на участь у дослідженні.
Критеріями виключення в дослідженні були: вік понад 60 років, наявність псоріазу, хвороби Крона, неспецифічного виразкового коліту, ішемічної хвороби серця, маніфестного периферичного атеросклерозу, клінічно значущих вад серця, недостатності кровообігу будь-якого генезу, цукрового діабету, тяжкого ураження печінки, нирок, інших хронічних захворювань у фазі загострення.
Клінічну активність недуги визначали за допомогою індексу активності захворювання BASDAI, функціонального індексу BASFI, метрологічного індексу BASMI, якості життя ASQoL.
Для оцінки 10-річного ризику серцево-судинних захворювань використовували шкалу QRISK.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що за умов наявності високих ступенів активності захворювання частіше спостерігається достовірне збільшення кількості пацієнтів із ЛПНШ>1,7 ммоль/л, ЛПВЩ<1,0 ммоль/л, потовщенням ТІМ>0,9 мм.
Поряд із тим, у хворих даної когорти реєструються достовірно вищі значення тривалості захворювання та суттєві відмінності при його перебігу за показниками ВАШ, СРП, ШОЕ та індексами активності й функціональних розладів.
Висновки. Варто припустити, що в проблемі розвитку ССЗ за умов АС найбільшого значення набуває факт наявності системного запального захворювання, що асоціюється із розвитком дисфункції ендотелію і збільшенням рівня атерогенних ліпідів.
Ключові слова: анкілозивний спондилоартрит; серцево-судинний ризик.
SUMMARY
Determining the frequency factors of cardiovascular risk in patients with ankylosing spondylitis. ©S.I. Smiyan, B.O. Koshak, U.S. Slaba I. Horbachevsky Ternopil State Medical University
Ankylosing spondylitis is an Nines in which there is a damage to the musculoskeletal system. Mortality among patients with AS is 1.5 times higher than population levels. It is caused by cardio-vascular disease and chronic renal failure.
The aim of the study - to stratificate factors of cardiovascular risk.
Materials and Methods. We examined 104 patients with ankylosing spondylitis (AS) using standard diagnostic methods such as the activity of the disease, lipidogram and ultrasound of intimal media of the carotid artery.
Inclusion criteria in the study were: diagnosis of AS according to the modified New York criteria and an informative patient's consent to participate in the study.
Exclusion criteria in the study were: age over 60 years, the presence of psoriasis, Crohn's disease, ulcerative colitis, coronary heart disease, manifest peripheral atherosclerosis, clinically significant heart disease, circulatory insufficiency of any origin, diabetes, severe liver disease, kidney disease and other chronic diseases in their acute phases.
Clinical activity of the illness was determined using the disease activity index BASDAI, BASFI functional index, an index BASMI metrology, quality of life ASQoL. To assess the 10-year risk of cardiovascular disease, the scale QRISK was used.
Results and Discussion. It was discovered that in the conditions of the higher degrees of disease activity the incidence of patients often occurs with LPL > 1.7 mg / dL, HDL-C <1.0 mmol / L, TIM thickening > 0.9 mm.
There was significant prolongation of the disease in this group of patients and a substantial difference in their progress in terms of VAS, CRP, ESR, index activity and functional disorders.
Conclusions. We must assume that the problem of CVD in patient with AS is a result of systemic inflammatory disease which is associated with the development of endothelial dysfunction and increased levels of atherogenic lipids.
Key words: ankylosing spondylitis; cardiovascular risk.
РЕЗЮМЕ
Определение частоты факторов сердечно-сосудистого риска в пациентов с анкилозирующим
Спондилоартритом. ©С. И. Смиян, Б. О. Кошак, У. С. Слаба ГВУЗ “Тернопольский государственный медицинский университет имени И. Я. Горбачевского"
Анкилозирующий спондилоартрит (АС) - хроническое системное воспалительное заболевание с преимущественным поражением осевого скелета. Известно, что смертность среди пациентов с АС в 1,5 раза выше популяционного уровня и обусловлена сердечно-сосудистой патологией и хронической почечной недостаточностью вследствие амилоидоза.
Цель исследования - стратифицировать факторы сердечно-сосудистого риска.
Материалы и методы. Обследовано 104 пациента с анкилозирующим спондилоартритом, которым проводили стандартные диагностические методы, характеризующие течение заболевания, а также параметры липидограммы и УЗИ комплекса интима-медиа сонной артерии. Критериями включения были: достоверный, согласно модифицированных Нью-Йоркских критериев, диагноз АС; информативное согласие пациента на участие в исследовании.
Критериями исключения в исследовании были: возраст более 60 лет, наличие псориаза, болезни Крона, неспецифического язвенного колита, ишемической болезни сердца, манифестного периферического атеросклероза, клинически значимых пороков сердца, недостаточности кровообращения любого генеза, сахарного диабета, тяжелого поражения печени, почек, других хронических заболеваний в стадии обострения.
Клиническую активность болезни определяли с помощью индекса активности заболевания BASDAI, функционального индекса BASFI, метрологического индекса BASMI, качества жизни ASQoL. Для оценки 10-летнего риска сердечнососудистых заболеваний (ССЗ) использовали шкалу QRISK.
Результаты исследований и их обсуждение. Установлено, что при условии наличия высоких степеней активности заболевания чаще наблюдается достоверное увеличение количества пациентов с ЛПНШ>1,7 ммоль/л, ЛПВП<1,0 ммоль/л, утолщением ТИМ>0,9 мм. Наряду с этим, у больных данной когорты регистрируются достоверно более высокие значения длительности заболевания и существенные различия за его ходом по показателям ВАШ, СРП, СОЭ и индексами активности и функциональных расстройств.
Выводы. Следует предположить, что в проблеме развития ССЗ в условиях АС наибольшее значение приобретает факт наличия системного воспалительного заболевания, которое ассоциируется с развитием дисфункции эндотелия и увеличением уровня атерогенных липидов.
Ключевые слова: анкилозирующий спондилоартрит; сердечно-сосудистый риск.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Серцево-судинні захворювання. Статеві відмінності умов формування серцево-судинної патології. Вирішення проблеми високої смертності від ССЗ в Україні. Діагноз ішемічної хвороби серця. Динаміка поширеності факторів ризику серед жінок віком 20-64 років.
автореферат [208,5 K], добавлен 09.03.2009Лікарняні зупинки кровообігу. Вчасне розпізнавання пацієнтів у критичному стані. Основні критерії виклику реанімаційної бригади. Забезпечення прохідності дихальних шляхів. Проведення вчасної дефібриляції та післяреанімаційного лікування пацієнтів.
презентация [1,2 M], добавлен 08.09.2015Плавання як ефективний засіб профілактики і лікування захворювань серцево-судинної і дихальної систем. Особливості функціонування серцево-судинної системи під час плавання. Причини виникнення захворювань серцево-судинної системи. Набуті пороки серця.
реферат [1,4 M], добавлен 04.11.2015Формування знань про гемодинаміку. Розгляд функціональної класифікації кровоносних судин. Особливості будови артерій, вен та капілярів. Роль серцево-судинного центру в регуляції судинного тонусу. Огляд матеріалів методичного забезпечення заняття.
методичка [1,2 M], добавлен 01.09.2014Незалежні предиктори довгострокового прогнозу у пацієнтів другої та третьої стадії артеріальної гіпертензії на основі багатофакторного аналізу. Вплив антигіпертензивних препаратів на частоту виникнення серцево-судинних ускладнень та цукрового діабету.
автореферат [109,9 K], добавлен 21.03.2009Медико-соціальне значення, традиційні принципи терапії цукрового діабету, рання діагностика, первинна та вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень. Комплексна оцінка клініко-біохімічних та інструментальних методів досліджень хворих на діабет.
автореферат [65,6 K], добавлен 05.02.2009Характерні симптоми захворювань серця: тахікардія, задишка, аритмія, набряки. Особливості призначення курсу лікувальної фізкультури при серцево-судинних захворюваннях. Історія вивчення проблеми виникнення та лікування пролапса мітрального клапана.
реферат [24,7 K], добавлен 01.12.2010Розвиток особливості серцево-судинної системи. Вікові зміни серцево-судинної системи, погіршення роботи серцевого м'яза, зменшення еластичності кровоносних судин. Стан серцево-судинної системи впродовж старіння. Обмеження рухової активності людини.
реферат [25,6 K], добавлен 09.09.2009Захворювання серцево-судинної системи. Хвороби серця, артерій, вен: інфаркт міокарда, аритмія, пороки серця, атеросклероз, інсульт, варикоз, тромбофлебіт. Причини, клінічна симтоматика, лікування і профiлактика. Вплив способу життя на здоров'я людини.
презентация [383,5 K], добавлен 24.05.2016Морфо-функціональна характеристика серцево-судинної та респіраторної (дихальної) систем. Сутність методу степ-тесту. Порядок визначення частоти серцевих скорочень, тиску та об`єму крові. Аналіз впливу фізичних навантажень на кардіо-респіраторну систему.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 21.09.2010Психічні розлади при ішемічній хворобі серця та дисциркуляторної енцефалопатії. Основні компоненти патогенезу психічних розладів. Гострі судинні психози. Клінічна картина онейроїдного синдрому. Деменція як найважча хронічна форма судинних психозів.
реферат [19,0 K], добавлен 28.08.2010Анатомо-фізіологічна характеристика коронарних проявів захворювань серцево-судинної системи та клінічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації. Основи методики занять фізичними вправами при лікуванні хворих з ішемічною хворобою серця.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 19.08.2011Маркери дисфункції ендотелію у дітей раннього віку з вадами серця залежно від анатомії вади і ступеня недостатності кровообігу. Ранні діагностичні ознаки вторинної легеневої гіпертензії у новонароджених. Аналіз метаболізму ендотеліальних факторів.
автореферат [81,9 K], добавлен 10.04.2009Вивчення частоти виникнення гломерулонефриту серед пацієнтів з СН. Особливості перебігу і структурно-функціональних змін серцево-судинної системи і нирок у хворих на СН з супутнім гломерулонефритом. Ліпідний обмін і антиоксидантий захист у хворих на СН.
автореферат [67,0 K], добавлен 07.04.2009Дослідження особливостей структури акушерських ускладнень у жінок із захворюванням серцево-судинної системи на основі ретроспективного аналізу історій пологів. Нейрогормональні фактори, що обтяжують пологи у жінок із патологією серцево-судинної системи.
автореферат [55,8 K], добавлен 10.04.2009Лікування артеріальної гіпертензії як одна з найактуальніших проблем сучасної медицини, знайомство з причинами розповсюдженості. Загальна характеристика сучасного арсеналу лікарських засобів для лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
реферат [28,8 K], добавлен 25.05.2015Поняття про артеріальну гіпо- та гіпертензію, причини та ознаки гіпертонічної хвороби та атеросклерозу. Гостра та хронічна ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда. Основні вади серця, гостра та хронічна недостатність кровообігу, тампонада серця.
реферат [41,0 K], добавлен 21.11.2009Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.
научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012Сукупність необхідних умов, що забезпечують найкращі умови використання методів озонотерапії в лікуванні захворювань серцево-судинної системи. Клінічні ефекти озонотерапії та існуючі протипоказання до цих методів. Фактори лікувального впливу озону.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 15.06.2015Сенсоневральна приглухуватість є поліетіологічною хворобою, в патогенезі якої передусім лежить ураження внутрішнього вуха - патологічні зміни волоскових клітин спірального органу. Часто ця хвороба розвивається у пацієнтів із серцево-судинними порушеннями.
реферат [15,5 K], добавлен 06.12.2008
