Дисертаційна робота присвячена актуальному питанню практичної медицини, яке полягає в підвищенні ефективності ортопедичного лікування металопластмасовими незнімними конструкціями шляхом розроблення нового полімерного облицювального матеріалу на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку та покривного лаку на основі співполімерів метилметакрилату й диметакрилат тріетиленгліколю. Удосконалена методика створення адгезивного зв'язку в системі "метал - покривний лак - полімер" для суцільнолитих незнімних конструкцій зубних протезів з полімерним естетичним облицюванням шляхом розроблення нового способу створення механічної ретенції.

На підставі аналізу показників клінічних досліджень було підтверджено функціональну ефективність ортопедичного лікування з застосуванням запропонованої нами методики, яка базується на спільному використанні запропонованої нами системи нанесення ретенційної системи на металевий каркас, ґрунтуванні новим покривним лаком на основі співполімерів метилметакрилату й диметакрилат тріетиленгліколю та естетичним облицюванням новим акриловим полімером на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку. Зменшення кількості ускладнень упродовж клінічного використання дозволяє рекомендувати розроблену методику для широкого практичного використання.

Ключові слова: незнімний суцільнолитий комбінований зубний протез, акриловий облицювальний полімер, покривний лак, механічна ретенція.

Разработана и доклинически обоснована рецептура покрывного лака на основе сополимеров метилметакрилата и диметакрилат тріетиленгликоля для несъемных конструкций зубных протезов в соответствии с требованиями ТУ. У.24.4-00481318-061: 2008. Составлена инструкция по его применению.

зубний протез незнімна конструкція

Усовершенствована методика создания адгезивной связи в системе "металл-покрывной лак-полимер" для цельнолитых несъемных конструкций зубных протезов с полимерным эстетическим облицеванием путем разработки нового способа создания механической ретенции.

Доказано, что по критериям физико-механических свойств, разработанный полимерный акриловый облицовочный материал на основе сополимера метилметакрилата и фторкаучука по показателю водопоглощения достоверно меньше (р<0,001) 25,6±0,06 мг/см³ аналогичного показателя облицовочного полимера на основе сополимера метилметакрилата и бутилакрилата - 28,2±0,06мг/см³. Показатель определения твердости по Хепплеру отечественного акрилового облицовочного полимера на основе сополимера метилметакрилата и фторкаучука составляет 236,0±0,8 MPa, что является достоверно выше (Р<0,001) этого показателя у аналога на основе сополимера метилметакрилата и бутилакрилата 220,4 ± 1,4 MPa.

Согласно результатов исследований физико-механических свойств. разработанный покрывной лак на основе сополимеров метилметакрилата и диметакрилат триэтиленгликоля по всем показателям достоверно (р<0,001) превышает существующие аналоги и имеет показатель прочности адгезивной связи лаковой пленки с металлической поверхностью, равный 7,2 ± 0,1 MPa против 2,0±0,03 MPa у аналога на основе полиметилметакрилата.

По результатам испытаний были получены показатели прочности соединения в системе "металл - лак покрывной - полимер" с различными вариантами создания механической ретенции и используемых материалов, из которых видно, что наибольшее среднее значение показателя прочности при испытании на разрыв соответствует образцам, изготовленным по нашей методике, и составляет 21,81±0,27МРа, что является достоверно выше (р<0,001), чем при использовании общепринятой методики 11,08 ± 0,05 MPa.

На основании анализа показателей исследований была подтверждена клиническая эффективность ортопедического лечения комбинированными цельнолитыми несъемными зубными протезами при совместном применении предложенной нами методики нанесения механической ретенционной системы на металлический каркас, дальнейшего грунтования на основе сополимеров метилметакрилата и диметакрилат триэтиленгликоля и эстетического облицевания протеза новым акриловым полимером на основе сополимера метилметакрилата и фторкаучука.

По результатам ортопедического лечения пациентов цельнолитыми несъемными конструкциями зубных протезов с полимерным эстетическим облицеванием выяснено, что в основной группе, за два года наблюдений, 43 (87,75%) несъемные конструкции с полимерным акриловым эстетическим облицеванием на основе сополимера метилметакрилата и фторкаучука получили оценку "отлично", в отличие от 30 (65,21 %) конструкций облицованных полимером на основе сополимера метилметакрилата и бутилакрилата.

На основании анализа показателей клинических исследований была подтверждена функциональная эффективность ортопедического лечения, основанного на совместном использовании предложенной нами системы нанесения ретенционной системы на металлический каркас, грунтования новым покрывным лаком на основе сополимеров метилметакрилата и диметакрилат триэтиленгликоля и эстетического облицевания новым акриловым полимером на основе сополимера метилметакрилата и фторкаучука. Уменьшение количества осложнений в течение клинического использования позволяет рекомендовать разработанную методику для широкого практического использования.

Ключевые слова: несъемный цельнолитой комбинированный зубной протез, акриловый облицовочный полимер, покрывной лак, механическая ретенция.

The thesis deals with a pressing issue of practical medicine consisting in improving efficiency of orthopedic treatment with plastic bonded to metal fixed dentures by development and application of a new polymer facing material and coating varnish. The work advocates the method of creating adhesion in metal - coating varnish - polymer structure for whole piece dentures with esthetic polymer facing.

Based upon clinical evidence, clinical efficiency of orthopedic treatment with composite whole piece fixed dentures using the method of fixing a mechanic retention structure on the metal base with further applying a new coating varnish and esthetic facing with a new acrylic polymer has been proven.

Decreased number of complications in clinical practice allows the method in question to be recommended for wider practical use.

Key words: whole piece fixed denture, acrylic facing polymer, coating varnish, mechanic retention.

Перелік умовних скорочень

ІЛ 1в - інтерлейкін 1 в

Актуальність теми. На сьогодні питання естетичності незнімних ортопедичних конструкцій посідає провідне місце серед вимог, які висувають пацієнти. Розвиток сучасного стоматологічного матеріалознавства, а саме, розробка та виробництво конструкційних і допоміжних матеріалів спроможні забезпечити зростаючі вимоги до естетичних норм ортопедичних конструкцій, виготовлених зі сплавів металів, підвищити їх клініко-функціональну ефективність, термін експлуатації та тощо [В.І. Гризодуб, 2011; В.А. Кльомін, В. Є. Жданов, 2010; М.Д. Король, О.Д. Оджубейська, 2008; А.И. Абдурахманов, 2008; J. Black, 2009].

Потреба населення України в ортопедичному лікуванні дефектів коронкових частин зубів та зубних рядів незнімними конструкціями протезів достатньо висока і складає на сьогодні близько 80%. Проте, на жаль, рівень задоволення потреби по різним регіонам України становить лише 22,0ч38,0% [В.А. Лабунец, Т.В. Диева, 2012; Л.М. Мунтян, А.М. Юр, 2010].

Відомо, що в ортопедичній стоматології застосовуються різні види облицювальних матеріалів: кераміка, акрилові пластмаси, композитні матеріали [П.С. Фліс, А.З. Власенко, 2010; М.М. Рожко, З.Б. Попович, В.Д. Куроєдова, 2013; В.О. Маланчук, А.В. Борисенко та співавт., 2009].

Кераміка як облицювальний матеріал має високі естетичні якості, міцність, зносостійкість, водостійкість, її колір та прозорість близькі до цих характеристик природних зубів. Кераміка біологічно індиферентна до тканин порожнини рота. Однак, на жаль, кераміка має також негативні якості: вона крихка, потребує значного препарування твердих тканин зубів, а також може сприяти додатковому оклюзійному навантаженню зубів-антагоністів, створюючи прямі травматичні вузли особливо, у тих випадках, коли вони інтактні [А.Д. Дорубець, 2011; М.В. Кучера, В.А. Шуклін, О.В. Павленко, 2011; Montenegro A.C., 2010].

Облицювання незнімних конструкцій зубних протезів композитними матеріалами у сучасній клінічній практиці ортопедичної стоматології набуває все більшої популярності [П.С. Фліс, А.З. Власенко, 2010; A. Muhlhauser, 2008]. Така тенденція обумовлена наявністю цілої низки позитивних властивостей композитних матеріалів: високою міцністю, твердістю, естетичністю. Але їх виробництво достатньо складне та дорого коштує, що за ціною готових матеріалів ставить їх на один рівень із керамікою, але властивості композитів програють керамічним матеріалам за цілою низкою істотних моментів [О.Е. Кузнецов, 2011].

Облицювальні матеріали, виготовлені на базі акрилових пластмас, відрізняються меншою твердістю та міцністю в порівнянні з керамікою, завдяки чому легше обробляються та поліруються. Методика облицювання пластмасою зубних протезів не є складною. Як і всі облицювальні матеріали, акрилові пластмаси також мають недоліки: недостатню міцність, зміну первісного кольору та високі показники водопоглинання, полімеризаційної усадки в порівнянні з керамікою [С.И. Гажва, 2010; Д.А. Доменюк, С.Н. Гаража, 2010]. Але, створення більш легких конструкцій суцільнолитих протезів із облицюванням акриловими пластмасами дозволить розвантажувати не тільки пародонт опорних зубів, але й скронево-нижньощелепні суглоби, які зазвичай потерпають у пацієнтів при використанні суцільнолитих протезів, облицьованих керамікою [A. Izumida, Y. Masanobu, 2008].

Однак, у свою чергу, підвищення клінічної потреби в облицюванні акриловими пластмасами суцільнолитих конструкцій незнімних протезів спонукає нас до подальшого розвинення та вдосконалення фізико-механічних і естетичних якостей акрилових облицювальних пластмас, ураховуючи їх як позитивні, так і негативні властивості.

Ураховуючи, що наявний облицювальний матеріал вітчизняного виробництва не відповідає сучасним вимогам, які висуває клінічна практика ортопедичної стоматології до цього класу матеріалів, виникла нагальна потреба в розробленні нового матеріалу для облицювання незнімних конструкцій зубних протезів, клінічних та лабораторних дослідженнях щодо його відповідності сучасним вимогам.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи Харківського національного медичного університету МОЗ України за проблемою "Стоматологія" "Удосконалення та розробка нових методів діагностики та лікування хворих з патологією щелепно-лицьової області" (номер держреєстрації 0106U001858; 2005-2009) та "Основні стоматологічні захворювання, їх лікування та профілактика" (номер держреєстрації 0110U001808; 2010-2012). Автор є безпосереднім виконавцем фрагментів досліджень, присвячених розробленню, експериментальному обґрунтуванню та клінічній апробації нового облицювального акрилового полімеру та нового ґрунту - покривного лаку для незнімних конструкцій зубних протезів.

Мета дослідження: підвищити ефективність ортопедичного лікування пацієнтів з дефектами твердих тканин коронкових частин зубів та з малими обмеженими дефектами зубних рядів, шляхом обґрунтування методики виготовлення суцільнолитих незнімних конструкцій зубних протезів з естетичним облицюванням новим акриловим полімером і ґрунтуванням новим вітчизняним покривним лаком.

Для досягнення мети дослідження було поставлено такі завдання:

Лабораторно обґрунтована рецептура нового вітчизняного акрилового облицювального полімеру гарячої полімеризації типу порошок-рідина, що містить в порошку за основний компонент, суспензійний привитий співполімер метилметакрилата і фторкаучука (патент України на корисну модель № 42735). До складу рідини введений тріетиленгліколь диметакрилат. Склад матеріалу подано в таких мас. частках:

Порошок: Суспензійний привитий співполімер метилметакрилату й фторкаучука СКФ - 26 98,10 - 98,30

Перекісний ініціатор 0,3 - 0,4

Неорганічні пігменти 1,0 - 1,5

Рідина: Ефір метиловий метакрилової кислоти 47,995 - 49,995

Тріетиленгліколь диметакрилат 50,0 - 52,0

Стабілізатор 0,005 - 0,01

Лабораторно обґрунтовано рецептуру нового вітчизняного покривного лаку для ґрунтування металевого каркасу незнімної конструкції зубного протезу, акриловий полімер гарячої полімеризації типу порошок-рідина, на основі співполімерів метилметакрилату й диметакрилат тріетиленгліколю (патент України на корисну модель № 83560), подано в таких мас. частках:

Порошок:

За результатами токсиколого-гігієничної оцінки новий вітчизняний облицювальний полімер на основі співполімеру метилметакрилату і фторкаучуку ТУ У 24.4-00481318-059: 2008 та новий вітчизняний покривний лак на основі співполімерів метилметакрилату й диметакрилат тріетиленгліколю ТУ У 24.4-00481318-061: 2008 не проявляють подразнюючої дії та за показниками безпеки щодо здоров'я людини відповідають вимогам ДСТУ ISO 10993-1: 2004 "Біологічне оцінювання медичних виробів", "Общих методических указаний к токсиколого-гигиенической оценке полимерных материалов и изделий на їх основе для медицины", М., 1987 р., протокол № 3/8-А-7619 від 22.09.2008 р. та протокол №3/8-А-5743 від 13.06.2008 р. відповідно.

Вітчизняний новий акриловий облицювальний полімер на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку має такі фізико-механічні властивості: за зовнішнім виглядом не має сторонніх включень, колір відповідає до шкали "Vita".; час набухання формувальної маси складає 45±1,4 хв., згинаюче напруження - 110,3±2,0 MPa, ударна в'язкість - 5,2±0,85 ДЖ/см^2, твердість за Хепплером - 236,0±0,8 MPa, конічна крапка плинності - 586,3±9,0 MPa, водопоглинання за 24 год при tє (37±2)°С - 25,6±0,06 мг/см³, опір стиранню - 41,4±0,6 Дж/мм³, відносна деформація стиснення - 3,09±0,11 (S,%), вміст метилметакрилату - 2,2±0,001%.

Порівняльне вивчення фізико-механічних властивостей нового акрилового облицювального полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку продемонструвало його переваги над аналогом на основі співполімеру метилметакрилату й бутилакрилату за такими показниками: Опір стиранню нового вітчизняного акрилового полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку для естетичного облицювання НКЗП відповідний показнику 41,4±0,6Дж/мм³, що є достовірно вищім (Р<0,001) за показник опору стирання облицювального полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й бутилакрилату, який складає 32,1±0,8 Дж/мм³.

Рівень водопоглинення нового вітчизняного акрилового полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку для естетичного облицювання НКЗП становить 25,6±0,06 мг/см³, що достовірно (р<0,001) менше за аналогічний показник облицювального полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й бутилакрилату 28,2±0,06 мг/см³.

Показник визначення твердості за Хепплером нового вітчизняного акрилового полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку для естетичного облицювання НКЗП складає 236,0±0,8 MPa, що є достовірно вищим (Р<0,001) за показник визначення твердості за Хепплером облицювального полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й бутилакрилату, який складає 220,4±1,4 MPa.

Показник відносної деформації стиснення облицювального полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й бутилакрилату, який становить 4,1±0,12%, достовірно вищий (р<0,001), ніж у нового вітчизняного акрилового полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку для естетичного облицювання НКЗП - 3,09±0,11%.

Мікропористість поверхні експериментальних зразків, виготовлених з нового акрилового облицювального полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку, та облицювального матеріалу на основі співполімеру метилметакрилату і бутилакрилату, характеризувалася достовірними коливаннями.

Так, в облицювальному полімері на основі співполімеру метилметакрилату й бутилакрилату мікропори великого розміру наявні в кількості: 12,8±0,42 шт/пз, що є достовірно вищим (р<0,001), ніж 2,8±0,16 шт/пз на поверхні нового вітчизняного акрилового полімеру на основі співполімеру метилметакрилату і фторкаучуку для естетичного облицювання НКЗП при середньому показнику розміру великих мікропор 0,054 ±0,003 ммкІ та 0,046 ± 0,002 ммк² відповідно (р<0,05).

При вивченні кількості мікропор середнього розміру визначено, що їх кількість в облицювальному полімері на основі співполімеру метилметакрилату і бутилакрилату 5,2±0,24 шт/пз, що є достовірно меншим (р<0,001), ніж 12,8±0,42шт/пз нового вітчизняного акрилового полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку при значенні їх середнього показника розміру загальної кількості середніх мікропор складає 0,038±0,003 ммк².

При аналізі кількості малих мікропор визначається їх майже однакова кількість в облицювальному полімері на основі співполімеру метилметакрилату й бутилакрилату 16,0±1,1 шт/пз та 16,4±1,2 шт/пз у новому вітчизняному акриловому полімері на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку (р>0,05) при середньому показнику розміру загальної кількості малих мікропор 0,015±0,002ммк² та 0,012±0,001 ммк² відповідно.

Таким чином, з'ясовано, що порівнювані полімерні облицювальні матеріали характеризуються різною пористістю як за кількістю, так і за розміром. Особливо значущим для клінічного застосування є показник кількості великих мікропор в облицювальному полімері, який у нового вітчизняного акрилового полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку в 4 рази менши ніж в аналога на основі співполімеру метилметакрилату й бутилакрилату.

Новий покривний лак на основі співполімерів метилметакрилату і диметакрилат тріетиленгліколю за своїми технологічними та фізико-механічними властивостями повністю відповідає вимогам згідно з ТУ. У.24.4-00481318-061: 2008, створює однорідну плівку, що не просвічує метал, має час затвердіння не більше 3 хвилин, та при нормі показника міцності адгезивного зв'язку не менше 3,5 MPa (згідно з ТУ), має цей показник рівним 7,2±0,1 MPa.

Слід зазначити, що розроблений новий вітчизняний покривний лак на основі співполімерів метилметакрилату й диметакрилат тріетиленгліколю для незнімних конструкцій за фізико - механічними властивостями повною мірі відповідає вимогам до цього класу стоматологічних матеріалів; а порівняльна характеристика показала, що новий вітчизняний лак покривний на основі співполімерів метилметакрилату й диметакрилат тріетиленгліколю за всіма показниками достовірно перевищує існуючі аналоги та має показник міцності адгезивного зв'язку лакової плівки з металевими поверхнями рівний 7,2±0,1 MPa, який є достовірно (р<0,001) вищим, ніж 2,0±0,03MPa матеріалу на основі поліметилметакрилату.

Порівняльна оцінка показників міцності адгезивного зв'язку (MPa) досліджуваних матеріалів для ґрунтування НКЗП.

Нанесення адгезивної сполуки на металевий каркас здійснювали за допомогою пензлика та запекали в жаровій шафі при температурі 170є С протягом 3 хвилин.

Основна умова до адгезивної системи метал-полімер - це забезпечення надійного сполучення полімерних матеріалів для облицювання зубних протезів з металом конструкції протеза, тобто створення надійного зв'язку елементів матеріалу облицювання та сплаву металу.

Нами була запропонована методика нанесення механічної адгезивної системи (ретенційних пунктів) (патент України на корисну модель № 44305 U, UA від 25.09.2009, Бюл. № 18).

Схема суцільнолитого металевого каркасу з нанесеної механічною адгезивною системою в розрізі.

На суцільнолитий металевий каркас, виготовлений та оброблений в піскоструменневому апараті за загальноприйнятою методикою, запеченим алмазним диском (товщина 0,4 мм) наносили насічки під кутом ? 20°-30° до вісі коронки на глибину 0,2 мм. Насічки розташовували на відстані 0,3-0,4 мм одна від одної. На оклюзійну поверхню опірних коронок та проміжної частини також наносили численні насічки перпендикулярно до вісі коронки. У такий спосіб створювали адгезивну систему з допоміжними розвантажувальними майданчиками.

З результатів випробувань були отримані показники міцності з'єднання в системі "метал - лак покривний - полімер" за різними варіантами, з яких видно, що найбільше середнє значення показника міцності при дослідженні на розрив, у зразках виготовлених за нашою методикою, відповідає четвертому варіанту. Величина сили зчеплення становить 21,81±0,27 MPa. При порівнянні четвертого варіанту з іншими його показник достовірно вищий (р<0,001). Так, величина сили зчеплення першого варіанту становить 11,08±0,05 MPa, другого - 14,57±0,1 MPa, третього - 16,40±0,02 MPa.

Таким чином, сила зчеплення в системі "метал - лак покривний - полімер" при нанесенні механічної ретенції за нашою методикою, та використанні запропонованих нами лаку покривного на основі співполімерів метилметакрилату й диметакрилат тріетиленгліколю та облицювального полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку достовірно (р<0,001) вище, ніж при використанні загальноприйнятої методики (за допомогою перл).

На клінічному етапі було проведено ортопедичне лікування пацієнтів незнімними конструкціями зубних протезів з естетичним облицюванням акриловими полімерними матеріалами.

Візуальну клінічну оцінку стану маргінального пародонту на етапах ортопедичного лікування незнімними конструкціями з естетичним полімерним облицюванням, за допомогою проби Шиллера-Писарева, проводили в день фіксації конструкцій, через 7 днів, 6 місяців, 1 рік та 2 роки.

Незначне запалення слизової оболонки зубоясеневої борозни опорних зубів ми спостерігали відразу після фіксації. За показниками проби Шиллера-Писарева, слабо позитивна реакція була виявлена в 30 (71,4%) випадках - в контрольній групі та в 32 (69,5%) - в основній, тоді як позитивна реакція спостерігалася в 8 (19%) випадках контрольної групи та 6 (13%) - в основній. Це пояснюється реакцією на механічне подразнення в результаті тиску фіксуючого цементу та можливою травмою при видаленні його надлишків.

Виходячи із подальших спостережень, згідно з контрольними відвідуванями, вже через тиждень слабо позитивна проба Шиллера-Писарева була виявлена лише в 6 (14,3%) випадках контрольної та 4 (8,7%) випадках основної групи.

Треба зазначити, що протягом подальших контрольних відвідувань проба Шиллера-Писарева була негативною як в контрольній так і в основній групах.

При клінічному аналізі та оцінюванні цілісності облицювального покриття незнімних суцільнолитих протезів через 6 місяців користування протезами ускладнення були виявлені в 7 випадках, що складає 7,36% від загальної кількості протезів. З них 2 (2,1%) - із застосуванням нового вітчизняного акрилового облицювального полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку та 5 (5,2%) - з облицювального полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й бутилакрилату. При використанні облицювального полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й бутилакрилату зміна кольору спостерігалася в 2 (4,3%) випадках, ще в 3 (6,5%) випадках був наявний відкол облицювання від суцільнолитого каркаса на оклюзійній поверхні опорної коронки в мостоподібному протезі, причому в двох випадках сколювання локалізувалось до межі з ґрунтом, а в одному випадку - до металевої поверхні каркасу. При цьому у даних пацієнтів не було діагностовано порушень з боку прикусу.

Через 12 місяців користування незнімними зубними протезами в контрольній групі зміна кольору спостерігалася ще в 2 (4,3%) випадках, відкол облицювання від суцільнолитого каркаса також у 2 (4,35%) випадках, в одному - сколювання спостерігалося з оральної поверхні одиночної коронки, до межі з покривним лаком, в другому - часткове руйнування на оклюзійній поверхні, в ділянці медіального вестибулярного бугра в межах до металевого каркасу, ще в 2 (4,35%) випадках спостерігалися тріщини естетичного облицювання.

З боку основної групи, де лікування проводилося за розробленою методикою, через 12 місяців спостерігалися 2 (4,08%) випадки тріщин у приясеневій ділянці вестибулярної поверхні, які були відреставровані.

У контрольній групі через 2 роки спостерігався повторний збіг ускладнень - зміна кольору естетичного облицювання в 2 (4,3%) випадках, в 2 (4,3%) - відколювання облицювання на оклюзійній поверхні опорних коронок у межах до покривного лаку та ще в 2 (4,3%) випадках були виявлені тріщини в полімерному покритті на вестибулярній та оклюзійній поверхні.

При обстеженні пацієнтів з основної групи через 2 роки користування металопластмасовими конструкціями було виявлено 2 (4,0%) випадки зміни кольору естетичного облицювання в пришийковій ділянці. Руйнувань естетичного покриття та наявність будь-яких дефектів його цілісності не було.

Через 6 місяців у першій контрольній групі (42 пацієнти), яким було виготовлено 46 конструкцій, оцінці "відмінно" за всіма клінічними критеріями відповідав 41 (89,13%) незнімний протез. Оцінку "задовільно", після корегування ускладнень отримали 5 (10,8%) протезів.

В основній групі (46 пацієнтів) було виготовлено 49 конструкцій, через 6 місяців оцінку "відмінно" одержали 47 (95,91%) протезів.

Через рік в контрольній групі оцінку "задовільно" отримали ще 5 (10,8%) конструкцій, тоді як в основній групі всі конструкції за всіма ознаками відповідали оцінці "відмінно".

Через 2 роки спостережень після проведеного аналізу в першій (контрольній) групі було виявлено 6 (13,0%) ускладнень з приводу зміни кольору, відколу облицювання та наявність тріщин. Усі ускладнення були відкореговані в порожнині рота, але вже мали оцінку "задовільно".

В основній групі, через 2 роки, ми спостерігали в 2-х (4,08%) випадках зміну кольору естетичного облицювання в пришийковій ділянці на півтона від визначеного з початку протезування. Це нами було відзначено як "задовільно".

Слід зазначити, що всі ускладнення з боку порушення цілісності естетичного полімерного облицювання НКЗП були виправлені та відкореговані в порожнині рота. Зміна кольору облицювання не перевищувала півтону за шкалою "Vita" та задовольняло пацієнтів.

З боку крайового прилягання НКЗП з естетичним облицюванням за 2 роки спостережень порушень не було виявлено

У пацієнтів контрольної та основної групи, через 7 днів після фіксації НКЗП відмічалася активність запальних порушень на рівні ясенної рідини, де був виявлений високий зміст прозапальних цитокінів ІЛ-1в, ІЛ-6, ІЛ-8, та складав по ІЛ-1в 7,12±1,2нг/мл в контрольній групі, та 4,22±0,085 нг/мл в основній, по ІЛ-6 1,42±0,21нг/мл в контрольній групі та 0,44±0,08 нг/мл в основній, по ІЛ-8 32,14±4,82нг/мл в контрольній та 29,86±3,54 нг/мл в основній, та незначне (р>0,05) зниження протизапального цитокіну ІЛ-4 12,33±3,02 нг/мл в контрольній групі та 15,35±3,08нг/мл - в основній.

Однак, уже через 6 місяців після ми можемо спостерігати поступове зниження, вмісту прозапальних цитокінів ІЛ-1в, ІЛ-6, ІЛ-8, що склав по ІЛ-1в 4,66 ±1,2 нг/мл в контрольній групі, та 3,71±1,2 нг/мл в основній, по ІЛ-6 0,81±0,03нг/мл в контрольній групі та 0,54±0,13 нг/мл в основній, по ІЛ-8 24,72±5,64 нг/мл в контрольній та 23,81±5,42 нг/мл в основній та збільшення рівня протизапального цитокіну ІЛ-4 19,61±3,74 нг/мл в контрольній групі та 21,08±3,68нг/мл - в основній.

У продовж подальшого терміну лікування ми спостерігали за відновленням показників продукції основних про - та протизапальних цитокінів, які поступово набули фізіологічної норми, та через 2 роки користування НКЗП з естетичним полімерним облицюванням із достовірністю (р<0,001) мали такі значення вмісту прозапальних цитокінів ІЛ-1в, ІЛ-6, ІЛ-8, що склав по ІЛ-1в 2,83±0,21 нг/мл в контрольній групі, та 2,11±0,18нг/мл в основній, по ІЛ-6 0,12±0,01нг/мл в контрольній групі та 0,08±0,01 нг/мл в основній, по ІЛ-8 18,81±5,04 нг/мл в контрольній та 14,11±4,62 нг/мл в основній і збільшення рівня протизапального цитокіну ІЛ-4 24,86±3,21 нг/мл в контрольній групі та 28,01±4,18 нг/мл в основній.

Таким чином, у пацієнтів після фіксації незнімних ортопедичних конструкцій розвивається пригнічення місцевої імунологічної резистентності, пов'язане з явищами запалення внаслідок відповідної реакції маргінального пародонту на хімічний подразник яким є цемент для фіксації. Відновлення зубних рядів незнімними конструкціями приводить до активації імунної відповіді, що проявляється цитокіновою реакцією з боку пародонту з накопиченням цитокінів у ясеневій рідині опорних зубів та формування стану "напруженого імунного захисту", про що свідчить із достовірністю (р<0,001) аналіз порівняння показників через 7 днів після фіксації протезу та через рік та 2 роки клінічного використання.

Отже, на підставі аналізу ортопедичного лікування пацієнтів незнімними суцільнолитими конструкціями зубних протезів з естетичним облицюванням доведено, що застосування нового облицювального акрилового полімеру на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку та нового покривного лаку для ґрунтування на основі співполімерів метилметакрилату й диметакрилат тріетиленгліколю металевого каркасу є клінічно обґрунтованим та ефективним.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення клініко-лабораторного вирішення наукового завдання, яке полягає у підвищенні ефективності ортопедичного лікування пацієнтів з дефектами твердих тканин коронкових частин зубів та з малими обмеженими дефектами зубних рядів шляхом обґрунтування методики виготовлення суцільнолитих незнімних конструкцій зубних протезів з естетичним облицюванням новим акриловим полімером та ґрунтуванням новим вітчизняним покривним лаком.

2. Доклінічно обґрунтовано та розроблено рецептуру акрилового облицювального матеріалу на основі співполімеру метилметакрилату й фторкаучуку для незнімних конструкцій зубних протезів, що має вдосконалені естетичні якості та дозволяє безпосереднє моделювання полімерного облицювання на металевому каркасі. Розроблений акриловий облицювальний полімер для незнімних конструкцій за показниками фізико-механічних та технологічних властивостей відповідає вимогам ISO-10477-92. Складено інструкцію щодо його застосування.