Частота виникнення набряку макулярної ділянки сітківки в залежності від вмісту простацикліну і тромбоксану у внутрішньоочній рідині після видалення катаракти

Набряк макулярної ділянки сітківки як актуальна післяопераційна проблема. Аналіз вмісту простацикліну та тромбоксану у внутрішньоочній рідині, а також їх вплив на виникнення набряку макулярної ділянки сітківки після хірургічного видалення катаракти.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.10.2018
Размер файла 20,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Частота виникнення набряку макулярної ділянки сітківки в залежності від вмісту простацикліну і тромбоксану у внутрішньоочній рідині після видалення катаракти

Макулярний набряк, що виникає після хірургії катаракти, відомий як синдром Ірвіна-Гасса [7]. Одностайної думки щодо виникнення даного синдрому немає [1]. Існує декілька теорій етіологічної складової даного післяопераційного ускладнення.

При запальній теорії травма, що виникає внаслідок хірургічного втручання, провокує синтез прозапальних цитокінів, вільних радикалів, що призводить до ретинальній гіпоксії з розвитком її ексудативного запалення [2]. Наявність зрощень між скловидним тілом і сітківкою в задньому відділі, особливо в ділянці макули, є основою трак - ційної теорії [4]. При зміні внутрішньоочного тиску чи коливанні структур ока, спричиненій дією ультразвуку, відбувається відшарування задньої гіалоїдної мембрани скловидного тіла, що може призвести до змін макулярної ділянки [5; 6]. Зважаючи на відсутність єдиного етіопатогенетично - го фактору розвитку набряку центральної зони сітківки, відсутні також і індивідуальні критерії для оцінки можливості його розвитку [3].

Мета дослідження

Визначити вплив системи простациклін / тромбоксан у внутрішньоочній рідині пацієнтів з катарактою на характер і частоту набряку центральної зони сітківки.

Матеріали та методи

В дослідженні брало участь 83 пацієнта (83 ока), що мали катаракту. Ступінь щільності ядра кришталика по Buratto складав I-III. Вік пацієнтів дорівнював 40-85 років. Всім хворим проводили факоемульсифікацію катаракти з імплантацією ІОЛ. В ході оперативного втручання у всіх досліджуваних за допомогою інсулінового шприца проведений забір внутрішньоочної рідини, в якій визначався рівень - тромбоксану і простациклі - ну, а також їх коефіцієнта співвідношення. Нами було досліджено вплив рівня даних простаноїдів на розвиток набряку сітківки макулярної зони в терміни спостереження.

Всім хворим були проведені наступні дослідження: візометрія, периметрія, пневмотономет - рія, кератометрія, рефрактометрія, біомікроскопія, сонографія, оптична когерентна томографія.

Виявлення вмісту простагландину 6-кето - PGF1a і тромбоксану В2 проводили ензимоіму - ноферментним методом з використанням стандартних наборів реактивів фірми «Amersham Biosciences» (Англія) згідно інструкції.

Статистичну обробку даних проводили в пакеті MedStat і пакеті EZR v. 1.35. Термін спостереження - 6 місяців

Результати дослідження та їх обговорення

При визначенні вмісту тромбоксану у внутрішньоочній рідини хворих з катарактою було виявлено, що він знаходився в межах від 24,0 пкг / мл до 64,7 пкг / мл, середнє значення становило 31,1 ± 1,3 пкг / мл.

На мал. 1 можна відмітити збільшення (р <0,001) рівня тромбоксану з віком пацієнтів. Тобто, у нашому спостереженні виявлено, що рівень тромбоксану внутрішньоочної рідини значно коливався та підвищувався з віком хворих (р <0,001).

Рівень простацикліну внутрішньоочної рідини пацієнтів після факоемульсифікації катаракти дорівнював від 23,9 пкг / мл до 36,6 пкг / мл, середнє значення склало 27,1 ± 0,4 пкг / мл.

У таблиці 1 наведено значення простацикліну внутрішньоочної рідини після факоемульсифікації катаракти в залежності від віку пацієнта.

З таблиці 1 стає відомо, що рівень простацик - ліну внутрішньоочної рідини пацієнтів з катарактою залежав (р <0,001) від віку.

Таблиця 1. Залежність рівня простацикліну внутрішньоочноїрідини хворих на катаракту після ФЕК від віку пацієнтів

Вік

простациклін, пкг/мл Me (QI - QIII)

Рівень значення відмінностей, p

40-49 років (n=21)

25 (25 - 25)

<0,001

50-59 років (n=20)

27 (26 - 25)

60-69 років (n=21)

26,4 (25,7 - 28)

70 і старше (n=21)

25,7 (25,5 - 26,2)

Отже, рівень у внутрішньоочній рідині простацикліну зазнає змін, що проявляється збільшенням даного показника з віком хворого (p <0,001). Коефіцієнт співвідношення простациклін / тромбоксан у пацієнтів після факоемульсифікації катаракти дорівнював 0,91 ± 0,02.

У таблиці 2 представлена залежність частоти макулярного набряку в різні терміни спостереження від рівня тромбоксану у хворих на катаракту після ФЕК.

Таблиця 2. Залежність частоти макулярного набряку в різні терміни спостереження від рівня тромбоксану внутрішньоочної рідини у хворих на катаракту після ФЕК (В%, Р ± m)

Термін спостереження

1 місяць

3 місяці

6 місяців

n = 83

n = 83

n = 83

всього пацієнтів (n=83)

6,0±2,6

6,0±2,6

12,0±3,6

пацієнти з рівнем тромбоксану у внутрішньо камерній рідини 60,1-64,7 пкг/мл (n=10)

50,0±15,81

50,0±15,81

100

пацієнти з рівнем тромбоксану у внутрішньо камерній рідини 24,0-30,2 пкг/мл (n=73)

-

-

-

Як видно з табл. 2, при рівні тромбоксану В2 у внутрішньоочній рідині 60,1 пкг/мл і вище, частота розвитку макулярного набряку 50% в терміні спостереження 1 та 3 місяці, 100% через 6 місяців.

Як видно з таблиці 6, при рівні простацикліну у внутрішньоочній рідині 35,1 пкг / мл і вище, частота розвитку макулярного набряку склала 50% в терміні спостереження 1 і 3 місяці, 100% через 6 місяців і 30% через рік після факоемульсифікації.

Таблиця 3. Залежність частоти макулярного набряку в різні терміни спостереження від рівня 6-keto-PGF1a у внутрішньоочній рідині у хворих катарактою після ФЕК (у%, Р ± m)

Термін спостереження

1 місяць n = 83

3 місяці n = 83

6 місяців n = 83

Загальна кількість пацієнтів n=83

6,02±2,6

6,02±2,6

12,0±3,6

Рівень простацикліну 6-keto-PGF1a у внутрішньоочній рідині

35,1-35,8 пкг/мл

(n=10)

50,0±15,81

50,0±15,81

100

Пацієнти з рівнем простацикліну 6-keto-PGF1a у внутрішньо - очній рідині

24,0-26,2 пкг/мл (n=73)

-

-

-

Таблиця 4. Залежність частоти макулярного набряку в різні терміни спостереження від коефіцієнта співвідношення простациклін /тромбоксан внутрішньоочної рідини у хворих на катаракту після фЕк (В%, Р ± m)

Термін спостереження

1 місяць після операції n = 83

3 місяці після операції n = 83

6 місяців після операції n = 83

всього пацієнтів n=83

6,02±2,6

6,02±2,6

12,0±3,6

Пацієнти з коефіцієнтом співвідношення простациклін/ тромбоксан 0,55-0,58 (n=10)

50,0±15,81

50,0±15,81

100

Пацієнти з коефіцієнтом співвідношення простациклін/ тромбоксан 0,82-1,04 (n=73)

-

-

-

Як видно з таблиці, при коефіцієнті співвідношення простациклін / тромбоксан нижче 0,55, частота розвитку макулярного набряку склала 50% в терміні спостереження 1 і 3 місяці, 100% через 6 місяців.

Проведені нами дослідження ще раз підтвердили факт наявності локальних регуляторних порушень функції ендотелію судин органу зору у хворих з віковою катарактою після ФЕК. Вперше була виявлена залежність між рівнями тромбок - сану і простацикліну та частотою розвитку макулярного набряку після ФЕК.

Висновки

1. Нами виявлено, що рівень тромбоксану внутрішньоочної рідини у пацієнтів з катарактою був від 24,0 пкг / мл до 64,7 пкг / мл і склав 31,1 ± 1,3 пкг / мл, простацикліну - від 23,9 пкг / мл до 36,6 пкг / мл і середнє значення - 27,1 ± 0,4 пг / мл. Рівень коефіцієнту співвідношення простациклін / тромбоксан дорівнює 0,91 ± 0,02.

2. Коли значення тромбоксану вище 60 пкг / мл, виникнення набряку цетральної зони сітківки відбувалось в 50% випадків через 1 та 3 місяці спостереження, 100% - протягом 6 місяців.

3. Підвищення значення простацикліну - більше, ніж 35 пкг / мл, а також коефіцієнта їх співвідношення 0,55-0,58 призводить жл виникнення набряку сітківки в 50% випадків в терміні спостереження 1 і 3 місяці, 100% - через 6 місяців і 30% через рік після ФЕК.

Література

катаракта сітківка набряк макулярний

1. Астахов С.Ю. Послеоперационный макулярный отек, синдром Ирвина-Гасса. / С.Ю. Астахов, М.В. Гобеджишвили // Клиническая офтальмология. 2010. - 11 (1). - С. 5-8.

2. Батманов Ю.Е. Катаракта / Ю.Е. Батманов, В.Ю. Евграфов - М.: Медицина, 2005. - 368 с.

3. Безкоровайна І.М. Оцінка ефективності хірургічного лікування хворих віковою катарактою шляхом аналізу факторів ризику / І.М. Безкоровайна, І.С. Стебловська // Офтальмол. Журнал. - 2018. - №1. - С. 3-6.

4. Гобеджишвили М.В. Макулярный отек при псевдофакии /М.В. Гобеджишвили, С.Ю. Астахов, А.А. Куглеев // Офтальмологические ведомости. - 2011. - Т. IV, №4. - С. 57-59.

5. Веселовская З.Ф. Катаракта / З.Ф. Веселовская, М.И. Блюмен - таль, Н.Ф. Боброва - Киев: Книга плюс, 2002. - 208 с.

6. Ковтун М.И. Результаты оценки уровня информированности больных катарактой / М.И. Ковтун // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії. - Выпуск №3-2 (51). - том 15, 2015. - С. 132-136.

7. Риков С.О. Сліпота та слабкозорість. Шляхи профілактики в Україні. / С.О. Риков; Науково-методичне видання. - К.: ТОВ «Доктор-Медіа», 2011. - 268 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.