Вікові показники білого листка крові у дітей та підлітків Миколаївської області (на прикладі гранулоцитів)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Вікові показники білого листка крові у дітей та підлітків Миколаївської області (на прикладі гранулоцитів)

І.В. Стратулат

У статті розглянуто вікові особливості показників гранулоцитів крові у дітей різних вікових періодів. Визначено абсолютні показники кількості та відсотковий вміст гранулоцитів.

Ключові слова: гранулоцити, абсолютні показники гранулоцитів, відсоткові показники гранулоцитів.

Постановка проблеми. На сьогоднішній день число гематологічних захворювань постійно зростає, а особливо після Чорнобильської катастрофи. Тому є доцільним дослідження абсолютних і відсоткових показників крові дітей різних вікових періодів та різної статі, адже диференційна діагностика захворювань потребує точних цифр та норми крові. В сучасній гематології за останні роки виявлені нові клітинні форми для яких вікова норма взагалі відсутня. Разом з тим невідомо, які клітинні форми переважають в крові в той чи інший віковий період. Тому такі дослідження у дітей мають особливе діагностичне значення, особливо враховуючи той факт, що в останні десятиліття значно збільшилася кількість онкологічних захворювань крові - гемобластозів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивченню цієї проблеми було присвячено багато досліджень ХХ та ХХІ століття. Детально вивчали нейтрофіли та гомеостаз такі вченні як Долгушин І. І. та Бухарин О. В. [2]. Індивідуальну мінливість, морфологічні особливості та структурну організацію клітин крові у дорослих та дітей було висвітлено в роботах Козинець Г. І. та Свищьовой Т. Я. [3, 9]. В роботі Бэйна Б. йдеться про практичну та лабораторну гематологію [1]. Морфологічне вивчення фарбованих препаратів периферійної та венозної крові людини за допомогою світлового мікроскопу було проведено Луговскою С. А. у своїй книзі [5]. Кишкун А. А. в своїй роботі вивчав як основоположні свідчення про сучасний клінічний лабораторний аналіз крові, так і методи дослідження в різних розділах лабораторної медицини [4]. Мельник А. А. досліджував референтні значення лабораторних показників у дітей та дорослих

В роботі Островского В. К. та співавторів висвітлюються деякі данні про показники норми лейкоцитарного індекса інтоксикації

В роботі Рослого І. М. детально описані методи обстеження та правила читання біохімічного аналізу [8].

Таким чином аналіз сучасних літературних джерел свідчить про відсутність комплексних досліджень з вивчення саме вікових змін абсолютної та відсоткової кількості лейкоцитів у дітей та підлітків.

Постановка завдання. Головною метою даної роботи є з'ясувати особливості змін кількісних показників гранулоцитів у дітей різних вікових періодів. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

Визначити вміст лейкоцитів в крові дітей в різних вікових групах.

Визначити та порівняти абсолютний та відсотковий вміст гранулоцитів в крові у дітей різних вікових періодів за А. А. Мар- косяном.

Матеріали та методика досліджень. Матеріалом для дослідження служила кров дітей різних вікових періодів, взята у дітей обох статей у віці від 1 дня до 21 року. Взяття матеріалу здійснювали в клініко-діагностичній лабораторії при Миколаївській міській дитячій лікарні № 2.

Після взяття матеріал фіксували та фарбували на предметному склі і досліджували за допомогою світлового мікроскопу Primo Star. Підрахування абсолютної кількості лейкоцитів здійснювали аналізатором Medonic М-16, а під- рахування лейкоцитарної формули - на 11 - клавішному лічильнику СЛФ - ЭЦ - 01 - 09.

Результати досліджень та їх обговорення. В результаті власних досліджень виявлено, що абсолютний вміст лейкоцитів в крові дітей різних вікових періодів постійно зменшується від народження до 21 року (див. рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Досліджуючи абсолютний вміст лейкоцитів в крові можна зробити висновок: в період новонародженості за А. А. Маркосяном абсолютний вміст лейкоцитів в крові найвищий і становить 12,7х109/л. У наступному періоді - грудному - абсолютний вміст лейкоцитів знижується до 9,1х109/л. Динаміка поступового зниження абсолютних показників лейкоцитів продовжується до підліткового періоду і становить 6,8х109/л і лише в кінці цього віку і весь період юнацького абсолютний вміст лейкоцитів підвищується і дорівнює нормі дорослої людини.

Рис. 2. Абсолютна кількість гранулоцитів, (пх109/л)

Розглянувши графіки відсоткового вмісту і абсолютної кількісті нейтрофілів ми можемо побачити, що в період новонародженості їхній вміст підвищений і становить 48,4% та 6,1х109/л. У грудному періоді показники обох графіків найнижчі і дорівнюють 30,4% і 2,7х109/л. Починаючи з періоду раннього дитинства спостерігається динаміка поступового збільшення відсоткових і абсолютних по

Досліджуючи відсотковий і абсолютний вміст еозинофілів в формулі крові спостерігається наступна динаміка: в період новонародженості (за А. А. Маркосяном) і відсоткові, і абсолютні показники найвищі і складають в другому графіку (рис. 2) 0,4х109/л, в третьому (рис. 3) - 3,4%. Починаючи з грудного періоду показники обох графіків знижуються до першого дитинства, а вже з п'ятого періоду (друге дитинство) відсоткові і абсолютні показники зростають включно до юнацького віку і складають 0,2х109/л та 3%.

Аналізуючи графіки відсоткового і абсолютного вмісту базофілів в формулі крові можна сказати наступне: в період новонародженості (за А. А. Маркосяном) і відсоткові, і абсолютні показники найвищі і складають в другому графіку (рис. 2) 0,07х109/л., а в третьому (рис. 3) - 0,6%. У грудному періоді спостерігається зниження обох показників, а в періоді раннього дитинства - показники дещо підвищуються. У першому та другому дитинствах показники знову знижуються: відсоткові показники у цих періодах однакові - 0,4%, а абсолютні дещо відрізняються - у першому дитинстві 0,03х109/л, і 0,02х109/л у другому . У підлітковому і юнацькому періодах і відсоткові, і абсолютні показники базофілів знову підвищуються і становлять: відсотковий вміст 0,6%, а абсолютні показники - 0,04х109/л у підлітковому періоді і 0,04х109/л - у юнацькому.

Висновки і перспективи подальших досліджень

1. Досліджуючи абсолютний вміст лейкоцитів в крові можна зробити висновок: в період новонародженості за А. А. Маркосяном абсолютний вміст лейкоцитів в крові найвищий і становить 12,7х109/л. У наступному періоді - грудному - абсолютний вміст лейкоцитів знижується до 9,1х109/л. Динаміка поступового зниження абсолютних показників лейкоцитів продовжується до підліткового періоду і становить 6,8х109/л і лише в кінці цього віку і весь період юнацького абсолютний вміст лейкоцитів підвищується і дорівнює нормі дорослої людини. Це може бути пов'язано з тим, що окрім гранулоцитів функцію захисту від хворобливих чинників забезпечують також імунокомпетентні клітини, спеціалізації яких навпаки зміцнюється і підвищуються з початку народження дитини до юнацького віку. Також це пов'язано з тим, що імунітет новонародженого ще не сформований до кінця. Уроджений імунітет у нього недосконалий, та й придбаний клітинний імунітет ще не працює на повну потужність - адже він вперше стикається з різними антигенами.

Розглянувши графіки відсоткового і абсолютного вмісту еозинофілів в формулі крові спостерігаються деякі коливання, такі коливання можуть бути пов'язані з потребою в них дитячого організму в грудному віці і ранньому дитинстві для захисту організму від збудників інфекційних хвороб. Можливо, що збільшення відсоткового та абсолютного вмісту еозинофілів від другого дитинства до юнацького віку повязано зі статевим дозріванням і впливом статевих гормонів.

Вивчення відсоткових показників базофілів в формулі крові дітей різних вікових періодів показали, що їх вміст протягом першого року життя від періоду новонародженості до кінця грудного періоду зменшується. В періоді раннього дитинства відсоток базофілів підвищується і досягає показника періоду новонародженості. В першому і другому дитинстві (з 4 до 12 років) цей показник зменшується, а надалі підвищується в підлітковому і юнацькому періодах.

Абсолютний вміст базофілів в крові у дітей демонструє аналогічні коливання. Абсолютний вміст базофілів в крові значно зменшується протягом першого року життя і від першого дитинства до юнацького віку поступово збільшується. Коливання вмісту базофілів в крові у дітей може залежати від потреби організму дитини в продуктах, які секретують ці клітини, а також від швидкості міграції їх з кровоносного русла в тканини.

Вміст нейтрофілів в крові дітей найбільший в період новонародженості і досягає 6,1х109/л. Протягом першого року життя дитини і до закінчення грудного періоду вміст нейтрофілів зменшується. Надалі від періоду раннього дитинства до юнацького віку відбувається поступове збільшення абсолютного і відсоткового вмісту нейтрофілів в крові дитини і в юнацькому віці їх абсолютний вміст складає 4,8х109/л. Це свідчить про швидке вдосконалення та диференціацію гематопаренхіматозного бар'єру в кістковому мозку протягом всіх вікових періодів дитинства, тобто диференціація нейтрофілів завершується саме в кістковому мозку і в кровоток потрапляють зрілі нейтрофіли. Коливання відсоткових показників нейтрофілів і абсолютного вмісту їх в крові дитини мають схожі риси, але їх відсотковий вміст в підлітковому і юнацькому віці значно перевищує цей показник в порівнянні з періодом новонародженості. Вікові зміни вмісту нейтрофілів в періоди дитинства можуть бути пов'язані як із зміцненням імунної системи від періоду новонародженості до другого дитинства, а також з віковою інволюцією тимуса в підлітковий і юнацький вік.

гранулоцит віковий нейтрофіл діти

Список використаних джерел

Бэйн Б. Практическая и лабораторная гематология / Б. Бэйн, С. М. Льюис, И. Бэйтс. -- М. : ГЭОТАР-МЕД, 2009. -- 720 с.

Долгушин И. И. Нейтрофилы и гомеостаз / И. И. Долгушин, О. В. Бухарин. -- Екатеринбург : Уро РАН, 2001. -- 713 с.

Козинец Г. И., Погорелов В. М., Шмаров Д. А. и др. // Клетки крови - современные технологии их анализа. -- М. : «Триада-Фарм», 2002. -- С. 4--27.

Кишкун А. А. Руководство по лабораторным методам диагностики / А. А. Кишкун. -- М. : ГЭОТАР-Медиа, 2007.

Луговская С. А., Почтарь М. Е. // Гематологический атлас. -- М., «Триада», 2004.

Мельник А. А. Референтные значения лабораторных показателей у детей и взрослых. Справочник врача-лаборанта. «Книга плюс», 2000.

Островский В. К., Алимов P. P., Мащенко A. B. Некоторые данные о показателях нормы лейкоцитарного индекса интоксикации // Клиническая лабораторная диагностика. -- 2003. -- № 1. -- С. 45--46.

Рослый И. М. Правила чтения биохимического анализа / И. М. Рослый, М. Г. Водолажская. -- М. : МИА, 2010. -- 96 с.

Свищёва Т. Я. Атлас клеток крови и паразитов человека. - СПб. : Издательство «ДИЛЯ», 2003. -- 128 с. + цв. вклейка.

Размещено на Allbest.ru