Система David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Факультет біомедичної інженерії

Кафедра біобезпеки і здоров'я людини

Магістерська дисертація

зі спеціальності 227 Фізична терапія, ерготерапія

Система David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта

Виконав: студент II курсу, групи БР-71 мп

Стецяк Петро Миколайович

Керівник: доцент, доцент, к. н. ф. в. с., Копочинська Ю.В.

Рецензент: доцент, доцент, к. п. н., Хіміч І.Ю.

Київ - 2018 року

Реферат

Магістерська дисертація викладена на 100 сторінках, літературних джерел 66, серед них 10 іноземних; рис.22, табл..6., додаток 1.

Актуальність теми. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, остеохондроз хребта за поширеністю посідає третє місце після патології серцево-судинної системи та онкологічних захворювань. Фізична реабілітація при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта залежить від клінічних проявів - дискомфорт, біль, слабкість м'язів тощо. Традиційні програми фізичної реабілітації, що розроблені вітчизняними і закордонними фахівцями і діють в лікувальних закладах, мають значно меншу ефективність відновлення, оскільки не використовують новітні технічні засоби, що з кожним роком з'являються. Розробка і впровадження сучасних реабілітаційних програм з використанням система David у процес відновлення осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта є актуальним завданням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Магістерська робота виконана відповідно до плану НДР «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №01117U002933 від 01.04.2017 кафедри біобезпеки і здоров'я людини НТУУ «КПІ ім. Сікорського».

Мета роботи: розробити та визначити ефективність програми системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта.

Завдання: За даними літератури вивчити досвід використання системи David та засобів фізичної реабілітації для осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта; визначити функціональний стан поперекового відділу хребта з міжхребцевими грижами; розробити програму системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта та перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження: система David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта.

Предмет дослідження: зміст та структура програми системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта.

Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд, анкетування); інструментальні методи дослідження (David обладнання для оцінки гоніометричних показників поперекового відділу хребта); педагогічні методи дослідження - педагогічні експерименти, спостереження, методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів: доповнено існуючі програми фізичної реабілітації осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта системою David, лікувальним масажем, кінетотерапією, ПІР та кінезіотейпування, що спрямовані на оптимальне відновлення хворих; підтверджено дані про позитивний вплив запропонованих методів і засобів фізичної реабілітації на організм осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали, подані у магістерській роботі, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, медичних центрах, фітнес-центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту, кафедрах фізичної терапії, ерготерапії.

За результатами дослідження було опубліковано 1 стаття та 1 тези. Отримано акт впровадження результатів в практику Інституту вертебрології та реабілітації.

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ, МІЖХРЕБЦЕВА ГРИЖА, ТРЕНАЖЕР DAVID, ЛІКУВАЛЬНИЙ МАСАЖ, МЕХАНОТЕРАПІЯ, КІНЕЗІОТЕЙПУВАННЯ.

Annotation

Actuality of theme. According to the World Health Organization, spinalosteochondrosis ranks third after cardiovascular pathology and oncological diseases. Physical rehabilitation in the intervertebral hernias of the lumbar spine depends on clinical manifestations - discomfort, pain, muscle weakness, etc. Traditional programs of physical rehabilitation, developed by domestic and foreign specialists and operating in medical institutions, have much less efficiency of recovery, because they do not use the latest technical means that appear every year. The development and implementation of modern rehab programs using the David system in the process of recovery of persons with intervertebral hernias of the lumbar spine is an urgent task.

Relationship of work with scientific programs, plans, themes. Master's work is performed in accordance with the research plan "Development of technologies of physical therapy and technical means of their implementation" № 01117U002933 of 01.04.2017 of the Department of Biosafety and Health of NTUU "KPI them. Sikorsky".

Purpose: to develop and determine the effectiveness of the David program in the complex of physical rehabilitation facilities for intervertebral hernias of the lumbar spine.

Objective: According to the literature, to study the experience of using the David system and the means of physical rehabilitation for persons with intervertebral hernias of the lumbar spine; to determine the functional state of the lumbar spine with intervertebral hernias; develop a program of David system in the complex of physical rehabilitation facilities for intervertebral hernias of the lumbar spine and check its effectiveness.

Object of research: David system in the complex of means of physical rehabilitation for intervertebral hernias of the lumbar spine.

Subject of research: the content and structure of the David program in the complex of physical rehabilitation facilities for intervertebral hernias of the lumbar spine.

Methods of research: analysis of special scientific-methodical literature and information sources; clinical research methods (content analysis of disease histories, review, questionnaires); instrumental research methods (David equipment for estimating goniometric indices of the lumbar spine); pedagogical methods of research - pedagogical experiments, observations, methods of mathematical statistics.

Scientific novelty of the obtained results: the existing programs of physical rehabilitation of persons with intervertebral hernias of the lumbar spine system by David system, therapeutic massages, kinetotherapy, PIR and kinesiotyapovaniya, aimed at optimal recovery of patients; data on the positive effect of the proposed methods and means of physical rehabilitation on the body of individuals with intervertebral hernias of the lumbar spine is confirmed.

The practical value of the results. The materials presented in the master's thesis can be used in the activities of specialized medical and rehabilitation institutions, medical centers, fitness centers, practical classes of students of higher education institutions in physical education and sports, departments of physical therapy, ergotherapy.

According to research results, 1article and 1thesis were published. An act of results implementation in the Institute of Vertebrology and Rehabilitation practice was received.

PHYSICAL REHABILITATION, INTERVERTEBRAL HERNIA, DAVID SIMULATOR, THERAPEUTIC MASSAGE, MECHANOTHERAPY, KINESIOTAPING.

Зміст

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів

Вступ

Розділ 1. Огляд літературних джерел з теми дослідження

1.1 Етіологія, патогенез та симптоми міжхребцевих гриж у поперековому відділі хребта

1.2 Особливості фізичної реабілітації осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта

1.3 Сучасні технічні засоби в фізичній реабілітації осіб з міжхребцевими грижах у поперековому відділі хребта

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Методи та організація дослідження

2.1 Методи дослідження

2.1.1 Аналіз науково-методичної літератури

2.1.2 Методи соціологічних досліджень

2.1.3 Клініко-інструментальні методи

2.1.4 Педагогічний експеримент

2.1.5 Методи математичної обробки отриманих даних

2.2 Організація досліджень

Розділ 3. Оцінка ефективності реабілітаційних заходів

3.1 Методичні підходи до побудови програми системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта

3.2 Програма системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта

3.3 Оцінка ефективності розробленої програми системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта

Висновки до розділу 3

Розділ 4. Стартап проект

Висновки

Список використаних джерел

Додаток А

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів

АТ - артеріальний тиск;

ВООЗ - Всесвітньої організації охорони здоров'я;

ВАШ - візуально-аналогова шкала;

В.п. - вихідне положення;

ОРА - опорно-руховий апарат;

МРТ - магнітно-резонансна томографія;

ЦНС- центральна нервова система;

ЧСС- частота серцевих скорочень;

ЧД- частота дихання.

Вступ

міжхребцевий грижа поперековий пацієнт

Актуальність. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) остеохондроз хребта посідає третє місце після патології серцево-судинної системи і онкологічних захворювань. Науково-технічний прогрес, гіподинамія, шкідливі звички та ряд інших причин сприяють зростанню хворих на остеохондроз. Проблема актуальна для багатьох країн світу, що спонукало ВООЗ оголосити біль у спині пріоритетним дослідженням у 2000-2010 рр. [8]. За даними Міністерства охорони здоров'я України до 21,8 % населення нашої країни страждає на остеохондроз хребта та біль у спині, а в США і країнах Західної Європи - до 40-80 % населення [45].

При лікуванні та фізичній реабілітації хворих на міжхребцеві грижі, перевага надається консервативному методу. Однак у деяких випадках ефективність його незначна, що переводить захворювання в розряд хронічних з вираженими дегенеративно-дистрофічними змінами всіх елементів хребта [13].

Поява сучасних методів та засобів у фізичній реабілітації призвела до застосування нових методів, що забезпечують більш ефективне відновлення пацієнтів. Програма фізичної реабілітації осіб при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта в більшості реабілітаційних закладах включає в себе (кінезіотерапію, сегментарно-рефлекторний масаж, постізометричну релаксацію, фізіотерапію, механотерапію, кінезіотейпування та інші) їх поєднання залежить від стадії захворювання, функціонального стану, локалізації грижі, реабілітаційного потенціалу його та від клінічних проявів - дискомфорт, біль, слабкість м'язів тощо [29, 48]. Методи та засоби фізичної реабілітації, які застосовуються у лікувальних закладах, мають значно меншу ефективність відновлення [6], оскільки вони не використовують новітні сучасні технічні засоби. Розробка і впровадження сучасних програм у процес відновлення хворих з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта є актуальним завданням.

Все викладене вище визначає актуальність теми дослідження, яка пов'язана з необхідністю розробки нової більш ефективної програми фізичної реабілітації з використанням сучасного технічного засобу при консервативному лікуванні міжхребцевих гриж поперекового відділу хребта, яка має істотне практичне значення для відновлення і повернення хворого до активного способу життя, що і стало підставою для виконання цієї роботи.

Об'єкт дослідження: система David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта.

Предмет дослідження: зміст та структура програми системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта.

Мета роботи: розробити та визначити ефективність програми системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта.

Завдання:

1. За даними літератури вивчити досвід використання системи David та засобів фізичної реабілітації для осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта.

2. Визначити функціональний стан поперекового відділу хребта з між- хребцевими грижами.

3. Розробити програму системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта та перевірити її ефективність.

Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури та інформаційних джерел; клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороби, огляд, анкетування оцінки якості життя за Oswestry Disability Index, МРТ); візуально-аналогова шкала болю; інструментальні методи дослідження (David обладнання для оцінки гоніометричних показників поперекового відділу хребта); педагогічні методи дослідження - педагогічні експерименти, спостереження, методи математичної статистики.

Наукова новизна роботи отриманих даних:

вивчені функціональні особливості поперекового відділу хребта з міжхребцевими грижами, що відкрило можливості для розробки програми системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта на підгострій стадії та стадії ремісії;

доповнено існуючі програми фізичної реабілітації осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта системою David, лікувальним масажем, кінетотерапією, ПІР та кінезіотейпування, що спрямовані на оптимальне відновлення хворих;

підтверджено дані про позитивний вплив запропонованих методів і засобів фізичної реабілітації на організм осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена програма системи David у комплексі засобів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта, дозволила підвищити ефективність відновного лікування. Матеріали, подані у магістерській роботі, можуть бути використані в діяльності спеціалізованих лікувальних і реабілітаційних закладів, медичних центрах, фітнес-центрах, на практичних заняттях студентів вищих навчальних закладів з фізичного виховання і спорту, кафедрах фізичної терапії, ерготерапії.

Розділ 1. Огляд літературних джерел з теми дослідження

1.1 Етіологія, патогенез та симптоми міжхребцевих гриж у поперековому відділі хребта

В біомеханіці хребта міжхребцеві диски відіграють роль амортизаторів та стримують на собі більшість тиску за рахунок зв'язок та своєрідних суглобів. В складі міжхребцевого диску є пульпозне ядро, яке до 80% складається з води та схильне до гідрофільності. При дегенеративних процесах міжхребцевий диск втрачає свою еластичність та вологу, зменшується в розмірах за рахунок висихання вологи та розпадається на окремі фрагменти. Згодом в диску з'являються тріщини, щілини, які в подальшому сприяють розриву диска та зміщують диск у різні напрямки. Спочатку у внутрішніх прошарках утворюються щілини, які згодом проникають у тріщини та розтягують диск та випинають його у зовнішні шари, якщо цей процес розповсюджується на всі шари кільця то відбувається випадіння секвестра ядра. Подальше прогресування процесу з втратою еластичності фіброзного кільця призводить до появи між хребцевої грижі. На початковій дегенеративній стадії з'являється вибухання диску без розриву фіброзного кільця і цей стан називають «протрузія» диска, яка згодом васкуляризується у ній розростається фіброзна тканина та може з часом з'явитися кальцинат [20].

На думку В.А. Епифанова: «патогенетичні механізми направленні в першу чергу на ліквідацію звуження і пов'язані з можливістю вправлення грижових випинань, покращення циркуляції в хребетному каналі, розсмоктуванні дистрофічних змін в тканинах. Порушення біомеханічних співвідношень в кінематичному ланцюгу хребта в комплексі з іншими патогенетичними механізмами сприяє розвитку міокординаторного процесу в м'язах хребетного рухового сегмента. При цьому виникають рефлекторні процеси з порушенням статокінетики хребта. Перш за все змінюється його конфігурація у зв'язку зі зміною тонусу м'язів хребта, які прагнуть компенсувати недостатність функції хребетно рухомого стовпа - згладжується лордоз або розвивається кіфотична установка у відділі, а в деяких випадках у зв'язку з перенесенням опори на кінцівку не пошкодженого боку виникає сколіотична установка. У формуванні цих змін беруть участь багато м'язів спини, та дрібні міжсегментарні м'язи. На визначеному етапі цих компенсаторних механізмів виявляється достатньо. Однак при довготривалому тонічному напруженні м'язів в них розвиваються дистрофічні зміни. Крім того, у зв'язку із формуванням патологічно рефлекторного кільця м'язового напруження із патогенетичного механізму перетворюються у свою протилежність - патологічну контрактуру. В підсумку змінюється навантаження не тільки на м'язи хребта, а і на функціонуючі в цих умовах м'язи кінцівок, що призводить до міоадаптивним і міодистрофічним змінам в них»[13].

Таким чином створюється патогенетичне кільце, підтримуюче, погіршуюче і розвиваюче патологічний процес при остеохондрозі хребта. Поява нових біомеханічних умов і патологічного стану такого важливого рухового органу, яким є хребет, призводить до обмеження рухливості не тільки окремих його частин, але й загальної рухової активності, що сприяє порушенню адекватної активності моторно-вісцеральних рефлексів, які мають велике значення для оптимального обміну-трофічного забезпечення рухової активності.

Серед більшості причин міжхребцевих гриж хребта називають: травми та захворювання хребта, надмірні фізичні навантаження, довготривале знаходження у статичному сидячому положенні, дисплазія кульшових суглобів, остеохондроз, кіфоз, лордоз, сколіоз, спондилолістези та інші. Деякі автори [] серед можливих причин міжхребцевих гриж вказують на коксартроза 3-4 стадії, що зараз на жаль зустрічається дуже часто у людей працездатного віку у зв'язку з дисплазією кульшових суглобів в дитинстві, адже при цій хворобі виникають не тільки больові відчуття, а й перекіс таза, укорочення нижньої кінцівки, що провокує в подальшому тиск на фіброзне кільце і виникнення міжхребцевої грижі [12].

До факторів ризику відносять:

надмірну вагу (викликає додаткові навантаження на диски в різних відділах хребта);

вік (міжхребцеві грижі найбільш часто зустрічаються у віці 30 - 45 років, як результат старіння і дегенеративних процесів у міжхребцевих дисках);

паління (збільшує ризик виникнення гриж міжхребцевих дисків, оскільки погіршується збагачення киснем крові, що позбавляє тканини організму життєво важливих поживних речовин);

професії, пов'язані з навантаженнями на хребет (люди, які займаються важкою фізичною працею, професійні спортсмени, водії, перукарі та інші види професій які вимагають тривалого сидіння або стояння в одному положенні мають підвищений ризик виникнення гриж [49].

Розрізняють стадії утворення дискових гриж наведених на рис. 1.

Рис. 1. Стадії утворення дискової грижі (по Епифанову В.А., 2008):

а) нормальний диск; б) протрузія диска; в) грижа, яка розірвала задню повздовжню зв'язку; г) спинномозкова грижа великих розмірів; д) вільна грижа в спинномозковому каналі; е) блукаюча грижа, яка перемістилась на рівень нормального диску; ж) внутрішньо губчаста грижа (Шморля)

В своїй праці автор І.Л. Довгий «виділяють декілька стадій остеохондрозу:

1-а стадія: фіброзне кільце втрачає еластичність, утворюються його тріщини і відбувається внутрішнє переміщення пульпозної речовини. При рентгенологічному дослідженні виявляються патологічні зміни хребта. Ця стадія остеохондрозу клінічно може проявлятися періодичними ниючими болями і відчуттям дискомфорту внаслідок подразнення синувертебрального нерва і повздовжньої зв'язки.

2-а стадія остеохондрозу проявляється висиханням фіброзного кільця і утворенням у ньому тріщин. Підвищується рухливість хребетно-рухових сегментів, що призводить у подальшому до нестабільності хребта. Може виникнути спондилолістез і підвивих хребців. При рентгенологічних дослідженнях виявляється зниження висоти диска. Клінічно ця стадія може проявитись ниючими болями, напруженням м'язів, викликаючи відчуття «перевтоми спини», прагнення лягти або відкинутись на бильце стільця (для розвантаження м'язів спини).

3-я стадія остеохондрозу характеризується повним розривом диска і вростанням у нього фіброзного кільця, що призводить до різкого обмеження рухливості хребетно-рухового сегмента. Коли за межі диска випадає пульпозне кільце, утворюється грижа. При здавлені грижею нервового корінця розвивається корінцевий компресійний синдром (радикулопатія), при здавлені спинного мозку або медулярної артерії - спинальний інсульт або мієлопатія.

4-а стадія характеризується розповсюдженням дегенеративно-дистрофічних процесів на багатьох рівнях хребта, спондилоартрозом, розростанням кісткової тканини на тілах хребта (деформуючий спондилез), окостенінням зв'язок і оболонок»[13].

Пусковим моментом у розвитку клінічної картини є ураження міжхребцевого диску, що клінічно проявляється вертебральним больовим синдромом. У подальшому це викликає вторинні зміни в хребті, оточуючих його тканинах та на відстані, що клінічно проявляється розвитком вторинних (екстравертебральних) синдромів: неврального, нейросудинного, м'язово-тонічного. Неврологічні порушення при грижах між хребцевих дисків зазвичай вказують на залучення до процесу 1-2-х корінців; множинні грижі дисків зустрічаються досить рідко.

Автор М.В. Дев'ятова характеризуючи причини розвитку міжхребцевих гриж виділив три основні ступені порушень, які обов'язково мають виникнути у хребетному стовпі. При першому ступені відбуваються функціональні м'язові зміни, після переходу від функціональних м'язових змін виникає друга ступінь та порушення статичних функцій хребта. Остання третя ступінь характеризується органічними змінами в пасивній частині рухового апарату хребта. Проаналізовані ступені не завжди мають чіткі межі, тому що захворювання розвивається тривало та відзначається повільним перебігом [4].

За локалізацією грижі поділяються на:

1. Передньобокові грижі розміщуються за межами передньої поверхні тіл хребців (зустрічаються рідко).

2. Задньобокові грижі:

медіанні (серединні, центральні) - часто утворюються на рівні L4-L5 або L3-L4 та перетинають задню половину фіброзного кільця по середній лінії, зазвичай мають великі розміри і можуть спричиняти пошкодження корінців кінського хвоста;

парамедіанні - перетинають фіброзне кільце коло середньої лінії в точці найменшого опору - в місці витончення латеральних відділів задньої повздовжньої зв'язки переважно на рівні L4-L5 або L5-S1, спричиняючи компресію корінців L5 або S1;

латеральні (бокові, форамінальні)- перетинають фіброзне кільце збоку, притискуючи у міжхребцевому отворі корінець до ніжки хребця; форамінальні грижі розташовані всередині міжхребцевого отвору або прилеглі до нього як зсередини, так і ззовні; відповідно їх підрозділяють на: префорамінальні - біля входу у міжхребцевий отвір, інтрафорамінальні або власне форамінальні - у міжхребцевому отворі та екстрафорамінальні [12].

В своїй праці А.С. Кадиков описує детально симптоми по патологічним механізмам розвитку: «основні - вертеброгенні симптоми пошкодження периферичної нервової системи розділяють на дві великі групи:

рефлекторні синдроми, виникаючі у результаті патологічної імпульсації з рецепторів уражених тканин хребетно-рухового сегмента. Рефлекторні синдроми підрозділяються на м'язово-тонічні, нейросудинні і нейродистрофічні;

компресійні синдроми, обумовленні дією міжхребцевих гриж на корінці.

Для корінцевих компресійних синдромів пошкодження периферичної нервової системи (радикулопатій) характерні:

розвиток у гострому періоді болів і парестезій у зоні, іннервуючої пошкодженим корінцем;

симптоми натягування;

у подальшому приєднання порушень чутливості (гіпалгезії), зниження сили в іннервуючи корінцем м'язах, їх гіпотрофія.

«Найбільш часто ушкоджуються корінці L5 (диск L4-L5).

При пошкодженні корінця L5 характерні такі симптоми, наведені в таблиці 1.:

болі, що іррадіюють від попереку у сідничну зону по зовнішньому краю стегна, по передній поверхні гомілки до внутрішнього краю ступні і 1-го пальця;

парестезії і гіпалгезії у вище вказаних зонах;

зниження сили розгинача 1-го пальця;

гіпотрофія переднього великогомілкового м'яза, складнощі при стоянні та п'ятках» [22].

Досить часто міжхребцеві грижі хребта виникають у декількох місцях одночасно і тоді симптоми нашаровуються один на одного.

Основними діагностичними критеріями міжхребцевих гриж є:

наявність вертеброгенного синдрому, який проявляється болем, обмеженням рухливості і деформаціями (анталгічний сколіоз) в ураженому відділі хребта;

тонічна напруга паравертебральних м'язів;

чутливі розлади в зоні нейрометаміра ураженого корінця;

рухові порушення в м'язах, іннервованих ураженим корінцем;

зниження або випадання рефлексів;

наявність відносно глибоких біохімічних порушень компенсації рухового акту;

дані МРТ, КТ діагностики, які чітко показують локалізацію та розміри між хребцевої грижі [57].

Таблиця 1. Основні неврологічні симптоми ураження нижніх поперекових корінців

Корінець	Іррадіація болю	Типова зона корінцевої гіпестезії (рідше гіперпатії)	Рухові порушення	Колінний і ахіловий рефлекс на хворій нозі
L4	У передній відділ стегна, внутрішню поверхню колінного суглоба та гомілки	У передньому відділі стегна, на внутрішній поверхні гомілки	Легка слабкість розгинання гомілки та приведення стегна	Колінний знижений, ахілів збережений
L5	Уздовж сідничного нерва, його перонеальної гілки (часто в зовнішньому відділі гомілки) з віддачею в перший палець ноги	Частіше на 1 пальці ноги, в передньо-зовнішньому відділі гомілки, рідше - на тильній частині гомілки	Слабкість тильного згинання основної фаланги 1 пальця, рідше 2-5-го пальців стопи. При стоянні на п'ятах пальці хворої ноги опущені. При лежанні підошва падає по осі гомілки	Колінний збережений, ахілів зазвичай збережений

1.2 Особливості фізичної реабілітації осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта

Останнім часом з розвитком науково-технічного прогресу кількість хворих на міжхребцеві грижі поперекового відділу хребта невпинно зростає. Це пов'язано з рядом факторів серед яких гіподинамія, шкідливі звички, надмірна вага, сидяча робота, травми та захворювання ОРА. З кожним роком з'являються все нові й нові програми для відновлення пацієнтів з цією патологією. Відкриваються сучасні центри з різноманітними технічними засобами, які покликані покращити стан пацієнта з міжхребцевими грижами поперекового відділу у гострій, підгострій стадії та стадії ремісії. Досить успішно вони працюють, показуючи досить хороші результати на відмінно від державним медичних закладів, де більшість часу перебування пацієнта в стаціонарі складає саме медикаментозне лікування, а не фізична реабілітація. Якщо вона там і присутня, то не включає у свій комплекс сучасних технічних засобів, які досить швидко знімають больові відчуття на гострій стадії. Механотерапія дозволяє довготривало підтримувати стан спазмованих м'язів у розслабленому стані, а розслаблених навпаки збільшує їх силу. Кінезіотейпування тільки з'являється у деяких медичних установах. Популярністю серед методів в неврологічному відділенні користується кінетотерапія, лікувальний масаж та досить великий вибір фізіотерапевтичних процедур.

Сучасні засоби дозволяють за короткий проміжок часу більш ефективно підвищити загальну реактивність та його неспецифічну стійкість, руйнують патологічно динамічні стереотипи, що з'являються у результаті розвитку хвороби. При виявленні гриж міжхребцевого диска шанси на активне життя у людей без болю ще залишаються. Медикаментозне лікування у даному випадку не завжди ефективне, оскільки приймання лікарських засобів знімає симптоми захворювання на час прийому ліків і після їх припинення часто виникає знову загострення, оскільки ліки знімають симптоми, а не лікують проблему [12].

У комплексі заходів, спрямованих на фізичну реабілітацію гриж поперекового відділу хребта, одним із головним засобів для відновлення є кінезотерапія[11].

Кінезотерапія у поєднанні із природними факторами є простим й загальнодоступним засобом, що підвищує захисні сили організму у боротьбі із захворюваннями й поліпшують фізичний стан хворого. Фізичні вправи поліпшують артеріальний і венозний кровообіг у тканинах, який дуже часто погіршений у хворих на міжхребцеві диски поперекового відділу хребта [16].

Виконання спеціальних фізичних вправ позитивно впливають на функції центральної нервової системи (ЦНС), завдяки йому досягається гармонійний розвиток і зміцнення м'язової системи, кістково-зв'язкового апарату, органів дихання й кровообігу, підвищуються захисні сили організму.

На початку реабілітаційної програми в гострій стадії рекомендуються вправи на розтягнення м'язів, оскільки у більшості пацієнтів наявні спазмовані м'язи. На підгострій стадії призначаються вправи для тулуба, що допомагають відновити рухову функцію хворого відділу хребта. Рекомендується проводити на підгострій стадії та стадії ремісії статичні вправи, щоб уникнути загострення захворювання, оскільки вони можуть викликати напруження м'язів, що супроводжується виникненням стискаючого компоненту м'язової тяги, який надає значний компресійний вплив на міжхребцеві суглоби та диски [60].

Зміцнення м'язів, зв'язок, суглобів, на основі загального зміцнення організму, сприяє профілактиці деформацій ОРА.

Як відзначають автори [10, 25], при міжхребцевих грижах поперекового відділу хребта застосовують вправи, спрямовані на витягування хребта, його кіфозування, вправи в ізометричній напруженості м'язів та статичні вправи.

Доведено [21], що дозоване фізичне навантаження позитивно впливає всі системи організму, сприяє формуванню компенсації за необхідності, підвищенню компенсаторних механізмів. Вплив фізичних вправ на різні системи організму є ні з чим непорівнянний і незамінний засіб зміцнення здоров'я та профілактики ускладнень [1].

Кінезотерапія направлена на стабілізацію хребців та здатність утримувати їх у анатомічному положенні відносно один одного. Досить часто при між хребцевих грижах попереково відділу хребта присутня нестабільність хребців за рахунок розтягнення оточуючих їх зв'язок. Під час зміщення хребців відбувається компресія нервів, лімфатичних і кровоносних судин та в подальшому спазм навколо хребцевих м'язів, набряк, виражені больові відчуття та інше.

В комплекс кінезотерапії включають для м'язів спини динамічні вправи з неповною амплітудою руху, щоб уникнути перерозтягування ослаблених м'язів і не збільшувати рухливість в міжхребцевих суглобах при виражених больових синдромах.

Дихальні вправи є одними із головних в комплексі програми та присутні завжди при міжхребцевих грижах після спеціальних. Але доцільно діафрагмальне дихання давати пацієнтам тільки в стадії ремісії, оскільки в гострій та підгострій стадії воно може підсилити клінічні прояви хвороби, створюючи компресію міжхребцевих суглобів. Застосування спеціальних дихальних вправ пацієнтів із між хребцевими грижами хребта сприяє зниженню напруження та поліпшення умов кровообігу в м'язах попереку, як правило, залучених у патологічний процес [1].

В своїй праці В.М. Боголюбова детально описує методику постізометричної релаксації, яка добре себе зарекомендувала при відновленні хворих з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта на території європейських країн: «розроблена на фізіологічних законах іннервації м'язів - антагоністів і зміни м'язового напруження і розслаблення. М'язи - антагоністи завжди знаходяться в протилежному функціональному стані: скорочення м'язів - згиначів приводить до розслаблення м'язів-розгиначів і навпаки. Після ізометричного напруження м'яз розслабляється, що дозволяє виконати рух з більшою амплітудою. Кожний прийом включає в себе дві фази. Перша фаза складається з ізометричного напруження м'яза, який необхідно розслабити. Ізометричне напруження м'язів проводиться на вдиху на протязі 5-7 секунд. Для підсилення ефекту прийомів ПІР очі пацієнта рухаються одночасно в напрямку, протилежному патології. Друга фаза прийому - складається з розслаблення м'яза після його ізометричного скорочення. В цій фазі методист проводить пасивні розтягнення по поздовжній осі м'яза в напрямку патології (наприклад функціональної блокади суглоба). Розтягнення виконується на видиху на протязі 10 секунд. І супроводжується рухами осей у напрямку патології (блокади суглоба). Розтягнення немає викликати больових відчуттів, проводиться обережно, без ривків і припиняється при протидії м'яза подальшому розтягненню» [4].

У хворих на міжхребцеві грижі у поперековому відділі хребта, з'являються клінічні прояви, а саме больові відчуття, які віддають у нижню кінцівку та супроводжуються спазмом окремих м'язів. Розслаблення м'язів нижньої кінцівки можливе за рахунок легкого струшування стегна за допомогою спеціаліста по фізичній терапії або виконуваного самим хворим у положенні, лежачи на спині або на боці при зігнутих або випрямлених ногах; легкого струшування ноги у положенні, стоячи, після попереднє потягування ноги [31].

Кінезіотерапія для осіб з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта рекомендована для щоденного виконання, але необхідно при підборі фізичних вправ враховувати наступні анатомо-біомеханічні особливості цього відділу хребта [27]. Навантаження на міжхребцевий диск удвічі збільшується при вертикальному положенні, на відмінно від горизонтального. У гострій і підгострій стадії захворювання, доцільно фізичні вправи виконують у вихідному положенні (в.п.), лежачи на спині, на боці, животі та стоячи у колінно-ліктьовій позі. Тому включають у комплекс лікувальної гімнастики у підгострій стадії вправи на згинання у попереково-крижовому відділі хребта, рекомендується виключати та уникати перерозгинання у цьому відділі, для цього використовуються невеликі подушки (валики) під живіт, адже при розгинання збільшується тиск на задній відділ фіброзного кільця, що збільшує больові відчуття та в подальшому напружує довгі м'язи спини. Вправи на збільшення міжхребетного проміжку позитивно впливають на спазмовані м'язи, декомпресію нервового корінця та зменшують больові відчуття [38].

Досить часто лікарі рекомендують хворим використання корсетів для розслаблення м'язів спини (область попереку) при сидінні, важкій роботі, після процедури сухого та вологого витяжіння. Думки спеціалістів з фізичної терапії з цього приводу розділилися: дехто підтримує цю позицію частково рекомендує інколи одягати корсети при тривалих фізичних та статичних навантаженнях на поперековий відділ хребта [18, 20], інші категорично проти [7] носіння корсету, оскільки вважають, що м'язи дуже швидко починають гіпотрофуватися під ним і в таких випадках пацієнт ніколи не позбудеться больових відчуттів в поперековому відділі хребта, натомість рекомендують проводити аплікації з кінезіотейпування з механічною фіксацією цього відділу у випадках тривалого сидіння чи тяжкої фізичної праці. Більшість спеціалістів підтримують носіння корсету тільки у випадку патологічної рухливості тіл суміжних хребців з явищами нестабільності та спондилолістезу [17, 34].

Серед популярних вправ, що включаються до програми відновлення хворих з міжхребцевими грижами є вправи на координацію, які спрямовані на усунення асиметрії тіла. Для виконання цих вправ використовують напівсфери, крос-фіти нестабільні платформи, вправи на тренажерах, віброплатформах та інші.

Одним із популярних методів у відновленні функції хребта - гідрокінезотерапія. Виконання комплексу вправу у теплій воді, знімає з м'язів спазм, больові відчуття та саме головне знімає навантаження з хворого хребета. Так, гідростатичні властивості води дозволяють проводити заняття в умовах максимального зниження гравітаційного навантаження на організм [43].

Виконання фізичних вправ, у першу чергу, приводять до активізації м'язових скорочень і, у зв'язку із цим, посиленню артеріального кровообігу в м'язі. На основі посилення обміну речовин збільшується м'язове скорочення, краще протікають ферментативні й окисні процеси в м'язі, що в цілому поліпшує енергетичні можливості мускулатури [10].

Фізіотерпевтичні засоби в лікуванні міжхребцевих гриж поперекового відділу хребта добре себе зарекомендували, як при зменшенні больового синдрому лікар з фізичної терапії призначає електрофорез з лікарськими речовинами так і новий ударно-хвильовий апарат допомагає у боротьбі із зменшенням спазмованості м'язів, покращує локально у проблемному місці крово та лімфообіг, змінює проникненності клітинних мембран, активізація обміну речовин і відновлення клітинного іонного обміну. Тим самим забезпечується інтенсивне виведення кінцевих продуктів метаболізму, стимуляція відновлювальних процесів тканин, протизапальний і протидії набряклий ефект. Ударно-хвильова терапія новий напрямок у фізичній реабілітації, апарати мають різну довжину ударної хвилі та задосить короткий проміжок часу дозволяють полегшити стан пацієнта. Процедури проводяться 1 раз в три дні на більше 7 процедур.

Ще один із сучасних методів, який відносно недавно з'явився на Україні - кінезіотейпування. Його швидкий ефект зразу ж привернув до себе увагу багатьох спеціалістів з фізичної терапії і не дарма. Базується кінезіотейпування на спеціальних аплікаціях з еластичних стрічок, які клюються на шкіру в проблемному місці і чинять на мікроскопічному рівні дії на м'язову, судинну, нервову і з'єднувальну тканину. Основний ефект полягає у при піднятті шкіри на мікроскопічному рівні, що покращує обмінні процеси між кров'ю та лімфою, створюючи сприятливі умови для саногенетических процесів в тканинах.

Кінезіотейпи по своєму складу мають тканину основу, саме вони досить часто використовуються у фізичній реабілітації, але є ще й синтетичні.

Доведено багатьма дослідниками [59,61], що найбільший ефект від тейпа на тілі хворого найбільш виражений до 3 днів потім йде на спад. Тейпи по своєму складі мають волокнисту структуру та дозволяють таким чином дихати тілу через її шари, сприяє нормальному проходженню води/поту від тейпа, забезпечуючи при цьому швидке висихання після плавання та душу, що досить зручно для активних хворих, які займаються за розробленою програмою. Самий виражений ефект від аплікації - знеболюючий та протизапальний. Вже через декілька хвилин після правильного наклеювання тейпу хворий відчуває зменшення больових відчутті і збільшення об'єму рухів. Відмінність від класичного тейпінга і корсетів для поперекового відділу хребта при міжхребцевих грижах, завданням яких є забезпечити фіксацію, кінезіотейпування дозволяє зберегти і навіть збільшити рухливість пошкодженого рухового сегменту при цьому не обмужуючи його в руховій активності, а навпаки рекомендуючи її. Відбувається це за рахунок того, що еластична стрічка бере на себе частину навантаження сухожилок і м'язів, а також при піднімає шкіру і покращує гемоперфузію і лімфовідтік під нею. Більшість спеціалістів з фізичної терапії використовує цей метод навідь на гострій стадії, коли інші методи фізичної реабілітації досить обмежені та дозволяє отримати позитивні результати у відносно короткий проміжок часу. Незаперечною перевагою є простота і економічність, можливість непереривного лікувально-коригуючої дії 24 години на добу, на протязі 3-5 діб, коли інші методи фізичної реабілітації працюють тільки під час їх проведення від 20 хв. до 1 години. Кінезіотейп не містить у своєму складі фармакологічних засобів та є гіпоалергеним, що дає можливість його використовувати навіть у дітей та людей старечого віку.

Отже, кінезіотейпування дозволяє задіяти організму хворого з міжхребцевими грижами особисті сили для покращення лікування, завдяки підтримці, стабілізації м'язів, зв'язок і збільшенню простору для циркуляції міжклітинної рідини, крові і лімфи [22].

Одним із популярних методів фізичної реабілітації при міжхребцевих грижах поперекового відділу - тракція хребта, яка застосовується з метою зменшення між хребцевих гриж та сприяє зменшенню лікворного тиску і покращує реологію крові в судинах спинного мозку.

Погляди авторів [4,21] на початок реабілітаційних заходів при вираженому гострому больовому синдромі у поперековому відділі із грижами хребта суттєво відрізняється, одні рекомендують [43,64], суворо постільний режим при якому пацієнт знаходиться у ліжку 1-3 днів, інші навпаки рекомендують вести активний спосіб життя, виконувати комплекс одразу кінезіотерапії. Деякі автори [23,40] рекомендують хворим відмовитися від будь-яких фізичних навантажень до 10 днів і більше часу проводити у ліжку.

Етапи та періоди відновлення хворих теж суттєво відрізняться у багатьох авторів, відсутня єдина думка з тактики та термінів відновлення. Деякі автори [39,62] пропонують, як найшвидше розпочинати фізичну реабілітацію та при стадії ремісії повторний курс через 3-6 місяців.

Інші [18, 42] рекомендують таку послідовність відновлення: 1-2 день - ліжковий режим, 2-10 день - напівліжковий режим, 10-20 день - активний руховий режим.

Лікування рефлекторних і компресійних синдромів внаслідок міжхребцевих гриж в гострому періоді ґрунтується на створенні щадного режиму, уникнення різких нахилів і хворобливих поз. Лікування проводиться на дому або при виражених больових відчуттях у неврологічному стаціонарі. При неможливості госпіталізації слід забезпечити іммобілізацію відповідного відділу хребта за допомогою ортезів (фіксуючих поясів, корсетів, напівкорсетів, забезпечених вертикальними ребрами жорсткості, аплікації кінеізотейпування). Фіксацію поперекового відділу здійснюють до стихання різких болів, в подальшому поперековий корсет можна використовувати «на вимогу»: при тривалих статичних навантаженнях, сидінні, інтенсивних фізичних навантаженнях, їзді на транспорті [39].

При гострому болі хворий підбирає зручну для себе та безболісну позу. Рекомендовані пози для зменшення больових відчуттів у ліжку при між хребцевих грижах поперекового відділу хребта: В.п. положення хворого на спині, нижні кінцівки при підняті на 90 градусів та зігнуті у колінних суглобах, гомілки розміщуються на підставці, що дорівнює довжині стегна. Інколи пацієнтові потрібно запропонувати декілька поз та підібрати індивідуально найбільш ефективну саме для нього позу, де він не буде відчувати больові відчуття. Одна з таких поз: В.п. лежачи на боку, з піднятими колінами та подушкою між ними, поклавши одну ногу на іншу; В.п. лежачи на боку із зігнутими кінцівками в колінних суглобах, які максимально прижаті до грудей її ще називають поза «плоду» [40].

1.3 Сучасні технічні засоби в фізичній реабілітації осіб з міжхребцевими грижах у поперековому відділі хребта

За останні десятиліття з'явилася велика кількість технічних засобів для відновлення хворих з міжхребцевими грижами поперекового відділу хребта. Оскільки велика кількість хворих на цю патологію збільшується кожен рік та значно погіршує якість життя, а інколи і призводить до інвалідності ряд вчених [6,39], зокрема і українські розробили досить ефективні тренажери для покращення якості життя пацієнтів. Серед таких тренажері: Доска Євмінова, Кипарис, багатофункціональний тренажер С.М. Бубновського та багато закордонних сучасних технічних засобів оснащених не тільки засобом для тренувань, а й діагностичними системами, наприклад - система David.

David - інноваційною системою, яка повністю контролює рух в усіх тренуючих сегментах під час заняття. Система є унікальною, оскільки дозволяє тренуватися навіть пацієнтам з самими серйозними захворюваннями хребта. Вона дозволяє повністю обмежити непотрібні рухи задньої групи м'язів стегна і забезпечити правильну роботу м'язів спини. Цей факт і унікальна комплексна програма лікування і є основою того, що являє собою сьогодні концепція David Spine Concept [20].

David Back Concept являє собою комплекс лікувально- діагностичних тренажерів зображений на рис. 2.

Тренажери впливають на поверхневі і глибокі, великі і дрібні м'язи хребта, що забезпечують фіксацію хребців і витримують максимальні навантаження в стресових ситуаціях (підйом великого вантажу, різкі гальмування, повороти корпусу, довге сидіння за кермом автомобіля, за столом).

Рис. 2. Комплекс David Back Concept

Заняття на тренажерах допомагають збільшити обсяг рухів у всіх відділах хребта, збільшити силу м'язів, усунути м'язовий дисбаланс, скоротити період непрацездатності. Тренажери мають спеціальні фіксатори для плечей, колін, стегон і тазу, регульовані підставки для стоп, спеціальне сидіння і функціональна подушка для спини дозволяють правильно виконувати вправи відповідно до розрахованого навантаження, забезпечуючи безпеку і ефективність при наведених вище екстремальних ситуаціях.

Можливість вибору ретельно дозованого навантаження дозволяє проводити максимально ефективні тренування. Заняття з кожним пацієнтом проводяться строго індивідуально за спеціально розробленою програмою. Курс складається з тестування і 12 занять, які містять фізичні вправи, заняття на тренажерах, вправи на розтягування і релаксацію. Раціональне поєднання лікувальних методик сприяє поліпшенню кровообігу і лімфообігу на пошкодженій ділянці, зменшенню болю, поліпшенню процесів обміну речовин в проблемній зоні, скорочення термінів непрацездатності.

Всі лікувальні методики проводяться за участю і під контролем лікаря невропатолога та спеціаліста по фізичній терапії. Програми складаються індивідуально, з урахуванням можливостей і особливостей пацієнта [40].

Комплекс David Back Concept з програмним забезпеченням спеціалізований на кожному відділі хребта; за його допомогою проводиться діагностика (вимірюється сила глибоких дрібних м'язів і рухливість відділів хребта) і тренування зі зворотним зв'язком за строго індивідуальною програмою з гарантованим отриманням кінцевого результату. Переваги комплексу: запатентована ергономіка тренажерів (форма спинки, стегно-стабілізуючий механізм, регульована платформа), регулювання тренажера для кожного пацієнта, максимізація ефективності виконуваних вправ, формування м'язового корсету хребта, дрібних м'язів, що прилягають до хребців, наявність діагностичного компонента і програмне забезпечення обробки результатів. Визначення норми для конкретного пацієнта, виявлення персональних проблем, ступеня м'язового дисбалансу, формування цілеспрямованої індивідуальної реабілітаційної програми і відстеження її ефективності, протоколи результатів тестування.

Основною метою відновної програми на David Back Concept тренажерах є гармонізація м'язового профілю хребта і поліпшення динамічного рухового стереотипу. За допомогою оптимізації взаємодії ЦНС і мускулатури поліпшуються якість, сталість і економічність рухів, знижується кількість днів непрацездатності. В результаті використання комплексу отримується документований результат ефективності тренувань [39].

Серед хворих на міжхребцеві грижі поперекового відділу хребта популярністю користується останній десяток років багатофункціональний тренажер С.М. Бубновського наведений на (рис. 3) він являє собою систему безпечних фізичних вправ, що відновлює мікроциркуляцію в глибоких м'язах, які оточують хребці, покращуючи живлення хрящів, знімаючи біль, спазм і набряк, відновлюючи повноцінну працездатність та дозволяє безпечно займатися не тільки людям молодого віку, а й дітям від 7 років та особам старечого віку.

Рис. 3. Багатофункціональний тренажер С.М. Бубновського

Методика С.М. Бубновського розроблена саме для хворих з між- хребцевими грижами поперекового відділу хребта, використання якої навіть на гострій стадії дозволяє здійснювати управління скелетними м'язами за допомогою нервових імпульсів шляхом дозування сили скорочень, необхідної для виконання конкретного рухового завдання. Дозволяє швидко зняти виражений больовий синдром (за одне заняття) під керівництвом спеціаліста з фізичної терапії та залучати до роботи скелетні м'язи, які раніше не працювали на ранніх періодах відновлення.

Багатофункціональний тренажер С.М. Бубновського дозволяє:

провести м'язову роботу у поперековому відділі хребта з міжхребцевими грижами не експлуатуючи хрящові, зв'язкові, кісткові структури та саме головне, міжхребцеві диски, які отримали дегенеративні зміни тим самим зняти осьове навантаження з хребта;

виконувати ефект «декомпресії» (за типом сухого витяжіння) але відмінність в тому, що витяжіння і розтягнення відбувається не пасивно, а з активною м'язовою роботою пацієнта та залучення додаткової ваги на тренажері. Таким чином досягається ефект, м'язової «помпи», скорочення і розслаблення попереково-смугастої мускулатури, сприяє прокачуванню додаткових об'ємів крові через уражені зони та в подальшому приводить до покращення трофічних процесів у місці між хребцевої грижі та сприяє дренуванню набряку;

включати великі м'язові групи в кінематичний ланцюг таким чином повноцінно відновлюючи його роботу, чергуючи роботу м'язів за типом «сила-стретчинг» дозволяє найбільш фізіологічно вірно і функціонально, тим самим знімати спазм і функціональні блоки в різних відділах тіла. Механізм ефективно та швидко дозволяє усунути «захисні» м'язові дефекти, які знаходяться в стані функціонального перенапруження або декомпенсації;

підбирати та регулювати шкали навантаження для кожної вікової статі, дозволяючи дозувати ступінь м'язової роботи, допомагаючи повноцінно працювати, як з ослабленими пацієнтами так і з хворими з гіпертрофованими м'язами адекватно їх тренованості з розрахунку 12-15 повторень серіями по 1-2 рази;

досить швидко відновити силу слабких м'язів до м'язової «константи» (фізіологічна стала в нормі 30-40% від маси тіла), силові показники окремих груп м'язів;

багатофункціональний тренажер дозволяє біомеханічно вірно забезпечити виконання вправ і комплексів пацієнтом з допомогою спеціаліста з фізичної терапії, активізуючи ресурси організму;

велике різноманіття гімнастичних вправ на тренажері дозволяє зберегти інтерес пацієнтів, знижує втому, що виникає від одноманітних фізичних вправ [6].

Розроблені відповідні рекомендації до техніки безпеки занять на тренажері С.М. Бубновського:

Обтяження для пацієнта під час заняття відбувається за розрахунком, щоб хворий зміг виконати необхідний рух по переміщенню даного обтяження по системі блоків не менше 12 і не більше 15 повторень в одній серії вправи. Якщо хворий здатний перемістити дане обтяження («тяга з блоку», через який кріпиться обтяження) більше 15 разів, вага обтяження збільшувалася з метою виконання необхідного числа повторень (12-15) цієї вправи. Таким чином, вага обтяження підбирається виходячи з індивідуальних фізичних можливостей кожного хворого відповідно до статті, віку та функціональних його можливостей.

...