Вплив занять за комплексною програмою фізичної реабілітації на показники фізичного та психоемоційного стану студенток з ожирінням

Размещено на http://allbest.ru

Ужгородський національний університет

Вплив занять за комплексною програмою фізичної реабілітації на показники фізичного та психоемоційного стану студенток з ожирінням

Іван Миронюк, Мар'яна Дуб

Постановка наукової проблеми та її значення

Ожиріння є одним із найпоширеніших у світі хронічних захворювань не лише дорослих, а й молоді. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) ще в 1997 р оголосила цю патологію глобальною епідемією, яка й на сьогодні залишається однією з найбільш значущих проблем медицини. Раніше вважалося, що проблема ожиріння актуальна для країн із високим рівнем життя, проте нині кількість осіб молодого віку, які страждають від надмірної маси тіла й ожиріння, зростає в країнах із низьким і середнім рівнями доходів, особливо в міських умовах [8].

В Україні наявна ситуація з надмірною масою тіла також не є сприятливою. За статистичними даними, загалом в українській популяції розповсюдженість надмірної маси тіла становить 29,7 % серед жінок і 14,8 % - серед чоловіків [3]. Установлено статеві особливості щодо поширеності ожиріння, які вказують на те, що серед жінок різного віку ця патологія трапляється частіше, ніж серед чоловіків, що пов'язано зі статевими відмінностями в структурі та функціях чоловічого й жіночого організму [1].

Важливою умовою фізичної реабілітації осіб з ожирінням є модифікація способу життя, яку визнано перспективним напрямом у терапії та реабілітації тематичних хворих [2]. Домінуючим етапом модифікації способу життя визнано збільшення щоденної фізичної активності, яка розглядається як доступний, простий та ефективний метод профілактики метаболічного синдрому, цукрового діабету типу 2 й серцево-судинних ускладнень [9]. У фаховій літературі представлено значну кількість інформації стосовно програм корекції надмірної ваги та ожиріння [ 2, 4, 6, 7, 9]. Можна зробити узагальнювальні висновки про те, що до сьогодні не обґрунтовані методичні підходи до застосування засобів фізичної реабілітації у хворих на ожиріння й метаболічний синдром. Раціональна організація діагностичної та лікувально-профілактичної роботи з такими пацієнтами в поєднанні з освітніми заходами необхідна для досягнення найбільшої ефективності реабілітації, максимального зниження ризику ускладнень. Зазначене зумовлює необхідність поглибленого вивчення впливу кінезітерапії в комплексі з іншими засобами фізичної реабілітації на показники здоров'я осіб з ожирінням та метаболічним синдромом у динаміці відновного лікування. Тому оцінка результативності комплексної програми фізичної реабілітації для жінок молодого віку є оптимальною й своєчасною.

Дослідження виконано згідно з планом наукової роботи Ужгородського національного університету і є фрагментом дослідження на тему: «Відновлення психофізичного потенціалу організму осіб різного віку і статі, які мають відхилення у стані здоров'я, з застосуванням новітніх реабілітаційних технологій» (номер державної реєстрації 0116Ш03326) та «Підвищення психофізичного потенціалу організму осіб різного віку і статі у процесі застосування новітніх моделей здоров'язбереження» (номер державної реєстрації 0115Ш01748).

Формулювання мети статті - визначити результативність комплексної програми фізичної реабілітації студенток з ожирінням та ризиком розвитку метаболічного синдрому.

Відповідно до мети використано такі методи дослідження, як теоретичний аналіз науково- методичної літератури, педагогічні, антропометричні, соціологічні (оцінка якості життя), психо - діагностичні методи дослідження, методи математичної статистики. Із метою вивчення самооцінки застосовано методику діагностики самооцінки Дембо -Рубінштейн у модифікації А. М. Прихожан, яка ґрунтується на самооцінці низки особистих якостей, таких як здоров'я, здібності, характер, авторитет, уміння, зовнішність і впевненість у собі. У дослідженні брали участь 42 студентки Ужгородського національного університету.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

За результатами оцінювання показників самооцінки студенток з ожирінням до експерименту, виявилося, що досліджувані з абдомінальним типом ожиріння загалом мають дещо нижчі показники, порівняно зі студентками з глютеофеморальним типом, за самооцінкою власних здібностей, характеру й упевненості в собі та вищі за самооцінкою авторитету в однолітків, хисту до рукоділля й зовнішності. Проте статистично значущих (р>0,05) відмінностей у самооцінці студенток залежно від типу ожиріння не встановлено (табл. 1).

Таблиця 1 Показники самооцінки студенток до експерименту

Примітка. Р - «розум, здібності», Х - «характер», А - «авторитет в однолітків», ВР - «уміння багато робити своїми руками, умілі руки», З - «зовнішність», В - «впевненість у собі».

Після експерименту відбулося зростання показників самооцінки студенток з ожирінням абдомінального типу:

- розум, здібності - на 6,5 % (р<0,05);

- характер - на 6,8 % (р<0,05);

- авторитет в однолітків - на 17,3 % (р<0,05);

- уміння багато робити своїми руками, умілі руки - на 7,0 % (р<0,05);

- зовнішність - на 23,5 % (р<0,05);

- упевненість у собі - на 19,3 % (р<0,05).

Як бачимо, максимальний приріст спостерігали в ставленні студенток до своєї зовнішності, упевненості в собі, а також в авторитеті серед однолітків (рис. 1).

Рис. 1. Самооцінка студенток з ожирінням абдомінального (А) (п=24) та глютеофеморального (Б) (п=18) типів залежно від етапу експерименту:

Дослідження засвідчило, що рівень самооцінки студенток цієї категорії зріс на 12,5 % із (55,56; 5,79 бала) до (62,49; 4,13 бала), тобто з низького став характеризуватися середнім рівнем.

Аналогічні позитивні зрушення спостерігали й у випадку студенток із глютеофеморальним типом ожиріння, де прирости становили:

- розум, здібності - на 1,9 % (р<0,05);

- характер - на 5,2 % (р<0,05);

- авторитет серед однолітків - на 20,7 % (р<0,05);

- уміння багато робити своїми руками, вмілі руки - на 6,2 % (р<0,05);

- зовнішність - на 23,5 % (р<0,05);

- упевненість у собі - на 13,2 % (р<0,05).

Рівень самооцінки студенток цієї категорії зріс на 10,6 % із (55,56; 5,79 бала) до (62,52; 4,38 бала) і після експерименту характеризувався як середній.

Розподіл студенток за рівнями самооцінки засвідчив, що, порівняно з початковим етапом, наприкінці експерименту 58,3 % студенток з абдомінальним типом ожиріння перешли з низького до середнього рівня самооцінки. Так само 44,5 % студенток з ожирінням глютеофеморального типу впродовж експерименту підвищили рівень самооцінки з низького до середнього рівня (рис. 2).

Рис. 2. Рівень самооцінки студенток з ожирінням залежно від етапу експерименту (п=42):

Як засвідчило дослідження, у студенток, незалежно від типу ожиріння, відбулася позитивна динаміка показників фізичного розвитку.

У студенток з абдомінальним типом ожиріння зафіксовано статистично значуще (р<0,05) покращення всіх досліджуваних показників. Причому максимальне зменшення зафіксовано за обсягом талії, яке становило 7,95 % (усього 7,42 см).

Також 6,35 % студенток продемонстрували зменшення за масою тіла (усього 5,33 кг) та індексом Кетле (усього 1,95 кг-м"²). Відповідно, на мінімальний відсоток у 1,26 % (усього 1,33 см) у таких студенток зменшився обхват стегон (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка показників фізичного розвитку студенток абдомінального типу ожиріння після експерименту (п=24)

Примітка. * при р<0,05 за критерієм Стьюдента для нормально розподілених вибірок; ** при р<0,05 за критерієм Манна-Уітні для інших

Вочевидь, запропонована програма занять насамперед зумовила зменшення «проблемної зони». Крім того, у студенток можна констатувати оптимізацію маси тіла: цей контингент обстежених після експерименту за індексом Кетле перейшов із градації «ожиріння» до «надмірної маси тіла». Зазначимо, що середньогруповий обхват стегон став наближатися до норми. Причому 70,83 % (п=17) студенток після експерименту за відношення талії до стегон стало відповідати нормі.

Як і в студенток з абдомінальним типом ожиріння, досліджувані з глютеофеморальним типом ожиріння після експерименту показали позитивний результат.

За винятком відношення талії до стегон, показники фізичного розвитку статистично значуще (р<0,05) покращилися, що свідчить про адекватність запропонованих засобів.

А відсутність статистично значущих (р>0,05) змін відношення талії до стегон можна пояснити тим, що вказане відношення й до експерименту в студенток зазначеної категорії було нормальним, натомість зменшення обхватних розмірів, передусім, відбувалося за рахунок обхвату стегон, який зменшився на 4,26 % (усього 3,72 см) (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка показників фізичного розвитку студенток глютеофеморального типу ожиріння після експерименту (п=18)

Примітка. * при р<0,05 за критерієм Стьюдента для нормально розподілених вибірок; ** при р<0,05 за критерієм Манна-Уітні для інших.

Порівнюючи спостережувані зміни показників у студенток залежно від типу ожиріння, можемо простежити такі закономірності:

- маса тіла студенток знизилася приблизно однаково, незалежно від типу ожиріння, а різниця між приростами становила 0,51% на користь студенток із глютеофеморальним типом ожиріння, у яких маса знизилася більше, порівняно зі студентками з абдомінальним типом ожиріння;

- також мінімальні відмінності в 0,51 % (усього 0,14 кг-м^-2) між студентами спостерігали в темпах оптимізації співвідношення маси й довжини тіла за індексом Кетле також на користь студенток із глютеофеморальним типом ожиріння;

- несуттєвою в студенток була різниця між величиною зменшення ОГК, яка становила 1,94 % (усього 2,07 см), причому в студенток з абдомінальним типом ожиріння ОГК знизилася більш помітно, що зумовлено типом їхньої тілобудови, відповідно до якої накопичення жирової маси, окрім ділянки талії, сконцентровано також у ділянці грудей;

- схожою в студенток була й динаміка оптимізації жирової маси тіла, де зменшення становило 6,59 % (усього 2,52 кг) та 5,63 % (усього 2,14 кг) у студенток абдомінального й глютеофеморального типів;

- прогнозованими стали результати динаміки обхватних розмірів талії й стегон: якщо в студенток з абдомінальним типом ожиріння зниження обхвату талії відбувалося більш пришвидшеними темпами (на 3,69 % більше зниження вони показали після експерименту), то в студенток із глютеофеморальним типом ожиріння - навпаки, на 3,22 % (усього 3,56 см) більше зменшився обхват стегон;

- стосовно відношення талії до стегон, то в цьому випадку виявлена максимальна різниця між приростами досліджуваних показників, яка становила 5,46 % (усього 0,05 ум. од.) на користь студенток з абдомінальним типом ожиріння.

Ми вважаємо, що отримані результати дають підстави стверджувати, що запропонована технологія не лише сприяє оптимізації маси тіла, але й зумовлює вдосконалення статури шляхом цілеспрямованого впливу на «проблемні зони». ожиріння абдомінальний глютеофеморальний реабілітація

Дослідження показників якості життя студенток з ожирінням до експерименту показало, що студентки з абдомінальним типом ожиріння загалом мають нижчі показники, порівняно зі студентками з глютеофеморальним типом (табл. 4).

Незважаючи на відсутність статистично значущих (р>0,05) відмінностей, загалом до експе - рименту ФЗК студенток із глютеофеморальним типом ожиріння ЗФК становив (50,04; 6,16 бала) проти (45,09; 4,53 бала) у студенток з абдомінальним типом ожиріння, що на 9,9 % більше. Крім того, їх ЗФП величиною (445,12; 6,82 бала) перевищував ФЗП студенток з абдомінальним типом ожиріння в (39,22; 5,07 бала) на 11,1 %.

Отримані результати свідчать про більш негативний вплив ожиріння абдомінального типу на якість життя студенток, особливо на психічний компонент якості життя.

Таблиця 4

Порівняльний аналіз показників якості життя студенток за типами ожиріння

Примітка. ФА - «фізична активність», РФ - «роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності», Б - «рівень болю», ЗЗ - «загальний стан здоров'я», ЖЗ - «життєздатність», СА - «соціальна активність», РЕ - «роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності», ПЗ - «психічне здоров'я».

Висновки й перспективи подальшого дослідження

Результативність розробленої програми визначалась у перетворювальному педагогічному експерименті. Запропонована програма занять, передусім, зумовила зменшення «проблемної зони». Крім того, у студенток можна констатувати оптимізацію маси тіла: цей контингент обстежених після експерименту за показником індексу Кетле перейшов із градації «ожиріння» до «надмірної маси тіла».

Після експерименту відбулися значні зрушення в показниках якості життя студенток з ожирінням, особливо абдомінального типу. Перспективи подальших досліджень спрямовані на підвищення ефективності програм фізичної реабілітації жінок з ожирінням та метаболічним синдромом старших вікових груп (за класифікацією ВООЗ для молодих жінок віком 25-44 років).

Джерела та література

1. Аметов А.С. Ожирение - эпидемия XXI века. Тер. арх. 2002. № 10. С. 5-7.

2. Аравіцька М. Г. Вплив реабілітаційної програми на фізичну активність хворих ожирінням. PMJUA [Internet]. 2018Oct.16 [cited 2020Jan.26];3(2/1):19. URL: https://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/ article/view/116

3. Голдаева П.Р., Павленко О.А. Заболев-ть ожирением среди студентов г.Томска. Совр. пробл. науки и образ. 2016. № 6. URL: http://www.science -education.ru /ru/article/view?id=25920 (дата обр.: 11.08.2018),

4. Івановська О., Жарова І. Метод. основи побудови та компоненти програми фіз. реабіліт. жінок другого зрілого віку з ожирінням. Молодіжний наук. вісник Східноєвроп.нац. університету імені Л.Українки. 2017. 28. 151-6.

5. Івановська О. Е., Марченко О. К. Комплексна програма фізичної реабілітації для жінок другого зрілого віку з ожирінням з використанням методів гідрокінезотерапії. Молодь та олімпійський рух: зб. тез доп. 10-ї Міжнар. наук. конф. молодих учених. 2017. 24-25 травня; Київ, 2017. С. 404-5. URL: http://www.uni- sport.edu.ua/content/naukovi-konferenciyi-ta-seminary.

6. Kozak K. I., Marushchak M. I. Поширеність аліментарного ожиріння і фактори, що сприяють його розвитку. 2015. 16 грудня; 2017. 7 серпня. 0(3). URL: https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/nursing/article/ view/5375

7. Lazareva O., Aravitska M., Andrieieva O., Galan Y. & Dotsyuk L. Dynamics of Physical Activity Status in Patients with Grade І-ІІІ Obesity in Response to a Physical Rehabilitation Program. Journal of Physical Education and Sport. 2017. 17(3). 1960-5. URL: doi:10.7752/jpes.2017.03193

8. Trayhurn P. Adipocytebiology Obesity Rewiews. 2007. 8(S1). 41-44. 3.

9. Wadden T.A., Webb V.L., Moran С.H., Bailer B.A. Lifestyle modification for obesity: new developments in diet, physical activity, and behavior therapy. Circulation. 2012. 125. 1157-70.

References

1. Ametov, A. (2002). Ozhireniye - epidemiya XXI veka [Obesity - the 21st century epidemic]. Terapevticheskiy arkhiv [Therapeutic archive], 10, 5-7 (in Russian).

2. Aravitska, M. (2018). Vplyv reabilitatsiynoyi prohramy na fizychnu aktyvnist khvorykh ozhyrinnyam [Influence of rehabilitation program on physical activity of obese patients]. PMJUA, 3 (2/1), 19. Retrieved from https://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/116. (in Ukrainian).

3. Goldaeva, P., & Pavlenko, O. (2016). Zabolevayemost ozhireniyem sredi studentov goroda Tomska [The incidence of obesity among students of Tomsk]. Sovremennyye problemy nauki i obrazovaniya [Modern problems of science and education], 6. Retrieved from http://www.science-education.ru/ru/article/view?id= 25920 (in Russian).

4. Ivanovska, O., & Zharova, I. (2017). Metodychni osnovy pobudovy ta komponenty prohramy fizychnoyi reabilitatsiyi zhinok druhoho zriloho viku z ozhyrinnyam [Methodical bases of construction and components of the program of physical rehabilitation of women of mature age with obesity]. Molodizhnyy naukovyy visnyk Skhidnoyevropeys'koho natsional'noho universytetu imeni Lesi Ukrayinky [Youth scientific bulletin of Lesya Ukrainka Eastern European National University], 28, 151-156 (in Ukrainian).

5. Ivanovska, O., & Marchenko, O. (2017). Kompleksna prohrama fizychnoyi reabilitatsiyi dlya zhinok druhoho zriloho viku z ozhyrinnyam z vykorystannyam metodiv hidrokinezoterapiyi [Comprehensive physical rehabilitation Program for Adult Obesity Mature Women Using Hydro kinesiotherapy]. Molod ta olimpiyskyi rukh: zbirnyk tez dopovidey 10-yi Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi molodykh uchenykh [Youth and the Olympic movement: proceedings of the 10th International scientific conference of young scientists], 404-405. Retrieved from http://www.uni-sport.edu.ua/content/naukovi-konferenciyi-ta-seminary (in Ukrainian).

6. Kozak, K., & Marushchak, M. (2013). Poshyrenist alimentarnoho ozhyrinnya i faktory, shcho spryyayut' yoho rozvytku [Prevalence of alimentary obesity and factors contributing to its development]. Medsestrinstvo [Nursing], 3. Retrieved from https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/nursing/article/view/5375 (in Ukrainian).

7. Lazareva, O., Aravitska, M., Andrieieva, O., Galan, Y., & Dotsyuk, L. (2017). Dynamics of physical activity status in patients with grade І-ІІІ obesity in response to a physical rehabilitation program. Journal of Physical Education and Sport,17 (3), 1960-5. Retrieved from 10.7752/jpes.2017.03193

8. Trayhurn, P. (2007). Adipocytebiology obesity rewiews, 8(S1), 41-44.

9. Wadden, T., Webb, V., Moran, С., & Bailer, B. (2012). Lifestyle modification for obesity: new developments in diet, physical activity, and behavior therapy. Circulation, 125, 1157-70.

Анотація

У статті подано оцінку ефективності комплексної програми фізичної реабілітації студенток з ожирінням та ризиком розвитку метаболічного синдрому.

Мета дослідження - визначити результативність комплексної програми фізичної реабілітації студенток з ожирінням і ризиком розвитку метаболічного синдрому в показниках фізичного та психоемоційного стану.

Відповідно до мети використано такі методи дослідження, як теоретичний аналіз науково-методичної літератури, педагогічні, антропометричні, соціологічні (оцінка якості життя), психодіагностичні методи дослідження, методи математичної статистики.

Із метою вивчення самооцінки застосовано методику діагностики самооцінки Дембо-Рубінштейн в модифікації А. М. Прихожан, яка ґрунтується на самооцінці низки особистих якостей, таких як здоров'я, здібності, характер, авторитет, уміння, зовнішність і впевненість у собі. У дослідженні брали участь 42 студентки з ожирінням Ужгородського національного університету.

Програма фізичної реабілітації студенток з ожирінням та ризиком розвитку метаболічного синдрому розрахована на один навчальний рік, містила теоретичну та практичну складові частини та включала такі засоби, як кінезітерапія, аквафітнес, масаж, дієтичне харчування тощо.

Результативність розробленої програми визначалась у перетворювальному педагогічному експерименті.

Після експерименту відбулися позитивні зрушення в студенток з ожирінням стосовно обсягу та інтенсивності їхньої фізичної активності, яка впродовж експерименту збільшилася на 21,49 %.

Після експерименту простежено значні зрушення в показниках якості життя студенток з ожирінням, особливо в осіб з ожирінням абдомінального типу.

Також спостерігали підвищення рівня фізичного стану досліджуваного контингенту.

Ключові слова: студентки, ожиріння, програма фізичної реабілітації, якість життя, самооцінка, результативність

Аннотация

Влияние занятий за комплексной программой физической реабилитации на показатели физического и психоэмоционального состояния студенток с ожирением

Иван Миронюк, Марьяна Дуб

В статье дается оценка эффективности комплексной программы физической реабилитации студенток с ожирением и риском развития метаболического синдрома.

Цель исследования - определить результативность комплексной программы по физической реабилитации студенток с ожирением и риском развития метаболического синдрома в показателях физического и психоэмоционального состояния. В статье использовались следующие методы исследования: теоретический анализ научно-методической литературы, педагогические, антропометрические, социологические (оценка качества жизни), психодиагностические методы исследования, методы математической статистики.

С целью изучения самооценки использовалась методика диагностики самооценки Дембо-Рубинштейн в модификации А. М. Прихожан, основанная на самооценке ряда личных качеств, таких как здоровье, способности, характер, авторитет, умение, внешность и уверенность в себе. В исследовании принимали участие 42 студентки с ожирением Ужгородского национального университета.

Программа по физической реабилитации студенток с ожирением и риском развития метаболического синдрома была рассчитана на один учебный год, содержала теоретическую и практическую составляющие и включала такие средства, как кинезитерапия, аквафитнес, массаж, диетическое питание и т. п.

Результативность разработанной программы определялась в преобразовательных педагогическом эксперименте. После эксперимента произошли позитивные сдвиги в студенток с ожирением относительно объема и интенсивности их физической активности, которая в течение эксперимента увеличилась на 21,49 %.

После эксперимента произошли значительные сдвиги в показателях качества жизни студенток с ожирением, особенно у студенток с ожирением абдоминального типа. Также наблюдалось повышение уровня физического состояния исследуемого контингента.

Ключевые слова: студентки, ожирение, программа физической реабилитации, качество жизни, самооценка, результативность.

Abstract

The Influence of Trainings of the Physical Rehabilitation Comprehensive Program on Indicators of Physical and Psycho-Emotional State of Students with Obesity

Ivan Myroniuk, Maryana Dub

The article evaluates the effectiveness of an integrated program of physical rehabilitation for female students with obesity and the risk of developing metabolic syndrome.

The study was aimed at evaluating the results of an integrated program of physical rehabilitation for female students with obesity and the risk of developing metabolic syndrome using indicators of physical and psychoemotional status.

To achieve the objective of the study, the following methods were used: theoretical analysis of scientific and methodological literature; pedagogical, anthropometric, sociological (assessment of the quality of life), and psychodiagnostic methods; and the methods of mathematical statistics.

In order to study self-esteem, the Dembo-Rubinstein technique modified by A. M. Prykhozhan was used, which included self-assessment of a number of personal qualities such as health, capabilities, character, authority, skills, appearance, and self-confidence.

The study involved 42 obese female students of Uzhgorod National University. The program of physical rehabilitation for female students with obesity and risk of developing metabolic syndrome lasted for one academic year, consisted of theoretical and practical component, and included such means as kinesiotherapy, aqua-fitness, massage, diet and the others.

The effectiveness of the developed program was determined in a transformative pedagogical experiment. After the experiment, there were observed positive changes in the volume and intensity of physical activity of the obese students, which increased by 21,49 %.

There were also found significant changes in the quality of life of obese female students, especially of the students with abdominal obesity. An increase in the level of physical condition was also recorded in the examined students.

Key words: female students, obesity, physical rehabilitation program, quality of life, self-esteem, effectiveness.

Размещено на Allbest.ru