Шкала вираженості екстра пірамідного тонусу

Причини прогресування нейродегенеративних захворювань. Місце діагностичних маркерів у застосуванні в неврологів, лікарів фізичної і реабілітаційної медицини. Дослідження питання лапідарної діагностики, вимірювання вираженості екстрапірамідного тонусу.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 14.03.2022
Размер файла 21,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шкала вираженості екстра пірамідного тонусу

Сіделковський О.Л.

Клініка сучасної неврології «Аксімед», м. Київ, Україна

Резюме

Відомо, що прогресування нейродегенеративних захворювань значно обмежує повсякденну побутову й професійну активність хворих, суттєво впливаючи на функції, пов'язані з пересуванням, самообслуговуванням і когнітивним контролем. Незважаючи на значний прорив науки в галузі нейро- візуалізації і патогенетичної терапії, діагностика й лікування цієї категорії пацієнтів залишається складним, а іноді й важко вирішуваним завданням. Один з базових принципів ідентифікації порушень функції нервової системи реалізується шляхом використання спеціалізованих індексів, тестів і шкал. Ці діагностичні маркери знаходять своє широке застосування в неврологів, лікарів фізичної і реабілітаційної медицини, ортопедів, ерготерапевтів, фізичних терапевтів, допомагаючи експертам визначити не лише факт наявності патології, але й еволюцію розвитку тих чи інших ознак захворювання з можливістю подальшого своєчасного динамічного контролю, що має особливе значення вреабілітології. Серед пацієнтів з руховими порушеннями окрему групу, що потребує реабілітаційної допомоги, становлять хворі з екстрапірамідними розладами. На жаль, питання лапідарної діагностики екстрапіраміднихрозладів залишаються актуальними і сьогодні. У доступній спеціалізованій науково-практичній літературі нам не вдалося виявити зручну шкалу для вимірювання вираженостіекстрапірамідного тонусу з метою оцінки дієвості медикаментозного й комплексного немедикаментозного відновного лікування. Pекомендована до практичного застосування Шкала вираженостіекстрапірамідного тонусу дозволить неврологам оволодіти нескладним, але разом з тим дієвим інструментом, що полегшує ранню ідентифікацію і визначення стадії розвитку дегенеративних захворювань нервової системи, які супроводжуються специфічною зміною м'язового тонусу, а фахівцям у галузі нейрореабілітації дасть надійний орієнтир, що вказує на правильність обраного шляху відновного лікування.

Ключові слова: спеціалізовані індекси; тести; шкали; нейродегенеративні захворювання; екстрапіра- мідний тонус; синдром «зубчастого колеса»; хвороба Паркінсона; реабілітація; інсульт; лікар фізичної і реабілітаційної медицини; ерготерапія

System diseases is implemented through the use of specialized indices, tests and scales. These diagnostic markers are widely used by neurologists, physical medicine and rehabilitation physician, orthopedists, occupational therapists, physical therapists, helping experts to determine not only the presence of pathology, but also, most importantly in rehabilitation, the evolution of certain signs of the disease with the possibility of further timely dynamic control. Among patients with movement disorders, individuals with extrapyramidal disorders make up a separate group in need of rehabilitation care. Unfortunately, the issues of lapidary diagnosis of extrapyramidal disorders remain relevant today. In the available specialized scientific and practical literature, we failed to find a convenient scale for measuring the severity of extrapyramidal

tone in order to assess the effectiveness of drug and comprehensive non-drug rehabilitation treatment. The scale of the severity of extrapyramidal tone developed by us and recommended for practical use will allow neurologists to master a simple, but at the same time effective tool that facilitates early identification and determination of the stage of development of degenerative diseases of the nervous system accompanied by a specific change in muscle tone, which indicates the accuracy of the chosen ways of rehabilitation treatment.

Keywords: specialized indices; tests; scales; neurodegenerative diseases; extrapyramidal tone; cogwheel sign; Parkinson's disease; rehabilitation; stroke; physical medicine and rehabilitation physician; occupational therapy

Дегенеративні захворювання, що супроводжуються зміною м'язового тонусу за екстрапірамідним типом, є серйозною медико-соціальною проблемою як мінімум для 10 млн осіб у світі.

Під дегенеративними (нейродегенеративними) захворюваннями прийнято розуміти групу повільно прогресуючих, спадково детермінованих або набутих страждань нервової системи, загальним патогенетичним компонентом яких переважно є прогредієнтна загибель (апоптоз) нейронів центральної нервової системи.

Зазначимо, що прогресування нейродегенеративних захворювань значно обмежує повсякденну побутову й професійну активність хворих, істотно впливаючи на функції, пов'язані з пересуванням, самообслуговуванням і когнітивним контролем.

До нейродегенеративних захворювань з екстра- пірамідним синдромокомплексом, що зустрічаються найчастіше, належать: хвороба Паркінсона; мульти- системна атрофія; хвороба Альцгеймера; прогресуючий над'ядерний параліч; хвороба Вільсона; деменція з тільцями Леві; хвороба Галлервордена -- Шпатца; кор- тикобазальна дегенерація і хвороба Гентінгтона.

На сьогодні, незважаючи на значний прорив науки в галузі нейровізуалізації і патогенетичної терапії, діагностика й лікування цієї категорії пацієнтів залишається складним, а іноді й важко вирішуваним завданням. нейродегенеративне захворювання екстра пірамідний

Відомо, що один з базових принципів ідентифікації порушень функції нервової системи реалізується шляхом використання спеціалізованих індексів, тестів і шкал.

Ці діагностичні маркери знаходять своє широке застосування серед неврологів, лікарів фізичної і реабілітаційної медицини, ортопедів, ерготерапевтів, фізичних терапевтів, допомагаючи експертам визначити не лише факт наявності патології, але й еволюцію розвитку тих чи інших ознак захворювання з можливістю подальшого своєчасного динамічного контролю, що має особливе значення в реабілітології.

Підкреслимо, що основну групу хворих, які потребують відновного лікування, формують пацієнти з руховими розладами.

Найбільш авторитетні й інформативні показники рухової функції отримують завдяки таким індексам, тестам й шкалам:

— шкала м'язової спастичностіАшворта;

— шкала оцінки рухового дефіциту (/аЛагіа);

— шкала інсульту Національного інституту здоров'я (NIHSS);

— індекс активності повсякденного життя Бартел;

— шкала Ренкіна;

— індекс мобільності Рівермід;

— шкала Оргогозо;

-- Копенгагенська шкала інсульту;

— тест для руки Френчай;

— шкала м'язової слабкості;

— 6-бальна шкала оцінки м'язової сили та ін.

Слід наголосити, що серед пацієнтів з руховими порушеннями окрему групу, яка потребує реабілітаційної допомоги, становлять хворі з екстрапірамідними розладами.

Серед застосовуваних індексів, тестів і шкал ми змогли виділити такі, що характеризують ураження підкіркових структур екстрапірамідної рухової системи:

— уніфікована рейтингова шкала хвороби Паркін- сона(UnifiedParkinson'sdiseaseratingscale -- UPDRS);

— оцінка стадії паркінсонізму за Хен -- Яром;

— шкала оцінки повсякденної активності Шваба -- Інгланда(ADL);

— шкала бальної оцінки основних клінічних проявів при паркінсонізмі (Papavasiliou, 1982, у модифікації Я.І. Левіна, 1991);

— тест опускання голови;

— тести маятникового хитання рук і ніг;

— тест струшування за плечі;

— тест падіння рук;

— тест штовхання;

— тест фіксації пози та ін.

Здебільшого запропоновані показники детально (нерідко досить складно) характеризують і оцінюють повсякденну побутову й професійну діяльність хворих, їхню залежність від сторонньої допомоги, ризик маніфестації можливих ускладнень, ступінь порушень ког- нітивної та емоційної сфер, але водночас формують максимально об'єктивну й повну картину щодо рівня інвалідизації пацієнтів.

У доступній спеціалізованій науково-практичній літературі нам не вдалося виявити зручну шкалу для вимірювання вираженостіекстрапірамідного тонусу з метою оцінки дієвості медикаментозного й комплексного немедикаментозного відновного лікування.

На наш погляд, така шкала була б особливо корисною неврологам, лікарям фізичної і реабілітаційної медицини, а також ерготерапевтам і фізичним терапевтам як маркер ефективності проведеного патогенетичного медикаментозного й немедикаментозного реабілітаційного лікування при оцінці вираженостіекстрапірамід- ного тонусу у хворих з ознаками нейродегенеративних захворювань.

Також шкала може застосовуватися як оціночний показник у разі проведення комбінованого лікування екстрапірамідних розладів з використанням ботуліно- терапії.

Таблиця 1. Шкала вираженостіекстрапірамідного тонусу (Сіделковський О.Л., 2021)

Бал

Клінічні прояви захворювання

0

М'язовий тонус не змінений.

1

Незначна зміна м'язового тонусу за екстрапірамідним типом, що проявляється мінімальними ознаками опору при виконанні дослідником пасивних неритмічних рухів у кінцівках. Характерна позитивна проба Нойка -- Ганева.

Симптоми зазвичай дебютують з одного боку тіла, відповідаючи першим ознакам нейродегенеративного захворювання.

2

Легке підвищення м'язового тонусу за екстрапірамідним типом, що відчувається по всій траєкторії виконуваного дослідником руху, без явно вираженого феномена «зубчастого колеса»*.

Симптоми, як правило, виявляються з одного боку тіла, відображаючи початкові стадії захворювання.

3

Помірне підвищення м'язового тонусу за екстрапірамідним типом з явними ознаками феномена «зубчастого колеса».

Зміни м'язового тонусу характерні для стадії розгорнутої клінічної картини захворювання, нерідко виявляються з обох боків, дещо порушуючи рухову активність і самообслуговування хворого.

4

Значне підвищення м'язового тонусу за екстрапірамідним типом з достатньою мірою вираженим феноменом «зубчастого колеса», що супроводжується утрудненням виконання як пасивних, так і активних рухів. Стан характеризується повнотою клінічної картини захворювання, супроводжуючись суттєвим порушенням рухової функції та самообслуговування. Як правило, відзначається зміна м'язового тонусу з обох боків.

5

Виражене підвищення м'язового тонусу за екстрапірамідним типом у вигляді «зубчастого колеса», що відповідає фактично повній відсутності активних рухів у всіх кінцівках при мінімально можливому їх пасивному виконанні.

Стан супроводжується значною інвалідизацією хворого.

Примітка: * -- під феноменом або симптомом «зубчастого колеса» при дослідженні м'язового тонусу розуміють виникнення відчуття опору, що чиниться досліднику під час виконання неритмічних рухів у кінцівках, при цьому рухи виходять уривчасті або ступінчасті.

ЫВ! Проба Нойка -- Ганева: при дослідженні м 'язового тонусу верхньої кінцівки шляхом виконання пасивних рухів в ліктьовому суглобі пацієнта просять повільно підняти контралатеральну нижню кінцівку. Під час проведення проби у хворих з субклінічними проявами нейродегенеративних захворювань виявляється підвищення м'язового тонусу за екстрапірамідним типом.

Дослідження вираженостіекстрапірамідного тонусу виконується за такою методикою: вихідні дані дослідник отримує при пасивному, але разом з тим плавному згинанні й подальшому розгинанні спочатку верхньої, а потім нижньої кінцівки неритмічними рухами, у результаті яких відразу або через короткий час виявляється підвищення пластичності м'язового тонусу з феноменом «зубчастого колеса».

Зауважимо, що дослідження краще проводити в положенні пацієнта лежачи (табл. 1).

Отже, рекомендована до практичного застосування Шкала вираженостіекстрапірамідного тонусудозволить неврологам оволодіти нескладним, але разом з тим дієвим інструментом, що полегшує ранню ідентифікацію і визначення стадії розвитку дегенеративних захворювань нервової системи, що супроводжуються специфічною зміною м'язового тонусу, а фахівцям у галузі нейрореабілітації дасть надійний орієнтир, який вказує на правильність обраного шляху відновного лікування.

Список літератури

1. Шкалы в общей и детской неврологии: Научно-практическое и методическое пособие / О.С. Евтушенко, Н.В. Яновская, О.Ю. Сухоносова; Подред. С.К. Евтушенко. Киев:ИздательЗаславский А.Ю., 2015. 80 с.

2. Белова А.Н. Шкалы, тесты и опросники в неврологии и нейрохирургии. 3-е изд, переработанное и дополненное. Москва: Практическая медицина, 2018. 696 с.

3. Мищенко Т.С., Шестопалова Л.Ф. Клинические шкалы и психодиагностические тесты в диагностике сосудистых заболеваний головного мозга. Новости медицины и фармации. Неврология и психиатрия. 2009. С. 5-9.

4. Вартенберг Р. Диагностические тесты в неврологии. М.: Медгиз, 1961. 196 с.

5. Губа Г.П. Неврологические симптомы, синдромы, функциональные пробы. Киев: Здоров'я, 1969. 300с.

6. Болезнь Паркинсона и расстройства движений: руководство для врачей. Под ред. С.Н. Иллариошкина, Н.Н. Яхно. Москва, 2008. 405 с.

7. Иллариошкин С.Н., Иванова-Смоленская И.А. Дрожательные гиперкинезы: руководство для врачей. Москва: Атмосфера, 2011. 354 с.

8. Иллариошкин С.Н. Ранняя диагностика нейродегенера- тивных заболеваний. Нервы. 2008. № 1. С. 6-8.

9. Карабань И.Н. Особенности клинического течения и медикаментозной терапии болезни Паркинсона на поздних стадиях заболевания. Нейроnews. 2014. № 2/1. С. 9-12.

10. Сиделковский А.Л. Неврология: атлас-справочник. Киев: Паблиш Про, 2020. 856 с.

11. Скоромец А.А., Скоромец А.П., Скоромец Т.А. Нервные болезни. Москва: МЕДпресс-информ, 2010. 560 с.

12. Скоромец А.А., Скоромец А.П., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы:руководство для врачей. 8-е издание, перераб. и доп. СПб.: Политехника, 2012. 623 с.

13. Кушнир Г.М., Могильников В.В., Корсунская Л.Л., Ми- кляев А.А. Диагностические и экспертные шкалы в неврологической практике: Методические рекомендации. Симферополь, 2004. 34 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.