Особливості фізичного та функціонального стану дітей молодшого шкільного віку зі складними порушеннями розвитку

FEATURES OF PHYSICAL AND FUNCTIONAL CONDITION OF CHILDREN OF PRIMARY SCHOOL AGE WITH COMPLEX DEVELOPMENTAL DISORDERS

The article is devoted to the problem of studying disorders in the physical and functional condition of children of primary school age with complex developmental disorders. The purpose of the study is to substantiate the features of physical and functional condition of children with complex developmental disorders compared to healthy peers. Research material and its methods: To achieve this goal, the methods of the theoretical level of research were used, the methods of the theoretical level of research (analysis, synthesis, induction, deduction), as well as the empirical level of research (anthropometric and medical-biological). The study involved 100 children of primary school age with complex developmental disorders (intellectual and hearing impairments) and 128 healthy peers. Results. According to the results of anthropometric indicators, it was found that girls and boys with complex developmental disorders 7, 8, 9 and 10 years do not have statistical differences (p> 0.05) compared with their peers in terms of body length, while in terms of body weight and chest circumference significant differences were observed at all ages among both girls and boys. According to the results of the analysis of the average values of the Skibinski index, the presence of a satisfactory condition of the cardiorespiratory system was established. This is due to the lower resistance of the respiratory center to hypoxia and reduced adaptive capacity of the external respiratory system in girls ofprimary school age with complex developmental disorders. Conclusions. In children with complex developmental disorders there is a violation of physical development and functional state of the cardiovascular and respiratory systems compared to peers. The presence of the obtained statistical differences may be due not only to the underlying disease, but also a set of comorbidities of somatic systems, which requires the introduction of special differentiated means ofphysical culture and health programs to improve the physical and functional condition of children with complex developmental disorders.

Key words: height, vital index, strength index, children with complex developmental disorders.

Постановка проблеми

Відповідно до сучасних теоретичних уявлень і емпіричного досвіду серед дітей зі складними порушеннями розвитку виокремлюють такі групи: діти із двома вираженими психофізичними порушеннями, кожне з яких може викликати аномалію розвитку, наприклад, діти, які мають порушення слуху в поєднанні з порушеннями інтелектуального розвитку, порушення зору в поєднанні з тяжкими системними мовленнєвими порушеннями чи порушеннями інтелектуального розвитку, сліпоглухі та ін.; діти, які мають одне істотне психофізичне порушення (провідне) і супутнє йому інше порушення, слабко виражене, яке обтяжує провідне, наприклад діти з інтелектуальними порушеннями в поєднанні з помірним зниженням слуху (у таких випадках йдеться про «ускладнені» дефекти); діти з множинними порушеннями, у яких є три і більше первинних порушень, виражених різною мірою, які призводять до значних відхилень у розвитку дитини, наприклад, наявність порушень інтелекту, зору, слуху (Лещій, 2020: 6). Різний ступінь недосконалості будь-якої функціональної системи організму (або декількох водночас), що може сполучатися з ураженням мозкових структур, обтяжується наявністю вторинних відхилень, ускладнюючи загальний алгоритм дизонтогенезу, перебіг компенсації і соціальної адаптації (Hartman, 2007: 268).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У процесі аналізу та узагальнення результатів сучасних досліджень встановлено, що метою наукових пошуків у сфері навчання дітей зі складними порушеннями розвитку стало їхнє різнобічне психолого-педагогічне та клінічне вивчення; виявлення та уточнення типології порушень функцій аналізаторів і відхилень психічного і фізичного розвитку; вивчення об'єктивних закономірностей виховання і навчання дітей, які мають складні порушення; теоретичне обґрунтування і розроблення системи комплексного, диференційованого спеціально організованого процесу навчання і виховання; розроблення наукових засад змісту навчання (програми, навчальні плани тощо) та організації фізкультурно-оздоровчої роботи в навчально-реабілітаційних центрах (Лещій, 2020: 243; Lieberman, 2004: 281; Umlawska, 2006: 2013). Зазначене вище детермінує вивчення особливостей фізичного та функціонального стану дітей зі складними порушеннями розвитку порівняно зі здоровими однолітками.

Мета статті полягає в обґрунтуванні особливостей фізичного та функціонального стану дітей зі складними порушеннями розвитку порівняно зі здоровими однолітками.

Виклад основного матеріалу

Для досягнення поставленої мети були використані методи теоретичного рівня дослідження, методи теоретичного рівня дослідження (аналіз, синтез, індукція, дедукція), а також емпіричного рівня дослідження (антропометричні та медико-біологічні). Під час оцінювання фізичного розвитку брали до уваги основні антропометричні дані: довжину тіла, масу тіла та обхват грудної клітини. Проведені дослідження дозволили визначити показники фізичного розвитку молодших школярів (таблиця 1 та таблиця 2). Середньостатистичні показники морфологічних параметрів фізичного розвитку обстежуваних учнів дозволили нам судити про стан фізичного розвитку дітей зі складними порушеннями розвитку різних вікових і статевих груп порівняно з їхніми однолітками, які не мали складних порушень розвитку. Ураховуючи те, що фізичний розвиток є дзеркалом структурних і функціональних особливостей організму, то він є важливим критерієм для оцінки соматичного здоров'я дітей зі складними порушеннями розвитку. За результатами оцінювання антропометричних показників було встановлено, що дівчата і хлопчики зі складними порушеннями розвитку 7, 8, 9 та 10 років не мають статистичних відмінностей (р>0,05) порівняно зі своїми однолітками за показниками довжини тіла, водночас за показниками маси тіла та окружності грудної клітки достовірні відмінності спостерігалися у всіх вікових періодах як серед дівчат, так і серед хлопчиків.

Результати дослідження функціональних показників у дівчат молодшого шкільного віку представлено в таблиці 3, а хлопців - в таблиці 4. Показник життєвого індексу був достовірно кращим у 7 річних дівчат, що не мали складних порушень розвитку порівняно з тими, що мали на 15,37% (р<0,001), силового індексу - на 14,11% (р<0,001), проби Штанге - на 10,09 с (р<0,001), проби Генчі - на 4,98 с (р<0,001), індексу Руф'є - на 6,98 у.о. (р<0,001), індексу Скібінського - на 3,92 у.о. (р<0,001); у 8 річних - на 17,37 % (р<0,001), 16,91% (р<0,001), 11,21 с (р<0,001), 3,98 с (р<0,05), 8,10 у.о. (р<0,001), 6,04 у.о. (р<0,001) відповідно; у 9 річних - на 18,37 % (р<0,001), 17,83% (р<0,001), 12,10 с (р<0,01), 5,09 с (р<0,05), 6,89 у.о. (р<0,01), 7,16 у.о. (р<0,001) відповідно; у 10 річних - на 19,37 % (р<0,001), 18,49% (р<0,001), 15,98 с (р<0,01), 5,38 с (р<0,05), 6,42 у.о. (р<0,001), 6,81 у.о. (р<0,001) відповідно.

Отримані знижені показники вищеназваних проб у дівчат молодшого шкільного віку свідчили про знижені можливості резистентності дихального центру до гіпоксії, а також низьку витривалість дихальної системи.

Таблиця 1