Сучасний погляд на ушкодження міокарду при дії електромагнітного випромінювання

Размещено на http://allbest.ru

Сучасний погляд на ушкодження міокарду при дії електромагнітного випромінювання

Рутгайзер В.Г. Рутгайзер Вікторія Георгіївна PhD, доцент кафедри анатомії людини, клінічної анатомії та оперативної хірургії, Дніпровський державний медичний університет, Кошарний В.В. Кошарний Володимир Віталійович доктор медичних наук, професор, кафедра анатомії людини, клінічної анатомії та оперативної хірургії, Дніпровський державний медичний університет, Бурега І.Ю., Бурега Ігор Юрійович кандидат медичних наук, Європейський медичний університет Родіонов В.К. Родіонов Валентин Костянтинович асистент, Європейський медичний університет,

Крижановський І.Д. Крижановський Іван Дмитрович кандидат медичних наук, доцент, Європейський медичний університет, Гладких Н.О. Гладких Надія Олександрівна кандидат медичних наук, асистент, Європейський медичний університет, Сіразетдінова Г.Г. Сіразетдінова Гюльсун Гайнетдинівна викладач, Європейський медичний університет,

Власова К.Р. Власова Карина Русланівна викладач, Європейський медичний університет, Широков О.В. Широков Олександр Васильович кандидат медичних наук, Європейський медичний університет, Евтушенко Н.В. Евтушенко Наталія Вікторівна асистент, Європейський медичний університет

Анотація

Виклики й інновації сьогодення роблять актуальним вивчення та дослідження реакцій серцево-судинної системи, зокрема міокарду у складі серцевої стінки, на впливи різного роду екзогенних факторів.

Надважливим та невідкладним ми бачимо спостереження за реактивними змінами м'язової оболонки стінки серця на тлі електромагнітного випромінювання, що є невід'ємною частиною впливів сучасного зовнішнього середовища.

Діапазон надвисокочастотного електромагнітного випромінювання супроводжує функціонування засобів мобільного зв'язку та супутникових телевізійних антен, викликаючи функціональні й структурні реакції з боку багатьох органів та систем органів на різних організаційних рівнях.

Спостереження за змінами міокарда після впливів надвисокочастотного електромагнітного випромінювання стосується вивчення цих процесів у різних камерах серця, як у передсердях так і у шлуночках, на морфологічному, гістологічному та ультраструктурному рівнях.

Попереднє вивчення питання, згідно даних літератури, дозволяє зосередитися на вивченні морфометричних змін з боку міокарда, наслідків опромінення у вигляді відповідних реакцій у будові м'язової сітки міокарду та інтерстиціальних просторів на рівні тканини, ультраструктурної будови мітохондріального апарату кардіоміоцитів як найбільш активно функціонуючого, вразливого та мінливого.

Очікувані результати дослідження дають сподівання на можливість розробки заходів, спрямованих на профілактику негативних впливів надвисокочастотного електромагнітного випромінювання з певними характеристиками та заходів, спрямованих на активацію компенсаторно-адаптивних механізмів з боку міокарду в цих умовах.

Аналіз існуючих на даний момент літературних даних дозволяє розуміти тенденції впливів електромагнітного випромінювання на організм, вибірковий первинний ефект спрямованості дії цього фактора на найбільш функціонально активні та мінливі системи, а також неоднозначність наслідків електромагнітного опромінення у відношенні виникнення компенсаторних чи декомпенсаторних реакцій.

Ключові слова: серце, міокард, електромагнітне випромінювання.

Abstract

Modern view of myocardial damage under the effect of electromagnetic radiation

Today's challenges and innovations make it urgent to study and research the reactions of the cardiovascular system, in particular the myocardium as part of the heart wall, to the effects of various exogenous factors.

We see it as urgent and urgent to observe the reactive changes in the muscular layer of the heart wall against the background of electromagnetic radiation, which is an integral part of the effects of the modern external environment.

The range of ultra-high-frequency electromagnetic radiation accompanies the functioning of mobile communication devices and satellite television antennas, causing functional and structural reactions on the part of many organs and organ systems at different organizational levels.

Observation of changes in the myocardium after the effects of ultra-high-frequency electromagnetic radiation refers to the study of these processes in different chambers of the heart, both in the atria and ventricles, at the morphological, histological and ultrastructural levels.

Preliminary study of the issue, according to the data of the literature, allows one to focus on the study of morphometric changes on the part of the myocardium, the consequences of irradiation in the form of appropriate reactions in the structure of the myocardium muscle mesh and interstitial spaces at the tissue level, the ultrastructural structure of the mitochondrial apparatus of cardiomyocytes as the most actively functioning, vulnerable and changeable

The expected results of the study give hope for the possibility of developing measures aimed at preventing the negative effects of ultra-high-frequency electromagnetic radiation with certain characteristics and measures aimed at activating compensatory and adaptive mechanisms on the part of the myocardium in these conditions.

The analysis of currently existing literary data makes it possible to understand the trends of the effects of electromagnetic radiation on the body, the selective primary effect of the direction of action of this factor on the most functionally active and changing systems, as well as the ambiguity of the consequences of electromagnetic radiation in relation to the occurrence of compensatory or decompensatory reactions.

Keywords: heart, myocardium, electromagnetic radiation.

Вступ

Постановка проблеми. Актуальність розуміння частоти серцево-судинної патології у загальній картині смертності є значною, бо з цієї причини щорічно вмирає найбільша кількість людей. В Україні смертність від серцево-судинних захворювань за останні десятиріччя до воєнного стану зросла до 64.3 % від загальної кількості смертей. Виникнення патологічних станів з боку серцево-судинної системи з етіологічної точки зору є наслідком не тільки впливів ендогенних причин, віку та способу життя, а й чутливості міокарда до багатьох екзогенних чинників технічного походження [1].

Науково-технічні досягнення, що привнесли в наше життя комфорт у вигляді електрики, мобільного телефонного зв'язку, оргтехніки, побутової техніки в той самий час наражають нас на вплив електромагнітного випромінювання, яке може бути неоднозначним [2, 3]. Тому однією з важливих проблем в Україні є розробка заходів, які забезпечують адаптацію організму, особливо серцево-судинної системи, в умовах впливу електромагнітного випромінювання, що вимагає поглибленого вивчення закономірностей структурної організації та функціонування й регулювання серцевої діяльності, а також можливі адаптивні механізми у таких умовах.

За даними літератури, експериментально визначено токсичні та терапевтичні дози деяких речовин, але на сьогоднішній день невивченими залишаються механізми формування патологічних станів на рівні міокарду та їх зв'язок з електромагнітним випромінюванням [4, 5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За даними попередньої науково-медичної інформації, вплив зовнішніх факторів на загальний хід ембріогенезу та на розвиток окремих органів останнім часом досліджується все більш активно [6]. Проте питання формування патологічних станів міокарду під впливом електромагнітного випромінювання, індукованих експериментально, вивчені недостатньо. Щодо впливів електромагнітного випромінювання, то постає і таке важливе питання як дослідження частоти випромінювання та довжини хвилі - характеристик, які суттєво впливають на морфогенез серця.

Мета статті - узагальнити існуючі наукові дані, які характеризують вплив електромагнітного випромінювання на серцево-судинну систему. Проаналізувати сучасну літературну інформацію стосовно характеристик електромагнітного випромінювання, що призводить до змін на рівні серцевої стінки.

Результати досліджень та їх обговорення

Сучасний прогрес технологій вимагає адекватної оцінки ризиків для здоров'я людини, тварин і навколишнього середовища. Поява широкого спектру патологічних станів має складний характер та потребує виявлення можливих способів проникнення й механізмів впливу різних факторів на зміни у стінці серця в процесі постнатального онтогенезу. Також важливим є встановлення загальних закономірностей порушень з боку серцево-судинної системи при дії цих патогенних чинників, що є одним з основних завдань сучасної біології та медицини.

В структурі загальної захворюваності, що призводить до важких та критичних станів, серцево-судинна патологія є однією з основних. Традиційними сумно відомими факторами ризику є куріння, збільшення рівню холестерину, цукровий діабет, вік старше 60 років, клімактеричний період у жінок, сімейний анамнез серцево-судинних захворювань, надмірна вага, гіподінамія. Окрім встановлених факторів ризику, існує низка небажаних екзогенних чинників, що мають вплив на розвиток серцево-судинних патологій. Особливу увагу слід приділити наслідкам технічного прогресу, які виявляються як у виробничих умовах так і у побуті. Природні електричні та магнітні поля Землі доповнюються штучною електромагнітною емісією, шумом, вібрацією, екстремальними температурами та іонізуючим випромінюванням.

Протягом останніх десятиліть, завдяки технічному прогресу, виникла нова біологічно важлива складова навколишнього середовища - радіочастотне електромагнітне випромінювання, що охоплює діапазон частот від 3 кГц до 6000 ГГц. Новий термін " електромагнітне забруднення середовища" відображає нові екологічні умови на Землі, вплив електромагнітного забруднення на здоров'я людини та біосферу в цілому.

Характеристиками електромагнітного випромінювання є довжина та частота хвилі, щільність потоку потужності. Електромагнітне випромінювання з частотою хвилі 1-300ГГц має назву мікрохвильового. Діапазон 1-30ГГц належить надвисокочастотному (НВЧ) електромагнітному випромінюванню; 30-70ГГц - вкрай високочастотному електромагнітному випромінюванню (КВЧ). У діапазоні 10-12ГГц випромінюють тарілки супутникового телебачення, 0,9-1,8ГГц - мобільний (GSM) зв'язок, 2,1ГГц - SG-інтернет, 2,4ГГц - wi-fi, 2,45ГГц - мікрохвильові печі. Електромагнітне випромінювання різних діапазонів незримо присутнє поруч, впливаючи на функціонування та морфологію органів та тканин, організму в цілому [7, 8, 9]. Відомо, що електромагнітне випромінювання впливає на клітини серця та їх функціонування [10, 11, 12]. Воно також відображається на властивостях серцево-судинної системи та змінює фізіологічні процеси, що відбуваються в неї. Елементи біосистеми з більш високим рівнем організації виявляють більшу чутливість до цих сигналів. Особливості роботи серцево-судинної системи, яка працює в гармонії з багатьма іншими системами організму, проявляються у коливаннях її функціональної активності, які можуть виявлятися у зниженні або підвищенні, пригніченні або активації. Нормальна життєдіяльність забезпечується не окремими біохімічними або фізіологічними зв'язками, а взаємодією цих компонентів. Не існує визначених ключових біохімічних або фізіологічних ланок, що безпосередньо забезпечують нормальну життєдіяльність. Замість цього існує взаємодія різних біохімічних й фізіологічних процесів, яка ефективно працює для підтримки нормального функціонування організму.

Ряд досліджень продемонстрував, що тривале використання мобільного телефону може впливати на баланс вегетативної нервової системи у здорових осіб [13, 14]. Таким чином, електромагнітне поле, що утворюється внаслідок використання мобільного телефону, може спричиняти зміни у варіабельності серцевого ритму у довгостроковій перспективі. Тривале використання мобільного телефону може знижувати параметри варіабельності серцевого ритму та підвищувати активність симпатичного відділу нервової системи. Під час використання мобільного телефону стандарту GSM передається та отримується мікрохвильове випромінювання на частотах приблизно 0,9 та 1,8ГГц відповідно; ці частоти спричиняють обертання молекул води та деяких органічних молекул, пов'язаних з тепловим та нетепловим впливом на організм, порушуючи баланс у взаємодії відділів автономної нервової системи. серце електромагнітний випромінювання міокард

Підвищена симпатична активність та знижений парасимпатичний тонус можуть бути шкідливими і сприяти збільшенню електричної активності серця, викликати тенденцію до підвищення артеріального тиску. Випромінювання на цих мікрохвильових частотах також сприяє загальній астенізації, викликаючі такі симптоми як втома, значне роздратування, збільшена неуважність, погіршення пам'яті, головні болі.

Наявні у літературі дані про дослідження сердець експериментальних тварин після дії мікрохвильового опромінення, що відповідає частоті випромінювання wi-fi частотою 2,4 ГГц показало наявність функціональних змін у вигляді тахікардії та підвищення артеріального тиску. Аналіз даних електрокардіограми при гострому впливі цього діапазону надвисокочастотного електромагнітного випромінювання виявив комбіноване збільшення інтервалів PR та QT при незмінності максимальної амплітуди зубця P, що в перспективі може привести до виснаження механізмів компенсації [15] .

Результати сучасних досліджень, згідно літературних джерел, свідчать, що субхронічний вплив електромагнітного випромінювання у діапазоні 50 Гц викликає у експериментальних щурів зміни на рівні серцевої стінки. Ці дегенеративні зміни є результатом окислювального стресу, визначеного у ході біохімічних досліджень та призводять до структурних змін на рівні міокарду. На гістологічному рівні зміни у міокарді проявляються активацією процесів апоптозу кардіоміоцитів; на ультрамікроскопічному рівні приводять до морфологічних змін у міокарді щурів у вигляді набухання мітохондрій, зменшення міофібрил, розширення саркоплазматичного ретикулуму та перинуклеарнуої вакуолізації [16].

Під вплив надвисоких частот електромагнітного випромінювання потрапляють працівники телерадіостанцій, авіадиспетчери, військові і моряки, які працюють на радарних установках, працівники метеорологічних радіолокаторів [17]. Узагальнено можливо описати функціональні впливи НВЧ-випромінювання у вигляді пригнічення та виснаження процесів нервової та ендокринної регуляції, послабленням імунної резистентності, зниженням активності адаптивних механізмів до факторів зовнішньої середи. Наслідок тривалих впливів НВЧ-випромінювання - підвищення захворюваності, преморбідні стани, погіршення протікання наявних хронічних захворювань, функціональні розлади на рівні серцево-судинної, кровотворної, ендокринної та нервової систем, які можливо розглядати як збої системи регуляції [18, 19, 20].

Експериментально доведено, що чутливість ембріона до такого ушкоджуючого фактора як електромагнітне випромінювання значно вища, ніж чутливість материнського організму. Встановлено, що внутрішньоутробне пошкодження плоду електромагнітним випромінюванням може статися на будь-якому етапі його розвитку: під час запліднення, дроблення, імплантації, гісто- та органогенезу. Періодами максимальної чутливості до електромагнітного випромінювання є ранні стадії розвитку зародка - імплантація та органогенез. Один з механізмів дії діапазону НВЧ - випромінювання на ембріон щурів - порушення міжклітинних контактів в ендотелії, відповідно, епітеліально-мезенхімальної трансформації всіх процесів та структур, пов'язаних з ними, в першу чергу, атріо-вентрикулярних і напівмісячних клапанів, папілярно-трабекулярного апарату серця. Вплив НВЧ - випромінювання на серця ембріонів експериментальних щурів продемонстрував його пригнічуючу дію у вигляді превалювання дистрофічних, гіпотрофічних, гіповаскуляризаційних процесів, вираженого зниження рівня проліферації в структурах серця.

Поряд із представленими у літературі роботами про розвиток патологій серцево-судинної системи під впливом електромагнітного випромінювання існують й неоднозначні дані деяких авторів про відсутність негативного впливу електромагнітного випромінювання НВЧ спектру на організм. У наявній літературі немає переконливих відомостей про стійкі кореляційні залежності наведених порушень механічної та електричної функції міокарда при певних характеристиках довжини хвилі, частоти електромагнітного випромінювання та різних варіантах термінів впливу надвисокочастотного електромагнітного випромінювання. Тому проведення комплексного морфологічного дослідження, яке зможе оцінити морфогенез серця у щурів в нормі та при дії різних експозицій впливу спектру НВЧ випромінювання для подальшого прогнозування серцево-судинних патологій та розробки у перспективі можливих заходів адаптивно-компенсуючого напрямку є важливим та актуальним питанням сучасної медицини.

Висновки

Аналіз існуючих на даний момент літературних даних дозволяє розуміти тенденції впливів електромагнітного випромінювання на організм, вибірковий первинний ефект спрямованості дії цього фактора на найбільш функціонально активні та мінливі системи, а також неоднозначність наслідків електромагнітного опромінення у відношенні виникнення компенсаторних чи декомпенсаторних реакцій.

Після проведеного оглядового літературного пошуку зрозуміло, що недостатньо дослідженими у напрямку впливів електромагнітного випромінювання є діапазон надвисокочастотного (НВЧ) електромагнітного випромінювання та наслідки його дії на серцево-судинну систему, зокрема, на будову стінки серця та її морфологічне перетворення під цими впливами у випадках певних характеристик мікрохвильового опромінення та варіантів термінів його дії. Перспективи досліджень в подальшому спрямовані на вивчення в експерименті змін міокарду на органному, тканинному та ультрамікроскопічному рівнях після впливу різних термінів НВЧ- випромінювання.

Література

1. Вовк ЮМ, Вовк ОЮ. Індивідуальна анатомічна мінливість та ії клініко- морфологічне значення. Харьков: 1И1 "Стиль-іздат"; 2019. 187 с. [in Ukrainian].

2. Григорєва ОА, Чернявський АВ, Особливості вмісту волокон сполучної тканини у міокарді шлуночків щурів в нормі та після внутрішньоплодного введення анатоксину. Вісник проблем біології і медицини. 2018;4(147):262-264. [in Ukrainian].

3. Dayan L, Xinping X, Yue Y, Binwei Y, Ji D, Li Zh, Haoyu W, Hui W, Jing Zh. Physiological and Psychological Stress of Microwave Radiation-Induced Cardiac Injury in Rats. International Journal Molecular Sciences. 2023;24(7):623-7.

4. Шаторна ВФ, Нефьодова ОО, Гарець ВІ. Експериментальне визначення спільного впливу ацетату срібла та цитрату срібла на кардіогенез у щурів. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2016;4(56):294-298. [in Ukrainian].

5. Jarup L, Akesson A. Current status of cadmium as an environmental health problem. Toxicology and Applied Pharmacology. 2018;238(3):201-8.

6. Zhi WJ, Wang LF, Hu XJ. Recent advances in the effects of microwave radiation on brains. Military Medical Research. 2017;4:29.

7. Ekici B, Tanindi A, Ekici G, Diker E. The effects of the duration of mobile phone use on heart rate variability parameters in healthy subjects. The Anatolian Journal of Cardiology. 2016;16(11):833-8.

8. Dayan L, Xinping X, Yabing G,Juan W, Yue Y, Binwei Y, Li Zh, Haoyu W, Hui W, Ji D, Jing Zh, Ruiyun P. Hsp72-based effect and mechanism of microwave radiation-induced cardiac injury in rats. Oxidative Medicine and Cellular Longevity. 2022;2022:1-15.

9. Sohail M, Juie NR, Eun HC, AndIhn H. Microwave radiation and the brain: mechanisms, current status, and future prospects. International Journal Molecular Sciences. 2022;23(16):1-26.

10. Choi SB, Kwon MK, Chung JW, Park JS, Chung K, Kim DW. Effects of short-term radiation emitted by WCDMA mobile phones on teenagers and adults. BMC Public Health. 2014;14:438-46.

11. Saini BS, Pandey A. Effect of mobile phone and BTS radiation on heart rate variability. International Journal of Research in Engineering and Technology. 2013;2:662-6.

12. Zhang B, Zhang J, Yao B. Dose-dependent, frequency-dependent, and cumulative effects on cardiomyocyte injury and autophagy of 2.856 Ghz and 1.5 Ghz microwave in wistar rats. Biomedical and Environmental Sciences. 2022;35(4):351-5.

13. Elmas O. Effects of electromagnetic field exposure on the heart: a systematic review. Toxicology and Industrial Health . 2016;32(1):76-82.

14. Szmigielski S. Cancer risks related to low-level RF/MW exposures, including cell phones. Electromagnetic Biology and Medicine. 2013;32:273-80.

15. Saili L, Hanini A, Smirani Ch, Azzouz I, Azzouz A, Sakly M, Abdelmelek H, Bouslama Z. Effects of acute exposure to WIFI signals (2.45 GHz) on heart variability and blood pressure in albinos rabbit. Environmental Toxicology and Pharmacology. 2015;40(2):600-5.

16. Ling Zh, Baoquan W, Xingfa L, Yemao Zh, Jinsheng L, Guoran R, Mengying H, Chen Ch, Dao WW. The effects of a 50-Hz magnetic field on the cardiovascular system in rats. Journal of Radiation Research. 2016; 57(6):627-63.

17. Guettler N. J., Cox A., Holdsworth D. A., Rajappan K., Nicol E. D. Possible safety hazards with cardiac implantable electronic devices in those working in the aviation industry. European Journal of Preventive Cardiology . 2022;30(6):517-9.

18. Sage C, Carpenter D, Hardell L. Comments on SCENIHR: opinion on potential health effects of exposure to electromagnetic fields. Bioelectromagnetics. 2015;36:480-4.

19. Xing ZJ, Rong DG, Jie Z, Chun ZY, Jun ZY, Zhen gG. Detrimental effect of electromagnetic pulse exposure on permeability of in vitro blood-brain-barrier model. Biomedical and Environmental Sciences.2013;26:128-37.

20. Kiray A, Tayefi H, Kiray M, Bagriyanik HA, Pekcetin C, Ergur BU, Ozogul C. The effects of exposure to electromagnetic field on rat myocardium. Toxicology and Industrial Health. 2013; 29(5):418-25.

References

1. Vovk Yu.M, Vovk OYU. Individual anatomical variability and its clinical and morphological significance. Kharkov: PP "Style-izdat". 2019; 187 p. [in Ukrainian].

2. Grigoreva OA, Chernyavskyi AV, Features of the content of connective tissue fibers in the myocardium of the ventricles of rats in normal conditions and after intrauterine administration of toxoid. Herald of problems of biology and medicine. 2018; 4(147):262-264. [in Ukrainian].

3. Dayan L, Xinping X, Yue Y, Binwei Y, Ji D, Li Zh, Haoyu W, Hui W, Jing Zh. Physiological and Psychological Stress of Microwave Radiation-Induced Cardiac Injury in Rats. International Journal Molecular Sciences. 2023;24(7):623-7. [in English]

4. Shatorna VF, Nefodova OO, Harets VI. Experimental determination of the combined effect of silver acetate and silver citrate on cardiogenesis in rats. Actual problems of modern medicine.2016;4(56):294-298. [in Ukrainian].

5. Jarup L, Akesson A. Current status of cadmium as an environmental health problem. Toxicology and Applied Pharmacology. 2018;238(3):201-8. [in English]

6. Zhi WJ, Wang LF, Hu XJ. Recent advances in the effects of microwave radiation on brains. Military Medical Research. 2017;4:29. [in English]

7. Ekici B, Tanindi A, Ekici G, Diker E. The effects of the duration of mobile phone use on heart rate variability parameters in healthy subjects. The Anatolian Journal of Cardiology. 2016;16(11):833-8. [in English]

8. Dayan L, Xinping X, Yabing G,Juan W, Yue Y, Binwei Y, Li Zh, Haoyu W, Hui W, Ji D, Jing Zh, Ruiyun P. Hsp72-based effect and mechanism of microwave radiation-induced cardiac injury in rats. Oxidative Medicine and Cellular Longevity. 2022;2022:1-15. [in English]

9. Sohail M, Juie NR, Eun HC, AndIhn H. Microwave radiation and the brain: mechanisms, current status, and future prospects. International Journal Molecular Sciences. 2022;23(16):1-26. [in English]

10. Choi SB, Kwon MK, Chung JW, Park JS, Chung K, Kim DW. Effects of short-term radiation emitted by WCDMA mobile phones on teenagers and adults. BMC Public Health. 2014;14:438-46. [in English]

11. Saini BS, Pandey A. Effect of mobile phone and BTS radiation on heart rate variability. International Journal of Research in Engineering and Technology. 2013;2:662-6. [in English]

12. Zhang B, Zhang J, Yao B. Dose-dependent, frequency-dependent, and cumulative effects on cardiomyocyte injury and autophagy of 2.856 Ghz and 1.5 Ghz microwave in wistar rats. Biomedical and Environmental Sciences. 2022;35(4):351-5. [in English]

13. Elmas O. Effects of electromagnetic field exposure on the heart: a systematic review. Toxicology and Industrial Health . 2016;32(1):76-82. [in English]

14. Szmigielski S. Cancer risks related to low-level RF/MW exposures, including cell phones. Electromagnetic Biology and Medicine. 2013;32:273-80. [in English]

15. Saili L, Hanini A, Smirani Ch, Azzouz I, Azzouz A, Sakly M, Abdelmelek H, Bouslama Z. Effects of acute exposure to WIFI signals (2.45 GHz) on heart variability and blood pressure in albinos rabbit. Environmental Toxicology and Pharmacology. 2015;40(2):600-5. [in English]

16. Ling Zh, Baoquan W, Xingfa L, Yemao Zh, Jinsheng L, Guoran R, Mengying H, Chen Ch, Dao WW. The effects of a 50-Hz magnetic field on the cardiovascular system in rats. Journal of Radiation Research. 2016; 57(6):627-63. [in English]

17. Guettler N. J., Cox A., Holdsworth D. A., Rajappan K., Nicol E. D. Possible safety hazards with cardiac implantable electronic devices in those working in the aviation industry. European Journal of Preventive Cardiology . 2022;30(6):517-9. [in English]

18. Sage C, Carpenter D, Hardell L. Comments on SCENIHR: opinion on potential health effects of exposure to electromagnetic fields. Bioelectromagnetics. 2015;36:480-4. [in English]

19. Xing ZJ, Rong DG, Jie Z, Chun ZY, Jun ZY, Zhen GG. Detrimental effect of electromagnetic pulse exposure on permeability of in vitro blood-brain-barrier model. Biomedical and Environmental Sciences.2013;26:128-37. [in English]

20. Kiray A, Tayefi H, Kiray M, Bagriyanik HA, Pekcetin C, Ergur BU, Ozogul C. The effects of exposure to electromagnetic field on rat myocardium. Toxicology and Industrial Health. 2013; 29(5):418-25. [in English]

Размещено на Allbest.ru