Динаміка розвитку театральної культури м. Маріуполя на початку ХХ ст.

Характеристика історичних умов розвитку Маріуполя. Аналіз повідомлень періодичної преси 1920-тих років щодо театрального життя міста. Дослідження діяльності театру, театральних труп та громадських організацій. Проблема відтворення театру у 1930-ті.

Рубрика Краеведение и этнография
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.10.2015
Размер файла 50,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ТЕАТРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ М. МАРІУПОЛЯ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

О.О. Демідко

м. Маріуполь

Сучасний період трансформацій українського суспільства впливає на всі складові культурної сфери. Науковий інтерес до питань історії розвитку театру як соціального феномену, регіональних особливостей становлення культури України, відродження та переосмислення забутих сторінок мистецького життя регіонів, дослідження їх ґенези активно актуалізується у вітчизняній науці сьогодення.

Вивчення театральної культури Маріуполя є актуальним, оскільки сприяє формуванню більш повної картини історико-культурного життя України. Зокрема, дослідження теми дозволяє проаналізувати взаємодію провінційної і столичної культур, зміни провінційної суспільної свідомості і способу життя, що відбувалися під впливом театру, глибину і ступінь впливу суспільно-політичних процесів на театральне мистецтво.

Після революційних подій і встановлення в місті радянської влади почався новий етап в історії Маріупольського театру. Маріуполь став ареною жорстоких сутичок, театральне життя в місті протікало нерівно й в надзвичайно складних умовах.

Періодична преса 1920-тих років XX ст. дає можливість відновити історію театрального життя Маріуполя. Так, у журналі «Радянське мистецтво» за 1926 р. повідомлялося, що «в Маріуполі є драматичний театр. Ставляться п'єси досить хороші, з великим ухилом до сучасності. Серед них «Товариш Семівзводний», «Азеф». Зі старих п'єс найбільше число постановок витримують п'єси В. Шекспіра. Часто ставилися й дитячі спектаклі: «Хатина дядька Тома», «Червона Шапочка» та ін. [4, с. 3].

Навесні 1904 р. Міська дума орендувала у І. Уварова Зимовий театр (концертний зал В. Шаповалова) на 6 років. І. Уваров отримував від міста щорічно 2 тис. руб. орендної плати, але повинен був перебудувати і поліпшити концертний зал. Влітку власник міг користуватися театром на свій розсуд, а взимку їм розпоряджалося місто, здаючи його театральним колективам безкоштовно [11, с. 3]. Саме йе привело в Маріуполь чимало цікавих театральних труп. Досить назвати трупу під керівництвом В. Мейєрхольда. Її гастролі відбулися навесні 1908 р. та продовжилися протягом 5 днів. У репертуарі трупи були класичні п'єси Г. Ібсена, К. Гамсуна, Г. Гаунтмана. Газета «Маріупольське життя» писала тоді, що ці гастролі «безсумнівно, видатні явища в анналах нашого місцевого театрального життя». Але зборів не було. Пояснюється це тим, що вистави В. Мейєрхольда були новаторськими, незвичними, і глядач не був підготовлений до їх сприйняття [2, с. 191].

Після того, як В. Шаповалов відійшов від театральних справ, в маріупольському театрі настала криза. І на початку XX ст. такої міцної, професійної трупи, подібно до тієї, що створив В. Шаповалов в місті вже не було. Але театральне життя не завмирало в Маріуполі ні на один рік. Навіть у роки громадянської війни в місті ставилися вистави на кількох сценах: у театрах «Гротеск» (Зимовий), братів Яковенко (колишній цирк братів Яковенко). У 1918 р. був відкритий театр в Олександрівському парку [8, с. 175]. У цей час у місті не було постійної театральної трупи. Працювали в основному приїжджі колективи. Деякі з них, як наприклад, трупа В. Барського давала вистави в Маріуполі не один рік. Її репертуар був досить широким. Про це свідчать десятки назв вистав, які йшли на маріупольських сценах в 1918, 1919, 1920, 1921 рр.: «Нове життя», «Потапенко», «Моряки», «Ланцюги» та ін. [5, с. 4].

Розширювала форми своєї діяльності місцева «Просвіта». 9 червня у міській газеті «Маріупольське слово» повідомлялося: «У неділю, 11 червня, в театрі Яковенко театральна секція маріупольської української організації «Просвіта» ставить спектаклі: «Панна Штукарка» і «Бувальщина». Театральна секція відмінно себе зарекомендувала 21-го травня постановкою п'єси «Дай серцю волю - заведе в неволю», що зібрала переповнений театр» [8, с. 177].

У грудні 1918 р., коли місто переживало кризу з подачею електроенергії і були закриті всі кінематографи, «міська управа дозволила відпускати Зимовому театру електроенергію, хоча б в обмеженій кількості» [10, с. 4].

24 жовтня 1918 р. у театрі братів Яковенко відбулася єдина гастроль видатних акторів німого кіно Віри Холодної та Олега Рунича [8, с. 175].

У 1921 р. Зимовий театр перейменовують в театр ім. Леніна. На його підмостках часто виступають актори трупи В. Барського. Однак проблеми, з якими боровся театр у 1921- 1922 рр., наростають, як сніжний ком: «загальнодержавна розруха, торкнувшись всіх сторін нашого життя, не пошкодувала і театр. За останні роки, здається, жоден з провінційних театрів не збагатився ні новими декораціями, ні реквізитом. Навпаки, все, що мав театр, застаріло, особливо помітною стала відсутність костюмів і гриму. Крім того, трагічним у житті є холод, через який багато артистів грають в зимових пальто, і тільки деякі сміливці, справжні ентузіасти, ризикуючи своїм здоров'ям, грають в холодному, нетопленому приміщенні без пальто» [6, с. 4]. маріуполь театр трупа

У той час в репертуарі театру переважав так званий легкий жанр: оперета, водевіль, музична комедія. Зникає з репертуару українська класика. Все рідше можна було побачити російську класику. У «Маріупольських новинах» за 1918 р. зазначалося про зниження театральних смаків публіки, тяжіння до легкого жанру. Але, з приїздом у 1918 р. Товариства московських оперних артистів і їхньою грою «Фауста», «Демона», «Кармен», «Євгенія Онегіна», стало зрозуміло, що маріупольська публіка тяжіє до високого мистецтва [11, с. 8].

З роками все більше театральних колективів приїжджали на гастролі в м. Маріуполь. І серед них було чимало сильних труп з серйозним репертуаром. Міська влада була зацікавлена в таких гастролях, вона допомагала нести культуру в маси. Особливо врожайним на гастролі був 1930 рік. У місті побував театр російської драми (артисти ленінградських і московських театрів), української пересувної опери, Українського державного драматичного театр ім. Заньковецької [8, с. 176].

У «Приазовському пролетарі» за 5 серпня 1932 р. була надрукована замітка «Війна халтурі». У ній зазначалося, що далеко не завжди вистави відбуваються на високому рівні. Саме тому люди не ходять в театр. А гроші платять колективам більше. Автор запропонував вихід: «не витрачати гроші на гастролерів, що дають деколи халтуру, а краще направити їх на укомплектування власного театру хорошими художніми силами. Такий великий промисловий центр як Маріуполь повинен мати свій власний театр» [3, с. 4].

Досить тяжкий стан будівлі Зимового театру допоміг створенню в місті ще однієї сцени - Літнього театру в міському парку.

Влітку 1934 р. на сході України гастролював Ленінградський великий драматичний театр. Закінчував він гастролі в Маріуполі. Але на той час Зимовий театр потребував реконструкції, тому приймати дорогих гостей було ніде. Тоді маріупольці зобов'язалися - за 45 днів побудувати в міському саду культури і відпочинку літній театр і відкрити його в день початку гастролей ВДТ (Великий драматичний театр), 25 червня 1934 р. [8, с. 176].

Протягом місяця маріупольці жили ленінградським театром. Глядачі були в захваті від всіх вистав (серед них «Єгор Буличев та інші, «Слуга двох панів», «Продавець слави» тощо), дякували ленінградцям за високе мистецтво, запрошували приїздити в їх місто частіше.

Але маріупольців не полишала думка мати свій театр. Нарешті, восени 1935 р. керівники міськради взялися за справу і пообіцяли, що театр буде готовий до 1 травня 1936 р. Але в газеті «Приазовський пролетар» за 10.02.1936 р., з'явилася замітка М. Негрімовського «Коли ж буде закінчений театр?», в якій висловлювалася тривога з приводу темпів будівництва. Відзначалося несерйозне відношення до будівництва з боку працівників міськради [11, с. 12].

Та незважаючи на недоліки в роботі, міськрада все ж стримала обіцянку. Будівельні роботи були форсовані, і 14 березня 1936 р. урочисто відкрився реконструйований театр. Характеризуючи нову будівлю театру, у міській газеті зазначалося: «Прекрасний зал з двома ярусами ложе, добре обставлені фойє, просторі коридори, буфети».

А 24 березня в міському театрі відбулося відкриття театрального сезону. Відкривав його донецький драматичний театр ім. Артема під художнім керівництвом В. Василько. Донеччани показали маріупольцям спектаклі «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка», «Шестеро улюблених», «Платон Кречет» та ін. [11, с. 8].

Водночас йшла робота по створенню в місті свого театрального колективу, чому так раділа громадськість Маріуполя. І, нарешті, в міській газеті за 10 вересня 1936 р. було надруковано замітку «Постійний театр в Маріуполі», в якій повідомлялося про те, що в перших числах жовтня в місті почне працювати стаціонарний російський музичний драматичний театр. Колектив театру поповнили артисти Москви, Ленінграда, Києва. У його репертуарі - кращі п'єси радянської драматургії: «Аристократи» М. Погодіна, «Платон Кречет» О. Корнійчука, «Чудесний сплав» В. Киршона, «Початок життя» Л. Первомайського. Важливе місце в репертуарі театру займала класика: «Безприданниця», «Анна Кареніна», «Борис Годунов» та ін.

Художнім керівником театру став А. Смирнов, головним режисером А. Іскандер [11, с.9].

А вже 6 жовтня з'явилася перша рецензія М. Негрімовського на спектакль «Аристократи»: «Постановкою «Аристократів» колектив театру показав, що він вміє добре працювати. Жителі Маріуполя завдяки спектаклю отримали ще одну велику культурну силу» [9, с. 5].

З 1938 р. головним режисером театру став заслужений артист РРФСР Анатолій Степанович Ходирьов. Театр отримав назву «Вседонецький музично-драматичний театр». У його репертуарі - твори російської та радянської класики. Серед них «Ліс» О. Островського, «Оптимістична трагедія» В. Вишневського. Театр чимало гастролював містами Донецької та Ворошиловградської областей, побував у Харкові [11, с. 10].

Таким чином, на початку XX ст. головним чинником розвитку театральної культури Маріуполя у 20-30-ті роки було бажання маріупольців бачити у своєму місті якісні вистави, високий рівень зацікавленості та відвідуваності театру. В умовах, коли частим явищем стає наявність халтури в гастролюючих трупах, 1930-ті рр. все гостріше постає питання про відтворення театру в Маріуполі шляхом створення власної стаціонарної театральної трупи.

Література

1. Артист. - 1893. - № 26. - С. 191.

2. Веригина В. П. Воспоминания / В. П. Веригина. - Ленинград: Искусство, 1974. - 247 с.

3. Війна халтурі // Приазівський Пролетар. -1932. - № 182. - 5 серпня. - С. 2.

4. Гринько О. Театр от войны и до войны / О. Гринько // Театральная площадь. - 2000. - № 12. - апрель. - С. 3.

5. Егоров А. И. Драма В. В. Барского «Поташ и Перламутр» / А. И. Егоров // Мариупольские известия. - 1918. - № 10. - 15 декабря - С. 4.

6. Егоров А. И.Театр и искусство / А. И. Егоров // Мариупольские известия. - 1921. - № 15. - 5 февраля. - С. 4.

7. Мазур П. 1917 год. Мариуполь: от февраля до октября / П. Мазур. [Електроний ресурс] // Старый Мариуполь. - 2012. - 15 марта - Доступно з: http://old-mariupol.com.ua/1917-god-mariupol-ot-fevralya-do-oktyabrya-3

8. Мариуполь и его окрестности: взгляд из XXI века: / Р. П. Божко, Т. Ю. Були, Н. Н. Гашененко и др. - Мариуполь: «Рената», 2008. - 428 с.

9. Негримовский М. Когда же будет закончен театр? / М. Негримовский // Приазовский пролетарий. - 1936. - № 3 - 10 февраля. - С. 2.

10. Освещение театра // Мариупольские известия. -1919. - № 24. - 2 января. - С. 4. 11. Чуприк Л. Н. Научная справка из истории Мариупольського театра. - Архив Мариупольського краеведческого музея / Л. Н. Чуприк - М. - 21. - Мариуполь, 1998. - 28 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Загальна характеристика, історія виникнення та розвитку міста Калуш. Політичне життя та економіка Калуша на сучасному етапі, демографічна ситуація в місті. Розробка шляхів та заходів для поліпшення економічного та соціального стану міста Калуша.

    реферат [13,9 K], добавлен 05.03.2010

  • Коротка історична довідка появи міста Гуляйполе. Походження назви міста. Дві гімназії в степовому Гуляйполі. Головні особливості архітектури будівель в місті. Видатні особистості міста. Роль діяльності Нестора Івановича Махно в розвитку Запорізького краю.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 22.10.2012

  • Поняття міста як місця складної концентрації - демографічної, соціальної, економічної, матеріально-технічної і інформаційної. Виділення категорій середніх міст. Фактори які впливають на утворення міста. Суспільно-географічна характеристика міста Лозова.

    курсовая работа [43,9 K], добавлен 20.08.2010

  • Історія і сьогодення Івано-Франківська: час заснування міста, його життя від XVIII-XIX ст. і до наших днів. Пам’ятки культури та мистецтва Прикарпаття: музеї, архітектура, бібліотеки; театри, пам’ятники. Відомі особистості, їх внесок у розвиток міста.

    реферат [76,7 K], добавлен 30.07.2012

  • Стан наукової розробки проблеми історії розвитку гідроархеології Дніпра 1967-1997 р. та перспективи розвитку насьогодні. Дослідження конструкції корпусу хортицької бригантини та козацької чайки. Використання гідрографічних служб, підводних фотозйомок.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 25.06.2008

  • Історична пам’ятка. Культура і освіта краю. Місто Дніпропетровськ. Дніпропетровська область. Архітектура міста. Нагірний Дніпропетровськ. З Дніпропетровщиною пов’язані імена багтьох видатних діячів науки, культури, мистецтва, громадських діячів.

    реферат [23,4 K], добавлен 03.02.2008

  • Загальна характеристика міста Дубна: ґрунтовий покрив, клімат та водойми. Характерні ознаки місцевого гербу, прапору та гімну. Минуле Дубна та хронологія найбільш видатних подій. Короткі оповіді про пам'ятки історії та культури, фотогалерея міста.

    реферат [5,4 M], добавлен 18.07.2011

  • Географічна характеристика м. Рівне, одного із старовинних міст України, яке пройшло складний шлях становлення і розвитку. Герб і прапор міста, найвідоміші вулиці. Становлення промисловості Рівного. Пам'ятні місця і видатні діячі. Народна творчість міста.

    курсовая работа [8,3 M], добавлен 26.08.2013

  • Загальні географічні відомості, історія заснування та походження назви міста Бершадь, а також опис основних історичних пам'яток. Опис архітектурних споруд пана Януша Збаражського на території Бершаді. Характеристика водних ресурсів бершадського краю.

    доклад [1,1 M], добавлен 18.11.2010

  • Історія старовинного українського міста Рівне. Адміністративно-територіальний поділ території. Перша вiдома писемна згадка про Рiвне. Геральдика мiста: герби різних історичних періодів, прапор. Основні пам'ятки історії та культури, видатні місця.

    реферат [10,8 M], добавлен 09.06.2010

  • Історія заснування та перша згадка про Тернопіль; особливості розвитку в радянські часи політико-адміністративного, економіко-ділового та культурного центру. Вивчення географічного положення міста. Ознайомлення із відомими діячами Тернопільщини.

    реферат [23,7 K], добавлен 09.01.2012

  • Хорол – місто, районний центр, розташований на правому березі р. Хорол. Назва міста у буквальному розумінні на різних мовах перекладається як "швидкий", "намет", "табір", "житло". Історія заснування міста та його розвитку у хронологічному порядку.

    доклад [14,5 K], добавлен 30.03.2008

  • Історія розвитку міста Сарни як історичного і культурного центру українського народу, його географічне розташування. Стан міста в періоди татарської навали, правління гетьмана Хмельницького і російської юрисдикції. Сучасний економічний розвиток Сарн.

    доклад [24,1 K], добавлен 04.06.2014

  • Історія створення і розвитку легендарного міста Умань як частини колишнього Поділля. Морфологічні, лексичні та фонетичні ознаки й особливості мовної системи подільської говірки, історія її походження. Словник побутової лексики подільської говірки.

    курсовая работа [34,3 K], добавлен 09.12.2010

  • Географія та природний потенціал міста Рівне, структура його населення. Промисловість даного регіону, загальна характеристика найбільших підприємств. Зовнішньоекономічна діяльність в Рівному, інформаційний простір міста, історія його досліджень.

    реферат [42,7 K], добавлен 14.05.2011

  • Наукова сутність проблеми географічного дослідження етнічного складу міського населення. Аналіз взаємозв’язку між містом та етносом. Вплив урбанізації на етнічні спільноти. Міста як центри консолідації етносу. Вивчення етнічного складу населення міста.

    реферат [23,4 K], добавлен 10.03.2010

  • Дослідження історії походження та особливостей розвитку села Соснівка Конотопського району Сумської області. Конотопська або Соснівська битва - битва між військами Гетьмана Івана Виговського та Кримської Орди з одного боку і московським військом з іншого.

    реферат [975,6 K], добавлен 23.12.2010

  • Проблематика, методи і роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні. Дослідження історії Рівненщини: Рівного, Острогу та Дубно, села Борове Зарічненського району. Відомі діячі науки, освіти, культури та історія розвитку етнографії на Волині.

    дипломная работа [81,4 K], добавлен 04.11.2010

  • Етнонаціональні процеси та рухи як чинник розвитку цивілізації. Наукове трактування термінів етнос і народ. Формування території сучасної Болгарії, походження та мовна приналежність болгар. Стан міжетнічних відносин на сучасному етапі розвитку країни.

    курсовая работа [539,4 K], добавлен 31.08.2010

  • Дослідження історії сіл Тернопільської області. Походження назв сіл Грабовець, Білоскірка, Козівка, легенди та перекази про їх заснування, етапи розвитку. Післявоєнні роки, культурне та господарське життя досліджуваних сіл. Пам'ятки та видатні постаті.

    курсовая работа [31,0 K], добавлен 14.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.