Зібрання кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
Історичні особливості виробництва авторських кахлів. Знайомство зі збіркою авторських кахлів І. Гладиревського, що зберігається у музеї на Полтавщині. Загальна характеристика колекції, перспективи подальшого використання експонатів у музейному просторі.
| Рубрика | Краеведение и этнография |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.07.2021 |
| Размер файла | 7,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зібрання кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
авторський кахель гладиревський музей
Н.Г. Кондратенко
Анотація
авторський кахель гладиревський музей
Стаття присвячена зібранню авторських кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Подано детальний опис колекції, визначено перспективи подальшого використання експонатів у музейному просторі.
Ключові слова: кахля, зібрання, Іван Гладиревський, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.
Побут та культура українців віддавна були нерозривно пов'язані зі своєрідним серцем будь-якої оселі - піччю. Культ печі традиційно символізував родинний затишок та добробут. Важливим елементом оздоблення та функціональною частиною печі ще з кінця XIV ст. стають кахлі. Розповсюдження обігрівальних печей, а відповідно й пічних кахлів, у цей період пов'язується із посиленням західноєвропейських та польсько-литовських економічних та культурних впливів. З кінця XVI ст. кахлярство на теренах України розвивається вже на власному ґрунті, поступово набуває національних рис і у XVIII ст. сягає свого найвищого розвитку. Протягом ХІХ ст. виготовлення кахлів переходить до мануфактурних та фабричних форм виробництва, значною мірою втрачаючи свою етнографічну специфіку [1, с. 129-142].
У той же час авторські роботи гончарів набувають особливого колориту, поєднуючи природне чуття майстра, традиційні орнаменти й техніки із новітніми стилістичними напрямками, що приходять у народне мистецтво у другій половині ХІХ ст. Зібрання авторських кахлів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського нараховує понад триста одиниць. Дев'яносто три із них створені в опішненському керамічному осередку відомим майстром-кахлярем Іваном Гладиревським. Вони привертають увагу своєю святковою яскравістю та модерною зображальною естетикою.
Метою даної статті є дослідження та аналіз цієї частини зібрання авторських пічних кахлів. Оскільки вона була сформована ще у першій половині ХХ ст., усі музейні предмети, віднесені до збірки, постраждали у роки Другої світової війни (1939-1945), коли будівля музею згоріла під час відступу ворожих військ із Полтави у 1943 р. Незважаючи на те, що цінності почасти були евакуйовані до м. Уфа, Тюмень, Красноярськ (Російська Федерація), а почасти вивезені до Німеччини, колекція кахлів залишилась у будинку музею. Після війни практично усі вони виявились дуже пошкодженими, внаслідок чого деякі з них залишили як науково-допоміжний матеріал, що разом із іншими подібними музейними предметами сформували так званий «горілий фонд». Тривалий час їх музейний потенціал не використовувався. У цьому контексті важливим завданням постає реставрація та паспортизація збережених раритетів, повернення їх до експозиційного простору.
Актуальність дослідження обумовлена відродженням традиційних народних промислів, до яких належить і кахлярство. У цьому розрізі саме музей, як осередок збереження матеріальної та духовної культурної спадщини, повинен узяти на себе роль дослідника й популяризатора втрачених цінностей.
Питанням вивчення кахлярства присвятили свої до слідження науковці з різних куточків України. Серед них Ю. Лащук, А. Колупаєва, Г. Івашків, Л. Виногродська, Д. Фінадоріна. Регіональні аспекти висвітлено у працях О. Пошивайла, В. Ханка, О. Белька, О. Клименко.
Аннотация
Собрание изразцов Ивана Гладыревского в коллекции Полтавского краеведческого музея имени Василия Кричевского.
Кондратенко Н.Г.
Статья посвящена собранию авторских изразцов Ивана Гладыревского в коллекции Полтавского краеведческого музея имени Василия Кричевского. Приводится детальное описание коллекции, определены перспективы дальнейшего использования экспонатов в музейном пространстве.
Ключевые слова: изразец, собрание, Иван Гладыревский, Полтавский краеведческий музей имени Василия Кричевского.
Annotation
Gathering of Ivan Hladyrevskyi's tiles in the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum collection
Kondratenko N.H.
The article is dedicated to the gathering of Ivan Hladyrevskyi's author tiles in the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum collection. Detailed collection description is given, and perspectives of exhibits usage in museum space are outlined.
Key words: tile, gathering, Ivan Hladyrevskyi, the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum.
Виробництвом авторських кахлів уславився один із представників відомої опішненської гончарської династії Іван Степанович Гладиревський (1849-1919). Цей самобутній митець залишив чи не найяскравіший слід з усієї родини. Перший успіх прийшов до нього через чотири роки, після того, як він у 1889 р. долучився до гончарного промислу. На Полтавській сільськогосподарській виставці 1893 р. його нагородили бронзовою медаллю і токарним верстатом. Надалі на всіх виставках за участю опішненських гончарів експонувалися і вироби І.С. Гладиревського [2, с. 282].
Він тісно співпрацював із багатьма представника ми прогресивної української інтелігенції - С. Васильківським, М. Самокишем, О. Сластіоном. Особливо ж тісні зв'язки він підтримував з В. Кричевським, який охоче залучав народного майстра до декоративного оздоблення спроектованих ним будинків у стилі українського модерну [3, с. 392].
Ознакою цього напрямку у розвитку кераміки стали рослинна орнаментика з асиметричною побудовою ком позиції, запозичена з барокових зразків вишивки, гаптування, ткацтва, килимарства для оздоблення посуду, кахель, глиняної скульптури, застосування ритування, нових технологій у виготовленні поливи, створенні не традиційних і оригінальних форм [4, с. 583-584].
Розглядаючи досить об'ємну збірку авторських кахлів, І. Гладиревського, що зберігається у музеї, доцільним було б виокремити тематичні предметні групи.
До першої віднесемо кахлі, що складають неповний комплект для облицювання печі. Це - сорок чотири полив'яні кахлі із помаранчевим тлом ідентичного відтінку. Чотирнадцять із них прикрашені фрагментами зображенням стилізованого дерева життя, виконаного у стилі модерн, із гронами винограду, квітами гранату та в'юнкими гілками з листям. На жаль, відновити повну ком позицію за збереженими елементами не вдається, однак, очевидним є її динамічний характер та значний розмір.
На окремих екземплярах зі звороту знаходимо клеймо автора «ИГ» та написи технологічного змісту, продряпані в тісті, наприклад: «4 рядъ» (ПКМВК 1551 Кс 193), «5 рядъ» (ПКМВК 6312 Кс 599). У комплекті представлені як лицьові, так і різноманітні варіації фігурних кутових та карнизних кахлів із різних частин печі. Їх розмір коливається від 16,5 х 14,5 см для карнизних кахлів до 22 х 16,5 см для лицьових, висота румпи 3,5 см.
Рис. 1. Реконструкція частини печі з будинку Полтавського губернського земства
Рис. 2. ПКМВК 91322 Кс 5043. Кахля із чітким симетрично-рядовим орнаментом
Не маючи точних відомостей щодо джерела надходження цих предметів до музею, спробуємо зробити об ґрунтоване припущення. Зі збережених архівних джерел відомо, що саме І. Гладиревський у 1903-1908 рр. виготовляв усі майолікові деталі за ескізами архітектора В. Кричевського для будинку Полтавського губернського земства (нині будинок належить Полтавському краєзнавчому музею імені Василя Кричевського) [5, арк. 5]. Це дає змогу припустити, що комплект було використано для облицювання однієї з печей, які знаходилися у службових приміщеннях будинку. Зображення цих печей не дійшли до нашого часу, але їх місцезнаходження видно на початкових планах будинку [6], а стилістичне виконання декору кахлів співвідноситься зі збереженими розписами на стінах залів та майоліковими елементами фасаду [7, с. 16]. На користь такого припущення свідчить і специфічний стан збереження кахлів. Лицьові пластини мають значні нашарування кіптяви, полива пошкоджена вогнем, у той час як зі звороту знаходимо лише сліди розчину, яким кахлі кріпилися до печі. Кути й румпи зі сколеннями, що могли виникнути у ході їх де - монтажу під час розбору руїн будинку у повоєнні роки.
Розглядаючи наступну групу кахлів, варто згадати особливості пічного декорування, що панували у тогочасному середовищі міщан та селян. Починаючи з XVIII ст., характерною особливістю було те, що печі в кожній з кімнат мали бути різні. Окрім того, на кахлях однієї печі сюжети не повторювались. У кераміці цього періоду панувало багатство і пишнота форм кімнатних грубок, активно використовувалися декоративні засоби, направлені на підсилення враження, в основі якого - масивність, динамічність і напруженість форм, кольорова насиченість, багатство декоративно-орнаментальних побудов [8, с. 30]. Печі нагадували невеликі архітектурні споруди з чіткими горизонтальними членуваннями. У їх завершенні часто вміщували карнизні деталі яскраво вираженого барокового характеру, середні та цокольні яруси прикрашали розписними колонками та аркадами. Проте, незважаючи на велику кількість декоративних елементів, піч зберігала єдність об'ємного рішення, не втрачала своєї монументальності і виключної парадності [9, с. 24].
В Україні працювало також чимало іноземних май стрів-гончарів, діяльність яких сприяла розповсюдженню розписів по білій емалі. Окрім того, є приклади, коли для облицювання печей в багатих маєтках України плитки замовляли в Нідерландах та Саксонії [10, с. 173]. Роботи місцевих гончарів також підкорювались новим смакам та вподобанням населення.
Зважаючи на ці особливості, розглянемо наступну групу авторських кахлів, яку складають сорок три декоративні вироби лицьового, кутового та карнизного типу із білим полив'яним тлом та яскравими квітковими й орнітоморфними малюнками. Співвідношення білого тла і різнокольорової гами тонального й контрастного поєднань у них доповнені вдалою композиційною побудовою, розрахованою на посилення кольорових акцентів виробів. Кожна кахля має обрамлення із однієї чи кількою кривульок, що перетворює її на самостійний витвір мистецтва. Геометричні елементи тут виконують другорядну роль, доповнюючи і збагачуючи основні рослинні мотиви [11, с. 6].
Варто зазначити, що повністю викласти піч декоративними кахлями міг далеко не кожен. Часто загальне тло печі вкривали однотонними кахлями, вартість яких була значно меншою, а окремі мальовані кахлі вмотивували у якості прикраси поміж ними.
Зважаючи на значну кількість предметів та індивідуальність кожного, розподілимо цю групу на підгрупи відповідно до типу та характеру зображення.
Перш за все, виокремимо традиційні для тогочасного опішненського декору лицьові кахлі, в орнаментах яких переважають рослинні мотиви, розташовані в чіткому симетрично-рядовому (ПКМВК 12652 Кс 1947, ПКМВК 91321 Кс 5042, ПКМВК 91322 Кс 5043) або шаховому (ПКМВК 1368 Кс 20) порядку. Дрібненькі, вельми стилізовані квіточки, що видаються досить примітивними зблизька, створюють чепурну атмосферу святковості, якщо роздивлятись їх на відстані.
Рис. 3. - ПКМВК 1358 Кс 10/2. Кахля із гілкою з квітами гранату
Рис. 4. - ПКМВК 1381 Кс 33. Кахля із зображенням квітучої гілки та ластівки
Наступною, близькою до них, можна вважати лицьову кахлю із центричною квітковою композицією (ПКМ ВК 1410 Кс 60). Основним рослинним мотивом тут виступають стилізовані квіти соняха, розташовані у центрі та по кутах.
Цікавою є також досить численна підгрупа лицьових кахлів із зображенням дерева життя у найрізноманітніших варіаціях: із квітами соняха (ПКМВК 1396 Кс 46, ПКМВК 1454 Кс 98), із квітами гранату (ПКМ ВК 1358 Кс 10/2), із квітами незабудок (ПКМВК 91325 Кс 5046, ПКМВК 91326 Кс 5047), із квітами-розетами (ПКМВК 1410 Кс 60/2, ПКМВК 12652 Кс 1946) та гро нами винограду (ПКМВК 1356 Кс 8, ПКМВК 1397 Кс 47, ПКМВК 1544 Кс 186/2) чи порічок (ПКМВК 1516 Кс 158, ПКМВК 1347 Кс 189), із пуп'янками квітів (ПКМВК 1456 Кс 100, ПКМВК 1395 Кс 1907), із геометризованими елементами (ПКМВК 1534 Кс 176). Усі ці малюнки ніби озиваються до глядача своєю пишною аурою достатку та родинного благополуччя.
Рис. 5. - ПКМВК 1458 Кс 102. Неполив'яна кахля
із деревом життя на блакитному тлі
Схожий набір символів, але вже не об'єднаний мотивом дерева життя, зустрічаємо на окремих кахлях: квітуча гілка (ПКМВК 1544 Кс 186, ПКМВК 1395 Кс 1907/2) із гронами винограду (ПКМВК 1553 Кс 195) чи порічок (ПКМВК 1571 Кс 213). Варто зазначити, що традиція зображення винограду має давнє коріння і символізує веселе, добре життя в родині [12, с. 30].
Дещо осібно стоять лицьові кахлі, на яких до квітучих гілок та кетягів винограду додаються ластівки (ПКМ- ВК 1349 Кс 1, ПКМВК 1381 Кс 33, ПКМВК 1394 Кс 45). Птахи у народній традиції символізують безсмертну душу. Найдавніші їх зображення на керамічних виробах на території України належать ще до слов'янських часів і апелюють до сакрального наповнення. Із плином часу і зміною вірувань відбулася часткова десакралізація багатьох символів, у тому числі й образу птаха. У ХІХ ст. об раз птаха поступово втратив сакрально-символічне значення й натомість набув художньо-естетичного [13, с. 8]. Початок ХХ ст. долучив орнітоморфні мотиви до модерних елементів, сповнених плинності ліній та граційної легкості польоту. На усіх трьох досліджуваних кахлях цієї підгрупи зображення птаха виступає динамічним доповненням композиційної побудови, підкреслюючи її модерний характер.
Є серед добірки і кахля із християнською сакральною символікою, запозиченою із традиційного церковного шитва (ПКМВК 91324 Кс 5045). Мотив «Ісаєве дерево» [14, c. 142] трансформувався тут у стовпчик дрібних квітів із шістьма кетягами винограду з обох боків.
Значно меншою за кількістю є група кутових полив'яних кахлів із білим тлом. Стилістика тут збережена, хоча розмаїття мотивів представлене скромніше - це дерево життя (ПКМВК 1496 Кс 139/1, ПКМВК 1530 Кс 172, ПКМ ВК 6312 Кс 589) та сюжети із вертикальною композицією з дрібних квіткових елементів (ПКМВК 1507 Кс 150), грон винограду (ПКМВК 1482 Кс 125), суцвіть конюшини (ПКМВК 1358 Кс 10). Малюнок оздоблює не лише лицьову пластину, але й вузьку бічну стінку.
Завершують цю тематичну групу карнизні кахлі із білим тлом. Серед орнаментальних мотивів, що прикрашають їхню поверхню, зустрічаємо дерево у вазоні (ПКМВК 1462 Кс 106), квітучу гілку з виноградом (ПКМВК 1382 Кс 34), асиметричну квіткову композицію (ПКМВК 1437 Кс 101). Сюди ж належать чотири однакові кахлі з деревом життя із гостропелюстковими квітами (ПКМВК 1390 Кс 41, ПКМВК 1496 Кс 139/2, ПКМВК 6312 Кс 594, ПКМВК 15889 Кс 1378).
Ще одну нечисленну групу складають неполив'яні лицеві кахлі із червоним (ПКМВК 1384 Кс 36) та блакитним (ПКМВК 1417 Кс 65, ПКМВК 1458 Кс 102, ПКМВК 91320 Кс 5041) тлом. Стилістично вони співвідносяться із біли ми полив'яним кахлями. Можна, однак, припустити, що виготовлені вони були як більш дешевий варіант, адже ангобовий малюнок досить легко забруднюється та пошкоджується у процес побутування. Проте відсутність полив'яного покриття мала знизити вартість виробу, зробивши його доступним для менш заможних покупців. Особливою витонченістю з-поміж них вирізняється кахля із зображенням дерева життя з квітами гранату (ПКМВК 1458 Кс 102). Поєднання вохристого заповнення з амбровим та білим відведенням контурів на ніжно-блакитному тлі підкреслюють глибокий символічний зміст малюнка - яскраве й тендітне життя, що прагне до небесної сині.
До останньої невеликої групи відносимо полив'яні кахлі із червоним тлом : лицьову з вертикальною симетричною композицією із кетягів винограду (ПКМВК 1425 Кс 72) та кутову із квітучою гілкою (ПКМВК 1476 Кс 122). Обидва предмети були відреставровані у Харківській філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України художником-реставратором вищої кваліфікаційної категорії С.Р. Єфановою у 2012 р.
Завдяки систематичному впорядкуванню колекції авторських виробів родини Гладиревських, що тривало протягом останніх трьох років, тридцять кахлів було включено до плану проведення реставрації, а п'ятнадцять із них уже відреставровано автором статті. За результатами проведення реставраційних робіт та наукового опрацювання предмети, що раніше належали до так званого «горілого фонду» й використовувались виключно у якості науково-допоміжного матеріалу, були включені до основного фонду та успішно представлені у музейних ви ставкових проектах «Між минулим і майбутнім: виставка нових надходжень до фондового зібрання та відреставрованих музейних предметів» у 2017 р та «Орнаментова ні кахлі з колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського» у 2018 р. Варто відзначити, що керамічні твори модерного спрямування мають високий рівень атрактивності як для фахівців-керамологів, так і для пересічних відвідувачів.
Перспективою дослідження є створення повного ілюстрованого каталогу зібрання авторських кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, який поєднає яскравий візуальний ряд та наукову атрибуцію виробів. Таким чином, цілий ряд виробів, що свого часу були значно пошкоджені і втратили свій експозиційний потенціал, стануть цікавими й доступнішими не лише для фахівців-керамологів, але й для широкого загалу, сприяючи популяризації спадщини відомої династії гончарів та відродженню народних промислів краю.
Посилання
1. Виногродська Л.І. До історії керамічного та скляного виробництва на Україні у XIV-XVIII ст. // Археологія. - 1997. - № 2.
- С.129-142.
2. Ханко В. Гончарі Полтавщини на виставках 1846-1913 рр. / В. Ханко // Українська керамологія: Національний науковий щорічник. - Опішне: Українське народознавство, 2002. - Кн. 2.
- С.280-285.
3. Пошивайло О. Розвідки з історії Лівобережного гончарства / О. Пошивайло // Українське гончарство. Науковий збірник за минулі літа. - Кн. 1. - Київ - Опішня: Молодь - Українське народознавство, 2010. - С. 380-410.
4. Власенко І.О. Модерн і творчість відомих керамістів / І.О. Вла сенко // Полтавський краєзнавчий музей: збірник наукових ста тей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам'яток. Випуск ІХ. - Полтава: Дивосвіт, 2014. - С. 582-588.
5. Історія побудови будинку Полтавського губернського земства // Сведения, выписки и другие документы о истории Полтавского краеведческого музея. 1921-1968. // НА ПКМВК. - Спр. 11-9. - Арк. 5.
6. Поэтажный план здания Полтавского губернского земства 1905 г. // Робочий архів фондів ПКМВК імені Василя Кричевського.
7. Губернский земский дом в Полтаве / Издание Й.Ц. Хмелевского в Полтаве, 1908. - 42 с.
8. Лащук Ю.П. Українські кахлі ІХ-ХІХ ст. / Ю.П. Лащук. - Ужгород, 1993. - 76 с.
9. Маслих С.А. Русское изразцовое искусство XV-ХІХ вв. / С.А. Маслих. - М., 198з. - 274 с.
10. Колупаєва А. Українські кахлі XIV - початку ХХ століть. Істо рія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість / А. Колупаєва. - Львів : Інститут народознавства НАН України, 2006. - 384 с.
11. Клименко О. Геометрична орнаментика в українській народній кераміці ХІХ-ХХ ст. / О. Клименко // Матеріали IV французько-української археологічної конференції «Геометричне мистецтво від передісторії до сучасності». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://institutfrancais-ukraine.com/ programmation/colloque-archeologie.
12. Нікішенко Ю. Символіка українських орнаментів української вишивки на одязі початку ХХ ст. / Ю. Нікішенко // Наукові записки. Теорія та історія культури. - № 19. - 2003. - С. 30.
13. Андрушко Л.М. Орнітоморфні мотиви в орнаментиці українських рушників // Вісник ХДАДМ. - 2008. - № 1. - С. 3-9.
14. Селівачов М.Р. Лексикон української орнаментики (іконо графія, номінація, стилістика, типологія) / М.Р. Селівачов. - 2-ге вид. - К.: Редакція вісника «Ант», 2009. - 408 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Музейні фонди: види, напрямки та призначення. Основи організації діловодства в музеї. Реєстрація нових надходжень. Інвентаризація музейних предметів. Організація звірення предметів з обліково-фондовою документацією музею.
дипломная работа [84,2 K], добавлен 30.07.2007Характеристика музейного фонду Тернопільської області: історичні, краєзнавчі, етнографічні, меморіальні, літературні, мистецькі музеї. Створення бібліотечно-музейної комісії з ініціативи товариства "Народна школа". Перші створені музеї радянської доби.
реферат [2,2 M], добавлен 31.03.2015Класифікація музеїв Астраханської області за різними профільними групами та адміністративно-територіальною ознакою, колекційного і ансамблевого типів. Опис експозицій музейної мережі Астраханського державного історико-архітектурного музею-заповідника.
курсовая работа [29,0 K], добавлен 09.04.2011Архітектурні пам'ятки і визначні місця Полтави. Соціально-економічне становище Полтавщини в ХІХ ст. Розвиток ремесел та промислів на Полтавщині в І пол. XIX ст. Ярмарки та їх роль у розвитку торгівлі в області. Культура та освіта Полтавщини в ХІХ ст.
реферат [410,1 K], добавлен 15.04.2012Софіївський парк як одне з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва: аналіз історії заснування, розгляд особливостей. Знайомство с основними пам'ятками парку. Грот страху та сумніву як велика гранітна брила вагою більше 300 тонн.
презентация [1,9 M], добавлен 11.03.2013Історія міста Лубни, підпорядкованого Полтавщині. Традиції хіміко-фармацевтичного заводу. Літературне об’єднання при редакції газети "Лубенщина". Майстриня народної творчості України Віра Роїк. Літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського.
реферат [21,2 K], добавлен 29.04.2010Ознаки загальнонаціонального культуротворення в регіональній культурі полтавського краю. Посилення впливу в суспільстві місцевого українського дворянства, досягнення в освіті, культурі та мистецтві. Пропаганда національних ідей, просвітництва й освіти.
статья [27,2 K], добавлен 22.02.2018Особливості історичного розвитку Росії. Політико-правова система, політичні процеси в Російській Федерації. Економічний розвиток Росії: сучасний стан, проблеми, перспективи. Геополітичний статус РФ, його вплив на формування зовнішньої політики держави.
контрольная работа [24,6 K], добавлен 03.10.2008Вишитий рушник на стіні - давній український народний звичай. Історичні етапи розвитку вишивання. Функціональне призначення. Нев'януча народна вишивка. Основні мотиви українського народного орнаменту. Художні особливості, матеріал та техніка виконання.
реферат [31,7 K], добавлен 10.02.2008Стан наукової розробки проблеми історії розвитку гідроархеології Дніпра 1967-1997 р. та перспективи розвитку насьогодні. Дослідження конструкції корпусу хортицької бригантини та козацької чайки. Використання гідрографічних служб, підводних фотозйомок.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 25.06.2008Перша письмова згадка про Поділля та його сучасна територія. Героїчна історія краю: пам'ятники великим полководцям, солдатам, декабристам, музеї та меморіали. Ландшафтні пам'ятки: Вінницький міський парк культури i відпочинку та ботанічний сад "Дружба".
реферат [8,5 M], добавлен 08.02.2011Славне минуле Міста Мукачеве. Мукачівський замок як визначний архітектурний пам’ятник середньовіччя, його сучасний опис. Експозиції музею замка, картинна галерея. "Білий палац" в Мукачеві. Монастир на Чернечій горі. Таємниці мукачівських цвинтарів.
реферат [26,0 K], добавлен 25.10.2009Історія і сьогодення Івано-Франківська: час заснування міста, його життя від XVIII-XIX ст. і до наших днів. Пам’ятки культури та мистецтва Прикарпаття: музеї, архітектура, бібліотеки; театри, пам’ятники. Відомі особистості, їх внесок у розвиток міста.
реферат [76,7 K], добавлен 30.07.2012Опис найрозповсюджених на Україні художніх промислів: вишивки, виробництва художніх тканин, килимарства, різьбярства, гончарного мистецтсва. Особливості мисливства, рибальства, художньої обробки шкіри. Розвиток народного промислу художньої обробки металу.
контрольная работа [52,2 K], добавлен 29.11.2009Культурно-історична спадщина як ключовий елемент розвитку історичної свідомості, чинник формування європейської єдності та утвердження об’єднавчих цінностей. Регіональні особливості розміщення цих об’єктів в Європі, їх використання для розвитку туризму.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 13.11.2010Характеристика болгарського жіночого одягового комплексу, його художні особливості на Півдні України в ХІХ - на початку ХХ ст. Особливості модифікації крою, форми, оздоблення, зміни матеріалів та тканин залежно від часу, впливу оточуючого середовища.
статья [33,8 K], добавлен 18.08.2017Бронзовий бюст В.І. Михлика, встановлений в сквері його імені. Бюст двічі Героя Радянського Союзу Д.Б. Глінки. Братська могила радянським воїнам на вулиці Постишева. Меморіал "Годинник пам'яті", встановлений на честь 66-ї річниці визволення України.
презентация [1,3 M], добавлен 07.02.2014Витоки українських традицій, що об'єднують в собі вірування християнства і язичництва. Виготовлення оберегів, здатних захистити людину. Традиції, пов'язані з новосіллям, весільні обряди. Головні народні свята: Різдво, Масляна, Коляда, Івана Купала.
презентация [3,3 M], добавлен 23.11.2017Двоєвірство на Русі: язичницькі та християнські основи. Зв'язок календарних свят та обрядів із зимовим і літнім сонцеворотами, весняним і осіннім рівноденням, з циклами землеробських робіт. Система церковних свят. Колядування, масниця, день Івана Купала.
реферат [21,3 K], добавлен 15.06.2009Історичні типи української сім'ї. Українська родина ХХ століття. Рівні родинних стосунків. Характеристика сімейних відносин в родині. Стосунки між чоловіком та жінкою, батьками і дітьми. Ставлення до людей старшого віку. Норми сімейної обрядовості.
курсовая работа [62,0 K], добавлен 07.10.2014
