Жанри камерно-вокальної музики

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику га надавати характеристику урочистим пісням і музиці урочистого характеру, висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходити спільні риси між музичним мистецтвом та літературою.

Виховувати повагу та шану до слухання головної пісні України -- Державного гімну, виховувати ціннісне ставлення до державних символів та творчості українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети композитора М. Вербицького, П. Чубинського, М. Лисенка, Т. Шевченка. Основні поняття дня засвоєнім: характерні ознаки жанру «Гімн», літературна основа музики, зв'язок музики та літератури. Твори, що вивчаються на уроці:

* Державний гімн України (слова П. Чубинського, музика М. Вербицького).

* «Молитва за Україну» (слова О. Кониського, музика М. Лисенка).

* Гімн студентської молоді «Gaudeamus» («Гаудеамус»),

* «Реве та стогне Дніпр широкий» (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського).

Хід уроку

1. Вхід під український марш. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про історію створення жанру «гімн».

Історія гімну дуже давня. Відомо, що гімн як жанрова форма поезії еволюціонував з культових пісень, що завершувалися молитвою до культового божества в Єгипті, Месопотамії, Індії. В Елладі гімн співали на честь Аполлона (пеан), Діоніса (дифірамб) або у вигляді гіпорхеми. У добу Середньовіччя його виконували як хорал. Гімн поширився також і в ренесансно-бароковій Україні (кондак).

У світській традиції гімн пов'язують з урочистими подіями загальнонаціонального значення, з офіційними церемоніями, демонстраціями тощо. Гімн Мартіна Лютера «Еіп feste Burg» став бойовою піснею німецьких протестантів; зі співом гімнів йшли битися і війська Кромвеля.

У XVIII столітті гімн існував як жанр літератури і був частиною окремих форм народної пісні та світської поезії (пастораль). На початку XIX ст. у період романтизму були спроби воскресити гімн як твір емоційно насиченої (патетичної) і метрично вільної ліричної форми. В Англії гімни Новаліса перекладав Джордж Макдональд. Одна з цих пісень набула статусу національного символу поряд із прапором та гербом.

Першим у Європі широковідомим національним гімном став британський «God save our Lord the King» («Боже, бережи короля»), хоча він не має офіційного статусу державного гімну. Потім з'явилися гімни інших європейських держав. Спочатку більшість текстів виконували на музику британського гімну (наприклад, російський «Ьоже, Царя храни!», американський «Му Country. Tis of Thee» гімн Німецько, імперії «НеіІ dir іш Siegerkranz», швейцарський «Ru'fst du mem Vaterland» та інші - всього близько 20 гімнів). Після того як монархи та парламенти почали затверджувати гімни, у більшості країн було створено власні мелодії. Але гімн Ліхтенштейну - пісня «ОЬеп am jungen Rhein» - і досі виконується під музику англійського гімну.

Музичний словничок

Гімн (грец. hymnos - славити, хвалити) - урочистий музичний твір на слова символічно-програмного змісту.

Різновиди гімнів: державні, релігійні, літературні, спортивні й т.ін.

Державний гімн є символом держави (поряд з іншими атрибутами: прапором, гербом тощо)

3. Музичне сприймання. Слова П. Чубинського, музика М. Вербицького Державний гімн України у виконанні Національного заслуженого академічного народного хору України ім. Г. Вірьовки та Державного симфонічного оркестру України.

4. Аналіз музичного твору.

1. Розкажіть про засоби музичної виразності головної пісні України.

2. Які інструменти виконують твір? Хто співає текст гімну? Охарактеризуйте тембри співацьких голосів.

3. З якими героями України або з якими подіями у вас асоціюється гімн?

4. У чому полягає урочистість Державного гімну? Розкажіть.

5.Історія створення гімну України.

Історія створення українського гімну розпочалася з осені 1862 року. Тоді український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», якому в майбутньому судилося стати текстом національного, а згодом -- і Державного гімну українського народу. Вірш одразу здобув популярність. Його було опубліковано у львівському журналі «Мета» 1863 року. Михайло Вербицький, захоплений змістом вірша, написав до нього музику. Уперше твір почали виконувати як Державний гімн у 1917 році, а 1939 року він був затверджений як гімн Карпатської України.

Офіційно музичну редакцію Державного гімну Верховна Рада України ухвалила 15 січня 1992 року; слова гімну затверджено «Законом «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року: «Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського».

6. Виконання гімну України.

7. Музичне сприймання. Слова О. Кониського, музика М. Лисенка. «Молитва за Україну» у виконанні Національної заслуженої академічної капели України «Думка»; гімн студентської молоді «Сиийеатт» («Гаудеамус») у виконанні хорової капели Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка.

8. Аналіз музичних творів.

1.Чи сподобалися вам прослухані музичні твори? Розкажіть про свої враження.

2.Опишіть засоби музичної виразності кожного твору.

3.Хто виконував ці урочисті пісні? Розкажіть про характер виконання.

4.Чим відрізняються гімн студентської молоді та твір М. Лисенка «Молитва за Україну»? Що між ними спільного?

5.У чому полягає урочистість обох музичних творів?

9. Легенда про українську пісню.

Про неоціненний дар пісні, яким славиться Україна, народ склав чудову легенду...

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці -- любов до господарювання, німці -- дисципліну й порядок, росіяни -- владність, поляки -- здатність до торгівлі італійці -- хист до музики...

Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону й раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнена у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини. «Хто ти? Чого плачеш ?» -- запитав Господь. «Я -- Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі». -- «Чого ж ти не підійшла раніше?Я вже всі таланти роздав... Та є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це -- пісня».

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Вклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям та вірою понесла пісню в народ.

10. Відомості про автора гімну.

Олександр Якович КОНИСЬКИЙ (1836-1900)

Український культурний діяч другої половини XIX ст., перекладач, письменник, педагог -- використав мотиви цієї легенди у вірші «Молитва за Україну». Пізніше поезію було покладено на музику, і вона стала прекрасною урочистою піснею, яка зворушує серця слухачів і дотепер.

11. Фізкультхвилинка «Хвилинка релаксації».

12. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

13. Виконання пісні. «Реве та стогне Дніпр широкий» (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського).

Заспіваймо пісню під фонограму. Розучуємо другий куплет пісні. Виконання пісні сольно,, групою, хором.

14. Виконання творчого завдання до виконання пісні.

Спробуйте заспівати пісню разом зі своїми друзями. Об'єднайтеся у декілька гуртів та придумайте назву для кожного з них. Виконайте по черзі по одному куплету пісні під фонограму.

15. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

* Що таке гімн? Назвіть відомі вам різновиди гімнів.

* Розкажіть, що вам запам'яталося з історії створення Державного гімну України. Де і коли виконують Державний гімн?

* Який музичний твір написано за мотивами легенди про дівчину-Україну? Пригадайте, хто його автор.

16. Домашнє завдання.

Послухайте музику, яка зазвичай звучить у вас вдома. Чи були серед прослуханих музичних творів урочисті пісні? Якщо так, то кого або що вони прославляють?

Спробуйте написати гімн своєї родини.

17. Вихід з класу під український марш.

18. Для допитливих -- виконання музичного проекту.

Проект «Гімн моєї родини»

Мета: влаштувати конкурс на найкращий гімн родини серед учнів класу.

Очікуваний результат: складання гімну родини.

План створення:

1. Пригадайте визначення гімну. Перегляньте текст декількох гімнів та прослухайте мелодії різноманітних гімнів: гімну спортсменів, студентів, олімпіади, футболу тощо. Для всіх характерні особливі риси: урочиста мелодія, чіткий ритм, нескладна мелодія тощо.

2. Спробуйте з рідними спочатку написати вірш (декілька рядків) про свою родину, текст буде розповідати про вас, традиції сім'ї, обереги і т. ін.

3. Проплескайте ритм вірша, додайте до нього нескладну мелодію в повільному темпі. Запишіть ваш гімн на диктофон у виконанні членів родини.

4. Візьміть участь у конкурсі гімнів родини в своєму класі. Журі визначить найкращих серед них.

5. На сайтах ви зможете знайти фонограму «мінус» урочистоі музики, яка, можливо, стане фонограмою гімну вашої родини.

Тема 7. Звучить романс

Мета. Ознайомити з особливостями жанру романсу, його історією розвитку та характерними ознаками романсу як жанру камерно-вокальної музики, розглянути різницю між вокальним та інструментальним романсом, ознайомити учнів з авторами та виконавцями романсів.

Розвивати вміння учнів уважно слухати камерно-вокальну музику та знаходити на слух характерні ознаки романсів, знаходити взаємозв'язок між текстом та характерними засобами музичної виразності твору, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходити спільні риси між видами мистецтва.

Виховувати інтерес до слухання класичної вокальної музики та виконання дитячих пісень українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора М. Глінки.

Основні поняття для засвоєння: поняття «романс», характерні ознаки романсу як жанру камерно-вокальної музики, історія розвитку жанру українського романсу, зарубіжний романс, поєднання жанрів, вокальний та інструментальний романс.

Твори, що вивчаються на уроці:

* Українська народна пісня «Місяць на небі».

* Романс «Черемшина» (слова М. Юрійчука, музика В. Михайлюка).

* Романс «Не щебечи, соловейку» (слова В. Забіли, музика М. Глінки).

* «Музика землі» (слова і музика А. Житкевича).

Хід уроку

1. Вхід під романс. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про жанр романсу та історію його розвитку.

Поезія і музика беруть початок з одного джерела -- з душі людини, з глибинного світу її почуттів. Інакше хіба могло б виникнути таке диво, як пісня, та ще й лірична? Радісна й журлива, сповнена тривоги і мрій про щастя, вона стала постійним супутником людини.

Термін «романс» виник в Іспанії. Спершу так називали світську пісню, що виконувалася рідною, романською (іспанською), а не латинською мовою, обов'язковою на ті часи в церковному співі. Згодом цей термін поширився у країнах Західної Європи і закріпився за музично-поетичними творами для голосу з інструментальним супроводом.

У західноєвропейській музиці XIX ст. з'явилися перші вокальні цикли Л. ван Бетховена, Ф. Шуберта, Р. Шумана. Вони ознаменували новий етап у розвитку образно-тематичної сфери романсу і визначили появу циклів пісень та романсів.

В Україні вперше до цього жанру звернувся композитор Д. Бортнянський. Коріння українського романсу сягає одноголосних пісень без супроводу в їхніх найкращих лірико-драматичних зразках. Розквіт у XVIII ст. -- першій половині XIX ст. ліричної поезії, захоплення інструментальною музикою, зокрема грою на бандурі, гітарі, гуслях, фортепіано, сприяли формуванню пісні з супроводом. Термін «пісня-романс» найбільш відповідає сутності жанру, що став перехідним від народної ліричної пісні до романсу.

У XIX ст. романс став самостійним та улюбленим видом творчості поетів і композиторів. Романсовий вірш -- це невелика лірична поезія, строфічна, з наспівною інтонацією. Мелодія романсу органічно пов'язана з текстом і передає не тільки загальний характер, структуру, а й ритмоінтонацію поетичного твору. Скарбницю світової вокальної лірики неможливо уявити без музично інтерпретованих М. Глінкою поезій О. Пушкіна чи М. Лисенком -- лірики Т. Шевченка.

Музичний словничок

Романс (ісп. romance -- романський) -- одноголосий камерний вокальний твір з інструментальним супроводом, який виник в Іспанії та набув поширення в інших країнах.

У Росії вже в XIX столітті романс існував як авторська пісня. До його популяризації долучалися й українські поети, які писали російською мовою (Є. Гребінка. «Очи чёрные...»). На межі ХІХ-ХХ століть романс поширився в українській ліриці (Леся Українка, Агатангел Кримський та інші). Романс є і в поетичній спадщині Спиридона Черкасенка.

На початку та в середині XX століття всесвітньо відомими стали українські пісні-романси «В саду осіннім айстри білі» (музика і слова народні), «Черемшина» (музика Василя Михайлюка, слова Миколи Юрійчука), «Квітка з полонини» (музика і слова Романа Савицького) та інші.

Цікаво знати, що в українській музиці щодо романсу вживають також термін «солоспів», який буквально означає «ПІСНЯ, Призначена для сольного виконання».

3. Робота зі схемою.

Характерні риси жанру романсу:

-- відтворення внутрішнього світу людини, глибини її настроїв переживань; '

-- відображення переважно особистих почуттів та думок (щасливе або нещасливе кохання, туга розлуки, ревнощі і т. п.);

-- наспівна лірична мелодія, що зближує його з народною ліричною піснею;

-- тематика (мотиви зустрічі, розлуки, краса природи тощо).

4. Музичне сприймання. Українська народна пісня «Місяць на небі» у виконанні вокального дуету; романс «Черемшина» (муз. В. Михайлюка, сл. М. Юрійчука) у виконанні Д. Гнатюка; романс «Не щебечи соловейку» (муз. М. Глінки, сл. В. Забіли) у виконанні А. Солов'яненка.

5. Аналіз музичних творів.

1. Розкажіть про свої враження від прослуханих українських романсів.

2. Охарактеризуйте засоби музичної виразності кожного твору

3. Хто виконував ці романси? Розкажіть про тембри співацьких голосів та особливості музичного акомпанементу.

4. Які романси ви знаєте? Пригадайте їхні назви.

5. На що надихнула вас прослухана музика?

6. Виконання творчого завдання до слухання музики.

Розгляньте ілюстрації. З якими романсами вони співзвучні'? Розкажіть про засоби виразності живопису, фотографії та українського романсу. (Споглядання ілюстрацій: із зображенням черемшини солов 'я вечора з місяцем на небі тощо -- за вибором вчителя)

7. Відомості про виконавців романсів.

Анатолій Борисович СОЛОВ'ЯНЕНКО (1932-1999)

Герой України, всесвітньо відомий український співак (тенор), неперевершений виконавець романсів, українських народних пісень та оперних партій. Широкою стала географія гастролей А. Солов'яненка: Болгарія, Румунія, НДР, Японія, Австралія, Канада... Кілька сезонів він проспівав у нью-йоркському «Метрополітен-опера», де виконав партії в операх Р. Штрауса, Дж. Верді, П. Масканьї. Народні українські пісні в його виконанні стали взірцем майстерності для багатьох українських співаків. Творчість і чудовий голос співака високого оцінювали П. Домінго та Л. Паваротті. Дмитро Михайлович ГНАТЮК (1925 р.н.)

Український оперний співак (баритон), режисер, педагог. Народний артист України. Перший виконавець хітів 1960-х - пісень «Два кольори» та «Києве мій». Співак має широкий жанрово-стильовий діапазон та сильний голос, однаковий у всіх регістрах, гнучкий у відтінках. Йому притаманна бездоганна техніка вокалу, дикції, акторської гри. Саме для його голосу написав багато класичних творів композитор О. Білаш. Д. Гнатюк став режисер-постановником багатьох вистав, а 3-1988 р. -- головний режисер Національної опери України ім. Т. Шевченка.

8. Фізкультхвилинка «Пластична імпровізація -- танцюємо романс».

9. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

10. Розучування пісні. «Музика землі». (Слова і музика А. Житкевича).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.

11. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

* Про який музичний жанр ішлося на уроці? Розкажіть про історію його становлення і розвитку.

* Назвіть характерні особливості романсу.

* Імена яких композиторів і поетів пов'язані з жанром романсу?

* Які романси ми слухали на уроці? Хто їх написав і хто виконував?

12. Домашнє завдання.

Послухайте романси, що звучать у супроводі гітари та фортепіано. Охарактеризуйте особливості музичного супроводу кожного твору.

Спробуйте створити шкільний романс у співавторстві з другом (подругою).

13. Вихід з класу під романс.

14. Для допитливих -- виконання музичного проекту.

Проект «Українські романси»

Мета: виготовити книжечку «Українські романси» та присвятити її романсам, що були створені в Україні.

Очікуваний результат: буклет.

План створення:

1. Попрацюйте з музичною або електронною енциклопедією. Пригадайте історію розвитку жанру романсу. Знайдіть імена творців романсу та імена видатних виконавців -- відомих солістів. Відшукайте їхні портрети та підберіть ілюстрації до змісту романсу. Оформте власний буклет.

Увага! Буклет може бути простим (на дві сторінки) або складним (на три або більше сторінок).

2. Якщо маєте бажання -- завдання ускладнюємо:

-- До змісту буклета додайте програму концерту із записаних вами романсів у форматі mрЗ.

-- Складіть власні романси на відомі вірші або слова, написані вами.

3. Підбираючи матеріал для буклета, можете використовувати українсько-російські, сучасні або старовинні романси.

4. Обирайте і розширюйте тематику буклета! Фантазуйте!

Тема 8. Камерний зал. Урок узагальнення знань

Мета. Ознайомити учнів з прикладами поєднання камерних вокальних жанрів, узагальнити знання з теми камерно-вокальної музики, повторити матеріал з пройдений тем та розширити коло музичних інтересів учнів.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, впізнавати знайому музику на слух та називати авторів і виконавців камерно-вокального твору.

Виховувати інтерес до слухання класичної музики та виконаная дитячих пісень українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок узагальнення знань.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація.

Основні поняття для засвоєння: поєднання камерних вокальних жанрів, повторення вивченого.

Твори, що вивчаються на уроці:

* «Пелюстки старовинного романсу» (слова Л. Костенко, музика В. Камінського) у виконанні О. Пономарьова.

* Український народний романс «Взяв би я бандуру» у виконанні О. Малініна.

* «Чорнії брови, карії очі» (слова К. Думитрашка, музика Д. Бонковського) у виконанні В. Гришка.

Хід уроку

1. Вхід під музику романсу. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Запрошення до віртуальної подорожі у Палац мистецтв.

У Національному Палаці мистецтв «Україна» відкрили малий зал, або концерт-хол. Тут відбуваються камерні концерти, звучать пісні, романси та популярні естрадні пісні.

3. Музичне сприймання. «Пелюстки старовинного романсу» (слова Л. Костенко, музика В. Камінського) у виконанні О. Пономарьова; український народний романс «Взяв би я бандуру» у виконанні О. Малініна; «Чорнії брови, карії очі» (слова К. Думитрашка, музика Д. Бонковського) у виконанні В. Гришка.

4. Аналіз музичних творів.

1. Розкажіть про свої враження від прослуханих творів.

2. До якого жанру належать ці твори? Назвіть імена виконавців.

3. Охарактеризуйте засоби музичної виразності кожного твору і тембри голосів виконавців.

4. Визначте характер мелодії кожного твору.

5. Який твір вам сподобався найбільше? Чим саме?

5. Фізкультхвилинка «Пластичне інтонування».

6. Конкурс «Найкращий виконавець».

За поданою ілюстрацією впізнайте пісню та виконайте її під фонограму.

(Вчитель демонструє ілюстрації до вивчених пісень. Учні впізнають пісні та виконують за бажанням частину пісні).?

7. Конкурс «Знавці музичного мистецтва»

Дайте відповіді на різнорівневі запитання

* Урочистий музичний твір на слова символічно-гіро- грамного змісту -- це:

а) романс; б) пісня; в) гімн.

* Рефрен у пісні -- це:

а) вступ; б) приспів; в) куплет.

* Веснянки, щедрівки, гаївки, колядки відносяться до пісень:

а) календарно-обрядових; б) родинно-обрядових; в) ліричних. - 2 бали

* Широко і звучно під супровід народних інструментів або а капела виконують пісні в манері:

а) народній; б) академічній; в) естрадній.

* Вокальний цикл «Прекрасна мельниківна» написав композитор:

а) М. Лисенко; б) Ф. Шуберт; в) В. Моцарт.

* Російський композитор, викладач вокалу, засновник власного методу навчання співу:

а) С. Рахманінов; б) М. Глінка; в) М. Мусоргський.

* Одним із перших серед оперних співаків зафіксував основну частину свого репертуару на грамофонних платівках:

а) Л. Паваротті; б) Е. Карузо; в) X. Каррерас. 3 - бали

* Жанр п'єси притаманний таким видам мистецтва: а) живопису, скульптурі, архітектурі;

б) літературі, музиці, театру; в) театру, хореографії, цирку.

* Вокальний стиль бельканто пов'язаний з виникненням жанру:

а) пісні; б) симфонії; в) опери.

* Контральто -- це співацький голос:

а) низький чоловічий; б) високий жіночий; в) низький жіночий. або дайте відповіді на тестові завдання:

Питання до теми «Жанри камерно-вокальної музики»

1. Широко та звучно під супровід народних інструментів або без супроводу виконують пісні в манері:

- народній

- академічній

- естрадній

2. Одним із перших серед оперних співаків зафіксував основну частину свого репертуару на грамофонних платівках:

- Л. Паваротті

- Е. Карузо

- X. Каррерас

3. Російський співак, викладач вокалу, засновник власного методу навчання співу:

- С. Рахманінов

- М. Глінка

- М. Мусоргський?

4. Жанри народної музики називають:

- музичний фольклор

- розважальна музика

- музика до кіно

5. Рефрен у пісні -- це:

- вступ

- приспів

- куплет

6. Цикл «Прекрасна мельниківна» написав композитор: - П. Чайковський

- Ф. Шуберт

- Й. Бах

7. Жанр п'єси притаманний таким видам мистецтва:

- живопису, скульптурі, архітектурі

- літературі, музиці, театру

- хореографії, цирку

8. Вокальний стиль бельканто пов'язаний з виникненням жанру:

- пісні

- симфонії

- опери

9. Контральто -- це голос:

- низький чоловічий

- високий жіночий

- низький жіночий

10. Веснянки, щедрівки, гаївки, колядки належать до пісень:

- календарно-обрядових

- родинних

- ліричних

11. Вокальна, інструментальна, вокально-інструментальна музика, створена для виконання малим складом музикантів у невеликих приміщеннях, має назву:

- симфонічна

- камерна

- хорова

12. Невеликий за обсягом вірш та музичний твір для сольного співу ліричного характеру з інструментальним акомпанементом:

- романс

- гімн

- ода

Скільки правильних відповідей? Це ваші справжні досягнення в Країні музики!

Поставте собі оцінку:

8. Для допитливих -- виконання музичного проекту.

Проект «Моя фонотека» (продовження)

Мета: навчитися знаходити фонограми музичних творів і зберігати їх у форматі mpЗ.

Очікуваний результат: диск з улюбленими творами різних жанрів.

План створення:

Увага! Цей проект є продовженням першого.

1. Знайдіть з друзями музичні твори та їхні сучасні обробки, які слухали на уроках, збережіть їх у форматі mp 3 в окрему папку на комп'ютері.

2. Складіть список записаних вами фонограм, спробуйте за допомогою функції «перейменування» зберегти їх у вільному або алфавітному порядку, задавши кожному файлу номер 001, 002... і т.д.

3. Оформте обкладинку диска з назвою «Моя фонотека».?



Розділ 2. Жанри хорової музики

Тема 9. Хорова музика

Мета Ознайомити з особливостями хорової музики та поняттям «хорова музика», історією її розвитку та характерними ознаками. ознайомити учнів з поняттям розподілу голосів у хорі, пригадати різновиди хорових колективів, пригадати знайомі хорові жанри, ознайомити з творчістю дитячого колективу -- хору хлопчиків «Libera» (Лондон).

Розвивати вміння учнів уважно слухати хорову музику та знаходити на слух характерні ознаки хорової музики, знаходити взаємозв'язок між текстом та характерними засобами музичної виразності твору, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору.

Виховувати інтерес до слухання класичної хорової музики та виконання дитячих пісень українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок введення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора Й. Пахельбеля.

Основні поняття для засвоєння: характерні ознаки жанрів хорової музики, історія розвитку хорової музики, поняття «хорова музика».

Твори, що вивчаються на уроці:

*«Свят» («Sanctus») на основі канону И. Пахельбеля, «Завж¬ди з тобою» (Always With You) у виконанні хору хлопчиків «Libera» (Лондон).

*«Тихо над річкою» (слова С. Черкасенка, музика П. Батюка).

Хід уроку

1. Вхід під хоровий твір у виконанні ансамблю «Libera» (Лондон). Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про історію розвитку хорової музики.

Ми часто чуємо вислів: співати хором - це справжнє мистецтво. Коли ж розпочалася історія хорового виконання?

У Стародавній Греції музика звучала в театральних виставах, адекламація змінювалася співом хору.

Голоси співаків розрізняли за висотою звучання - регістрами. netoide -- високі, mesoide -- середні, iroide - низькі.

За часів Раннього Середньовіччя в кожній церкві були хори півчих. Відомо, що до епохи Відродження професійне хорове виконавство було пов'язане тільки з церквою.

У ранній хоровій церковній музиці був поширений «знаменнии розспів» (замість нот вокальні хорові твори записували знаками -«знаменами» або «крюками»).

У XIV--XV ст почав активно розвиватися багатоголосний спів. Мелодію, яку виконували співаки, назвали хоровою партією. Для цієї епохи характерні три-чотириголосні хори, а пізніше - шести-вось-миголосні.

Із XVIІ --XVIII ст. з'явився усталений розподіл голосів у хорі на чотири основні партії.

3. Робота зі схемою.

ДИСКАНТИ	АЛЬТИ	ТЕНОРИ	БАСИ

Відтоді хор стає невід'ємним учасником опери. З'являються також світські капели, що пов'язано з розвитком жанрів ораторії, кантати, хорових концертів тощо.

Музичний словничок

Хорова музика -- музичні твори, призначені для хорового виконання.

Хоровий спів буває одноголосний та багатоголосний, з музичним супроводом або без нього (а капела). Це наймасовіший вид музичного мистецтва.

А чи популярна церковна хорова музика сьогодні? Чи можна її почути у концертних залах?

Послухайте сучасні хорові композиції.

4. Музичне сприймання. «Свят» («Sanctus») на основі канону Й. Пахельбеля, «Завжди з тобою» (Always With You) у виконанні хору хлопчиків «Libera» (Лондон).

5. Аналіз музичних творів.

1. Розкажіть про свої враження від музики.

2. До якого жанру належать ці твори? Охарактеризуйте тембри голосів виконавців.

3. Визначте характер мелодії творів та опишіть засоби музичної виразності: лад, темп, динаміку, гармонію.

4. Розкажіть про музичний супровід кожного твору.

6. Відомості про виконавців хорових творів.

«Libera» -- це хор хлопчиків з англіканської парафії в південному Лондоні (церкви святого Філіпа). Назва хору походить від назви однієї з пісень, що перекладається з латини як «вільний».

З 1988 р. колектив, склад якого періодично змінюється, випустив серію альбомів з аранжуваннями церковних класичних творів, а також власних композицій керівника колективу.

Хормейстер співочої групи -- Роберт Прайзман. Хор налічує близько сорока хлопчиків у віці від семи до шістнадцяти років.

Музика «Libera» має своє особливе звучання. Хор часто поєднує елементи григоріанського розспіву, музику композиторів-класиків (таких як Дебюссі, Бетховен, Пахельбель) і стиль «пью ейдж». У своїх композиціях «Libera» використовує цілий ряд музичних інструментів та електронний супровід.

7. Фізкультхвилинка «Хвилинка релаксації».

8. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

9. Розучування пісні. «Тихо над річкою» (слова С. Черкасенка, музика П. Батюка).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першо¬го куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.

10. Виконання творчого завдання до виконання пісні.

Візьміть кольорові олівці та намалюйте обкладинку до диска з обробками пісні «Тихо над річкою».

11. Виконання творчого завдання до виконання пісні.

Пограйте з друзями в гру «Диригент». Проспівайте хором перший куплет пісні «Тихо над річкою». Один із вас буде диригентом та рухами показуватиме темп і характер вашого співу.

Розгляньте ілюстрації. Яка з них повніше розкриває зміст пісні? Обгрунтуйте свою думку. (Демонстрація пейзажних ілюстрацій із зображення різних явищ природи, в тому числі і зображення вечора на річці).

12. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

* Про яку сторінку музичного мистецтва сьогодні йшлося на уроці? З якою музикою ми ознайомилися?

* Що вам найбільше запам'яталося з історії розвитку хорового мистецтва?

* На які партії розподілятися голоси в хорі у XVII--XVIII століттях?

* Назвіть жанри хорової музики.

13. Домашнє завдання.

Які хорові твори ви слухаєте вдома? Порівняйте їх із церковним співом.

Запишіть хорові твори, які вам найбільше сподобалися, для своєї фонотеки.

14. Вихід з класу під хоровий твір у виконанні ансамблю «Libera».

15. Для допитливих -- виконання музичного проекту.

Проект «Хоровий електронний кошик»

Мета: здійснювати підбір і запис хорових творів, їхні професійні та сучасні обробки у форматі шрЗ.

Очікуваний результат: диск із записами хорових творів.

План створення проекту:

Цей проект може стати окремим диском або продовженням першого проекту. Його виконують як індивідуально, так і в парі чи групою.

Варіант групового проекту:

Перша група «Хормейстери» -- підбирає фонограми хорових творів: народна пісня у хоровому виконанні, народна пісня в професійній обробці.

Друга група «Сучасники» -- підбирає сучасні обробки народних пісень у виконанні сучасних естрадних хорових колективів або сучасних гуртів.

Обидві групи записують диск у форматі трЗ. Виготовляють обкладинку диска.

Тема 10. Видатні імена в хоровому мистецтві

Мета. Ознайомити з історією розвитку хорового мистецтва в Україні, етапами розвитку хорового виконавства в Україні, ознайомити учнів з різновидами хорових колективів, видатними іменами в хоровому українському мистецтві.

Розвивати вміння учнів уважно слухати хорову музику та на слух відрізняти звучання й типи хорових колективів, голоси виконавців, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханих хорових творів, розвивати вміння знаходити спільні риси між сольними та хоровими творами.

Виховувати інтерес до слухання хорової музики українських класиків та виконання дитячих пісень українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети композиторів хорових творів України: Д. Бортнянського, А. Веделя, М. Березовеького, М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича та С. Людкевича. Основні поняття для засвоєння: різновиди хорових колективів, хорова енциклопедія виконавства, історія розвитку хорового жанру в Україні, видатні хорові колективи.

Твори, що вивчаються на уроці:

* Українська народна пісня «Дударик» (обр. М. Леонтовича) у виконанні Національного заслуженого академічного на¬родного хору України імені Г. Вірьовки.

* «Тихо над річкою» (слова С. Черкасенка, музика П. Ба- тюка) у виконанні Львівської державної хорової капели «Дударик».

* «Тихо над річкою» (слова С. Черкасенка, музика П. Батюка).

Хід уроку

1. Вхід під пісню «Тихо над річкою». Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про розвиток хорового виконавства в Україні.

Як розвивалося хорове мистецтво в Україні та які видатні імена пов'язані з ним? На українських землях хоровий спів відомий з часів Київської Русі, де хорові колективи існували в монастирях і при княжих дворах. В XI столітті хорового співу навчали в жіночій монастирській школі у Києві. На сході країни хорова музика була тісно пов'язана з церквою. Пісні виконували без супроводу музичних інструментів, тому тривалий час музика для хору залишалася a cappella.

Наприкінці XVI століття в Україні виник новий тип церковного співу -- багатоголосний ансамблевий (хоровий) нартесний спів. Хорові колективи були організовані церковними братствами; кращі з них -- у Києві, Львові, Луцьку. Особливо відзначався хор Києво-Могилянської академії чисельністю понад 300 осіб.

Основним жанром професійної музики того часу став одночастинний партесний концерт. Кількість голосів варіювалася від простого три-чотириголосся до восьми-дванадцятиголосся. Серед найвидатніших композиторів партесної музики в Україні -- Микола Дилецький, Симеон Пекалицький, Іван Домарацький, Герман Левицький. У той час в західноєвропейській музиці подібним до партесного концерту став concerto grosso.

Пізніше, у другій половині XVIII століття з'являється новий жанр духовного хорового циклічного концерту і нові імена композиторів: Максим Березовський, Дмитро Бортнянський та Артем Ведель, які затвердили чотириголосний спів.

(Демонстрація портретів: Д. Бортнянського, А. Веделя, М. Березовського.)

Розвиток світської хорової музики в Україні почався в першій половині XIX століття. Величезним внеском у неї стала творчість Миколи Лисенка -- автора хорово-оркестрових кантат та хорових обробок народних пісень.

Після Лисенка визначними творцями хорової музики були: Ми¬кола Леонтович, Кирило Стеценко, Олександр Кошиць, Станіслав Людкевич, Пилип Козицький та ін.

(Демонстрація портретів: М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовина, С. Людкевича.)

3. Робота зі схемою.

СТОРІНКИ РОЗВИТКУ ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА В УКРАЇНІ

Період часу	Жанри хорової музики
Кінець XVI століття	Партесний концерт
Друга половина XVIII століття	Духовний циклічний концерт
Перша половина XIX століття	Світська хорова музика (хорово-оркестрові кантати та хорові обробки народних пісень)

З кінця XIX -- початку XX століття в Україні розпочато організацію хорових колективів. Найкращі з них виступали за кордоном: Українська республіканська капела та Український національний хор на чолі з О. Кошицем -- у Західній Європі й Північній Америці, київський хор «Думка» -- у Франції та ін.

У XX столітті при будинках культури повсюдно організовувались любительські хори. Так з'явилися провідні хорові колективи України, відомі й сьогодні: Національна заслужена академічна капела України «Думка», Національний заслужений академічний народний хор Укра¬їни ім. Григорія Вірьовки, Академічний хор ім. Платона Майбороди Національної радіокомпанії України, Муніципальний камерний хор «Київ», Львівська державна хорова капела «Дударик», хор «Трембіта» (Львів), Закарпатський народний хор та багато інших.

4. Музичне сприймання. Українська народна пісня «Дударик» (обр. М. Леонтовича) у виконанні Національного заслуженого академічного народного хору України імені Г. Вірьовки; «Тихо над річкою» (слова С. Черкасенка, музика П. Батюка) у виконанні Львівської державної хорової капели «Дударик».

5. Аналіз музичних творів.

1. Розкажіть про ваші враження від прослуханих творів.

2. До якого жанру належать ці твори?

3. Порівняйте виконання пісні літературного походження та україн¬ської народної пісні. Що є спільним, а що відмінним у їхньому звучанні?

4. Охарактеризуйте тембри голосів виконавців кожного твору.

5. Визначте характер мелодії та опишіть засоби музичної виразності обох творів.

6. Відомості про виконавців романсів.

Національний заслужений академічний народний хор України ім. Г. Вірьовки

Відомий український колектив, заснований 1943 року. Організатором і першим керівником був Григорій Гурійович Вірьовка, ім'я якого колектив носить із 1965 року.

До складу хору увійшли 134 виконавці: 84 хористи, 34 артисти оркестру, 16 артистів балету.

У хорі сформувався спосіб відкритої співочої манери, яка відповідає народній. Пісні на слова Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої», «Заповіт» давно стали візитною карткою колективу.

У 1965 р. хор очолив Анатолій Авдієвський, за якого були створені блискучі програми українських народних пісень (понад 500), а також колядок і щедрівок. У колективі існує творча лабораторія з автентичного виконання народної пісні. Це фольклорна група, яка систематично записує і розшифровує народні пісні, організовує серії самостійних концертів.

Національна заслужена академічна капела України «Думка»

Створена у 1919 році в Києві. Від 1920 і до 1997 року була відома як Державна українська мандрівна капела (від початкових літер і походить назва «Думка»), Цей колектив заклав основи професійного хорового виконавства і став взірцем акапельного співу в Україні.

Капела має славетну історію -- в різні часи тут працювали найвидатніші українські хорові диригенти: Н. Городовенко, М. Вериківський, О. Сорока, Пі Муравський, М. Кречко та інші. З 1984 року «Думку» очолює народний артист України, член-кореспондент Академії мистецтв України, голова хорового товариства України ім. М. Леонтовича, професор Євген Савчук.

У репертуарі капели -- майже всі світові шедеври для хору з оркестром: «Missa solemnis» та симфонія №9 Л. ван Бетховена, «Реквієм» Дж. Верді, ораторія «Пори року» Й. Гайдна, «Реквієм» А. Шнітке і «Credo» К. ГІендерецького та ряд концертів a cappella.

«Думка» -- це високопрофесійний хор, найскладніші сучасні твори вона виконує з дивовижною легкістю.

Музичнй словничок

Народний хор -- колектив виконавців, який виконує народні пісні в автентичній манері.

Академічний хор -- колектив виконавців, який виконує хорові твори в академічній (класичній) манері співу.

Естрадний хор (шоу-хор) -- колектив виконавців, який поєднує у своїх виступах хоровий спів і хореографію, інколи в контексті певного сюжету.

7. Виконання творчого завдання до слухання музики.

Уважно розгляньте ілюстрації. Визначте, де зображено народний, де -- академічний, а де -- естрадний хоровий колектив.

8. Відомості про манери виконання.

Особливістю народної манери виконання є специфічний характер співочого звуку, імпровізаційність, варіаційність, наявність підголосків, використання натурального регістрового звучання голосів у хорі. У репертуарі народного хору провідне місце займають здебільшого різноманітні пісенні жанри.

Академічний (або класичний) спів характеризується певною штучністю звуковидобування і поділяється на три основні стилі: кантиленний -- наспівний, коли звук ллється плавно, без переривання звучання; декламаційний -- наближений до інтонацій мовлення; колоратурний -- наближений до кантиленного, але збагачений віртуозними прикрасами, пасажами тощо.

9. Гра «Музична вікторина».

Послухайте уважно декілька уривків у виконанні хорових колективів. Ваше завдання:

-- вирізнити манеру співу (народна чи академічна);

-- визначити вид хор- (.жіночий, чоловічий, дитячий, мішаний);

-- вид виконання (а капела чи з інструментальним супроводом).

Позмагайтеся з друзями, хто найкраще впорається із завданням.

10. Фізкультхвилинка «Танцюємо разом».

11. Розспівування. Поснівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

12. Виконуємо пісню. «Тихо над річкою» (слова С. Черкасенка, музика П. Батюка).

Спочатку заспівайте пісню в академічній манері хором, а тоді оберіть трьох солістів: кожен з них буде виконувати по куплету, а весь клас -- приспів.

13. Виконання творчого завдання до виконання пісні.

Спробуйте заспівати пісню разом зі своїми друзями. Об'єднайтеся у декілька гуртів та придумайте назву для кожного з них. Виконайте по черзі по одному куплету пісні під фонограму.

14. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

* Пригадайте історію становлення хорового співу.

* Що ви знаєте про розвиток хорового співу в Україні?

* Дайте визначення манерам хорового співу.

* Назвіть авторів та виконавців творів, які ми слухали.

* Чим, на вашу думку, хоровий спів відрізняється від соль¬ного та ансамблевого?

15. Домашнє завдання.

Чи вміє ваша родина співати хором? Спробуйте разом виконати кілька народних пісень.

Розпочніть роботу над створенням власної міні-енциклопедії хорового виконавства.

16. Вихід з класу під пісню «Тихо над річкою».

17. Для допитливих -- виконання музичного проекту.

Проект «Хорова енциклопедія»

Мета: навчитися знаходити та вибирати необхідну інформацію для оформлення електронної або паперової міні-енциклопедії.

Очікуваний результат: міні-енциклопедія (паперова або електронна на вибір).

План створення:

Цей проект вам допоможуть створити друзі та дорослі. Об'єднайтеся з друзями у три групи:

Перша група «Хорознавці» -- відшукайте інформацію в підручнику або музичній енциклопедії про відомі хорові колективи країни, виокремте видатні імена керівників, твори композиторів, історію розвитку колективів.

Друга група «Художники» -- придумайте оформлення вашої мі¬ні-енциклопедії, відшукайте портрети та фотоматеріали виступів колективу.

Третя група «Кінорежисери» -- за бажанням ця група може збирати кліпи та відеовиступи колективів і записувати їх у форматі WAV.

Тема 11. Співає хор

Мета. Ознайомити з особливостями хорової музики, видами хорів та хоровими партіями, ознайомити учнів з розташуванням голосів в хоровому колективі на сцені, запам'ятати характеристику тембрів голосів, ознайомити учнів з творчістю А. Веделя, С. Рахманінова.

Розвивати вміння учнів уважно слухати хорову музику та надавати характеристику засобам музичної виразності творів та розвивати вміння на слух розпізнавати тембри співочих голосів.

Виховувати інтерес до слухання класичної хорової музики та виконання дитячих пісень українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети композиторів А. Веделя, С. Рахманінова.

Основні поняття для засвоєння: види хорів, хорова партія, розташування голосів на сцені, характеристика тембрів голосів.

Твори, що вивчаються на уроці:

* А. Ведель. «Многії літа». Херувимська пісня №7 у виконанні академічного хору.

* С. Рахманінов. «Богородице Дева, радуйся» у виконанні академічного хору.

* «Веселкова пісня» (слова О. Кононенка, музика О. Жилінського).

Хід, уроку

1. Вхід під пісню «Веселкова пісня». Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда про види хорів.

Хорова енциклопедія розповість нам не тільки про видатних діячів хорового мистецтва, а й про велике розмаїття й типи хорів. Зайдімо на блог любителів хорового співу. Погляньте -- тут ми знайдемо відповіді на декілька питань...

3. Робота зі схемою.

ВИДИ ХОРІВ

1. Хорові колективи за складом виконавців:

Чоловічий -- складається з тенорів (І та II партії) і басів (баритони й баси).

Жіночий -- складається із сопрано й альтів (поділяються на І та II партії).

Дитячий -- поділяється на сопрано (дисканти) й альти.

Хор хлопчиків та юнаків -- хлопчики поділяються на дисканти й альти, юнаки -- на тенори та баси.

Мішаний -- поділяється на сопрано, альти, тенори та баси (можугь бути поділені на баритони та баси).

2. Хорові колективи за кількістю виконавців:

Малий (мінімальна кількість -- 12 осіб) -- виконує переважно камерні хорові твори, зазвичай малої форми.

Середній (25-35 осіб) -- виконує складніші твори.

Великий (50--60 осіб) -- виконує будь-які хорові твори.

Хоровий масив (60--120 осіб) -- використовується переважно в оперних театрах.

Зведений хор (від кількасот осіб) -- використовується для виконання урочистих творів.

3. Хорові колективи за манерою співу:

Академічний хор.

Народний хор.

4. Хорові колективи за статусом:

Професійний -- складається із професійних співаків та веде регулярну концертну діяльність.

Аматорський -- об'єднує людей, для яких спів у хорі -- це хобі (при палацах культури, клубах, організаціях, навчальних закладах).

Церковний -- бере участь у церковних службах.

Навчальний -- існує в музичних навчальних закладах (консерваторіях, музичних училищах, інститутах мистецтв тощо).

Оперний -- бере участь в оперних спектаклях.

Основні хорові партії мають свої назви:

жіночі: сопрано, альти;

чоловічі: тенори й баси.

4. Робота зі схемою.

РОЗТАШУВАННЯ СПІВАКІВ У ХОРІ НА СЦЕНІ

Музичний словник

Основні види хорових колективів: за складом - чоловічий, жіночий, дитячий (а також хлопчиків або юнаків), мішаний; за кількістю - малий, середній, великий, зведений; за манерою співу - академічний

Послухаймо музику разом з нашими друзями на фестивалі хорового мистецтва у Києві.

5. Музичне сприймання. А. Ведель. «Многії літа». Херувимська пісня №7 у виконанні академічного хору; С. Рахманінов. Хор «Богородице Дева, радуйся» у виконанні академічного хору.

6. Аналіз музичних творів.

1. Розкажіть про особливості виконання прослуханих творів.

2. Спробуйте визначити види хорових колективів за складом виконавців.

3. У якій манері виконується кожен твір?

4. Охарактеризуйте засоби виразності цих творів (темп, лад, динаміку, регістр).

5. Чи можна «побачити» музичний образ, який створили композитор і виконавці?

6. Спробуйте порівняти ці твори: що в них спільного та відмінного.

7. Відомості про авторів хорових творів.

Артем Лук'янович ВЕДЕЛЬ (1767-1808)

Український композитор, диригент, співак, скрипаль. Його твори тривалий час були заборонені й поширювалися в рукописах, проте їх знали й виконували, незважаючи на заборону. На сьогодні відомо близько 80 музичних творів, серед них 31 хоровий концерт, шість тріо (зокрема «Покаянія отверзи ми двери»), дві літургії Іоанна Златоустого, Всеношна та один світський кант. Більшість концертів Веделя написані на слова псалмів, зазвичай благального, скорботного характеру, в яких розповідається про тяжку долю людини, котрій допікають злі сили. Композитор дотримувався традицій партесного співу. Концерти багаточастинні (зазвичай складаються з трьох чи чотирьох частин), мають спільну тематику. Мелодика Веделя виразна, охоплює значний діапазон і тісно пов'язана зі словом, а зв'язки з давньоукраїнською монодією та українським фольклором надають їй наспівного характеру.

Сергій Васильович РАХМАНІНОВ (1873-1943)

Російський композитор, піаніст і диригент. У його доробку є багато вокальних та хорових творів: понад 80 романсів, вокально-симфонічні поеми «Дзвони», «Весна» та інші. Особливої уваги заслуговують хорові духовні композиції композитора: шестиголосний мотег - «Deus meus», духовний концерт «В молитвах неусыпающую Богородицу» (1893 р.), «Літургія св. Іоанна Златоуста» та відомий твір духовної музики «Всенощное бдение» (1915 р.) та інші.

Творчий шлях Сергія Рахманінова неодноразово перетинався з культурно-мистецьким життям Києва та інших міст України. Наприклад, у 1893 році, перебуваючи в Україні, композитор диригував своєю першою оперою -- «Алеко». Композитора дуже зацікавила поезія Т. Шевченка, на вірші якого він згодом написав романси (у вільному перекладі російського поета Олексія Плещеева) -- «Дума» і «Полюбила я на печаль свою» та інші.

Твори С. Рахманінова, які втілюють в оригінальній формі церковний спів російської православної церви, написані для мішаного хору і виконуються без музичного супроводу.

8. Виконання творчого завдання.

Уважно роздивіться ілюстрацію, що зображає православний храм. У чому, на вашу думку, особливості його архітектурної будови? Чи є спільні риси між музикою С. Рахманінова та архітектурними особливостями споруди? Доведіть.

Розгляньте уважно давню ікону, па якій зображено Пресвяту Богородицю. Цей лик Богородиці (Діви Марії, Матері Божої, Марії) ми бачимо на багатьох іконах. Володимирська ікона Божої Матері, знана теж як Вишгородська -- відома чудодійна православна ікона. Зараз вона знаходиться у Третьяковській галереї у Москві. За народними переказами, ікона була подарована Києву від Константинополя. Київський князь Юрій Долгорукий помістив її у Вишгороді, спорудивши для цього спеціальний храм.

Яким із музичних творів, що звучали на уроці, можна «озвучити» ікону?

(Споглядання ікони «Володимирська ікона Божої Матері» -- найшанованішого зображення Богоматері на Русі. Візантія. XII ст.).

9. Фізкультхвилинка «Відпочиваємо разом».

10. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

11. Розучування пісні. «Веселкова пісня» (слова О. Кононенка, музика О. Жиііінського).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.

12. Виконання творчого завдання до виконання пісні.

Мелодія пісні має не тільки танцювальний характер, а й певні особливості руху мелодії та ритму. Оберіть музичний інструмент та створіть з друзями ритмічний супровід до пісні.

Перша група буде створювати однаковий ритм (остинато) за допомогою ніг та рук. Дві перші ноти вистукуйте ногами П, одну ноту плескайте у долоні І. Вийде ось так: П І

13. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

Який настрій викликала у вас музика, що звучала на хоровому фестивалі?

3 якими різновидами хорів ми ознайомилися? Що вам запам'яталося?

Які музичні твори виконували видатні хорові колективи?

В чому особливість звучання церковного хору?

Які хорові голоси бувають у хорі?

Чий образ ми бачили на іконі та почули в музиці? Розкажіть.

Який хоровий твір вам запам'ятався найбільше? Чому?

14. Домашнє завдання.

Послухайте хорові композиції. Хто їх виконує? Пригадайте прізвища композиторів, які писали хорові твори.

Створіть сценарій шкільного свята хорової творчості.

15. Вихід з класу під пісню «Веселкова пісня».

16. Для допитливих -- виконання музичного проекту.

Проект «Звучить хор»

Мета: навчитися організовувати опитування учнів класу та писати сценарії шкільного конкурсу на найкращого знавця хорової пісні.

Очікуваний результат: шкільний конкурс «Звучить хор».

План створення:

Проект колективний. Об'єднайтеся з друзями у три групи.

Перша група «Журналісти» -- проведіть бліц-опитування класу з метою визначення улюблених хорових пісень. Підготуйте статгю, дані опитування оформте в діаграми.

Друга група «Сценаристи» -- придумайте сценарій шкільного конкурсу на найкращого знавця хорової пісні, долучіть дані першої групи до свого сценарію. Підготуйте ведучих конкурсу.

Третя група «Музиканти» -- знайдіть інформацію про улюблені пісні класу, підготуйте фонограми цих пісень та запитання до конкурсу знавців.

Тема 12. Знайомтесь: кантата

Мета. Ознайомити з жанром кантати та характерними її ознаками на прикладах зарубіжної та вітчизняної кантати, розглянути композиційну будову (форму) кантати, ознайомитися з історією розвитку музичного жанру, ознайомити учнів з творчістю С. Прокоф'єва.

...