Сучасна соціально-культурна ідентичність та коріння музичної народної україніки на основі камерної музики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра камерного ансамблю оркестрового факультету

Сучасна соціально-культурна ідентичність та коріння музичної народної україніки на основі камерної музики

Олександра Рукомойнікова

творчий аспірант

Наше сьогодення надсилає молодому поколінню меседжі швидкоплинного бачення збереження фундаментального пласту народної української музики, яка увібрала мужню столітню історію, яскраву і різнобарвну сучасність та незрозумілу і таємну майбутність. Тема народної української музики завжди актуальна, розкриває могутній потенціал можливостей і поєднання інколи непоєднуваного, тому що заснована на історичній пам'яті, етнічній особливості та свободи духу. Народна україніка в музиці, для кожного українця, це вираз гордості та незламності, прагнення свободи та процвітання, приклад доброти і мужності. Важливим і актуальним напрямком музичної творчості, в час стрімкої інформатизації та технічного розвитку є спрямованість сучасного культурного суспільства на збереження національної спадщини і напрямок на посилення українських народних пріоритетів, виховання молодого покоління в дусі свободи та незалежності. Постійна історична пам'ять, її пошана та вивчення яскравих патріотичних подій повинна постійно бути на слуху для майбутнього покоління. В досліджені, шляхом соціально-культурного поєднання народної української музики, на основі опитування проводиться аналіз значимості музичної ідентичності в українському суспільстві. В статті розглянуті методи основ визначення, поєднання та формування народної української музики, структурний аналіз взаємозв'язку народної україніки з сучасністю. Вивчення та аналіз розуміння українським суспільством масштаб і глобальність місії українства перегортає сторінку сьогодення. Переосмислення значимості існування, несення української культури у світ, особливо української музики, як камерної так і народної, актуально і важливо. Україніка піднімає дух народності, загострює необхідність збереження історичної пам'яті для майбутнього покоління.

Ключові слова: народна українська музика, україніка, камерна музика, фольклор.

Aleksandra Rukomoinikova

Creative Graduate Student at the Chamber Ensemble Department of the Orchestral Faculty, Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music

Modern socio-cultural identity and roots of musical folk Ukrainika based on chamber music

Our present sends messages to the younger generation of a fleeting vision of preserving the fundamental layer of Ukrainian folk music, which has absorbed a courageous century-old history, bright and colorful modernity and an incomprehensible and secret future. The theme offolk Ukrainian music is always relevant, reveals the powerful potential of possibilities and a combination of sometimes incongruous, because it is based on historical memory, ethnic characteristics and freedom of spirit. Folk Ukrainian in music, for every Ukrainian, is an expression of pride and indestructibility, the desire for freedom and prosperity, an example of kindness and courage. An important and relevant direction of musical creativity, in the time of rapid informatization and technical development, is the focus of modern cultural society on the preservation of national heritage and the direction of strengthening Ukrainian national priorities, educating the younger generation in the spirit of freedom and independence. Constant historical memory, its honor and the study of bright patriotic events should constantly be heard for the future generation. In the study, through a socio-cultural combination of Ukrainian folk music, an analysis of the significance of musical identity in Ukrainian society is carried out on the basis of the survey. The article discusses the methods of the basics of determining, combining and forming folk Ukrainian music, structural analysis of the relationship offolk Ukrainika with modernity. The study and analysis of the Ukrainian society's understanding of the scale and globality of the mission of Ukrainianness turns the page of today. Rethinking the significance of existence, bringing Ukrainian culture to the world, especially Ukrainian music, both chamber and folk, is relevant and important. Ukrainika raises the spirit of nationality, exacerbates the need to preserve historical memory for the future generation.

Key words: folk Ukrainian music, Ukrainika, chamber music, folklore.

Вступ

Постановка та актуальність проблеми. Сьогодення глобалізації та стрімкого розвитку диктує посилення народної української музики та перетворення камерно-інструментального звучання на сучасний лад, що є першочерговим завданням соціокультурного духовного музичного феномену.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомі внески осмислення та методологічні прийоми музичної концепції опубліковані в фундаментальних публікаціях та творчого матеріалу, збірниках українських народних пісень та мелодій, українських народних дум та історичних славних гімнів. М. Лисенко «Зібрав і у ноти завів» (збірник українських пісень), «Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень», Д. Ревуцький «Українські думи та пісні історичні», К. Квітка «Українські народні мелодії» та багато інших. Найбільший відкритий архів українського пісенного фольклору зберігається в Українській малій енциклопедії та Енциклопедії історії України: Україна-Українці (Рибак Ю.П.) а музична скарбниця висвітлюється у 6-томнику Історії української музики (інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського. Публікації початку нашого століття актуальні і сьогодні, твори А. Іваницького «Хрестоматія з українського музичного фольклору (з поясненнями та коментарями), «Український музичний фольклор» (підручник), А. Сторожук «Українська народна музична творчість: вивчаємо, запам'ятовуємо, зберігаємо» (навчально-методичний посібник), Л. Корній «Історія української музики», А. Гуменюк «Українські народні музичні інструменти», «Фольклоризм в культурі нового тисячоліття: сутність, категорії, тенденції дослідження», Б. Гнидь «Історія вокального мистецтва» (підручник) дають фундаментальну основу знань і навичок та практичну впевненість.

Мета статті і завдання дослідження. Метою статті є визначення народної української музики, концептуалізація та актуалізація історичної спадщини народної музичної україніки. В дослідженні розглядаються на аналізуються твори та композиторські досягнення камерно-інструментального направлення, які сприяли розвитку в минулому та відроджують в сучасності народну музичну культуру, перетворюючи та відновлюючи основні тези історичної пам'яті українців на музичний сучасний лад в нову формацію, в нове розуміння, в нове майбутнє.

Виклад основного матеріалу статті

Співзвучність, душевність та музичність завжди були характерними рисами української народної музики, які сягають від давніх часів славної України до сьогодення. Софія Київська зберігає з 11 століття на своїх фресках, зображення граючих на музичних інструментах музикантів, що свідчить про різнобарвну музико-культурну площину українського народу. Перші музикування мали синкретичний характер - поєднання в єдину композицію поезії, пісні та танцю, що супроводжувалися церемоніями, роботі у полі, ритуалами чи обрядами, відчуваючи магічну силу та важливу роль пісні та інструментів, які згодом ставали виставою виразності мови та почуттів. «Речитація на одному тоні ще без чіткої розміреності інтер- вальних ходів (низхідний глісандуючий рух первісної мелодії близькими, частіше всього, сусідніми звуками) приводить до поступового розширення звукового діапазону: закріплюються кварта і квінта як природні межі підвищення і зниження голосу, а тим самим як опорні для мелодії інтервали і їх заповнення проміжними (вузькими) ходами. Цей процес, що відбувався в найдавніші часи, і був тим джерелом, з якого виникла народна музична культура. Він поклав початок формулюванню музичних систем, які в дальших історичних умовах, унаслідок своєрідності, привели до виникнення національних прикмет музичної мови.» (Сітез.2020). У складних історичних умовах, в епоху визвольних рухів XVI-XVIII століть у народному музикуванні склалися усталені норми піснетворення, формувався особливий колорит та індивідуальність, особлива інтонація і ритм, танцювальний яскравий фольклор. Українська народна музика має давню різнобарвну історію і кожний українець зберігає її і проносить скрізь життя, тому що вона допомагає здолати печаль і скруту, приносить радість і роздуми, надію і щастя.

За останні десятиліття, сучасна наука приділяє увагу глибинному вивченню першоджерела - людині, висвітлюючи соціально-економіко-культурної проблеми, занурюючись в детальний аналіз поведінкових аспектів та нейролінгвістичних вимірювань. Проводячи аналіз народної української музики ми замислились над питанням: А як відносяться українці до народної музики і яка частка вагомості україніки в сучасному суспільстві? Співають українські пісні дома, на свята і як часто? І стає від української музики на душі тепло і спокійно, особливо сьогодні, в складний час для країни?

Народна музика, з часом, почала свій багатовекторний рух, розвиваючи різнобічні направлення: троїста музика (пісенні та танцювальні мелодії на весіллях, святах чи ярмарках у складі скрипки і басолі чи цимбали і бубна), вокальні ансамблі (виконавчий колектив співаків чи музикантів в єдиній гармонії та напрямку) та вокально-інструментальні ансамблі (професійні та самодіяльні гурти). Поруч з розвитком матеріального виробництва, набуває інтерес до духовності та релігійно-традиційно-міфологічної культури, вносячи різнобічні зміни життєвого існування, створюючи передумови неолітичної революції, розвивається і народна українська музика.

Народна українська музика завжди залишається в серці кожного українця. Класифікація народної музики за жанрами грунтується за направленнями комплексного підходу: мелодія і композиція, зміст і текст, час і місце, характер і виразність виконання. Сучасне, трендове направлення: вікове і статеве, в суспільстві наполегливо обговорюється.

Народна музика захоплює більше простору для розкриття потенціалу: релігійна та магічні направлення висвітлюють духовність та моменти невизначеної таємності, патріотичні пісні та музика закликали до бою, боротьбі за справедливість та свободу, яка актуальна на сьогоднішній день для кожного українця, правові (обрядові) займали важливе місце (весілля, поховання), соціально-організаційна, поширена в українському суспільстві (на полі, на святах), історична народна музика, в супроводі з піснею дає великий приклад кобзарства, традиційна народна музика має широкий різноманітний спектр застосування, яка передається із покоління до молодого покоління (колядки, заручини, іменини, тощо).

камерна музика народна україніка

Таблиця 1

Джерело. Створено автором за матеріалами наукової літератури.

Рис. 1. Народна музика. Створено автором за матеріалами дослідження

Фольклорна тема україніки займає особисту роль та значення в камерно-інструментальній музиці, стаючи, в більшості, началом основи розвитку, збагачуючи оркестрову палітру, ускладнюючи мелос, виділяючись особливим колоритом стає рідним і зрозумілим. Риси національного стилю послідовно зберігалися та відточувалися, які характерні тільки для народної музики, які і в області ладу та ритму домінує стереотипність. Ладова організація народної музики пов'язана з ритміоністю: поза ритмічної структури лад не виявляється. Складні взаємостосунки ритмічних та ладових стійких та нестійких звуків знаходяться в основі музичного інтонування як процесу і можуть бути розшифровані тільки в контексті стилістично конкретного мелодичного становлення. Кожна музична культура має свої стилістичні нормативні лади. Лад визначається не тільки по звукоряду, але і супідрядності ступенів, окремих для кожного ладу. Лад, через ритмічно-синтаксичний контекст, виявляється консистенцією музичної структури твору, і тим самим залежить не тільки від ритму, але і від багатоголосся (якщо воно є) а також тембру та манери виконання, в свою чергу виявляючи динаміку ладу. Значення ритму в народній инзиці (фольклор) настільки велике, що помічається тенденція абсолютизувати його, висуваючи ритмо-формули в якості основи творчості. Величезну роль грають короткі ритмо-формули, затверджувані як простим повтором (обрядові та танцювальні мелодії) так і складною поліритмією різного складу. Ритмічні форми багатогранні, осмислюються вони тільки в зв'язку з жанрово- та стилістично-ионкретними явищами. (Рукомойнікова О. Рябінін О. 2021). Всі ці особливості зберігає музична «УКРАЇНІКЛ - що є сукупність чого-небудь, що стосається історії, економіки, культури і т. ін. України». (Словник української мови 1970-1980). Неоціненний скарб народності залишили і постійно поповнюють майстри українського композиторства.

Українська камерно-інструментальна музики увібрала всі стилістичні напрямки інших векторів музичної творчості і зростила велику плеяду українських композиторів, які внесли особистий, свій вклад у розвиток камерної музики України.

В роботі пропонується дослідження впливу народної україніки на формування та аналіз середньо-статистичного сприяння та вподобання музичних стилів населення України, а саме мешканців м. Києва та Київської області, методом багатомірного концептуального аналізу з використанням панельних даних із загального дослідження на тему музичних вподобань українців на 2022 рік. Методологія: кількісне дослідження населення України (м. Київ та Київська обл.). Розмір вибірки: 607 респондентів (жінки - 362 ч. чоловіки - 245 ч.) Дизайн вибірки: письмове опитування-моніторинг та інтернет-тестування було проведено для респондентів віком від 18 років і старше. Метод дослідження: анкетування, інтернет-тестування, письмове анонімне опитування-моніторинг в приміщені і вулиці та опитування вдома у респондентів під гаслом «Крок на зустріч» Термін проведення: липень-листопад 2022 року.

На вибір було запропонований один варіант відповіді.

Табл. 2. Музичні уподобання українців.

Згідно отриманих даних стосовно музичних уподобань українців можна зробити висновки, що народна українська (323 ч.) та українська сучасна (87 ч.) музики стоять у пріоритетах українського суспільства (понад 67%). 10% респондентів цікавить зарубіжна сучасна музика, що розширює діапазон знань європейської культури і прагнення євроінтеграції нації.

Українська народна пісня лунає в різних куточках світу, розкриваючи широту та особистий колорит україніки. Видатний різдвяний твір ХХ століття «Щедрик» в хоровому виконані українського митця Миколи Леонтовича виконують в різних інтерпретаціях (англійський варіант «Carol of the Bells») та культових художніх творах (саундтреках «Гаррі Поттер», «Міцний горішок - 2», «Сам дома» і т.д.) Могутній вірш українського кобзаря Шевченка Т.Г на музику Крижанівського Д. пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» розкриває передранкову природу, бурю на річці, місяць (надія) на небі, символізуючи незламність та свободолюбність української душі. Легендарна поетеса та співачка Маруся Чурай разом з композитором Каттеріно Кавос подарували світу пісню «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» яка лягла в основи десятків драм, повістей та романів (повість «В неділю рано зілля копала» Кобилянська О., роман «Маруся Чурай» Костенко Л.). На слуху сучасного світового суспільства головний державний символ нашої країни - Гімн України (пісня «Ще не вмерла України і Слава і Воля» слова Чубинського П., музика Вербицького М.), як підтримка українського народу у боротьбі на свободу і демократію.

Таблиця 3

Музичні уподобання українців