Стильові особливості сучасної естрадної пісні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра Музичного мистецтва

Мукачівський державний університет

Стильові особливості сучасної естрадної пісні

Сухолова Маріанна Анатоліївна

доктор філософії, доцент



Анотація

У статті досліджено основні досягнення розвитку сучасної естрадної пісні. Проблеми, які стосуються розвитку пісенної естради є предметом вивчення низки наукових праць в Україні. Музичне мистецтво естради є важливою частиною сучасної духовної культури. Інтерпретація стильових течій, інтерес публіки, значна економічна доцільність цього напрямку зумовлюють її актуальність для сьогодення. Важливим підходом до розуміння даного феномену є висвітлення тих чинників, які спричинили його появу та аналіз основних сутнісних рис. Виокремлення причин та специфіки формування музичного мистецтва естради є завданням, вирішення якого має велике музикознавче та виконавське значення.

У процесі дослідження застосовувалися наступні методи: порівняння, систематизації, аналізу, узагальнення досліджуваної проблеми. Дане дослідження трактується основними тенденціями розвитку сучасної естрадної пісні. У розрізі сучасної наукової літератури досліджено проблеми, етапи розвитку означеного феномену. Беззаперечно, естрадна пісня є популярною зараз, проте виникає потреба в поглибленому аналізі мистецтва музичної естради, цілісному вивченні тенденцій розвитку дефініції української сучасної пісні. На сьогоднішній день створено цілком сприятливі умови для розвитку молодих виконавців, а українська естрадна пісня посідає провідні місця в європейському музичному просторі. Проведений аналіз дослідження не вичерпує всіх питань, які стосуються української пісенної творчості. Спостерігаємо формування проблемного поля як естрадного мистецтва взагалі, так і вокальної естради. Дане значення робить актуальним і науково виправданим обрання теми нашого дослідження. Ніхто не стане заперечувати, що дослідження зазначеної тематики можуть бути скеровані на вивчення діяльності окремих сучасних українських естрадних виконавців, їх творчого доробку.

Ключові слова: естрадна пісня; музичне мистецтво, періодизація.

Sukholova Marianna Anatolyivna Doctor of Philosophy, Associate Professor of Music Art, Mukachevo State University, Mukachevo

Style characteristics of modern pop song

Abstract

The article defines the main achievements of the development of modem pop song. Problems related to the development of pop music are the subject of a number of scientific works in Ukraine. Pop music is an important part of modern spiritual culture. The interpretation of stylistic currents, the interest of the public, the significant economic expediency of this direction determine its relevance nowadays. An important approach to understanding of this phenomenon is highlighting the factors that caused its appearance and analyzing the main essential features. Identifying the causes and specifics of the formation of pop music is a task, the solution of which is of great musicological and performing importance.

The following methods were used in the research process: comparison, systematization, analysis, and generalization of the investigated problem. This study is interpreted in terms of the main trends in the development of modern pop songs. Problems and stages of the development of this phenomenon are investigated in the section of modern scientific literature. Undoubtedly, the pop song is popular now, but there is a need for an in-depth analysis of the art of pop music, a holistic study of the trends in the development of the definition of a modern Ukrainian song. At present time quite favorable conditions have been created for the development of young performers and the Ukrainian pop song occupies a leading position in the European musical space. The conducted analysis of the research does not exhaust all the issues refered to Ukrainian song creativity. We are observing the formation of a problematic field of pop art in general, as well as, vocal variety. This value makes the choice of the topic of our research urgent and scientifically justified. No one will deny that research on the mentioned topic can be directed to the study of the activities of individual modern Ukrainian pop artists and their creative contribution.

Keywords: pop song; musical art, periodization.



Вступ

Постановка проблеми. Початок третього тисячоліття складно уявити без естрадної музики. Проникаючи у всі сфери нашого життя вона охоплює собою весь простір. Доступна і легка для великої аудиторії слухачів, популярна музика наповнює їх внутрішній світ новими переживаннями та емоціями. Тож й не виникає питання, що естрадні пісні мають велику популярність у слухачів. Сучасна культурно-мистецька панорама України характеризується паралельним співіснуванням шоу-бізнесу й традиційної української естради.

Актуалізації об'єктивного визначення місця сучасної пісенної естради в національно-культурному просторі присвячено ряд наукових праць представників академічного спрямування та дослідників української естради. Розглянуто питання специфічних рис естради, що входять до її різножанровості та мають місце в інших видах сценічного мистецтва, визначено поле поняття «естрадознавство» як напрямку мистецтвознавства, особливості й загальні динамічні процеси феномену української естрадної пісні в культурному просторі ХХІ століття в дослідженнях О. Гончарової, Н. Дрожинної, Т. Рябухи, О. Сапожник та багатьох інших. Основну увагу необхідно звернути на низку цікавих досліджень культурологічного, музикознавчого напрямків, у яких визначено тенденції розвитку, важливі узагальнення принципів нового бачення історії вітчизняного естрадного мистецтва (М. Мозговий, Л. Прохорова, В. Тормахова, О. Шевченко та ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Українська музикознавча наука, порівняно недавно почала вивчати питання, пов'язані з естрадою взагалі, і естрадною піснею. Зокрема, осмислення досліджуваного феномену перебуває в полі зору багатьох сучасних українських науковців. А саме цікавими є розвідки М. Макаренко, М. Мельник, М. Мозговий, Ю. Панасьє, B. Плахотнюк з проблеми етнокультурології естради, з галузі джазу, рок- і фанк- стилістики (Є. Андрєєв, Є. Воропаєва, В. Конен, В. Симоненко; спеціалізовані праці, присвячені музичній естраді, зокрема її основному жанру - естрадній пісні (Н. Дрожжина, Л. Кадцин, О. Колубаєв, Я. Левчук); дослідження історії вокального мистецтва, джазу, форм музикування, музичної імпровізаії (Є. Антонець, Б. Асаф'єв, Є. Барбан, М. Бессонов, C. Бірюков, В. Васіна-Гроссман, Ю. Верменич); феномен жанру, стилю, стилістики в музиці, музичної форми, музичної інтерпретації (М. Арановський, Т. Вєркіна, В. Конен, М. Лобанова, Є. Маркова, М. Михайлов).

Не залишаємо поза увагою дисертаційні дослідження Т. Рябухи [4], (присвячене вивченню витоків та інтонаційних складових сучасної української естрадної пісні), Я. Курганова [4] (вивчає проблеми, пов'язані із естрадно-вокальним виконавством на сучасному етапі), І. Бобула (дослідження стильової конотації вокально-естрадного виконавства в Україні кінець ХХ - початку ХХІ століття)[1], М. Мозгового (інтеграція української естради у світовий простір) [2], В. Овсяннікова (розвиток популярної музичної культури кінця ХХ - початку ХХІ століття) [3], Т. Самаї (вокальне мистецтво естради як чинник культурного життя України другої половини ХХ - початку ХХІ століття) [5], В. Тормахової (аналіз різноманітних форм автентичного фольклору, в результаті якого виникає такий напрям, як World Music) [6], О. Шевченко(узагальнює розуміння про популярну музику та виділяє наступні мистецькі явища: джаз, поп-музика, авторська пісня, рок-музика та традиційна естрадна пісня) [9], Н. Дрожжина(технології естрадної пісні) [10], О. Хижко[11] (методика викладання естрадного співу).

Мета - дослідження основних чинників сучасної естрадної пісні та окреслення етапів її розвитку.



Виклад основного матеріалу

естрадна пісня

У ході дослідження доцільно звернутися до трактування феномену естрадна пісня. Відтак, у дослідженні І.Бобул знаходимо трактування означеного явища, а саме «естрадний пісня - центральна ланка у досить довгому ланцюгу художньої комунікації, що починається зсередини вокальної культури, як соціоісторичного та національно-стильового феномена, та веде до індивідуальної авторської творчості та окремих композицій, відтак до конкретних текстових умов здійснення специфічних завдань естрадного мистецтва» [7. С.23].

Естрадна пісня один з найпопулярніших видів професійного виконавства. Без неї важко усвідомити значущість багатьох сценічних жанрів таких як театральна вистава чи естрадне ревю. Розуміння феномена естрадної пісні вимагає вивчення та осмислення особливостей її виникнення, розвитку в системі духовної культури нації, трансформації естетичних запитів та проблем мистецького життя. Сьогодні, коли культурологічна ситуація постійно змінюється, ми мусимо поглянути на жанр естрадної пісні з точки зору розвитку її основних художніх тенденцій, творчого потенціалу та її відповідності до потреб сучасної публіки.

Цікавим на нашу думку є дослідження І. Калиниченка, М. Мозгового Відповідно до свого змісту науковці звертають увагу на розвиток української естрадної пісні, виокремлюють декілька періодів. З цього приводу М. Мозговий [7] запропонував наступну періодизацію розвитку естрадної пісні:

I період (1962 - 1969 рр.) - становлення естрадної та біт - музики в Україні.

Даний період представлений такими корифеями як О. Білаш, П. Майборода та І. Шамо. Паралельно починається мистецька діяльність молодих композиторів Б. Буєвського, А. Пашкевича, С. Сабадаша. Естрадні пісні виконувалися під акомпанемент оркестру (естрадного, естрадно- симфонічного, народних інструментів). Лейтмотив перших українських естрадних пісень містив мотиви любові до рідного краю, до матері, а також, любовна лірика. До найвідомішими пісень означеного періоду української естради можемо віднести: «Пісня про рушник», «Два кольори», «Черемшина», «Чорнобривці», «Летять, ніби чайки», «Києве мій», «На долині туман», «Марічка», «Степом, степом». Вважаємо за доцільне назвати видатних виконавців становлення української естрадної пісні даного періоду Д. Гнатюк, М. Кондратюк, Ю. Гуляєв, К. Огнєвий, Д. Петриненко, А. Мокренко, О. Таранець, М. Скорик, які вважаються основоположниками подальшого розвитку цього феномену.

II період (1969 - кінець 70-х рр.) - зростання професіоналізму музикантів, формування українських вокально-інструментальних ансамблів. Характерною ознакою цього періоду є активна індивідуалізація творчості композиторів, значним пошуком в їхній творчості нових прийомів та засобів виразності, наслідком чого стало розширення пісенного діапазону, включення творів нових жанрів (від аранжувань народних пісень до появи справжніх шлягерів). Найяскравішими постатями цього періоду є композитори В. Івасюк, І. Поклад. Не заперечуємо, що найбільш популярними естрадними співаками цього періоду є В. Зінкевич, Н. Яремчук, С. Ротару.

Доцільно згадати такі найвідоміші пісні означеного періоду, як: «Водограй», «Червона рута», «Чарівна скрипка», «Три дороги», «Водограй», «Гай, зелений гай», «Стожари», «Смерекова хата». «Мій рідний край», «Моя любов, моя земля», «А ми у двох».

III період (1980 -1986 рр.) - виникнення перших рок-груп.

Досліджуваний період розвитку української естрадної пісні відзначився швидкою комерціалізацією концертної діяльності, наслідком якої стали підвищення вимог до візуального компоненту концертів, поява нових видів електронних музичних інструментів, а потреба в обміні досвідом спричинила значне розширення фестивально - конкурсного руху в естрадній сфері. В цей період на естраді з'являються В. Білоножко, І. Бобул, М. Гнатюк, А. Кудлай, Л. Сандулеса, В. Удовиченко. Величезною популярністю користувалися й вокально-інструментальні ансамблі «Смерічка», «Кобза», «Водограй», «Світязь», «Арніка».

IV період (1986 - 1990 рр.) - формування української національної самобутньої естради. Даний період становлення української естрадної пісні визначився тим, що її основні жанри інтерпретувалися різновидами музично- естрадних стилів (рок та його різновиди, джазові твори та аранжування, поп- жанри, обробки фольклору та ін.). В українській естраді вони представлені зразками творів шлягерного типу, які органічно випливають із відповідних традицій європейської загалом (диско, рок-н-ролу, деяких різновидів танців) та української, зокрема, популярної музики. Популярними митцями цього періоду були О. Злотник, О. Гавриш, Г. Татарченко, Л. Попернацький, В. Корепанов, М. Гаденко, М. Мозговий, П. Дворський. Найвідоміші виконавці - В. Зінкевич, І. Бобул, П. Дворський, Л. Сандулеса, Р. Кириченко, А. Кудлай, О. Білозір, Н. Шестакова, Н. Шестак, П. Зібров.

V період (з 1991 р. - до наших днів) - перспективний розвиток української пісенної естради [7. С. 53].

П'ятий період розвитку естрадної пісні на Україні виділяється прагненням її представників якомога тісніше інтегруватися у світовий ринок шоу-бізнесу і стрімко адаптуватися до нових, ринкових відносин. Цей процес супроводжується становленням самодіяльних авторів і виконавців авторської пісні, формуванням клубів та театрів мистецької молоді, з яких згодом вийшли талановиті естрадні музиканти й поети. Особливо важливо те, що українська естрадна пісня в контексті історичних подій кінця ХХ ст. у її образно-тематичному, структурно-функціональному єднанні, а також в суспільному сприйнятті жанру відіграла вагому роль у формуванні національної гідності та свідомості українців, стала чинником світоглядного масштабу. Найбільш популярними виконавцями сьогодення є О. Пономарьов, З. Огнєвич, Р.Лижичко, Т. Кароль, М. Бурмака, І. Білик, Н. Могилевська.

Вважаємо за доцільне звернути увагу на класифікацію розвитку естрадної пісні у дослідженнях Н. Дрожжиної, де авторка виділяє чотири етапи:

1. Сер. XIX - поч. XX ст. - «передестрадний період».

2. 20-50-ті рр. ХХ ст. - період професіоналізації.

3. Кінець 50-х - 80-ті рр.ХХ ст. - період епохи протесту і комерціалізації.

4. 90-ті рр. ХХ ст. - теперішній час - період глобалізації. [9].

На думку В. Одкидач, «естрада стала не просто наймасовішим із мистецтв, а й невід'ємною частиною нашого життя» [12]. А.Оноровський, Г.Цап вважають, що зміни, які відбулися в естрадному мистецтві привели до «виникнення раніше не існуючого соціокультурного утворення - звучного, озвученого, «омузикаленого» соціуму» [13].

Науковець В. Откидач [12] «особливою віхою -- “золотим століттям” естради -- вважається період кінця 50-х -- початку 60-х рр., коли визначилися яскраві виконавські особистості. А саме: Е. Рознера, О. Лундстрема,

Л. Утьосова (музичному плані - джаз); К. Шульженко (вокальне мистецтво); Л. Русланова (жанр народної пісні).

Із вище визначеного, можемо стверджувати, що розвиток естрадної пісні, формування її як культурно-мистецького феномену припадає на епоху модернізму, а становлення її теоретичних засад, художньої специфіки - постмодернізм.

Сучасний розвиток естрадного пісні визначається глобалізаційними змінами на пострадянському культурному просторі та зародженням вітчизняного шоу-бізнесу. Українські артисти у цей час отримали можливість творити, базуючись на національних культурних традиціях без стороннього диктату. А починаючи з 2000-них років українську естрадну сцену можна назвати шоу-бізнесом. У цей час основними ознаками естради стали комерціалізація, поява яскравих образів, цікавих шоу і нестандартних підходів для завоювання уваги слухача, що свідчить про розвиток менеджменту і розвитку креативної індустрії.

Сучасна естрадне пісня орієнтується на найширшу аудиторію і спирається насамперед на майстерність виконавців, з їхньою технікою перевтілення, вмінням створювати лаконічні засоби та ефектну постановку. А вітчизняні артисти відкрили нашу країну світу, здобувши популярність за кордоном, створюють міжнародний імідж України.

Цінною працею у сфері означеного феномену є дослідження В. Зайцева «Режисура естради та масових видовищ», в якій уточнюється низка аспектів наукового пошуку. На думку вченого жанровий арсенал сучасної естради, такий же різноманітний та величезний, як і само сценічне мистецтво. У процесі дослідження автор виокремлює 4 групи жанрів, що використовують на естраді:

I. Розмовні жанри: конферанс, інтермедії, художнє слово, естрадні монологи, сценки, мелодекламації, фейлетони, пародії, скетчі, буріме, мікромініатюри (інсценовані анекдоти) тощо.

II. музичні жанри: вокальний - пісня (в різних її модифікаціях - народна, естрадна, бардівська), міські та циганські романси, балади, куплети, музичні фейлетони, музичні пародії;

б) інструментальний - оркестрові номери, інструментальні п'єси тощо;

III. хореографічні жанри: танець (народний, характерний, естрадний, степ тощо);

IV. Оригінальні жанри: звуконаслідування, ляльки, венерологія (черевомовлення), тантамореска, акробатика, гімнастика, пантоміма, фокуси, художній свист, імітація (або звуконаслідування), жонглювання, клоунада, а також інші циркові та спортивні номери» [14].

З розвитком телекомунікацій широкого розповсюдження отримали інші жанри естрадного мистецтва. Відтак, виступи Штеселя Юрій Тимошенко та Єфіма Березіна, які працювали в розмовному жанрі визначались популярністю серед населення країни. А залучення церкових номерів підтримало сталу традицію естрадного мистецтва і вивело його на доволі новий рівень, як приклад виступи ілюзіоніста Арутюна Акопяна. [15].

На противагу вищезазначеному Самая Т. у дисертаційному «Вокальне мистецтво естради як чинник культурного життя України другої половини ХХ - початку ХХІ століття» [5], враховуючи різноманіття форм та жанрів естрадного мистецтва класифікує їх наступним чином:

I. Концертна естрада, що поєднала різножанрові виступи на естрадних площадках.

II. Театральна естрада (вистави театру малих форм, мюзик-холу, шоу-програм, арт-проектів, скетч-шоу та ін.).

III. Святкова естрада (фестивалі, карнавали, маскаради, свята на стадіонах, церемонії нагородження, тощо).

YV. Телевізійна естрада (шоу проекти, талант-шоу, комік-шоу)» [5].

У дисертаційному дослідженні «Витоки та інтонаційні складові української пісенної естради» Н.Рябухи, знаходимо наступні види жанрової стилістики:

- естрадно-романсова (В. Гришко, О. Пономарьов, І. Білик, В. Козловський, С. Вакарчук, Т. Кароль);

- поп-шлягерна (І. Дорн, С. Лобода, В. Брежнєва, О. Вінницька, М. Барських, С. Ротару, З. Огневич, Руслана, А. Приходько, Алекса, Н. Мейхер, Альоша, Лама, О. Полякова, Н. Могилевська, А. Лорак, А. Сєдакова, Ассія Ахат, Sony, Tarabarova, Masha Go Ya, Lily, Гайтана, Д. Клімашенко, Є. Власова, К. Бужинська, М. Собко, Міла Нітіч, П. Зібров, Еріка, Юлія Войс, Ж. Фокін);

- естрадно-джазова (Джамала, Лаура Марті, Крістіна Марті, Юлія Рома); фолк-естрадна (Ілларія, Т. Матвієнко, Н. Матвієнко, Іванка Червінська);

- шансон (О. Віннк, І. Зіновська, В. Данилюк, Т. Дьяченко, С. Піскун, Є. Дашин, Д. Гольцов) [16].

Незважаючи на різноманіття жанрів та різновидів, естрадне мистецтво має внутрішню структуру, яка склалась під впливом соціальних та історичних факторів в основі яких були покладені загальні принципи.

У дослідженнях Е. Рибакова цінним є те, що процес навчання естрадного співу, крім занять з вокалу, передбачає засвоєння жанрових настанов театральних різновидів - мюзиклу, шоу-програми, звідси й різних видів пластики, сценічного руху, хореографічних постановок та танцювальних фігур. Дослідниця порушує питання музично-стильової єдності естрадного мистецтва, у зв'язку з цим звертаючись до пісенних форм та опрацьовуючи питання вокально-виконавської естрадної техніки - як такої, що має специфічні ознаки та потребує спеціальної підготовки, є дуже важливою тому, що від особи вокаліста на пісенній естраді перш за все залежить її художня успішність, естетичний ценз та соціально-виховне значення. Методологічний аналіз роботи дозволив виокремити такі аспекти естрадного співу, як специфічне звукоутворення (у тому числі мікрофонними засобами), узгодження образної уяви та способів подання звуку, організація півчого дихання та відповідних м'язових рухів, вироблення артикуляційної рівності, водночас виразності звучання голосу за всіма його регістровими можливостями, тобто у повному діапазоні, формування правильної вимови, у тому числі словесної дикції, що дозволяє ясно доносити пісенний текст у єдності його музичної та поетичної сторін.

Науковиця вважає, що потрібно включати до комплексу методичних установок при вивченні вокального естрадного виконавства, це експресивно- сугестивні чинники художнього діяння, серед яких провідними є музичні, а тому й особистісно стильові співацькі, тісно пов'язані з рівнем емоційно- психологічної зрілості виконавця, його індивідуальною почуттєвою культурою та його артистичною поведінкою, що передбачає застосування жестикуляції, міміки, різних тілесних рухів, іншої зовнішньої атрибутики.

І. Сахнова у дисертаційному дослідженні «Вокальне навчання майбутніх фахівців музичної естради у вузах культури і мистецтв» досліджуючи проблематику естрадної вокальної творчості у педагогічному аспекті, зауважує на відносній молодості та новизні естрадної освіти, вважає найсуттєвішим її синтетичну основу, якісні естетичні та художні показники, серед яких виділяється парність «легкість - серйозність» як несиметричні жанрово-стильові виміри, відзначається їх конститутивна важливість [18].

Здійснивши ретроспективний аналіз низки науковців Ю. Дмітрієв, С. Клітін, Є. Кузнєцов, Є. Уварова нами узагальнено наступні методологічні принципи естрадного мистецтва, які є універсальними для усіх його жанрів.

- відкритість естради базується на активному діалозі артиста з глядацьким залом;

- легкість окреслює специфіку сприйняття естрадного твору, що не потребує попередньої підготовки глядача.

- синтетичність обумовлює поєднання в естрадному номері елементів різних видів мистецтв;

- лаконізм передбачає високу концентрацію змісту у творі;

- імпровізаційність є креативною складовою сценічної поведінки артиста естради, його відкритістю на ту чи іншу реакцію аудиторії;

- мобільність передбачає здатність артиста до здійснення сценічної діяльності за будь-яких умов (професійна мобільність) та оперативне реагування на запити суспільства (соціальна мобільність);

- індивідуальність артиста виявляється у постійному пошуку оригінальності, самобутності, індивідуальної виконавської манери, власного сценічного образу» [19].



Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, констатуємо, що виконавська особистість, яка реалізується в естрадному співі, виявляє мовний тезаурус пісенної естрадної жанрової сфери. Творчий успіх естрадного виконавця залежить від того, наскільки вдалим є відтворення загальних соціальних ідеалів, наскільки актуальною є форма їх індивідуальної презентації. Тому виникають, семантично сталі союзи між авторам текстів та музики пісень і їх виконавцями, власне, дана триєдність авторського естрадно-пісенного складу є вже системною конститутивною рисою вітчизняного естрадного пісенного мистецтва.

Таким чином, становлення української естрадної пісні відбувається у руслі професіоналізації кадрів традиційних жанрів та запозичення деяких видів західного масового мистецтва. Можна констатувати посилення тенденцій жанрової диференціації репертуару, стимулювання синтезу різноманітних видів мистецтва у зв'язку із суспільними потребами специфічної музично-виконавської діяльності. Важливою рисою розвитку сучасної вітчизняної естрадної пісні є її дедалі тісніша взаємодія зі світовим ринком шоу-бізнесу з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі.

Дослідження української естрадної пісні, здійснення жанрових, стильових вимог потребує значної збиральної, синтезуючої та перетворюючої праці, метою якої є вдале художньо-цілісне моделювання стильових прикмет різних виразових музичних систем, з їх зумовленістю різними субкультурами, тобто з врахуванням складних стилістичних посилань та змістових асоціацій, з відбором саме тих етичних та образних рішень, які відповідають позитивній колективній програмі існування людини - в межах та в контексті глобалізованої світової культури. Інакше кажучи, треба віднайти нові виправдання та пояснення стереотипізації людського життя як способу вирівнювання та узгодження людських екзистенцій, їх примірювання та примирення, поза якими звичайний хід людського буття є неможливим. Тому значення естрадної пісні суспільна роль її у системі масово-популярної академічної культури є надзвичайно високими. Власне, нова академізація, поглиблена освітня професіоналізація естрадного співу, розширення авторських можливостей естрадних музикантів спрямовані саме до очікуваного підйому шлягерної практики як до сфери цілісного позитивного музично-естетичного впливу на суспільну національну свідомість.



Література

1. Бобул І. Жанрові форми та стильові конотації вокально-естрадного виконавства в музичній культурі України кінця ХХ - початку ХХІ століття: автореф. дис.... канд. мистецтвознавства: 26.00.01. Київ, 2018. 23 с.

2. Мозговий М. П. Становлення і тенденції розвитку української естрадної пісні: дис.... канд. мистецтвознавства: 17.00.01. Київ, 2007. 175 с.

3. Овсянніков В. Український поп-рок у контексті розвитку популярної музичної культури кінця ХХ - початку ХХІ століття: дис.... канд. мистецтвознавства: 26.00.01. Київ, 2019. 196 с.

4. Рябуха Т. Витоки та інтонаційні складові української пісенної естради: автореф. дис.... канд. мистецтвознавства: 17.00.03. Харків, 2017. 20 с.

5. Самая Т. Вокальне мистецтво естради як чинник культурного життя України другої половини ХХ - початку ХХІ століття: дис.. канд. мистецтвознавства: 26.00.01. Київ, 2017. 199 с.

6. Тормахова В. Українська естрадна музика і фольклор: взаємопроникнення і синтез естради: автореф. дис.. канд. мистецтвознавства. Київ, 2007. 19 с.

7. Бобул І. Жанрові форми та стильові конотації вокально-естрадного виконавства в музичній культурі України кінця ХХ - початку ХХІ століття: дис.... канд. мистецтвознавства: 26.00.01. Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ. 2018. 219 с.

8. Шершова Т. В. Культурна пам'ять як чинник формування національної ідентичності (на матеріалах народно-пісенних практик Полтавщини): дис.... док. філософії: 034 - культурологія. НАКККіМ. Київ, 2021. 241 с.

9. Шевченко О. Українська сучасна популярна музика: витоки та проблематика (1920-1990 рр.): автореф. дис.... канд. мистецтвознавства. Київ, 2010. 20 с.

10. Дрожжина Н. В. Вокальне виконавство в системі музичного мистецтва естради: автореф. дис.... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 - 185 Музичне мистецтво. Харків. держ. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського. Харків, 2008. 16 с.

11. Хижко О. Формування навичок естрадно-джазового музикування у студентів музичних училищ: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.02 - теорія і методика музичного навчання. Київський національний університет культури і мистецтв. Київ, 2009. 23 с.

12. Откидач В. Естрадний спів і шоу-бізнес: навч.-метод. посібник. Вінниця: Нова Книга, 2013. 368 с.

13. Ороновський А. І., Цап Г. В., Ороновська Л. Д. Окремі аспекти розвитку української естрадної пісні у постколоніальний період кінця ХХ - початку ХХІ століття. Мистецтвознавчі записки: зб. наук. праць. 2021. Вип. 40. С. 145-152.

14. Зайцев В. Режисура естради та масових видовищ: навч. посібник. Київ: Дакор, 2006. 252 с.

15. Самая Т. В. Естрадознавство - наука про естрадне мистецтво. АРТ- платФОРМА: наук. альманах. Київ: КМАЕЦМ, 2020. Вип. 1. С. 318-336.

16. Рябуха Т. М. Витоки та інтонаційні складові української пісенної естради: автореф. дис.... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 - музичне мистецтво. Харків, 2017. 20 с.

17. Рыбакова Е. Развитие музикального искусства эстрады в художественной культуре России: автореф. дис.... доктора культурологии. Санкт-Петербург, 2007. 42 с.

18. Сахнова И. Вокальное обучение будущих специалистов музыкальной эстрады в вузах культуры и искусств: дисс.... канд. педаг. наук. Москва, 2008. 238 с.

19. Деркач С. Різновиди та жанри мистецтва естради. Грааль науки. 2021. № 1.С. 554-556. URL: https://www.researchgate.net/publication/349717866_RIZNOVIDI_TA_ZANRI_MISTECTVA_ESTRADI.



References

1. Bobul, I. (2018). Zhanrovi formy ta stylovi konotatsii vokalno-estradnoho vykonavstva v muzychnii kulturi Ukrainy kintsia XX - pochatku XXI stolittia [Genre forms and stylistic connotations of vocal pop performance in the musical culture of Ukraine at the end of the 20th - beginning of the 21st century]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

2. Mozghovyi, M. P. (2007). Stanovlennia i tendentsii rozvytku ukrainskoi estradnoi pisni [Formation and development trends of Ukrainian pop song]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

3. Ovsiannikov, V. (2019). Ukrainskyi pop-rok u konteksti rozvytku populiarnoi muzychnoi kultury kintsia XX - pochatku XXI stolittia [Ukrainian pop-rock in the context of the development of popular music culture of the late 20th - early 21st centuries]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

4. Riabukha, T. (2017). Vytoky ta intonatsiini skladovi ukrainskoi pisennoi estrady [Origins and intonation components of the Ukrainian pop song]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

5. Samaia, T. (2017). Vokalne mystetstvo estrady yak chynnyk kulturnoho zhyttia Ukrainy druhoi polovyny XX - pochatku XXI stolittia [Pop vocal art as a factor in the cultural life of Ukraine in the second half of the 20th - beginning of the 21st century]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

6. Tormakhova, V. (2007). Ukrainska estradna muzyka i folklor: vzaiemopronyknennia i syntez estrady [Ukrainian pop music and folklore: interpenetration and synthesis of pop music]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

7. Bobul, I. (2018). Zhanrovi formy ta stylovi konotatsii vokalno-estradnoho vykonavstva v muzychnii kulturi Ukrainy kintsia XX - pochatku XXI stolittia [Genre forms and stylistic connotations of vocal pop performance in the musical culture of Ukraine at the end of the 20th - beginning of the 21st century]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

8. Shershova, T. V. (2021). Kulturna pam'iat yak chynnyk formuvannia natsionalnoi identychnosti (na materialakh narodno-pisennykh praktyk Poltavshchyny) [Cultural memory as a factor in the formation of national identity (on the materials of folk song practices of the Poltava Region)]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

9. Shevchenko, O. (2010). Ukrainska suchasna populiarna muzyka: vytoky ta problematyka (1920-1990 rr.) [Ukrainian modern popular music: origins and problems (19201990)]. Extended abstract of candidate 's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

10. Drozhzhyna, N. V. (2008). Vokalne vykonavstvo v systemi muzychnoho mystetstva estrady [Vocal performance in the system of pop music art]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

11. Khyzhko, O. (2009). Formuvannia navychok estradno-dzhazovoho muzykuvannia u studentiv muzychnykh uchylyshch [Formation of pop-jazz music-making skills among students of music schools]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

12. Otkydach, V. (2013). Estradnyi spiv i shou-biznes [Pop singing and show business]. Vinnytsia: New Book [in Ukrainian].

13. Oronovskyi, A. I., Tsap, H. V., & Oronovska, L. D. (2021). Okremi aspekty rozvytku ukrainskoi estradnoi pisni u postkolonialnyi period kintsia XX - pochatku XXI stolittia [Certain aspects of the development of Ukrainian pop song in the post-colonial period of the late 20th - early 21st centuries]. Mystetstvoznavchi zapysky -Art history notes, 40, 145-152 [in Ukrainian].

14. Zaitsev, V. (2006). Rezhysura estrady ta masovykh vydovyshch [Direction of pop and mass spectacles]. Kyiv: Dakor [in Ukrainian].

15. Samaia, T. V. (2020). Estradoznavstvo - nauka pro estradne mystetstvo [Pop science is the science of pop art]. ART-platFORMA - ART PLATFORM, 1, 318-336 [in Ukrainian].

16. Riabukha, T. M. (2017). Vytoky ta intonatsiini skladovi ukrainskoi pisennoi estrady [Origins and intonation components of the Ukrainian pop song]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

17. Rybakova, E. (2007). Razvytye muzykalnoho yskusstva estrady v khudozhestvennoi kulture Rossyy [The development of musical pop art in the artistic culture of Russia]. Extended abstract of Doctor's thesis. Saint Petersburg [in Russian].

18. Sakhnova, Y. (2008). Vokalnoe obuchenye budushchykh spetsyalystov muzykalnoi estrady v vuzakh kultury y yskusstv [Vocal training of future music stage specialists in universities of culture and arts]. Candidate's thesis. Mosscow [in Russian].

19. Derkach, S. (2021). Riznovydy ta zhanry mystetstva estrady [Varieties and genres of pop art]. Hraal nauky - The grail of science, 1, 554-556. Retrieved from:

https://www.researchgate.net/publication/349717866_RIZNOVIDI_TA_ZANRI_MISTECTVA_ ESTRADI [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...