Фортепіанний спадок у творчості Б. Лятошинського: аспекти теоретичного осмислення

Размещено на http://www.allbest.ru

Фортепіанний спадок у творчості Б. Лятошинського: аспекти теоретичного осмислення

Гмирін Павло Олександрович,

аспірант кафедри музикознавства, композиції та виконавської майстерності Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки

Метою статті є висвітлення результатів теоретичних досліджень фортепіанного спадку в творчості Б. Лятошинського. Методи дослідження: узагальнення та систематизації літератури з проблеми дослідження; історико-хронологічний; структурно-функціональний для аналізу стильових та стилістичних закономірностей художнього методу Б. Лятошинського; композиційно-драматургічний, обумовлений необхідністю осмислення ключових засад щодо організації музичного і образно-емоційного процесу; інтерпретаційний, пов'язаний із завданням розкриття виконавської специфіки фортепіанних творів композитора. Наукова новизна полягає у систематизації наукової інформації щодо фортепіанного спадку в творчості Б. Лятошинського; аналізі композиторського письма відповідно до певних етапів творчості; дослідженні виконавської специфіки фортепіанних творів. Висновки. Розглянуто фортепіанні твори Б. Лятошинського відповідно до етапів творчості - ранній, зрілий та пізній періоди. Проаналізовано виконавську специфіку деяких фортепіанних творів композитора. Встановлено, що в творчості Б. Лятошинського стильовою опорою є пізньоромантична основа, в підґрунті якої проявляють свої якості сучасні тенденції романтичного імпресіонізму, символізму та експресіонізму. Композитор спирався не тільки на західноєвропейську культуру, а також велику увагу приділяв звертанню до національної української культури. Переосмислення романтичних традицій в музиці Б. Лятошинського призвело до появи сучасного пізньоромантичного та неоромантичного полістильового концепту в українській фортепіанній музиці. Перспективним напрямом розвитку наукової проблематики вбачаємо подальше дослідження виконавського потенціалу фортепіанних творів Б. Лятошинського та представників його школи.

Ключові слова: Борис Лятошинський, фортепіанна творчість, українська музика, композиторський стиль, полістилізм, імпресіонізм, символізм, експресіонізм, неоромантизм.

Hmyrin Pavlo, recipient of the educational and creative level "Doctor of Arts", Senior teacher of the special piano department in the Dnipropetrovsk Academy of Music named after M. Glinkа.

Piano inheritance in the creative output of B. Liatoshynskyi: aspects of theoretical reflection

The purpose of the article is to highlight the results of a theoretical study of the piano inheritance in the works of B. Liatoshynskyi. Research methods: generalization and systematization of the literature on the research problem; historical and chronological; structural and functional for the analysis of the stylistic regularities of the artistic method of B.

Liatoshynskyi; compositional and dramaturgical, due to the need to understand the key principles regarding the organization of the musical and visual-emotional process; interpretive, related to the task of revealing the performance specifics of the composer's piano works. The scientific novelty is in the research of the performance potential of B. Liatoshynskyi's piano works; systematization of scientific information about the piano inheritance in the composer's work. Conclusions. The piano works of B. Liatoshynskyi are considered according to the stages of the art activity - early, mature and late periods. The performance specifics of some of the composer's piano works are analyzed. It has been established that in the work of B. Liatoshynskyi, the stylistic support is the late romantic basis, in the foundation of which the modern trends of romantic impressionism, symbolism and expressionism manifest their qualities. The composer relied not only on Western European culture, but also paid great attention to the appeal to national Ukrainian culture. The rethinking of romantic traditions in the music of B. Liatoshynskyi led to the emergence of the modern late- romantic and neo-romantic polystyle concept in Ukrainian piano music. We see the further research of the performance potential of B. Liatoshynskyi's piano works and representatives of his school as a promising direction for further scientific researches.

The key words: Borys Liatoshynskyi, piano work, Ukrainian music, composer's style, polystylism, impressionism, symbolism, expressionism, neo-romanticism.

Постановка проблеми. Борис Миколайович Лятошинський є однією з найвидатніших постатей в українській музиці, митцем європейського масштабу. Велич його композиторської творчості досі до кінця не усвідомлена на векторі історії української та європейської духовних традицій. Рівень новаторства, якість музичної мови, а ще - закоріненість у своїй і європейській культурі робить Бориса Миколайовича Лятошинського фундаментальною постаттю вітчизняного музичного мистецтва. Центральне місце у творчості композитора посідають симфонічні твори, що обумовлюється масштабністю його композиторського мислення. Фортепіанній музиці належить значне місце у творчій спадщині Б. Лятошинського, адже фортепіано, маючи величезний спектр можливостей як партитурний інструмент може виразити значний пласт композиторських задумів. Фортепіанна творчість Б. Лятошинського віддзеркалює яскравий композиторський стиль і постає як цілісно організована система музично-виражальних засобів, принципів формотворення та композиційних структур. Виразником стильової спрямованості фортепіанної творчості митця є полістилізм - взаємодія романтизму, імпресіонізму, символізму, експресіонізму та неоромантизму. Б. Лятошинський писав фортепіанну музику упродовж майже всього свого життя; вона цікава втіленням характерних тенденцій того часу, стилістичних особливостей музичної мови композитора, проявом самобутності його музичного мислення.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення мистецького спадку Б. Лятошинського з позиції тенденцій розвитку української фортепіанної музики. Аналіз виконавського потенціалу фортепіанної творчості композитора та його школи дає можливість скласти широку культурно-історичну панораму становлення фортепіанної української музики ХХ ст.

Мистецька школа Б. Лятошинського справила значний вплив на культурний ландшафт України ХХ століття, незважаючи на складні умови, в яких довелося творити композитору. Індивідуальний стиль у фортепіанній та камерно-інструментальній творчості постає як цілісно організована система музично-виражальних засобів та елементів авторської мови, принципів формотворення та композиційних структур. Творчість Б. Лятошинського та його послідовників стала скарбницею національної культури, що віддзеркалює художні досягнення вітчизняних авторів в широкому жанровому колі, великий пласт якої складає фортепіанна спадщина.

Огляд літератури. У науковій літературі розкриваються педагогічні, соціокультурні, просвітницькі й виконавські аспекти діяльності Б. Лятошинського (М. Копиця [7], Л. Грабовський [4], Є. Станкович [9] та інші). Дослідниками також вивчались стилістичні подібності фортепіанної та камерно-інструментальної творчості Б. Лятошинського та В. Косенка (С. Зандрок [5]; Ж. Хурсіна [16]), споріднені та відмінні риси творчих індивідуальностей Б. Лятошинського та М. Лисенка (О. Таранченко [14]), здійснювався порівняльно-типологічний аналіз музичної творчості Б. Лятошинського та О. Скрябіна (Т. Тонкаль [15]), виявлялися типологічні елементи стильових впливів у музиці Б. Лятошинського та Д. Шостаковича (Д. Канєвська [6]), провадилася порівняльна типологія особистостей О. Лятошинського та Ф. Шопена в аспекті розгляду ладогармонічної системи (О. Марценківська [11]), компаративне співставлення фортепіанних циклів "Відображення" ор. 16 Б. Лятошинського та Чотири прелюдії ор. 5 І. Белзи (О. Берегова [2]).

Незважаючи на широкий спектр досліджень, в більшості робіт увагу зосереджено на порівняльно-типологічному аналізі, зокрема, на виявленні споріднених та відмінних ознак творчої спадщини Б. Лятошинського. Водночас, поза увагою дослідників залишається питання саме фортепіанного спадку в творчості композитора.

Мета статті - представити і критично осмислити результати теоретичних досліджень фортепіанного спадку в творчості Б. Лятошинського.

Об'єкт дослідження - фортепіанний спадок у творчості Б. Лятошинського.

Предмет дослідження - музикознавчі роботи українських науковців, присвячені фортепіанній творчості Б. Лятошинського.

Виклад основного матеріалу. І. Белза - учень, друг і соратник композитора - зазначав, що Бориса Миколайовича Лятошинського з ранніх років приваблювала фортепіанна музика, вивченню якої він віддавав багато часу. Твори різної складності він уже у студентські роки вільно читав з листа. Ще в роки навчання у Житомирській гімназії він написав багато п'єс для фортепіано, які до нас, на жаль, не дійшли. Однак відомо, що автор виконував їх публічно і що в одному з відкритих концертів прозвучав написаний юнаком Квартет для фортепіано, скрипки, альта та віолончелі, в якому партія фортепіано виділялася емоційним наповненням та багатою фактурою [3, 125.].

Спадок фортепіанної літератури композитора складає майже невідомі юнацькі доопусні твори - це Вальс № 1 , Мазурку № 2, Скерцо, Прелюдію gis-moll, Вальс № 2, «Траурну прелюдію», «Осінню фантазію» та більш зрілі твори, яким композитор вже приписує опус: Соната №1 op.13, 7 п'єс «Відображення» ор. 16, Соната-балада № 2 op.18, Балада ор. 22, Три прелюдії ор.38 «Шевченківська сюїта», 2 прелюдії на основі українських народних пісень ор. 38-bis, 5 прелюдій ор. 44, Концертний етюд-рондо (без опусу, 1962 р.), Слов'янський концерт для фортепіано з оркестром ор. 54.

Фортепіанні твори Б. Лятошинського отримали опусні позначення лише в 1920-і рр., коли художній стиль композитора сформувався, ставши самобутнім, неповторним явищем, характерним нерозривним сплавом психологічної глибини й експресивної насиченості в утіленні життєвих реалій. На думку А. Плоткіної, фортепіанна творчість Б. Лятошинського раннього періоду демонструє тяжіння композитора до філософськи узагальненого кола образності, його експресивно-динамічного подання, яке складає певну паралель до образно-значеннєвих пошуків символізму [13].

Дослідження практично невідомого юнацького періоду творчості композитора, дало можливість спостерігати становлення творчого почерку автора. Детальний аналіз цього періоду творчості розглядається у праці Тетяни Гомон «Ранній період творчості Бориса Лятошинського: наукова реконструкція за матеріалами невідомих і маловідомих джерел 1910-х років» [3].

Дослідниця систематизувала і виявила деякі неточності на вже існуючи списки творів Б. Лятошинського цього періоду. Отже, до групи фортепіанних мініатюр 1910-х років увійшли три мазурки, два вальси, Скерцо, Прелюдія gis-moll, «Осіння фантазія» та «Траурна прелюдія» -знаковий перехідний твір у життєтворчості Б. Лятошинського на межі раннього та модерністсько- експериментального періодів, двома десятиліттями пізніше композитор щедро цитуватиме її у другій частині «Українського квінтету ор. 42. [3, 128].

Фортепіанні твори 1910-х років вже вражають художньою зрілістю автора, лаконічністю форми та зачатками композиторського стилю. Звернення до жанрових моделей мазурки, вальсу, скерцо зумовлене впливом тогочасних мистецьких традицій, орієнтованих на творчість Ф. Шопена, Ф. Ліста та О. Скрябіна.

Упродовж 1910-х років формується індивідуальний музичний стиль майстра, характерні прояви якого сміливо можна віднести до його «композиторського словника»: яскрава експресивність музичного висловлення, образна сфера реалізована у площині самозаглиблення та медитації, смілива подачі музичного матеріалу, велика роль поліфонії, яскраве метро-ритмічне розмаїття та поліритмія, ускладнення гармонії тощо. У композитора формується модальне мислення, базоване на частому використанні натуральних ладів, мажоро-мінору; утверджується нестримний рух до розширення тональності, активне застосування 12-ступеневої тональності, а також свідомий відхід від тональної завершеності творів.

У подальших фортепіанних творах Б. Лятошинського, зокрема, у циклі «Відображення» ор. 16 мистецтвознавці вбачають експресіоністичну тенденцію, загострений трагізм барочно-знакових фігур страждання, скорботи, смерті. Грані трагічного - тема самотності - як зворотній бік теми спілкування, що у знаковому просторі українського романтизму походить саме від творчості Т. Шевченка, також відображаються у творах композитора. О. Марценківська доходить висновку, що у ранній творчості Б. Лятошинський наближається до експресіонізму та має ознаки постромантизму, які виявляються саме у симетричному та асиметричному ладово-конструктивному мисленні, прийомах розширено-тонального дванадцятитонового викладу, що в той же час не переходять до повного усунення опорного тонального елемента або відмови від мелодичної лінії [10, 137].

У своїй статті А. Плоткіна досліджує джерела фортепіанного мистецтва українського композитора на матеріалі його раннього циклу «Відображення» ор. 16. Сім частин циклу демонструють схильність композитора до філософськи узагальненої сфери образності й експресивно-динамічного подання. Кожна з частин циклу яскраво індивідуалізована: I частина відображає експресивність героїчного характеру, II - ліричний стан, III - збентеженість екстатичного пориву, IV - глибоку трагедійність відчуття, V - психологічну витонченість, VI - їдку іронію, VII - ствердження сили людини-борця. Інтонаційною основою циклу є тематизм її першої частини, окремі елементи якого проникають в інші розділи, надаючи циклу форми сюїти-варіацій. «Відображення» Б. Лятошинського - твір багатотемний, яскравий зразок жанрового новаторства (новизна відображень різних традицій і методів). Цей твір не вкладається в уже існуючі рамки та уявлення про музику того часу. Аналізуючи цей цикл, А. Плоткіна доходить висновків, що ця музика є своєрідними «етюдами на стиль», де етюд - це нарис для подальшої роботи, опрацювання якоїсь однієї деталі; новаторство цього твору полягає у створенні ємної системи художньо- виразних засобів, де відбивається духовний світ людини і він по праву значиться як найвидатніший фортепіанний твір композитора [13].

Поряд із експресіоністичними рисами у фортепіанній творчості Б. Лятошинського помітні також імпресіоністські та символістські елементи. Імпресіоністичні моменти проявляються у регістрових колористично-тембрових нашаруваннях, фактурних прийомах письма, частковій опорі на пентатоніку. Ознаки романтичного символізму виявляються в семантичній фігурі «відображення» як знаку дзеркального обернення, що проявляється на композиційно- структурному рівні художньої умовної макрокомпозиції, до якої залучаємо Сонату ор. 13, цикл «Відображення» ор. 16, Сонату-баладу ор. 18. Такий своєрідний синтез змушує зіткнутись піаніста-виконавця з певними завданнями. Так, О. Безбородько, аналізуючи виконавські засоби виразності композитора у Сонаті-баладі ор. 18, відзначає такі труднощі у виконанні, як баланс між значною мірою метроритмічної свободи разом з точним дотриманням багатьох ритмічних фігур, насамперед, нервового, імпульсивного характеру, який є експресіоністичною стильовою стороною твору. Для виявлення імпресіоністичних якостей фортепіанного письма Б. Лятошинського (це, зокрема, стосується виконання побічної та заключної партій) необхідне використання виконавцем особливих динамічних і педальних прийомів. Дослідник акцентує увагу на неможливості виконання цієї музики без вирішення завдань вищого художнього порядку, без спроби осмислити звуками найважливіші проблеми буття, питання домірності людини та її долі, митця та суспільства, мистецтва та дійсності [1].

Підкреслюючи неоромантичні риси у музиці Б. Лятошинського, науковці виділяють закладені в композиційну структуру сонат ознаки монологічного, діалогічного та полілогічного характеру авторської промови. У своїй фортепіанній творчості композитор також проявляв інтерес до синтезу жанрів. Така особливість в цілому сприяє утворенню новітніх жанрово-композиційних типів, які дослідниця Л. Ланцута визначає як сонату-монолог, сонату-діалог, сонату-полілог [8]. Композитор спирається на традиції української музичної культури, що проявляється в думному принципі музичного розвитку та характерних технічних прийомах кобзарського музикування. фортепіанний лятошинський неоромантичний

Одним з маркерів романтизму, присутніх у фортепіанній музиці Б. Лятошинського, є програмність. «Шевченківська сюїта» (Три прелюдії ор. 38) репрезентує наявність як програмної назви, так і поетичного епіграфу до неї. Цикл «Відображення» також є показовим аргументом у вираженні програмної настанови. Відмітимо, що спорідненою рисою в музиці Б. Лятошинського із творчістю яскравого представника доби романтизму Ф. Ліста виступає фіксація авторськими темповими позначками характеру образних трансформацій провідного тематизму (у Ф. Ліста така форма вербалізації є у Сонаті h-moll, сонаті-фантазії «За прочитанням Данте», у Б. Лятошинського - Сонатах ор. 13, ор. 18 та ор. 19, циклі «Відображення» ор. 16, Баладі ор. 22). Звернення до самого себе, до свого внутрішнього «я» відображає монологічно сповідальний характер філософських рефлексій як суто інтимних переживань, що є ще однією з ознак романтичної сторони композитора. О. Марценківська підкреслює, що романтичною тенденцію в музиці Б. Лятошинського є відродження та розвиток імітаційно- контрапунктичних та синтетичних прийомів роботи з окремими формальними елементами музичного матеріалу. Імітаційно- контрапунктичні прийоми музичного викладу митець широко застосовує як динамічний засіб розвитку музичного тематизму. Синтетичний принцип побудови виражається у фактурних (зокрема, синтез октавно-паралельного, гомофонного та акордового різновидів фактурного викладу на фоні витриманого басу та остинатної фігури), поліритмічних (дволінійні, трилінійні, чотирилінійні форми), поліладових, політональних засобах музичного виразу. Синтез різноманітних композиційних структур є осмисленою стороною творчої діяльності композиторів-романтиків [10].

У своїй фортепіанній творчості Б. Лятошинський найчастіше звертається до жанру Прелюдії. Прелюдії - жанр романтичний, який набув особливої регламентації у символістів. Композитор написав три цикли прелюдій: Три прелюдії op. 38 «Шевченківська сюїта», Дві прелюдії на теми українських народних пісень op. 38 bis, та П'ять прелюдій op. 44, також моємо ранні доопусні прелюдії: Траурна прелюдія та Прелюдію gis-moll. Розглянемо образно-тематичну концепцію найбільшого з цих циклів - П'яти прелюдій для фортепіано ор. 44, що були створені протягом 1942 - 1943 рр., а саме у переломний період Другої Світової війни. Разом із романтичними засобами музичної виразності композитор використовує у цьому циклі і імпресіоністичні: примхлива у своїх контурах лінія мелодичних арабесок; барвисті ланцюжки паралельних невирішених акордів; мінлива нерегулярна ритміка з частим використанням поліритмічних утворень, часті тривалі басові педалі, охоплення великого простору з виділенням лунких «пустот» усередині - октав, квінт, кварт. Проте, на відміну від К. Дебюссі, з його тяжінням до безпівтоновості, Б. Лятошинський ґрунтується на 12-звуковій системі. Його горизонталь та вертикаль не уникають загострених звучань, а, навпаки, підкреслюють їх [13].

П'ять прелюдій сприймаються як єдиний цикл, що об'єднаний загальною концептуальною ідеєю, в якому кожна з них - це один із етапів на шляху розкриття ідейно-художнього змісту твору. Цикл скріплений не лише ідейно-образним змістом, а й метро-ритмічними, мелодико-інтонаційними, динамічними, тональними, гармонічно- фактурними засобами, які і надають єдності у наскрізному розвитку тематизму. За своєю образно-емоційною силою кожна сторінка цього твору - це глибокі переживання людей, об'єднаних єдиним горем і, водночас, єдиною надією. Філософське осмислення трагедійності та оптимістичне бачення майбутнього дали змогу композитору втілити власний погляд на сучасні йому події у такому невибагливому фортепіанному жанрі як прелюдія [12].

Висновки

У статті представлено результати теоретичних досліджень фортепіанного спадку в творчості Б. Лятошинського. Розглянуто фортепіанні твори композитора відповідно до етапів творчості - ранній, зрілий та пізній періоди. Фортепіанні твори раннього періоду творчості композитора характеризуються в роботах українських музикознавців як такі, що відрізняються художньою зрілістю, лаконічністю форми та зачатками подальшого композиторського стилю; звернення до жанрових моделей мазурки, вальсу, скерцо зумовлене впливом тогочасних мистецьких традицій. У фортепіанних творах зрілого періоду творчості Б. Лятошинського дослідники відзначають індивідуальність музичного стилю композитора, який вирізняється яскравою експресивністю музичного висловлення, сміливою подачею музичного матеріалу, великою роллю поліфонії, яскравим метро-ритмічним розмаїттям та поліритмією, відходом від тональної завершеності творів. У фортепіанній творчості Б. Лятошинський найчастіше звертався до жанру прелюдії, залишивши в своєму творчому спадку три цикли прелюдій. У статті проаналізовано виконавську специфіку деяких фортепіанних творів композитора. У творчості Б. Лятошинського стильовою опорою є пізньоромантична основа, в підґрунті якої проявляють свої якості сучасні тенденції романтичного імпресіонізму, символізму та експресіонізму. Композитор спирався не тільки на традиції західноєвропейської музичної культури, а також велику увагу приділяв звертанню до національної української культури. Переосмислення романтичних традицій в музиці Б. Лятошинського призвело до появи сучасного пізньоромантичного та неоромантичного полістильового концепту в українській фортепіанній музиці.

Перспективним напрямом розвитку наукової проблематики вбачаємо подальше дослідження виконавського потенціалу фортепіанних творів Б. Лятошинського та представників його композиторської школи.

Список використаних джерел і літератури

Безбородько О.А. Взаємодія композиторських і виконавських засобів виразності в Другій сонаті-баладі Бориса Лятошинського. Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського. Вип. 122 : Мистецтво композиції у вимірах творчості, науки та педагогіки (пам'яті Г.І. Ляшенка). Київ, 2018. С. 110-124.

Берегова О. Б. Лятошинський та І.Белза в Київській консерваторії на початку 1920-х років. Мистецтво та життя. К.: ІК НАМ України, 2016. С.125-145.

Гомон Т.В. Ранній період творчості Бориса Лятошинського: наукова реконструкція за матеріалами невідомих і маловідомих джерел 1910-х років : дис. ... канд. мист.: 17.00.03. НМАУ ім. П.І. Чайковського. Київ, 2017. 255 с.

Грабовсикй Л. Музыка Лятошинского - епос славянства. Борис Лятошинский. Воспоминания. Письма. Материалы. Київ : Музична Україна, 1985. Т. Часть 1. Воспоминания. С. 62-69.

Зандрок С. Фортепіанні сонати В. Косенка та Б. Лятошинського. Українське музикознавство. Вип. 10. 1975. С. 152-165.

Канєвська Д. Лятошинський і Д.Д.Шостакович: порівняльно -типологічний аналіз творчості : автореф. дис... канд. мист.: 17.00.03. Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського. К., 2002. 19 с.

Копиця М.Д. Борис Лятошинський. Педагогічна та суспільно-громадська діяльність. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. 2015. Вип. 113. С. 24-37.

Ланцута Л.В. Українська фортепіанна соната: теорія, історія, сучасні

тенденції: дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.03. К., 1998. 179 с.

Луніна А.Є. Євген Станкович: "Борис Лятошинський - унікальний

український композитор". Часопис НМАУ ім. П.І. Чайковського. 2014. № 3. С.102-111.

Марценківська О. Загальні тенденції музичного романтизму та їх прояв у фортепіанній творчості Б.Лятошинського. Київське музикознавство: НМАУ ім.П.І. Чайковського; Київський ін-т музики ім. Р.М. Глієра. К., 2014. С.132-148.

Марценківська О. Б. Лятошинський та Ф. Шопен: порівняльна типологія особистостей в аспекті розгляду ладогармонічної системи. Київське музикознавство. 2015. Вип. 51. С. 3-15.

Олійник С.В. П'ять прелюдій для фортепіано Б. Лятошинського: образно- тематична концепція циклу. Сучасна музика в сучасному світі. 2012. С. 29-31.

Плоткіна А.І. Стильові особливості циклу «Відображення» Б. Лятошинського. Культура України. Випуск 32. 2011. C. 273-280.

Таранченко О. Б.Н. Лятошинский и Н. В. Лысенко (к проблеме типологии творческих индивидуальностей). Борис Николаевич Лятошинский. Сборник статей / составитель М. Д. Копица. К. : Музична Україна, 1987. С. 33-42.

Тонкаль Т.В. Лятошинський та Скрябін (до питання про динамічну організацію музичного твору). Українська музична культура минулого і сучасності у міжнаціональних зв'язках. Київ, 1989. С. 102-112.

Хурсіна Ж. Борис Лятошинський та Віктор Косенко. Музичний світ Бориса Лятошинського. Збірка матеріалів теоретичної конференції, присвяченої 100- річчю від днянародження композитора. К. : Центрмузінформ, 1995. С. 109-112.

References

Bezborod'ko, O. A. (2018). The interaction of compositional and performing means of expressiveness in the Second Sonata-Ballad by Borys Lyatoshinskyi. Naukovyy visnyk Natsional'noyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni P. I. Chaykovs'koho. Vyp. 122 : Mystetstvo kompozytsiyi u vymirakh tvorchosti, nauky ta pedahohiky (pam"yati H. I. Lyashenka). Kyiv, P. 110-124. [in Ukrainian].

Berehova O. B. (2016). Liatoshynskyi and I. Belza at the Kyiv Conservatory in the early 1920s. Art and life: a collection of scientific works. Kyiv: Institute for Cultural Research of the National Academy of Arts of Ukraine. P.125-145 [in Ukrainian].

Homon, T. V. (2017). Ranniy period tvorchosti Borysa Lyatoshyns'koho: naukova rekonstruktsiya za materialamy nevidomykh i malovidomykh dzherel 1910-kh rokiThe early period of Boris Lyatoshynskyi's work: scientific reconstruction based on the materials of unknown and little-known sources of the 1910s : Candidate's thesis ; Nats. muz. akad. Ukrayiny im. P. I. Chaykovs'koho. Kyiv. 255 p. [in Ukrainian].

Grabovsiky, L. (1985). Music of Lyatoshinsky - the epic of the Slavs. Boris Lyatoshinsky. Memories. Letters. Materials Ki iv : Muzichna Ukraina, T. Chast' 1. Vospominaniya. Р. 62-69. [in Russian].

Zandrok, S. (1975). Piano sonatas by V. Kosenko and B. Lyatoshynskyi. Ukrayins'ke muzykoznavstvo. Vyp. 10. Р. 152-165. [in Ukrainian].

Kanyevs'ka, D. (2002). Lyatoshynskyi and D.D. Shostakovich: comparative and typological analysis of creativity: Candidate's thesis. Natsional'na muzychna akademiya Ukrayiny im. P.I.Chaykovs'koho. Kyiv. 19 р. [in Ukrainian].

Kopytsya, M.D. (2015). Borys Lyatoshynskyi. Pedagogical and social activities. Naukovyy visnyk Natsional'noyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni P. I. Chaykovs'koho. 2015. Vyp. 113. Р. 24-37. [in Ukrainian].

Lantsuta, L.V. (1998). Ukrainian piano sonata: theory, history, modern trends: Candidate's thesis. Kyiv. 179 p. [in Ukrainian].

Lunina, A. YE. (2014). Yevhen Stankovych: "Boris Lyatoshynskyi - a unique Ukrainian composer". Chasopys Natsional'noyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni P. I. Chaykovs'koho. № 3. Р. 102-111. [in Ukrainian].

Martsenkivs'ka, O. (2014). General trends of musical romanticism and their manifestation in the piano work of B. Lyatoshynskyi. Kyyivs'ke muzykoznavstvo : Zb.st. NMAU im. P.I. Chaykovs'koho; Kyyivs'kyy in -t muzyky im. R.M. Hliyera. Kyiv. P.132-148. [in Ukrainian].

Martsenkivs'ka, O. B. (2015). Lyatoshyns'kyy ta F. Lyatoshynskyi and F. Chopin: comparative typology of personalities in the aspect of considering the harmonic system. Kyyivs'ke muzykoznavstvo. Vyp. 51. P. 3-15. [in Ukrainian].

Oliynyk, S.V. (2012). Five preludes for piano by B. Lyatoshynskyi: figurative and thematic concept of the cycle. Suchasna muzyka v suchasnomu sviti : Zbirnyk naukovykh prats'. P. 29-31. [in Ukrainian].

Plotkina, A. I. (2011). Stylistic features of the cycle "Reflections" by B. Lyatoshynskyi. Kul'tura Ukrayiny. Vypusk 32. P. 273-280. [in Ukrainian].

Taranchenko, O. B. (1987). Lyatoshinsky and N. V. Lysenko (on the problem of the typology of creative individuals). Boris Nikolayevich Lyatoshinskiy. Sbornik statey / sostavitel' M. D. Kopitsa. Kyiv: Muzichna Ukraina, Р. 33-42. [in Russian].

Tonkal', T.V. (1989). Lyatoshinsky and Scriabin (on the question of the dynamic organization of a musical work). Ukrayins'ka muzychna kul'tura mynuloho i suchasnosti u mizhnatsional'nykh zv"yazkakh. Zbirn yk statey molodykh muzykoznavtsiv Ukrayiny. Kyiv, Р. 102-112. [in Ukrainian].

Khursina, Z.H. (1995). Borys Lyatoshyns'kyy ta Viktor Kosenko. Muzychnyy svit Borysa Lyatoshyns'koho. Zbirka materialiv teoretychnoyi konferentsiyi, prysvyachenoyi 100- richchyu vid dnyanarodzhennya kompozytora. Kyiv: Tsentrmuzinform, Р. 109-112. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru