главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество Библиотека Revolution
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 



Формування у молодших школярів ціннісних орієнтирів за творами В.О. Сухомлинського

Психолого-педагогічні особливості формування ціннісних орієнтирів у школярів та використання їх у навчальному процесі. Розвиток морально-етичних, родинних, гуманістичних цінностей у молодших школярів, їх обґрунтування. Аналіз творів В.О. Сухомлинського.

Рубрика: Педагогика
Вид: дипломная работа
Язык: украинский
Дата добавления: 21.10.2009
Размер файла: 166,5 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Педагогічні умови формування духовно-моральних якостей молодших школярів у процесі позакласної роботи
Проблеми формування духовно-моральних якостей молодших школярів у позакласній роботі вчителя. Оцінка сформованості цих якостей у школярів сучасної загальноосвітньої школи. Експериментальне дослідження духовно-моральних якостей молодших школярів.
магистерская работа [252,0 K], добавлена 29.11.2011

2. Використання дитячої літератури для формування екологічної культури молодших школярів
Теоретичні засади формування екологічної культури молодших школярів. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання. Екологічна освіта молодших школярів на міжпредметній основі. Використання дитячої літератури для формування екологічної культури.
дипломная работа [97,8 K], добавлена 17.06.2010

3. Самостійна робота як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів
Активність і самостійність школяра в навчальній роботі як наукова проблема. Педагогічні умови використання самостійної роботи учнів у навчальному процесі. Психолого-педагогічні особливості молодших школярів і забезпечення їх творчої учбової діяльності.
магистерская работа [310,6 K], добавлена 23.11.2009

4. Розвиток мовлення молодших школярів
Психолого-педагогічні засади та основні напрямки розвитку мовлення молодших школярів. Причини мовленнєвих помилок учнів початкових класів та їх аналіз. Граматичний лад мовлення молодших школярів та його характеристика. Процес вивчення частин мови.
курсовая работа [39,1 K], добавлена 23.07.2009

5. Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи
Формування самостійної діяльності учнів початкової школи. Психолого-педагогічні умови оптимального використання самостійної навчально-пізнавальної роботи молодших школярів. Розробка та екстериментальна перевірка дидактичних умов організації роботи.
дипломная работа [703,5 K], добавлена 19.10.2009

6. Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами інформаційних технологій
Психолого-педагогічні особливості молодших школярів у використанні нових інформаційних технологій. Діагностика рівнів пізнавальної активності, самостійності і творчого мислення при вивченні основ інформатики та обчислювальної техніки молодших школярів.
курсовая работа [1,2 M], добавлена 13.10.2013

7. Ефективність формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики
Вікові особливості молодших школярів. Педагогічні умови ефективного формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики. Розробка методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики.
дипломная работа [194,9 K], добавлена 14.06.2012

8. Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання пейзажу
Навчання образотворчого мистецтва молодших школярів. Пейзаж як жанр образотворчого мистецтва. Сутність та основні образотворчі засоби живопису. Особливості ознайомлення молодших школярів із творами живопису. Методика виконання пейзажу у початкових класах.
дипломная работа [112,8 K], добавлена 20.10.2009

9. Етико-правове виховання молодших школярів
Психолого-педагогічні основи правового виховання молодших школярів, його сутність і завдання. Шляхи, умови та засоби формування правової поведінки учнів молодшого шкільного віку. Розробка експериментальної методики правового виховання молодших школярів.
дипломная работа [90,4 K], добавлена 07.08.2009

10. Самостійна учбова діяльність молодших школярів
Самостійна робота учнів як метод навчання. Самостійність як джерело активізації учіння молодших школярів. Формування в учнях початкових класів досвіду пошукової діяльності. Психолого-педагогічні передумови організації самостійної роботи молодших школярів.
курсовая работа [191,5 K], добавлена 23.07.2009


Другие документы, подобные Формування у молодших школярів ціннісних орієнтирів за творами В.О. Сухомлинського


- По справжньому любила матір сьома дочка. А може хтось думає інакше?

Важливо, щоб діти, які хочуть виразити свою іншу думку, змогли це зробити відкрито. Важливо також вислухати різноманітні і всі дитячі думки, і щоб діти пояснили свої думки (Чому ти так думаєш?). Наголошуємо учням, що відповідь на це запитання поміщена вже у самому тексті оповідання: „А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матері взуття і принесла її води в мисці - помити ноги.”

Любов до матері має формуватися з раннього дитинства. Вже у маленькій дівчинці-школярці Сухомлинський бачив майбутню матір, у неї має формуватися уявлення про сім'ю, про життя задля інших, в ім'я щастя ближнього, працелюбство, непримиренність до споживацького благополуччя.

Відомо, що одне з найбільш значущих людських почуттів, яке робить людину людиною, є совість. Непросто сформувати уявлення про це почуття, розуміння його сутності у молодших школярів. Досягається це поступово, у результаті переживання дитиною різних морально-етичних ситуацій, у яких проявляється її або чиясь совість. Василь Олександрович засобами оповідання-казки „Як Наталя у лисиці хитринку купила” (Читанка. 2 клас) дає дітям уявлення про совість у протиставленні з хитрощами, які між собою є несумісними. Так само в оповіданнячку „Дідова колиска” педагог формує у дітей поняття Батьківщини, здавалось би віддаленим засобом, суто побутовим предметом - дитячою колискою, в якій колись колисали дідуся сучасного хлопчика. І від думки про єдність поколінь, через зберігання пам'яті про предків педагог-письменник проводить таке просте, але таке вагоме і водночас доступне для дитячої свідомості метафоричне узагальнення: „Наша сучасна колиска - це наше рідне село, рідна хата, мати, батько. З рідної хати починається для нас наша Батьківщина.

Цілу низку оповідань і казок В.О.Сухомлинський присвячує темі філософії життя, місцю кожного у цьому житті на землі. Письменник-педагог дитячими вустами ставить запитання, на які школярам треба шукати відповідь разом з учителем, батьками, своїми ровесниками. Наприклад, дівчинці важко збагнути, як це могло бути, що її колись не було (оповідання „Як же все це було без мене?”, Читанка, 2 клас / О.Я.Савченко). актуальне і вічне питання в дитячому світі. Його не можна ніяк обійти у спілкуванні з дітьми молодшого шкільного віку. Тому це оповідання Василя Олександровича й „працює” на сторінках сучасного підручника.

Яскравим прикладом художнього розв'язання філософської проблеми на рівні, доступному дітям, є оповідання „Соловей і жук”, яке знаходиться у цьому самому підручнику. Гордий, самозакоханий Соловей виявляє нетерпимість до жука, який не співає, а гуде:

„Перестань гудіти. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було”. На це Жук, сповнений власної гідності, відповів зухвалому Солов'ю:

- Ні, Солов'ю, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе, Солов'я.

І дівчинка, ровесниця семирічних другокласників, якій за сюжетом казки, довелося стати арбітром у суперечці між тваринами, також робить дитячий, але по-дорослому правильний висновок: „Хай будуть і Соловей, і Жук”. Потім подумала і додала: „Як же можливо без Жука?”

Такі самі аналоги маємо уже не в дитячому, а в нашому дорослому житті. Це є стрижнева, дуже важлива проблема нашого суспільства, суспільства, яке тільки опирається на ноги у набутті справжнього демократичного обличчя, вигляду. Цю думку варто підкреслити учням і на уроці тією мовою, тими словами, які вони у своєму віці можуть сприйняти.

У методичному апараті до тексту автор підручника ставить запитання: „Поміркуй, що хотів сказати нам цією казкою письменник?”

Близьким до цієї дитячої, але по-дорослому філософської казки, і дуже істотним за своїм значенням є пласт оповідань В.Сухомлинського, присвячених етиці дитячого спілкування, їхнього шкільного співжиття. Вічною є і буде залишатися така педагогічна проблема, як „дитина з фізичними вадами в умовах не спеціальної, а загальноосвітньої школи”. Це проблема насамперед самої дитини, її батьків та інших членів родини, які з величезним хвилюванням і побоюванням за дитячу психіку відправляють обділену природою дитину в коло її ровесників. Це і проблема вчителя, оскільки саме йому найчастіше доводиться бути свідком проявів моральної жорстокості до таких дітей, запобігати їм.

Тонкий психолог, великий дитинолюб, Василь Олександрович Сухомлинський також не обминув і не міг обминути цієї проблеми. У читанці для 2 класу (видавництво „Освіта”, 2003) вміщено його оповідання „Горбатенька дівчинка”. Напевно не тільки після опрацювання цього твору в класі на уроці, але й вдома, батьки, перевіряючи підготовку дитиною домашніх завдань, ніяк не зможуть поставитися до цього тексту як до рядового учнівського завдання. Тому 2- класники і в школі, і в дома безумовно одержать на все життя гарний урок, урок співчуття до ближнього, співпереживання і бажання проявити йому підтримку.

У підручнику подано кульмінаційний момент оповідання - неочікувану і для вчителя, і для дітей появу горбатенької дівчинки, яку до класу посеред уроку завів директор школи, виділено жирним шрифтом:

„Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився у вічі пустотливих школярів і мовчки благав: „Хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиві, ні насмішки”.

Другокласникам буде над чим задуматися і зробити відповідний висновок з кінцівки оповідання, також виділеної в тексті жирним шрифтом: „Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит.”

Можна собі уявити: такий урок проходить одночасно у других класах усіх шкіл України, на яких відбувається робота над цим оповіданням, написаним педагогом для дітей. Це Всеукраїнський урок людяності, урок милосердя, урок утвердження в душах семирічних дітей почуттів доброти, взаємоповаги, взаємо підтримки. І співавтором цього сучасного уроку маємо по праву вважати нашого великого педагога В.О.Сухомлинського.

У читанках для 3 класу вміщені художні твори В.О.Сухомлинського „Сергійкова квітка”, „Спляча книга”, „Красиві слова і красиве діло”, „Кінь утік”, „Гвинтик”, „Який слід повинна залишити людина на землі?”.

Зміст 2-ї частини Читанки для 3 класу завершується твором Василя Олександровича „Що таке Школа під Голубим небом”, а також узагальненням О.Я.Савченко великого виховного та розвивального значення:

„Давно вже нема серед нас великого Вчителя - Василя Олександровича Сухомлинського. Але у Павлиській школі, якою він багато років керував, діти продовжують створювати казки. Прочитайте казки учнів початкових класів.

Поміркуйте над їх змістом”.

Педагогічні казки В.Сухомлинського нібито опосередковані, непомітні зовні, але активно та ефективно виховують у дітей найкращі почуття щиросердності і любові до всього прекрасного, формують перші навички людяності у взаєминах між юними особистостями

У художніх творах міститься значний освітній і виховний потенціал. Зміст казок дозволяє здійснювати систематичне моральне виховання. Істотна особливість полягає в тому, що повчальність виражена не нав'язливо, не прямолінійно. Дітей приваблює захоплююча фабула, яскраво намальовані образи, дотепні характеристики. Емоційно молодші школярі сприймають текст, у якому добро перемагає зло. Діти щиро переживають горе, нещастя ображених. Слід не розвіювати співчуття дітей ображеним, а спрямовувати їх на усвідомлення того, у чому полягає помилка дій дійових осіб.

Педагогічна цінність казки полягає в тому, що в ній перемагає справедливість. Радість дітей потрібно підтримувати, бо в ній - виховний момент. Вчителеві залишається тільки підвести своїх вихованців до знаходження причин радості цієї перемоги.

Аналіз казок збуджує дітей до формування оціночних суджень характеру казкових дійових осіб. Учні самостійно визначають характерні ознаки казкових персонажів: доброту, сміливість, чесність або боягузтво, чванливість, пихатість, брехливість тощо.

Дуже часто діти дають різні оцінки вчинкам одних і тих самих казкових героїв. Якою б не була відповідь кожного окремого учня, нікотрий з них не повинен не те, що бачити, а навіть відчувати насмішкувате відношення вчителя до його думки. У кожної дитини вона своя, неповторна і варта особливої уваги.

Хоч практика засвідчує: дитячі думки бувають інколи дуже дивними, надто нестандартними.

Найкраще продемонструвати, що одне із суджень є найбільш вдалим, а в окремих випадках і залишити всі оцінки, висловлені школярами. Можливі також випадки не однотипного реагування дітей на результат дій казкових героїв. Одні учні співчувають, інші болісно сприймають події, треті визнають неминучість такого кінця. Роль дорослих, вчителя полягає у тому, щоб не применшуючи жодного з перелічених ставлень, підкреслити існуючу реальність

Якщо говорити про сприймання казки дітьми, то необхідно зазначити той факт, що діти молодшого шкільного віку сприймають умовність казки, а тому чітко відрізняють фантазію від реальності. До фантазії вони ставляться, як до гри. Отже казкову ситуацію вони сприймають, як гру (в можливу життєву ситуацію). Тому немає потреби повторювати відоме їм і підкреслювати, що казковий сюжет вигаданий. У казці йдеться про добро та зло, про погане і гарне, досконале і недосконале. Дитяча увага повинна бути зосереджена на цих моральних та людських категоріях, а не на розвінчанні незвичності казкових ситуацій.

На заняттях, уроках в Сухомлинського діти часто фантазували, складали казки, в яких розповідали про побачене й спостережене. Саме через казку, гру в них формується співпереживання. Сам Сухомлинський знав чимало народних казок, в яких бачив суть простої народної педагогіки, тому в його творах не лише задум і вимисел самого автора, у них в простій літературній формі закладене формування дитячої психології щодо життя, життєвих обставин у традиційному національному баченні формування світогляду дитини.

В.Сухомлинський складання казок перетворював на живий творчий процес на уроках. Він вчив дітей не тільки слухати казки, а й самостійно складати їх, записувати, розповідати. Такий процес, творчі заняття передбачає і програма уроків читання та вивчення рідної мови у початковій школі. Такі заняття особливо корисними і вартісними є в інтеграції з вивченням уроків природознавства та інтегрованого курсу „Я і Україна”. На таких уроках під впливом почуттів і думок, викликаних читанням, слуханням і творенням казок діти вчаться образно і творчо мислити.

Усі створені казки В.Сухомлинський об'єднав у рукописну збірку „Казки вечірніх присмерків”. За його прикладом нам, педагогам на своїх уроках варто заохочувати учнів до спільного, колективного, а також індивідуального творення казок учнями, які потім будуть зібрані до загального казкового збірника-альбома одного класу. Це буде спільна творча робота не лише в літературному, мовному плані, але і в мистецькому, образотворчому.

У 4 класі учням вже буде цікаво і доступно для сприйняття дізнатися на уроках читання про деякі факти з біографії Сухомлинського, пов'язані з історією творення і видання його казок у доступному для них викладі, суть яких виявилася в наступному.

У 1976 році після смерті видатного педагога газета „Комсомольская правда” опублікувала текст бесіди Василя Олександровича з марійськими вчителями (до факту, стаття називалася „Без сказки нельзя представить детство”). На жаль, оповідання і казки педагога-новатора спочатку були опубліковані білоруською мовою, у книжці-збірці „Голубые журавли» (1971), потім російською мовою „Поющее перышко» (1974) і лише в 1978 р. у збірці „Гаряча квітка” - українською.

У Сухомлинського пізніше вийшли друком збірнички дитячих творів „Чиста криниця (1993), „Вічна тополя” (2003) - казки, оповідання, етюди для молодшого шкільного віку. [6, С.13].

Зміст та ідеї дитячих творів В.О.Сухомлинського наголошують, що мистецтво виховання полягає не лише в умінні бачити і передбачати складні ситуації, які виникають у житті людей, а й у тому, щоб навчити дитину самостійно орієнтуватися у життєвих обставинах, і вже змалку привчати хоча б до найпростіших, але самостійних рішень, бо лише таким чином у неї може розвиватися „внутрішнє бачення” і поступово складатися стійка потреба у відповідальній поведінці - найсуттєвішій ознаці становлення особистості.

Педагогічно-літературна спадщина В.О.Сухомлинського багата і різноманітна. Через оповідання, казки, притчі, легенди, написані у зрозумілому для дітей викладі, він формує ціннісні орієнтири та настанови, вчить розуміти складність і красу людського буття. Твори видатного педагога допомагають школярам комфортно входити у світ людських стосунків, закладають основи самопізнання, потреби саморозвитку, самореалізації особистості.

2.2 Організація і зміст експериментального дослідження

З метою виявлення рівня емоційно-ціннісного сприйняття літературно-художніх творів В.Сухомлинського на чуттєво-емоційну сферу молодших школярів та наступний вплив творів на формування духовно-ціннісного світогляду дітей, їх морально-оцінної, психологічно-дієвої здатності було проведене моніторингове дослідження та констатуючий зріз у третіх класах середньої загальноосвітньої школи на прикладі 3 класу СШ №2 м. Золочева Львівської області протягом 2007 - 2008 н. р., а також протягом означеного періоду за учнями 3 класу СШ №1 цього ж міста.

Дослідження проводилося з метою визначення сформованості таких навичок:

1) читати мовчки й розуміти фактичний зміст прочитаного;

2) визначати послідовність подій у тексті;

3) будувати усне і писемне висловлення чітко, послідовно, аргументовано, висловлюючи оцінні судження;

4) вміння оцінювати дії і вчинки персонажів художніх творів;

5) аналізування та розуміння змісту літературного твору (практично).

Контрольний та експериментальний класи мали по 25 учнів кожний. Відбір класів здійснювався за критерієм практично однакового рівня емоційно-ціннісного сприймання учнями літературно-художнього твору В.О.Сухомлинського.

Констатувальний зріз ставив перед собою вирішення таких завдань:

1) виявлення в учнів третіх класів уміння відповідати на поставлені запитання до тексту;

2) виявлення у третьокласників вміння виділяти основні питання, на які відповідає текст твору, для визначення основної його ідеї;

3) на основі одержаних результатів зробити висновок про рівні ціннісного сприйняття літературно-художніх творів В.Сухомлинського третьокласниками.

Для вирішення першого завдання було взяте оповідання В.Сухомлинського „Сергійкова квітка” (див. додаток Г). Учням було запропоновано письмово відповісти на питання, які зачіпають психологічно-ціннісні сторони читацького сприйняття.

Нижче наведений список запитань, запропонованих учням:

1. Хто головний герой оповідання і чим похвалився він друзям?

(Сергійко; квіткою).

2. Чому Сергійко похвалився у такий дивний спосіб?

(Хотів не тільки похвалитися, але й самому зробити друзям подарунок - красу. Хотів проявитися незвичайно).

3. Чи зрозуміли друзі вчинок Сергійка?

(Ні. Відкрито, за текстом).

4. Що б ви сказали, якби також брали участь у розмові хлопчиків?

(Можливі різні варіанти відповідей)

5. Чого хотів навчити автор цим твором?

Повноцінне сприйняття художнього твору, розуміння дітьми головної його ідеї передбачає володіння низкою вмінь, які стосуються психологічно-ціннісної, пізнавально-повчальної та художньої його сторін, а саме: вміння оцінювати героїв твору, роздумувати над мотивами, причинами, обставинами, наслідками вчинків героїв, вміння вловлювати зміну емоцій, поглядів, розуміти ідею твору, вміння бачити і збагнути, чому саме хотів навчити автор цим твором.

Для оцінки відповідей учнів на питання до твору В.Сухомлинського „Сергійкова квітка” були виділені відповідні критерії. Перелік критеріїв поданий нижче.

1. Вміння знаходити головного героя та обставини сюжету.

2. Розуміння причин вчинків героїв.

- з точки зору власного життєвого уявлення;

- згідно змісту твору.

3. Вміння бачити емоційні зміни, зміну поглядів.

4. Вміння виділяти пізнавально-повчальну інформацію.

5. Вміння визначити, що хотів навчити автор цим твором.

Перше питання твору виявляло, наскільки в учнів розвинуте вміння визначати головних героїв твору та обставини розвитку сюжету. Аналіз відповідей показав, що всі учні контрольного та експериментального класів вірно визначили головного героя твору Сергійка та предмет його „похваляння” - квітку. (Те, на що звертається увага в розвитку сюжету). 72 % учнів контрольного та 76 % учнів експериментального класів (кількісні дані див. за таблицею 2) відповіли, що з чотирьох хлопчиків-друзів Петро, Максимко, Гриць та Сергійко, головний герой Сергійко і акцент розвитку сюжету ставиться на квітку, яку він показав друзям. Одержані дані свідчать, що в учнів досить розвинуте вміння визначати головних персонажів та базисні обставини розвитку сюжету.

Не менш важливим при сприйнятті творів В.Сухомлинського є вміння визначати причини вчинків персонажів. Проведений зріз показав, що 81 % учнів експериментального класу і 78 % учнів контрольного класу володіють вмінням бачити ці причини. На питання „Чому Сергійко похвалився у такий дивний спосіб?” учні відповіли у двох подібних варіантах „Хотів не тільки похвалитися, але й самому зробити друзям подарунок - красу”, що свідчить про те, що учні орієнтуються на підручникові відповідь. Інший варіант відповіді був „Хотів проявити добро незвичайно”. Здатність вірно визначити причини вчинків персонажів твору вказує на те, що дитина знаходиться на базисно-оцінному (констатуючому) рівні сприйняття художнього твору.

Третє питання ставило за мету виявлення в учнів уміння розуміти причини вчинку головного персонажа твору. Результати зрізу показали, що 57 % учнів експериментального класу і 65 % учнів контрольного вказали, що друзі не зрозуміли вчинку Сергійка, головного героя, їхнє ставлення до нього не змінилося аж до кінця тексту твору.

Четверте запитання було спрямоване на виявлення вміння бачити в художньому творі пізнавальну і повчальну його суть. В результаті оцінювання одержаних відповідей було встановлено, що 98 % учнів експериментального класу і 90 % учнів контрольного класу спроможні розуміти в змісті тексту повчальну (виховну) його суть, оскільки думки дітей акцентувалися на другій частині оповідання, в якій і зосереджувалася його повчальна суть.

Відповіді дітей були на зразок: „Ти її (квітку)не посадив, то чому ж показуєш її ?”, „Яка гарна і незвичайна квітка, як ти її знайшов ?”, „А я також можу показати дуже гарну рослину, он там, ходіть покажу”, „А давайте вона буде наша, ми ж її всі побачили!”. Зміст відповідей свідчить, що учні у даному творі ставлять акценти на різні ціннісні орієнтири: на красу (за текстом запитань в кінці даного твору в підручнику); на добро духовне (красу), а не матеріальне його вираження, яке можна використати; гордитися потрібно тим, до чого причетний, плодами своєї праці; на почуття дружби і колективізму; добром, красою не можна обмінюватися, як предметом.

П'яте запитання мало узагальнюючий характер. Його метою було вияснити, чи здатні третьокласники сформувати вже свою позицію щодо прочитаного у творі. Опрацювання результатів учнів показало, що узагальнення 80 % учнів експериментального класу і 76 % учнів контрольного класу передавалося як передача змісту твору. школярі вказували, що автор (В.Сухомлинський) хотів навчити, що „те, що добре і гарне не можна мати тільки для себе”.

Відповіді на це запитання показали і те, що 25 % учнів експериментального класу і 20 % учнів контрольного класу вже мають задатки до глибинного розуміння змісту твору, поданої інформації. Відповіді цієї частини школярів звучали, як : „Добро, краса має бути для всіх, а не для одного хлопчика”; „Добром, красою не можна обмінюватися як предметом”; „Краще давати всім, ніж брати тільки для себе”.

Одержані результати відповідей на п'яте запитання свідчать, що третьокласникам ще важко узагальнювати зміст прочитаного, самостійно встановлювати зв'язки між певними життєво-повчальними обставинами життя і дійовими особами в них, робити якісь чіткі ціннісні висновки, оскільки їх життєвий досвід ще тільки починається. А орієнтації лише на зміст художнього твору замало.

Експериментальне дослідження ґрунтувалося на відомих у дидактиці, зокрема в методиці читання, таких видах уроків, як: 1) вивчення творів одного жанру (в даному дослідженні буде йти мова про такі з них, як казки, оповідання, вірші), 2) уроки-дослідження монографічного вивчення творчості письменника; 3) уроки-інсценізації (або з елементами інсценізації); 4) уроки-діалоги; 5) уроки з ігровим сюжетом; 6) уроки-мандрівки, на яких поєднуються різні види мистецтва (вірш, картина художника, твір композитора) 7) уроки-роздуми; 8) інтегровані уроки або з блочною інтеграцією; 9) уроки-діалоги. Ці види уроків тою чи іншою мірою нами використовувалися на уроках читання за творами В.Сухомлинського.

На уроках, де вивчаються твори В.Сухомлинського (учням важливо знати, хто був їх автором) біографію педагога-письменника можна подати двома способами 1) традиційним, де будуть викладені коротко основні і найбільш важливі віхи життя і діяльності. Тут важливо подавати відомі факти з життя, відомості у простих, зрозумілих дітям фразах і виразах, звертаючи при цьому увагу на В.Сухомлинського, як на людину (насамперед), особистість, і нарешті вчителя, який любив своїх вихованців

1.Традиційний спосіб.

- Це оповідання(казку), яке ми будемо вивчати, написав Василь Олександрович Сухомлинський (1918 - 1970). Ми вже вивчали деякі його твори. Давайте пригадаємо, які саме. (Діти пригадують і говорять). Який життєвий шлях пройшла ця людина?

Василь Олександрович народився в селі Василівка на Кіровоградщині. У сім'ї. Крім Василя. Було ще троє дітей - Іван, Сергій і Меланія. Усі вони стали вчителями.

У 17 років ще зовсім юним прийшов Сухомлинський до школи працювати вчителем. Війна перервала улюблену працю. Після важкого поранення його відправили в тил працювати учителем. Опинився він у далекій Удмуртії, працював директором школи у селищі Ува. Після 1944 року, як тільки звільнили Україну від фашистів, він повертається на Кіровоградщину. З 1948 року і до кінця життя працює директором відомої на весь світ Павлиської школи. Там, у приміщенні школи, жила сім'я Сухомлинських: його дружина - вчителька Ганна Іванівна і діти - Сергійко та Оля. Читаючи твори письменника, зверніть увагу, як часто ці імена в них зустрічаються. Василь Олександрович щодня спілкувався з дітьми. Школа була його великою родиною. Він був учителем української мови і з особливим прагненням залучав учнів до читання книжок і літературної творчості.

Багато казок, оповідань він склав разом із молодшими учнями. Подивіться на дошку - це все книжки Василя Олександровича, які є і в нашій шкільній бібліотеці. Назвемо їх. Хто вже читав їх?

2. Нетрадиційний спосіб.

Він передбачає подачу біографічних відомостей у вигляді своєрідного художнього відступу, роздуму. Потрібно сказати, що учні сприймають і перший, і другий спосіб, але, щоб обидва вони були з елементами художності.

На моїх уроках діти все ж таки віддають перевагу другому способу.

Важливо ознайомити дітей не лише з особистістю Сухомлинського-педагога, письменника, подаючи лише найважливіші віхи життя, які доцільні для розуміння молодшими школярами, але й провести діалогічні роздуми вчителя з учнями з підготовленими запитаннями для дітей.

Нетрадиційний спосіб подачі біографічних відомостей вимагає від вчителя більшої, ретельнішої підготовки та творчого підходу. Наприклад.

Вчитель. Жила собі на землі Людина. Вчилася, трудилася, до школи ходила, свою землю любила... вирішила Людина красу довкілля дітям подарувати - учителем стати. Поїхала зі свого села до Кіровограда і там, в інституті, вивчилася на вчителя. тільки не довелося людині довго на землі своїй працювати. Налетіли вороги - чорні яструби. Стали землю паплюжити, людей вбивати та в рабство забирати, красу нівечити... І пішла Людина красу від ворога захищати. Поранили її... Найкращі лікарі лікували Людину, вилікували поранене тіло, але на війну більше йти Людина не могла. Сказали лікарі: „Багато на світі зла. Чорні хмари війни закривають світ краси і добра. Іди до людей, Добро творцю, краси рідної землі охоронцю, даруй людям красу, вчи добра...” І Людина пішла між люди, творила красу до останнього подиху, дарувала людям радість. Воїн знову став Учителем, створив для своїх учні „Школу радості”. У добрі та радості Людина виховувала добрих, красивих людей, здатних нести у світ мир, добро та красу. Тією Людиною був, діти, хто ви думаєте ?

Діти. Василь Олександрович Сухомлинський

Учитель. Так, діти. У своєму рідному Павлиші заснував він для маленьких діточок „Школу радості” - це була школа життя у природі під відкритим небом, школа милосердя, милування, школа думки, краси, праці для душі і тіла. Разом з маленькими дітьми Вчитель ходив до лісу, на ферму і в теплиці... діти вчилися спостерігати, бачити і чути, мислити і відчувати, розуміти красу довкілля і любити цей найкращий край у світі - свою Батьківщину.

Перед таким уроком доцільно провести дітям екскурсію в шкільну чи місцеву бібліотеку для дітей, навіть провести там заняття. На такому занятті слово матиме учитель, запрошені, можливо інші люди, бібліотекар. Діти гортатимуть не лише підручник Читанки, книги для позакласного читання, а й побачать інші книги з дитячими творами Василя Сухомлинського, ознайомляться з дитячими книгами, публікаціями про Педагога, його життєвий і творчий шлях.

Після вступної частини вчителю варто задати дітям ряд навідних запитань у формі діалогічної бесіди. Наприклад:

Учитель. А чи пам'ятаєте ви, скільки оповідань і казочок створили діти і Вчитель у своїй „Школі радості”?

Діти пригадують твори В.Сухомлинського, особливу увагу приділяючи казкам. Слід хоч одну-дві казки розібрати більш ґрунтовно, перш ніж запропонувати провести урок казки у власній школі на уроці чи просто неба.

На уроці пропонуємо дітям побути не просто учнями, а казкарями, казкотворцями. Якщо урок проводити серед природи (в парку, лісі, будь-якому іншому зеленому куточку), на галявині, то вчитель може запропонувати дітям уявити, що галявина - це їхня (наша) маленька Батьківщина, рідний край, де вони живуть, зростають і радіють, приносять радість своїм батькам, людям, що їх оточують. Крім того, слід підкреслити, що наша мала і велика Батьківщина дарує нам красу, силу і натхнення. Досвід колег засвідчує - урок такого типу, а також, коли діти знайомляться з текстом художнього твору в класі повинен супроводжуватися (в кожному разі дуже бажано) аудіо-відео матеріалами, слайдоматеріалами, картинами живопису.

Учитель. На нашій улюбленій (уявній) галявині ми підслухаємо і підглянемо у матінки Природи багато чарівних казочок. Ось їх герої, погляньте! Сонечко в небі, листячко на дереві, травичка під ніжками, жовта кульбабка та прудка мурашка. Галявинка щохвилини розповідає нам свої казки, але побачити їх і почути може тільки той, хто любить природу, хто чистий душею. Увага, діти, казка починається... (Зміст казки).

Якщо дітям знайомі декілька казок (оповідань) однієї тематики, можна запропонувати їм скласти свої казки, які будуть прочитані згодом на уроці чи уроках. Мій досвід засвідчує, що учні люблять складати казки-твори, казки-експромти, оповідання-мініатюри, твори-мініатюри.

Ось приклади деяких учнівських творів-мініатюр.

- - -

* Добрим бути зовсім непросто. Не залежить доброта від росту. Добро приносить людям радість і не вимагає нагороди. Добро - це все хороше, хороше, зроблене для людей, для своєї сім'ї, для природи!

Я завжди допомагаю дома мамі та сестрі, пропоную свою допомогу хворій подрузі. А одного разу мені довелося їхати переповненим автобусом. Ось зупинка. Зайшла старенька бабуся. Вільних місць не було. Я швиденько встала і сказала: „Сідайте, будь-ласка!”. Бабуся мені щиро подякувала”

Зимою я зробила для пташок годівницю. Пташкам потрібно багато неба і трішки нашої доброти.

(Ганнуся Михальська, 3 клас)

- - -

* Жила собі на світі дівчинка Катруся. У неї було бажання відвідати чарівну країну Доброти. Однієї літньої ночі Катрусі наснився сон. Вона вирішила поїхати до лісу. Цей ліс був країною Добра.

Вона сіла в автобус і поїхала за місто, в ліс. Але раптом пішов дощ. Катруся намокла. Та ось її хтось покликав. Це був великий Грибок. Він запропонував їй сховатися та перечекати дощ під великим капелюхом. Коли дощ скінчився, Катруся вирушила у дорогу, подякувавши Грибочкові. Раптом її шлях перекрило джерело. Пташка, яка сиділа на іншому березі джерела сказала, що перевезе її. Катруся сфотографувала пташку напам'ять і щиро подякувала.

Катруся задивилася на красу чарівного лісу і не помітила, як заблукала. Вона дуже злякалася, почала кликати на допомогу. Ось у кущах щось заворушилося. Це був їжачок. Він допоміг дівчинці вийти з великого лісу.

Їжачок помахав на прощання лапкою. Автобусом вона повернулася додому.

Катруся після сну згадувала друзів, з якими вона познайомилася у сні. Вона зрозуміла. Що країна Добра знаходиться у нашому серці і в душі.

(Настя Словацька, 3 клас)

- - -

* Одного разу Павлик знайшов на траві гаманець. Він роздивився по сторонах, але нікого поряд не побачив. Хлопчик пройшовся по алеї, але не помітив, щоб хтось щось шукав.

Це був спекотний день. Сонце світило так яскраво, що хотілося сховатися. Дуже хотілося холодного морозива, що продавалося близько. В кінотеатрі йшов улюблений фільм. Павлик навіть підійшов до каси за білетами, але не зміг потратити чужі гроші. І раптом він помітив на лавочці заплакану дівчинку, вона загубила той самий гаманець і тепер не могла поїхати додому.

Павлик дуже зрадів, що зміг допомогти дівчинці. Вона радісно усміхнулася, коли побачила свій гаманець. Допомагати ближньому завжди приємно і радісно.

(Ігор Ковальський, 2 клас)

- - - - - - - - - - - - -

Ми звертали увагу на найголовніші слова. Фрази, в яких зосереджена головна думка твору. Якщо вивчаються казки однієї тематики, дітям запропонували вести спеціальні мініатюрні свої казкові книжечки (наприклад, „Книжечка матінки Природи”, „Казкова моя Батьківщина” і т. ін.).

За допомогою таких уроків у дітей удосконалюється мова, мовлення, активний словник, на таких уроках використовуються різноманітні ігри, ребуси, шаради, народний фольклор (прислів'я, приказки, загадки тощо).

Уроки за творами В.Сухомлинського мають перетворюватися на радісні для дітей заняття, на яких би стимулювалося бажання вчитися. Варто створювати і такі заняття, на яких уроки перепліталися б із святами, звучала б чарівна музика, рідна барвиста мова, щоб серця дітей захоплювалися казкою, оповіданням, національним обрядом, народною піснею та грою.

Твори-мініатюри, казки-мінатюри збуджують, розвивають у дітей фантазію. Вчителю варто запропонувати вихованцям створити свою (наприклад, класну) Чарівну книгу, в якій би збиралися казки, що написані учнями за мотивами казок Вчителя-Добротворця (Василя Сухомлинського).

На кожному році ми зверталися до живої думки і до почуттів учнів, тому що без емоційного ставлення до знань, без інтересу, подиву, задоволення, радості, захоплення та інших переживань успішне навчання неможливе. Свідомість дітей базується на спілкуванні, мовленні і розвивається разом із ним, звичайно, і з допомогою стимулюючих наочно-зовнішніх засобів. Зокрема, щоб на уроці панував позитивний настрій у дітей, який одночасно стимулює сприйняття навчального матеріалу, використовувала графічний ілюстративний матеріал, як, наприклад, для уроку, який починає вивчення розділу „Оповідання про справи твоїх ровесників” за оповіданням В.Сухомлинського „Красиві слова і красиве діло” (3 кл.).(Див. додаток А).

На початку уроку наголошуємо учням, що мова йтиме про вчинки і риси людини, які проявляються у спілкуванні. Щоб розпізнати ці якості, нам допоможе уявне сонечко (малюнок на дошці, зразок якого подається нижче), а про які саме якості йдеться, учні дізнаються з ходу уроку.

90

Щоб учні зрозуміли, про які саме риси йдеться (позитивні: товариськість, турботливість, дбайливість, охайність, щирість; негативні: байдужість, скупість, замкнутість, жадібність), варто організувати слухання віршів, оповідань-мініатюр різних авторів, їх читання, зі змісту яких діти самі визначили б їх. Наприклад:

Через кладку, черезрічку В хату з магазину

я веду свою сестричку. я приніс хлібину.

Прямо в хвилі кладка гнеться, А хлібина дуже свіжа,

а Оксаночка сміється, зараз я її розріжу.

бо зі мною й через річку дам я мамі й татові,

йти сестричка не боїться. і малому братові.

М.Стельмах Дідові й бабусі

(турботливість) і сестрі Катрусі.

Г.Грайко

(щирість, дбайливість)

На такому уроці дуже доцільні обговорення, дискусії, читання в особах, робота в групах, парах.

Працюючи над темою, ми провели ряд нестандартних уроків, свят та ранків, інсценізацій за різними творами В.Сухомлинського, із власними доробками виступала на методоб'єднаннях та педрадах.

Разом з дітьми складаємо не лише казки-оповідання, але й вірші за темами творів великого педагога. За мотивами казок В.Сухомлинського я написала для моїх вихованців вірші. Дітям вони сподобалися. Наприклад.

ДІД ОСІННИК

У темному лісі живе дід Осінник. Спить на сухому листі й сторожко прислухається до пташиного співу. Як тільки почує сумну журавлину пісню „Курли-курли”, - підводиться й каже: - Настала моя година. Відлітають до теплого краю журавлі.

Виходить із лісу дід Осінник - сивий, у сірому дощовику. Де пройде, там листя жовтіє й опадає на землю. Виходить на узлісся, сідає, прихиляється до дуба і тихо щось мугиче.

Це не пісня, а осінній вітер... Коли дід співає, його борода росте, розвивається за вітром. Ось вона вже протяглась луками. Посіріли луки.

- Осінній туман, - кажуть люди. І не здогадуються, що це ж борода діда Осінника.

(В.О.Сухомлинський)

ДІД ОСІННИК

(власний віршований варіант)

Живе дід Осінник у темному лісі.

Він спить, умостившись клубочком на листі.

На листі, що пада з беріз і дубочків,

Що килимом стеле й низинки, й горбочки.

І сторожко так, нашорошивши вуха,

Пісню пташину уважно дід слуха.

Як тільки почує „Курли!” журавлине,

Підводиться й каже: „Моя вже година!”

Полинули птахи до теплого краю,

А сивий Осінник виходить із гаю,

Зійшов на узлісся і тихо мужиче:

Чи то він співає, чи тихо мугиче?

Та це і не пісня, це вітер осінній...

А листя у гаю все більше жовтіє,

Жовтіє і пада... Та це не біда,

Коли дід співає - росте борода.

Де пройде Осінник, дощі накрапають,

І луки сіріють, і трави всихають.

А зранку, мов хто молоко розливає,

Нічого не видно, туман застеляє.

Осінні дива - часті зміни погоди.

„От зранку туман, - кажуть люди, - шкода!”

Та люди ніяк здогадатись не можуть,

Що діда Осінника це борода.

Працюючи на уроці, наприклад, зв'язного мовлення (до прикладу, тема „Складання оповідань за серією малюнків”), можна запропонувати учням скласти твір „Чому сумують журавлі ?” щоб твір діти писали на окремих аркушах, які потім можна скласти у вигляді журавликів. Наприклад, за твором „Дід Осінник” можна запропонувати дітям зробити з уяви малюнок діда Осінника.

Наприкінці уроку діти можуть скласти на дошці зі своїх творів-журавликів журавлиний ключ.

Така робота стимулювала учнів до вивчення рідної мови, буде підвищувати її престиж в їх очах, сприятиме розвитку мовлення молодших школярів, розвитку їх творчих здібностей та різнобічному вихованню.

Найважливішою функцією уроків читання у початкових класах є формування в учнів морально-оцінної діяльності, яка передбачає поглиблений аналіз тексту, роздуми щодо мотивів і характеристик дійових осіб. Цьому найкраще сприяють такі види уроків, як уроки-роздуми. На таких уроках має домінувати поглиблене перечитування твору. проникнення у його підтекст. Важливо, щоб на них кожна дитина могла висловити свою думку, свої міркування в якому би то не було вигляді. Важливо, щоб кожна дитина могла висловити не обов'язково якусь певну думку, виражену кількома реченнями, а навіть одну фразу. Варто звертатися до особистого дитячого досвіду, на уроках будувати монологи-міркування, монологи-доведення.

Зокрема на уроці читання, де вивчається, наприклад, оповідання „Кінь утік” спочатку організовуємо з учнями розмірковування над його змістом; пробуємо розмірковувати над тим, кого можна назвати справжнім другом. Перед ти корисно організувати словникову роботу. Її можна провести у вигляді відкриття дітьми „Чарівної скриньки слів”. Учні дістають картки зі словами для пояснення їх значення:

подив - здивування; обурення - крайнє незадоволення, сильний гнів; розголошувати - розказувати; вогнегривий - з гривою, як вогонь (блискучою, рудою, жовтою...).

Згодом організовувалося прочитання учнями пірамідок слів з пришвидшенням темпу, наприклад:

кінь дам тиша

Петрик подив вчинив

таємниця Віталик підводив

вогнегривий розголошуєш останній

Добрий результат в плані розуміння змісту твору дає читання його учнями мовчки (можливо з фоновим музичним супроводом). Розуміння змісту прочитаного потрібно обов'язково перевірити (наприклад, організувати тестові завдання). Вчитель читає початок речення або ставить запитання, а учні добирають відповідне продовження або правильну відповідь.

- Петрик і Віталик були ... а) першокласниками, б) третьокласниками, в) четвертокласниками.

- На парту до Віталика упала ...а) ручка, б) закладка. в) записка.

- Віталик розповів про записку ... а) учителеві, б) товаришеві, в) батькам.

- Що зробив учитель?: а) забрав записку і прочитав; б) не помітив, як Петрик кинув записку ; в) сказав записку заховати і прочитати на перерві.

- На перерві Віталик підійшов до Петрика і сказав:

а) „Вибач”; б) „Давай коня”; в) не пиши мені більше записок.

Далі варто організувати дискусію з приводу того, що думають учні з приводу вчинків героїв оповідання, задаючи питання для обговорення:

Чим був незадоволений Віталик ? Як ви вважаєте, чи правильно зробив Віталик, що розповів учителеві про записку? Як ви думаєте, чи правильно вчитель оцінив вчинок Віталика? Як ви розумієте відповідь Петрика „Кінь утік...” Що зникло - кінь чи дружба?

У підсумковій частині уроку вчитель задає учням запитання:

- Як ви вважаєте, Віталик зрозумів, що він втратив?

- - - - - - - - - - - - -

Вивчення творів В.Сухомлинського може бути пов'язане не лише з уроками читання, а й з інтегрованим курсом „Я і Україна”, природознавством, а також позакласним читанням (2, 3 клас).

Відомо, що молодші школярі краще запам'ятовують, сприймають навчальний матеріал в комплексі суміжних знань, знань про навколишнє життя, навколишню природу, світ, дійсність, рідну землю, відносини між людьми тощо.

Таку ж мету переслідує і курс „Я і Україна” та „Природознавство”.

Виховання ціннісних орієнтацій у молодших школярів за використанням творів В.Сухомлинського може бути здійснене і з використанням інтегрованих уроків (наприклад, на інтегрованому уроці з предметів „Я і Україна”, „Читання”, Природознавство, де буде вивчатися художній твір В.Сухомлинського (в даному випадку на прикладі вивчення оповідання „Камінь” (див. додаток Б). Також може бути на основі твору „Хлопчик і дзвіночок конвалії” (3 кл.).

Метою такого уроку є формування уявлення у молодших школярів про зв'язок між живою і неживою, про причинно-наслідкові зв'язки поведінки людей і стану природи на основі змісту оповідання В.Сухомлинського „Камінь”; сприяти розвитку мислення і мовлення дітей; виховувати спостережливість, вдумливе, дбайливе ставлення до природи.

На початку уроку діти пригадують твори „Як Наталя у лисиці хитринку купила”, „Ділова колиска”, а також, можливо, і „Не хочу бути слабшим”.

Щоб діти підготувалися до розуміння даного оповідання Сухомлинського, вчитель задає їм навідні запитання: „Чому вчать усі ці твори? Яка спільна тема їх об'єднує ?” (Всі вони повчального змісту).

Загальний зміст оповідання можна виразити з допомогою прислів'я „Під лежачий камінь вода не тече”.

На такому уроці з'ясовуємо з дітьми, що є для людини, для природи вода, в якому вигляді вона себе проявляє, якою буває (річка, море, дощ, сніг, струмок, джерельце, лід, пара). Вода буває чиста, прозора, дає життя всьому, що є в природі, в тому числі й людині. Далі вивчаються словникові слова, які будуть зустрічатися у творі, ключові вирази:

Пустувати - бавитися, розважатися;

подорожні - перехожі;

вирази: криниця, булькнув камінь, сумно в лузі, став дідусем.

Роздуми над змістом твору організовуємо у формі запитань, інтерв'ю:

- Що давала криниця людям ?

- Про що думав хлопчик, коли підійшов до криниці ?

- Як змінювалася природа біля засохлої криниці ?

- Що побачив дідусь, прийшовши до криниці через багато років ?

Вчитель з вихованцями організовує невимушену дискусію, задаючи питання для роздумів на зразок: „Як би виглядала криниця через багато років, якби хлопець не вкинув у неї камінь ?”, „Чи зрозумів дідусь свою провину ?”, „В чому, на ваш погляд, виражається любов до природи ?”, „Якщо з вами станеться подібна ситуація, як ви поступите ?”

Наприкінці дискусії ставимо дітям запитання на роздум: „Навіщо автор вирішив розповісти нам цю історію ?” (1) щоб діти думали про наслідки своїх вчинків; (2) щоб показати зв'язок між живою і неживою природою; (3) щоб вчити дітей любити і берегти природу.

Нагадую, зауважую дітям, що відповіді на ці запитання знаходяться у підручнику Я і Україна”, де є стаття „У природі все пов'язане”.

Такій же меті, що і в попередньому прикладі, а також як продовження останнього висновку сприятимуть і інтегровані уроки з читання та природознавства (3 клас). Крім того, вони сприяють цілісності процесу навчання, а також комплексному засвоєнню знань з різних предметів як різнобічного прояву життєвої дійсності. Такі уроки формують у школярів уявлення про різноманітність природи, різноманітність і взаємозалежність усього живого, що їх оточує, закріплюють знання про природу України (зокрема про її рослинний світ). а найголовніше - розвивають позитивне емоційне ставлення до пізнання навколишнього; виховують любов до рідного краю, дбайливе ставлення до довкілля.

Інтегрований урок можна провести і за твором В.Сухомлинського „Хлопчик і дзвіночок конвалії” (див. додаток В).

На уроці діти продовжуватимуть вивчати тему „Ліс”. До цього вони вже вивчили, які бувають ліси, а тепер будуть поглиблювати знання про дерева, кущі, трав'янисті рослини.

Діти разом з учителем пригадують, які типи лісів бувають (хвойні, листяні, змішані). Вчитель зауважує, що кожна рослинка лісу є неповторна в природі, лісі і має свою користь для людини.

Далі деякі учні з попередньо підготовленим матеріалом розповідають, які дерева ростуть у лісі (наприклад, береза, дуб), їхню природу, будову, що про них говориться у народному фольклорі, чим корисні для людини.

Згодом варто організувати роботу в групах (4 групи), де будуть читатися й вивчатися вірші про берізку, дуб. Спочатку учні читають вірші про себе або вголос. Робота в групах буде полягати у тому, що кожна група (а їх 4 - за

кількістю куплетів вірша) повинна відновити початкову форму куплета. Для цього вчитель роздає на попередньо заготованих картках „розсіяні” рядки вірша, а кожна група повинна розташувати їх й правильному порядку. Наприклад.

1 - а група: Зелені твої кіски Берізонько, берізонько.

Ти мавко лісова, Ти мавко лісова,

Вітрисько розвива. зелені твої кіски

Берізонько, берізонько. вітрисько розвива.

При ознайомленні з дубом учні слухають оповідання В.Сухомлинського „Дуб під вікном”, казки про квіти.

Далі варто приступити до опрацювання твору „Хлопчик і дзвіночок конвалії”. Вивчаються нові слова і вирази:

Пагін, зворушила, не міг відвести очей, дивовижно, висловити, зачарований.

Вчитель читає оповідання спочатку сам, задає запитання для первинного сприйняття Що найбільше сподобалося, Що схвилювало?).

Закріплюючи вивчене, учні відпрацьовують навички читання різними способами і методами. Для того, щоб діти краще засвоїли суть, зміст прочитаного, влаштовуємо (вчитель) вибіркове читання за принципом „читання - відповідь на запитання”, читання в особах.

- Прочитайте, як народилася чарівна квітка.

- Знайдіть і прочитайте, де йдеться про зустріч хлопчика і квітки.

У підсумковій частині уроку вчитель та учні з'ясовують, чим схожі обидва оповідання, а також вчитель задає дітям домашнє завдання: скласти казки про дуб, конвалію. В цьому завданні він зможе з'ясувати, що найбільше закарбувалося дітям у змісті творів.

2.3 Перевірка ефективності вивчення творів В.О. Сухомлинського орієнтованого на ціннісний компонент в експериментальному дослідженні

Наявність вищеописаних спроб, метою яких було виявлення в учнів третіх класів вміння відповідати на запитання до тексту, виділяти основні питання, на які текст відповідає, для визначення його основної ідеї, робити висновки про повчальне значення твору, стало показником того, що учні вже розвинули в собі морально-ціннісний рівень від сприйняття художніх творів і зокрема дитячих художніх творів В.Сухомлинського.

Результати відповідей на питання експериментального і контрольного класів у кількісному і відсотковому відношенні показані у таблиці 2.

Таблиця 2

Класи

Кількість учнів, які вірно

визначили головного героя та обставини сюжету

визначили причини вчинків персонажів

зрозуміли причину вчинку головного героя

визначили у творі його повчальну суть

узагальнили прочитане

кіл-ть

%

кіл-ть

%

кіл-ть

%

кіл-ть

%

кіл-ть

%

Експериментальний

19

76

20

81

14

57

24

98

20

80

Контрольний

18

72

19

77

16

65

22

90

19

76

Визначення рівня сприйняття тексту включає в себе не тільки вміння відповідати на поставлені запитання, а й самим виступати в ролі вчителя і задавати питання до тексту (в тому значенні, щоб ставити запитання до абзаців). Таким чином школярі вчаться встановлювати причинно-наслідковий зв'язок подій і суміжні з цим дії персонажів твору: що було на початку оповідання, що відбувалося потім, чим усе закінчилося.

Щоб полегшити дітям оволодіти умінням самостійно складати уявлення про ідейну суть твору, необхідно сформувати їхнє вміння з допомогою запитань, які вони самостійно будуть складати, логічно підійти до формування головної думки твору, поділу його на частини.

Щоб з'ясувати, наскільки учні третіх класів здатні самі задавати запитання до тексту, тобто виділяти основні питання, на які відповідає текст, було взято оповідання В.Сухомлинського „Який слід повинна залишити людина на землі?” (див. додаток Д). Після дворазового прочитання оповідання учителем було запропоновано поставити запитання до тексту (до його абзаців) з метою поділу його на частини і формування головної думки твору, а також побачити, на яку моральну цінність хотів звернути увагу В.Сухомлинський (а точніше більше її розшифрувати). Нижче наведені запитання, які складали діти.

1. Що думав майстер біля зведеного власними руками будинку? (Завтра в ньому оселяться люди).

2. Що зробив хлопчик біля будинку? (Залишив слід від взуття на цементі сходинки, який ще не застиг, і побіг собі).

3. Чи зробив цей хлопчик щось корисне, коли став дорослим? (Ні).

4.Чи запам'ятали люди з його рідного села цього чоловіка? (Ні). Чому?

5. Що зробив цей чоловік (колишній хлопчик) у своєму житті корисного? (Нічого).

6. Чому не знав цього чоловіка старий дід з його села? (Бо він не зробив нічого такого, по чому його б запам'ятали).

7. Що згадалося чоловікові, коли він був маленьким? (Слід на сирому цементі сходинки).

8. Що зрозумів чоловік про своє життя? (Що не залишив ніякого доброго сліду після себе).

Аналіз результатів цього завдання показав, що 46 % учнів (12 дітей) експериментального класу і 38 % (9) учнів контрольного класів правильно і логічно ставили запитання до абзаців (частин) тексту оповідання в тому порядку, якому вони наведені вище.

Решта учнів запитання ставили не послідовно і не співвідносно до попередніх запитань.

Отже, в результаті проведеного експериментального моніторингового дослідження й опрацювання одержаних даних можна зробити висновок про те, що відповідно до одержаних завдань і того, як школярі з ними впоралися, можна судити про рівень ідейно-оцінного сприйняття художніх творів В.Сухомлинського молодшими школярами експериментального і контрольного класів. На основі аналізу кількісних даних експериментального дослідження можна судити про рівні навчальних досягнень учнів контрольного та експериментального класів. Ці рівні можна згрупувати в 4 категорії -низький, середній, достатній і високий (див. таблицю 3).

Таблиця 3.

Оцінка рівнів навчальних досягнень учнів контрольного та експериментального класів за підсумковими результатами експерименту

Рівень навчальних досягнень учнів

Контрольний клас

Експериментальний клас

кількість учнів

%

кількість учнів

%

Низький

3

12

1

4

Середній

7

28

5

20

Достатній

10

40

10

40

Високий

5

20

9

36

Співвідношення кількості учнів із відповідними рівнями сформованості навчальних досягнень показано за допомогою діаграми (рис. 1).

Таблиця 4.

Відсоткове співвідношення кількості учнів із відповідними рівнями сформованості навчальних досягнень

Кількість учнів у класах, %

Рівні навчальних досягнень

низький

середній

достатній

високий

Всього

100

100

100

100

Експериментальний

4

20

40

36

Контрольний

12

28

40

20

Проведений аналіз художніх творів В.Сухомлинського в системі методики їх вивчення на уроках показав, що через оповідання, казки, притчі, легенди, написані у зрозумілому для дітей викладі, формуються ціннісні орієнтири у дітей молодшого шкільного віку, з'ясовано, яким чином вони вчать розуміти складність і красу людського буття, допомагають комфортно входити у багатовимірний світ людських стосунків.

Під час проведення нами уроків читання у 2 - 4 класах учні вивчали такі жанрові різновиди творів В.Сухомлинського, як казки, оповідання, притчі, легенди. Та найкраще серед них сприймаються дітьми - казки, які в цьому ряді займають перше місце за рівнем їхнього сприйняття як у навчальному, так і в емоційно-психологічному відношенні. Це пов'язано з особливостями емоційного та фізіологічного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Останнє також підтвердило і моніторингове дослідження у 2 - 4 класах обох шкіл, на прикладі яких проводилося експериментальне дослідження.

Його результати у відсотковому відношенні зображено на рисунку 2.

Таблиця 5.

Рівні сприйняття молодшими школярами програмних творів В.Сухомлинського у відсотковому відношенні за результатами експериментального дослідження

Жанри програмних творів

Казки, %

Оповідання, %

Притчі, легенди, %

Рівні учнівського сприйняття та вподобань, %

43

38

19

На основі організаційної, видової структури уроків та методики їх проведення показано способи та методи вивчення творів В.Сухомлинського, звернено увагу на дидактичні умови чуттєво-психологічного сприйняття тексту школярами та методику їх покращення й удосконалення.

З метою виявлення ефективності організаційної структури уроків за методикою їх проведення для підвищення рівнів сприйняття дитячих літературно-художніх творів В.Сухомлинського було проведене моніторингове дослідження та контрольний зріз.

... читать дальше >>>

Поcмотреть текст работы Поcмотреть полный текст
Скачать работу можно здесь Скачать работу "Формування у молодших школярів ціннісних орієнтирів за творами В.О. Сухомлинського" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов