главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество Библиотека Revolution
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 



Позакласна робота на уроках читання

Методика проведення уроків з позакласного читання. Зміст і завдання позакласного читання, вимоги програми. Взаємозв’язок класного читання з позакласним, керівництво позакласним читанням. Уроки позакласного читання на підготовчому та опчатковому етапах.

Рубрика: Педагогика
Вид: курсовая работа
Язык: украинский
Дата добавления: 04.11.2009
Размер файла: 56,3 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Організація позакласного читання в початкових класах
Позакласне читання в молодших класах як різновид класного читання. Форми керівництва позакласним читанням в молодших класах. Загальні вимоги до проведення та організації уроків позакласного читання. Оцінювання позакласного читання в початкових класах.
курсовая работа [70,1 K], добавлена 28.02.2008

2. Твори Джейн Остін на уроках позакласного читання
Позакласне читання на уроках світової літератури як засіб формування читача. Питання про взаємозв’язок уроків класного та позакласного читання. Загальні відомості про творчість Джейн Остін. План-конспект уроку для 9-го класу з позакласного читання.
курсовая работа [40,7 K], добавлена 21.12.2012

3. Вивчення творів В. Нестайка на уроках позакласного читання
Особливості, типи, форми та структура уроків позакласного читання. Методика вивчення творчості Всеволода Нестайка на уроках позакласного читання в 6 класі: "Пригоди Робінзона Кукурудзо", "Незнайомець з тринадцятої квартири" та "Таємниця трьох невідомих".
курсовая работа [50,9 K], добавлена 16.11.2011

4. Методичні основи формування навику читання у молодших школярів
Етапи становлення навику читання. Робота над правильністю, побіжністю та свідомістю читання. Огляд методик читання. Підходи до вибору методу навчання читанню. Дослідження техніки читання і розуміння прочитаного. Комплекс вправ для вдосконалення навиків.
курсовая работа [62,4 K], добавлена 09.04.2011

5. Використання комп'ютера на уроках читання
Методика та психолого-педагогічні особливості проведення уроків читання в початкових класах з використанням комп’ютерів та засобів мультимедіа. Переваги і недоліки використання комп’ютера на уроках у початковій школі. Дидактичні засоби для уроків читання.
курсовая работа [38,2 K], добавлена 17.06.2009

6. Формування навички швидкого читання у молодших школярів
Проблеми формування навичок швидкого читання, його критерії, методичні підходи та шляхи успішного формування у молодших школярів. Якісні ознаки читання як основне завдання уроків читання у початковій школі. Мовлення є засобом спілкування між людьми.
дипломная работа [2,9 M], добавлена 15.09.2009

7. Формування у молодших школярів естетичних почуттів на уроках класного читання
Урок класного читання як засіб формування естетичних почуттів у молодших школярів. Аналіз психолого-педагогічної літератури. Відбір засобів мистецтва до уроків читання. Експериментальна перевірка процесу формування естетичних почуттів у молодших школярів.
дипломная работа [98,0 K], добавлена 21.10.2009

8. Види вправ з розвитку мовлення молодших школярів на уроках читання
Розвиток мовлення - один із основних завдань сучасного уроку читання. Вправи й завдання на формування вмінь уважно й вдумливо слухати, відтворювати та аналізувати почуте. Формування видів мовленнєвої діяльності - говоріння, аудіювання, читання, письма.
реферат [43,5 K], добавлена 27.09.2009

9. Робота над засобами логіко-емоційної виразності читання в початкових класах
Особливість діяльності педагога на уроках читання в початкових класах. Теоретичні основи засобів використання логіко-емоційної виразності читання. Формування навичок визначати логічно наголошені слова і їх виділення, розвиток здібностей і відчуття.
дипломная работа [758,9 K], добавлена 13.11.2009

10. Формування умінь і навичок виразності голосного читання в учнів початкової школи
Сутність і зміст, значення виразного читання в навчальній діяльності молодших школярів. Структура та основні компоненти навички читання, шляхи його формування та вдосконалення в початковій школі. Розробка власної методики та оцінка її ефективності.
дипломная работа [110,3 K], добавлена 13.11.2009


Другие документы, подобные Позакласна робота на уроках читання


Згідно з дібраними художніми і науково-художніми літературними творами, виділяємо такі типи уроків: тематичні, жанрові, авторські (зустріч з окремим письменником), бібліотечні уроки. За формою проведення це будуть уроки читання - слухання, уроки-подорожі, уроки-бесіди (судження), уроки-творчості, уроки-ранки, уроки-звіти тощо. Місцем проведення переважно є клас, може бути кімната казки (якщо така є в школі), актовий зал, лоно природи, бібліотека.

7. Уроки позакласного читання на основному етапі

Якщо молодші школярі оволоділи знаннями, уміннями і навичками роботи з дитячою книжкою на підготовчому і початкову етапах, то можна переходити до навчання дітей на основному етапі.

Основний етап триває протягом третього і четвертого року навчання. Уроки позакласного читання проводяться один раз на два тижні. Їхнє завдання - добиватися оформлення читацьких умінь на основі індивідуальних особливостей кожного читача, закріплення загальних читацьких умінь.

Завдання позакласного читання на третьому етапі не змінюється. Протягом усього часу учні повинні працювати над виробленням навичок, а потім і потреби самостійно й осмислено вибирати і за всіма правилами читати доступні їм книги. При цьому і раніше, основний навчальний матеріал, тобто конкретні дитячі книги, які читають учні, визначається реальним книжковим фондом, розмір і тематика якого залежать від умов роботи школи: наявності дитячої бібліотеки, розташування школи (в місті чи селі), рівнем підготовки батьків. Це обов'язково повинен передбачати і враховувати вчитель, готуючись здійснювати на уроці навчально-виховну роботу. Зокрема, у доборі книжок для позакласного читання необхідно орієнтуватися не тільки на те, що є у вчителя, а й на те, що можуть принести учні. У них, можливо, немає того, що є у вчителя, і навпаки. Класовод зобов'язаний враховувати це. Однак у яких би умовах він не працював, його мета - звести дітей на вищу сходинку оволодіння самостійним читанням.

Мета цього етапу - формувати навички і потребу самостійно, осмислено добирати і за всіма правилами читати доступні дитячі книжки. Тепер учень переходить повністю до самостійного і вдумливого засвоєння змісту незнайомих дитячих книжок з наступним аналізом якості сприйняття на спеціальному уроці позакласного читання.

На третьому етапі навчання, процес виховання самостійного читача-учня ускладнюється. Перед кожним з них ставляться завдання:

1) навчитися самостійно вибирати і читати дитячі книжки без нагляду вчителя - поза класом; це значить, що їхнє самостійне читання стає позакласним у прямому значені слова;

2) навчитися користуватися бібліотечним чи книжковим фондом читацького залу, що сприятиме вихованню у дітей інтересу до книги; щоб привчити дітей до цього, вчитель має передбачити екскурсії дітей до бібліотеки, ознайомлення з каталогом і правилами добору книг для читання.

Поглиблюється освоєння зв'язку понять: письменник - твір (тобто книга), письменник - тема, а також тема - письменник. У цей час учні ознайомлюються із новими іменами письменників. Запроваджується диференціація тем читання. Вводяться науково-пізнавальні твори, довідкові книги.

На цих уроках дитячі книжки будуть різні і за змістом, і зі структурою, і за обсягом, і за емоційною насиченістю. Об'єднувати їх мусить те, що вони мають бути для дитини новими, а ще - цікавими і доступними кожному відповідно до його рівня читацького досвіду і рівня розвитку.

Велику вагу при цьому слід приділяти рекомендаційному списку - основному бібліотечно-бібліографічному посібнику. Він може бути написаний учителем від руки на звичайному аркуші паперу або оформлений у вигляді плакату. Як ось:

Казки видатного французького письменника

1. Читайте казки Шарля Перро

«Червона Шапочка», «Зачарована красуня», «Синя Борода»,

«Кіт у чоботях», «Попелюшка», «Чарівниці».

2. Добре розгляньте ці книжки.

3. Навчіться коротко переказувати прочитані казки.

4. Визначте найбільш цікаві епізоди і повправляйтесь у виразному читання.

5. Підготуйтесь до інсценізації окремих епізодів казки.

6. Спробуйте поставити живі картинки (група за інтересами)

7. Відшукайте цікаві розповіді про автора казок.

Такий і подібний йому рекомендаційний список допоможе кожній дитині вибрати книжку за своїми можливостями й уподобаннями, розширити читацький кругозір, легше впоратися з домашнім завданням.

Щоб скласти орієнтований рекомендаційний список і своєчасно довести його до відома дітей, вчитель сам заздалегідь ознайомлюється з наявним фондом книг з даної теми і вносить у список тільки ті, які є в класній, шкільній, районній бібліотеках.

Діти повинні довіряти рекомендаційному списку, розуміти, що книги, вказані у ньому - хороші. Доступні, але не єдині у підготовці до уроку. І, звичайно, не варто думати, що кожний учень прочитає всі вказані у списку книги. Рекомендація - це побажання, порада. Ознайомившись зі списком, школяр перш за все визначить, які книги він уже знає, які ні, по які він звернеться в бібліотеку чи до домашнього зібрання.

Навчальний матеріал до уроків позакласного читання складають головним чином авторські книжки-збірки. Такий відбір допоможе реалізувати монографічний принцип засвоєння дітьми кола читання, а також забезпечить розвиток в учнів-читачів літературного смаку, поглиблення і впорядкування літературного смаку та кругозору.

Разом з тим, в навчальний процес пропонуємо не тільки короткі твори, але і так звані велико - об'ємні, товсті книжки. Вважаємо, що в 3 класі вже можна і треба, бодай з ІІ півріччя вчити читати такі книжки, а цим самим послідовно готувати їх до підсумкового читацького періоду і до уроків літератури в наступних класах. На цьому етапі рекомендуємо для самостійного читання також і книжки-довідники та науково-художні твори. Такі книжки ознайомлюють юних із законами розвитку природи, з життям рослин і тварин, прилучають до знань, що виходять за межі шкільної програми, сприяють формуванню діалектико-матеріалістичного світогляду, виробленню справжнього наукового погляду на світ, природу, ставлення до неї.

Водночас у науково-пізнавальних, тим більше в науково-художніх книжках, автори ставлять завдання не стільки подати максимальну кількість відомостей, скільки викликати інтерес до предмета викладу. Захоплений учень - читач сам зуміє здобути всі необхідні йому відомості. Бо ж потяг до пізнання, до осягнення всього живого на Землі, зростає в дитини день у день, рік у рік. І якщо вона одержує на свої тисячі «Чому?» «Для чого?», «Як?» ґрунтовні й чіткі відповіді, які можуть бути одночасно і поштовхом до здобуття нових знань, то у неї виникне не тільки бажання дізнатися «Чому?», а й потреба в пошуку, що згодом може перерости в потребу самовдосконалення у тій чи іншій галузі діяльності.

Згадані книжки допомагають виховувати такі риси, як кмітливість, допитливість, самостійність мислення, інтерес до пошуків, прищепити любов до рідного краю. Адже героям цих книг притаманна доброта, співпереживання, любов до всього живого. Тому вчителеві необхідно знати про можливості пізнавальної книжки і широко використовувати її на уроках позакласного читання, систематично рекомендувати для самостійного читання взагалі.

Під час планування навчального матеріалу до уроків позакласного читання враховувались пори року, сезонність.

Якщо попередньо на основному етапі навчання на кожну тему чи монографічну добірку книжок одного автора планувалось і проводилось один урок, то тепер рекомендовано, здебільшого, по два уроки на одну і ту ж тему. За структурою ці уроки будуть різні, як будуть і різні типи: рекомендаційні, узагальнено-тематичні, авторські, уроки-звіти.

А їх структура буде така:

Рекомендований, авторський:

1. Самостійний розгляд нової книжки-збірки чи книжки-колективки.

2. Читання вчителем вголос будь-якого твору (за власним вибором).

3. Самостійне знаходження і читання дітьми вказаного вчителем твору.

4. Колективний аналіз прочитаного дітьми твору.

5. Домашні завдання.

Узагальнено-тематичний:

1. Робота з виставкою прочитаних і принесених дітьми на даний урок книжок.

2. Обмін читацьким досвідом: колективне обговорення прочитаних творів.

3. Доповнення, розширення читацького і літературного кругозору.

4. Завдання додому.

Отже, за змістом і структурою ці уроки відрізняються один від одного. Перші із них дещо нагадують початковий етап навчання, а другий урок проводиться з елементами узагальнення. Відмінне і те, що кожний урок у 3 класі завершується домашнім завданням, виконання якого на наступному уроці позакласного читання буде оцінюватись.

У період між уроками позакласного читання вчителю не варто зосереджувати увагу на так званому обліку прочитаного. Тут важливо допомогти учням впоратися з домашнім завданням. Декому дібрати книги для читання, поговорити про прочитане, іншим підказати, що ще прочитати, як користуватися книгою, поцікавитися, як вони розповідають на уроці. Таким чином, основний шлях - повсякденне спостереження за діяльністю дітей, концентрування цієї діяльності в дитячому колективі.

Згодом, у групах дітей за інтересами, варто продовжити підготовку ігор - інсценівок, добір книжкових виставок, оформлення рекомендаційного списку, карток на книги, збір ілюстрацій з тієї чи іншої теми.

Спонукаючи дітей об'єднуватись у групи, вчитель намагається допомогти їм потоваришувати, звертає увагу не стільки на успішність товариша, скільки на позитивні якості його характеру, рекомендує взаємно цінувати такі риси, вчитися добру, взаємоповаги. Від цього залежить виховна суть процесу - формування у дітей читацької самостійності.

Успіх формування читацької самостійності залежатиме від рекомендацій, які учні одержали як домашнє завдання до уроків позакласного читання, і перевірки його виконання.

У систему цих завдань входять такі етапи:

- завдання, виконання якого обов'язкове для всіх учнів;

- додаткові рекомендації для допитливих;

- пошук відповіді на додаткове проблемне питання.

Аналізувати виконані завдання варто за тими ж етапами, за якими їх задавали.

Школярі отримають від уроку максимум за доведення, якщо вчитель розкаже і покаже, як готуватися до нього. Насамперед, треба навчити їх, цікаво і захоплююче розповідати про прочитану книжку, як демонструвати її і показувати в ній ілюстрації. На уроках рідної мови і читання варто вводити вправи на списування уривків із прочитаних книжок, записувати відповіді на запитання одним-двома реченнями. Дуже корисно завести у класі постійні словнички, які допомагатимуть найбільш адекватно і нестандартно оцінювати прочитаний твір.

Наприклад:

- Цікавий, веселий, смішний;

- Прекрасний, чарівний, кумедний;

- Хвилюючий, чудовий, суворий.

Чим ширший оцінний словниковий запас дитини, тим легше їй зіставити свої почуття і переживання з прочитаною книжкою.

Отже, формуючи читацьку самостійність, маємо забезпечити дітям можливість потрапити у бібліотечні фонди та читальні зали.

Уроки-звіти - особливі і за змістом, і за формою їх проведення. Це можуть бути уроки-ранки, колективний звіт по групах, захист читацьких формулярів, урок-гра, урок-подорож…

Для уроку звіту типова така структура:

1. Розгляд рекомендаційних списків кожної групи.

2. Групові виступи учнів за заданим вчителем планом.

3. Доповнення, розширення читацького досвіду (інтересу, кругозору) учнів.

4. Колективна літературна гра.

Замість звичного рекомендаційного списку у «Куточку читача», доречним тепер є плакати-завдання з планом підготовки до групових виступів:

подумайте, які книжки ви б хотіли дібрати в список до заголовку наступного уроку позакласного читання;

напишіть такий список і оформіть його малюнками, листівками;

намалюйте малюнок до якогось епізоду твору (зробіть витинанку, ліплення…);

підберіть загадки, прислів'я за темою уроку;

навчіться цікаво і виразно розповідати про прочитане вами.

Водночас такі завдання якоюсь мірою спонукають до колективних форм підготовки і проведення уроку. Зазначимо, що молодші школярі тяжіють до групових форм роботи, сприймають їх як цікаву навчальну гру, готуються і працюють з більшою віддачею і відповідальністю. Крім того, організація таких форм роботи дає змогу кожному школяреві активно проявити себе, показати і застосувати свої читацькі знання в нових умовах.

Такі уроки потребують певної підготовчої роботи. За два тижні до кожного проводиться коротка настановча бесіда, повідомляється тема уроку і форма його проведення. Класоводові варто продумати склад кожної групи, враховуючи побажання учнів. До групи мають входити як сильні, так і слабші школярі. Бажано, порадившись з учнями, визначити конкретного лідера (бригадира, капітана), який постійно цікавитиметься станом підготовки до уроку. За кілька днів до нього готується виставка книжок, учнівські плакати…

Щоб урок позакласного читання проходив цікаво і в певному темпі, бажано, щоб в куточку читача постійно вивішувались і обновлялись зразки відповідей, якими учні будуть керуватись під час підготовки до виступу про прочитану книжку чи твір. Наприклад:

Ось книжка, яку я прочитав (ілюстрація)

А це оповідання, про яке я хочу розповісти (повна назва)

Це головний герой, якого я хочу вам представити (малюнок)

Ось що пише автор про нього: «….»

А ще ось що: «….» (зачитую).

Твір називається, думаю, так тому, що…

Як бачимо, бесіду за прочитаними творами краще розпочинати з виділення персонажа, який є головним образом. Водночас, представляючи героя твору, школяр має звикнути посилатися на текст. Вказуючи на мистецтво авторського слова. Ефективність уроку посилиться, якщо в центрі уваги постійно будуть образи головних персонажів, риси характеру, яких розкриватимуться під час перечитування художнього твору.

Така робота на уроках підготує дітей-читачів коротко, але змістовно і логічно передавати зміст твору.

8. Бібліотечні уроки

Проблема дитячого читання багатоаспектна. На шляху прилучення дітей до книжки і читання вже багато зроблено, але і досі проблема розумного, повноцінного читання не може вважатися вирішеною.

Учителі початкових класів розуміють, що від них значною мірою залежить, чи стануть їх вихованці активними читачами, чи полюблять книжку, чи залишаться байдужими до літератури. Педагоги переконані, що бібліотека з її великим фондом літератури, довідково-бібліографічним апаратом допомагає виховувати в учнів потребу самостійно читати, розширює читацькі інтереси.

Важливо сформувати у молодших школярів ставлення до бібліотеки, як до невичерпного джерела інформації, фундаменту освіти і самоосвіти, осередку, де можна не лише поповнити знання, але й поспілкуватися чи посперечатися з однодумцями.

Ці завдання допомагають розв'язувати бібліотечні уроки. Це уроки незвичайні. Їх мета - виховання культури читання, інтересу до книжки як засобу засвоєння шкільних наук, розвитку бібліотечно-бібліографічних навичок, бажання працювати з додатковими виданнями.

Проводити бібліотечні уроки не обов'язково лише у бібліотеці. Місцем їх проведення можуть бути читальний зал, кімната казки, відповідно оформлена класна кімната, куточок природи, шкільна бібліотека…

Якщо бібліотечні уроки безпосередньо проводяться у бібліотеці, то їх і проводить бібліотекар.

Важливо, щоб теоретичні знання подавались з елементами використання грамзаписів чи радіопередач, мультфільмів чи діафільмів, гри-загадки, конкурсів. Якщо ж бібліотечний урок проводиться в іншому місці, то його проводить учитель і по можливості запрошує до співпраці бібліотекаря. Як фахівець він може надати консультації класоводові з бібліотечно-бібліографічних знань, допомогти оформити в класі книжкову виставку з відповідної теми, дібрати цікавий матеріал до уроку, провести гру, літературну вікторину. До такого співробітництва слід залучати і батьків класу, звертаючи їхню увагу на значення інформаційної культури у майбутньому дітей.

Дуже важливим є перше заняття: «Дім, де живуть книжки», мета якого - формування образного уявлення про дім для книжок, образу бібліотеки як берегині людського знання.

Ознайомлення з бібліотекою починається з подорожі по цьому «дому». Переходячи від стелажа до стелажа, з кімнати в кімнату, першокласники переконуються, що це великий і впорядкований дім, що книжкам у ньому затишно і добре.

Бібліотекар підводить малюків до «куточка першокласника» і докладно знайомить з добіркою книжок, з книжковою виставкою. Заодно він нагадує про правила користування книжкою (чисті руки, постійне місце для книжок, не виривати сторінок, не робити помітки, не вирізати малюнки) та правила спілкування з книжкою (чисте повітря в кімнаті, світло падає з лівого боку, правильна постава, перерви при читанні).

Далі бібліотекар підводить учнів до виставки дитячих журналів і повідомляє, що крім книжок для дітей, щомісяця виходить багато журналів.

- Яку назву вони мають? Хто може прочитати назву журналу? (Показує якого). Які з них вам знайомі? Звідки вони вам знайомі? (Учні пробують читати назви журналів, пізнають ті, які для них виписали батьки).

Журнал «Пізнайко» розглядається більш детально, відзначається, чому його так полюбляють наймолодші, з'ясовується загальний зміст журналу. Діти читають назву журналу, відзначають, що зображено на обкладинках, дають відповідь на запитання: чим відрізняється журнал від книжки? Потім йде читання одного чи двох текстів з журналу, відтворення їх змісту за поставленими запитаннями. Насамкінець зачитується кілька загадок, веселинок, цікавих запитань.

Рекомендується розповісти вдома про «дім» для книжок - бібліотеку, впорядкувати домашню бібліотеку, попросити батьків виписати для них журнал «Пізнайко».

Бібліотечний урок «Мої перші книжки» варто теж провести у бібліотеці. Зваживши, що більшість учнів (ІІ півріччя) оволоділи технікою читання (30-45 слів на хвилину), їх можна записати до бібліотеки.

Бібліотекар знайомить школярів з правилами запису та користування бібліотечними книжками. Дається і розширюється уявлення про «абонемент» та «читач». «Абонемент» - документ (картка), який дає право на обслуговування, користування, в даному випадку, бібліотекою і бібліотечним фондом. «Читач» - відвідувач бібліотеки: той, хто читає, до кого звернені твори письменників. Читача у бібліотеці ще називають абонентом. «Абонент» - той, хто користується абонементом.

Далі учні групами передивляються щомісячні дитячі журнали, про щось перемовляються, щось зачитують, сміються, чимось дивуються.

Бібліотекар особливу увагу привертає до журналу «Малятко», просить групи читачів розглядати його більш детально. Журнал розглядається посторінково, відзначається, що у ньому багато розповідей і цікавих пригод, забавних історій і казок, кросвордів і конкурсів, веселинок-сміховинок, а ще цікава сторінка «саморобок», яка навчає шити і майструвати, будувати ракети, робити казкових героїв…»

Після цього читається один твір із журналу вчителем, другий - бібліотекарем чи добре читаючим учнем, розгадується посильний кросворд.

Рекомендується вдома розповісти, про що йшлося на занятті в бібліотеці. Якщо є свій журнал - читати його і сказати, що найбільше сподобалося.

ІІІ. ВИСНОВОК

Що ж і як читають наші діти?

Результати досліджень засвідчили, що лише частина дітей (38%) читає багато, вважає читання своїм улюбленим заняттям. Творами, що викликають особливу зацікавленість, залишаються казки (1-3 класи), оповідання (4 клас). Менше діти захоплюються поезією, низьким виявився інтерес до науково-пізнавальної літератури.

Тривогу викликає те, що значна частина дітей на запитання «Чим ти любиш займатися у вільний час?» відповіла: «Дивитись телевізор», причому перегляд телепередач займає в середньому 2-2,5 години на день. Майже 20% опитаних учнів у вільний час «гуляють».

У значної частини школярів (28%) відсутня елементарна бібліографічна грамотність. Цей недолік проявився в неуважності до авторів прочитаних творів, у неточності передачі назви книжки, в невмінні самостійно вибрати книжку за її основними ознаками; оскільки чітка система читання відсутня, багато учнів під час вибору літератури для позакласного читання керується випадковими порадами або добирає книжку навмання. Так, за порадою вчителя вибирають книжки лише 33% опитаних, за порадою бібліотекаря - 21%.

Судження школярів про прочитаний твір часто виявляються стандартними, позбавленими почуття особистісного ставлення. Відставання емоційного розвитку культури почуттів від рівня інтелекту проявляються досить часто в процесі опитування. Проте, відомо, що знання, не зігріті почуттями, творчо не перероблені, залишаються холодними, мертвими знаннями й на духовність особистості не впливають.

Звідси висновок: у таких учнів немає справжнього читацького інтересу, такого потягу до читання, яке викликає співчуття, співпереживання, робить процес читання творчим.

Анкетування, проведене серед батьків, нажаль, теж не залишає оптимізму, приводить до сумних роздумів. Не всі батьки розуміють, що інтерес до книжки, перші читацькі навички закладаються саме в сім'ї. Нерідко, перевіряючи щоденник, навіть сумлінні батьки не цікавляться тим, що читає син чи донька, чи відвідує дитина бібліотеку.

Предметом дослідження стало й те, що і як читають самі батьки. В результаті опитувань виявилось, що лише 39% респондентів читають регулярно. Решта - від випадку до випадку або зовсім не читають.

Якщо в сім'ї з повагою ставляться до книги, таке ставлення виробляється і в дитини. Зрозуміло, що невміння дорослих по справжньому читати і сприймати прочитане, невміння вибрати книжку для читання - це багато в чому результат слабкого керівництва читанням у дитячі та юнацькі роки.

Загальновідомо, що у книжки, яка довго була основним джерелом інформації та популярним засобом дозвілля, з'явились могутні суперники - телебачення, відео, комп'ютер.

Біля телевізора проводять більшу частину вільного часу батьки, тут же й діти…

Втрату зв'язків із книжкою в ранньому віці неможливо компенсувати в майбутньому.

Маленький читач лише вступає в життя, у нього ще немає життєвого досвіду, і книга для нього є невичерпним джерелом відомостей, у ній він знаходить відповіді на свої незліченні «Чому?». Книжки, прочитані в дитинстві, часто запам'ятовуються на все життя, впливають на подальший розвиток, на світосприймання, виробляють певні норми поведінки.

Ось чому важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилася в книжковому «морі», щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші твори, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям.

Саме дорослі мають свідомо й цілеспрямовано виховувати в дитині читача, починаючи з сім'ї, дитячого садка, молодших класів.

ЛІТЕРАТУРА

Г.А. Чуйко, М.А. Білецька, Г.Ф.Школьна «Методика викладання української мови в початкових класах».

Г.П. Ткачук «Робота з дитячою книжкою на уроках позакласного читання» (посібник для вчителя).

З.Л. Головко «Уроки позакласного читання»

Початкова школи № 3, 2001 р.

Початкова школа № 7, 2001 р.

Початкова школа № 5, 2002 р.

Початкова школа № 9, 2003 р.

Початкова школа № 2, 2004 р.

Початкова школа № 7, 2004 р.

Початкова школа № 5, 2005 р.

Програма для середньої загальноосвітньої школи (1-4 кл). - К.: Початкова школа, 2006.

ДОДАТКИ

Тема уроку: Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди.

Мета уроку: Продовжити ознайомлення учнів з красою, неповторністю, чарівністю Шевченкового слова, його біографічними даними, значенням творчості Шевченка для українського народу. Розвивати пам'ять, мислення, читацькі інтереси. Виховувати в учнів любов і шану до народного поета.

Обладнання: Портрет Т. Шевченка, виставка творів поета, на кожній парті книга «Кобзар».

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Оголошення теми уроку

1. На дошці записано слова:

Ну що б, здавалося, слова…

А серце та голос - більш нічого.

Як їх почує! .. Знать од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!

Т.Шевченко

(Вчитель зачитує слова)

2. Вступна бесіда.

- Сьогодні ми будемо говорити про життєвий та творчий шлях геніального сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Це він мав справді «од Бога і голос, і ті слова», які пішли «меж люди». І б'ються схвильовано серця українців при читанні його творів. Навіть в найтяжчі часи в родинах українців зберігались книги з його творами. А ті, кого лиха доля в пошуках кращого життя гнала на чужину, разом з Біблією, грудочкою рідної землі, везли в ті далекі краї з ними був і Тарас Шевченко. Він разом з ними промовляв:

«… я так люблю

мою Україну убогу»

3. Робота з виставкою книг поета.

- Як називалася найперша збірка поетичних творів Т.Шевченка?

- Чому поет вибрав саме таку назву?

- Які збірки творів видано для дітей?

- В яких видавництвах вийшли збірки творів поета?

Продовжити речення: Тарас Шевченко не тільки геніальний поет, він - великий…

- Які з художніх творів вам знайомі?

- Що ви знаєте про перебування поета у нашому краї?

- Чи відобразилось це в його поезіях, творах, живопису?

ІІІ. Закріплення нового матеріалу.

1. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка.

1-й учень:

- 9 березня в 1814 році, в селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині (тепер Черкащина), в сім'ї кріпака, народився хлопчик, якого назвали Тарасом. Гірке випало на його долю дитинство. Син кріпака - власність пана.

2-й учень:

- Коли Тарасові було 9 років, померла його мати, а в 11 років від злиднів і важкої роботи помер батько. Залишився хлопчик сиротою. Тарас дуже хотів читати, писати, дуже любив малювати.

3-й учень:

- Як випадала вільна хвилина, хлопчик брав аркуш паперу, недогризок олівця і, сховавшись в бур'янах, малював усе, що бачив довкола, малював лише чорним олівцем, бо інших у нього не було.

4-й учень:

Перед вами картина І.Їжакевича «Тарас-пастух». В основу сюжету картини автор поклав вірш «Мені тринадцятий минало…» Ми бачимо хлопчика, що сидить під парканом якоїсь панської садиби. У лівому кутку картини в долині видніються селянські хатки, а на пагорбку, за березами - вітряк. Хлопчик поклав клаптик паперу на коліна і малює. Поруч лежить його солом'яний бриль, торбинка з хлібом. Так починається шлях майбутнього художника.

Він дуже хотів учитися. У сільській школі навчився читати. Потім служив у пана і той віддав його вчитися на маляра, щоб мати свого художника.

5-й учень:

- На життєвій дорозі Тарас зустрів добрих і розумних людей, які побачили в ньому талановиту людину і викупили з неволі, допомогли з навчанням в Академії мистецтв. Ставши вільною людиною в 24 роки, Тарас написав багато поетичних творів, які увійшли до збірки «Кобзар».

6-й учень:

- Пани і цар злякались його віршів і заслали поета в далеку пустелю - віддали у солдати із суворою забороною малювати і писати! Але не скорився Тарас і потайки писав і малював.

7-й учень:

- Через 10 років повернувся він із заслання змучений, але не зломлений. З-під його пера з'явилися слова:

«І на оновленій землі

Врага не буде - супостата,

А буде син і буде мати,

І будуть люди на землі...»

2. Хвилини поезії.

а) Бесіда.

- Перед вами, діти, лежить «Кобзар». Ви вже відкривали сторінки цієї дивної книги, захоплювались поетичним словом її автора. Прочитайте його твори, які ви підготували. Передайте почуття автора, щирість його душі.

б) Конкурс на краще читання творів Великого Кобзаря.

Вчитель:

- Тарас Шевченко дуже любив природу своєї рідної землі, її степи, ріки, верби, гаї, червону калину.

(Декламування віршів «Зоре моя вечірняя», «За сонцем хмаронька встає», «Встала весна»…)

в) ознайомлення з віршем «На Великдень на соломі»

Вчитель:

- Про важку долю сироти оповів поет у вірші «На Великдень на соломі». Прочитайте. Підготуйте відповіді на питання:

- Якими подарунками хвалилися діти?

- А яким було свято для сироти?

- Як ви поясните слова: лиштва, чобітки шкапові?

- Які ще твори ви читали про важку сирітську долю?

Фізкультхвилинка.

3. Читання вчителем оповідання «Випадок»

а) бесіда за прочитаним твором.

- Як жилося Тарасові - сироті - з мачухою?

- Що трапилося одного разу?

- Як покарали Тараса?

- Чи справедливо вчинили з Тарасом?

- Хто співчував йому?

- Хто по-материнському втішив хлопчину?

- Про яке заповітне бажання згадується в кінці оповідання?

ІV. Узагальнення і систематизація навчальної діяльності.

- Так доля змалку випробовувала сироту-кріпака і готувала його до нелегкого майбутнього.

4. Вивчення вірша.

Шевченко наша слава,

Наш пророк і наш співець

І за волю, за державу

Богом даний нам борець.

Микола Щербань

5. Шевченко і діти

- «…. я так люблю дітей, що не надивився б на справжній відбиток ангела.

Мене діти люблять, а кого люблять діти, той ще не зовсім поганий чоловік».

Тарас Шевченко

- Дуже хотілося поетові мати на Україні маленький будиночок. Але не судилося йому ні сімейного затишку, ні діток, яких він дуже любив. Це для них він написав і безплатно відправив на Україну 1000 «Букварів». Було це незадовго до смерті.

6. Заповіт.

« І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій,

Не забудьте помнути

Незлим тихим словом»

Т.Шевченко

Вчитель:

- Помер Т.Г.Шевченко в Петербурзі, пізніше його було перезахоронено у Каневі на Чернечій горі, яка тепер зветься Тарасовою.

Ім'я геніального українського поета і художника Т.Г.Шевченка знають у всьому світі, воно вічне у пам'яті нашого народу.

Його ім'ям названо вулиці міст і сіл України, національний університет носить його ім'я, найвища державна премія імені Т.Г.Шевченка щорічно присвоюється за найкращі досягнення в літературі та мистецтва. Створено музей в Києві, і на його батьківщині - в Кирилівці.

Його ім'ям народ увіковічнив у легендах, переказах, прислів'ях, приказках.

7. Творча робота.

Склади прислів'я.

- Шевченко Тарас наче…зорі.

- Шевченкові твори сяють, мов… сонце для нас.

- Шевченків «Кобзар» - то для народу… не забудем.

- Ми Шевченка славити будем і ніколи… великий дар.

IIV. Підсумок уроку

а) Записати пропущені слова. Прочитати слово у виділеному стовпці.

1. … вишневий коло хати

2. Поговорим тихесенько

в .. з тобою.

3. Додолу.. гне високі,

горами хвилі підійма.

4. … моя вечірняя,

зійди над горою.

5. Поклала .. коло хати

маленьких діточок своїх.

6. Реве та стогне … широкий

б) Вчитель:

Ми вчимося у Тараса Шевченка любити рідну землю, рідний народ, рідну українську мову, матір свою. Пам'ятайте його слова

«чужому научайтесь й свого не цурайтесь».

Тема. У світі казки чарівної

Мета. Поглибити знання учнів про казку як вид усної народної творчості, вчити визначати головну думку казки. Виховувати інтерес до народної творчості, збагачувати словниковий запас.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Роботу швидше, починаймо.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1) Робота з виставкою книг.

Розгляд виставки.

2) Бесіда.

- Які книжки сподобались на виставці? Чому?

- Які з них ви вже читали?

- Яким словом можна назвати твори, які містять ці книги? (казки).

Слухання запису пісні «Розкажи мені казку».

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Вчитель:

Сьогодні на вас чекає чарівний світ казки.

- Діти, хто скаже, як до нас прийшла казка? (Розповідали бабусі, дідусі, батьки, з телеекрану, зі сцени).

- Казки про кого або про що запам'яталися найбільше?

1) Бесіда.

- Казка - давній і мудрий порадник. Це вона дає перше уявлення про добро і зло, правду й неправдук, чесність, справедливість. Вона народилась у сиву давнину. Дитинство невіддальне від неї. Пригадайте як ви слухали, затамувавши подих, про курочку рябу, котика і півника, колобка, хитру лисичку. Казки є авторські, тобто написані письменником, і народні.

- Хто автор народних казок? Ці казки виникли раніше, ніж люди навчились писати. Тому їх не записували, а переказували один одному. При переказуванні ці казки змінювалися. Ім'я автора забувалося за давністю. Казка ставала народною.

- Чим казка відрізняється від оповідання? В оповіданні описуються події, що могли бути насправді в житті, а в казці розповідається часто про фантастичні явища, події. В казках говорять тварини, рослини, різні предмети. Існують дійові особи, яких немає насправді.

2) Читання «Приказки до казки» В.Бичка.

Читання вірша підготовленими учнями.

Бесіда.

- З чим порівнюється казка?

- Де захована головна думка казки?

ІV. Читання та обговорення казок.

а) Обговорення прочитаних казок.

- Які казки ви прочитали?

1. «Кривенька качечка»

- Чому сумували дід та баба?

- Де знайшли качечку?

- Що зробили з гніздечком?

- З ким полетіла качечка?

- Чому дівчина не схотіла більше залишатися в діда і баби?

- Чи є у казці повтори? Прочитайте їх.

- За кого з героїв казки ви переживали?

- Перекажіть казку.

Робота з кросвордами.

2. Казка «Івасик-Телесик».

(звучить фонограма «Лірична українська мелодія»)

Вчитель.

Послухайте і відгадайте загадку. Відгадка підкаже, про кого ми будемо читати казку.

В'ється річка невеличка І вгадать цього героя -

Й хлопчик у човні сидить. Справа зовсім нескладна.

З берега матуся кличе, Казка ця усім відома

Щоб обідом пригость. Про (Телесика) вона.

Виходить Івасик - Телесик.

Казку добре ви читали, Цій старій і злій бабусі.

Що так швидко відгадали. Кожен з вас те певно знає,

Не піддався я Ягусі, Що добро перемагає.

1) Словникова робота (проводить Телесик)

Я пропоную вам прочитати словникові слова, які ви зустрінете у казці про мене. (сідає на місце)

Телесик, веселечко, забавка, кулешик, не навтішаться, приплинь, заслінка, явір, відслонила.

2) Читання казки вчителем.

1. Бесіда за змістом казки.

- Про кого розповідається в казці?

- З чого дідусь зробив Івасика?

- Що попросив хлопчик у дідуся, коли підріс? Для чого?

- Хто носив Івасику їсти на річку?

- Хто підслухав її пісню?

- Що вона зробила?

-Як звали доньку змії?

- Що вона мала зробити з Івасиком?

- Як він перехитрив Зміючку?

- Хто визволив Телесика з біди?

2.Читання казки учнями «ланцюжком»

3. Читання мовчки.

4. Вибіркове читання.

- Прочитати зачин казки.

- Прочитати кінцівку.

- Прочитати слова баби, Івасика, Змії, Зміючки - Оленки, гусей, діда.

V. Фізкультхвилинка

(Діти повторюють, імітуючи рухи)

Азка - азка - азка - у нас готює казка.

Ід - ід - ід - жили баба й дід.

Ими - ими - ими - вони були старими.

Есик - есик - есик - з'явився в них Телесик.

Авав - авав - авав на човнику він плавав.

Ибку - ибку - ибку - ловив матусі рибку.

Ихо - ихо - ихо - трапилось з ним лихо

Ївна - ївна - ївна - украла його зміївна.

Ивий - ивий - ивий - він був кмітливий.

Есик - есик - есик - врятувався наш Телесик.

5. Ччитання казки в особах (з використанням масок)

Перевір себе: чи є в казці такі речення:

«... Жили собі дід та баба. І було в них двоє дітей.», «От дід зробив золотий човник і срібнеє веселечко...», «... Сідай, Телесику, на лопату», «... Діточки, мої, козеняточка...»

6. Підсумок.

- Чого вчить казка?

- Хто з героїв казки вам сподобався?

- Хто автор казки?

VІ. Підсумок уроку.

- Що вам сподобалось на уроці?

- Чого навчились?

- Про що розповісте вдома батькам?

... читать дальше >>>

Поcмотреть текст работы Поcмотреть полный текст
Скачать работу можно здесь Скачать работу "Позакласна робота на уроках читання" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов