Абетка богунівця

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Абетка богунівця

традиція сімейний виховання стосунки

ТЕМА : Батькам своїм я до землі вклонюся

МЕТА: 1 ) ознайомити з принципами взаємовiдносин людей у сiм'ї, вчити поважати своїх рiдних; виховувати інтерес до традицій українського народу, традицiй сiм'ї та правила культурної поведiнки в сiм'ї;

2) обговорити з учнями проблеми стосунків батьків і дітей, допомогти дітям зрозуміти, що родина є найвищою цінністю в житті дитини, про роль батьків у дитячому житті, вчити продовжувати сімейні традиції, розвивати почуття родинності, відповідальності за своїх батьків; навчати підлітків шукати компроміс у спілкуванні з дорослими; розвивати вміння займати позицію і висловлювати свою думку, виховувати любов та повагу до своєї родини

ОБЛАДНАННЯ: технічне обладнання для відеоретрансляції , картки з ситуативними завданнями, тести, пам'ятка «Правила взаємодiй в сiм'ї».

ХІД ГОДИНИ СПІЛКУВАННЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ

1. Робота над загадкою.

(Учитель демонструє малюнок хатки.)

Ось перед вами, друзi, хата,

У нiй чотири с кiмнати.

А ось вам загадка моя:

Як тут розмiститься 7Я? (Сiм'я)

- Сьогоднi ми поговоримо про сiм'ю, про культуру спiлкування між членами сiм'ї.

- Жінка з давніх-давен вважалася берегинею роду, а ось батько, тато, татусь - завжди сильний, мудрий, справедливий, інколи суворий - вважається годувальником, господарем дому.

- Тому недарма ми сьогодні з вами будемо говорити про шанобливе ставлення до своїх батьків, рідних і близьких. Від того, як ви будете любити, поважати, слухати й шанувати своїх батьків, залежить і як добре ви будете жити на землі.

- Як ви розумiєте прислiв'я: «Яка сiм'я, такi i дiти»?

2. Бесiда

- Готуючись до розмови з вами, я знайшшов такi слова:

«Будь-яка дорога починається з перших крокiв, будинок -- iз фундаменту, а людина виростає в людину в сiм'ї».

Йде мова про хорошу людину: людину ввiчливу, культурну, чемну.

Батьки дарують нам не тільки життя, а й розуміння його, і любов до нього. Материнська любов дає наснагу й силу, впевненість і захищеність, вона надихає й окрилює. Дитина, сповнена любові, і сама учиться любити навколишній світ. Батькова порада, мудрість, підтримка - це основа розуміння великої книги людського життя.

3. Читання уривку з оповiдання Г.М.Кирпи «Молодець!»

Увечерi повернулись додому мама, тато, дiдусь і бабуся.

-- Тепер ми всi разом, уся наша родина,-- каже Андрiйко.-- Я дав Маринцi молочка і оладок, прибрав зі столу, пiдмiв на кухнi. А тодi читав Мариночцi казки.

-- Ти, синку, молодець! Ми тобi вдячнi,-- сказала мама.

Хлопчик усмiхнувся, бо хiба можна при таких словах не усмiхатись?! Потiм Андрiйко допомагав мамi i бабусi накривати на стiл, а пiсля вечерi прибрати зi столу.

Пiсля того принiс для тата з поштової скриньки газети. А тодi склав на мiсце Маринчинi iграшки. Найулюбленiшу ляльку подав сестричцi в лiжечко. Цього вечора на адресу Андрiйка звучали такi слова: молодець, будь ласка, спасибi, щиро вдячнi, вiдпочинь.

- Чи сподобався вам хлопчик?

- Хто з вас у своїй сiм'ї вчиняє так, як Андрiйко?

- А як ще ви допомагаєте своїм батькам?

4. Розповiдь учителя

-- Добре, коли родина живе дружно. Усi пiклуються один про одного. Бабуся смачно нагодує, пожалiє, приголубить. Теплi бабусинi руки знiмуть усi турботи, збережуть вiд неприємностей. Дiдусi милi, добрi, трохи буркотливi, але завжди справедливi. Без них нiяк не обiйтись в домi.

Мама... Усе найрiднiше, найдорожче, наймилiше увiбрало в себе це дивовижне, сонячне слово. Матуся -- найдорожча в свiтi людина.

Татко -- це надiйнiсть, сила, пiдтримка. Його роль в сiм'ї є неоцiненною. Вiн -- рiдна людина i мудрий порадник.

Я зачитаю вам ще одне оповідання ,яке називається «СИНИ» ( О. Осєєвої)

Дві жінки брали з криниці воду. До них підійшла третя. Старенький дідусь сів на камінець біля криниці перепочити. Одна жінка й каже іншим:

- Мій синок такий спритний і сильний. Ніхто його не подужає.

- А мій співає, як соловейко. Ні в кого нема такого чудового голосу, - каже друга.

А третя мовчить.

- Чого ти про свого сина нічого не скажеш? - питають її жінки.

- Що казати? Нічого особливого в ньому немає.

Ось набрали жінки повні відра води й пішли. І старенький дідусь за ними. Ідуть жінки, зупиняються. Болять руки. Хлюпає з відер вода. Ломить спину.

Раптом назустріч три хлопчики. Один через голову перекидається, колесом ходить. Милуються ним жінки. Другий соловейком заливається, пісню виспівує. Заслухалися жінки. А третій підбіг до матері, взяв у неї важкі відра й поніс додому.

Питають жінки у дідуся:

- Що скажете, дідусю? Як Вам наші сини?

- А де ж вони, - питає старенький. - Я лише одного сина бачу.

- Кого із синів побачив дідусь і чому ?

5. «У свiтi мудрих думок» (обговорення висловiв)

-- Щоб знайти вiдповiдь на хвилююче запитання, ми звертаємось до мудростi людини. Часто нам ставали у пригодi прислiв'я та приказки. Сьогоднi ми звернемось до мудрецiв давнини й нашого недалекого сьогодення.

* Пам'ятайте, що вашi дiти будуть поводитися з вами так само, як ви поводитесь зi своми батьками.

Фалес(давньогрецький фiлософ)

* До батькiв стався так, як ти хотiв би, щоб твої дiти ставились до тебе.

Сократ (афiнський оратор)

Прислухайтесь до мудрих думок. Видатний український педагог В. Сухомлинський написав багато притч і оповідань, у яких містяться поради й настанови дітям любити, шанувати й берегти своїх батьків.

* Шануй і поважай матір та батька, які своєю працею і піклуванням несуть тобі радість. Пам'ятай, що вони також мають право на радість. Дорожи честю родини, оберігай її як святиню. Де б ти не був, не забувай про рідну домівку. Завжди пам'ятай про неї.

* Бути добрими дітьми для своїх батьків означає приносити в родину тільки мир і спокій, радість і щастя. Не приносьте батькам тривоги, горя, прикрості, ганьби! Турбота про мир і спокій в родині, про радість і щастя батьків повинна стати головним бажанням вашого життя. Якщо в родині горе, нещастя, неприємність, то ваша відповідальність за благополуччя сім'ї зростає в сто раз.( За В. Сухомлинським)

- Чи можна керуватись цими словами пiд час спiлкування з iншими членами родини?

6. Розповідь дітей про своїх матусь.

Оповідання В. Сухомлинського «Образливе слово»

Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе, грубе слово. Заплакала Мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить - мучить його совість: адже він образив Матір.

Минали роки. Син - школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить:

- Простіть мене, Мамо, за образливе слово.

- Прощаю,- сказала Мати й зітхнула.

- Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.

Задумалась Мати, геть посмутніла. На її очах з'явилися сльози. Каже вона Синові:

- Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться, а рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається

- Які висновки ви зробили для себе?

- Які слова ми не повинні використовувати у своїй мові?

- Як ви розумієте слова мами: «Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться, а рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається».

- Діти, хто ще у вас вдома є, крім мами?

- Як ви ставитесь до тата, бабусі, дідуся, менших братиків і сестричок?

Читання та обговорення оповiдання В. Асєєвої «Бабуся»

До Борки прийшов товарищ. Товарищ сказав:

-- Здрастуйте, бабусю!

Борка весело пiдштовхнув його лiктем.

-- Ходiм, ходiм! Можеш з нею не вiтатися. Вона вже стара старушенцiя.

Бабуся, почувши це, тихо сказала:

-- Образити -- що вдарити, а приголубити -- треба слова шукати.

В сусiднiй кiмнатi товарищ сказав Борцi:

-- А з нашою бабусею всi вiтаються i свої i чужi. Вона у нас--головна.

- Як це -- головна? -- зацiкавився Борка.

-- Ну, старенька... всiх зростила. Її не можна кривдити. А чого ж ти зi своєю так? Гляди, батьки прочухана тобі дадуть за це.

-- Не дадуть! Вони самi з нею не вiтаються.

Коли прийшли тато з мамою додому, Борка заявив:

-- Наша баба краща за всiх, а ми про неї не пiклуємось!

-- Хто тебе навчив батькiв осуджувати?

І, розхвилювавшись, накинулись на бабусю.

-- Що це ви, мамо, дитину пiдбурюєте?

Бабця посмiхнулась:

-- Не я вчу, життя вчить. Що уб'єте, те не вернете.

- Чому Борка був неввiчливим до своєї бабусi?

- Iз кого Борка брав приклад?

- Як ви розумiєте останнi слова бабусi?

7. Тест для перевiрки рiвня вихованості сина чи доньки

-- Я буду читати запитання, а ви, якщо можете на них вiдповiсти «так», ставте «+», якщо «ні» -- ставите «--». Вiдповiдати потрiбно чесно.

Тест

1. Якщо тобi доводиться несподівано затриматись, або пiти раптово з дому, чи повiдомляєш ти про це рiдним?

2. Чи буває таке, що коли твої батьки зайнятi роботою по дому, тебе вiдсилають гратись, «щоб не крутився пiд ногами»?

З. Оглянь свою кiмнату маминими очима. Чи є речi, якi лежать не на мiсцi?

4. Чи можеш ти, не задумуючись, назвати днi народжень своїх рiдних?

5. Свої потреби ти знаєш (купити м'яч, гру, кросiвки...). А чи вiдомо тобi, якi речi необхiднi мамi, татовi?

6. Чи трапляється так, що крiм маминого доручення, ти додатково робиш iще якусь роботу?

7. Мама пригощас тебе тiстечком, апельсином чи бананом. Ти перевiряєш, чи вона залишила й собi? (А може ти справдi вiриш, що мама не хоче?)

8. У батькiв -- вiльний день. Вони збираються в гостi. Ти висловлюєш їм своє невдоволення, тому що тебе не беругь iз собою?

9. У вас -- дорослi гостi. Ти плануєш сiдати за стiл i слухати розмови дорослих?

10.Чи соромно тобi нести мамину сумку, подати пальто?

-- Якщо ти хороший син, у тебе будуть такi знаки: +, -, -,+, +, +, +, -, -, -

- Отже, діти, пам'ятайте, що до рідних потрібно ставитися з щирою любов'ю, повагою, чуйністю. Піклуйтеся про них, не завдавайте їм прикростей. Бережіть рідних - це найдорожче, що у вас є.

- Співвідносьте свої бажання з можливостями своїх батьків.

- Ніколи не засмучуйте й не дратуйте їх своєю поганою поведінкою.

- Старайтеся учитися і працювати так, щоб батьки пишались і тішились вами.

- Шануйте працю батьків.

- Будьте уважними до них, вітайте із святами і Днем народження.

- Слухайтесь їх порад, повчань і постанов із вдячністю.

- «Бути хорошою людиною, принести щастя матері й батькові, не допускати, щоб старість їх стала горем, - нехай все це стане бажанням всього твого життя.» ( В. Сухомлинський )

- Пам'ятайте завжди ці мудрі слова.

-- Любов до рiдних, уважне ставлення до всiх членiв сiм'ї виявляється в тiй турботi i допомозi, яку ви виявляєте.

На Українi iснує традицiйна сiмейна мораль: шанобливе ставлення до старших членiв сiм'ї, звертання на «Ви», пiклування про стареньких i немiчних членiв родини. Мама, тато, дiдусь, бабуся, брат, сестра -- найближчi i найрiднiшi для вас люди на всiй землi. Нiколи не жалiйте для них гарних слiв, слiв вдячностi за їхню турботу, нiжнiсть. Намагайтеся їм вiддячувати своєю ласкою, увагою та турботою.

МОЛОДЕЦЬ

Увечерi повернулись додому мама, тато, дiдусь і бабуся.

-- Тепер ми всi разом, уся наша родина,-- каже Андрiйко.-- Я дав Маринцi молочка і оладок, прибрав зі столу, пiдмiв на кухнi. А тодi читав Мариночцi казки.

-- Ти, синку, молодець! Ми тобi вдячнi,-- сказала мама.

Хлопчик усмiхнувся, бо хiба можна при таких словах не усмiхатись?! Потiм Андрiйко допомагав мамi i бабусi накривати на стiл, а пiсля вечерi прибрати зi столу.

Пiсля того принiс для тата з поштової скриньки газети. А тодi склав на мiсце Маринчинi iграшки. Найулюбленiшу ляльку подав сестричцi в лiжечко. Цього вечора на адресу Андрiйка звучали такi слова: молодець, будь ласка, спасибi, щиро вдячнi, вiдпочинь.

СИНИ

Дві жінки брали з криниці воду. До них підійшла третя. Старенький дідусь сів на камінець біля криниці перепочити. Одна жінка й каже іншим:

- Мій синок такий спритний і сильний. Ніхто його не подужає.

- А мій співає, як соловейко. Ні в кого нема такого чудового голосу, - каже друга.

А третя мовчить.

- Чого ти про свого сина нічого не скажеш? - питають її жінки.

- Що казати? Нічого особливого в ньому немає.

Ось набрали жінки повні відра води й пішли. І старенький дідусь за ними. Ідуть жінки, зупиняються. Болять руки. Хлюпає з відер вода. Ломить спину.

Раптом назустріч три хлопчики. Один через голову перекидається, колесом ходить. Милуються ним жінки. Другий соловейком заливається, пісню виспівує. Заслухалися жінки. А третій підбіг до матері, взяв у неї важкі відра й поніс додому.

Питають жінки у дідуся:

- Що скажете, дідусю? Як Вам наші сини?

- А де ж вони, - питає старенький. - Я лише одного сина бачу.

«БАБУСЯ»

До Борки прийшов товарищ. Товарищ сказав:

-- Здрастуйте, бабусю!

Борка весело пiдштовхнув його лiктем.

-- Ходiм, ходiм! Можеш з нею не вiтатися. Вона вже стара старушенцiя.

Бабуся, почувши це, тихо сказала:

-- Образити -- що вдарити, а приголубити -- треба слова шукати.

В сусiднiй кiмнатi товарищ сказав Борцi:

-- А з нашою бабусею всi вiтаються i свої i чужi. Вона у нас--головна.

- Як це -- головна? -- зацiкавився Борка.

-- Ну, старенька... всiх зростила. Її не можна кривдити. А чого ж ти зi своєю так? Гляди, батьки прочухана тобі дадуть за це.

-- Не дадуть! Вони самi з нею не вiтаються.

Коли прийшли тато з мамою додому, Борка заявив:

-- Наша баба краща за всiх, а ми про неї не пiклуємось!

-- Хто тебе навчив батькiв осуджувати?

І, розхвилювавшись, накинулись на бабусю.

-- Що це ви, мамо, дитину пiдбурюєте?

Бабця посмiхнулась:

-- Не я вчу, життя вчить. Що уб'єте, те не вернете.

-- Чому Борка був неввiчливим до своєї бабусi?

-- Iз кого Борка брав приклад?

-- Як ви розумiєте останнi слова бабусi?

Размещено на Allbest.ru

...