Ґендерні аспекти виховання молоді в ВНЗ

Проблема в нашій країні постала дуже гостро і розв'язання її полягає у оптимальних шляхах впровадження ґендерного підходу у навчально-виховний процес. Адже саме ґендерна освіта і просвіта позиціонуються як один із провідних умов демократизації суспільства та досягнення ґендерної рівності.

Проте на сучасному етапі реформування та побудови навчально-виховного процесу в ВНЗ подібні заняття та практика майже не впроваджується, що на нашу думку є вкрай необміркованим упущенням.

Тому для досягнення результату в цілі впровадження ґендерної рівності в нашому суспільстві починати активно діяти в цьому напрямі потрібно вже зараз. Для цього потрібно розробляти відповідні програми та курси занять, на яких би висвітлювалася подібна тема і які б мали на меті формування і розвиток у студентів необхідних знань і умінь необхідних для вирішення цього питання.

На сьогоднішній день подібну практику навчання студентів впроваджують лише громадські організації та установи, що займаються ґендерної проблематикою, але їх діяльності недостатньо для досягнення цієї мети. Тому потрібно вирішувати це питання загальними зусиллями всього суспільства, а системі освітніх закладів долучатися до цього потрібно в першу чергу, бо саме вони є носіями культури і просвіти та насамперед направленні на формування у студентів нових поглядів та ідей на суспільні взаємини, розвитку умінь та якостей для повноцінної взаємодії молоді з оточуючими, наданні засад для побудови правильного і достовірного життєвого шляху як в професійній сфері, так і у сімейному плані.

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА

2.1 ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Педагогічний експеримент було проведено у 2012навчальному році на базікомунального закладу « Харківська гуманітарно-педагогічна академія» з метою перевірки ефективності формування ґендерної компетентності студентів-майбутніх соціальних педагогів.

Дослідження проведено у три етапи, послідовність яких визначалася загальною метою дослідження.

На І етапі здійснювався констатувальний експеримент для перевірки існуючого рівня ґендерної компетентності студентів у контрольній та експериментальній групах.

На ІІ етапі - формувальний експеримент для ознайомлення молоді з основними поняттями ґендеру та формування ґендерної компетентності студентів-майбутніх соціальних педагогів через реалізацію розробленого дидактичного комплексу засобів.

На ІІІ етапі - контрольний експеримент для вивчення змін рівня ґендерної компетентності студентів після впровадження комплексу навчальних занять у навчально-виховний процес.

В дослідженні брали участь група студентів комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» I курсу, загальна кількість яких складала 30 осіб. Перша група - експериментальна (ЕГ). До неї увійшло 15 осіб. Друга група - контрольна (КГ), у кількості 15 осіб.

За результатами теоретичного аналізу нами було визначено,що на формування ґендерної компетентності студентів впливає їх ґендерна ідентичність, а також ставлення до ролі жінки і чоловіка у сучасному суспільстві та ґендерні стереотипи.

Такий показник як ґендерна ідентичність відображає позицію особистості студента відносно приналежності та домінування в його особистості тих якостей, що є характерними для певної статі або знаходяться в рівному співвіднесенні одна до одної.

Для порівняння обраних для експерименту академічних груп та оцінки їх за показником «ґендерної ідентичності» у констатувальному експерименті використовувалася методика дослідження вираження феміності, маскуліності чи андрогіності (тест-опитувальник С. Бем «Маскуліність-феміність») ( дивись додаток А).

Погляди студентів на роль та позиції жінки і чоловіка у сучасному суспільстві вказують на їх позицію відносно ґендерної рівності, а також рівень сформованих стереотипів, що заважають поглянути на ці позиції з іншого боку.

Для порівняння обраних студентських груп та оцінки їх за визначеним показником у констатувальному експерименті використовувалася методика виявлення основних поглядів на позицію жінки та чоловіка у суспільстві (власноруч розроблена анкета рівня сформованості поглядів на статус жінки і чоловіка у суспільстві) ( дивись додаток Б).

У ході проведення констатувального етапу експерименту,виявляючи ґендерну ідентичність студентів експериментальної та контрольної груп за методикою С. Бем були виявлені наступні показники феміності, андрогіності і маскуліності (табл. 2.1 ), які показали рівень домінування чи рівності тих чи інших якостей певної статі, характерної для них.

Таблиця 2.1. Результати виявлення ґендерної ідентичності студентів за методикою С. Бем (у відсотках)

Визначено що 33% першокурсників ЕГ і 27% першокурсників КГ все ж таки домінує андрогіність, що вказує на високий рівень студентів у групі, що мають рівність якостей притаманних певній статі. Проте як бачимо на однаковому рівні 20 % першокурсників і в тій, і в іншій групі мають ярко виражену феміність, а отже це значить перевага якостей їх характеру більш схильна до жіночої статі. Такий показник є свідченням того, що ці студенти можуть піддаватися більшому впливу ґендерних стереотипів відносно жіночої статі. Але водночас з цим ми бачимо, що показник яроко вираженої маскулісності є дуже низьким і можна сказати, що майже відсутній.

З вище зазначених показників можемо зробити висновок про те, що в даній групі високим є показник адрогеної ідентичності, а це значить особистості більшості студентів чудово поєднують і компанують у собі різні якості, що притаманні та характеризують обидві статі. Такий рівень ґендерної ідентичності є найбільш актуальним і прийнятним у роботі соціального педагога, оскільки демонструє оточуючим і клієнтам, з якими в подальшому працюватимуть студенти-спеціалісти правильний приклад для формування їх власної ґендерної ідентичності.

Проте беручи загалом до уваги показний всієї групи з домінування яскраво вираженої феміності майже у третини першокурсників, як ЕГ та КГ групи можна сказати про те, що ці студенти більше можуть піддатися впливу ґендерним стереотипам, а значить будуть дотримуватися у житті ролі поведінки жінки притаманній патріархальному ладу та боятися втілювати власні бажання і ідеї у життя, спираючись на вже сформовані принципи поведінки жінки у суспільстві. Але ці показники можуть бути зумовлені і умовами виховання та життєвими обставинами в яких сформувалися подібні якості, характерні більше жіночій статі, тому аби перевірити реальний вплив стереотипів на свідомість студентів та визначити їх ставлення і погляди на місце жінки і чоловіка у суспільстві, ми пропонуємо звернутися до даних анкети. (табл. 2.2)

Таблиця 2.2 Результати визначення поглядів студентів на ролі жінки і чоловіка у суспільстві і вплив на них ґендерних стереотипів(у відсотках).

На діаграмі (рис.2.1), ми можемо побачити наскільки висока і різнобічна різниця показників поглядів студентів на ролі жінки і чоловіка у суспільстві та на скільки високий вплив на них мають ґендерниі стереотипи.

Рис. 2.1 Показник результатів визначення поглядів студентів на ролі жінки і чоловіка у суспільстві і вплив на них ґендерних стереотипів

Оцінюючі дані цієї діагностичної методики, то побачимо, що рівень патріархальний поглядів, тобто оцінка статусу жінки і чоловіка у суспільстві здійснюється у 27 % студентів обох груп, що беруть участь констатувальному етапі здійснюється під впливом ґендерних стереотипів. Проте на високому рівні у 53% першокурсників ЕГ йде оцінка і становлення поглядів направлених на ґендерну рівність у всіх сферах життя і суспільства представників обох статей, в той час як лише 33% першокурсників КГ дотримуються такої думки. Високим є і рівень 40% молоді в КГ групі прибічників нейтральних поглядів розподілу прав і обов'язків жінки і чоловіка, але лише в окремих сферах життя, при цьому показники цього прибічнику поглядів серед першокурсників ЕГ значно менша 20% і дорівнює половині показника студентів КГ.

Отже, розібравшись в показниках методик констатувального етапу ми можемо зробити висновок про те, що більшість студентів цієї групи, які ввійшли як і в ЕГ так, і в КГ мають високий показник поглядів на рівність у правах і обов'язках обох статей у суспільстві та сформували у своєму характері якості, що допомагають їм будувати взаємовідносини один з одним, з представниками своєї та протилежної статі на рівних засадах. Але існують у цій групі і студенти, що мають високий рівень сформованих ґендерних стереотипів, що заважають їм сформувати необхідні знання та навички, що є основою ґендерної компетентності. Окрім цього, результати анкетування показали, що студенти мають низький рівень знань з основних понять ґендеру, які необхідні їм для більш глибшого розуміння проблеми ґендерної нерівності та важливості побудови умов для рівноцінного розвитку прав та бажань представників обох статей. Тому роблячи висновки з вище зазначених даних необхідною мірою є побудова в навально-виховному процесі Вузу необхідних умов та застосування спеціальних заходів, в ході яких студенти мали б змогу отримати необхідну інформацію та продовжувати розвивати та вдосконалювати на практиці вже необхідні набуті якості та навички, а також слід розробити систему методів роботи з викорінення свідомості студентів існуючих в них ґендерних стереотипів та побудови засад для формування необхідних навичок і умінь, що сприятимуть активному формуванню ґендерної компетентності, яка є особливо важливою в роботі соціального педагога як спеціаліста вищого рівня.

2.2 ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСУ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ З ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

На формувальному етапі експерименту була проведена робота з експериментальною групою щодо формування і розвитку в студентів ґендерної компетентності - упроваджено активні методи і прийоми навчання учнів. У контрольній групі проводилися традиційні для навчально-виховного процесу ВНЗ заняття, з використанням звичних дидактичних засобів.

Розроблений в дослідженні комплекс навчальних занять з формування ґендерної компетентності у майбутніх соціальних педагогів впроваджувався у навчально-виховний процес у комунальному закладі «Харківська гуманітарно-педагогічна академії» у ході звичайних академічних занять.

Впровадження активних методів та прийомів навчання студентів відбувалося у межах звичайних аудиторних занять, які складалися з 4 годин, що впроваджувалися лише в експериментальній групі (один раз на тиждень), у контрольній навчання велося традиційно.

Основним завданням цих занять було розвиток і формування у студентів знань і умінь, які б становили головні компоненти ґендерної компетентності, подолання впливу ґендерних стереотипів на свідомість молоді та становлення в них активної позиції, щодо подолання проявів ґендерної дискримінації.

Впровадження активних методів навчання і виховання студентської молоді почалося з роз'яснення ним основних понять ґендеру, це проводилося у вигляді бесіди з використанням мультимедійних засобів на яких висвітлювалися основні терміни, з метою кращого наочного сприйняття їх студентами та глибшого їх розуміння і засвоєння. Перед кожним роз'ясненням певного терміну студентам пропонувалося пройти певну практичну вправу яка стимулювала і налаштовувала їх на подальшу роботу, а також висвітлення власних думок та ідей.

Методики проведення дидактичного комплексу занять (активні методи навчання на заняттях зі студентами ( дивись додаток В і Г) ефективно сприяли розумінню і сприйманню студентами основної інформації, що до них доносилася, стимулювали їх пізнавальну активність та наштовхували на необхідні роздуми. Використання розмаїття дидактичних засобів протягом занять було запорукою виникнення та закріплення у студентів інтересу до спілкування та спільної діяльності, вони мали нагоду проявити себе, краще узнати один одного, зацікавитися особистістю іншого.

В самому початку заняття перш за все було використано методи бесіди з учнями, в ході якої їм розповідалося про основні компоненти, що входять до розуміння поняття «ґендер». Всі найголовніші терміни, що потрібні були для вивчення та засвоєння студентами були представленні у вигляді презентації для їх кращого розуміння. Як вже зазначалось перед кожним роз'ясненням певного терміну молоді надавалося на виконання певне практичне завдання, метою якого було пов'язати пояснення наукового терміну з практичним життям, тим самим сформувавши підґрунтя для його кращого розуміння.

Широко використовувалися у ході занять і вправи з саморефлексії, що слугували засобом навіювання і самовивчення власної свідомості, пошуком для знаходження правильних рішень та поглядів на ті чи певні питання, з якими їм доводилося стикатися у процесі обговорення ключових моментів занять. Окрім цього така форма роботи сприяла допомозі у подоланні ґендерних стереотипів, що сформувалися на протязі виховання шляхом повернення свідомості у той період її розвитку коли ще вони не мали на неї такого значного впливу.

Особливим методом роботи зі студентською молоддю послугували організації диспутів, в ході яких представники обох статей мали змогу висловити свої думки і бачення певної життєвої ситуації, це сприяло тому, що юнаки і дівчата мали змогу послухати і спробувати зрозуміти зміст поглядів, як жінок, так і чоловіків, навчитися прислуховуватися до них, а отже і мати змогу знаходити шляхи вирішення проблем чи конфліктів разом.

З метою вивчення впливу ґендерних стереотипів на свідомість студентів були використані дві практичні гри «Хлопчики і дівчатка» та «Особливості статі» в ході яких і проявлялися вже сформовані погляди на те якими мають бути особистість жінки і чоловіка. Після виконання цих вправ також було колективне обговорення отриманих результатів, у ході яких до студентів було донесено не вірність сформованих у них думок та роз'яснення у чому саме це проявляється, а також можливі наслідки того, до чого може призвести подібне бачення і поведінка відносно старих принципів на погляди роль і статус чоловіка і жінки у суспільстві.

Найбільш цікавим завданням для юнаків та дівчат було назвати відомих жінок з історії, які внесли вклад в розвиток нашої цивілізації, а також назвати ті, якості які б студенти хотіли розвинути у собі спираючись на особистість цих відомих історичних постатей. Це завдання мало на меті продемонструвати молоді, що жінки на рівні з чоловіками, навіть на дивлячись на різницю у фізичному і біологічному плані, на тогочасні закони про те, що жінка має реалізовувати себе лише як жінка і мати змогли піти на перекір їм та досягти власних цілей і мрій. Обговорюючи подібні моменти, ми хотіли змусити дівчат зрозуміти, що не слід боятися досягати власних мрій та цілей, що жінки можуть проявляти себе в різних сферах життя на рівні з чоловіками, проте в нашій країна ще не створено тих умов, в яких би жінка могла себе вільно реалізовувати в силу своїх особливостей і вирішення цієї проблеми є одним із ключових завдань ґендеру.

Найбільшого резонансу і суперечок в нас зі студентами викликало обговорення сфер дискримінації жінки та чоловіка. Після перерахування цих сфер життя більшість студентів не погодилося зі мною і сказало, що на цих рівнях в нашій країні домінує повне гармонійне співвіднесення. Таке бачення ситуації, вкотре продемонструвало мені, що деякі ґендерні стереотипи міцно залишають триматися у їх свідомості і що для їх викорінення замало проведених з ними занять. Для цього потрібен більш комплексний і глибший підхід над розробкою якого ще потрібно працювати.

Найбільш важким завданням для студентської молоді виявилося практичне завдання «Яки б я став президентом», в ході цього практичного методу молодь мала запропонувати ідеї і шляхи вирішення ґендерної проблеми у нашій країні. Такий метод роботи допоміг студентам активувати вже набуті знання, продемонструвати логіку і ерудованість. Треба сказати, що деякі ідеї були дуже оригінальні та непередбачувані, але майже всі студенти непогано впоралися з поставленим завданням.

На останньому, 4 занятті, була проведена підсумкова гра «Свічка». Мета якої була проаналізувати усі минулі заняття, що було хорошого, поганого, чи змінилося ставлення до даної проблеми, як можна змінити ситуацію, тощо.

Таким чином, в експериментальній групі було використано методи активного навчання для формування і розвитку необхідних знань і умінь, як ключових компонентів ґендерної компетентності, що кращому засвоєнню навчального матеріалу студентами та активному прояву їх у ході навчально-виховних занять.

2.3 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Наприкінці експериментального дослідження було проведено контрольний експеримент, у ході якого було проаналізовано результат експериментальної роботи.

На контрольному етапі експерименту нами були використані для вивчення пізнавальної активності студентів експериментальної та контрольної груп. Контрольний етап мав на меті перевірку змін рівня сформованості ґендерної компетентності студентів ЕГ після впровадження у навчально-виховний процес активних методів навчання, а також порівняння контрольної та експериментальної груп за критерієм - зниження впливу ґендерних стереотипів.

Критерій «формування ґендерної коптетентності» вивчався на констатувальному та контрольному етапі дослідженні за двома складовими: ґендерна ідентичність та сформованість поглядів на роль та статус жінки і чоловіка у сучасному суспільстві. Для порівняння обраних для експерименту академічних груп та оцінки їх за показником «мотивація досягнення успіху» використовувалася методика тест-опитувальник С. Бем (Маскуліність-феміність). Для порівняння обраних студентських груп та оцінки їх за показником«сформованість поглядів на роль і статус жінки і чоловіка у сучасному суспільстві» використовувалася анкета власної розробки.

Вивчивши на контрольному етапіекспериментуучнів ЕГ та КГ за показником«ґендерна ідентичність »встановили, що у виборістудентівв ґендерній ідентичності не відбулося значних змін і показники залишилися майже такими, які були на константувальному етапі. Розподіл виборів студентів за цим показникам на констатувальному та контрольному етапах експерименту занесено в таблиці2.3.

Таблиця 2.3 Порівняльна таблиця розподілу студентів експериментальної та контрольної груп за результатами виявлення ґендерної ідентичності студентів за методикою С. Бем (у відсотках)

Для зручнішого сприйняття аналітичного матеріалу, його було представлено у вигляді діаграми (рис. 2.2)

Рис. 2.2 Динаміка змін ґендерної ідентичності у студентів КГ і ЕГ до і після формувального експерименту (у відсотках)

Якісний аналіз кількісних даних щодо визначення з ґендерною ідентичністю у студентів показав, що найбільш значущі зміни відбулися у показнику вираженої андрогіності ( у ЕГ з 34 % зріс до 40 %,). Дані показники свідчать про, те що певна кількість студентів все ж таки зрозуміли що якості, які є у їх характері не варто розподіляти та проявляти у своїй поведінці, спираючись лише на те, що вони характеризуватимуть їх як представниць чи представників певної статі. Невеликих зрушень довелося домогтися і у зрушені показника вираження яскраво вираженої феміності ( у ЕГ з 20 % знизився до 17 %), що є гарним показником зниження тенденції прояву в своєму характері лише жіночих рис.

В ході подальшого проведення контрольного етапу експерименту та визначення показників сформованість поглядів на роль та статус жінки і чоловіка у сучасному суспільстві в обраних групах , з метою їх подальшого порівняння з показниками константувального етапу, дав наступні результати. Висвітлення і порівняння отриманих результатів зображено в наступній таблиці (таб. 2.4)

Таблиця 2.4 Порівняльна таблиця результатів визначення поглядів студентів на ролі жінки і чоловіка у суспільстві і вплив на них ґендерних стереотипів(у відсотках) (у відсотках)

Для кращого засвоєння та порівняння отриманих даних, результати дослідження були представлені у вигляді наступної діаграми (рис. 2.3)

Рис. 2.3 Динаміка змін поглядів на роль жінки і чоловіка у суспільстві і вплив ґендерних стереотипів у студентів КГ і ЕГ до і після формувального експерименту (у відсотках)

Як видно з результатів зображених в таблиці та на діаграмі в експрементальній групі відбулися значні зміни в пониженні прихильників патріархальних поглядів (з 27% до 20%), що свідчить про ефективність роботи щодо подолання ґендерних стереотипів у студентів. А підвищення відсоткового рівня в показнику прихильників поглядів ґендерної рівності ( з 53% до 56%) вказує не даремність і ефективність впровадження методів роботи, щодо формування ґендерної компетентності. І нехай ці показники ще не значні і серед студентів ще існує численна кількість тих, що розділяють погляди на роль і статус жінки та чоловіка відносно ґендерних стереотипів, але відсоток тих, хто думає інакше значно більше і він зростає. А це вказує на те, що заняття з формування ґендерної компетентності є важливими і ефективними, важливо те, що для такої роботи потрібно більше часу та застосування ширшого спектру соціально-педагогічних і педагогічних методик для досягнення більш значного результати, але й отриманні дані свідчать про те, що таку діяльність варто впроваджувати в навчально-виховний процес ВНЗ і займатися такою діяльністю не лише студентами спеціальності соціальної педагогіки, а й студентами - майбутніми спеціалістами в різних галузях педагогіки.

У цілому, проведене експериментальне дослідження дає підстави для таких висновків:

Педагогічний експеримент було проведено у 2012 навчальному році на базі Харківської гуманітарно-педагогічної академії з метою виявлення рівня сформованості знань і умінь ґендерної компетентності у студентів-майбутніх соціальних педагогів у три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний. Констатувальний етап мав на меті перевірку рівня сформованості ґендерної компетентності у студентів, а також порівняння контрольної та експериментальної груп за визначеними критеріями - ґендерна ідентичність студентів та погляди студентів на місце і статус жінки та чоловіка у сучасному суспільстві.

Костантувальний етап дослідження дозволяє зробити висновки про те, що в більшості студентів в процесі виявлення ґендерної ідентичності, високий рівень посідає ідентифікація якостей відносно феміності чи маскуліності (беручи і до уваги ярко вираженні види). З цього випливають показники наступного дослідження, які свідчать про високий вплив ґендерних стереотипів на свідомість студентів.

Ми дійшли до висновку щодо важливості формування і розвитку знань і умінь ґендерної компетентності студентів-майбутніх соціальних педагогів шляхом впровадження у навчальний процес активних методів навчання.

На формувальному етапі експерименту відбувалася робота з експериментальною групою щодо формування ґендерної компетентності у студентів через реалізацію комплексу навчальних занять. В контрольній групі проводилися традиційні для навчально-виховного процесу ВНЗ заняття, з використанням звичних дидактичних засобів.

На формувальному етапі дослідження проведено заняття зі студентами з впровадженням активних методів навчання у навчальний процес ВНЗ. У процесі реалізації експериментальної роботи у групі ЕГ використано широкий спектр дидактичних засобів стимулювання пізнавальної активності студентів. Серед яких бесіди з наочними зображеннями, практичних вправ «Дівчата-хлопці», «Особливості статі», рефлексійних вправ, завдання «Як би я був президентом» і т.д.

Наприкінці експериментального дослідження було проведено контрольний експеримент, у ході якого підведено підсумок експериментальної роботи. Данні контрольного дослідження свідчать про позитивні зміни, що відбулися у експериментальній групі, тоді як показник«поглядів студентів на ролі жінки і чоловіка у суспільстві і вплив на них ґендерних стереотипів» у контрольній групі залишився майже без змін. Проте відносно інших результатів дослідження відносно визначення «ґендерної ідентичності», то тут показники у обох групах залишилися майже без змін. Але з отриманих даних можна зробити висновок про, те що формування і розвиток знань і умінь ґендерної компетентності в умовах навчально-виховного процесу ВНЗ є вкрай важливим, оскільки ґендерні стереотипи, що зараз сформувалися у студентів можуть не лише негативно відбиватися у житті студентів, але й впливати на їх професійну діяльність, що може призвести до низького рівня професійної майстерності студентів - майбутніх соціальних педагогів.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У цілому, проведений аналіз дає підстави для таких висновків:

1. В результаті вивчення і аналізу наукової літератури ми дійшли висновку, що ґендерне виховання - це широкий і багатогранний процес, що містить у собі багато компонентів. Тому, щоб правильно побудувати його потрібно докласти багато зусиль, взявши до уваги усі індивідуальні і вікові особистості учасників, на яких він буде спрямований.

Особливості розвитку студентської молоді полягають у тому, що на цьому етапі йде вже вирішальний процес ідентичності своєї особистості, зокрема і ґендерної ідентичності, яка зараз і в подальшому визначатиме поведінку та особливості побудови міжособистісних взаємин особистості з оточуючими, намітить для студента ролі і статус, до які він виконуватиме і до яких прагнутиме. Тому дуже важливо саме в цей період направити русло й думок та поглядів молоді в правильному напрямі, зокрема і в баченні ролі і статусі жінки і чоловіка в суспільстві, тобто допомогти подолати їм ґендерні стереотипи та сформувати знання і уміння, що сприятимуть досягненню мети побудови ґендерної рівності в нашому суспільстві.

2. Дослідивши літературні джерела та оцінивши рівень сформованості ґендерної компетентності студентів, ми дійшли наступних висновків, щодо особливостей формування ґендерної компетентності студентів у навчально-виховному процесі. Нашу думку важливим завданням навчально-виховної діяльності цих освітніх закладів є формування та розвиток умінь і знань, що є ключовими компонентами ґендерної компетентності. Важливу роль у цьому процесі має посідати приклад і поведінка викладачів вищих навчальних закладів, які в своїх професіональній майстерності мають на гідному рівні володіти основними компонентами ґендерної компетентності аби слугувати прикладом для наслідування молоді та вчити їх будувати міжособистісне спілкування на основі ґендерних принципів рівності.

При дотриманні всіх необхідних рекомендацій можливо побудувати правильний навчально-виховний процес у ВНЗ, під час якого при взаємодії студентів і викладчів у будуть формуватися та проявлятися всі важливі компоненти ґендерної компетентності.

3. В ході проведення експерименту по виявленню засобів, що допомогли б сформувати знання і уміння ґендерної компетентності у студентської молоді, нами було розроблено комплекс навчально-виховних занять, які потім було впроваджено у ході аудиторних занять студентів. В процесі роботи зі студентами було використано безліч активних методів і засобів педагогічної та соціально-педагогічної діяльності з метою формування і розвитку ґендерної компетентності, найбільш ефективними з них виявилися бесіди з елементами диспуту, а також практичні завдання, виконання яких допомагало студентам краще зрозуміти та засвоїти інформацію, що до них доносилася. По закінченню проведення експерименту та проведення контролюючого етапу, ми порівняли отримані результати і побачили, що рівень студентів, що знаходилися під впливом ґендерних стереотипів з 25% знизився до 20%, а чисельність прибічників, що розділяють з нами погляди ґендерної рівності з 53% збільшилась до 56%.

Таким чином ми можемо зробити висновок, що вибрані нами методі і засоби формування ґендерної компетентності є ефективними, але їх замало і потрібно розробляти більш значні комплекси з більшим набором методів і засобів роботи зі студентською молоддю, адже рівень впливу ґендерних стереотипів на них є ще достатньо високим

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ананьев Б.Г. К психофизиологиистуденческоговозраста / Современныепсихолого-педагогическиепроблемывысшейшколы / Под ред. Б.Г. Ананьева, Н.В. Кузьминой. -- Вып. 2. -- Л.: ЛГУ, 1974. -- С. 3--15.

2. Андреева Г. М. Социальнаяпсихология. Учебник для вузов. -- М.: Аспект Пресс, 2008. -- 363 с.

3. Берн. Ш. Гендерна психологія. - М.: Олма-Пресс, 2001. - С.71-80

4. Бендас. В. Гендерная психология: учеб. пособ. - СП.: Питер, 2005. - С. 176-178.

5. Гендер для «чайников». - М.: Звенья, 2006. - 264 с.

6. Гейжан. Н. Ф. Ґендерне виховання дівчат у відомчих вузах / Н.Ф Гейжан., Н.Е. Браженська. // Педагогічна освіта Росії. - 2011.- №5. - С. 194-197.

7. Голованова. Т. П. Гендерноїкомпетентності в контекстіпрофесійної педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів / Т.П. Голованова.// Дидактика. Теорія та методика навчання. - 2002. - №3. - С. 2-3.

8. Градусова Л.В. Гендерная педагогіка: учеб. пособ. - М.: ЛитРес, 2011 - С. 27-32.

9. Ґендерний підхід у вихованні: Методичні рекомендації. / Авт.-упор. Яшник С.В. - К.: НАУ, 2008. - 32с.

10. Загайнов. І. А. Педагогічні умови формування педагогічної компетентності сучасного вчителя / І. А. Загайнов. // Грани познания. - 2009. - № 3. - 3с.

11. Збірник доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Гендерні теорії, гендерні практики: налагоджуючи мости» / Упорядн. О. Плахотнік, Л. Гуслякова, Т. Ісаєва. -- Х. : Райдер, 2008. -- С. 85-87.

12. Зимняя И.А. Педагогическаяпсихология: уч. для студентов по пед. и психол. направ. и спец. -- М.: Логос, 2000. -- С. 384.

13. Клецина И. С. Психологиягендерныхотношений. Теория и практика. - СПб.: Алетейя, 2004. - 408 с.

14 Клецина И. С. Формированиегендернойкомпетентностикак задача гендерного образования // Гуманитарноеобразование и социальный контекст: гендерныепроблемы: МатериалыМеждународнойнаучнойконференции. СПб, 25-28 июня2007 г. / Отв. ред. О. В. Попова. - СПб.: СПбГУ, 2007. С. 114-119.

14. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи:навч. посіб. - К.: Знання, 2005.- C.113-115

15. Міщик Л.І., Голованова Т.П., Васильєва В.В. Формуваннягендерної

Рівностімайбутніхсоціальнихпедагогів в умовахсоціального партнерства«факультет-громадськаорганізація» / Монографія. - Запоріжжя: Просвіта, 2006. - 220с

16. Мойсюк , Р . А . Проблеми засвоєння гендерних ролей [Текст] / Р .А . Мойсюк // Проблеми освіти : наук.-метод. зб. / редкол.:В. І. Кремень та інші. - К., 2003. - № 30. - С. 262-270.

17. Отарбаєва. А.Б. Ґендерне виховання молоді в історичному аспекті / А.Б. Отарбаєва. //Казахстан ПФА. - 2010. -№ 5. - С 1-4

18. Психологія вищої школи: Навчальний посібник для магістрантів і аспірантів /Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. - К.: ТОВ “Філ-студія”, 2006. - C.

19. Психология гендерного воспитания в высшем колледже: учеб.-метод.пособие для студентов и кураторныхучебныхгрупп / За ред. Г.П. Цыганкова. - Мн.: МГВРК, 2009. - 76 с.

20. Радзивилова М.А. Структура гендерной компетентности педагога \ М.А.Радзивилова. // Педагогическоеобразование - 2009. - № 4. С. 5-10.

21. Словарь гендернихтерминов/ Под ред. А. А. Денисовой / Региональнаяобщественнаяорганизация "Восток-Запад: ЖенскиеИнновационныеПроекты". М.: Информация XXI век, 2002 - 256 с.

22. Столяренко Л.Д. Педагогическаяпсихология. - 2-е изд., перераб. и доп. -Ростов н/Д: Феникс, 2003. - 544с.

23. Ткалич. М.Г. Гендерная психология: учеб. пособ. - К.:Академвидав, 2011 - 245с.

24. Туркот Т.І. педагогіка вищої школи: навч.посіб. - К.: Кондор, 2011. - С.347-356.

Размещено на Allbest.ru