Формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 811.161.1:81'373

Формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності

13.00.02 - теорія та методика навчання (російська мова)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Милостива Оксана Іванівна

Херсон 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Херсонському державному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковій керівник - доктор педагогічних наук, професор Михайловська Галина Олександрівна, Херсонський державний університет, завідувач кафедри слов'янських мов та методик їх викладання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Статівка Валентина Іванівна,

Сумський державний педагогічний університет

імені А.С.Макаренка, завідувач кафедри

загального та російського мовознавства;

кандидат педагогічних наук, доцент

Кочубей Людмила Володимирівна,

Глухівський державний педагогічний інститут

ім. Олександра Довженка, завідувач кафедри

іноземних мов.

Захист дисертації відбудеться „ 26 ” березня 2009 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.053.01 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27, зал засідань (ауд. 256).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету (73000, м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27).

Автореферат розісланий „ 25 ” лютого 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Г.Окуневич

лексичний навичка мовленевий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах реалізації в Україні нової парадигми освіти мовленнєвий підхід до розв'язання основних методичних проблем розглядається в лінгводидактиці як один із найбільш пріоритетних. Нові орієнтири та завдання формування особистості, здатної доцільно вживати мовні засоби відповідно до умов спілкування, актуалізують проблему практичної спрямованості навчанням мов, російської зокрема.

Необхідність побудови навчання на мовленнєвій основі знайшла своє відображення в основних положеннях концепції мовної освіти 12-річної школи, Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті, Державному стандарті базової та повної середньої освіти, шкільних програмах для загальноосвітніх навчальних закладів.

Ідея оволодіння учнями лексичними навичками під час вивчення російської мови має давнє історичне коріння. Вагомий внесок у розвиток її загальних положень зробили Ф.Буслаєв, К.Ушинський, І.Срезневський, О.Алфьоров та ін. Стверджуючи необхідність розвитку „дару слова”, вони пропонували пов'язувати словникову роботу з читанням художніх творів.

У методиці навчання російської мови проблема формування лексичних навичок розглядається в різних ракурсах: психологічні засади розвитку мовлення школярів (Л.Виготський, М.Жинкін, І.Зимня, Д.Ельконін, О.Леонтьєв, О.Лурія, А.Маркова, С.Рубінштейн, І.Синиця); розробка мовного компонента загальноосвітньої підготовки учнів (О.Біляєв, Л.Вознюк, Є.Голобородько, О.Горошкіна, О.Малихіна, Г.Михайловська, Н.Пашківська, М.Пентилюк, В.Статівка та ін.); використання лексичних одиниць в усному та писемному мовленні учнів (М.Баранов, В.Капінос, Л.Кочубей, А.Пруднікова, Л.Федоренко, С.Цейтлін та ін.); взаємозв'язок уроків російської мови та літератури з метою збагачення словникового запасу учнів мовними засобами (С.Львов, Т.Пахнова, М.Рибнікова, М.Рождественський, М.Шанський та ін.); вплив теми та мети висловлювання на вибір учнями слів у творах (С.Іконніков, О.Пєшковський, М.Пльонкін та ін.); класифікація лексичних помилок (М.Гульчин, Т.Коршун, Н.Пашківська, М.Успенський, Н.Черноусова).

Традиційним для лінгводидактики є пошук ефективних шляхів, що забезпечить формування мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності. Розвиткові мовлення учнів останнім часом присвячено чимало робіт, що розглядалися в таких аспектах: вивчення мови з позицій її використання, з погляду функціонування лексичних одиниць у мовленні (М.Гульчин), проблема розвитку мовлення учнів молодших класів на основі мінімізації лексики з урахуванням трьох основних принципів: системного, функціонального та комунікативного (Т.Коршун), шляхи формування мовленнєвих навичок, що забезпечують розвиток мовлення, правильний вибір слів та використання їх у мовленні, допомагають оволодіти лексичним багатством мови, активізують мовленнєву діяльність школярів (А.Нікітіна), формування стилістичних умінь в учнів початкових та 5 класів з погляду послідовного навчання (Л.Сугейко).

Незважаючи на широкий спектр досліджуваних питань, проблема формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності залишається відкритою. У науці відсутня чітко розроблена методична система формування лексичних навичок у взаємозв'язку з розвитком мовлення учнів, з урахуванням психологічних, психолінгвістичних, лінгводидактичних засад, змісту й організації лексико-семантичної роботи, орієнтованої на рецептивно-репродуктивну, конструктивно-продуктивну мовленнєву діяльність.

Вивчення стану порушеної проблеми, результати діагностики рівня готовності п'ятикласників послуговуватися лексичними засобами у процесі мовленнєвої діяльності показали, що на уроках мови приділяється недостатньо уваги мовленнєвому розвиткові учнів, що актуалізує протиріччя між рівнем знань мови й рівнем володіння нею, потенційною можливістю посилення мовленнєвої спрямованості лексико-семантичної роботи і відсутністю спеціальної методики формування лексичних навичок; вимогами сучасної шкільної програми з російської мови до лексичних навичок і рівнем володіння ними учнями; необхідністю оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності та навичками учнів 5 класів вільно використовувати лексичні одиниці в усному й писемному мовленні.

Формування лексичних навичок учнів 5 класів потребує теоретичного обґрунтування, методичного забезпечення й послідовного практичного розв'язання.

Актуальність проблеми, її недостатня розробка, виявлені протиріччя визначили вибір теми дослідження „Формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності”.

Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена: а) необхідністю формування всебічно розвиненої мовної особистості, яка володіє навичками послуговуватися засобами мови в усіх видах мовленнєвої діяльності; б) сучасними тенденціями розвитку лінгводидактики щодо рівня сформованості лексичних навичок у п'ятикласників; в) вимогами до мовних і мовленнєвих навичок учнів; г) потребою у розробці ефективної методики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною комплексної науково-дослідної теми Херсонського державного університету „Технологія формування комунікативно-професійної компетенції майбутніх фахівців гуманітарної сфери в умовах стандартизованої мовної освіти” (0107U000759). Тему дисертації затверджено вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 3 від 03.02.2003р.); узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №1 від 27.01.2004р.)

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, створенні й експериментальній перевірці методики формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

1) проаналізувати сучасний стан проблеми формування лексичних навичок у теорії й практиці навчання мови;

2) визначити теоретичні основи формування лексичних навичок в умовах оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності;

3) вивчити рівень сформованості лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності, виявити типові лексичні помилки та причини їх виникнення;

4) здійснити діагностику мовленнєвої підготовки п'ятикласників на всіх її рівнях;

5) розробити критерії, визначити показники та рівні сформованості лексичних навичок п'ятикласників;

6) створити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику формування лексичних навичок в умовах оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності.

Об'єкт дослідження - вивчення російської мови в загальноосвітній основній школі.

Предмет дослідження - методика формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності в школах із російською мовою навчання.

Для реалізації поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичні (вивчення лінгвістичної, психолого-педагогічної літератури, нормативної документації, що дало змогу узагальнити й систематизувати наукові матеріали з проблеми дослідження; порівняльний аналіз шкільних програм, підручників, вивчення й узагальнення досвіду вчителів з метою створення експериментальної методики навчання); емпіричні (наукове спостереження за навчально-виховним процесом, анкетування, тестування, педагогічні бесіди, що сприяли вивченню стану проблеми в шкільній практиці); експериментальні (констатувальний, формувальний, контрольний педагогічний експерименти) дали змогу виявити стан методики формування лексичних навичок учнів 5 класів; впровадити в навчальний процес експериментально-дослідну методику, перевірити припущення, продеклароване в гіпотезі дослідження; статистичні (якісний і кількісний аналіз отриманих результатів із формування лексичних навичок учнів 5 класів).

Методологічною основою дослідження є положення філософії про діалектичну єдність теорії і практики в організації навчання, взаємозв'язок і взаємообумовленість мовних явищ; лінгвістичні положення про взаємозв'язок мови, мислення й мовлення; дані психології та педагогіки про специфіку мовленнєвого розвитку учнів; законодавчі акти, концепції з проблеми модернізації освіти в Україні й ролі мови у вихованні особистості.

Експериментальною базою були загальноосвітні навчальні заклади м.Херсона (№28, №56), м.Миколаєва (№15, №25), м.Луганська (№5), м.Керчі (№26), м.Суми (№18).

Дослідження проводилось у три етапи протягом 2003-2007 рр.

На першому етапі (2003-2004 рр.) визначено тему дослідження, здійснено її теоретичне й практичне обґрунтування; вивчено етапи її розробки в лінгвістичній, психолінгвістичній, лінгводидактичній літературі; сформульовано вихідні положення дослідження (об'єкт, предмет, мету, завдання, робочу гіпотезу, методи навчання). Теоретичний аналіз літератури поєднувався з практичним вивченням стану методики формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності (вивчено педагогічний досвід учителів-словесників; проаналізовано шкільні програми й підручники з російської мови; визначено матеріал для констатувального експерименту; проведено анкетування вчителів та учнів, розроблено й проведено діагностико-констатувальний зріз).

На другому етапі (2004-2005 рр.) визначено з урахуванням установлених критеріїв рівень володіння учнями 5 класів лексичними навичками; створено лінгводидактичну модель формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності, розроблено систему навчально-тренувальних вправ і завдань.

На третьому етапі (2005-2007 рр.) проведено формувальний експеримент, здійснено перевірку ефективності розробленої методики експериментально-дослідного навчання, аналіз й узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи, оформлено текст дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше теоретично науково обґрунтовано, експериментально перевірено та впроваджено у навчальний процес методику формування лексичних навичок учнів 5 класів у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності; уточнено сутнісний зміст поняття „лексичні навички”; розроблено критерії рівнів сформованості лексичних навичок учнів; подальшого розвитку набули методичні концептуальні положення щодо формування лексичних навичок під час слухання-розуміння, читання, говоріння, письма.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці системи навчально-тренувальних вправ і завдань, спрямованих на формування лексичних навичок учнів 5 класів у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності, що відповідає вимогам комунікативно-діяльнісного підходу й забезпечує якісну організацію лексико-семантичної роботи на уроках російської мови. Основний навчально-дослідний матеріал (типологія помилок, дібраний лексичний навчальний матеріал, система вправ, зразки завдань, таблиці) може бути використаний учителями на заняттях із російської мови та факультативах, в удосконаленні шкільних програм і підручників, підготовці методичних рекомендацій, навчальних посібників.

Експериментальні матеріали дослідження можуть бути використані в практиці роботи загальноосвітньої школи, у навчально-виховному процесі педагогічних училищ та вищих навчальних закладів, післядипломній підготовці й перепідготовці педагогічних кадрів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційної роботи висвітлювалися й обговорювалися на засіданнях кафедри слов'янських мов і методик їх викладання Херсонського державного університету (2002-2008 рр.); доповідалися на науково-практичних конференціях, зокрема на міжнародних: „Текст и методика его анализа” (Херсон, 2002), „Русистика и современность” (Одеса, 2003), „Мова і культура”, (Київ, 2004), „Межкультурные коммуникации: традиции и новые парадигмы” (Алушта, 2005), „Межкультурные коммуникации: проблемы русско-украинского билингвизма” (Алушта, 2006), „Межкультурные коммуникации: ноосферная парадигма в языке” (Алушта, 2008), „Теория и технология иноязычного образования” (Сімферополь, 2008); всеукраїнських: „Шляхи реалізації міжпредметних зв'язків у середній і вищій школі” (Херсон, 2003), „Теорія і практика мовленнєвої діяльності в середній і вищій школі: стан і перспективи” (Херсон, 2004), „Впровадження нових технологій навчання” (Херсон, 2005), „Истоки языковой культуры восточных славян” (Херсон, 2005), „Лінгвістика тексту: теорія і практика” (Херсон, 2008); регіональних: „Виноградовские чтения” (Херсон, 2004), „Актуальні проблеми навчання слов'янських мов у школі та ВНЗ” (Херсон, 2006).

Матеріали наукового дослідження впроваджено в навчальний процес загальноосвітніх шкіл м.Херсона №28 (акт №19 від 19.02.08), м.Херсона №56 (акт №01-14/253 від 16.05.08), м.Луганська №5 (акт №331 від 14.09.08), м.Керчі №26 (акт №301-І-03-07 від 24.09.08), м.Миколаєва №15 (акт №19-05 від 08.04.08), м.Миколаєва №25 (акт №37 від 12.02.08), м.Суми №18 (акт № 196 від 17.04.08).

Публікації. Основні теоретичні положення й результати дисертаційного дослідження знайшли втілення в 9 одноосібних наукових працях, із них 6 у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів та висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (250 найменувань). Загальний обсяг роботи складає 212 сторінок, із них 180 - основного змісту, куди входять 22 таблиці, 1 схема, 2 діаграми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність і доцільність вибору теми, ступінь розробленості проблеми дослідження, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету, гіпотезу та завдання, розкрито етапи його проведення; висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення, методологічну основу та методи дослідження, описано структуру дисертаційного дослідження; подано відомості про апробування та впровадження результатів дослідного навчання в практику роботи шкіл з російською мовою навчання.

У першому розділі „Теоретичні основи формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності” розкрито лінгвістичні, психологічні, дидактичні передумови формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності; уточнено сутність поняття „лексичні навички”; висвітлено проблеми формування лексичних навичок учнів 5 класів у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності.

Проведений аналіз фахової літератури з проблеми дослідження дозволив констатувати, що формування лексичних навичок пов'язане із засвоєнням учнями практичним шляхом таких лінгвістичних понять, як „лексичне значення слова”, „омоніми”, „синоніми”, „антоніми”, „багатозначні слова”, „слова в прямому і переносному значенні”.

Роботу з цими одиницями введено до експериментально-дослідного навчання. Для учнів ці поняття адаптовано відповідно до їх вікових особливостей та поступового ускладнення відомостей про них залежно від етапу роботи.

У дослідженні виходимо з того, що оволодіння словом сприяє формуванню лексичних навичок, спрямованого на осмислення семантики слова, вживання багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів та на вибір слів у контексті.

Серед комплексу умов, які забезпечують оволодіння словом, виділяємо знання семантики слова, його сполучуваність та сферу вживання.

Урахування в навчанні неоднорідності лексичного складу російської мови, суттєвої ролі стилістичної віднесеності слова в організації висловлювання сприяє розвитку в учнів „чуття слова”, „чуття стилю”, що залежать від уміння слухача (читача), мовця адекватно сприймати, репродукувати та доречно вживати в мовленні лексичні засоби.

Орієнтація в навчанні на існуючі в мові системні лексичні об'єднання (синонімічні, антонімічні, тематичні, лексико-семантичні, споріднені) створюють важливі передумови формування в учнів навичок вибору слів щодо вирішення мовленнєвих завдань і кількісно-якісного збагачення словникового запасу.

Аналіз наукових джерел доводить, що в навчанні учнів вибору слів важливу роль відіграють два основні регулятори мовленнєвої діяльності: норма та комунікативна цілеспрямованість.

Літературна норма в свідомості тих, хто опановує її, володіє якостями особливої правильності та загальнообов'язковості.

Відповідно до вимог комунікативної цілеспрямованості носії мови повинні опанувати функціональні різновиди мови, а також орієнтуватися в прагматичних умовах спілкування, що суттєво впливають на оптимальний вибір й організацію лексичних засобів.

Специфіка роботи над основними видами мовленнєвої діяльності на уроках російської мови з метою формування лексичних навичок учнів 5 класів потребує усвідомлення естетичної функції мови, яка реалізується за допомогою мовних одиниць: слово, словосполучення, речення. На думку вчених, мовні одиниці мають потенційні можливості впливати на почуття слухачів і читачів. Процес формування лексичних навичок залежить від урахування основних ознак тексту (цілісність, зв'язність, інформативність, членованість, послідовність, модальність, завершеність).

Дослідження психологів та психолінгвістів (Л.Виготський, Д.Ельконін, М.Жинкін, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн та ін.) доводить, що розумова та мовленнєва діяльність, покладені в основу формування лексичних навичок, доступні для усвідомлення та практичного засвоєння п'ятикласниками.

Установлено, що ефективність формування лексичних навичок залежить від вчасного ознайомлення учнів з основними лексичними явищами в сенситивний для засвоєння мови й мовлення віковий період, що відповідає 5 класу й визначається змістом, який перевищує рівень актуального розвитку учнів, але таким, що не виходить за межі „зони найближчого розвитку”. Закінчення сенситивного періоду характеризується пригасанням можливості ефективного розвитку здібностей, для яких попередній віковий відрізок був найбільш сприятливим.

Цей вік є ефективним для розвитку психологічних процесів - мислення, сприйняття та формування мовних здібностей, особливого чуття дитини до мовних явищ.

Аналіз психологічної літератури та розкриття психологічних аспектів формування лексичних навичок дозволяють при створенні експериментальної методики спиратися на основні їх положення, застосування яких забезпечує ефективність досліджуваного процесу.

Доведено, що доцільним у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності буде формування лексичних навичок на текстовій основі, яке передбачає сприйняття, оцінку, вибір та організацію лексичних засобів з погляду правильності, доцільності, змістовності та виразності.

Мовленнєва діяльність буде успішною, якщо вона психологічно організована, вмотивована, цілеспрямована, ситуативно обумовлена та відповідає належному рівню розвитку учнів.

Формування лексичних навичок має будуватися з урахуванням механізмів мовлення, які суттєво впливають на сприймання, репродукцію та породження висловлювання.

Механізми осмислення регулюють перекодування через еквівалентні заміни ключових слів. Механізм прогнозування допомагає визначити ймовірність появи того чи іншого слова в тексті. В умовах російсько-українського мовного середовища важливе значення має механізм переносу та корекції набутих лексичних навичок.

На процес лексичного відбору, за даними психолінгвістики, можна впливати шляхом формування в школярів критичного підходу до слововживання за допомогою спеціальних вправ, що пов'язані з предметом, завданням, темою, основною думкою повідомлення, визначенням типу й стилю мовлення.

Результативність формування комунікативно-мовленнєвих умінь у роботі над формуванням лексичних навичок залежить від того, наскільки розвинені в учнів оперативна, довготривала пам'ять та емоційно-чуттєва сфера: відчуття, уявлення, техніка асоціацій; дієвий характер сприйняття.

Методика формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності реалізувалася поетапно.

Лінгводидактичний аспект дослідження передбачав усебічний аналіз принципів, методів та прийомів роботи з метою формування лексичних навичок з урахуванням основних видів мовленнєвої діяльності.

Аналіз фахової літератури (М.Баранов, І.Лернер, С.Львов, М.Рождественський, В.Скалкін, О.Текучов, М.Успенський та ін.), присвяченої дидактичним основам навчання, дозволяє визначити специфіку застосування загальнодидактичних (наступності й перспективності, розвивального навчання, системності й послідовності, свідомості та творчої активності, зв'язку теорії з практикою, науковості, наочності, доступності) та частковометодичних принципів (екстралінгвістичний, лексико-граматичний, функціональний, нормативно-стилістичний, взаємодії російської й української мов, градуальності), що забезпечують ефективність формування лексичних навичок учнів 5 класів на уроках російської мови.

Результативність такої роботи залежала від застосування ефективних методів і прийомів. Найбільш ефективними серед них були теоретичні (пізнавальні), практичні методи, а також методи контролю (самоконтролю) й оцінки (самооцінки). Характерними прийомами виступають традиційні (робота над словом, конструювання словосполучень, речень, текстів) та інтерактивні (рольові, ситуативні завдання).

Зазначимо, що в експериментально-дослідному навчанні використання інтерактивних прийомів стимулює мовленнєво-розумові процеси школярів, позитивно впливає на добір лексичних одиниць, сприяє розвиткові творчих здібностей, що забезпечує успішне формування лексичних навичок учнів.

Спираючись на класифікації вправ, описані в методиках викладання російської мови як рідної (М.Баранов, А.Купалова, Т.Ладиженська, Г.Михайловська), виявлено вихідні позиції, що визначають побудову системи вправ (одноаспектних, рецептивних, репродуктивних, комунікативно-творчих, комбінованих), спрямованих на формування лексичних навичок учнів 5 класів.

Одноаспектні вправи передбачають формування лексичних навичок, до яких відносять з'ясування, уточнення лексичного значення слова за допомогою контексту, визначення слів, що мають емоційно-експресивне забарвлення та навички роботи з різноаспектними словниками.

Рецептивні вправи спрямовані на сприйняття, оцінювання лексичних одиниць, осмислення їх ролі в тексті.

Репродуктивні вправи сприяють відтворенню текстів-взірців, що передбачають збереження лексичних одиниць в усному та писемному переказі.

Комунікативно-творчі вправи орієнтовані на відтворення деформованого тексту, продовження тексту за початком, вставлення в тексти слів і словосполучень, заміну слів синонімами, творче використання вивчених лексичних одиниць у власних висловлюваннях. Зазначені вправи сприяють формуванню в учнів продуктивних умінь самостійно, доречно й творчо використовувати лексичні одиниці в усному та писемному мовленні.

Комбіновані вправи формують весь комплекс лексичних навичок, які необхідні у продуктивній комунікативній діяльності та націлені на створення власних усних і писемних висловлювань, різних за формою та змістом (тексти-мініатюри, художні замальовки, словесні натюрморти, лінгвістичні казки) з використанням мовних засобів виразності.

У другому розділі „Стан проблеми формування лексичних навичок у методичній літературі та шкільній практиці” проаналізовано стан проблеми та її віддзеркалення в методичній літературі; проведено детальний аналіз чинних програм, підручників і методичних посібників з проблеми дослідження; в ході констатувального зрізу виявлено рівні сформованості лексичних навичок учнів 5 класів.

Ретроспективний аналіз проблеми дослідження дозволив констатувати, що її актуальність не зменшується протягом багатьох років, залишаючись значущою для теорії та практики навчання російської мови.

У розділі розкрито погляди К.Ушинського, Ф.Буслаєва, І.Срезневського на сутність та змістовність характеристики досліджуваного явища. Підкреслюючи взаємодію лексичної роботи з розвитком мовлення учнів, учені акцентували увагу на першочерговості формування навичок мотивованого використання лексичних одиниць у мовленні.

Детальний аналіз програм і підручників з російської мови свідчить про орієнтацію сучасної методики на активізацію комунікативно-творчої діяльності учнів, розвиток і вдосконалення у них навичок доцільно вживати мовні засоби відповідно до ситуації спілкування в усіх видах мовленнєвої діяльності. Однак, як показують спостереження, на практиці це реалізується недостатньо, оскільки в процесі формування лексичних навичок повною мірою використовуються рецептивна та продуктивна діяльність учнів.

Результати анкетування, аналіз відвіданих уроків, вивчення передового педагогічного досвіду дають підставу стверджувати, що на уроках російської мови не приділяється належної уваги роботі над формуванням лексичних навичок, зокрема недостатнє забезпечення методичною літературою з проблеми діяльнісного підходу до лексико-семантичної роботи позбавляє вчителя надійного орієнтування у виборі видів вправ, дидактичного матеріалу, форм роботи. Усе це, безперечно, відбивається на рівні сформованості лексичних навичок учнів.

Для того щоб розробити експериментально-дослідну методику формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності та визначити показники її ефективності, було проведено констатувальний зріз, мета якого - з'ясувати рівень сформованості лексичних навичок п'ятикласників; визначити готовність учнів використовувати лексичні засоби; виявити типові помилки в усному й писемному мовленні.

На констатувальному етапі визначено критерії оцінювання правильності виконання учнями запропонованих завдань: а) сприймати лексичні одиниці й оцінювати їх роль у тексті; б) добирати, знаходити й виправляти лексичні помилки в писемному мовленні; в) доречно використовувати виражальні мовні одиниці в усному та писемному мовленні.

За результатами проведення експериментальних завдань визначилися рівні: високий, достатній, середній, низький.

Високого рівня досягають учні, які доречно вживають у власних висловлюваннях слова відповідно до їх лексичного значення, умов, завдань спілкування, що забезпечує доцільність, правильність і виразність їхнього мовлення.

Достатній рівень характеризується вміннями учнів визначати лексичне значення слів, хоча не завжди усвідомлюється їх роль у тексті; добирати слова в прямому, переносному значенні для точного й образного зображення дійсності, доцільно використовувати їх у створенні власних висловлювань. У мовленні учнів трапляються поодинокі орфографічні, пунктуаційні, граматичні помилки та незначна кількість стилістичних огріхів.

Середній рівень спостерігаємо в учнів, які знаходять лексичні одиниці в запропонованому тексті, але не можуть визначити їх роль; у них виникають труднощі при виборі лексичних одиниць залежно від ситуації спілкування; фрагментарно використовують емоційно-експресивні, стилістично-забарвлені слова у власних висловлюваннях, мають місце випадки їх недоречного вживання або в не властивому для них значенні.

Низький рівень виявляють учні, які неадекватно сприймають значення окремих слів у тексті, не завжди правильно визначають значення багатозначних слів, слів з прямим, переносним значенням, не вміють оцінювати своє та чуже мовлення з погляду точного, доречного та виразного слововживання, не вміють добирати лексичні одиниці відповідно до ситуації мовлення. У висловлюваннях трапляються поодинокі випадки використання синонімів для вирішення комунікативних завдань. У письмових роботах багато орфографічних, граматичних, пунктуаційних помилок, а також стилістичних недоліків.

Результати констатувального експерименту свідчать про те, що в роботі з формування лексичних навичок необхідно враховувати: 1) знання учнів з лексики, отримані в початковій школі та 5 класі; 2) вільне володіння семантикою слова; 3) роботу над розвитком передмовленнєвих лексичних навичок: визначати лексичне значення слова, розуміти всі його відтінки, уточнювати лексичне значення слова через контекст, розрізнювати лексичні одиниці, користуватися різноаспектними словниками, розпізнавати, зіставляти, протиставляти, класифікувати, групувати лексичні явища, обґрунтовувати правильність вибору слів; 4) засвоєні лексичні знання учнів 5 класів потребують подальшого закріплення й удосконалення засвоєних знань, умінь і навичок в умовах мовленнєвої діяльності.

На підставі кількісного та якісного аналізу результатів констатувального зрізу з'ясовано, що високий рівень сформованості лексичних навичок під час слухання-розуміння мають 7 % п'ятикласників, читання - 6%, говоріння - 5 %, письма - 4%; достатній рівень - 16%, 18 %, 17%, 14% відповідно; показники середнього рівня в процесі слухання-розуміння - 44 %, читання - 34%, говоріння - 36%, письма - 42%; низького рівня відповідно - 33%, 42%, 42%, 40% (див. діаграму 1).

Діаграма 1 Рівні сформованості лексичних навичок учнів 5 класів

Результати діаграми засвідчують недостатній рівень сформованості в учнів навичок знаходити лексичні одиниці у зразкових текстах, оцінювати їхню роль у тексті, добирати синоніми, антоніми, слова в прямому та переносному значенні відповідно до поставленого комунікативного завдання, доречно та вільно користуватися ними у власному мовленні.

Виявлені недоліки значно знижують рівень володіння словом учнів шкіл з російською мовою навчання. Таким чином, одержані результати доводять необхідність створення спеціальної методики формування лексичних навичок п'ятикласників.

У третьому розділі „Методика формування лексичних навичок у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності” визначено мету та завдання дослідного навчання; розкрито зміст експериментальної методики навчання; створено лінгводидактичну модель експериментального навчання (схема 1); описано хід і результати формувального та контрольного етапів педагогічного експерименту; перевірено ефективність розробленої методики формування лексичних навичок п'ятикласників.

Мета експериментально-дослідного навчання полягала у створенні ефективної методики формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності.

У ході формувального експерименту передбачалося розв'язання таких завдань: 1) створити систему вправ, необхідну для формування лексичних навичок; 2) розробити завдання педагогічного експерименту, спрямовані на виявлення рівнів сформованості зазначених навичок; 3) експериментально перевірити ефективність запропонованої методики.

Вивчення лінгвістичної, психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, результати констатувального експерименту дозволили визначити вихідні положення методики формування лексичних навичок у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності. Основними стали:

* формування лексичних навичок учнів середньої школи в системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності базується на знаннях про слово, лексичні одиниці, їх стилістичні функції, первинних уміннях та навичках, що були отримані в початковій школі.

* у роботі над формуванням лексичних навичок усебічно враховується взаємозв'язок мови й мовлення, мовлення та мислення. Максимальне використання дидактичного матеріалу дає змогу розширювати мовленнєву практику учнів, забезпечує базу для формування необхідних навичок. Через мовний матеріал учні пізнають дійсність, розвивають мислення, формують навички доречного й точного вживання лексичних одиниць у власному мовленні.

* ефективність процесу формування лексичних навичок залежить від використання вправ, спрямованих на оволодіння учнями лексичними навичками у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності. Завдяки такому підходу створюються умови для забезпечення пошуково-дослідної діяльності, пізнавальної активності, розвитку здібностей мислення учнів (аналізу, синтезу, зіставлення, узагальнення), формування навичок вільного використання лексичних мовних засобів у власних висловлюваннях;

* формування механізму правильного та доцільного добору слів здійснюється з урахуванням мети, завдань та умов спілкування.

Запропонована система вправ спрямована на формування в учнів практичних навичок: розпізнавати лексичні мовні засоби в текстах різних стилів мовлення; визначати функцію синонімів, омонімів, антонімів й інших мовних засобів у творах художньої літератури; використовувати лексичні одиниці в художньому описі, у різних мовленнєвих ситуаціях.

Зміст експериментального навчання передбачав: 1) виховання в п'ятикласників уваги до невідомих слів та бажання виявити їх лексичне значення в процесі слухання-розуміння, читання, письма; 2) постійну роботу з синонімами, омонімами, антонімами, багатозначними словами, словами в прямому-переносному значенні та використання різноаспектних словників.

Практичний підхід до формування лексичних навичок здійснювався через методи, прийоми, що знайшли своє відображення в системі вправ і завдань, які забезпечують використання вивчених одиниць у різних мовленнєвих ситуаціях залежно від завдань мовленнєвого спілкування. Види вправ, їх кількісний склад відповідав психолінгвістичним особливостям і методичним характеристикам експериментального навчання, а також етапам формування лексичних навичок п'ятикласників.

В експериментально-дослідному навчанні враховували: 1) функціональний підхід до вибору лексичних одиниць; 2) специфіку програмного матеріалу з російської мови в 5 класі; 3) особливості етапів експериментального навчання; 4) результати констатувального експерименту.

Формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності передбачало відповідні етапи: підготовчо-рецептивний (формування первинних умінь з опорою на слово, словосполучення, речення, текст; знаходження, виявлення, оцінювання вивчених лексичних одиниць у прослуханому або прочитаному тексті); репродуктивний (усний та письмовий переказ тексту з використанням синонімів, антонімів, багатозначних слів, слів у переносному значенні); творчо-продуктивний (творче застосування сформованих лексичних навичок у власних висловлюваннях в усній та писемній формах); загально-систематизувальний (узагальнення, систематизація та закріплення здобутих лексичних знань, умінь і навичок у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності); контрольно-оцінювальний (контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів, здобутих під час формувального експерименту).

Методика формування лексичних навичок учнів 5 класів, яка включала цілі, завдання, зміст, принципи, методи та засоби навчання (вправи), відповідала особливостям роботи над основними видами мовленнєвої діяльності.

Важливою умовою реалізації експериментальної методики було використання таких форм роботи, як фронтальна, колективна, парна, індивідуальна, що логічно взаємопов'язані.

Основу експериментальної системи вправ складало врахування об'єктивних закономірностей оволодіння мовленнєвою діяльністю, особливостей процесу формування лексичних навичок, специфіки лексичного матеріалу й роботи з ним. Реалізація представлених положень знайшла своє відображення в експериментальному комплексі вправ (одноаспектні, рецептивні, репродуктивні, комунікативно-творчі, комбіновані). Використання розробленої системи вправ передбачало логічний перехід від рецептивних, репродуктивних до продуктивних видів мовленнєвої діяльності, що сприяло закріпленню сформованих лексичних навичок.

З метою перевірки ефективності експериментальної методики формування лексичних навичок учнів 5 класів у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності наприкінці дослідного навчання проведено контрольний зріз, який складався з двох частин: 1) тестові контрольні роботи; 2) творчі завдання.

Під час перевірки тестових робіт встановлено рівень засвоєння учнями теоретичних відомостей про лексичні одиниці. Результати контрольних робіт підтверджують, що здобуті знання забезпечують формування та вдосконалення лексичних навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Друга частина контрольного зрізу (виконання творчих завдань) ставила за мету перевірити ефективність розробленої системи вправ та встановлення рівня сформованості лексичних навичок учнів у роботі над основними видами мовленнєвої діяльності. Оцінювання результатів експерименту здійснювалося за тими ж критеріями, що й результати діагностико-констатувального зрізу.

За результатами зрізових робіт на основі підрахунку середніх показників кожного із завдань визначено рівні сформованості лексичних навичок в учнів експериментальних класів (ЕК) та учнів контрольних класів (КК) на кінець дослідного навчання (табл.1).

Одержані результати перевірки контрольного зрізу засвідчили, що високий рівень сформованості лексичних навичок під час слухання-розуміння підвищився на 21%, читання - на 18,5%, говоріння - на 14%, письма - на 14,5%. Показники виконання контрольного зрізу доводять, що рівень сформованості лексичних навичок у п'ятикласників експериментальної групи, вищий, ніж в учнів контрольної групи.

Аналізуючи якісний бік виконання завдань, ми зробили висновок про те, що учні ЕК навчилися знаходити в тексті лексичні одиниці; правильно визначати їх роль, добирати слова відповідно до мовленнєвої ситуації та доречно вживати у мовленні; у творчих роботах учнів експериментальних класів значно зменшилася кількість лексичних помилок; мовлення учнів стало яскравішим, виразнішим.

Таблиця 1 Загальні результати рівнів сформованості лексичних навичок учнів контрольних та експериментальних класів у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності, у %

Класи 5	Види лексичних навичок
	Знаходження, визначення, оцінювання лексичних одиниць під час слухання-розуміння	Усний та письмовий переказ тексту, насиченого лексичними одиницями в процесі читання	Уживання вивчених лексичних одиниць у власних усних висловлюваннях з урахуванням мовленнєвої ситуації в процесі говоріння	Цілеспрямоване використання вивчених лексичних одиниць у писемному мовленні
Рівні %	В	Д	С	Н	В	Д	С	Н	В	Д	С	Н	В	Д	С	Н
ЕК до експерименту	6	17	45	32	7	17	33	43	6	18	38	38	3	15	43	39
ЕК після експерименту	12	32	38	18	11	31,5	35	22,5	12	24	44	20	9	23,5	46,5	21
КК після експерименту	7	18	43	32	8	18	32	42	6	19	37	38	3	14	44	39

Учні КК відчували труднощі під час знаходження лексичних одиниць у художньому тексті, не могли обґрунтувати їх роль, не усвідомлювали можливості використання мовних одиниць, фрагментарно застосовували їх у власному мовленні, допускали багато лексичних помилок (невиправдане повторення слів, уживання слів у невідповідному їм значенні, порушення лексичної сполучуваності, плеоназми, лексичні українізми).

Порівняння результатів констатувальних зрізів та загальних результатів експериментального навчання довело, що рівень сформованості лексичних навичок в умовах оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності в учнів ЕК вищий (див. діаграму 2).



Діаграма 2 Динаміка рівнів сформованості лексичних навичок учнів 5 класів в умовах оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності

Таким чином, отримані показники підтвердили ефективність та доцільність упровадження запропонованої методики формування лексичних навичок п'ятикласників у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності.

ВИСНОВКИ

Наукові та практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1.Теоретичне осмислення лінгвістичних, психологічних, лінгводидактичних засад формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності, а також результати констатувального зрізу підтвердили актуальність проблеми дослідження, необхідність створення методики формування лексичних навичок учнів 5 класів у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності.

2. У результаті наукового пошуку окреслено основні аспекти, які впливають на процес формування лексичних навичок учнів 5 класів у роботі над основними видами мовленнєвої діяльності: 1) організація поступового переходу від усвідомленого засвоєння учнями лексичних одиниць до правильного, доцільного вживання під час мовленнєвого спілкування; 2) створення спеціальної системи вправ, що забезпечує формування лексичних навичок у процесі слухання-розуміння, читання, говоріння, письма.

3. Експериментально-дослідне навчання довело, що процес формування лексичних навичок учнів 5 класів в умовах оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності вимагає врахування вікових психофізіологічних особливостей п'ятикласників, специфіки основних видів мовленнєвої діяльності. Такий підхід супроводжується цілим комплексом психологічних особливостей: розвитком емоційної сфери, образного мислення, пізнавальної та творчої діяльності учнів 5 класів.

4. У ході визначення лінгводидактичних засад із проблеми дослідження виявлена специфіка реалізації загальнодидактичних принципів (наступності й перспективності, розвивального навчання, системності й послідовності, свідомості та творчої активності, зв'язку теорії з практикою, науковості, наочності, доступності) і частковометодичних (екстралінгвістичний, лексико-граматичний, функціональний, нормативно-стилістичний, взаємодії російської й української мов, градуальності) та методів навчання (теоретичні, практичні (репродуктивні, продуктивні), інтерактивні, контролю) в процесі формування лексичних навичок учнів 5 класів в умовах оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності.

5. Детальний аналіз програм, підручників, методичної літератури з російської мови засвідчив, що навчальні матеріали не повною мірою сприяють роботі над формуванням лексичних навичок у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності. Недостатня кількість у шкільних підручниках вправ творчого характеру, які стимулюють формування лексичних навичок учнів під час активної мовленнєвої діяльності, обумовлює необхідність побудови системи навчально-тренувальних вправ (одноаспектних, рецептивних, репродуктивних, комунікативно-творчих, комбінованих).

Діагностика рівнів сформованості лексичних навичок п'ятикласників, проведена в школах з російською мовою навчання, виявила, що учні не завжди вміють знаходити в тексті лексичні одиниці, достатньою мірою не усвідомлюють їхні експресивно-стилістичні особливості, не завжди доречно та правильно використовують у власних висловлюваннях.

6. Запропонована методика формування лексичних навичок учнів 5 класів у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності охоплювала п'ять взаємозв'язаних етапів: підготовчо-рецептивний, репродуктивний, творчо-продуктивний, загально-систематизувальний, контрольно-оцінювальний. Перший спрямований на формування в учнів рецептивних умінь (знаходити в тексті лексичні одиниці, пояснювати їхню роль, оцінювати своє та чуже мовлення з погляду точного, доречного, виразного слововживання). Другий етап передбачав формування та розвиток репродуктивних навичок, пов'язаних із відтворенням в усному й писемному мовленні текстів різних стилів, насичених лексичними одиницями, правильне використання їх під час конструктивних дій і трансформаційних операцій. На третьому етапі експериментального навчання вдосконалювалися навички учнів самостійно й творчо послуговуватися лексичними одиницями у власному мовленні з урахуванням умов та завдань спілкування. Четвертий етап - узагальнення , систематизація та закріплення здобутих лексичних знань, умінь і навичок учнів 5 класів. На п'ятому етапі здійснювалася перевірка та контроль ефективності методики формування лексичних навичок у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності.

7. У ході експериментального навчання доведено, що лексичні навички, сформовані в умовах рецептивної, репродуктивної, продуктивної діяльності, підвищують рівень володіння лексичними засобами, сприяють збагаченню словникового запасу учнів.

8. Порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального експериментів підтвердив ефективність розробленої системи вправ (одноаспектних, рецептивних, репродуктивних, комунікативно-творчих, комбінованих), спрямованих на формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності. Запропоновані в дисертаційному дослідженні завдання, що передбачають використання лексичних одиниць у словосполученнях, реченнях, тексті за допомогою конструктивних дій (синонімічної заміни, комунікативно-доцільного відбору синонімів, антонімів, слів у прямому та переносному значенні, багатозначних слів), трансформаційних операцій (доповнення тексту, його редагування), а також продуктивних мовленнєвих дій (доречне, доцільне та виправдане використання лексичних одиниць у власних висловлюваннях за допомогою рольових ігор, колективної роботи та роботи в парах), які сприяють вільному володінню системними об'єднаннями слів, відповідними мовними засобами, дозволяють розвивати в учнів чуття мови, чуття стилю.

9. Якісний і кількісний аналізи контрольного зрізу дали підстави стверджувати, що навички знаходити лексичні одиниці в тексті й використовувати їх в усному та писемному мовленні відповідно до лексичного значення, умов, завдань спілкування значно вищі в учнів ЕК, ніж КК.

Порівняльний аналіз результатів констатувального й формувального експериментів засвідчив просування в рівнях сформованості лексичних навичок учнів 5 класів. Рівень лексичної підготовки учнів в експериментальних класах загалом підвищився на 17%.

Дисертаційне дослідження не претендує на остаточне розв'язання всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективними залишаються 1) реалізація диференційного підходу щодо розвитку лексичних навичок учнів; 2) удосконалення лексичних навичок під час роботи над текстами різних стилів мовлення; 3) формування лексичних навичок на міжпредметній основі.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Милостива О.І. Лінгвістичні передумови формування лексичних навичок у процесі мовної діяльності учнів // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2004. - Вип.37. - С. 117-120.

2. Милостива О.І. Психологічні основи формування лексичних навичок в учнів 5 класів на уроках російської мови // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2005. - Вип.39. - С. 97-100.

3. Милостива О.І. Формирование лексических навыков у учащихся 5-ых классов в процессе работы над текстом // Молодь і ринок. - 2006. - №1. - С. 77-80.

4. Милостива О.І. Методологические особенности формирования речевой культуры у учащихся 5-х классов на уроках русского языка // Вересень. - 2006. - №3-4. - С. 67-71.

5. Милостива О.І. Роль ономастичних одиниць у загальнокультурному розвитку учнів середньої школи // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2008. - Вип.47. - С. 134-137.

6. Милостива О.І. Основні психологічні умови розвитку лексичних навичок у процесі комунікативної діяльності п'ятикласників // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2008. - Вип.49. - С. 82-86.

7. Милостива О.І. Личностно-деятельностный подход в условиях активной речевой деятельности учащихся // Печатное слово. - 2008. - №4 (29). - С. 72-74.

8. Милостива О.І. Роль слова в процессе формирования лексических навыков у учащихся 5 классов // Филологический сборник. - Вып. 6. - Харьков. - 2009. - С. 67-70.

9. Милостива О.І. Взаимодействие языковых единиц в условиях овладения основными видами речевой деятельности // Русская филология. Украинский вестник. - Харьков. - 2009. - №1 (38). - С. 123-126.

АНОТАЦІЇ

Милостива О.І. Формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 - теорія та методика навчання (російська мова). - Херсонський державний університет. - Херсон, 2009.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням актуальної проблеми лінгводидактики - формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності. У роботі розглянуто лінгвістичні, психологічні основи формування лексичних навичок учнів, уточнено поняття „лексичні навички”; визначено дидактичні засади формування лексичних навичок учнів 5 класів (принципи, методи, прийоми, система вправ). Розроблені етапи формування лексичних навичок підготовчо-рецептивний, репродуктивний, творчо-продуктивний, загально-систематизувальний, контрольно-оцінювальний), що здійснювалися з використанням системи вправ (одноаспектних, рецептивних, репродуктивних, комунікативно-творчих, комбінованих). Ефективність розробленої методики обґрунтовано теоретично та підтверджено експериментально.

Ключові слова: лексичні навички, мовленнєва діяльність, слухання-розуміння, читання, говоріння, письмо.

Милостивая О.И. Формирование лексических навыков учащихся 5 классов в системе работы над основными видами речевой деятельности - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (русский язык). - Херсонский государственный университет. - Херсон, 2009.

Диссертация посвящена исследованию проблемы формирования лексических навыков учащихся 5 классов в системе работы над основными видами речевой деятельности на уроках русского языка.

...