Дарунок та віддяка у контексті християнської та постмодерністської антропологій

Аналіз антропологічного змісту і контексту філософсько-богословських дискусій щодо дарунку та віддяки у постсекулярній філософії. Походження та розвиток найбільш послідовної версії постмодерної філософії дарунку Ж. Дерріда, її антропологічний вимір.

Рубрика Философия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.08.2014
Размер файла 56,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Було відзначено, що християнська антропологія дарунку і віддяки не скасовує, а доповнює левінасово-деррідіанську модель відповідальних відносин з “Іншим”, пропонуючи мислити такі відносини відповідно з християнською “іконічною моделлю” комунікації з Богом. Специфіка такої комунікації при її перенесенні на рівень міжлюдських стосунків полягає у визнанні того факту, що “Інший” здатний зробити у відношенні до “Я” неможливий дарунок _ відкрити свою особистість у всій її глибині, що укорінена в Бозі. Людина в рамках християнської антропології покликана до уразливості перед дарунком “Іншого” і до віддяки за цей дарунок, що уможливлює справжність довіри та зустрічі.

Висновки. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми вивчення антропології дарунку та віддяки, що була маніфестована у контексті сучасної постмодерністської філософії та християнського богослов'я. Проблема вивчення антропології дарунку та віддяки була вирішена у дисертації шляхом експлікації, грунтовного аналізу та порівняння філософсько-антропологічних ідей, що були окреслені в концепціях “неможливого дарунку” у філософії деконструкції Ж. Дерріда та пост-метафізичній філософії та теології “дарунку-даності” Ж.-Л. Маріона. Практичне значення дисертації полягає у вивченні та окресленні нових для української філософії шляхів дослідження проблематики відношень з “Іншим” у сучасній культурі, які були розроблені західною філософсько-богословською думкою в процесі дослідження та обговорення антропологічної проблематики дарунку та віддяки.

У дисертації було встановлено, що в світовий гуманітаристиці існує міждисциплінарна традиція досліджень дарунку та віддяки, у рамках якої були позначені науковий, філософський і богословський підходи до вивчення проблеми, та були виділені, описані і проаналізовані етнолого-соціологічні, лінгвістичні, культурологічні та філософські стратегії проблематизації та моделі концептуалізації дарунку та віддяки. На матеріах праць Ж. Дерріда та Ж.-Л. Маріона було продемонстровано, що дарунок та віддяка є не тільки однією з актуальних проблем сучасної західної філософсько-богословської думки, але і базовою проблемою для філософських досліджень релігійних, культурних та політичних цінностей й засад європейської цивілізації. Саме дарунок та віддяка були визнані сучасними дослідниками як антропологічний феномен і культурний механізм, що конституює унікальну конфігурацію сучасної культури Європи з її демократичною політичною традицією, вільним ринком та намаганням вибудувати суспільство з максимально толерантними міжлюдськими стосунками.

Було встановлено, що у постмодерністській філософії деконструкції Ж. Дерріда, що базується на антропологічних ідеях філософії М. Гайдеґґера та філософії “Іншого” Е. Левінаса, модерністська спроба інтерпретації дарунку та віддяки у категоріях економічного обміну (М. Мосс) була категорично відкинута. Було показано, що проблема дарунку та віддяки була переосмислена Дерріда шляхом проблематизації етико-комунікативного потенціалу цього антропологічного механізму поза стосунками обміну, з використанням категорії “неможливого”. Було відзначено, що вивчаючи дарунок, Дерріда звернувся до дослідження “християнського смислу дарунку”, сподіваючись актуалізувати цей “смисл” для потреб постмодерністської філософії “Іншого”.

Було відзначено, що в пост-метафізичній філософії та теології “дарунку - даності” Ж. - Л. Маріона, філософський базис якої складають ідеї феноменології Гуссерля, критика модерністської антропології дарунку Мосса доповнюється критикою апофатизму теорії “неможливого дарунку” Дерріда. Важливо підкреслити, що критичні зауваження Ж. _ Л. Маріона, насамперед, стосуються помилкових, з погляду християнського богослов'я, “квазі-богословських” тез Дерріда щодо “християнського смислу дарунка”.

Встановлено, що розходження в питанні щодо “християнського смислу дарунка” полягають у тому, що в деррідіанській деконструкції він одержує етико-економічну, а в пост-метафізичній теології богословсько-антропологічну інтерпретацію. Підкреслено, що ці розходження в інтерпретації “християнського сенсу дарунка” в постмодерністському і християнському дискурсах є наслідком їхньої теологічної обумовленості, яка виникла внаслідок переносу у філософію й антропологію моделей юдейської (Левінас _ Дерріда) і християнської (Маріон) теології дарунку та віддяки.

Було з'ясовано, що нечутливість постмодерністського дискурсу до “християнських змістів” обумовлена не тільки внутрішними, але і зовнішніми, загальнокультурними чинниками, для виявлення яких був проведений аналіз стану сучасної пост-секулярної культури. Було відзначено, що однією з характерних рис даної культури є реабілітація релігії, але, одночасно, втрата почуття присутності Бога у світі, що стало наслідком секуляризаційних процесів, ініційованих Просвітою на Заході і радянською атеїстичною системою на Сході Європи. Шляхом аналізу концепції боговітсутності в західній філософії і теології ХХ сторіччя була продемонстрована її двозначність і “сконструйованість”. Продемонстровано, що деконструктивістське вибудовування відповідальних відносин з “Іншим”, навіть в умовах орієнтації таких відносин на принципі “неможливого дарунку”, несе в собі риси репресивності стосовно “Іншого”, оскільки деконструкція не приймає “Іншого” в якості “реального” (за термінологією Лакана) суб'єкта зустрічі, віддаючи перевагу конструюванню його “символічного” образу, шляхом нескінченного генерування культурних розходжень.

Як альтернатива деконструктивістській моделі роботи з дарунком і комунікації з “Іншим” за допомогою відносин дарунку та віддяки, була окреслена християнська “іконічна модель” таких взаємовідносин, яка була розроблена Ж.-Л. Маріоном. У цій моделі відносини з “Іншим” будуються згідно з моделлю не юдейскої (Левінас - Дерріда), а християнської комунікації людини з “Абсолютно Іншим”. Специфіка такої комунікації полягає, по-перше, у визнанні того факту, що людська суб'єктивність виникає як дарунок, у момент відповіді людини на звернення до неї Бога, а, по-друге, - у постулюванні тези, що Бог, віддавши Себе в жертву в ім'я порятунку людини, виявив зразок “неможливого дарунку”, що зробив можливим “віддяку”, тобто спілкування з Богом, життя у Бозі. Відповідно, людина у рамках “іконічної моделі” мислиться як така, що визнає факт звернення до неї “неможливого дарунка” Бога і конституює свою суб'єктивність фактом цього визнання. Це дає їй можливість зустрічі з Богом та іншими людьми, шлях до якої відкриває смиренність, яка подібна до смиренності Христа по відношенню до Бога - Отця. Саме смиренність та вразливість до дарунку “Іншого” у віддяці, яка створює передумови впізнання цього дарунку, є шляхом до справжньої довіри і зустрічі.

антропологічний дарунок віддяка деррід

Список праць,опублІкованих за темою дисертацІї

1. Пашков К. В. Дарунок: обмін чи таємниця? // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. “Глобалізм. Суспільство. Особистість”. Серія: Теорія культури і філософія науки. - Х., 2002. _ № 562. - С. 22-25.

2. Пашков К. В. В поисках дара: размышление об одной неслучайной встрече философа и теолога // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. “Наука і релігія сьогодні”. Серія: Теорія культури і філософія науки. - Х., 2004. _ № 625_2. - С. 79-86.

3. Пашков К. В. Наука. Религия. Философия: время антропологического диагноза // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. “Наука і релігія: сьогодні і в майбутньому”. Серія: теорія культури і філософія науки. - Х., 2005. _ № 656. - С. 17_23.

4. Пашков К. В. Дар / благодарение: Деррида и христианское богословие // Проблема свободи в теоретичній та практичній філософії. Матеріали Х Харківських міжнародних Сковородинівських читань. В 2 ч. Ч. 2. - Х.: Екограф, 2003. - С. 177-178.

5. Пашков К. В. В поисках дара: размышление об одной неслучайной встрече философа и теолога // Актуальні проблеми філософських, політологічних та релігієзнавчих досліджень (До 170-річчя філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Матеріали Міжнародної наукової конференції “Людина - Світ _ Культура” (20-21 квітня 2004 року, м. Київ). - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - С. 660-661.

6. Пашков К. В. Современная христианская философия в компаративистской перспективе: Сергей Хоружий и Жан-Люк Марион // “Каразінські природознавчі студії”. Матеріали міжнародної наукової конференції 14-16 червня 2004 р., м. Харків. - Х.: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2004. - С. 323-324.

АНОТАЦІЇ

Пашков К. В. Дарунок та віддяка у контексті християнської та постмодерністської антропологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 _ філософська антропологія, філософія культури. _ Харківський національний університет імені В. Н. Каразина. - Харків, 2006.

В дисертації здійснено комплексне вивчення антропології дарунку та віддяки, яка маніфестована в сучасних філософських та богословських дослідженнях. Дарунок та віддяка розглядаються в дисертації як універсальний антропологічний феномен, у дослідженні якого протягом останнього сторіччя брали участь представники різноманітних гуманітарних дисциплін, що утворюють своєрідну традицію вивчення дарунку, з якою полемізують деякі сучасні філософи-постмодерністи та християнські теологи. В дисертації приділяється увага походженню та розвитку найбільш послідовної версії постмодерної філософії дарунку Ж. Дерріда, докладно аналізується її антропологічний вимір, накреслюються дослідницькі шляхи, які приводять деконструкцію до необхідності вивчення проблематики дарунку та віддяки на теренах християнства та християнської теології.

Також аналізується зворотній дослідницький рух з боку християнської теології назустріч деконструкції, який був здійснений у пост-метафізичній філософії та теології “дарунку-даності” Ж.-Л. Маріона. Компаративний аналіз позицій щодо дарунку та віддяки в деконструкції Дерріда та теології Маріона дозволяє з'ясувати, що антропологічні парадигми, в яких концептуалізують дарунок та віддяку постмодерний та християнський дискурси, постають як такі, що пересікаються та конфронтують один з одним. Також виявляється теологічна і соціокультурна обумовленість конфлікту філософського та теологічного дискурсів, які проблематизують дарунок та віддяку. Аналізується пост-секулярний стан сучасного суспільства, як на Заході, так і на Сході Європи, робляться висновки щодо можливості пристосування накресленої в працях Маріона “іконічної” моделі комунікативної антропології для опису стану людини пост-секулярного світу.

Ключові слова: дарунок, віддяка, даність, деконструкція, християнська антропологія, постмодерністська антропологія, пост-метафізична теологія, пост-секулярна філософія.

Пашков К. В. Дар и благодарение в контексте христианской и постмодернистской антропологий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.04 - философская антропология, философия культуры. _ Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина. - Харьков, 2006.

В диссертации осуществлено комплексное исследование антропологии дара и благодарения, манифестированной в постмодернистской философии и христианской теологии. Дар и благодарение рассматриваются в диссертации как универсальный антропологический феномен, в изучении которого на протяжении ХХ столетия приняли участие представители различных дисциплин, образующие международную традицию его исследований. В рамках этой традиции были обозначены научный, философский и богословский подходы к анализу проблемы, выделены и описаны социально-этнологическая, лингвистическая, культурологическая, феноменологическая и пост-марксистская стратегии проблематизации и модели концептуализации дара.

В работе исследуется наиболее последовательная версия постмодернистской философии дара Ж. Деррида, подробно анализируются мотивы и направления дерридианской критики научной теории “дара - обмена” М. Мосса. На основании экспликации и анализа концепции “невозможного дара” Деррида очерчиваются исследовательские пути, которые приводят деконструкцию к необходимости исследования проблематики дара и благодарения на материале христианства и христианской теологии.

Также в работе подробно анализируется ответное движение со стороны христианской теологии навстречу деконструкции в вопросе о философском, богословском и антропологическом исследовании дара. Осуществляется компоративный анализ позиций в вопросе о даре и благодарении в деконструкции Ж. Деррида и пост-метафизической философии и теологии Ж.-Л. Мариона. В диссертации выдвигается и анализируется гипотеза о теологической обусловленности деконструктивистского и пост-метафизического антропологических дискурсов. Отмечается, что таковая возникает вследствие переноса в философию и антропологию моделей иудейской (Левинас _ Деррида) и христианской (Марион) теологии дара и благодарения.

Путем анализа концепции богоотсутствия в западной философии и теологии ХХ-го столетия, в диссертации демонстрируется социокультурная обусловленность конфликта проблематизирующих дар и благодарение христианского и постмодернистского дискурсов, выявляется двусмысленность и “сконструированность” постмодернистской “квази-теологической” рецепции христианской тематики.

Деконструктивистское выстраивание ответственных отношений с “Другим” на принципе “невозможного дара” критикуется в диссертации как репрессивное по отношению к этому “Другому”. Как альтернатива деконструктивистской модели работы с даром и коммуникации с “Другим” посредством отношений дара и благодарения, в диссертации рассматривается “иконическая модель” таких отношений, предложенная Ж. - Л. Марионом. Показано, что человек в христианской антропологии призван к уязвимости к дару “Другого” и благодарению за этот дар, что делает возможным подлинное доверие и встречу.

Ключевые слова: дар, благодарение, данность, деконструкция, христианская антропология, постмодернистская антропология, пост-метафизическая теология, пост-секулярная философия.

Pashkov K. V. Gift and Thanksgiving in Context of Christian and Postmodern Anthropologies. _ Manuscript.

Thesis for candidate degree in Philosophy, speciality 09.00.04. _ Philosophical Anthropology, Philosophy of Culture. - Karazin Kharkiv National University. _Kharkiv, 2006.

In the PhD thesis there has been conducted complex research of Anthropology of gift and thanksgiving manifested in modern Philosophy and Theology studies.

In the thesis gift and thanksgiving are viewed as universal anthropological phenomenon, in studying of which during the late century there were engaged representatives of different fields of the Humanities who form a peculiar tradition controverted by some modern philosophers-postmodernists and Christian theologians.

There has been paid attention to the origin and the development of the most wide-spread version of gift and thanksgiving postmodern philosophy by J. Derrida, there has been analyzed in details its anthropological dimension, there have been defined ways of research, leading the deconstruction to the necessity of studying the gift and thanksgiving problem within the framework of Christianity and Christian Theology. There has been also analyzed a reverse research way from Christian Theology side towards deconstruction that was fulfilled in the so-called post-metaphysical philosophy and theology of “gift _ givenness” by J. _ L. Marion.There has been realized comparative analysis of positions concerning gift and thanksgiving in the deconstruction by Derrida and theology by Marion, there have been brought to light anthropological dimensions, in which gift and thanksgiving are conceptualized by postmodern and Christian discourses, being both cross and confronting with one another.

There has been also revealed theological and sociocultural conditions of the conflict constructing a problem out of gift and thanksgiving of philosophical and theological discourses, there has been analyzed modern post-secular condition of society in both West and East, there has been concluded the possibility of applying “iconic” model of communicative anthropology in the works by Marion to describing the post-secular world person condition.

Кey words: gift, thanksgiving, givenness, deconstruction, postmodern anthropologу, christian anthropologу, post-metaphysical theology, post-secular philosophy.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Особливості філософії серед різних форм культури. Співвідношення філософії та ідеології, науки, релігії, мистецтва. Ведична релігія і брахманізм. Створення вчення про перевтілення душ. Процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.

    контрольная работа [91,7 K], добавлен 04.01.2014

  • Три основні напрями філософії історії. Специфіка філософського осмислення проблеми людини у філософії, сутність людини в історії філософської думки. Філософські аспекти походження людини. Проблеми філософії на сучасному етапі. Особистість і суспільство.

    реферат [40,2 K], добавлен 08.10.2009

  • Причини виникнення антитехнократичних тенденцій у сучасній європейській філософії. Проблема "людина-техніка" в сучасних філософсько-соціологічних теоріях. Концепції нової раціональності як спосіб подолання кризових явищ в філософії техніки.

    реферат [35,4 K], добавлен 23.10.2003

  • Екзистенціально-антропологічний напрям, що охоплює різні школи й течії у філософії. Єврейський мислитель Мартін Бубер (1878-1965 рр.), один з теоретиків сіонізму. Аналіз проблем світу, душі і Бога. Особливості марселівської версії екзистенціалізму.

    статья [76,4 K], добавлен 07.08.2017

  • Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Філософський процес. Методи історико-філософського аналізу. Аристотель. Концепція історії філософії, історичного коловороту. Герменевтика. Західна та східна моделі (парадигми) філософії.

    реферат [24,1 K], добавлен 09.10.2008

  • Особливості наукової революції XVI—XVII ст. та її вплив на розвиток філософії. Історичні передумови появи філософії нового часу, її загальна спрямованість та основні протилежні напрями. Характеристика діяльності основних філософів: Ф. Бекона, Р. Декарта.

    реферат [29,5 K], добавлен 18.02.2011

  • Періодизація розвитку античної філософії. Представники мілетської філософії, принципи Анаксимандра. Уявлення про походження життя та природу. Атомістичне вчення Левкіппа та Демокріта. Наукові ідеї Епікура та Платона, метафізика Арістотеля та софісти.

    реферат [34,6 K], добавлен 06.03.2011

  • Виникнення перших форм філософського мислення. Проблеми буття і людини у філософії давнього світу, зародження ідей права. Особливості античної правової культури. Космоцентричне обґрунтування права. Особливості філософсько-правової думки Середньовіччя.

    реферат [35,9 K], добавлен 20.01.2011

  • Субстанціальний і реляційний підходи до розуміння буття. Трактування категорій простору та часу у в античній філософії та філософії середньовічної Європи. Категорії простору та часу в інтерпретації німецької філософії та сучасної буржуазної філософії.

    реферат [31,7 K], добавлен 05.12.2010

  • Загальні особливості духовних процесів у ХХ ст. Сцієнтистські, антропологічні, культурологічні та історіософські напрями у філософії. Концепції неотомізму, протестантській теології, теософії. Тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.

    реферат [59,4 K], добавлен 19.03.2015

  • Соціальний розвиток давньогрецького суспільства. Гомерівська Греція. Натурфілософія. Поєднання філософії та зародків науки. Етико-релігійна проблематика. Піфагор та його послідовники. Класичний період давньогрецької філософії. Філософія епохи еллінізму.

    реферат [37,8 K], добавлен 09.10.2008

  • Поняття і загальна характеристика соціальної психології. Філософія психології як світогляд, пізнання. Що визначає характер суспільного устрою. Взаємозв’язок соціальної філософії та філософії психології. Основні проблеми становлення філософії як науки.

    реферат [35,0 K], добавлен 26.04.2016

  • Аналіз спадщини яскравого представника стоїцизму М. Аврелія. Його дефініювання філософії як науки та практики. Засади стоїчної філософії: цілісність, узгодженість з природою, скромність, апатія, що розкриваються у праці "Наодинці з собою. Роздуми".

    статья [31,2 K], добавлен 27.08.2017

  • Умови і чинники формування давньоруської філософії. Філософські та духовні начала проукраїнської культури. Новий рівень філософської думки українського народу. Філософія під впливом християнської традиції. Онтологія та гносеологія філософії русичів.

    реферат [22,9 K], добавлен 19.10.2008

  • Життя як первинна реальність, органічний процес, що передує поділу матерії і свідомості, у "філософії життя". Місце "філософії життя" в західноєвропейській філософії ХХ ст. Вчення німецького філософа Артура Шопенгауера як ідейне джерело цього напрямку.

    контрольная работа [20,6 K], добавлен 20.09.2010

  • Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти. Поняття та типи світогляду. Історія філософії як наука та принципи її періодизації. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, етапи її розвитку. Просвітництво та метафізичний матеріалізм.

    методичка [188,1 K], добавлен 05.05.2011

  • Історія та особливості становлення професійної філософії в Україні. Біографія Григорія Савича Сковороди, аналіз його впливу на розвиток української філософської думки та художньої літератури. Загальна характеристика основних концепцій філософії Сковороди.

    реферат [28,5 K], добавлен 12.11.2010

  • Риси барокової філософії, яка сформувалася в Україні XVII-XVIII ст. і поєднала в собі елементи спіритуалістично-містичної філософії і ренесансно-гуманістичні й реформаційні ідеї. Ретроспективність і традиціоналізм філософії Києво-Могилянської академії.

    контрольная работа [29,5 K], добавлен 29.09.2010

  • Період "високої класики" в філософії як період розквіту давньогрецької філософії з середини V до кінця IV століття до нашої ери. Провідні риси цього етапу розвитку філософії. Особливості філософської системи Платона. Провідні ідеї філософії Аристотеля.

    контрольная работа [28,4 K], добавлен 20.02.2011

  • Деталізований аналіз та визначення духовності людини в українській філософії, повна характеристика причин виникнення цієї проблеми. Суспільні методи боротьби з кризою духовності. Пояснення значимості існування духовності людини в українській філософії.

    реферат [37,5 K], добавлен 03.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.