Соціальна філософія Б.О. Кістяківського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

АВТОРЕФЕРАТ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ Б.О. КІСТЯКІВСЬКОГО

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Черкаського державного технологічного університету.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Шпак Володимир Тимофійович, завідувач кафедри філософії Черкаського державного технологічного університету,

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор Романенко Михайло Ілліч, ректор Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

кандидат філософських наук, доцент, Палагута Вадим Іванович, завідувач кафедри інженерної педагогіки Національної металургійної академії України (м.Дніпропетровськ).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (49050, Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8).

Автореферат розіслано „ 2” вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор філософських наук, професор В.Б.Окороков

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Темою дисертаційного дослідження обрана творчість видатного українського філософа, соціолога, правознавця кінця ХІХ - початку ХХ ст. Богдана Олександровича Кістяківського (1868-1920). З історико-філософської точки зору дослідження теоретичної спадщини Б.О.Кістяківського є важливим для розуміння одного з ключових етапів становлення української соціально-філософської думки. Початок ХХ ст. - це період бурхливого розвитку української національної самосвідомості. Разом з тим, це період поставлення і розв'язання теоретичних проблем, які визначили напрям соціальної думки України ХХ ст. У всіх цих процесах активну участь брав Б.О.Кістяківський, без врахування його ідей неможливо створити цілісну картину теоретичних пошуків того часу. Дослідження ж тогочасної української соціальної думки вкрай потрібне для відновлення традиції, перерваної в радянські часи.

Але творча спадщина Б.О.Кістяківського має і більш широке, світове значення. Його роботи були відомі в Європі, а його теоретичні здобутки в галузі методології соціального пізнання, філософії права вплинули на розвиток відповідних наукових галузей. Особливе значення має розробка Б.О.Кістяківським концепції природних прав людини, яка, на думку сучасної американської дослідниці С.Хейман, передувала відповідним принципам Декларації ООН з прав людини 1948 року. Важливою для виявлення тенденції розвитку світової соціальної думки є і близькість ідей українського мислителя до європейської соціал-демократії. Б.О.Кістяківський виділяється як один з тих філософів і вчених, що дали найґрунтовнішу критику марксизму як теоретичної побудови, яка претендує на сувору науковість. Все це надає актуальності дослідженню творчості Б.О.Кістяківського як необхідній складовій загального розвитку соціальної думки ХХ ст.

Разом з тим, ідеї, висловлені Б.О.Кістяківським, мають не лише істотну історичну цінність, вони лежать в підґрунті багатьох актуальних проблем сучасної соціальної філософії та соціальних наук. Український мислитель зробив значний внесок у розробку методологічних засад суспільствознавства ХХ ст. Обговорювані ним проблеми теоретичної основи соціального пізнання, плюралізму методів, співвідношення причинного детермінізму і свідомої діяльності людей в суспільному житті залишаються предметом дискусій і в сучасній соціально-філософській літературі. Розробка і аналіз методів пізнання в соціальних науках має особливе значення і особливу складність через якісну неоднозначність предмета дослідження. Вибір методу тут не лише забезпечує ефективність дослідження але й визначає його спрямованість, результати, міру науковості і можливість застосування. У цьому контексті дослідження поглядів Б.О.Кістяківського, які стосуються методології соціальних наук, має безперечне значення для сучасної соціальної філософії і науки.

Зберігають свою актуальність і погляди Б.О.Кістяківського на суттєві соціальні проблеми: співвідношення особистості і суспільства, особистості і держави, критеріїв розвитку суспільства, співвідношення політики, права й моралі, можливості досягнення правового стану тощо. Все це найгостріші проблеми, які стоять і перед сучасним українським суспільством та українською державою, які жваво обговорюються в українській громадськості. У процесі їх розв'язання звернення до думок і переконань Б.О.Кістяківського може бути корисним. Інтерес до його спадщини пов'язаний, зокрема, і з відродженням традицій українського політичного лібералізму, і з соціал-демократичними тенденціями в політичному житті країни.

Таким чином, актуальність дослідження соціально-філософських поглядів Б.О.Кістяківського є незаперечною для осягнення історії української і світової соціальної думки, для розв'язання методологічних проблем сучасної соціальної філософії та соціальних наук, для обговорення нагальних питань соціального і політичного життя сучасної України.

Постать видатного українського соціального філософа і правознавця початку ХХ ст. Б.О.Кістяківського викликає новий інтерес у сучасних дослідників після довгого періоду майже повної байдужості. За останні два десятиріччя вийшла значна кількість робіт, які інформують про життя і погляди Б.О.Кістяківського як в Україні (роботи Л.Депенчук, М.Поповича, А.Фінька, С.Максимова, С.Стельмаха, В.Шендеровського, Н.Жукової), так і в Росії (роботи Л.Авдєєвої, В.Шамшуріна, А.І.Демідова, А.В.Полякова, С.А.Єгорова, Б.Д.Семашкіна, В.В.Боброва, С.Б.Глушаченко, А.Ю.Піджакова, Є.Г.Малькової, Ю.Давидова, І.Осипова) та на Заході (роботи С.Хейман, Р.П.Суні, Т.Мартіна, М.Ф.Кіна, Я.Мухи, К.Платта, П.Соломона, М.Вейгла, Д.Вартенвейлера). У цих роботах дається або загальний огляд життя і теоретичної спадщини, основ світогляду, або розглядаються окремі ідеї Б.О.Кістяківського, в основному, в галузі держави і права. Спеціального систематичного аналізу соціально-філософських поглядів Б.О.Кістяківського поки що бракує в дослідницькій літературі. Цю прогалину має заповнити дане дисертаційне дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами. Робота, що пропонується, підготовлена у відповідності до наукової програми досліджень з соціальної філософії кафедри філософії Черкаського державного технологічного університету.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення теоретичних засад соціально-філософських поглядів Б.О.Кістяківскього і опис на цій основі системи основних положень його соціальної філософії, елементів його теоретичної моделі суспільства та соціального пізнання.

Досягнення цієї мети потребує розв'язання низки завдань, до яких належать:

- визначення філософської основи теоретичної думки Б.О.Кістяківскього;

- виявлення сукупності найважливіших категорій і понять, застосовних до соціального пізнання;

- встановлення співвідношення між виявленими поняттями і їх місця в концептуальній системі соціального пізнання;

- виявлення і опис основних проблем, пов'язаних з застосуванням соціально-філософських понять і категорій;

- опис виявлених Б.О.Кістяківським в результаті застосування соціально-філософських понять і категорій сторін соціального життя;

- встановлення співвідношення між виявленими філософом сторонами суспільного життя;

- формулювання і розкриття змісту нормативних ідей Б.О.Кістяківського щодо суспільства;

- встановлення загальної системи елементів функціонування суспільства в теоретичній картині, створеній Б.О.Кістяківським.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є тексти робіт Б.О.Кістяківського, в яких обговорюються питання методології соціальних наук, соціальні проблеми, філософські концепції, актуальні питання правознавства.

Предмет дослідження. Предмет дослідження є соціально-філософські погляди Б.О.Кістяківського, виражені в його роботах.

Методи дослідження. Основними методами, застосованими в дисертаційному дослідженні, є структурно-аналітичний, герменевтичний, порівняльно-історичний та метод соціокультурного аналізу. Структурно-аналітичний метод полягає у виявленні структури філософських текстів Б.О.Кістяківського як сукупності відношень, що є інваріантними у процесі перетворень тексту. Йдеться про відношення у тексті філософських понять і категорій, а також тверджень, вихідних принципів, методологічних положень, висновків, які є елементами філософського тексту. Структурний аналіз дозволяє виявити організацію думки Б.О.Кістяківського, основні її складові і відношення між ними. Герменевтичний метод полягає в інтерпретації, виявленні смислу тексту та його окремих частин. У дослідженні текстів Б.О.Кістяківського герменевтичний метод веде від формального структурного аналізу до поглиблення виявленого смислу, ускладнення семантичної структури тексту. Порівняльно-історичний метод полягає у порівнянні історико-філософських явищ, різних теорій, понять, проблем, знаходженні їх спільних властивостей як основи порівняння, а також відмінного, особливого в порівнюваних явищах. Це дає змогу здійснити типологізацію порівнюваних явищ, віднести предмет дослідження до певного типу. Застосування цього методу дає можливість зробити висновки про місце творів Б.О.Кістяківського в історії філософської думки. Соціокультурний аналіз являє собою вивчення смислової сторони соціального життя в контексті особливостей певної епохи, суспільства, соціальної спільноти. Результатом соціокультурного аналізу має стати визначення тих програм діяльності, якими керуються люди у своєму суспільному житті. В нашій роботі метод соціокультурного аналізу застосовується для виявлення соціокультурних смислів філософської творчості Б.О.Кістяківського.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі аналізу текстів статей опублікованих Б.О.Кістяківським в наукових періодичних виданнях, його німецькомовної та російськомовної дисертацій з проблем соціального пізнання, лекцій його навчальних курсів з теорії державного права публіцистичних робіт Б.О.Кістяківського з українського національного питання, його спогадів про М.П.Драгоманова, аналізу біографічних даних, інформації про наукову діяльність і наукові зв'язки філософа, а також теоретичного контексту його поглядів, наукових та філософських концепцій, на які він посилається у своїх роботах, в дисертації здійснено опис теоретичних засад і основних положень соціальної філософії Б.О.Кістяківського.

Здійснене дослідження дало можливість обґрунтувати низку положень, які позначаються науковою новизною та виносяться на захист:

встановлено, що Б.О.Кістяківський розрізняв два способи пізнання суспільства: соціально-філософський, спрямований на нормативний компонент суспільного життя, і соціально-науковий, спрямований на виявлення причинних зв'язків, проявів необхідності в суспільстві. Погляди філософа на співвідношення соціальної філософії та соціальних наук, слід визнати цілком неокантіанськими. Це проявляється у визнанні норм пізнання як основи самого пізнанням і як кінцевої мети пізнання і дії - у вигляді цінностей. Філософія ж саме і визначає норми і цінності, які реалізує самостійно у своїй області досліджень кожна конкретна соціальна наука. Філософія, на думку Б.О.Кістяківського, існує лише у вигляді окремих систем, у багатоманітності систем виявляє себе плюралізм тих основ, виявити які є завданням філософії. Звідси, філософії притаманні універсалізм і цілісність, які не притаманні конкретним наукам. Наукам же притаманна сталість, загальна значущість, переконливість, яких бракує філософії;

з'ясовано, що вихідним пунктом соціального пізнання для Б.О.Кістяківського є розрізнення емпіричних явищ і апріорних розумових форм у вигляді наукових або філософських понять і категорій, які упорядковують ці явища. Б.О.Кістяківський цілком приймає кантівський апріоризм у пізнанні взагалі і соціальному пізнанні зокрема. Апріорні форми наукового пізнання зумовлені лише людським розумом, їх немає у дійсності самій по собі. Але, разом з тим, ці форми об'єктивні, не належать лише до суб'єктивної реальності, до особистого досвіду дослідника. Не все пов'язане з суб'єктом суб'єктивне, стверджує Б.О.Кістяківський;

доведено, що Б.О.Кістяківський виступав проти суб'єктивізму в науці, проти перетворення наукових категорій на особисті міркування дослідника. Необхідне у пізнанні суспільства виявляється у вигляді знаходження причин певних соціальних явищ і формулювання загальних законів. Знаходження причин вимагає ізолювання однорідних явищ, відокремлення зв'язків між ними. Лише такі відокремлені, одиничні явища можуть бути причино пов'язані. У категорії закону здійснюється узагальнення причинного пояснення;

виявлена теоретична модель суспільства Б.О.Кістяківського, яка ґрунтується на розрізнення двох основних чинників суспільного життя: необхідних причинних зв'язків і різноманітних норм, якими керуються люди у своїй діяльності. Сфера причинності обмежена сферою ціннісно-нормативною. Окреме явище може бути і причино зумовлене, і мати моральний, естетичний або якийсь інший ціннісний сенс. Таким чином, все в суспільстві пояснити причинно-наслідковими зв'язками неможна, але у всьому в суспільстві є причинна сторона. Аналіз текстів Б.О.Кістяківського дозволяє зробити висновок про три типи причин, які він виділяє: економічні, соціальні і психологічні;

визначений також другий чинник роботах Б.О.Кістяківського, який детермінує життя суспільства, це норми тобто еталони, зразки поведінки, загальнообов'язкові правила теоретичного мислення, практичної діяльності, художньої творчості, які ґрунтуються на відповідних цінностях. Таким чином, свідомі дії людей, крім усвідомленої зовнішньої необхідності, підпорядковуються і особливим чинникам всередині свідомості, зовнішньо необумовленим - нормам і цінностям. Вони постають перед людиною як належне, а не необхідне. Б.О.Кістяківський виділяв цінності і норми логічні, етичні, естетичні, релігійні, правові, технічні;

з'ясовано, що Б.О.Кістяківський визнавав розвиток суспільства, історичний прогрес, який вбачав у поступовому здійсненні норм і цінностей. Пояснити розвиток суспільства природною необхідністю, на його думку, неможливо, бо не існує законів розвитку суспільства. Якщо розвиток суспільства, таким чином, має певну спрямованість, то вона пов'язана лише зі здійсненням норм і цінностей. Такий соціальний розвиток не є обов'язковий, він не заданий наперед;

виявлено, що найкращим станом, метою суспільного розвитку Б.О.Кістяківський вважав правовий стан суспільства, тобто положення, за якого в суспільстві цілком панує право і гарантується здійснення природних прав людини. Правовий стан реалізує правові цінності і реалізує право як безперечну загальнолюдську цінність. Головною ж цінністю серед них є здійснення громадських свобод і прав людини. Джерелом права є не держава, а особистість. Держава є інструментом, засобом реалізації правового стану, прав і свобод людини. Це своє призначення цілком здійснює лише конституційно-правова держав, основним принципами якої є обмеження влади природними правами людини, підзаконність влади і народовладдя;

показано, що Б.О.Кістяківський був прибічником соціалізму, який він поєднував з ліберальними переконаннями. Ідея соціалізму Б.О.Кістяківського ґрунтується на загальних етичних цінностях справедливості і рівності всіх особистостей. Соціалізм - це суспільство соціальної рівності, гарантій прав і повної свободи особистості (не лише формальної але і матеріальної). В політичній сфері має бути створена соціалістична держава яка буде результатом повного втілення принципів, закладених у правовій буржуазній державі. Згідно з поглядами Б.О.Кістяківського, класова боротьба не веде сама по собі до соціалізму. Боротьба взагалі автоматично не призводить до бажаних змін в суспільстві. Виникнення соціалістичної держави і соціалістичного ладу він пов'язував з процесом поступового вдосконалення буржуазної правової держави;

встановлено, що одною з найважливіших нормативних ідей Б.О.Кістяківського був принцип вільного розвитку національних спільнот. Здійснення цієї ідеї мало виняткове значення для України, належність до народу і до духовної традиції якої Б.О.Кістяківський глибоко відчував все життя. Національні права людей, їх право на вільний національний розвиток, безперечно, відносяться Б.О.Кістяківським до найважливіших природних прав людини. Національні права для нього - це, насамперед, право на розвиток національної культури. Цей розвиток, як вважав Б.О.Кістяківський під впливом ідей М.П.Драгоманова, можливий за умови встановлення у правовій державі гарантій свободи особистості, культурної автономії націй.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Одержані в дисертаційному дослідженні результати мають як теоретичне, так і практичне значення. Теоретичне значення полягає в тому, що результати дисертації можуть послугувати основою для подальшого, більш детального аналізу теоретичної спадщини Б.О.Кістяківського. Ці результати можуть також бути використані в дослідженні української соціально-філософської думки початку ХХ ст. Одержані результати стосуються і подальших досліджень європейської філософської думки початку ХХ ст., зокрема, дають матеріал для дослідження історії неокантіанського руху у філософії. Зроблені в дисертації висновки можна застосувати при дослідженні проблем методології соціальних наук, соціальної філософії, філософії політики і права. Практичне значення одержаних в дисертації результатів полягає у можливості їх використання як навчального матеріалу в курсах соціальної філософії, філософії, історії філософії, історії української філософії, правознавства, соціології, політології. Матеріал дисертації може бути використаний при підготовці науково-популярних видань, які знайомлять українського читача з видатними представниками української науки та філософії. Так само може бути використаний цей матеріал при підготовці довідкової літератури. Зміст дисертації може бути корисним практичним працівникам в галузі державного управління, політики і права.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою, висновки і положення якої є результатом особистого дослідження автора дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні твердження роботи були виголошені у виступах на семи наукових міжнародних, всеукраїнських та Інтернет - конференціях.

Публікації.Опублікувала 6 статей у виданнях, визначених ВАК України і 3 тези доповіді.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури. Повний обсяг дисертації становить 226 сторінок, з них 211 сторінок основного тексту. Список використаної літератури займає 15 сторінок і включає 231 найменування.

Основний зміст дисертації

У вступі дається визначення теми роботи, обґрунтовується її актуальність, формулюється мета і основні завдання дисертаційного дослідження, визначаються об'єкт, предмет і методи дослідження, розкривається його наукова новизна, показується практичне та теоретичне значення роботи, подаються відомості про її структуру.

Розділ 1 "Соціальна філософія Б.О.Кістяківського як об'єкт дослідження" містить відомості про дослідження творчості Б.О.Кістяківського в науковій літературі, про застосовані в дисертації методи дослідження.

Підрозділ 1.1. "Загальна оцінка соціально-філософської спадщини Б.О.Кістяківського в роботах дослідників". У підрозділі подано характеристику основних досліджень соціальної філософії Б.О.Кістяківського. Описано згадки про українського філософа у прижиттєвих джерелах і в науковій літературі 20-80-х років ХХ століття, дослідження спадщини Б.О.Кістяківського в Україні, в Росії та на Заході в кінці ХХ - на початку ХХІ століть. Відзначається значний інтерес, який викликали твори філософа за його життя у наукових колах Росії, України та Німеччини, зменшення цього інтересу у 20-60-рр. ХХ ст., поступове збільшення уваги дослідників до Б.О.Кістяківського у 70-80-ті рр. ХХ ст. і, нарешті, початок інтенсивного дослідження спадщини українського філософа, визнання актуальності його ідей з 90-х рр. ХХ ст. Проведений аналіз дослідницької літератури свідчить, що відгуки на роботи Б.О.Кістяківського за його життя, згадки про нього в літературі до 90-х рр. ХХ ст. не мали на меті, здебільшого, глибокого і змістовного аналізу творів філософа. Систематичне і ґрунтовне дослідження соціальної і правової філософії Б.О.Кістяківського починається лише в кінці ХХ ст. Більшість дослідників виявляють у нього неокантіанське нормативно-ціннісне бачення соціальної реальності, розрізнення за методами наук про природу і наук про культуру, принцип методологічного плюралізму, ідеї прав людини, правової держави, етичного соціалізму, поєднання прихильності до лібералізму з симпатіями до соціалістичного ідеалу. Таким чином, основні ідеї, на яких ґрунтуються соціально-філософські погляди Б.О.Кістяківського, дослідниками окреслені. Втім, зміст цих ідей, їх специфіка у порівнянні з соціально-філософськими вченнями, з яких виходив і з якими полемізував український філософ, потребують уточнення.

Підрозділ 1.2. "Методи дослідження філософських творів Б.О.Кістяківського". У підрозділі описані методи, яких вимагає дослідження соціально-філософських поглядів Б.О.Кістяківського. Виявлено їх системний, взаємно доповнюваний характер. Текстова форма творів українського філософа потребує передусім їх структурного аналізу. Структурний аналіз, який дозволяє виявити організацію соціально-філософської думки Б.О.Кістяківського, віднесено до початкового етапу дослідження філософських творів Б.О.Кістяківського. Другим у системі методів названий герменевтичний метод, тобто сукупність прийомів інтерпретації, знаходження смислу певних елементів філософських текстів. Герменевтичний метод дозволяє поглибити структурний аналіз, перейти від пояснення одних частин тексту іншими до виявлення їх глибинного смислу, до розуміння тексту. Об'єктами інтерпретації названі основні соціально-філософські поняття, ідеї, способи висловлювання, теоретичні положення, що зустрічаються в текстах Б.О.Кістяківського. Потреба в порівняльно-історичному методі пояснюється тим, що правильно оцінити твори Б.О.Кістяківського неможливо, якщо не розглядати їх в ряду явищ історії філософії. Завданням порівняльно-історичного методу є на основі виявленого структурним аналізом та інтерпретацією змісту ідей Б.О.Кістяківського зробити висновки щодо місця українського філософа у соціально-філософській думці ХІХ - початку ХХ ст. Соціокультурний аналіз є одним із специфічних методів соціальної філософії. Він дозволяє зробити висновки щодо соціокультурних джерел і відповідної значущості соціально-філософської концепції Б.О.Кістяківського, виявляє її смисл в контексті соціальних проблем і соціокультурних реальностей українського і європейського суспільства початку ХХ століття.

Розділ 2 "Соціальна філософія Б.О.Кістяківського: віхи становлення" присвячений огляду філософської спадщини Б.О.Кістяківського, змісту його творів з методології соціальних наук, філософії права, національного питання, а також історико-культурному контексту соціальної філософії Б.О.Кістяківського.

Підрозділ 2.1. "Філософська спадщина Б.О.Кістяківського". У підрозділі здійснений загальний аналіз творів Б.О.Кістяківського, в яких він виразив свої соціально-філософські ідеї.

Для дослідження соціально-філософських поглядів Б.О.Кістяківського достатній матеріал дають його твори, надруковані з 1897 по 1918 рр. Серед них - дві дисертації: німецькомовна «Gesellschaft und Einzelwesen» (1899) та російськомовна «Социальные науки и право» (1916), які позначають вихідний і кінцевий пункти розвитку філософської думки Б.О.Кістяківського. Інші твори з філософським змістом - це статті, вміщені в наукових, юридичних і суспільно-політичних журналах та збірках статей початку ХХ ст. Більшість виданих за життя Б.О.Кістяківського текстів була передрукована у 90-ті рр. ХХ ст. у збірках «Философия и социология права» (СПб., 1998) та «Вибране» (К., 1996), а також в журналах «Філософська і соціологічна думка», «Вопросы философии».

Твори Б.О.Кістяківського, які мають значення для дослідження його соціально-філософських поглядів, можна розділити тематично. Це, по-перше, роботи з соціальної філософії та методології соціальних наук, зокрема, дисертація «Gesellschaft und Einzelwesen» (1899), статті «Категорії необхідності і справедливості при дослідженні соціальних явищ» (1900), «Російська соціологічна школа і категорія можливості при розв'язанні соціально-етичних проблем» (1902), «На захист науково-філософського ідеалізму» (1907), «Проблема і завдання соціально-наукового пізнання» (1912). По-друге, можна виділити групу робіт Б.О.Кістяківського з філософії та теорії держави і права, серед них статті «Права людини і громадянина» (1905), «Держава правова і соціалістична» (1906), «На захист права» (1909), «Реальність об'єктивного права» (1910), «Право як соціальне явище» (1911), «Раціональне та ірраціональне у праві» (1911), «Сутність державної влади» (1913), «Криза юриспруденції та ділетантизм у філософії» (1914), «Неперервність правового порядку» (1917). Особливу групу складають твори Б.О.Кістківського, в яких містяться думки з українського національного питання. Це передмова до видання політичних творів М.П.Драгоманова (1908), статті «М.П.Драгоманов за його листами» (1911), «До питання про самостійність української культури» (1911), «М.П.Драгоманов і питання про самостійну українську культуру» (1912).

Аналіз книг і статей Б.О.Кістяківського свідчить про те, що його основні соціально-філософські ідеї, що ґрунтувались на принципах філософії неокантіанства, сформувались досить рано - вони висловлені вже у творах 1899-1902 рр. Ґрунтовна і більш деталізована розробка методології соціального пізнання, системи положень науково-філософського ідеалізму, понять правової держави та етичного соціалізму здійснюється українським філософом в роботах 1906-1907 рр. В наступний період творчості Б.О.Кістяківський продовжує розвивати окремі аспекти своєї соціальної теорії, здебільшого, в її застосуванні до питань правознавства, веде полеміку з опонентами науково-філософського ідеалізму. Накопичений матеріал був систематизований у підсумковій роботі «Соціальні науки і право».

Підрозділ 2.2. " Теоретичний контекст соціально-філософських поглядів Б.О.Кістяківського". У підрозділі виявлені і проаналізовані теоретичні концепції, які вплинули на соціально-філософські погляди Б.О.Кістяківського, на яких ґрунтувався або з якими полемізував український філософ. Окреслені проблеми, поняття та ідеї соціальної думки початку ХХ ст., на які звертав увагу Б.О.Кістяківський. Аналіз теоретичного контексту соціально-філософських поглядів Б.О.Кістяківського показав особливе значення для формування цих поглядів філософії І.Канта і творів представників Баденської школи неокантіанства, насамперед В.Віндельбанда і Г.Рікерта. Аналіз творів Б.О.Кістяківського показав також його ґрунтовне знайомство з надбаннями тогочасної соціології. Підтверджений значний вплив на соціально-філософську думку Б.О.Кістяківського німецьких соціологів М.Вебера та Г.Зіммеля, французького соціолога Г.Тарда. У якості об'єкта критики на соціальну думку Б.О.Кістяківського вплинула російська соціологічна школа, особливо роботи М.К.Михайловського. Як показують твори Б.О.Кістяківського, велике значення в плані полеміки і заперечення мали для українського філософа ідеї економічного матеріалізму - соціально-історичної концепції К.Маркса та його послідовників. Опонентами Б.О.Кістяківського виступають і філософи-позитивісти, представники напряму, який український філософ намагався методологічно подолати у своїх роботах. Для розуміння цієї методологічної суперечки мають значення соціальні погляди О.Конта, Г.Спенсера, а також індуктивна логіка Дж.С.Міля. Багатий матеріал для встановлення контексту соціально-філософської думки Б.О.Кістяківського дає також російська ідеалістична та релігійна філософія кінця ХІХ-початку ХХ ст., зокрема, роботи В.С.Соловйова, М.О.Бердяєва, С.М.Булгакова, І.А.Ільїна, П.І.Новгородцева, в яких містяться соціально-філософські ідеї, які обговорює, аналізує, критикує або приймає Б.О.Кістяківський. Підґрунтям соціально-політичних ідей Б.О.Кістяківського, національної спрямованості його думки є теоретична спадщина М.П.Драгоманова. Особливий вплив на погляди Б.О.Кістяківського мали роботи М.П.Драгоманова «Історична Польща та великоруська демократія» (1882), «Вільна спілка» (1884), «Шевченко, українофіли і соціалізм» (1879), серії статей «Чудацькі думки про українську національну справу» (1891), «Листи на Наддніпрянську Україну» (1894), а також особисте листування з М.П.Драгомановим.

Розділ 3. «Суспільство у науково-філософській концепції Б.О.Кістяківського» описує систему поглядів філософа на методологію соціального пізнання, його уявлення про основні фактори, що діють в суспільстві, а також про головні нормативні ідеї, на здійснення яких в суспільстві (перш за все, українському) сподівався Б.О.Кістяківський: ідеї правової держави, етичного соціалізму, вільного національного розвитку.

Підрозділ 3.1. "Методи соціальної філософії і соціальної науки у пізнанні суспільства". У підрозділі проаналізовано різні аспекти методологічних поглядів Б.О.Кістяківського, які служили основою для його дослідження і теоретичного бачення суспільства. Виявлено позиції українського філософа щодо співвідношення методів філософії і конкретних соціальних наук, суб'єктивного та об'єктивного у методах пізнання суспільства, апріорного та емпіричного у соціальному пізнанні. Визначено його розуміння змісту і значення методів дедукції та індукції, категорій необхідності і можливості, закону і причини у пізнанні суспільства, номотетичного та ідеографічного методів. Уточнено зміст загального принципу методологічного плюралізму, з якого виходив Б.О.Кістяківський.

Методологія соціального пізнання займала провідне місце серед предметів і тем філософських досліджень Б.О.Кістяківського. Український філософ розробив цілісну систему методологічних принципів, яка спиралась на філософію неокантіанства, але мала і оригінальні риси. Соціальна філософія і соціальні науки розрізняються, з точки зору Б.О.Кістяківського, і своїм предметом, і своїми методами. Предметом філософії є духовні основи життя людини в суспільстві, предметом же соціальних наук є «стихійно-соціальні» процеси. Методами філософії є саморефлексія, критика розуму і свідомості, пошуки норм мислення, пізнання і дії, яким підпорядкований суб'єкт. Методи ж соціальних наук близькі до природничо-наукових - спостереження, збирання фактів, аналіз, узагальнення. Відносини між філософським і конкретно-науковим пізнанням Б.О.Кістяківський розуміє як відносини взаємного доповнення, в якому філософська точка зору є більш загальною, включає певною мірою і наслідки соціальних наук, виявляє їх пізнавальні передумови і їх спрямованість на певну мету.

За переконанням Б.О.Кістяківського, існують апріорні форми наукового пізнання зумовлені лише людським розумом, їх немає у дійсності самій по собі. Але, разом з тим, ці форми об'єктивні, не належать лише до суб'єктивної реальності, до особистого досвіду дослідника. Їх об'єктивність полягає у їх невід'ємності, загальнообов'язковості для будь-якої нормальної свідомості. Такою апріорною формою пізнання Б.О.Кістяківскьий вважав категорію необхідності. Необхідність прихована в дійсності, змішана з випадковістю, вони є компонентами якогось нерозчленованого цілого, яке членує пізнавальна діяльність людини. Категорію необхідності не можна вивести з категорії можливості, оскільки застосування останньої суб'єктивне, тобто спрямоване на суб'єкт пізнання, застосування ж категорії необхідності - об'єктивно спрямоване. При дослідженні окремих подій в суспільстві виявляється, що вони є випадковими, бо породжені сукупністю причин, кожна з яких є необхідною, але їх збіг вже цілком випадковий. В поясненні соціальних явищ крім необхідності треба враховувати інший регулятив людської поведінки, яким є моральні, правові та інші норми, які ґрунтуються на відповідних цінностях і постають перед людьми як належне.

Б.О.Кістяківський розрізняє два хоча і пов'язаних але відмінних методи пізнання: причинне пояснення і виявлення законів. Сутність причинного пояснення, за Б.О.Кістяківським, полягає у виявленні окремих зв'язків явищ. Він виступав проти поняття складної або часткової причини. Науковий закон, на його думку, є розвитком поняття причинності, змістом закону є ряд однорідних явищ, які знаходяться у причинному зв'язку. Якщо в природничих науках причинні зв'язки розвиваються і складаються в закони природи, то в історичних науках виявлення причин не веде до формулювання законів. Специфіка історичної причинності в тому, що це причинність, яка не підіймається до закономірностей, не є складовою законів. Соціальні закони, як стійкі позачасові і позапросторові співвідношення окремих рядів явищ, з точки зору Б.О.Кістяківського, існують і можуть виявлятись в соціально-науковому дослідженні, але вони не є історичними, вони не пояснюють суспільні події в цілому, лише їх окремі сторони.

Жодний окремий метод, на думку Б.О.Кістяківського, не може дати повне уявлення про предмет дослідження, необхідне поєднання різних методів, яке можна назвати методологічним плюралізмом. Причини необхідності методологічного плюралізму, як її бачить Б.О.Кістяківський, полягають у складності суспільного життя, в обмеженості самих методів пізнання, обмеженістю і нерозвиненістю наукового пізнання взагалі на тогочасному рівні. кістяківский соціальний філософія суспільний

Підрозділ 3.2. "Роль причинних і нормативних чинників в суспільстві". У підрозділі розглянуто теоретичну модель суспільства Б.О.Кістяківського як прояву взаємодії двох основних чинників: причинних зв'язків та нормативної зумовленості життя людей. Межа між цими сферами проходить не між різними соціальними явищами, а всередині них. Окреме явище може бути і причинно зумовлене, і мати моральний, естетичний або якийсь інший ціннісний сенс. Серед причинних зв'язків Б.О.Кістяківський виділяв економічні, соціальні та психологічні. Економічні причини безпосередньо впливають на матеріальне життя суспільства, на рівень добробуту, на матеріальну культуру, на структуру, зокрема, на класовий поділ суспільства. Б.О.Кістяківський називає економічну сферу субстратом, тобто основою всіх соціальних явищ. Але поняття основи і причини Б.О.Кістяківський принципово розводить, відокремлює субстратні відношення від відношень залежності. Те, що лежить основі, може не бути причиною того, що знаходиться на цій основі, оскільки причинна залежність може бути лише безпосередньою. Отже, знаходження економічної сфери в основі суспільного життя не означає тотальної і безпосередньої залежності всього від економіки. Економічні причини не є причинами кожного суспільного явища. Крім економічних існують суто соціальні причини, зумовлені процесами, які відбуваються в соціальних групах, відношеннями між соціальними групами, індивідами та групами, індивідами всередині груп. Слід зважати, за Б.О.Кістяківським, також і на індивідуальну психічну причинність, причинні зв'язки в індивідуальній психіці людини.

Крім причин на життєдіяльність людей в суспільстві, на думку Б.О.Кістяківського, впливають різноманітні норми, які ґрунтуються на відповідних цінностях: логічні, етичні, естетичні, релігійні, правові, технічні. Логічні норми - це загальнообов'язкові правила теоретичного мислення. Вони виявляються у пізнавальних діях і організують пізнання. Естетичні цінності є індивідуальними і, водночас, вони є продуктами духовної культури народу, вони поєднують в собі духовну природу з цілком конкретними втіленнями. Релігійні норми і цінності є цілком самостійними і знаходяться поза наукою і мораллю. Етичні норми регулюють практичне життя людей. Мораль спрямована на людину, яка є головною етичною цінністю. Визнання кожної людини самоціллю, а всіх людей - рівноцінними є основною моральної нормою, яка прямо випливає з категоричного імперативу Канта. Зрозуміло, що головну увагу Б.О.Кістяківський у ціннісно-нормативній сфері приділяє праву. Правові цінності і норми базуються на спільних з мораллю цінностях свободи і справедливості. Але право - не етичний мінімум. Правові норми організують і дисциплінують суспільство, це норми зовнішньої організації життя.

Норми є позачасовими і позапросторовими. Вони не залежать від історичних умов, від того, як до них ставляться люди. Норми не створюються людьми, а відкриваються. Як неокантіанець Б.О.Кістяківський визнавав цінності належністю трансцендентального суб'єкта - об'єктивної основи кожної окремої людської свідомості. Втім, у Б.О.Кістяківського цінності не протиставляються буттю, як у німецьких неокантіанців. Вони не знаходяться цілком поза емпіричним буттям. Цінності стають такими, виявляють себе в самому суспільному житті. Здійснення норм позначає розвиток суспільства, який не є наслідком реалізації певної закономірності, а лише результатом усвідомлення людьми цінностей і норм. Суспільство може розвиватись у напрямі до здійснення норм, а може змінюватись у іншому напрямі, що залежить від багатьох обставин, сукупність яких є випадковою.

Підрозділ 3.3. "Нормативні ідеї Б.О.Кістяківського: правова держава, соціалізм, національне питання". У підрозділі йдеться про конкретні нормативним ідеї, які мають, за переконаннями Б.О.Кістяківського, здійснюватись у суспільстві.

Б.О.Кістяківського цікавить, насамперед, правова сторона здійснення норм в суспільстві, правові засади кращого суспільства. Таким є правовий стан суспільства, який стан розв'язує суперечності між індивідом, суспільством та державою. Держава, на думку Б.О.Кістяківського, не створює права. Джерелом права є людська природа, цінності і норми, які лежать в основі формування людської особистості. Обмеженість влади у правовій державі реалізується завдяки визнанню за особистістю невід'ємних, непорушних, недоторканих прав, які безпосередньо притаманні особистості. Погляди на правову автономію і перевагу людини в її відношеннях з державою спирались у Б.О.Кістяківського на загальну концепцію природних прав людини, відродженню якої у кінці ХІХ - на початку ХХ ст. він активно сприяв. Розвитком ідеї природного права є поняття правової держави. Сутність держави Б.О.Кістяківський визначає як здійснення солідарності між людьми. Ця сутність здійснюється у правовій державі, головними ознаками якої є обмеження влади природними правами людини, підзаконність державної влади, народовладдя. Така держава для Б.О.Кістяківського не є недосяжним ідеалом, вона є реальною метою, яка не лише може бути досягнута у збагненній історичній перспективі, а вже досягається у політичній практиці розвинених країн Європи та Америки.

З правовим станом суспільства пов'язана у Б.О.Кістяківського і ідея кращого соціального ладу - соціалізму. Специфіка соціальних поглядів Б.О.Кістяківського в тому, що він поєднував соціалізм з ліберальними переконаннями, з відстоюванням свободи і прав особистості. Це відрізняло Б.О.Кістяківського від більшості тодішніх соціалістів. Соціалізм для нього не випливає з історичного прогресу, не є історично необхідним. Це моральна ідея, до якої люди прагнуть. Разом з тим, на відміну від соціалістів-ревізіоністів, Б.О.Кістяківський вважав соціалізм здійсненним у недалекій історичній перспективі. Український філософ критично ставився до піднесення насильства революційними соціалістами. Практично нічого в його текстах ми не знаходимо про соціалістичну революцію, хоча він багато говорить про майбутнє суспільство. Перехід до соціалізму, швидше за все, Б.О.Кістяківський уявляв як еволюційний процес заміни певних елементів старого суспільного ладу на нові. При цьому елементами, які змінюються, є соціальні і економічні відношення, а стійкою частиною суспільної організації, яка переходить зі старого суспільства до нового, є конституційна правова держава.

До найважливіших природних прав людини Б.О.Кістяківський відносив національні права, право на вільний національний розвиток. Здійснення загальнолюдських моральних, правових, естетичних норм, яке відбувається у творчості культурної громадськості, можливе, за його переконанням, лише в національних формах. Особливу увагу у цьому аспекті Б.О.Кістяківський приділяв національному розвитку України, звільненню української культури від утисків, яких вона зазнавала в Російській імперії.

Основою національної культури він вважав мову, відзначав розвиток української літератури й мистецтва. До явищ культури, які потребують вільного розвитку, він відносив і економічну діяльність народу. У політичному аспекті українського національного питання до 1917 р. Б.О.Кістяківський виходив з принципів федералістичної програми М.П.Драгоманова.

Самоврядування України в рамках федеративного устрою Російської держави, забезпечило б, на думку Б.О.Кістяківського, її культурну автономію, наслідком чого був би підйом української культури і вступ України до кола цивілізованих європейських народів. У 1917-1918 рр. він переходить до визнання необхідності державної незалежності України.

У висновках підбиваються підсумки роботи і викладаються одержані в ній результати.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у систематичному описі теоретичних засад соціально-філософських поглядів Б.О.Кістяківскього, елементів його теоретичної моделі суспільства та соціального пізнання. Проведене дослідження дає можливість зробити такі висновки:

- в дисертації виявлена цілісна система методологічних принципів Б.О.Кістяківського, яка спиралась на філософію неокантіанства, але мала і оригінальні риси;

- встановлене значення апріорних розумових форм в системі поглядів Б.О.Кістяківського як форм, які упорядковують емпіричний матеріал через взаємодію з ним, в процесі їх застосування у науковому дослідженні;

- визначене співвідношення категорій необхідності, можливості, випадковості, вірогідності у теоретичних поглядах Б.О.Кістяківського, залежність інших категорій від категорії необхідності;

- встановлене розрізнення Б.О.Кістяківським понять закономірності і причинності, специфіка історичної причинності, яка не підіймається до закономірностей, не є складовою законів;

- уточнено принцип методологічного плюралізму Б.О.Кістяківського, як поєднання методів на основі врахування обмеженості кожного з них і зв'язків між різними сторонами предмета дослідження;

- обґрунтоване положення, що, за філософськими переконаннями Б.О.Кістяківського, цінності і норми, які лежать в основі людської свідомості, реалізуються в суспільному житті;

- виявлене відношення між нормативними і причинними зв'язками в суспільстві в концепції Б.О.Кістяківскього як відношення мети і засобу;

- описана структура факторів суспільного життя за Б.О.Кістяківським, яка складається з різних типів причин (економічних, соціальних, психологічних) і норм (етичних, правових, релігійних, пізнавальних, художніх, технічних);

- доведено, що Б.О.Кістяківський визнавав розвиток суспільства, історичний прогрес, який вбачав у поступовому здійсненні норм і цінностей;

- визначене застосоване Б.О.Кістяківським поняття правового стану суспільства, зв'язок з ним ідеї соціалізму і національних ідеалів українського філософа.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації у фахових виданнях

1. Даценко В.С. Критика «економічного матеріалізму» в роботах Б.Кістяківського / В.С.Даценко // Практична філософія № 4.- К., 2007. С. 215-225.

2. Даценко В.С. «Науковий ідеалізм» Б.О.Кістяківського і методологія соціальних наук / В.С.Даценко // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 410-411. Філософія. - Чернівці, 2008. С. 39-43.

3. Даценко В.С. Б.О.Кістяківський і російська ідеалістична філософія / В.С.Даценко // Мультиверсум. Філософський альманах. Випуск 82. - К., 2009. С. 79-90.

4. Даценко В.С. Класична соціологія, Макс Вебер і Б.О.Кістяківський / В.С.Даценко // Збірник наукових праць Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган - Барановського «Інтелект. Особистість. Цивілізація.» - Донецьк : ДонНУЕТ, 2009. - С. 188 - 194.

5. Даценко В.С. Б.О.Кістяківський і позитивізм / В.С.Даценко // Збірник наукових праць «Гуманітарний часопис» - Харків : ХАІ, 2009. - № 2 - С. 99 - 105.

6. Даценко Вікторія. Співвідношення методів філософії і конкретних соціальних наук в методологічній системі Б.О.Кістяківського / В.С.Даценко // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 462-463 . Філософія. - Чернівці, 2009. С. 28-32.

7. Даценко В.С. Вплив М.П.Драгоманова на соціально-філософські погляди Б.О.Кістяківського : матеріали міжнар. наук. конф. «Екологія простору культури : проблеми та рішення» ( 5-6 червня 2009 .) / Асоціація «Новий Акрополь» ; Філософський факультет КНУ ім. Тараса Шевченка ; Національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка - Карого ; Інститут педагогічної освіти дорослих АПН України . - К. : Асоціація «Новий Акрополь», 2009. - ч. 1, С. 22-23.

8. Даценко В.С. Методологічні принципи гуманітарного знання Б.О.Кістяківського : матеріали ІІ між нар. наук. - практ. конф. «Освіта і наука в умовах глобальних викликів» (12-14 червня 2009 р.) / Кримський інститут бізнесу ; Університет економіки та управління ; Вища школа менеджменту ; Центр розвитку освіти, науки та інновацій. - Сімферополь : ЦРОНІ, 2009. - том 1, С. 119-121.

9. Даценко Вікторія. Твори Б.О.Кістяківського з соціальної філософії та методології соціального пізнання : матеріали п'ятої всеукр. наук. - практ. інтернет - конф. «Українська наука ХХІ століття» (17-19 червня 2009 р.) / Інститут наукового прогнозування ; Кримський інститут економіки та господарського права ( Севастопольська філія ) ; ТОВ « ТК Меганом » - К., 2009, ч. 4, С. 57-59.

Анотація

Даценко В.С. Соціальна філософія Б.О.Кістяківського. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпропетровськ, 2010.

Дисертація присвячена творчості видатного українського філософа, соціолога, правознавця кінця ХІХ - початку ХХ ст. Б.О.Кістяківського. В роботі виявлені методологічні принципи суспільного пізнання і теоретична модель суспільства, розроблені у працях філософа.

Показано, що методологія соціального пізнання Б.О.Кістяківського спиралась на філософію неокантіанства, але мала і оригінальні риси. Встановлено, що він розрізняв два способи пізнання суспільства: соціально-філософський, який виявляв нормативний компонент суспільного життя, і соціально-науковий, який був спрямований на виявлення необхідних причинних зв'язків. Розроблені ним елементи методології він поєднував у принципі методологічного плюралізму.

В дисертації описана теоретична модель суспільства Б.О.Кістяківського як прояв взаємодії двох чинників: причинних зв'язків та нормативної зумовленості життя людей. Показано, що відношення між цими чинниками філософ розглядав як відношення між засобом і метою. Встановлено, що він визнавав історичний прогрес, який вбачав у поступовому здійсненні норм і цінностей. В дисертації проаналізовано нормативні ідеї філософа: правовий стан суспільства, етичний соціалізм і вільний розвиток національної культури.

Аннотация

Даценко В.С. Социальная философия Б.А.Кистяковского. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара, Днепропетровск, 2010.

Диссертация посвящена исследованию творчества выдающегося украинского философа, социолога, правоведа конца ХІХ - начала ХХ века Богдана Александровича Кистяковского (1868-1920). В работе подвергнуты анализу теоретические и методологические принципы социально-философских воззрений Б.А.Кистяковского и на этой основе выявлена теоретическая модель общества и социального познания, разработанная в трудах философа. В диссертационном исследовании рассмотрены тексты работ Б.А.Кистяковского, в которых обсуждаются вопросы методологии социальных наук, социальные проблемы, философские концепции, актуальные вопросы правоведения, его публицистические статьи, посвящённые украинскому национальному вопросу, воспоминания о М.П.Драгоманове, биографические данные, информация о научной деятельности и научных связях Б.А.Кистяковского. Выявлены и проанализированы теоретические концепции, которые оказали влияние на социально-философские взгляды Б.А.Кистяковского. Дана характеристика основных исследований его философского творчества в Украине, России и на Западе.

Проведённое исследование показало, что ведущее место среди предметов и тем философских исследований Б.А.Кистяковского занимала методология социального познания. Украинский философ разработал целостную систему методологических принципов, которая опиралась на философию неокантианства, но имела и оригинальные черты. Б.А.Кистяковский различал два способа познания общества: социально-философский, который выявляет нормативный компонент общественной жизни и социально-научный, направленный на выявление причинных связей, проявлений необходимости в обществе. Философия выделяет нормы и ценности, на которых нормы основаны, в качестве основы и цели познания, каждая конкретная социальная наука самостоятельно реализует их в своей области исследований. Установлено, что исходным пунктом социального познания для Б.А.Кистяковского является кантианское разделение эмпирических явлений и априорных форм познания в виде научных или философских понятий и категорий, которые упорядочивают явления. Основными категориями социального познания философ считал категории необходимости и долженствования. Необходимое в познании общества выявляется путём нахождения причин конкретных социальных явлений и формулирования общих законов. Разработанные Б.А.Кистяковским элементы методологии объединяются принципом методологического плюрализма, который требует использования разных методов при исследовании любого социального явления.