Культурно-естетична домінанта національного світогляду та її ідеологічна значущість

Методи дослідження: Дослідження ґрунтується на загальних та філософських методах і принципах пізнання. Серед них:

Теоретичне значення результатів роботи полягає в тому, що воно є першим комплексним дослідженням культурно-естетичної домінанти національного світогляду як духовно-практичного явища та теоретичного поняття, її ролі в процесах національного державотворення та формування цілісного образу України і українства.

Практичне значення цих результатів полягає в можливості їх використання держслужбовцями за розробки державної гуманітарної політики та формування єдиного українського гуманітарного простору, що, зокрема, сприятиме подальшому науковому розробленню теоретичних і прикладних проблем формування національної ідентичності та цілісного образу України й українства в суспільній свідомості, а в навчальному процесі - змістовному збагаченню курсів з українознавства, філософії, культурології, політології, соціальної і гуманітарної політики, національної безпеки. Матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці навчальних посібників з гуманітарних дисциплін, громадськими й політичними організаціями.

Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації положення, які складають новизну дослідження - є результатом самостійної роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Головні ідеї дисертації доповідались на таких наукових і науково-практичних заходах:

· П'ятий міжнародний семінар: «Религия и гражданское общество: через межкультурные коммуникации - к диалогу цивилизаций», м. Ялта, 26-28 жовтня 2005 року, доповідь на тему: «Естетичний досвід як умова гармонізації міжкультурних комунікацій»;

· Дев'яті Міжнародні Далевскі читання: «Наследие В. И. Даля в контексте общечеловеческих национальных ценностей», м. Луганськ, 23-24 листопада 2005 року, доповідь на тему: «Національний світогляд в координатах домінуючих естетичних цінностей»;

· Третя міжнародна наукова конференція: «Політологічні, соціологічні та психологічні виміри перехідного суспільства: як зробити реформи успішними», м. Суми, 22-24 червня 2006 року, доповідь на тему: «Культурно-естетична домінанта національного світогляду як ціннісно-ідеологічна основа стратегії державотворення»;

· Всеукраїнська наукова конференція: «Формування національних і загальнолюдських цінностей в українському суспільстві», м. Харків, 23-24 листопада 2006 року, доповідь на тему: «На шляху пошуку нової парадигми розвитку культури української нації»;

· Міжнародна наукова конференція: «Поведінкові типи в українському соціокультурному середовищі: історичний досвід та аналіз тенденцій», м. Київ, 25 жовтня 2007 року, доповідь на тему: «Світоглядні характеристики титульного етносу та гуманітарна безпека України: культурно-естетичні аспекти»;

· Міжнародна наукова конференція: «Українознавство XXI ст.: нові вимоги, проблеми та методологія розвитку», м. Київ, 21-22 жовтня 2008 року, доповідь на тему: «Роль природного чинника у формуванні культурно-естетичної генонеми українського національного світогляду»;

· Міжнародна наукова конференція: «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій», м. Суми, 27-30 квітня 2009 року, доповідь на тему: «Українська національна ідея як відгук на сучасні виклики глобалізованої цивілізації».

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у чотирнадцяти публікаціях. Із них вісім статей надруковані у фахових наукових журналах; п'ять доповідей опубліковані у збірниках наукових праць за результатами конференцій та семінарів; одні тези - у збірнику матеріалів наукової конференції.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, кожен з яких складається з двох підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 183 сторінки, із них обсяг основного тексту - 165 сторінок, список використаних джерел складає 197 найменувань, обсягом 18 сторінок.

Основний зміст дисертації

У «Вступі» обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено мету і завдання. Сформульовано об'єкт і предмет дослідження. Охарактеризовано основні методи досліджень; розкрито наукову новизну роботи, викладено теоретичне та практичне значення здобутих результатів і особистий внесок здобувача; приведено структуру роботи та перелік основних матеріалів, що були апробовані на наукових та науково-практичних конференціях і семінарах.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження культурно-естетичної домінанти національного світогляду та її ідеологічної значущості» проаналізовано вихідні теоретико-методологічні, світоглядні підстави дослідження, понятійно-категоріальний апарат і аксіологію проблеми, основні підходи до концептуального осмислення культурно-естетичної домінанти національного світогляду та її ідеологічної значущості.

У підрозділі 1.1. «Ціннісні домінанти українського етносу та світоглядні джерела їх формування» охарактеризовано цінності етносу, як підґрунтя морально-етичних, естетичних та політичних орієнтирів, які впливають на гуманітарну безпеку та процеси національного державотворення.

Особливу увагу приділено розкриттю змісту універсальних цінностей. Вони, як образ належного, вимріяного та вистражданого, постають для українського етносу в якості етичних цінностей, зокрема, таких, як воля, самостійність, незалежність, та естетичних - виражених, в уявленнях етносу про прекрасне, що розкривається у прагненні до цілісної рівноваги, відчуття гармонії людини зі світом. Разом вони знайшли своє інтегральне втілення в національній ідеї.

Ціннісні образи органічно пов'язані зі світоглядом та набувають для нього особливого, сакрального значення, стають святинями для українського етносу, такими, наприклад, як: мати-берегиня, земля-годувальниця, рідна мова, народна пісня тощо. Через ціннісні образи - символи природи, видатних історичних діячів, явищ культури ідентифікують особу з батьківщиною, етносом, нацією, її традиціями. Викликаючи естетичне хвилювання, ціннісні образи закріплюють у пам'яті людини сприйняті й відображені нею події міцніше і глибше, ніж засоби раціонального пізнання, тому відіграють особливу роль у формуванні історичної національної пам'яті та консолідації українського суспільства.

Аналіз праць вітчизняних дослідників дав змогу визначити ціннісні домінанти українського етносу. В політичній сфері такими, зокрема, стали розбудова національної державності, досягнення злагоди в суспільстві, соборність, утвердження демократичних принципів співжиття, забезпечення реального суверенітету; у правовій - досягнення гармонії прав і обов'язків громадян, правове забезпечення функціонування національної мови. Моральні домінанти українського етносу ґрунтовані на вищих людських цінностях - добрі, справедливості, гідності, гуманізмі, патріотизмі, працелюбності, дружбі, любові, вірності. Естетичні домінанти пов'язані, насамперед, з уявленнями українського етносу про прекрасне і основуються на відчуттях міри та гармонії людини з навколишнім середовищем і з самою собою. Кожна з домінант ціннісного світобачення поєднує в собі елементи загальнолюдського, етнічного та національного, які не суперечать один одному.

Ціннісні домінанти українського етносу щільно пов'язані з міфологією та християнством, їх духовно-естетичним спадком. Зокрема, християнський світогляд не лише підсилив, але й дав нове життя ціннісним домінантам українського етносу, що сформувалися в його міфо-релігійній свідомості. Це принесло нове бачення світу і людини в ньому, а разом з цим, і оновлені світоглядно-ціннісні домінанти.

Вітчизняні вчені, зокрема, М. Алексієвець і В. Цвіркун вказують на наявність трьох ідеологем, пов'язаних із християнством, що глибоко проникли в народну культуру й прижилися в народній психології. До них відносимо ідею соборності етнічної, згодом національної, ідею софійності, що породила українську філософію серця - кордоцентризм, філософію переживання, екзистенціальну, естетично насичену за своїм характером. Крім того, християнство сприяло зростанню моральної відповідальності особи перед Богом і людьми.

Таким чином, естетичний характер народної міфології та християнський світогляд з його потужним морально-етичним комплексом, сприяли формуванню багатогранної та гармонійної світоглядно-ціннісної основи українського етносу, творенню вагомого арсеналу духовно-естетичних скарбів. Гармонійність як світоглядно-ціннісна основа українського етносу, позначена, насамперед, глибокою закоріненістю в народний дух та загальнолюдські цінності стала важливою умовою подальшого становлення українського народу в якості рівноправного, незалежного і демократичного суб'єкту міжнародних відносин - української нації.

В підрозділі 1.2. «Сучасні світоглядно-ціннісні настанови громадян як ідеологічні детермінанти національного державотворення» показано, що однією з важливих проблем зміцнення суверенітету української держави на сучасному етапі є загрози, пов'язані з недостатнім ототожненням громадян України зі своєю нацією, культурою. Глобалізація, її наслідки у світовій політиці дали поштовх тенденціям і напрямам, які ускладнюють українській владі проведення курсу на зміцнення суверенітету засобами гуманітарної політики - шляхом творення спільних консолідуючих цінностей, ідеалів і формування навколо них відповідної ідентичності. Спільною ознакою вищевказаних викликів є їх яскраво виражений гуманітарний характер, а саме те, що вони пов'язані з духовним світом людини - з проекціями її світоглядно-ціннісних орієнтацій і настанов.

Сучасне українське суспільство характеризується не лише різновекторністю якісних характеристик систем цінностей культури, настанов, але й відповідно зумовлених ними різними нормативними засадами соціокультурного життя. Зіткнення різноспрямованих світоглядно-ціннісних орієнтацій в межах одного сегменту соціального простору - це чинник, який викликає випадки суспільних протиріч, які несуть загрозу безпеці різних суб'єктів суспільних відносин.

Актуальним аспектом політики у сфері гуманітарної безпеки є проблема світоглядного виховання. За радянських часів її вирішення було зведеним переважно до формування комуністичного світогляду кожного члену суспільства, коли метою формуючого впливу на людину було наповнення її свідомості однорідним змістом, вираженим у комуністичній ідеології. В сучасний час важливим є формування світоглядної культури як орієнтуючого базису.

Разом з тим слід підкреслити, що необхідна умова формування світоглядної культури громадян України, їх національної ідентичності в контексті розбудови української національної державності - це створення в гуманітарній сфері умов, які сприяли б «пропущенню» знань через почуттєвий, естетичний рівень, який, в свою чергу, сприяє до розширення меж пізнання навколишнього світу, спонукає до ціннісного переживання явищ національної культури та історії. Тож важливим кроком у подальших дослідженнях є визначення умов формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду як духовно-ідеологічної засади національного державотворення.

У другому розділі «Чинники формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду» проаналізовано комплекс впливів, що зумовив творення культурно-естетичної домінанти як ціннісної генонеми українського національного світогляду.

В підрозділі 2.1. «Український національний світогляд в координатах домінуючих формотворчих впливів» дисертант, посилаючись на праці П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, І. Франка, В. Яніва, О. Кульчицького, Я. Яреми, Є. Онацького, Д. Донцова, В. Липинського, А. Шептицького, Й. Сліпого, І. Огієнка, Д. Чижевського, І. Мірчука, М. Шлемкевича, М. Костомарова, С. Кримського, І. Бондаревської, М. Гримич, В. Ятченка, Г. Лозко, В. Сніжка, І. Бичка, А. Карася, О. Дарморіз, В. Коротя-Ковальської та інших дослідників, аналізує основні чинники, що зумовили домінування в системі національного світогляду естетичних цінностей зокрема.

В процесі безперервної багатовікової біологічної та культурної еволюцій, під впливом географічних, історичних, культуроморфних чинників відбувався динамічний синтез світоглядного «субстрату», який став підґрунтям для творення своєрідної культурно-естетичної генонеми, очевидно, як домінуючої в українському світоглядному геномі, з вираженим чуттєво-емоційним, естетично-насиченим світобаченням та світосприйняттям.

Вплив геополітичного, географічного, в тому числі кліматичного факторів, зумовили в сукупності до розвитку естетично-споглядальної та етично-релігійної настанов, які спричинили до посилення такої психічної ознаки, як інтровертність та формування відповідної світоглядної настанови -індивідуалізму, що може впливати на особливості сучасних інтеграційних процесів в Україні. Тож необхідною умовою реалізації позитивної інтелектуально-творчої активності громадян і світоглядно-ціннісною платформою для забезпечення гуманітарної безпеки України, її національно-культурного поступу є поєднання менш радикальної форми індивідуалізму з естетизмом.

Таким чином, політику в гуманітарній сфері як вагомий інструмент національного державотворення, необхідно реалізовувати з урахуванням заглиблених у світоглядну систему домінуючих орієнтирів, поглядів, уявлень, настанов, які виявляють ставлення народу до основних естетичних цінностей. Детермінуючи відповідні потреби і мотивації, вони визначають характерні форми участі суб'єктів суспільних відносин у своїй діяльності та стають мотивуючим чинником при виборі відповідної мети і засобів її досягнення.

В підрозділі 2.2. «Формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду під впливом архетипів української культури» дисертант аналізує роль глибинно-психологічних чинників у формуванні індивідуального характеру культурно-естетичної домінанти національного світогляду, спираючись, зокрема, на праці сучасного філософа С. Б. Кримського, а також на твори відомих в історії України діячів - Г. Сковороди, Т. Шевченка, П. Юркевича, І. Франка, Л. Українки, Д. Чижевського, М. Костомарова, П. Куліша, І. Котляревського, І. Вишенського та ін.

Індивідуальне найефективніше виявляється в архетипних уявленнях спільноти, разом із тим, вивчення архетипів національних культур сприяє й аналізові їхньої взаємодії, усвідомленню транснаціональних процесів (К. Юнг, С. Кримський).

Особливу увагу приділено в роботі архетипам української культури та ментальності, зокрема - філософії серця, архетипу слова, етичної цінності індивідуальності, софійності світу та родинного статусу природи.

Означені архетипи, впливаючи на формування індивідуальної структури культурно-естетичної домінанти, не затверджують етнічної та національної винятковості українського народу, оскільки це негативно могло би позначитися насамперед на розвитку національної культури тоді, як їх гармонійне поєднання і органічне виявлення в національно-культурному бутті забезпечувало відтворення і еволюцію культурно-естетичної генонеми національного світогляду, сприяло подальшому поступу нації в складних історичних умовах.

Третій розділ «Консолідуюча функція культурно-естетичної домінанти національного світогляду в процесі національного державотворення» присвячено розкриттю ролі естетичного досвіду українського народу в процесах формування світоглядно-ціннісних орієнтацій та становлення національної державності.

В підрозділі 3.1. «Естетичний досвід як умова формування світоглядно-ціннісних орієнтацій громадян» дисертант, аналізуючи наукові джерела, зазначає, що естетичний досвід людини й етнічної та національної спільнот становлять особливості їх конкретного життя з усіма стереотипами, ритуалами, обрядами, звичаями, традиціями, непередбачуваними обставинами, випадковостями, перипетіями, досягненнями та падіннями. Естетичний досвід не є відображенням свідомо випрацюваної схеми, оскільки важливою його характеристикою є буттєвість. Різні типи та іпостасі естетичного досвіду - це об'єктивний результат багатовікового природньо-історичного розвитку людей, а не свідомої конвенції. Відтак, прагнення витиснути певний естетичний досвід спільноти задля іншого - досконалішого, наприклад, релігійного чи політичного в тій чи іншій формі призводитиме до породження ідеологічних фантомів, протиріч, що супроводжуватимуться насиллям над природними життєвими процесами, які потягнуть за собою нові виклики і загрози в сфері гуманітарної безпеки суб'єктів суспільних відносин.

Важливу роль у накопиченні початкового, первинного досвіду, покликаного пробудити прагнення до гармонії чуттєво-раціональних комунікацій належить навколишньому природному середовищу, разом із тим, саме цей чинник значною мірою зумовлює самобутність української культури, відбиваючись на способі життя людей, економіці, мові, свідомості, тобто на базових елементах етнічної та національної ідентичності.

У накопиченні естетичного досвіду різного життєтворчого змісту важливу роль відігравали естетичні почуття українського народу, які, разом з тим, формували його самобутність.

Естетичний досвід, накопичуючи почуття до прекрасного, задовільняє потреби людини, громадянина у прагненні віднайти загальнолюдську значимість речей, сформувати індивідуальну, національну, цивілізаційну, загальнолюдську ідентичність, а отже - творити гуманітарний простір за законами гуманізму.

В українському суспільстві постмодерного зразку існують складнощі з набуття естетичного досвіду, як ціннісної платформи для розбудови не лише індивідуальної, етнічної, але й національної ідентичності. В аксіологічному контексті це зумовлено насамперед тим, що естетичні цінності національного світогляду відходять на другорядне місце через відчуження людини від процесу і результату власної праці, особливо від недостатньої уваги до проблем духовної культури. Разом з тим, саме культура є джерелом формування ціннісно-смислового простору, духовного мікроклімату, психоментального виміру, національної традиції, отже почуття безпеки громадян. При чому конкретний естетичний досвід громадянина слугує необхідним механізмом для входження в ціннісно-смислове поле культури нації.

Таким чином, становлення громадян в якості суб'єктів естетичного розвитку відбувається в процесі вкорінення в культуру, традиції, органічні форми досвіду, які не можливо уніфікувати під знаком всезагального, на відміну від якостей які формує масова культура в умовах глобалізації. Тож перспектива побудови безпечного, духовно здорового українського суспільства потребує створення умов для введення естетичних цінностей національної культури в матеріально-духовну діяльність для формування з цією метою різних галузей знань з урахуванням естетичних особливостей національного характеру, естетики народних традицій.

В підрозділі 3.2. «Суспільні естетичні ідеали та уявлення українського народу як світоглядно-ціннісна основа процесів консолідації» дисертант аналізує особливості вагомих світоглядних елементів культурно-естетичної домінанти, а саме: суспільних естетичних ідеалів, уявлень, які виникли на основі естетичного досвіду української нації, а також висвітлює їх консолідуючу роль у системі функціонування суспільства, нації.

Впродовж усієї історії українського народу домінуючими були тенденції, пов'язані з ідеалізацією людської особистості, стосунків між людьми у всіх сферах життя, а також краси духовного світу людини. Водночас поєднання зовнішньої та внутрішньої гармонії стало ідеалом етичної свідомості багатьох українців, а злагода, гармонія, мир між людиною і Богом - їх основними не лише естетичними, а й соціальними цінностями.

Незважаючи на тривалі періоди, пов'язані в історії України з уявленнями про трагічне, світоглядні, культурні, історичні особливості досвіду української нації зумовили домінування уявлень про прекрасне та гармонію, в якості головної ознаки прекрасного над іншими естетичними уявленнями. Разом з тим відбувалося ствердження краси в якості найвищої цінності, що є тотожною добру, визначаючи характер світоглядно-ціннісних орієнтацій, які в процесі соціокультурної еволюції стали підвалиною української національної ідентичності як ціннісної детермінанти гуманітарної безпеки та національного державотворення.

Повернення до переосмислених традиційних естетичних національних цінностей й ідеалів має, на нашу думку, стати світоглядною основою необхідних українському суспільству консолідуючих суспільних і державних ідей. Їх побудова на підставі традиційних, загальновизнаних цінностей та суспільних естетичних ідеалів, які мають багатовікову історію, а отже випробувані часом - необхідний чинник збереження громадянами їх індивідуальної, етнічної і національної ідентичностей, а відтак - є умовою подальшого повноцінного існування України в якості толерантної нації, де суб'єкти суспільних відносин мають рівні права на реалізацію власних культурних потреб.

Висновки

· Культурно-естетична домінанта національного світогляду є духовно-ідеологічною основою, завдяки якій протягом багатьох століть органічно відтворювались і еволюціоновули головні світоглядно-ціннісні орієнтації українського народу, гуртуючи в часі і просторі навколо себе різні етноси та народності, залучаючи їх представників до культурних, державотворчих процесів, разом з тим, консолідуючи вільних суб'єктів суспільних відносин в єдину українську націю.

· Естетичний характер народної міфології та християнський світогляд з його потужним морально-етичним комплексом сприяли формуванню багатогранної і гармонійної світоглядно-ціннісної засади творення вагомого потенціалу духовно-естетичних скарбів. Тому в складних історичних умовах, що включали періоди полонізації та інших зазіхань на самобутність і ідентичність етносу національна культура як провідний чинник конституювання життя народу в якості індивідуальної іпостасі людства змогла вистояти і зберегти свою самобутність.

· Впродовж усієї історії українського народу домінуючими були тенденції, пов'язані з ідеалізацією людської особистості, стосунків між людьми у всіх сферах суспільного життя, а також краси духовного світу людини. Водночас, злагода, гармонія і мир між людиною і Богом були не лише естетичними, а й соціальними цінностями для багатьох українців.

· На сучасному етапі розвитку українського суспільства аксіологічний плюралізм, як домінуюча світоглядна настанова та конформізм, як пряма настанова і водночас самоцінність призводять до ускладнення формування світоглядної культури, а відтак і світоглядно-ціннісних орієнтацій, які мають бути спрямованими на підтримку національної ідентичності як світоглядного базису гуманітарної безпеки нації.

· Необхідною умовою формування світоглядної культури громадян України, їх національної ідентичності в контексті розбудови сучасної національної державності є «пропущення» знань через почуттєвий, тобто естетичний рівень, який сприяє ціннісному переживанню явищ національної культури та історії, що своєю чергою актуалізує проблему формування культурно-естетичної домінанти як духовно-ідеологічної засади національного державотворення.

· В процесі безперервної багатовікової біологічної та культурної еволюцій під впливом географічних, історичних, культуроморфних чинників та їх похідних відбувався динамічний синтез світоглядного субстрату, який став гармонійною засадою творення своєрідної культурно-естетичної генонеми як домінуючої в українському світоглядному геномі, з вираженим чуттєво-емоційним, естетично-насиченим світобаченням та світосприйняттям.

· Вплив архетипів української культури, зокрема, філософії серця, а також архетипу слова, етичної цінності індивідуальності, софійності світу та родинного статусу природи зумовив творення індивідуальної структури культурно-естетичної домінанти національного світогляду. Органічне виявлення архетипів у бутті забезпечувало відтворення і еволюцію культурно-естетичної домінанти як ціннісної генонеми національного світогляду, що сприяло подальшому поступу України в складних історичних умовах.

· Виявляючись у суспільному бутті як світоглядна парадигма, ідеологічний потенціал, культурно-естетична домінанта покликана здійснювати на культуру української нації, суб'єктів її споживання та творення стимулюючий, активуючий, орієнтуючий та консолідуючий вплив. Будучи формою реалізації культуротворчого потенціалу та пізнавальних естетичних цінностей, культурно-естетична домінанта національного світогляду стає водночас своєрідним провідником національної ідеології, важливим засобом формування світоглядної культури й національної ідентичності громадян.

· Подальші шляхи формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду можуть бути пов'язані, на нашу думку, з: переорієнтацією світоглядних позицій на пріоритетність духовно-естетичних вартостей, гармонізацією ціннісних орієнтацій, спрямованих на прилучення громадян до вищих духовних цінностей і суспільних естетичних ідеалів, які випробувані часом і мають багатовікову історію; активізацією міжкультурного спілкування на вищому якісному рівні; усвідомленням того, що творення духовно-естетичних надбань відбувається в умовах зосередженості на загальнолюдських проблемах, коли вони знаходять відгук у загальносвітовому вимірі. Реалізація цих шляхів можлива, на нашу думку, за умов розбудови системи національного виховання й освіти на основі підвищення рівня естетичної культури нації, що є світоглядно-ціннісним базисом, який відображає специфіку естетичних уявлень про гармонію, за законами якої прагнуть будувати власне життя кожен народ, нація і держава.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Основні:

1. Кочура Н. М. Естетичні цінності в уявленнях українського етносу: світоглядні домінанти / Н. М. Кочура // Нова парадигма. -- 2005. -- № 51. -- С. 60-68.

2. Кочура Н. М. Прекрасне та піднесене як світоглядні координати національно-культурного поступу України / Н. М. Кочура // Мультиверсум. --2005. -- № 52. -- С. 196-205.

3. Кочура Н. М. Естетична рефлексія світогляду українця : від міфу до основ національної культури / Н. М. Кочура // Філософські обрії. -- Київ-Полтава, 2007. -- № 17. -- С. 200-215.

4. Кочура Н. М. Про місце і роль естетичного досвіду в гармонізації міжкультурних комунікацій / Н. М. Кочура // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. -- 2006. -- № 3(17). -- С. 19-24.

5. Кочура Н. М. Культурно-естетичний вимір гуманітарної безпеки України / Н. М. Кочура // Нова парадигма. --2007 -- № 65. -- Ч.2. -- С. 197-205.

6. Кочура Н. М. Calos-ідеологія, або маніфест сучасної цивілізації, стурбованої власними пропорціями / Н. М. Кочура // Схід. -- Донецьк-Запоріжжя: Український культурологічний центр, 2007. -- № 2 (80). -- С. 99-101.

7. Кочура Н. М. Світоглядні орієнтири гуманітарної безпеки України / Н. М. Кочура // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди», 2007. -- № 12. -- С. 375-380.

8. Кочура Н. М. Культурно-естетична генонема українського національного світогляду / Н. М. Кочура // Українознавство. -- К., 2008. -- № 4. -- С. 252-257.

Додаткові:

1. Кочура Н. М. Національний світогляд в координатах домінуючих естетичних цінностей / Н. М. Кочура // Наследие В. И. Даля в контексте общечеловеческих национальных ценностей: Девятые междунар. Далевские чтения : докл. и сообщ. -- Луганськ, 2005. -- С. 249-257.

2. Кочура Н. М. Культурно-естетична домінанта національного світогляду як ціннісно-ідеологічна основа стратегії державотворення / Н. М. Кочура // Політологічні, соціологічні та психологічні виміри перехідного суспільства: як зробити реформи успішними: III міжнар. наук. конф., 22-24 червн. 2006 г.: тези доп. -- Суми, 2006. -- Т. 2. -- С. 49-53.

3. Кочура Н. М. Естетичний досвід як умова гармонізації міжкультурних комунікацій / Н. М. Кочура // Религия и гражданское общество : через межкультурные коммуникации -- к диалогу цивилизаций: V междунар. семинар, 26-28 октяб. 2005 г.: материалы докл. -- Симферополь, 2006. -- С. 122-126.

4. Кочура Н. М. На шляху пошуку нової парадигми розвитку культури української нації / Н. М. Кочура // Формування національних і загальнолюдських цінностей в українському суспільстві: Всеукр. наук. конф., 23-24 листоп. 2006 р.: Зб. статей. -- Харків, 2006. -- С. 49-56.

5. Кочура Н. М. Світоглядні характеристики титульного етносу та гуманітарна безпека України: культурно-естетичні аспекти / Н. М. Кочура // Поведінкові типи в українському соціокультурному середовищі: історичний досвід та аналіз тенденцій: міжнар. наук. конф., 25 жовтн. 2007 р.: Зб. наук. праць. -- К., 2007. -- С. 303-308.

6. Кочура Н. М. Українська національна ідея як відгук на сучасні виклики глобалізованої цивілізації / Н. М. Кочура // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій: друга міжнар. наук. конф., 27-30 квітн. 2009 р.: Зб. матеріалів. -- Суми, 2009. --Т.2.-- С. 153-154.

Анотація

Кочура Н. М. Культурно-естетична домінанта національного світогляду та її ідеологічна значущість. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.12 -- українознавство. Науково-дослідний інститут українознавства. -- Київ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню культурно-естетичної домінанти, як вагомої ознаки та відповідної складової національного світогляду, що являє собою систему уявлень, ідеалів, поглядів і настанов, які визначають ставлення українського народу до основних духовно-естетичних цінностей, виражених, зокрема, в категоріях прекрасного, піднесеного, трагічного та комічного. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження. Проаналізовано умови та визначено можливі шляхи формування культурно-естетичної домінанти національного світогляду. Особливу увагу приділено архетипам української культури і ментальності, що визначають особливості домінанти. Гармонійне поєднання й органічне виявлення архетипів у національно-культурному бутті забезпечувало відтворення й еволюцію культурно-естетичної домінанти національного світогляду, що сприяло консолідації українського суспільства і подальшому поступу нації у складних історичних умовах.

Ключові слова: національний світогляд, світоглядно-ціннісні орієнтації, гуманітарна безпека нації, культурно-естетична домінанта, архетипи української культури, естетичний досвід, суспільні естетичні ідеали та уявлення, національне державотворення.

Summary

Kochura N. N. Cultural-aesthetic dominant of national world view and its ideological significance. -- Manuscript.

The dissertation for Ph.D. in Philosophy, speciality 09.00.12 -- Ukrainian Studies. -- Scientific Research Institute of Ukrainian Studies. -- Kyiv, 2009.

The dissertation is devoted to study of cultural and aesthetic dominant as ponderous element of national world view, which is the system of ideas, ideals, views, directives determining attitude of Ukrainian nation to the main aesthetic values, in particular in category of magnificent, elevated, tragic and comic. Theoretic and methodological fundamentals of the study are grounded. Factors and possible directions of formation of cultural-aesthetic dominant of national world view have been analyzed and determined. Special attention is paid to archetypes of Ukrainian culture that have determined peculiarities of dominant. Harmonious combination and seamless revelation of archetypes in national and cultural existence provided representation and evolution of cultural-aesthetic dominant of national world view, which facilitated the processes of consolidation of Ukrainian society and further progress of nation in difficult historic conditions.

Key words: national world view, ideological and axiological orientations, humanitarian safety of nation, cultural-aesthetic dominant, archetypes of ukrainian culture, aesthetic experience, social aesthetic ideals and ideas, national state building.

Аннотация

Кочура Н. Н. Культурно-эстетическая доминанта национального мировоззрения и ее идеологическая значимость. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.12 -- украиноведение. -- Научно-исследовательский институт украиноведения. -- Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию культурно-эстетической доминанты как весомого признака и значительной составляющей национального мировоззрения, которая являет собой систему представлений, идеалов, взглядов, установок, определяющих отношение украинского народа к основным духовноэстетическим ценностям, выраженным, в частности, в категориях прекрасного, возвышенного, трагического и комического.

В работе разработаны понятийно-категориальные и методологические основы исследования культурно-эстетической доминанты. Рассмотрены ценностные доминанты украинского этноса и основные мировоззренческие источники их формирования. Охарактеризованы современные мировоззренческо-ценностные установки в украинском социуме. Проанализировано их влияние на гуманитарную безопасность нации. Отмечено, что необходимым условием формирования мировоззренческой культуры граждан, их национальной идентичности в контексте современного развития украинской государственности является усвоение гуманитарных знаний на чувственном, эстетическом уровне, который способствует ценностному переживанию явлений национальной культуры и истории.

Учитывая вышеизложенное, проанализированы условия и пути возможного формирования культурно-эстетической доминанты национального мировоззрения. В процессе беспрерывной, многовековой биологической и культурной эволюций, под влиянием географических, исторических, культуроморфных факторов и их производных, осуществлялся динамичный синтез мировоззренческого «субстрата», который стал основой для формирования самобытной культурно-эстетической генонемы, очевидно, как доминирующей в украинском мировоззренческом геноме, с выраженным чувственно-эмоциональным, эстетически насыщенным мировидением и мировосприятием. естетичний український світогляд

Особенное внимание уделено архетипам украинской культуры и ментальности, которые определяют индивидуальную структуру доминанты, а именно: философии сердца, слова, этической ценности индивидуальности, софийности мира, семейного статуса природы.

Обозначенные факторы не утверждают этнической и национальной исключительности украинского народа, поскольку это может негативно отобразиться на развитии национальной культуры. В то же время, гармоничное соединение и органичное проявление архетипов в национально-культурном бытии обеспечивает эволюцию культурно-эстетической доминанты как ценностной генонемы национального мировоззрения, что способствует процессам консолидации украинского общества и дальнейшему развитию нации в сложных исторических условиях.

Ключевые слова: национальное мировоззрение, мировоззренческо-ценностные ориентации, гуманитарная безопасность нации, культурно-эстетическая доминанта, архетипы украинской культуры, эстетический опыт, общественные эстетические идеалы и представления, национальное державостроительство.

Размещено на Allbest.ru