Концепт "інтелектуалізація планетарного світу" у контексті філософського пізнання

Размещено на http://www.allbest.ru

Концепт "інтелектуалізація планетарного світу" у контексті філософського пізнання

Чен Ці

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (Київ, Україна)

Abstract

The concept of "intellectualization of the planetary world” in the context of philosophical knowledge

Chen, Qi - postgraduate student of the Department of Management, Information and Analytical Activities and European Integration

National Pedagogical University named after M.P. Dragomanova (Kyiv, Ukraine)

Formulation of the problem. Despite a fairly wide range of approaches to the study of human intelligence and its role in society, from the sphere of science, education, culture to the sphere of production, one cannot but pay attention to a rather narrow and pragmatic understanding of this phenomenon. And the study of the phenomenon of intellectualization and its consequences for the world community generally falls out of the field of view of researchers. Latest research and analysis of publications.

The attention of researchers of the humanitarian profile, concentrating their attention on the education and upbringing of the individual, concentrates on the study of: intellect as a psychological and pedagogical category; intellectual culture in teaching and development; patterns of intellectual development of the individual; aspects of intellectual activity as a required component of the formation of intellectual culture; modeling of intellectual developmental education in the system of professional training. The purpose of the article is to substantiate the philosophical meaning of the phenomenon of intellectualization of the planetary world. Research tasks: 1) determine the structure of the concept of "intellectualization of the planetary world" and analyze the essence of its parts; 2) to substantiate the genesis of meaning as a certain geological force confirming the intensification of the intellectualization of planetary life; 3) make an assumption about the result of intellectualization of the planetary world. The main part of the article. Modern man is engulfed in total intellectualization, which affects all aspects of his being and "inscribes" him into the Universe. "Intellectualization" has a different definition and is associated with the strengthening or introduction of the intellectual principle. The basis for intellectualization is the "intellect" of a person as a producer of intellectual energy and intellectual action generated by the processes of internal human activity. It is determined that the intellectualization of the planetary world occurs due to the man's mastery of sense-genesis, due to which the intellect of the ordinary person and the Collective personality is enriched and the transition of the biosphere into the noosphere occurs. Man and his collective associations as carriers of primary and collective intelligence are the main driving force behind the evolutionary self-development of the planetary world. Thus, in the course of intellectualization, the planetary world matures and finds itself on the verge of a social singularity. Conclusions of the article. It is proved that for the study of the intellectualization of the planetary world it is necessary to concentrate on: the genesis of meaning; a person, as a carrier and producer of intellectual energy, which modifies the planetary world; changes in the external environment, where the intellectual energy of a person materializes. We consider the intellectualization of the planetary world as a geological phenomenon, which, on the one hand, is based on the natural or attributive properties of man as a representative of intelligent living nature, and on the other hand, is based on the ability of man to generate, reproduce and develop the social world through his own intellectual activity.

Key words: smyslogenesis, man, brain, thinking, intellect, intellectual energy, intellectual activity, intellectual culture, intellectualization, social world.

Аннотация

Концепт «интеллектуализация планетарного мира» в контексте философского познания

Чен, Ци - аспирант кафедры управления, информационно-аналитической деятельности и евро-интеграции

Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова (Киев, Украина)

Постановка проблемы. Несмотря на достаточно широкий спектр подходов к изучению интеллекта человека и его роли в обществе, от сферы науки, образования, культуры до сферы производства нельзя не обратить внимание на достаточно узкое и прагматичное понимание этого явления. А исследование явления интеллектуализации и его последствия для мирового сообщества вообще выпадает из поля зрения исследователей. Последние исследования и анализ публикаций. Внимание исследователей гуманитарного профиля, концентрирующих свое внимание на образовании и воспитании личности, концентрируется на изучении: интеллекта как психологопедагогической категории; интеллектуальной культуры в обучении и развитии; закономерностей интеллектуального развития личности; аспектов интеллектуальной деятельности как требуемого компонента формирования интеллектуальной культуры; моделировании интеллектуально-развивающего обучения в системе профессиональной подготовки. Цель статьи - обоснование философского смысла явления интеллектуализации планетарного мира. Задачи исследования: 1) определить структуру концепта «интеллектуализации планетарного мира» и проанализировать сущность его частей; 2) обосновать смыслогенез как определенную геологическую силу, подтверждающую интенсификацию интеллектуализации планетарной жизни; 3) сделать предположение о результате интеллектуализации планетарного мира. Основная часть статьи. Современный человек охвачен тотальной интеллектуализацией, которая затрагивает все стороны его бытия и «вписывает» его во Вселенную. «Интеллектуализация» имеет разное определение и увязывается с усилением или привнесением интеллектуального начала. Основой для интеллектуализации является «интеллект» человека как продуцента интеллектуальной энергии и интеллектуального действия, порождаемого процессами внутренней деятельности человека. Определено, что интеллектуализация планетарного мира происходит за счет овладения человеком смыслогенеза, благодаря чему обогащается интеллект рядового человека и Коллективной личности и происходит переход биосферы в ноосферу. Человек и его коллективные объединения как носители первичного и коллективного интеллекта оказываются главной движущей силой эволюционного саморазвертывания планетарного мира. Таким образом, планетарный мир в ходе интеллектуализации вызревает и оказывается на пороге социальной сингулярности. Выводы исследования. Доказано, что для исследования интеллектуализации планетарного мира необходимо концентрироваться на: смыслогенезе; человеке, как носителе и продуценте интеллектуальной энергии, который видоизменяет планетарный мир; изменении внешней среды, где материализуется интеллектуальная энергия человека. Интеллектуализацию планетарного мира мы рассматриваем как геологическое явление, которое, с одной стороны, основывается на природных или атрибутивных свойствах человека как представителя разумной живой природы, а с другой, основывается на способности человека порождать, воспроизводить и развивать социальный мир благодаря собственной интеллектуальной деятельности.

Ключевые слова: смислогенез, человек, мозг, мышление, интеллект, интеллектуальная энергия, интеллекту-альная деятельность, интеллектуальная культура, интеллектуализация, социальный мир.

Анотація

Постановка проблеми. Незважаючи на досить широкий спектр підходів до вивчення інтелекту людини та її ролі у суспільстві, від сфери науки, освіти, культури і виробництва, не можна не звернути увагу на достатньо вузьке і прагматичне розуміння цього явища. А дослідження явища інтелектуалізації та її наслідки для світової спільноти, взагалі, випадає з поля зору дослідників. Останні дослідження та аналіз публікацій. Увага дослідників гуманітарного профілю, що концентрують свою увагу на освіті і вихованні особистості концентрується на вивченні:

1) інтелекту як психолого-педагогічної категорії;

2) інтелектуальної культури у навчанні і розвитку;

3) закономірностей інтелектуального розвитку особистості; 4) аспекти інтелектуальної діяльності як необхідного компоненту формування інтелектуальної культури;

5) моделюванні інтелектуально-розвиваль- ного навчання у системі професійної підготовки. Мета статті - обгрунтування філософського сенсу явища інтелектуалізації планетарного світу. Завдання дослідження:

1) визначити структуру концепту «інтелектуалізації планетарного світу» та проаналізувати сутність його елементів; 2) обгрунтувати смислогенез, як певну геологічну силу, що підтверджує інтенсифікацію інтелектуалізації планетарного життя; 3) зробити припущення про результат інтелектуалізації планетарного світу. Основна частина статті. Сучасна людина охоплена тотальною інтелектуалізацією, яка зачіпає усі сторони її буття і «вписує» її у Всесвіт. «Інтелектуалізація» має різне визначення і пов'язується із посиленням чи привнесенням інтелектуального початку. Основою для інтелектуалізації є «інтелект» людини, як продуценту інтелектуальної енергії і інтелектуальної дії, який породжується процесами внутрішньої діяльності людини. Визначено, що інтелектуалізація планетарного світу відбувається за рахунок опанування людиною смислогенезу завдяки чому збагачується інтелект пересічної людини і Колективної особистості і відбувається перехід біосфери в ноосферу. Людина та її колективні об'єднання, як носії первинного і колективного інтелекту, виявляються головною рушійною силою еволюційного саморозгортання планетарного світу.

Таким чином, планетарний світ у ході інтелектуалізації визріває і опиняється на порозі соціальної сингулярності. Висновки дослідження. Доведено, що для дослідження інтелектуалізації планетарного світу необхідно концентруватися на: смислогенезі; людині, як носії і продуценті інтелектуальної енергії, що видозмінює планетарний світ; зміні зовнішнього середовища, де матеріалізується інтелектуальна енергія людини. Інтелектуалізацію планетарного світу ми розглядаємо як геологічне явище, яке, з одного боку, грунтується на природних або атрибутивних властивостях людини, як представника розумної живої природи, а з іншого, грун-тується на здатності людини породжувати, відтворювати і розвивати соціальний світ завдяки власній інтелекту-альній діяльності.

Ключові слова: смислогенез, людина, мозок, мислення, інтелект, інтелектуальна енергія, інтелектуальна діяльність, інтелектуальна культура, інтелектуалізація, соціальний світ.

інтелектуальний культура філософський

Постановка проблеми. Дослідження явища інтелектуалізації сьогодні актуалізовано з тієї причини, що планетарний світ у своєму еволю-ційному розвитку переходить від індустріальної до інформаційної цивілізації. Цей перехід супроводжується підвищенням впливу інтелекту людини на усі стратегічні і поточні справи світової спільноти. Незважаючи на досить широкий спектр підходів до вивчення інтелекту людини та її ролі у суспільстві, від сфери науки, освіти, культури і виробництва, не можна не звернути увагу на достатньо вузьке і прагматичне розуміння цього явища. Навіть, більше того, інтелектуалізація, як, так званий, геологічний процес, що змінює будову, історію розміри соціальних процесів, та його наслідки для світової спільноти, взагалі, випадає з поля зору дослідників.

Аналіз стану дослідження проблеми: сьогодні до інтелекту людини її інтелектуальної діяльності, прикута увага психологів і педагогів, економістів, менеджерів й інших фахівців соціальної сфери. Вони вбачають в ньому додаткове джерело підвищення ефективності виробництва або фірми, і можливість модернізувати систему освіти під потреби інформаційної доби.

Увага дослідників гуманітарного профілю, що концентрують свою увагу на освіті і вихованні особистості концентрується на вивченні: 1) інте-лекту як психолого-педагогічної категорії; 2) інте-лектуальної культури у навчанні і розвитку; 3) закономірностей інтелектуального розвитку особистості; 4) аспекти інтелектуальної діяльності як необхідного компоненту формування інтелектуальної культури; 5) моделюванні інте- лектуально-розвивального навчання у системі професійної підготовки.

Економісти та менеджери, у свою чергу, заці-кавлені у ефективному використанні інтелекту-ального капіталу, ресурсу, потенціалу з метою отримати максимальний прибуток від людини у сфері виробництва. Щоб взяти під контроль інтелектуальну складову виробничої фірми запро-ваджуються концепції менеджменту на кшталт «управління знаннями», «управління соціальним капіталом», «управління інформаційними ресур-сами» тощо. При цьому вищенаведені категорії, як правило, вживають у якості синонімів.

Метою статті є розкриття філософського сенсу концепту «інтелектуалізація планетарного світу». Даний концепт утримує усю сукупність відносин явища - від філософського визначення генезису, сутності, змісту, форм буття і організаційних рівнів до механізму дії і ролі людини у цьому явищі.

Це важливо, оскільки саме логічне й глибоке вивчення даного явища є сутність і мета будь- якого філософського дослідження. Тому його результати є саме та сила - вивчення смислу слів і концептів, - за допомогою якого філософія впли-ває на науку взагалі. При цьому «.. .філософія тим і відрізняється від всіх інших областей людської культури, що дозволяє говорити про такі поза-межні речі, торкатися проблем, які іншими дис-циплінами - за визначенням - не братимуться навіть до розгляду» - цілком слушно зазначає І.О. Бєскова у праці «Эволюция и сознание: когни-тивно-символический анализ» [1, c. 3]. Це вкрай важливо, оскільки філософський образ даного явища буде вихідним пунктом для подальшого його вивчення конкретними науками, у першу чергу гуманітарного профілю.

Завдання дослідження: 1) визначити струк-туру концепту «інтелектуалізації планетарного світу» та проаналізувати сутність його елементів;

2) обґрунтувати смислогенез, як певну геологічну силу, що підтверджує інтенсифікацію інтелектуалі-зації планетарного життя; 3) зробити припущення про результат інтелектуалізації планетарного світу.

Методологія дослідження: матеріал побу-дований на принципах синергетики про при- чинно-наслідковий зв'язок розгортання концепту «інтелектуалізація планетарного світу». А також з використанням методів аналізу, синтезу, логіки та узагальнення. Для досягнення мети дослідження була проаналізована наукова, довідникова, тлумачна література щодо інтелекту людини, про-цесу інтелектуалізації, планетарного світу та його саморозгортання.

Виклад основного матеріалу. Вихідним пунктом аналізу предмету даного дослідження є теза, словосполучення, «інтелектуалізація пла-нетарного світу». Воно має всього три складових, а саме: «інтелектуалізація», «планетарний», «світ». Звернемо увагу на те, що «інтелектуалізація», як будь-який процес, має власні параметричні характеристики. Серед яких важливими є: джерело походження, рушійна сила, протиріччя, нарешті, зміст і напрям саморозгортання, темп пульсації (розвитку або еволюції), а, головне, він має заявити про себе результатом. Інакше кажучи, процес завжди має завершуватись матеріалізацією у продукт або певну сукупність продуктів.

Аналіз почнемо зі словосполучення «плане-тарний світ». На наш погляд, головним елементом є поняття «світ», оскільки прикметник «пла-нетарний» орієнтує нас у просторі, тобто, мова має йти про «світ» у просторі нашої планети. Глибину предметного поля дослідження визначає поняття «світ». Даний термін не є широко вживаним у довідковій філософській літературі, особливо останніх часів. У той же час його треба сприймати у даному дослідженні, як максимально широке поняття, що вбирає у себе усе, що належить до планетарного ареалу, тобто, усе чого може торкатися інтелектуалізація. Тут орієн- тировку нам надає В. Водоп'янов, який зазначає, що «картина світу . формується навколо трьох основних тем: розум, природа і прогрес» [6]. Це означає, що у предметне поле даного дослідження потрапляє фактично усе, що знаходиться у планетарному соціальному просторі.

Маємо наголосити, що термін «світ» відрізня-ємо від, так званої, «другої природи», оскільки остання має місце в будь-якому куточку Космосу. Вона, друга природа, є продуктом функціонування розумної речовини, а світ - не тільки продукт людської діяльності. Це означає, що другу природу ми розглядаємо як таке поняття, що ширше за поняття «соціальний світ». Отже, планетарний соціальний світ ми розглядаємо, вслід за Ю. Бех, як «продукт, до якого входить не тільки вироблення в ході матеріального виробництва матеріальних багатств, а й накопичення в ході духовного виробництва смислів - з одного боку, а з іншого, - як процес цілераціональної взаємодії людей у ході творення й відтворення свого родового життя» [2, с. 19].

Зміст предметного поля даного дослідження визначається терміном «інтелектуалізація», що розглядається нами як природний процес геологічного походження. Ясно, що для його з'ясування треба опанувати поняттям «інтелект». Ось тут і починаються справжні семантичні складності, оскільки у літературі термін тракту-ється по-різному. Не рідко такі поняття, як «ум», «мозок», «свідомість», «розум», «інтелект» та деякі інші вживаються як синоніми.

Спершу визначимо сутність терміну «інтелек-туалізація», основою якого є «інтелект». У різних тлумачних словниках це визначення представ-ляється як: перш за все, процес дії - посилення інтелектуального початку [10]; підвищення інте-лектуального рівня, посилення ролі інтелекту в протіканні будь-яких процесів [11]; посилення будь-яких процесів шляхом привнесення інте-лектуального початку [3]. Отже, якщо звернути увагу на вищевикладене і додати до наведених висновків трактування поняття «інтелектуалі-зація», що наведені у низці поширених словників, наприклад, Академічному Орфографічному, Українсько-польському, то це «процес, проник-нення інтелектуалізму в життя людей, насичення його розумовою діяльністю» [8].

Інші дослідники інтелектуалізацію трактують як « процес розвитку знань і здібностей людей до сприйняття і породження інформації, що закономірно обумовлює підвищення інте-лектуального потенціалу суспільства, включаючи можливість використання засобів штучного інтелекту» [7, с. 83]. Таким чином, предметом дослідження є процес інтелектуалізації сфери життєдіяльності людини у планетарному вимірі, у предметне поле якого входять й інші компоненти. Серед таких людина, як продуцент інтелектуальної енергії і інтелектуальної дії. Саме вона породжує процес інтелектуалізації, наповнює його змістом, вибираючи ті чи інші форми матеріалізації власної інтелектуальної енергії.

Тут є суттєві перепони на шляху дослідження процесу інтелектуалізації планетарного світу. По-перше, оскільки цей процес є геологічним за походженням, то ми штучно відкидаємо участь у ньому інших носіїв інтелекту - живі організми, які безумовно, у свій спосіб насичують планетарний світ продуктами власного інтелектуального походження. А беремо до уваги тільки інтелек-туальну активність людини, як самого потужного джерела інтелектуальної енергії. По-друге, навіть на рівні людини інтелект та його властивості залишаються маловивченими. Це визнають усі науковці - від нейролінгвістів і нейробіологів до квантових фізиків, що стикаються з вивченням його на сучасному рівні.

Це означає, що у ході соціально-філософського аналізу ми можемо прослідкувати тільки уза-гальнюючий вплив інтелектуального процесу на динаміку розвитку інтелекту особистості людини і стан планетарного соціального світу, що є про-дуктом його матеріалізації у планетарному сере-довищі, а нині - ще з «викидами», якщо скорис-туватись мовою синергетики, у Ближній Космос. Специфіка даної філософської розвідки є ідеоло- гема про те, що інтелект, а, відповідно, і процес його функціонування у внутрішньому і зовніш-ньому вимірах, детермінується, не зовнішньою діяльністю. В даному випадку розуміємо працю за допомогою знарядь праці людини у зовнішньому середовищі, спрямованою на забезпечення спочатку вітальних, а пізніше і соціальних потреб людини. Інтелект є закономірним природним про-дуктом, що породжується процесами внутрішньої діяльності людини.

Тобто, інтелект не «заштовхується» ззовні у структуру біологічного організму людини, під-німаючи її на рівень особистості, як це стверджує матеріалістична парадигма. Це цілком нормально, оскільки ми живемо у переломний час, коли теза про особистість, яка породжується зовнішніми обставинами і є «сукупністю суспільних відносин» (за К. Марксом), тобто, ідея про суспільство як чинник породження особистості, у філософській і науковій спадщині, вже не розглядається, як єдина точка зору на генезис даного явища.

Тож, виходимо з того, що незалежним чинни-ком, що формує людську свідомість є смислогенез, який притаманний Всесвіту як певна геологічна сила. Саме він, володіючи енергією квантово- хвильового поля Семантичного Всесвіту, обумов-лює породження у структурі людини низку уні-кальних атрибутивних властивостей. Свідомість або розум є однією з загадок живої розумної речовини. Британський фізик, математик, філософ, лауреат Нобелівської премії (2020) Роджер Пенроуз (Roger Penrose), що працює у галузі кван-тової фізики стверджує, що свідомість у людини взагалі присутня вже при народженні у мікротру- бочках клітинних органел мозку, а планетарний світ, взагалі, не вписується у існуючу фізичну картину світу. Тригерний механізм і головні чин-ники його змісту та енергетики знаходяться у гли-бинах Всесвіту і доступні тільки механізмам під-свідомості людини. Тому права, І.О. Бєскова, коли зазначає, що «у рамках аналізу еволюційного про-цесу виділяються два аспекти еволюційних змін. При цьому те, що традиційно розуміється під ево-люцією, на мій погляд (тут і далі І.О. Бєскова -

Ч.Ц.), є лише послідовність заключних сцен без-лічі окремих вистав, що розгортаються на рівні дії універсальних сил. На основі розгляду цих процесів пропонується модель еволюції, яку я назвала «об'ємною», маючи на увазі, що тра-диційна концепція, за своєю природою, є пло-щинною» [1, с. 6]. Остання теза І.О. Бєскової про еволюцію соціального світу як «послідовність заключних сцен безлічі окремих вистав» означає, що ми не можемо спуститись у глибини біоло-гічного організму людини і розкрити механізми інтелектуалізації, але можливо, на основі резуль-татів цього явища, відтворити динаміку і зміст інтелектуалізації планетарного світу.

На завершення аналізу концепту «інтелекту-алізація планетарного світу» маємо розглянути ще один суттєвий момент в організації соціально- філософської розвідки. Ідея полягає в тому, що інтелектуалізація планетарного світу відбувається за рахунок опанування людиною смислоге- незу. Тобто, саморозгортання людини на основі збагачення себе механізмами оволодіння його змістом, що видозмінює зовнішній світ у бік ускладнення і збагачення атрибутивними влас-тивостями від елементарного печерного сере-довища до ноосферного буття світової спільноти. «Створення ноосфери з біосфери, - пише В. Вернадський, -... вимагає прояви людства як єдиного цілого. Це його неминуча передумова. Це нова стадія в історії Планети, яку не можна порівняти з минулим» [4, с. 261-262].

Ясно, що на цьому шляху еволюції інтелект людини і його потужність інтелектизувати навко-лишній світ кардинально змінюється. Наше поточне завдання - розкрити як саме і за рахунок чого це відбувається утвердження ноосфери як «мислячого пласта біосфери». Наша принципова позиція, що саме щаблями смислогенезу, опану-ванням змістом якого збагачується інтелект пере-січної людини і Колективної особистості, ми «під-німаємось» у Всесвіт. При цьому перехід біосфери в ноосферу, «не може бути зупинений людською історією» [5, с. 255]. «Він підготовлений сотнями тисяч поколінь і не може бути змінений «випад-ковостями» людської історії» [5, с. 304]. Нині, на етапі вступу світової спільноти у інформаційну добу, цей висновок В. Вернадського [5, с. 254] наглядно підтверджується інтенсифікацією про-цесу інтелектуалізації планетарного життя.

Дану позицію поділяв й П. Тейяр де Шарден. На думку якого, людина в процесі ноогенезу приймає на себе подвійну функцію - реалізує себе, з одного боку, як «мислячий центр перспективи» [9, с. 37], «центр конструювання Універсуму», з іншого - як «вісь і вершина еволюції», як суб'єкт «спрямованого розвитку» [9, с. 40]. Саме на цьому базується логіка інтелектуального процесу взагалі. Вона має два сегменти, оскільки ми спостерігаємо, з одного боку, інтелектуалізацію людини, як представника першої природи, а з іншого, цей же процес породжує соціальний світ, що є продуктом процесу інтелектуалізації навколишнього середовища.

При цьому ми можемо спостерігати як саме відбувається процес інтелектуалізації. «Ноосфера, - пише П. Тейяр де Шарден, - прагне стати однією замкнутою системою», в якій «Земля не тільки покривається міріадами крупинок думки, але огортається єдиною мислячою оболонкою, що утворює функціонально одну велику крупинку думки в космічному масштабі» [9, с. 258]. Людська особистість, шляхом збудження і розвитку власних атрибутивних властивостей живого біологічного організму, включається у космологічний потік смислогенезу і тим самим виходить за власні межі і виводить світову спільноту за межі планетарного розвитку.

При цьому людина та її колективні об'єднання, як носії первинного і колективного інтелекту, виявляються головною рушійною силою ево-люційного саморозгортання планетарного світу. Механізмом якого є тотальний процес інтелектуа-лізації першої природи і породженням так званої другої природи. Таким чином, планетарний світ у ході інтелектуалізації визріває і опиняється на порозі соціальної сингулярності.

Отже, спираючись на цивілізаційний принцип, а також принцип «поміркованого» редукціонізму, ми можемо у ході соціально-філософської роз-відки, відтворити загальну картину інтелектуа-лізації планетарного світу. Цілком можливо на наступних етапах наукового аналізу вона має бути наповненою більш конкретним дослідницькими матеріалами з різних галузей теоретичного знання. Формалізуючи предметне поле соціально- філософської розвідки динаміки інтелектуалізації планетарного світу приходимо до певних вис-новків. Принцип «поміркованого» редукціонізму спонує нас обмежити поле предмету дослідження [інтелектуалізація планетарного світу] тільки сфе-рою життєдіяльності людини. Хоча, визнаємо, що у його просторі є й інші джерела інтелектуалізації, які впливають на баланс духовних сил планети.

Методологічний підхід для дослідження інте-лектуалізації планетарного світу має складатися з трьох складових: 1) смислогенезу; 2) людини, як носія і продуцента інтелектуальної енергії, що видозмінює планетарний світ; 3) зміну зовніш-нього середовища, де матеріалізується інтелек-туальна енергія людини. Інтелектуалізацію пла-нетарного світу ми розглядаємо як геологічне явище, яке, з одного боку, ґрунтується на природ-них або атрибутивних властивостях людини, як представника розумної живої природи, а з іншого, ґрунтується на здатності людини породжувати, відтворювати і розвивати соціальний світ завдяки власній інтелектуальній діяльності.

Перспективи дослідження проблеми.

Вважаємо, що наступний крок у дослідженні вка-заного предмету дослідження має бути направ-леним на уточнення головних позицій щодо інтелектуалізації планетарного світу у науковій джерельній базі. Необхідно зазначити, що це зробити вкрай важливо, оскільки інтелектом, як природним так і штучним, а ще більше процесом інтелектуалізації, що піднімає нас по вісі еволюції, займаються майже усі її напрями гуманітарного і технічного знання. У пошуках відповіді на актуальні питання інтелектуального розвитку планетарного життя спрямована діяльність усієї система гуманітарного знання - від філософії, психології, когнітивістики, нейробіологи, нейро-лінгвістики, фізики і кібернетики до теорії штуч-ного інтелекту.

Список використаних джерел

1. Бескова И.А. Эволюция и сознание: когнитивно-символический анализ. Москва, 2001. 268 с.

2. Бех Ю.В. Саморозгортання соціального світу : монографія. Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. 248 с.

3. Большой французско-русский и русско-французский словарь. 2003. URL: https://dic.academic.ru/dic.nsf/ fre_rus/38736/intellectualisation (дата звернення: 28.11.2019).

4. Вернадский В. Биосфера и ноосфера. Москва : АЙРИС-ПРЕСС, 2003. 575 с.

5. Вернадский В.И. Собрание сочинений: в 24 т. / под ред. Э.М. Галимова. Москва : Наука, 2013. Т 1: Труды первого периода научной деятельности по биогеохимии почв, кристаллографии, радиоактивности (1894-1914).

6. Водопьянов В.Н. Формирование мировоззрения Нового времени. Концепт : науч.-метод. электронный журнал. 2017. Т 23. С. 27-32. URL: http://e-koncept.ru/2017/770427.htm

7. Интеллектуальные услуги в информационном обществе : научная монография / под общ. и науч. ред. Г.В. Астратовой и А.А. Копченова. Челябинск : ЧГАА, 2009. 212 с.

8. Інтелектуалізація. URL: http://psychologis.com.ua/intellektualizaciya.htm

9. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. Москва : Прогресс, 1965. 296 с.

10. Толковый словарь Ефремовой. 2012. URL: https://slovar.cc/rus/efremova-tolk/ 290909.html. (дата звернення: 28.11.2019).

11. Энциклопедический словарь. 2009. URL: https://dic.academic.ru/dic.nsf/es/157674 (дата звернення: 28.11.2019).

References

1. Beskova, І.А. (2001). Evolyuciia a soznanie: kognitivno-simvolicheskii analiz. Moskva. 268.

2. Bekh, Y.V (2007). Samorozhortannya social'nogo svitu : monografiia. Kyiv : Vydavnyctvo NPU imeni M.P. Dragomanova. 248 р.

3. Bolshoy francuzsko-ruskii i rusko-francuzskii slovar'. 2003. URL: https://dic.academic.ru/ dic.nsf/ fre_rus/38736/ intellectualisation (date of the beast: 28.11.2019).

4. Vernadskii, V. (2003). Biosfera i noosfera. Moskva : Airis-press, 2003. 575 p.

5. Vernadskii, VI. (2013). Sobranie sochinenii: v 24 t. / pod red. E.M. Galimova. Moskva : Nauka, 2013. Т. 1.: Trudy pervogo perioda nauchnoy deyatel'nosti po biogeohimii pochv, kristallografii, radioaktivnosti (1894-1914).

6. Vodop'yanov, V.N. (2017). Formirovanie mirovozzreniya Novogo vremeni. Koncept : nauch.-metod. elektronnii zhurnal. T. 23. 27-32.

7. Intellektual'nyje uslugi v informacionnom obschestve : nauchnaya monografiia (2009) / pod obsch. i nauch. red. G.V Astratovoy i А.А. Kopchenova. Chel'abinsk : CHGAA. 212 р.

8. Inrelektualizaciia. URL: http://psychologis.com.ua/intellektualizaciya.htm [in Russian]

9. Sharden, P.T. de. (1965). Fenomen cheloveka. Moskva : Progress. 296 p.

10. Tolkovyi slovar' Efremovoi. 2012. URL: https://slovar.cc/rus/efremova-tolk/ 290909.html. [in Russian] (date of the beast: 28.11.2019).

11. Enciklopedicheskii slovar'. 2009. URL: https://dic.acade mic.ru/dic.nsf/es/157674 (date of the beast: 28.11.2019).

Размещено на Allbest