Лазерна поляриметрія світлорозсіюючих об'єктів і середовищ

Встановлено, що елементи експериментально визначених матриць Мюллера кристалітних доменів БТ адекватно описуються оператором оптично одноосних двопроменезаломлюючих структур (співвідношення (4.1), - розбіжність між теоретичними й експериментальними даними у ситуації одноразового розсіяння не перебільшує 5% - 15%.

Визначено взаємозв'язок між величинами елементів нормованої матриці Мюллера і статистичними орієнтаційними і фазовими параметрами кристалітних доменів та їх архітектонічних сіток. На цій основі одержано алгоритми розрахунку дисперсії орієнтацій sr та величини двопроменезаломлення речовини Dn архітектонічної сітки БТ.

Виявлено, що найбільш чутливими до змін орієнтаційної та оптико-анізотропної структури БТ, яка пов'язана з її дегенеративно-дистрофічними та патологічними змінами, є сукупність елементів матриці Мюллера (F24=-F42, F43 = -F34), що характеризують взаємні перетворення лінійної поляризації випромінювання в еліптичне та навпаки.

На рис.5.1 наведені експериментальні (суцільні лінії) і теоретичні (пунктирні лінії) індикатриси елементів F24(Q), F34(Q) фізіологічно нормальної та патологічно зміненої (прояви остеопорозу) кісткової тканини, - фрагменти “а” і “б” відповідно.

Видно, що основні відмінності між індикатрисами різних БТ виявляються у зменшенні амплітуди (в 2-3 рази) осциляцій та збільшенні їх періоду для зразків з остеопорозом. Виявлена залежність узагальнена на інші типи БТ. Встановлено, що діагностично ефективним параметром стану архітектоніки є дисперсія відносних значень елементів матриці Мюллера (sf), яка різна для фізіологічно нормальних і патологічно змінених БТ (заштриховані діаграми) одного типу (рис.5.2).

На цій основі теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано стоксполяриметричну діагностику статистичних (середнього, дисперсії, функцій розподілу) орієнтаційних і фазових параметрів архітектоніки біотканин, які пов'язані з виникненням і формуванням новоутворень (регуляризація орієнтацій кристалітних компонентів і зростання рівня оптичної активності).

У шостому розділі наведено результати досліджень взаємозв'язку між сукупністю статистичних, кореляційних і вейвлет параметрів поляризаційно візуалізованих зображень архітектоніки БТ, що є основою двовимірної поляризаційної томографії БТ. На основі визначення основних механізмів формування поляризаційної структури об'єктних полів БТ теоретично проаналізовані основні принципи поляризаційної двовимірної томографії, які полягають у візуалізації (V) та підвищенні ВСШ (T) зображень архітектоніки БТ, одержанні орієнтаційних томограм і визначені їх статистичних (дисперсії W, контрасту K), поляризаційно-кореляційних G*xx та вейвлет Y(x) параметрів[45 - 52]:

, (6.1)

де J - кут орієнтації осі пропускання аналізатора.

; (6.2)

, (6.3)

де L(А,w) - густина сумісної ймовірності азимутів А і еліптичностей w поляризації зображення архітектоніки, I - інтенсивність когерентного зображення.

, (6.4)

де x - координата зображення, Dx - крок масштабного зсуву.

, (6.5)

де mik (X) - вейвлет функція, яка конструювався за допомогою масштабних перетворень і переносів із довільними значеннями базисних параметрів - масштабного коефіцієнту a і параметра зсуву b [52], zjk - коефіцієнти вейвлет-розкладу.

Рис.6.1 ілюструє результати комп'ютерного моделювання можливостей поляризаційної візуалізації V архітектоніки БТ з різним ступенем її впорядкованості sr.

Максимального рівня (для всіх типів архітектоніки БТ) параметр V досягає у перехрещених поляризаторі-аналізаторі. Дезорієнтація кристалітних доменів і зменшення двопроменезаломлення їх речовин супроводжується зниженням динаміки росту ступеня візуалізації.

Експериментальна апробація методу візуалізації архітектоніки мінералізованих колагенових сіток кісткової тканини, міозинових пучків м'язової тканини, колагенових структур дерми шкіри, міометрію підтвердила його ефективність в одержанні практично одиничного контрасту шляхом поляризаційної фільтрації відповідних зображень. Зіставлення теоретичних і експериментальних даних виявило їх задовільну кореляцію, - розбіжність не перевищує 10 - 20%.

Удосконалено метод поляризаційного підвищення ВСШ для біоструктур “сполучна тканина - м'язи”, “шкіра - м'язова тканина”, “м'язи - кісткова тканина” та ін.

Аналіз можливостей методу проведено у припущені того, що архітектоніка БТ ({X}), яка діагностується, і ФНШ ({Y}), який її екранує квазіструктуровані.

Результати комп'ютерного моделювання ефективності візуалізації архітектоніки БТ ілюструє рис.6.2. Тут наведено розподіли величини коефіцієнта Т(А0, Q) підвищення ВСШ, отримані для біоструктур з такими параметрами: Dnx = 0,1; Dny = 0,03; (рис.6.2а), і Dny = 0,08 (рис.6.2б); Dr = rx - ry = 200.

Результати експериментальної апробації методу поляризаційного підвищення ВСШ виявили, що для кутів світорозсіювання Q < 200 розбіжності між результатами комп'ютерного моделювання й експериментальними даними не перевищують 15% - 25%. Зі збільшенням кутів спостереження Q рівень коефіцієнта Т(А0, Q) падає, а розбіжності між теорією й експериментом досягають 50% - 80%, що зумовлено зростанням кратності світорозсіювання і ростом рівня деполяризації фонового сигналу. Проте і в такій ситуації рівень підвищення ВСШ залишається достатньо високим ~ 10 - 100.

Рис.6.3 якісно ілюструє можливості методу.

Тут наведено зображення кісткової тканини, яка екранується шаром дерми шкіри. Видно, що в умовах безпосереднього спостереження (рис.6.3а) контраст зображення архітектоніки кісткової тканини практично дорівнює нулю. Шляхом поляризаційної фільтрації фонової компоненти, розсіяної шаром дерми шкіри, контраст зображення сукупності трабекул кісткової тканини досягає екстремального значення. Візуально результат підвищення ВСШ наведено на рис.6.3б.

Проведено комп'ютерне моделювання координатних розподілів азимутів і еліптичностей станів поляризації архітектоніки БТ, яка сформована ансамблем кристалітних доменів, орієнтації оптичних осей яких ймовірнісно розподілені.

Установлено, що сукупності однаково орієнтованих кристалітних доменів (r(X,Y)”const)) відповідають ділянки однакової лінійної поляризації в об'єктному полі, - “поляризофоти”, які експериментально можуть бути візуалізовані у вигляді координатного розподілу ліній нульової інтенсивності.

На рис.6.4 наведено орієнтаційні томограми остеону кісткової тканини одержані для r(X,Y) = 50 (рис.6.4а); r(X,Y) = 200 (рис.6.4в) і інвертовані до одиночного контрасту (рис. 6.4б, рис. 6.4г) відповідно.

Досліджено взаємозв'язок між дисперсією та контрастом візуалізованих зображень архітектоніки БТ і встановлено, що зміни параметрів W, K зображень поляризаційно візуалізованої архітектоніки фізіологічно нормальних і патологічно змінених (заштриховані ділянки) БТ (рис.6.5) практично не перекриваються.

Аналітичні залежності K(Q) задовільно корелюють з експериментальними даними - розходження не більше 10 - 20%.

Кореляційний аналіз зображень архітектоніки БТ ілюструє рис.6.6. Тут наведено автокореляційні функції G*xx(Dx) зображень фізіологічно нормальної та патологічно зміненої кісткової тканини.

Видно, що вже на початковому етапі (дезорієнтація кристалітних доменів архітектоніки без втрати кісткової маси) виникнення остеопорозу виявляється суттєвим зниженням (у 2-3 рази) відносних значень флуктуацій автокореляційних функцій, які статистично оцінюються за допомогою відповідної дисперсії W[Gxx(Dx)].

На рис.6.7 наведено діаграми зміни цих параметрів одержані за статистично достовірною сукупністю зразків кісткової тканини.

Одержані результати показують, що в межах досліджених груп (30 зразків) значення дисперсій кореляційних функцій мають різні, інтервали змін, але такі що не накладаються.

У дисертації узагальнено результати досліджень діапазонів зміни W[Gxx*(Dx)] для різних типів біотканин. Установлено, що зростання ступеня орієнтації кристалітних доменів архітектоніки БТ (пухлиноутворення, псоріаз, колагенози) супроводжується збільшенням параметрів W[Gxx*(Dx)]. Навпаки, при дезорієнтації елементів архітектоніки (мармурова хвороба, рахіт та ін.) має місце зворотна тенденція - зменшення у декілька разів величин дисперсій кореляційних функцій візуалізованих зображень БТ.

Можливості вейвлет-аналізу (на прикладі дерми шкіри з проявами псоріазу) у діагностиці локалізації “оптичних дефектів” архітектоніки БТ ілюструє рис.6.8. Тут по осі абсцис відкладено координати (b) зображення; по осі ординат - масштаби (а) аналізованої ділянки. Кожному значенню (ai, bi) відповідає вейвлет-коефіцієнт zjk, який характеризує ступінь кореляції координати і розмірів ділянки зображення архітектоніки з вейвлет-функцією mjk [52].

Видно, що вейвлет-картина зображення визначає локалізацію та розмір патологічно зміненої ділянки шкіри характерним різким зростанням (на один-два порядки) загального рівня значень коефіцієнтів zik. (фрагменти 1 і 2 на рис.6.8).

Отже, одержана сукупність діагностично важливих взаємозв'язків статистичних, кореляційних і вейвлет-параметрів поляризаційно відфільтрованих зображень архітектоніки БТ покладена в основу нового методу діагностики - поляризаційної двовимірної томографії БТ.

Висновки

Найбільш важливими результатом, одержаним в дисертації, є визначений взаємозв'язок між набором статистичних параметрів, які описують оптико-геометричну структуру ФНШ, архітектоніку БТ та сукупністю поляризаційних, поляризаційно-кореляційних і вейвлет характеристик їх зображень і спекл полів. ЛП ФНШ базується на поєднанні й удосконалені відомих поляризаційних (еліпсометричні, стоксполяриметричні) методів з новими методами локальної поляриметрії, поляризаційної корелометрії та вейвлет-аналізу поляризаційно відфільтрованих когерентних зображень і об'єктних лазерних полів:

1. Знайдено у наближенні одноразового розсіяння взаємозв'язок між локальним станом поляризації граничного поля, з одного боку, та кутовими орієнтаціями нерівностей шорстких поверхонь й розподілом показника двопроменезаломлення речовини прозорих ФНШ, з іншого. Обгрунтування цього взаємозв'язку базується на таких, установлених у дисертації фактах:

а) Причиною формування поляризаційної структури когерентних полів, розсіяних шорсткими поверхнями, є локальні повороти площини поляризації, які пов'язані з різницею амплітудних коефіцієнтів відбивання для ортогональних компонентів лінійної поляризації. Величина повороту площини поляризації однозначно визначається кутом нахилу мікроелемента поверхні. Локальні вимірювання азимутів поляризації в такому полі та подальша статистична обробка результатів забезпечує можливість розв'язання оберненої задачі - визначення кутів нахилу мікронерівностей та функції їх розподілу для шорстких поверхонь;

б) Векторна структура об'єктного поля ФНШ з поверхневим і об'ємним розсіянням формується за рахунок суперпозиції однорідно поляризованої та неоднорідно поляризованих зовнішньої і внутрішньої складових. Теоретично обгрунтовано й експериментально визначено зв'язок між локальними оптико-геометричними параметрами (висота мікронерівності, кути нахилу мікронерівності і мікротріщини) ФНШ та азимутом і еліптичністю стану поляризації відповідної зони в об'єктному полі.

3. Розроблені методи поляризаційної рельєфометрії та дефектоскопії ФНШ, які ефективні в задачах:

- одночасного визначення висотних і кутових параметрів шорстких поверхонь;

- визначення функції розподілу кутів нахилу мікронерівностей шорстких поверхонь з точністю 1/ - 2/;

визначення розподілу показника двопроменезаломлення речовини ФНШ з точністю 10-6.

4. Розроблено універсальний метод поляризаційної селекції інформації у випадкових лазерних полях, який заснований на синтезі експериментально виміряної матриці Мюллера об'єктної сцени (“ФНШ - екрануюче каламутне середовище”) парціальними матрицями відбивання і пропускання світла каламутним середовищем.

5. Визначено зв'язок між оптимальними значеннями азимута й еліптичності стану поляризації пучка зондування та оптико-геометричною структурою компонентів об'єктної сцени, властивості яких описуються нормованими матричними операторами, що забезпечує максимально можливу відмінність (“ортогональність”) станів поляризації фонового й об'єктного сигналів. Встановлено, що рівень підвищення ВСШ шляхом поляризаційної селекції таких сигналів для діелектричних об'єктів лежить у межах одного порядку; для поляризаційно активних ФНШ він складає 1- 2 порядки.

6. Проаналізовано механізми перетворення станів поляризації об'єктного поля як результат проявів оптичної анізотропії кристалітного та архітетонічного рівня структури БТ. Встановлено взаємозв'язок між величинами азимутів і еліптичностей поляризації об'єктного поля з напрямками орієнтації та величинами двопроменезаломлення речовини фібрил (колаген, еластин, міозин, гідроксиапатит та ін.) кристалітних структур БТ різного фізіологічного походження. Шляхом вимірювання координатного розподілу станів поляризації об'єктних полів біоструктур здійснюється операція відновлення орієнтаційної та оптично активної структури кристалітної й архітектонічної структури БТ, що є основою нових методів поляризаційно-фазової реконструкції.

7. Встановлено, що ріст дисперсії значень азимутів поляризації та трансформація еліптично поляризованих ділянок об'єктного поля в лінійно поляризовані є основними поляризаційними ознаками дезорієнтації кристалітних компонентів і втрати оптичної анізотропії їх речовини, які пов'язані з процесами патологічних, дегенеративно-дистрофічних змін БТ на ранньому етапі їх виникнення (без руйнації архітектоніки).

8. Досліджено взаємозв'язок між розподілом орієнтацій та анізотропією речовини компонентів кристалітних доменів БТ і відносними значеннями індикатрис елементів матриці Мюллера. Показано, що зменшення показника двопроменезаломлення та збільшення дисперсії орієнтацій оптичних осей (дезорієнтація) зумовлюють зменшення частоти флуктуацій матричних елементів. Фізичною причиною є збільшення оптичного шляху в БТ (відповідно й кута спостереження), який визначає величину фазового зсуву між ортогональними компонентами поляризації об'єктного пучка на 2p. Встановлено, що зменшення показника двопроменезаломлення та компенсація змін станів поляризації об'єктного поля однаково “право-” і “ліво-” орієнтованими в площині зрізу кристалітними доменами обумовлює відповідне зменшення елементів приведеної матриці Мюллера. Навпаки, збільшення рівня анізотропії та зменшення дисперсії орієнтацій (формування напрямків росту) призводить до зростання відносних значень матричних елементів та збільшення частоти їх флуктуацій.

9. Визначено діапазони змін дисперсії відносних значень елементів матриць Мюллера, які обумовлені дезорієнтацією та змінами рівня оптичної анізотропії кристалітних компонентів архітектоніки БТ. Розроблено метод стоксполяриметричної діагностики виникнення дегенеративно-дистрофічних змін архітектоніки БТ, а також формування її новоутворень.

10. Встановлено, що:

а) Сукупність кристалітних доменів, оптичні осі яких однаково зорієнтовані, формує однорідно поляризоване об'єктне поле, яке візуалізується у вигляді “темних” ліній (“поляризофот”) - орієнтаційна томограма. Обертаючи перехрещені поляризатор і аналізатор, одержуємо серію орієнтаційних томограм;

б) Визначено, що процеси, які пов'язана зі зменшенням рівня двопроменезаломлення речовини архітектоніки визначають зменшення в 2-3 рази середнього, дисперсії та контрасту поляризаційно відфільтрованих зображень, орієнтаційних томограм у порівнянні з відповідними статистичними параметрами, одержаними для фізіологічно нормальних структур. Навпаки, при патологічних змінах (процеси пухлиноутворення) статистичні параметри інтенсивностей відповідних зображень і томограм мають зворотну тенденцію, яка пов'язана зі зростанням двопроменезаломлення речовини архітектоніки;

в) Виявлено, що формування напрямків патологічного росту елементів архітектоніки БТ супроводжується формуванням стохастичної компоненти автокореляційної функції інтенсивностей поляризаційно відфільтрованих зображень. Дегенеративно-дистрофічні процеси (дезорієнтація кристалітних доменів) супроводжуються згладжуванням осциляцій автокореляційної функції. Показано, що дисперсія значень автокореляційної функції може бути використана в якості діагностичної ознаки стану архітектоніки БТ різного фізіологічного походження. Визначені діапазони зміни цього параметру для різних типів фізіологічно нормальних і патологічно змінених БТ;

г) Оптичні “дефекти” кристалічної фази (декальцинація та деградація речовини архітектоніки) БТ виявляються за локальним зменшенням коефіцієнтів вейвлет-розкладу; формування напрямків росту новоутворень супроводжується локальним збільшенням коефіцієнтів вейвлет-розкладу. Екстремальні значення вейвлет коефіцієнтів одержані для відповідно мінімального та максимального вікон аналізу (вейвлет-функції) визначають мікро- і макророзміри оптичного дефекту архітектоніки, який відповідає виникненню процесів її морфологічної зміни.

Сукупність встановлених взаємозв'язків статистичних, кореляційних, вейвлет характеристик поляризаційно відфільтрованих зображень архітектоніки БТ з її орієнтаційно-фазовою структурою є основою розробленого методу двовимірної поляризаційної томографії БТ.

Література, що цитувалась

1*. Соболев В.В. Перенос лучистой энергии в атмосферах звезд и планет. - М.: Гос. издат. тех. - теор. лит., 1956. - 391 с.

2*. Розенберг Г.В. Вектор-параметр Стокса (матричные методы учета поляризации в приближении лучевой оптики) // УФН. - 1955.- Т.56, №1. -С.77-110.

3*. Сахновский М.Ю. Отражение поляризованного излучения от шероховатых поверхностей с произвольными оптическими свойствами // Рассеяние и поглощение света в природных и искусственных дисперсных средах (теоретические и прикладные аспекты). - Минск: ИФ АН БССР, 1991. - С. 391 - 402.

4*. Гудмен Д. Статистическая оптика: Пер. с англ. -М.: Мир, 1988. -528 с.

5*. Angelsky O.V., Hanson S.G., Maksimyak P.P. Use of optical correlation techniques for characterizing scattering objects and media. - Bellingham, Washington USA: SPIE press., 1999. - 192 p.

6*. Тучин В.В. Исследование биотканей методами светорассеяния // Успехи физ.наук. - 1997. - Т. 167, №5. - С.517-539.

7*. Tuchin V.V. Coherent and polarimetric optical technologies for the analysis of tissue structure (overview) // Coherence-domain methods in biomedical science and clinical applications / Eds V.V.Tuchin, H.Podbielska, B.Ovryn. - Bellingham, Washington USA: SPIE press. - 1997. - Vol.2981. - P.120-159.

Основні результати дисертації опубліковані в роботах

1. Лазери в біології і медицині / Ушенко О.Г., Пішак В.П., Ангельський О.В., Єрмоленко С.Б., Пішак О.В., Ушенко С.А.. - Чернівці.: Медакадемія, 2000. - 277 с.

2. Ушенко О.Г. Лазерна поляриметрія фазово-неоднорідних об'єктів і середовищ. - Чернівці.: Медакадемія, 2000. - 251 с.

3. Ушенко А.Г., Ермоленко С.Б. Поляризационно-фазовая структурность лазерного излучения, прошедшего сквозь шероховатую поверхность // Укр.физ.журнал. -1989.-Т.34, №.7. - С.1013-1019.

4. Ушенко А.Г., Ермоленко С.Б. О тонкой поляризационной структуре спеклов лазерного излучения // Укр.физ.журнал. - 1991. - Т.36, №1. - С.33-39.

5. Ушенко А.Г., Ермоленко С.Б. Об оптических проявлениях микрокристаллитной структуры поверхности стекол // Поверхность. Физика, химия, механика. - 1991. - №12. - С.30-35.

6. Ushenko A.G. Polarization structure of scattering laser fields // Optical Engineering. - 1995. - Vol.34, №4. - P.1088-1093.

7. Способ измерения функции распределения углов наклона микpонеpовностей шеpоховатой повеpхности: А.с. 1456778 СССР, МКИ 4 G 01 B 11/30 / Ушенко А.Г., Еpмоленко С.Б. (СССР). - № 4260319/24-28; Заявлено 11.06.87; Опубл. 07.02.89, Бюл. №5. - 3с.

8. Ushenko A.G., Yermolenko S.B. Polarization interferometry in surface diagnostics // Int. Conf. “Polarimetry and Elipsometry”. - Kazimierz Dolny (Poland). - 1996. - P.94.

9. Ушенко А.Г., Ермоленко С.Б., Недужко М.А. Поляризационно-интерференционная диагностика внутренних напряжений прозрачных слоев // Дефектоскопия. - 1991. - №6. - С.83-88.

10. Ushenko A.G., Yermolenko S.B. Speckle metrology of properties of roughness and inhomogeneous phase sample // Proс. of I Int. Workshop on Automatic Processing of Fringe Patterns. .- Vol.9. - Berlin (Germany). - 1989- P. 145-149.

11. Ушенко А.Г., Еpмоленко С.Б. О поляpизационной метpологии спекл-полей в пpоцессах когеpентного pассеяния // Тез. докл. VIII Всесоюзн. конф. "Фотометpия и ее метpологическое обеспечение". - Москва. - 1990. - C.254-256.

12. Ushenko A.G., Yermolenko S.B. Polarization Superresolution in Surface Micrоscopy // ICO-15: "Optics in Complex Systems". - Garmish-Partenkirchen (Germany). - 1990.- P.77-79.

13. Ushenko A.G., Yermolenko S.B. Measurement of Composite Surface by Polarized Light // Symp. on Measurement and Inspection in Industry by Computer Aided Laser Metrology. - Balatonfured (Hungary). - 1990. - P.57-61.

14. Ushenko A.G., Yermolenko S.B. Polarization Effects During Spatial Stochastization of Optical Fields // Proc. Int. Conf. "Phase Contrast and Differential Interference Contrast". - Warsaw (Poland). - 1992. - P.52-56.

15. Ushenko A.G., Yermolenko S.B. Correlation between polarization state of coherent light and anisotropy parameters of rough sample subsurface layer // Proc. Of the Optica'88 Third international symposium on modern optics. - Vol.II.- Budapest (Hungary). - 1993. - P.332-336.

16. Ushenko A.G., Strinadko M.T., Yermolenko S.B., Neduzhko M.A. High resolution polarization interferometry in surface and layer diagnostics // International journal of optoelectronics. - 1989. - Vol.4, №6. - P.563-574.

17. Способ измерения градиента показателя преломления прозрачных объектов: А.С. N 1608507 СССР, МКИ 5 G 01 N 21/45 / Ушенко А.Г., Еpмоленко С.Б. (СССР). - № 4467839/31-25; Заявлено 29.07.88; Опубл. 23.11.90, Бюл. №43. - 3с.

18. Ващенко В.И., Ушенко А.Г., Кудрявцев С.В. Исследование оптических свойств шлифованных поверхностей фианитов // Изв. вузов. Сер. Физика. - 1986. - №1. - С.114-116.

19. Ващенко В.И., Ушенко А.Г., Кудрявцев С.В. Исследование эффекта фазового сдвига при отражении поляризованного излучения от шлифованных поверхностей фианитов // Изв. вузов. Сер. Физика. - 1987. - №6. - С.212-216.

20. Ушенко А.Г., Ермоленко С.Б., Недужко М.А. Спектрально поляризационное исследование излучения, рассеянного шлифованными стеклами // Журн.прикл.спектроскопии. - 1990. - Т.52, №5. - С.748-753.

21. Ушенко А.Г., Ермоленко С.Б., Косташик Н.С. Исследование параметров дефектного слоя шлифованных стекол бесконтактным поляризационно-корреляционным методом // Дефектоскопия. - 1990. - №4. - С.55-58.

22. Ushenko A.G. Speckle metrology of properties of roughness and inhomogeneous phase samples // Int. School of Quantum Electronics: 19th Course “Biomedical optical instrumentation and laser-assisted biotechnology”. - “Ettore Majorana”. - Erice - Sicily (Italy). - 1995. - P.77.

23. Ушенко А.Г., Ермоленко С.Б. О поляризационно-интерференционной структурности когерентного излучения, рассеянного диффузным слоем // Укр.физ.журнал.-1990.-Т.35, №.6. - С.850-855.

24. Ушенко А.Г., Ермоленко С.Б. Исследование поляризационных характеристик когерентного излучения, рассеянного диффузными поверхностями и слоями // Оптика и спектроскопия. - 1991. - Т.70, №6. - С.1270-1275.

25. Ушенко О.Г. Про деполяризацію лазерних полів // Укр.фіз.журнал. - 2000. - Т.45. - №8. - С.923-928.

26. Ушенко А.Г., Недужко М.А. О возможности рассеивающих микровключений стоксполяриметрическим методом // Оптика и спектр. - 1986. - Т.60, №.6. - С.1251-1257.

27. Ермоленко С.Б., Ушенко А.Г. Когерентно-поляризационный метод управления яркостными характеристиками изображения объектов, расположенных в рассеивающей среде // Укр.физ.журнал.-1989.-Т.34, №.2. - С.200-202.

28. Недужко М.А., Ушенко А.Г. Метод поляризационно-фазовой селекции сигнала в системе обработки изображений, передаваемых сквозь рассеивающую среду // Автометрия. - 1990. -№1. - С.79-82.

29. Ушенко А.Г., Недужко М.А. Пространственно-угловая селекция лазерных сигналов, отраженных диффузным экраном, находящимся в мутной среде // Изв.АН СССР. Физика атмосферы и океана. - 1990. - Т.26, №9. - С.955-963.

30. Ушенко А.Г., Ермоленко С.Б., Недужко М.А. О корреляционной микроструктурности матриц рассеяния света шероховатыми поверхностями // Оптика и спектроскопия. - 1990. -Т.69., №5. - С.1099-1105.

31. Ushenko A.G., Yermolenko S.B. Polarization effects during spatial stohastization of optical fields // ICO Topical Meeting: "Atmospheric, Volume and Surface Scattering and Propagation". - Florence (Italy).- 1991. - P.17.

32. Ушенко А.Г. Лазерная диагностика биофракталов // Квантовая электроника. - 1999. - Т.29, №3. - С.1 - 7.

33. A.G. Ushenko, Pishak V.P., Gryhoryshyn P.M., Yermolenko S.B. Rudeychuk V.M., Pishak O.V. Vectoral Structure of Skin Biospeckles // Proc.SPIE. - 1997. - Vol. 3317. - P.418 - 425.

34. Angelsky O., Ushenko A., Arkhelyuk A., Yermolenko S., Burkovets D. Investigation of polarized radiation diffraction on the systems of oriented biofractal fibers // Proc.SPIE. - 1999. -Vol. 3904. - P.553-556.

35. Ушенко А.Г., Ермоленко С.Б., Бурковец Д.Н., Ушенко Ю.А. О поляризационной микроструктуре лазерного излучения, рассеянного оптически активными биотканями // Оптика и спектроскопия. - 1999. - Т.87, №3. - С.470-474.

36. Ушенко А.Г., Ермоленко С.Б., Бурковец Д.Н., Ушенко Ю.А. Лазерная поляриметрия ориентационной структуры остеонов костной ткани // Журнал прикл. спектр. - 2000. - Т.67, №1, С.52-55.

37. Ushenko A. Laser biospeckles' fields vector structure and polarization diagnostics of skin collagen structure // Laser Physics. - 2000. - Vol.10, №5. - P.1143-1149.

38. Ушенко А.Г. Поляризационная структура биоспеклов и деполяризация лазерного излучения // Опт.и спектр. - 2000.-Т.89.-№4.-С.651-654.

39. Спосіб визначення просторово-кутової будови архітектонічної сітки кісткової тканини: Деклараційний патент на винахід 98116204 Україна, 31942 А / Пішак В.П., Кокощук Г.І., Ушенко О.Г., Єрмоленко С.Б., Пішак О.В., Григоришин П.М., Бурковець Д.М., Ушенко Ю.О. (Україна). - № А61N5/06, G01N33/48; Заявлено 24.11.1998; Опубл. 15.12.2000, Бюл.№7-ІІ.

40. Ушенко О.Г. Лазерна поляриметрія колагенових структур морфологічних зрізів шкіри. // Вісник Чернівецького університету. - Інж.-тех. науки. - 1998. - Вип. 22. - С.150-171.

41. Ангельский О.В., Ушенко А.Г., Архелюк А.Д., Ермоленко С.Б., Бурковец Д.Н. О структуре матриц преобразования лазерного излучения биофракталами // Квантовая электроника. - 1999. - Т.29, №2. - С.8 - 11.

42. Ангельский О.В.,Ушенко А.Г.,А.Д.Архелюк, ЕрмоленкоС.Б., Бурковец Д.Н., Ушенко Ю.А. Лазерная поляриметрия патологических изменений биотканей // Оптика и спектроскопия. - 2000 -Т.89, №6. -С. 1050-1055.

43. Ангельский О.В., Ушенко А.Г., Архелюк А.Д., Ермоленко С.Б., Бурковец Д.Н. Рассеяние лазерного излучения мультифрактальными биоструктурами // Оптика и спектроскопия. - 2000. - Т.88, №3. - С.495-498.

44. Angelsky O.V., Ushenko A.G., Arkheliuk A.D. Mueller Matrices of Biofractals. // Proc. Int. Conf. “Laser Applications in Life Sciences”. - Bratislava (Slovakia). - 1998. - P. 2-10.

45. Лазерна поляриметрична діагностика в біології та медицині / Ушенко О.Г., Пішак В.П., Ангельський О.В.,Єрмоленко С.Б., Григоришин П.М. / Під ред. В.П. Пішака і О.Г. Ушенка. -Чернівці.: Медакадемія, 2000. - 271 с.

46. Angelsky O.V.,Ushenko A.G.,Arkheliuk A.D.,Yermolenko S.B., Burkovets D.N. Laser polarimetry of fractal structure of coherent image of bone tissue// Int. Conf. “Three-Dimensional Imaging and Tomography”.-Warsaw (Poland). - 1998. - P.17.

47. Ангельский О.В., Ушенко А.Г., Ермоленко С.Б., Бурковец Д.Н., Пишак В.П., Ушенко Ю.А., Пишак О.В. О поляризационной визуализации мультифрактальных структур в диагностике патологических изменений биотканей // Оптика и спектроскопия. - 2000 - Т.89, №5. -С. 866-871.

48. Ангельский О.В., Ушенко А.Г., А.Д.Архелюк, Ермоленко С.Б., Бурковец Д.Н., Ушенко Ю.А. Поляризационно-фазовая визуализация и обработка когерентных изображений фрактальных структур биотканей // Журнал прикл. спектр. - 2000 - Т.67, №5. -С.664 - 667.

49. Angelsky O., Ushenko A., Yermolenko S., Burkovets D., Pishak V., Ushenko Yu., Pishak O. Polarization-correlation investigations of biotissue multifractal structures and their pathological changes diagnostics. // Laser Physics. - 2000. - Vol.10, №5. - P. 1136-1142.

50. Ushenko A.G. Stokes-correlometry of biotissues // Laser Physics. - 2000. - Vol.10, №6. - P.1 - 7.

51. Ushenko A.G. Scattering of laser light by biofractals (Invited lecture). // Int. School for Young Scientists and Students on Optics, Laser Physics and Biophysics “Saratov Fall Meeting'2000”. - Saratov (Russia). - 2000. - P.23.

52. Ушенко О.Г., Бурковець Д.М., Ушенко Ю.О. Поляризаційна корелометрія та вейвлет-аналіз когерентних зображень структурованих біотканин // Науковий вісник Чернівецького університету.-Фізика. Електроніка. - 2000. - Вип.86. - С.19 - 23.

Размещено на Allbest.ru